Vika_diary (Виталик_Козловский) все записи автора
Вед: І нарешті до нас у студію завітав Віталій Козловський.
ВК: Доброго дня!:)
Вед: І нагадаю, що гостею також залишається Міс Всесвіт-Україна Інна Цимбалюк. Я знаю також, що ви виборювали право називатись патріотами України на «Іграх патріотів», як і Віталій так і Інна. Чи відчували ви на «Іграх патріотів», коли грали з французами, китайцями, росіянами, що ви несете імідж України, що нехай навіть в цих іграх ви серйозно боретеся за звання «Україна - краща»?
ВК: Ви знаєте перебуваючи на Україні, ти дуже часто чуєш в сторону тої самої України, що вона недостойна держава, що у нас не той рівень, щоби бути у Європі. Я нещодавно повернувся з Парижу, я їздив туди на відпочинок. Я подивився яка там культура. Я просто запевняю нас всіх, що ми готові, як культурна нація, бути в Європі. Інша вже річ – це політика, політичні всілякі там завихрені, ми до них не будемо чіплятися, у нас сьогодні… Ми не політики. Ми не можемо туди лізти. Але стосовно «Ігор патріотів», то це дуже чудовий проект, я дуже щасливий, що в мене була можливість туди з’їздити і насправді, коли ти сидиш на трибуні, коли ти приймаєш участь або коли ти заходиш на арену до биків, насправді відчуваєш, що ти є патріотом своєї держави. Ти хочеш, щоби твоя держава була першою, щоби вона була найкращою в очах не тільки тебе як патріота, але і в очах інших людей – французів, росіян.
Вед: Гра йшла не на життя, а на смерть?
ВК: Це не була вже така гра, це вже було таке серйозне змагання. Насправді, якось так всі поставилися до нього, як до серйозного змагання.
ІЦ: Боротися вже було неможливо з самим собою і переконувати, що це веселі змагання, ми до цього відносилися дуже серйозно.
Вед: Готові були чимось жертвувати?
ВК: І ми жертвували:)
ІЦ: Я, наприклад, на останніх іграх, вони вже називаються «Володар гори». Там мороз, дуже холодно, ти на це навіть не звертаєш уваги, ти кричиш, вболіваєш і потім через декілька днів просто голосу нема. Але цей адреналін, який присутній, він не з чим не порівнюється, коли відчуваєш знову таки, що ти за Україну, кричиш «Україна! Україна!». не дивлячись на те хто там біжить зараз, хто там змагається. Ти кричиш «Україна!». І я можу сказати, що ну всі ми знаємо як росіяни до нас відносяться, вони знають, що Росія вища за Україну, але як наша команда
ВК: Нічого подібного!
ІЦ: Ну вони так думають!
ВК: Вони так думають, а ми знаємо :)
ІЦ: А ми знаємо! І ми це змогли доказати …
Вед: Ви змогли перекричати росіян?
ВК: Та ми постійно це показували та доказували.
ІЦ: Ми постійно це робили. І ось самий останній раз можу сказати, що Росія нам заздрила, цій атмосфері, яка вирувала у нашій команді.
ВК: Знов таки, коли вона нам не заздрила? :)Інна, коли вона нам не заздрила? В нас завжди була, як би там не було, ми там на крок по переду чи спереді, я не знаю як сказати… все одно у нас була дружня атмосфера, ми підтримували одне одного, відчувалось споріднення душ, чого в них не було.
ІЦ: Якщо ми це дуже природно робили. Хотілось взятись за руки, ми брались, хотіли-кричимо. А вони так дивляться на нас: «О,о вони взялися за руки, так давайте і ми. Попригати, ак давайте і ми попригаємо» Тобто, в нас виходило дуже природно і дійсно патріотично, від душі.
Вед: А чи дійсно патріотично іди на бій із биком справжнім?
ВК: Мабуть на «Іграх патріотів» - так:)Хоча дуже небезпечно.
Вед: Що ти довів собі коли бився із биком?
ВК: Я був там лише двічі, з биками виходив на ринг і це було тоді. Коли був лише перший сезон «Ігор патріотів». Це такі емоції, які складно особливо на початку зібрати докупи, коли ти вже збираєш докупи, коли ти вже граєш усвідомлено, що ти вже тут стоїш і біля тебе бик бігає і ти маєш там дещо зробити по правилам. І ось коли ти вже проходиш оці 5 хвилин, ти живий і здоровий, тебе бик не заціпив жодного разу і ти розумієш, що ти зміг там…свої сили, я не знаю…зробив щось для перемоги української команди. Це дуже приємно!
