-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в yopta

 -Подписка по e-mail

 

 -Постоянные читатели

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 21.11.2010
Записей: 135
Комментариев: 6
Написано: 143


юркевич

Четверг, 14 Апреля 2011 г. 15:03 + в цитатник
Академічна філософія в Україні другої половини ХІХ — початку ХХ ст. не була однорідною за своїм сприйняттям та осмисленням західноєвропейської філософської думки. Залежно від характеру впливів тих чи інших течій і напрямів західноєвропейської філософії формувалося розмаїття течій і напрямів філософської думки в Україні, де найбільш впливовими постають "філософія серця" П. Юркевича, духовна філософія П. Ліницького, позитивізм В" Лесевича, панлогізм О. Козлова і О. Гілярова, неокантіанство Г. Челпанова та В. Зинківського.
1. "ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ" П. ЮРКЕВИЧА
Памфіл Юркевич народився 16 лютого 1826 р. в с. Ліплява (нині Золотоніського району Черкаської обл.). По закінченні Полтавської духовної семінарії став слухачем Київської духовної академії, курс якої завершив у 1851 р. У 1652 р. отримав ступінь магістра, а в 1854 р. його призначено помічником інспектора академії. З 1858 р. — екстраординарний професор філософії. В 1861 р. — професор філософії Московського університету, де читав курс історії філософії, логіки, психології, педагогіки, з 1869 р. виконував обов'язки декана історико-філологічного факультету. Помер 4 жовтня 1874 р.
П. Юркевич — автор ряду значних філософських праць, які після невдалої спроби в 1919 р. все-таки були опубліковані в 1990 р. у додатку до журналу "Вопросы философии" (Из истории отечественной философской мысли // Филос. произведения. — М., 1990).
За оцінкою Г. Шпета, П. Юркевич був філософом, який в епоху негативного ставлення до філософії виступив проти насильства над нею, став гарячим прихильником свободи філософського духу. "В ім'я цієї свободи він вмів знаходити і у своїх противників позитивні і цінні сторони, але вимагав такого ж визнання свободи і для себе. Він ясно бачив і розумів сенс того історичного процесу, який відбувався на його очах, усвідомлював його значення для всього філософського розвитку, бачив, в якому напрямі повинна йти філософія далі, але не міг примиритися з тими прийомами "інквізиції" і результатами нетерпимості, які обмежували ту свободу, яку він захищав" (Шпет Г. Г. Философское наследие П. Д. Юркевича (к сорокалетию со дня смерти) // Юркевич П. Д. Филос. произведения. — М., 1990. — С. 579). І дійсно, чи не одним з перших у вітчизняній філософії П. Юркевич, виходячи з реалій духовного життя свого часу, вказав на тенденцію до ідеологізації і політизації науки, де "...питання яких повільне пояснення в галузі науки не задовольняє людей, що багато бажають і мало думають, зробилися в нашій сучасній літературі прапором, по якому кожна партія з глибокою полегкістю пізнає своїх і відкриває ворогів" (Язык физиологии и психологии // Там же. — С. 363). Оскільки філософія належить не тільки загальній освіті, а й загальній невігласності, то виникають партії, які поважають не знання, а наміри. Представники цих партій намагаються нав'язати іншим свою точку зору як істину в останній інстанції, відрізняються нетерпимістю до інших, диктаторством, що й призводить до встановлення інквізиційних методів ставлення до своїх супротивників, заглушення голосу науки і філософії.
Передбачивши наведену тенденцію, яка повною мірою проявилась із введенням марксистсько-ленінського принципу партійності в науці і філософії радянського періоду, П. Юркевич став першою жертвою цієї боротьби партій та тієї таємної цензури, яка почала встановлюватися "прогресивними соціально-політичними та філософськими течіями". Мислитель духовного складу, він з гіркотою змушений був констатувати, що в ім'я абсолютно невинних природничих наук переслідують і катують людину за її любов до істини духу, як колись шановна інквізиція катувала і переслідувала її в ім'я Христове за любов до істин природознавства. Про філософські погляди П. Юркевича тривалий час говорили не стільки по відношенню їх до істини, скільки виходячи з тієї полеміки, яка розгорнулась навколо праці М. Чернишевського "Антропологічний принцип у філософії". З критичними зауваженнями на адресу цієї праці виступив і П. Юркевич.
Як відомо, в своїй праці М. Чернишевський поставив завдання замінити філософське поняття людини природничо-науковим, перетворити етику в таку саму науку, як і природознавство. Наголошуючи на необхідності аналізу моральних категорій в дусі природничих наук, він намагався вивести психічні процеси безпосередньо з фізіологічних, розглядав людину як родову істоту, до певної міри ототожнюючи людину і тварину, не вбачаючи принципової різниці між ними в духовному житті.
Толерантно і виважено П. Юркевич показав, що подібні погляди далекі від істини, особливо в тих положеннях, де йдеться про ототожнення людини і тварини, витоків формування морального і духовного життя людини. Якщо тварина, зауважував П. Юркевич, постає екземпляром природи, в ній живе рід, порода, де дух не проявляє своєї особистості, то людина постає як особистість. Це зумовлено тим, що люди переслідують різні цілі, знаходять своє задоволення в предметах і діях, які відрізняються між собою, як вада, чеснота, добро і зло. Людський дух не є родовий. Він особистий, тому що не зв'язаний нездоланними спокусами, вільний у своїх проявах. Тварини всі доходять до одного пункту і далі нього не просуваються. Людина має свої власні ідеї, завдяки чому здатна до індивідуального розвитку, вільного обрання і постановки цілей життя та діяльності. Як богоподібна істота, людина розвивається під впливом моральних ідей, а не тільки під впливом одних тільки фізичних спонукань.
