Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Вежливый, скромный, с новой стрижкой, но без новых книг - таким появился Любко Дереш на Форуме издателей.

Его уже не называют вундеркиндом, как восемь лет назад, - литературные критики придирчиво оценивают каждую новую публикацию. А вся литературная тусовка ожидает: выйдет ли из парня, который "Культом" перевернул книжный мир Украины, зрелый и серьезный писатель. О временном затишье, новой книге и важных вещах в жизни Любка Дереша узнавала корреспондент "ВЗ".

- О вас в последнее время ничего не слышно. Почему залегли на дно?

- Потому что не было с чем подниматься на поверхность (смеется. - О. Л.). На самом деле я просто писал. Книга уже закончена, но не знаю, когда появится. Авторскую работу планирую завершить до конца ноября, а дальше все зависит от издателей.

- Можете немного рассекретить содержание своего нового творения?

- Предпочитаю не рассказывать заранее, поговорить можно после того, как книга выйдет. Могу лишь намекнуть, что это - история о композиторе, который пишет симфонию к Евро-2012 ...

- Наверное, тенденция: каждую вашу следующую книгу признают хуже предыдущей ... Не боитесь, что и новую станут критиковать уже по инерции?

- В какой-то момент страх просто исчезает. После романа "Намерение" я понял: то, что пытаюсь донести, воспринимает только узкая аудитория. О'кей, тогда это мои читатели - и пишу для них. Есть и те, которые находят в моих книгах что-то, кроме того, что хочу сказать ... Но это закономерно: критиковать будут.

- Ваш читатель как-то изменился? Раньше вы описывали его как склонного к самоанализу и готового принимать чужие недостатки. И обычно это был подросток ...

- Думаю, к новой книге молодежь проявит значительно меньше интереса. Вместо этого будет интерес старшей публики, от 25 лет ... Хотя, может, и не будет интереса ... Мой читатель не изменился - это человек, которого интересуют базовые вещи: что такое "Я"? В каком мире живу? Может ли мир быть иным, чем я привык его видеть? ..

- А как насчет детских книг (их у Любка - две - О. Л.). Их дальше писать не планируете?

- Пока мне достаточно того, что сделал. И никаких идей или желаний насчет книг для детей не имею.

- В вашей книге из серии "Жизнь выдающихся детей" является жуткая история о Николае Гоголе. Вы сами признались, что детям это будет трудно читать. Писали эту историю, потому что хотели ознакомить маленьких читателей с реальностью?

- Наше представление о детях - что они живут в теплице. А это не так. Для родителей их ребенок - конфета с бантиками, а он живет в своем мире, который не менее жестокий, чем мир взрослых. И если им не рассказывать правды - связь с родителями теряется.

- А для своих детей писали бы?

- Я не собираюсь для них писать, потому что мне легче рассказывать истории - придумаю что-то за десять минут.

- Когда приезжаете во Львов, в какие кафе любите заходить?

- Я не так часто приезжаю во Львов, поэтому когда оказываюсь здесь, с удивлением обнаруживаю, что открылось много новых интересных мест. "Левый берег", "Мазох-кафе" ... Мне нравятся особые места со своей атмосферой.

- Книги в таких местах пишутся?

- Максимум - могу сидеть с ноутбуком и что-то изменить. А вот идти специально в кофейню что-то писать ... Такое любил мой товарищ Юрко Покальчук, но не я.

- Жив ли еще Дереш-журналист?

- Сейчас журналистикой не занимаюсь. Это не приносит мне удовольствие, да и писать только ради денег тоже не хочу.

- Вам скоро 25 лет. Что за четверть века определили заслуживающим внимания в жизни, а что - нет?

- Не стоит думать, как все будет. Нужно думать, как все есть. Не надо бояться и жить "про запас". Нечего жить в банковской идеологии: положил банковский депозит, а когда мне стукнет столько-то - использую его. Сомнительно, что так произойдет

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

На данный момент больше всего тащусь:
а) от эмбиента - медленного и неподвижного;
б) от нойза - неструктурированного и, с твоего разрешения, эмансипированного. Это два разносторонних направления, которые позволяют находить между ними золотую середину. Нойз более екстравертный. От него не спрячешься, а наоборот. Вылезешь из кожи. А эмбиент - очень аутичний, кататоничный, коматозный. Одним словом, интровертный. Dutch: Любко, в твоей книге “Культ” ты описываешь молодежь, с ее музыкальными вкусами и не только. Как для мне, то на сегодня ситуация в музыкальных вкусах молодежи изменилась в иную сторону. Какая вообще, тебе представляется ситуация в молодежной культуре? Что именно сегодня слушает молодой человек? 