ІЦ: Цікаво, що ти не звертаєш уваги, ти розумієш, що ризикуєш, але забуваєш про все, працюєш на результат і працюєш, хочеш перемогти. Ти відчуваєш, що вся команда за тобою, що всі кричать «Україна!» і ти не можеш підвести і ти робиш все, що від тебе можливе принести це очко команді.
Вед: Змагання змаганнями. Чи потоваришували ви з представниками інших команд? Чи просто у вас не було часу або бажання.
ІЦ: Ні в нас було багато часу…
ВК: І бажання і ми спілкувались і зовсім одне до одного нормально ставилися. Просто були суперечки під час ігор самих…
Вед: Які могли бути суперечки? Не так порахували бали?
ВК: Ну суперечки… От я скажу відверто, я нікого не боюся. Коли останнього разу був я на «Іграх патріотів» це… А в нас сьогодні тема «Ігри патріотів»? Ага, перепрошую :):):)я був останнього разу, це був острів Реуньйон і було просто відверто видно, що Росія заплатила достатньо велику кількість грошей за що судді робили навмисно так, щоб Росія перемагала. Тобто правила змінювалися під час гри. Зараз мені ця ситуація дуже нагадує «Євробачення», до речі. Ну так, не будемо … Ми не будемо про це зараз…
Вед: Будемо, будемо, Віталій .
ВК: А будемо? :)поки що промовчимо. І насправді було прикро. Якщо ми граємо, якщо ми змагаємося – давайте це робити по чесному, а не так, що під кожну гру змінюються правила. Ну ти пригадуєш, Інно, як це було? Не приємно дуже.
ІЦ: Так, звичайно. А останній раз ось ці нові ігри, а Росія є замовником, звичайно вони все оплачували, а нас запросили як суперника, щоб було на, що подивитись. Вони ж самі з собою не будуть. Звичайно запросили цікавого суперника в першу чергу, тому що французи не цікаві для російського глядача, китайці тим паче. :)
ВК: А слов’яни між собою…
ІЦ: Так, а слов’яни між собою. Перші дні вони відносилися до нас, як до масовки «Ви підіть сюди, ви підіть туди». І протягом останніх чотирьох днів ми змогли завоювати, не дивлячись на те, що ми не платили ніяких грошей, нікому взятки не давали, але саме цим духом, своєю в першу чергу силою, тому що ми дійсно перемагали багато ігор, ми змогли завоювати цей авторитет. Вони почали поважати, слухатися, тому що там дійсно вже йшло… ну їм потрібна картинка, коли вони завжди перемагають, що Україна слабкіша, а ми думаємо «Ну як це?». Багато, багато таких моментів було де вони підсуджували нас, не давали правильно і справедливо йти до фінішу, образно скажемо «підніжки ставили»…
ВК: В такі моменти… Я перепрошую, що тебе перебиваю. В такі моменти я думаю «Хіба цікаво так грати?», коли ти знаєш, що ти маєш перемогти, коли ти все підсуджуєш під себе – це ж не цікаво. Ось, але українці лишній раз довели, що найкращі :)
ІЦ: Так ми дійсно найкращі, ми можемо пишатися Україною. Можемо пишатися своїм народом, що саме в такій груповій команді, при таких екстремальних ситуаціях ми дійсно разом, ми дійсно команда і це дуже приємно.
Вед: А чи були такі приклади, що можна сказати, що хтось патріот, а хтось можливо і не так замислювався, що я патріот своєї держави, але коли прийде час, то я всім покажу, що я патріот над всіма патріотами? Що хтось з української команди відкрив для себе справді Україну, відкрив для себе це почуття гідності та відвертого патріотизму за честь України?
ВК: Я думаю, що кожен відкрився, всі коли їдуть туди, їдуть з одним настроєм: «Аааа там що? Там не серйозно, там гра, там весело, там можна відпочити». Потім, коли всі від’їжджають з гри вже така є воз*єднання людей і всі родичами стають, і з вуст кожного чути «Україна forever!»:)
ІЦ: І коли ти вже протягом деякого часу зустрічаєш людину з якою воював в одній команді дійсно таке – рідна душа.
ВК: І це зрозуміло, тому що ми були в одній команді, ми билися за перемогу. От власне, що це дуже з’єдную насправді людей.
Вед: Чи з’єдную це людей, коли вони борються за можливо право вибору звання «представник України на «Євробаченні»? І про це ми поговоримо в другій частині нашої розмови, нагадую, що гостями студії залишаються Міс Всесвіт-Україна – Інна Цимбалюк, а також співак Віталій Козловський.