Критичні зауваження П. Юркевича не тільки не були сприйняті М. Чернишевським і його послідовниками, а, навпаки, повернулися гонінням "прогресивною інтелігенцією" філософа. Створений вороже настроєними проти П. Юркевича журналістами образ "офіційного філософа", який прибув з Києва до Москви для розгрому матеріалізму, надовго зробили з П. Юркевича "мракобіса" в російських радикальних колах. При цьому критики П. Юркевича чинили так, як його головний опонент — М. Чернишевський. Вони засуджували духовно-релігійного філософа, не читаючи його робіт, а виходячи з раніше прослуханих лекцій в семінаріях, звичайно, далеко не з кращих.
Замість того, щоб піднятися хоча б до рівня того, кого критикуєш, осмислити суть і характер висловлених зауважень, "критики" П. Юркевича пішли шляхом навішування дискримінаційних ярликів. До речі, останнє чудово засвоїв учень М. Чернишевського — В. Ленін, передавши це і своїм послідовникам — "вірним марксистам-ленінцям", уроки яких і методи взяли на своє озброєння сьогодні радикальні противники марксизму — "надміру-демократи". Ті, хто слухав лекції П. Юркевича, знав його роботи, доходили висновку, протилежного "прогресивним мислителям". Так, В. Соловйов, Г. Шпет вбачали в ідеях Юркевича основу самобутньої російської філософії, приклад дійсного філософствування. Високо оцінювали П. Юркевича як філософа і педагога 1. Нечуй-Левицький, В. Ключевський, які слухали його лекції: перший — в Київській духовній академії, другий — у Московському університеті. Треба зазначити, що оцінка останніх більш об'єктивна, ніж представників радикальних кіл російської інтелігенції, а також інших представників марксистсько-ленінської орієнтації у філософії.
Як філософ П. Юркевич відрізнявся глибоким знанням історії філософії,, новітніх для того часу течій і напрямів філософської думки. їх осмислення стало для нього тією основою, спираючись на яку, прагнув виробити своє власне розуміння тенденцій розвитку філософської думки, дійсних досягнень та обмеженостей філософських ідей і систем, які історично виникли в період від античності і до сучасності. Він був переконаний у тому, що розвиток філософської думки, як і саме життя, досить різноманітне і його важко підвести під мірки яких-небудь визнаних ідей, теорій, думок. У своїх працях послуговувався досягненнями видатних мислителів античності, Середньовіччя, Нового часу, німецької класичної філософії, критично переосмислюючи їх. Високо цінував Декарта, Лейбніца, Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля. Останнього він цінував за те, що він глибше від інших проникнув у свідомість людства — це невичерпне джерело начал, ідей, поглядів, відзначаючи при цьому, що спекулятивна думка не заслонила від філософа феноменологічну дійсність.
Не сприймаючи гегелівської діалектики, П. Юркевич зазначав: "Особливість його вченого прийому, яку мало цінували, полягає в тому, що абсолютна ідея, перш ніж пояснить вона коло явищ, сама приймає натуру цих явищ, сама постає з плоттю і кров'ю тих істот, яким вона повинна дати буття і все багатство життя" (Идея // Там же. — С. 63).
На формування поглядів П. Юркевича найбільший вплив мали філософія Платона і Канта, яких він вважав фундаторами західноєвропейської філософської думки в її сучасному стані і майбутньому розвитку. Відповідно до цього він виділяв дві епохи в розвитку філософії, з яких перша відкривається Платоном, друга — Кантом. Водночас при всій своїй орієнтації на вчення Платона і Канта П. Юркевич осмислював їх в нових ракурсах, незвичних для того часу, з виходом на філософію майбутнього, де істина кантівського вчення про досвід можлива тільки внаслідок істин платонівського вчення про розум.
П. Юркевич не сприймав скептицизму Канта, протиставлення сутності і явища, теоретичного і практичного розуму, так що спроби деяких дослідників, у тому числі Д. Чижевського, зарахувати його до представників російського неокантіанства будуть далекими від істини. Як і інших мислителів, Канта П. Юркевич сприймав критично. Так, на його думку, різниця між явищем і річчю в собі не метафізична, як це думав Кант, а гносеологічна, тобто поняття сутності і явища означають різні ступені досконалості нашого знання і розуму. Несуттєвим вважав він і розподіл понять на апріорні і апостеріорні, тому що абстрактні поняття нашого мислення містять в собі також уявлення, які взяті з досвіду, і, навпаки, безпосереднє бачення має одну форму і необхідність, які складають ідеальні моменти в розумінні (Там же. — С. 65—66).
Реальність світу у П. Юркевича не викликає сумніву. Світ не має ні початку, ні кінця, підлягає нашому розуму як процес іманентного саморуху, в якому матерія переходить у форму, можливість — у дійсність і таким чином витворює істоти природи не за родовою, а за їх конкретною сутністю. Світ постає як система життєвих явищ, повних красоти і значущості, єдності матеріального та ідеального, що знаходить свій відбиток в абсолюті. Нашому знанню належить світ як даний предмет, який ми вимислити або відтворити не можемо, бо такою мірою, як наша воля не повторює творчих актів абсолютного, наше мислення не повторює свідомості цих актів. Що стосується самого абсолютного, то питання про те, як воно починає бути, це питання не метафізичне, не філософське, а теософське.