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

(вертеп)

Пагодка ніхуйова...
Лесь Подерв’янський

Дійові особи:

Бодя – молодий задуплений чувак з очима біженця; протягом усієї вистави вдягнутий у невиразну темну куртку і в’язану шапочку, яка своїм чубком перетворює БОДЮ на велетенський презерватив з резервуаром для сперми. Носить сумку через плече і безупинно хмурить чоло з малозрозумілих зовнішньому світові побуджень. Завдяки кудлатим бровам нагадує молодого Мефістофеля на зимових канікулах у Східному Берліні 1950-их. У його рухах плавність арматурного кістяка на пам’ятник Богдану Хмельницькому.

Петя – чувак з очима енурезника й милою азіатською посмішкою дауна впродовж вистави одягнутий у в’язану шапку, насунуту на вуха і великий та важкий кожух-дублівку, від чого робиться ще кумеднішим (як на мене) і безпораднішим. Але безпорадність його суть показна й зовнішня, зісередини він зібраний і безжалісний, наче посмішка матері-королеви. Загалом ПЕТЯ нагадує сатиричний образ малоосвіченого куркуля з п’єси колгоспного драмгуртка. Хоча його стопи сховані від глядача у черевики, на ньому дві пари шкарпеток (щоб не змерзнути).

Міліціонер-Будячок - мужчина сорока років спортивної тілобудови, вдягнутий у претензійний маскувальний однострій СБУ окрасу “Рись у тундрі”; на ногах важкі “мертенси” – символ сексуальної аґресії та латентного гомосексуалізму. Вусами схожий на Миколайчука доби “Червоної Рути” і Братів Гадюкіних. Злий.

Міліціонер-Лапонька – напарник і партнер Міліціонера-Будячка; відрізняється від свого побратима по IQ теплою усмішкою – проникливою й обнадійливою; так може посміхатися тільки справжній галичанин, коли бачить, як когось обтраскало багнюкою з калабані. Добрий.

Бідна пташечка Високого замку – балерина з відерком піску в одній руці й совочком в іншій.

Джізас Крайст Суперстар – Ісус Христос, суперзірка 60-их. У п’єсі не з’являється.

Школярі, Ексурсоводи, Колядники, Бульдозеристи, Граки і Дерева – актори другого плану.

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

(спроба телепатії)

Гудіння паромів у далині.
Завивання вітру.
Гудіння паромів у далині.

Чути багато гудків паромів різної висоти. Але всі вони далеко. Ти стоїш на березі моря. Січе дрібненький, колючий дощ. Вітер приносить його з моря, перемішує з піщинками й жбурляє тобі це в лице. Море штормить, і його брудні хвилі раз по раз змочують і без того сірий пісок. Небо розмальоване всіма кольорами веселки, за умови, що сіро-чорна веселка існує взагалі. На горизонті – суцільна темрява. Дощ боляче січе по шкірі. Тобі зимно, ти береш мене за руку. Десь на периферії зору шниряють підозрілі типчики в чорних кашемірових пальтах з піднятими комірцями, в кашкетах – чорних, як небо.

Я боюсь їх теж – не менше, ніж ти.

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Якось у мене в квартирі завелися дрозофіли. Вони оселилися на кухні, тому що там було найбільше їдла, придатного для їх, дрозофільного, травлення. За якийсь час дрозофілів розвелося так багато, що з погляду комахи, можна було говорити про паралельний розквіт кількох культур.

Розквіт епохи дрозофілів почався з кухонного ящика, де я тримав картоплю та моркву. Це, можна сказати, стало колискою їх цивілізації. У мене були періоди, коли я тижнями не з’являвся на квартирі, і мушки плодилися, не знаючи, що таке страх божий. Коли я нарешті заглянув у ящик з картоплею, то побачив, що вона запріла і погнила, а мушок розплодилося тьма-тьмуща. Не подумавши, я розкрив кульок, у якому загнила картопля, і звідти на білий світ вилетіла ціла хмара комашні. Так почалося велике переселення комашок по кухні.