Загальні погляди на світ обумовлюють розуміння П. Юркевичем філософії та її призначення. Філософію він розглядає як повне і цілісне знання, що зводить ідеальні моменти як пізнане в явищах світу до єдності начал. Як така, вона постає цілісним світосприйняттям, є справою не людини, а людства, яке ніколи не живе чисто логічною свідомістю, а розкриває світ духовного життя в усій повноті і цілісності ЇЇ моментів (Гам же. — С. 68). Серед основних течій філософії Юркевич виділяв ідеалізм і реалізм, їх сутність і протилежність він вбачав у тому, що реалізм у своїх виглядах надіявся пізнати сутність речі, відокремивши від неї всі її положення в системі речей і виділяючи саму річ з її первісними, нічим більше не визначеними властивостями від усіх таких положень, а ідеалізм заперечував можливість таких первісних речей, пояснюючи, навпаки, всі її сукупності з тієї розумової основи, яку має кожна річ в системі світу (див.: Разум по учению Платона и опыт по ученню Канта // Гам же. — С. 481). Слід зазначити, що сам Юркевич не сприймав однобічності як ідеалізму, так і реалізму, критикував як перший, так і другий. Однобічність ідеалізму, його обмеженість він вбачав у тому, що ідеалізм давав нам пізнання про існування світу з начал і ідей чистого апріорного мислення, що не відповідало потребам живої і діяльної свідомості людства, фактично був відірваний від науки. Крайньою формою реалізму П. Юркевич вважав матеріалізм, ставлення до якого в нього неоднозначне. З одного боку, він зазначав, що матеріалізм в західноєвропейській думці XVIII ст. мав важливе значення для науки постановкою питання про багатоманітність залежностей між фізіологічним і психічним, визначенням причинних зв'язків світу. "Теперішній матеріалізм, — заявляє він, — може бути розглянутий як побічний продукт реалістичного настрою нашої цивілізації. Ми так багато зобов'язані мертвому механізму природи, в галузі якого діячі і двигуни виявилися тим досконалішими, чим вони пасивніші, що фантазія мимоволі малює образ простої пасивної матерії як чогось основного, що лежить на самому дні явищ, вона б хотіла всі рухи так званого життя пояснити так же просто і зручно з механічних відносин матеріальних частин, як пояснює вона рух парової машини. Зачарована думка, що у випадку успіху цих пояснень ми могли б також управляти діями своїми й інших людей, як нині управляємо рухом машин, послуговує чи не самим задушевним спонуканням до матеріалістичних поглядів" (Материализм и задачи философии // Там же. — С. 196).
Як бачимо, віддаючи належне матеріалізму, П. Юркевич, з другого боку, різко постає проти грубого, вульгарного і механістичного матеріалізму за його спроби звести все до законів механіки, в тому числі й саме життя, людину. Та все-таки найбільше відштовхувало П. Юркевича в матеріалізмі те, що при всіх зверненнях до науки він заперечував реальність ідеального, зводив психічне до фізіологічного, пояснював психічні процеси фізіологічними механізмами, термінами фізіології, як це робили Чернишевський та Антонович. "Ми, — писав він, — можемо пізнавати цей світ, який належить нашій свідомості як система явищ, що не залежить від нашого духу, створена і складена не нами. Ми відтворюємо реальне визначення буття в ідеальних визначеннях мислення. Ця діяльність духу, що пізнає, була б ілюзією або, в крайній мірі, містила б у собі нездоланну суперечність, якби ідея, ідеали, ідеальні зв'язки, ідеальний порядок не входили в систему світу як умова його життя і розвитку" (Идея // Там же. — С. 15). Відмовляти реальності ідеального, духовного тільки на тій підставі, що його ніхто не бачив, означає ігнорування показань внутрішнього досвіду, який свідчить про реальність існування духовного начала в людині. На думку П. Юркевича, вивести духовні явища тільки з матеріального майже неможливо, тому що тільки у взаємодії з духовним матеріальне є тим, що ми сприймаємо як досвід. Відповідно до цього він закликав до перевірки духовних явищ внутрішнім самоспогляданням, наголошував на зв'язку людської душі з мораллю, моральних принципів зі свободою.
При розгляді моральних проблем П. Юркевич звертається до морального вчення Канта. Юркевича і Канта об'єднує моралізм. Усвідомивши внутрішню сутність етики морального обов'язку, він спрямовує свою увагу на поєднання зусиль релігійної та класичної філософії у вирішенні питання про пошук людиною моральності у внутрішньому та зовнішньому світі. Філософія Канта виконувала роль орієнтира людського розуму тим, що в ній подані універсальні формальні визначення, які стосуються людини, що є членом суспільства, зорієнтованого на конкретний соціальний стан — етичний, а водночас наповнювала ще й внутрішнім змістом — потребою укорінення моральності в житті кожної людини, в якому виступає як моральна теологія, що залишається для Канта вищим проявом духовності.
Постійно здійснюючи синтез всезагальності та суб'єктивності, Кант втілює можливість умоспоглядального етичного як такого. При цьому духовність у всіх цих процесах постає не лише передумовою моральності, а й її носієм. Ця лінія до певної міри знаходить свій відбиток і в філософії Фіхте. Порівнюючи прояви кантових початків у Фіхте, який продовжував розвивати ідеї Канта в межах раціоналістичної традиції, П. Юркевич цікавиться насамперед "просвітленням розуму" істинами духу, щоб відчути та виділити вищу моральну метафізику в реальному житті. Вірний принципам практичної філософії, він вносить у них особливий духовний зміст і формує власну етичну доктрину "філософії серця".
Відповідно до поглядів П. Юркевича центром будь-якого духовного життя є серце, яке постає глибинною основою людської природи і морально-духовним джерелом діяльності душі. У переживаннях, відчуттях, реакціях, що складають життя людини і її серця, відбивається індивідуальна особистість, де розум тільки вершина, а не корінь духовного життя людини. Із серця починає і зароджується рішучість людини на ті чи інші поступки, в ньому виникає багатоманітність намірів і бажань; воно є сідалом волі і бажань (хотінь). Серце постає носієм тілесних сил людини, пізнавальних дій душі, центром багатоманітних душевних чуттів, турбот, пристрастей, морального життя загалом. Навіть знання виникають у результаті діяльності душі, завжди пов'язані з цілісним настроєм, духовно-моральним прагненням. Тільки проникнувши в серце, знання може бути засвоєне. Світ існує і відкривається насамперед для глибини серця і звідси уже йде до мислення. Щодо завдань, які розв'язує мислення, то вони приходять у світ своєю істинною основою не із впливів зовнішніх, а з вільного серця (див.: Сердце и его значение в духовной жизни человека // Там же. — С. 69). Звертаючись до проблеми співвідношення знання і віри, П. Юркевич підкреслює, що саме у філософії знання зустрічаються з вірою, через яку можливий шлях до істини.
Отже, як ми бачимо, П. Юркевич дійсно відрізняється від німецьких філософів при розгляді етичних проблем. Якщо вони вдаються в основному до використання духовності, яка освячується розумом, то Юркевич не "приземлює" абсолютну розумність. Попри це, ним все-таки адекватно осмислюється вчення про самість, подане Фіхте у філософії "Я", яка була сприйнята як теорія встановлення принципів відношення людської індивідуальності до світу в собі, до світу навколо себе і до світу над собою в їх цілісності.
Не від кидаючи принципів побудови зв'язку індивідуального та загального розуму німецької гносеології, філософ наповнює ці принципи своїми настановами верховенства праведності над розумністю, ідеї якого з визнанням локалізації останніх в серці людини мали глибокі традиції у вітчизняній духовній культурі. Починаючи з київських книжників (Іларіон), вони червоною ниткою проходять в працях українських полемістів, Г. С. Сковороди, українських романтиків, зокрема у філософських роздумах М. Гоголя та кирило-мефодіївців. Це дало можливість П. Юркевичу по-новому оцінити самі принципи німецької гносеології, виявити нові повороти філософії Канта і Фіхте, наповнити їх змістом, взятим з традицій української духовної культури. Так, якщо у Фіхте "не-Я" відіграє роль ірраціонального початку, який збуджує свідомість на шляху його подолання, під час якого вона доходить мети-змісту і прилучається до вищого роду мислення, то у Юркевича між реальним світом і мета-світом ставиться одкровення, на яке покладаються певні гносеологічні функції, П. Юркевич не шукає безпосереднього зв'язку між індивідом і абсолютом, як це робило самоосягаюче мислення Фіхте, відкидає можливість прямого виходу розуму на ідею, залишаючись у цьому питанні прихильником Платона, в якого прояви ідеї лише схоплюються розумом. Правда, тут Юркевич залишається сам собою — "потоплюючи", за висловом Г. Шпета, розум у серці.
Проблема ідеї загалом займає у філософії Юркевича провідне місце, постаючи як основа гармонії між мисленням і буттям, необхідна передумова будь-якої науки. Аналізуючи різні точки зору на ідею від Платона до Гегеля, Юркевич розглядає її як факт загальнолюдської свідомості, необхідність якої так же зрозуміла, як зрозуміле невідпорне прагнення людського духу піднятися над чуттєвим свавіллям до моральної свободи, від випадкових уявлень до необхідного пізнання, від емпірично визначеної свідомості до духовної, сповненої необхідним змістом пізнання. Ідея є не тільки єдність, а й цілісність, несучи в собі не тільки істину, а добро і красоту. Вона не є абстрактне буття, яке тільки в поступовому процесі досягло б повноти свого змісту; первісно і безумовно вона носить в собі всі свої визначення в безумовній єдності досконалої думки, "відкриваючись в плоті і крові, в життєвій взаємодії з тим середовищем, в якому виховується живий дух до її свідомості" (Идея // Там же. — С. 14).
Виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що Юркевич не заперечує ролі і значення чуттєвого досвіду, потребує врахування єдності і того, що виступає як раціональне, мисленне, ідеальне, наголошуючи, що ідеальний рух розуміючого мислення і реальний перебіг зрозумілих речей збігаються одне з одним і без них ми не можемо зробити в галузі досвіду ніякого необхідного висновку, пояснити, чому ідеальний висновок, який виступає з посилок, збігається з подією, яка виникає в дійсності, явища усвідомлюються в посиланнях. Заперечення ідеї як дійсної сили світу поставило б науку у важкий для неї розлад, суперечило б всезагальним неперехідним вимогам людського духу. На думку П. Юркевича, для переходу від ідеального буття до наявного потрібна не тільки ідея Гегеля, "сутність" Платона, а й діяльність особистості з її духовністю, душею, серцем як центром духовності. Тільки тоді можливо здійснити перехід від того, що має бути (ідея), до того, що є (дійсність), об'єднати ідею Платона з досвідом Канта, в руслі яких і буде розвиватися філософія в майбутньому.
П. Юркевич, виходячи з принципів християнської моралі, виступав проти класової боротьби, зазначаючи, що все людство має протистояти силам, ворожим суспільству. Умовою християнського співжиття вважав мир з ближніми, який вимагає, щоб людина була в мирі сама з собою, мала внутрішній мир, який досягається самоволодінням, торжеством над своїми пристрастями, прослуховуванням до голосу своєї совісті (Мир с ближним как условие христианского общежития // Там же. — С. 355). У питанні про співвідношення особистих і суспільних інтересів П. Юркевич зазначав, що доки людина переслідує свої інтереси в межах справедливості, доти ці інтереси будуть поважатися різними станами і нацією загалом, що, власне, і лежить в основі законодавства всіх освічених народів.

16

Четверг, 14 Апреля 2011 г. 15:01 + в цитатник
Академічна філософія в Україні другої половини ХІХ — початку ХХ ст. не була однорідною за своїм сприйняттям та осмисленням західноєвропейської філософської думки. Залежно від характеру впливів тих чи інших течій і напрямів західноєвропейської філософії формувалося розмаїття течій і напрямів філософської думки в Україні, де найбільш впливовими постають "філософія серця" П. Юркевича, духовна філософія П. Ліницького, позитивізм В" Лесевича, панлогізм О. Козлова і О. Гілярова, неокантіанство Г. Челпанова та В. Зинківського.

Після Г.Сковороди вперше з новою силою зазвучала філософія українського духу у творчості Великого Українця, Генія і Пророка Т.Г.Шевченка (1814-1861). Ця філософія глибоко індивідуальна, особиста і, разом з тим, грунтувалась на національній ідеї українського народу, його ментальності. У цій філософії — відображення щирої і беззахисної у своїй відкритості душі мислителя, розвитку відтвореного розуму, інтелекту, що простежує життя людське у всеоб'ємності: і в конкретній долі сестри-кріпачки, і в історичній долі цілих народів. Філософія тому й є мудрістю, що вона здатна творити світоглядне диво: особистий, внутрішньо-мистецький світ Тараса Шевченка, переплавлений в литво філософських узагальнень, постав у таких образах, в яких сам народ упізнавав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє. Філософія Т.Шевченка виростає насамперед з конкретно-узагальненого ставлення до любові, надії і віри. Саме з любові до України виникає шевченківська філософія пробудження людської гідності, смутку-жалю знівеченого життя, сили протесту і бунтарства. Улюблений герой Шевченкових поезій і картин — лицар народний, повстанець-гайдамака, козак-запорожець, що виступає оборонцем рідного краю, носієм народної правди і честі. Гнів мислителя спрямований передовсім проти різних утискувачів, прийшлих і доморощених. Філосфський подвиг Т.Шевченка, вся вибухова сила його творчості полягає в тому, що він зумів серед мертвої тиші, яка покірливо мовчала задухою страху, ненависті, підозри, загальної заціпенілості, посіяти надію. Життя цієї надії починається з оспівування свободи. Шевченко показує, що нездоланність людського духу виявляється і в тому, що безстрашних співців свободи народжують найпохмуріші часи, бунтівний голос покривджених соціальних низів. Вінець Шевченкової творчості — це спів свободі, уславлення свободи, цієї першої й неодмінної передумови людського поступу, добробуту й щастя. До найволелюбніших книг усіх часів належить "Кобзар", він наскрізь просякнутий прагненням свободи, передчуттям її неминучості. Шевченківська творчість пронизана вірою в незнищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не визнає за норму існування. Філософський характер творчості Т.Шевченка відображає її народність, коли кожне явище життя розглядається мовби очима народу, з позицій народу, кожна подія минувшини чи сьогодення вимірюється мірою народної моралі, чистотою й цнотливістю душі трудової людини. Завдяки народності виявляє себе оригінальність шевченківського бачення світу, інтенсивність його світосприймання. Для філософії Т.Шевченка характерне нове, мистецько-поетичне розуміння співвідношення стихійного і закономірного. Так, поезія Т.Шевченка багато в чому зобов'язана фольклорній стихії, в якій синтезувались в єдине ціле безпосередні враження життя і символіка народної пісні, буйна уява народної міфології і надбання світової культури, скарби знань, що відкрились художникові-професіоналові. Шевченкова філософія багата емоційною наснагою образів, широтою і діяльністю асоціативного мислення. В ній крізь людський біль, крізь індивідуальне раз у раз проступає вселюдське: біблійна далеч історії тут мудро перегукується із сьогоденням, досвід минувшини — з сучасним життям і прагненням народів світу. У цьому розумінні філософія Т.Шевченка невичерпна. Нові, прийдешні покоління знаходитимуть у ній синтез народного і вселюдського досвіду, як ми знаходимо його в книгах древніх, що вік їхній вимірюється тисячоліттями.