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Мій хороший колега Кубік (за освітою алкопанк), після розмови з іншим хорошим приятелем, Рулоном (майбутнім геніяльним режисером) сказав (давлячи сміх): “Мне показалось, у Рулона проблемы с наркотиками”.

“З чого ти взяв?” – зацікавився я.

“Он подходит ко мне с таким диким выражением и шипит: “сссечассс эра новых технологий, ты пнмаешь, Кубик, ссечяс все должн’ носить очки, ты пнмаешь, а в очках... вот здесь... должн’ отражаться... не часы... не минуты... а сссекунды, ты пнмаешь, Кубик, сссекунды...

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Як це – коли давні друзі тебе не розуміють, а нові не приймають?
Як це – одного раз виявити, що пам’ятаєш події, які ніколи з тобою не відбувалися?
Яке це – любити людей, яких ніколи не зустрічав?
Як це  – з кожним днем спостерігати як під ногами осипається твій маленький і затишний світ. А ЗА НИМ ОГОЛЮЄТЬСЯ ПІТЬМА КОСМОСУ?

Вложение: 3672361_Lyubko_Deresh__Namr.rar

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

ОБЕРЕЖНО! Даний текст самоусвідомлюється. Надмірна концентрація уваги на Об’єктах може призвести до короткотривалих емоційних коливань. Не розглядати за кермом.

Архетипові формати:
- звичайний режим уваги;
- стан зміненої свідомості тексту;
- розширене сприйняття текстом читача;
- СТАН ГОТОВНОСТІ;
- р о з ч и н е н н я  с м и с л і в .

Вложение: 3672358_Lyubko_Deresh__Arhe.zip

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Цієї ночі мені наснився кошмар... У сні я глибоко в собі знав, що ось це і є справжня нечиста сила і з нею жарти погані.
Світло потьмяніло. Атмосфера в присутності жалібниці згустилася до жаркого, виснажливого відчуття тривоги. Я знав, що не зможу сховатися від неї ні у ванні, ні у спальні, ні навіть у шафі. Ця баба прийде і торкнеться мене скрізь. І вона явно збиралася це зробити, але тут я прокинувся. Мене ще довго не полишало відчуття, ніби я от-от відчую її противний, паралізуючий доторк.

Вложение: 3672357_Lyubko_Deresh__Trohi_ptmi.zip

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Один з перших романів ще зовсім юного автора, в якому він з дивною для його віку сентиментальністю описує жорстокі забавки тінейджерів. Головний герой, що приїхав на канікули у маленьке західноукраїнське містечко, відверто розповідає історію стосунків, котрі привели до вбивства. Комплекси, страхи, сексуальні бажання, приховане і явне суперництво, музичні уподобання і стереотипи місцевої «моди» — усі мотиви, актуальні для світу підлітків, Дереш розгортає через аморальність, до якої ставиться без надмірної критики. Деякі з героїв «другого плану» у цьому романі стали повноцінними персонажами роману «Культ», а певні сюжетні «ходи» набули там цікавого розвитку.

Вложение: 3672356_deresh_lyubko_pokloninnya_yashirci.zip

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Бiблiотека журналу "Четвер". Перший роман юного 16-річного автора відразу набув розголосу серед читацької аудиторії, а в деяких колах, немовби виправдовуючи свою назву, став культовим. Напружена інтриґа, динамічний сюжет, яскраві образи, вишуканий гумор — ось складові його успіху. В той же час "Культ" став своєрідним підсумком більшості літературних пошуків 90-х років минулого століття.

Вложение: 3672354_Lyubko_Deresh__Kult.rar

Gunsi (Любко_Дереш) все записи автора

Де́реш Лю́бко (3 июля 1984) - украинский писатель.

Закончил Львовский физико-математический лицей. Сейчас учится на экономическом факультете Львовского университета. Первая публикация — роман «Культ» в журнале «Четвер»(2002). Позже вышли романы «Поклоніння ящірці» (2002, написан раньше «Культа», но вышел позже), «Архе» (2005), «Намір!» (2006), «Трохи пітьми» (2007). Сейчас Любко Дереш — один из самых известных современных украинских авторов.

Его произведения переведены на несколько европейских языков, в том числе немецкий, польский, итальянский, сербский и т. д.; роман «Культ» был представлен на Лейпцигской книжной ярмарке 2005 года.