Філософія України другої половини XIX - поч. ХХ ст.
Значний вплив на розвиток філософії в Україні мала творчість українського вченого зі світовим їм ям, визнаного фахівця в галузі загального мовознавства, фонетики, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії О.П.Потебні (1835-1891). О. Потебня першим із українських філософів дав глибокий і всебічний аналіз проблеми взаємозв'язку мови і мислення. Він показав, що мислення формується за допомогою мови, на її основі, розкрив зв'язок мови не тільки з мисленням, а й з психікою в цілому. Характерною особливістю дослідницької практики Потебні є історичний підхід до дослідження питань співвідношення мови і мислення. Творчо опрацювавши деякі ідеї німецьких вчених В.Гумбольта і Г.Штейнталя, Потебня став засновником "психологічного напрямку" у вітчизняному мовознавстві. У слові він вбачав індивідуальний творчий акт і вважав кожне вживання слова і кожну його видозміну особливим явищем. Потебня розглядав мову як діяльність, як живий, безперервний процес творчості народу. Потебня був не тільки мовознавцем, а й творцем "лінгвістичної поетики", яка мала величезне філософське значення. Тут він наближався до трактування творчості як мислення художніми образами. О.Потебня завжди підкреслював високу культуру стародавніх слов'ян, виступав проти теорії запозичення, стверджуючи, що джерелом народної творчості є самобутня культура народу. Одним із визначних українських філософів минулого століття був П.Д. Юркевич (1827-1874). П.Юркевич як філософ за вічно змінними явищами природи, які сприймаються нашими органами чуття, намагався (в дусі платонізму) знайти незмінну ідею об'єкта; в цій ідеї мислення і буття тотожні. Істина відкривається не тільки мисленням, а й "серцем", оскільки пошук істини пов'язаний з релігійними і моральними прагненнями людини. У цьому процесі сходження до істини знання пов'язане з вірою, яка є більш могутнім фактором, ніж просто емпіричний зміст мислення. Без любові, говорив Юркевич, не можна пізнати Бога; найвища сходинка в процесі сходження до абсолютного, тобто до Бога, є вже містичним спогляданням. Те. що може існувати, стає дійсним через посередництво того, що має бути, а саме через ціль платонівської ідеї добра. Значний вклад у розвиток філософії України зробили видатні вчені-природознавці другої половини XIX— початку XX ст. Основними центрами розвитку прогресивних світоглядних ідей у природознавстві були такі визнані наукові установи, як Київський, Харківський і Новоросійський (Одеський) університети/Ряд всесвітньо відомих вчених, таких як М. П.Авенаріус, М.С.Ващенко-Захарченко, Д.О.Граве, 181 Г.Г.Де-Метц, В.П.Єрмаков, Й. Й. Косоногое, Т.Ф.Осиповський, М.В.Оспіроградський, С. М. Реформатський, О. М. Сєверцов та ін., сконцентрували світоглядно-філософську увагу на обгрунтуванні положень про об'єктивне, незалежне від свідомості людей існування світу. Вони обгрунтували прогресивні погляди на рух, простір і час як форми існування матерії. Перебуваючи на передовому краї світової науки, видатні вчені-природознавці пропагували ідею єдності світу, яка передбачала тлумачення людини як невіддільної від усієї природи істоти і одночасно — як окремого від усієї природи індивіда. Одним із центральних у працях природознавців є положення про те, що світ не є продуктом людської свідомості, а, навпаки, — людина є продукт цього світу. Звідси і віра в безмежну творчу силу людини, розуміння необхідності вивчення законів природи як однієї із основних умов поліпшення життя людини, людства в цілому. Саме життя людини на Землі постає перед ними як найвища цінність. Однак, ціннісне усвідомлення природи людини, його творчої діяльності перебуває у певній залежності і від соціальних факторів. Особливо важливим у цьому плані є обгрунтування окремими природодослідниками гуманістичної природи людини і необхідності її творчої емансипації. Величезної цінності вклад у розвиток української філософії другої половини XIX— початку XX ст. зробили М.П.Драгоманов (1841—1895), І.Я.Франко (1856—1916) та Леся Українка (1871—1913). /Найсуттєвішою рисою філософії М.П.Драгоманова є те, що він розглядав історичний процес у всій його різноманітності як результат дії багатьох факторів і різних комбінацій суспільних сил; визнавав велику роль філософії в історичному процесі, підкреслюючи, що без філософії, без глибоких теоретичних узагальнень неможливе не тільки з'ясування основних законів історичного розвитку, а й розумна організація всіх суспільних і державних порядків. /При розгляді соціальних питань М.Драгоманов користувався не суб'єктивним методом, а порівняльно-історичним, який вимагав конкретно-історичного розгляду всіх суспільних явищ у їхньому взаємозв'язку з іншими явищами та в історичному розвитку. Цей метод передбачав також врахування не тільки фактору часу, а й усіх тих суспільних умов, за яких відбувається розвиток того або іншого явища. М.Драгоманов досить цікаво визначав суспільно-політичний ідеал, що грунтувався на філософському плюралізмі, а також суперечності між ідеєю самоуправління, автономії, федерації та ідеєю анти-державності, анти центризму. Драгоманов вважав, що втілення в життя першої ідеї сприятиме вирішенню багатьох суспільних проблем, зокрема проблеми національних та міжнаціональних відносин у майбутньому суспільстві. 182 І.Я.Франко перший в українській і один з перших у європейській літературі всебічно й по-справжньому розробляє тему праці, трудової моралі, яка розвивається пізніше в одну з провідних філософських тем. Вже в першому своєму філософському трактаті "Поезія і її становисько в наших временах" Франко говорить, що духовне ледарство, то злочин проти гуманності/Ставлячи в центр своєї філософії людину, І.Франко формулює головний закон людяності, суть якого в тому, що неробство — зло, а праця — добро. Праця у розумінні Франка — єдине, що здатне творити і вдосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності й правди. Одначе, за Франком, в таку духовну силу може обертатися лише така праця, в якій живе громадянська свідомість, яка не тільки виправдовує, а й визначає мету й сенс людського покликання на землі. Але жити лише для праці неможливо, вважає І.Франка Крім праці існує внутрішнє благо людини, її творче натхнення, її пісня, здатна, бодай на певний час, відривати душу від земного, колючого, брудного і переносити її до надії та віри у завтрашній день. У Франковій творчості постійно виступають дві взаємозалежні сили, які володіють істотою людини і природою суспільства. Це пісня і праця, дух і матерія, книжка і хліб. Одна з основних філософських ідей І.Франка — думка про те, що найбільшою цінністю на землі є не просто людина, а "правдивий живий чоловік, бо така людина — носій духу, а той дух є "вічний революціонер". Отже, духовний світ людини — її найдорожче надбання. Філософія І.Франка замішана на почуттях і розумінні благородності матерії людського духу. "Дух, що тіло рве до бою", дух любові й справедливості, знання й громадянської самопожертви, віри в щасливу майбутність — це дух істинно франківський, каменярський, молодий і переможний. В одному з найкращих філософських віршів ("Веснянки"), звертаючись до матері природи, поет звинувачує її в тому, що вона найдосконаліше своє творіння — людську душу — кидає "свиням під ноги". Франко говорить, що, на жаль, людина цілком природно підламує собі "крила духовності", втрачає потяг до ідеалу, стає жертвою громадського песимізму й збайдужіння. Франківська філософія породжує досить важливу і актуальну ідею: людина носить вічність у своїй уяві, в ілюзіях і думках, у муках свого сумління, а тому в сфері духу панує, власне, та найдорожча різнорідність, яка робить людей несхожими, цікавими і цим дає людям основу для їхньої єдності, для братерства і любові. Філософія Франка — це також заповідь любові до Батьківщини й до людства., В цілому ж, його філософія — це яскраве втілення філософії українського духу початку XX ст. витоки, якої йдуть від Г.Сковороди і Т.Шевченка. 183 /Оригінальність філософії Лесі Українки полягає насамперед в оспівуванні ліризму української душі і драми її реалізації. Грунтуючись на Біблії, філософських ідеях Г.Сковороди і Т.Шевченка. Леся Українка будує філософію пошуку синтезу вічних проблем і сучасних запитів. Письменниця закликала українську громадськість збудитись від інертності, малюючи в разючих образах жахливі картини поразки, що є наслідком байдужості до голосу правди. Розглянуті надбання філософської думки в Україні дають змогу зробити ряд узагальнень і висновків. Зокрема, виходячи з ідеї, що існування будь-якої національної філософії реалізується як прояв філософії духу, можемо стверджувати: українська філософія є особливим, оригінальним явищем. Ця особливість визначається домінантою етико-морального її спрямування. Український народ витворює філософію, у центрі якої є людина з її внутрішнім світом, який перебуває в органічній єдності з умовами її самореалізації. Це не просто людина, а передусім людина Землі, яка критерієм істини має свою власну діяльність, розглядає своє буття через єдність чуттєвого і раціонального. Українська філософія — це оригінальна система, в основі якої постає філософський дух українського народу як органічна єдність віри, надії і любові у вічному прагненні до втілення їх у свободі, яка й скеровує людське життя. Аналіз розвитку філософії України XX ст. — одне з основних завдань для майбутніх істориків філософії. Його вирішення вимагає мудрої виваженості певного часу, Однак уже сьогодні можна із впевненістю сказати, що філософія в Україні жила і буде жити. Витоки цієї животворчості у мудрості українського народу.

16. Філософські ідеї в творчості діячів української культури та науки XIX-початку XX століття

Четверг, 14 Апреля 2011 г. 15:00 + в цитатник
Філософія України другої половини XIX - поч. ХХ ст.
Значний вплив на розвиток філософії в Україні мала творчість українського вченого зі світовим їм ям, визнаного фахівця в галузі загального мовознавства, фонетики, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії О.П.Потебні (1835-1891). О. Потебня першим із українських філософів дав глибокий і всебічний аналіз проблеми взаємозв'язку мови і мислення. Він показав, що мислення формується за допомогою мови, на її основі, розкрив зв'язок мови не тільки з мисленням, а й з психікою в цілому. Характерною особливістю дослідницької практики Потебні є історичний підхід до дослідження питань співвідношення мови і мислення. Творчо опрацювавши деякі ідеї німецьких вчених В.Гумбольта і Г.Штейнталя, Потебня став засновником "психологічного напрямку" у вітчизняному мовознавстві. У слові він вбачав індивідуальний творчий акт і вважав кожне вживання слова і кожну його видозміну особливим явищем. Потебня розглядав мову як діяльність, як живий, безперервний процес творчості народу. Потебня був не тільки мовознавцем, а й творцем "лінгвістичної поетики", яка мала величезне філософське значення. Тут він наближався до трактування творчості як мислення художніми образами. О.Потебня завжди підкреслював високу культуру стародавніх слов'ян, виступав проти теорії запозичення, стверджуючи, що джерелом народної творчості є самобутня культура народу. Одним із визначних українських філософів минулого століття був П.Д. Юркевич (1827-1874). П.Юркевич як філософ за вічно змінними явищами природи, які сприймаються нашими органами чуття, намагався (в дусі платонізму) знайти незмінну ідею об'єкта; в цій ідеї мислення і буття тотожні. Істина відкривається не тільки мисленням, а й "серцем", оскільки пошук істини пов'язаний з релігійними і моральними прагненнями людини. У цьому процесі сходження до істини знання пов'язане з вірою, яка є більш могутнім фактором, ніж просто емпіричний зміст мислення. Без любові, говорив Юркевич, не можна пізнати Бога; найвища сходинка в процесі сходження до абсолютного, тобто до Бога, є вже містичним спогляданням. Те. що може існувати, стає дійсним через посередництво того, що має бути, а саме через ціль платонівської ідеї добра. Значний вклад у розвиток філософії України зробили видатні вчені-природознавці другої половини XIX— початку XX ст. Основними центрами розвитку прогресивних світоглядних ідей у природознавстві були такі визнані наукові установи, як Київський, Харківський і Новоросійський (Одеський) університети/Ряд всесвітньо відомих вчених, таких як М. П.Авенаріус, М.С.Ващенко-Захарченко, Д.О.Граве, 181 Г.Г.Де-Метц, В.П.Єрмаков, Й. Й. Косоногое, Т.Ф.Осиповський, М.В.Оспіроградський, С. М. Реформатський, О. М. Сєверцов та ін., сконцентрували світоглядно-філософську увагу на обгрунтуванні положень про об'єктивне, незалежне від свідомості людей існування світу. Вони обгрунтували прогресивні погляди на рух, простір і час як форми існування матерії. Перебуваючи на передовому краї світової науки, видатні вчені-природознавці пропагували ідею єдності світу, яка передбачала тлумачення людини як невіддільної від усієї природи істоти і одночасно — як окремого від усієї природи індивіда. Одним із центральних у працях природознавців є положення про те, що світ не є продуктом людської свідомості, а, навпаки, — людина є продукт цього світу. Звідси і віра в безмежну творчу силу людини, розуміння необхідності вивчення законів природи як однієї із основних умов поліпшення життя людини, людства в цілому. Саме життя людини на Землі постає перед ними як найвища цінність. Однак, ціннісне усвідомлення природи людини, його творчої діяльності перебуває у певній залежності і від соціальних факторів. Особливо важливим у цьому плані є обгрунтування окремими природодослідниками гуманістичної природи людини і необхідності її творчої емансипації. Величезної цінності вклад у розвиток української філософії другої половини XIX— початку XX ст. зробили М.П.Драгоманов (1841—1895), І.Я.Франко (1856—1916) та Леся Українка (1871—1913). /Найсуттєвішою рисою філософії М.П.Драгоманова є те, що він розглядав історичний процес у всій його різноманітності як результат дії багатьох факторів і різних комбінацій суспільних сил; визнавав велику роль філософії в історичному процесі, підкреслюючи, що без філософії, без глибоких теоретичних узагальнень неможливе не тільки з'ясування основних законів історичного розвитку, а й розумна організація всіх суспільних і державних порядків. /При розгляді соціальних питань М.Драгоманов користувався не суб'єктивним методом, а порівняльно-історичним, який вимагав конкретно-історичного розгляду всіх суспільних явищ у їхньому взаємозв'язку з іншими явищами та в історичному розвитку. Цей метод передбачав також врахування не тільки фактору часу, а й усіх тих суспільних умов, за яких відбувається розвиток того або іншого явища. М.Драгоманов досить цікаво визначав суспільно-політичний ідеал, що грунтувався на філософському плюралізмі, а також суперечності між ідеєю самоуправління, автономії, федерації та ідеєю анти-державності, анти центризму. Драгоманов вважав, що втілення в життя першої ідеї сприятиме вирішенню багатьох суспільних проблем, зокрема проблеми національних та міжнаціональних відносин у майбутньому суспільстві. 182 І.Я.Франко перший в українській і один з перших у європейській літературі всебічно й по-справжньому розробляє тему праці, трудової моралі, яка розвивається пізніше в одну з провідних філософських тем. Вже в першому своєму філософському трактаті "Поезія і її становисько в наших временах" Франко говорить, що духовне ледарство, то злочин проти гуманності/Ставлячи в центр своєї філософії людину, І.Франко формулює головний закон людяності, суть якого в тому, що неробство — зло, а праця — добро. Праця у розумінні Франка — єдине, що здатне творити і вдосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності й правди. Одначе, за Франком, в таку духовну силу може обертатися лише така праця, в якій живе громадянська свідомість, яка не тільки виправдовує, а й визначає мету й сенс людського покликання на землі. Але жити лише для праці неможливо, вважає І.Франка Крім праці існує внутрішнє благо людини, її творче натхнення, її пісня, здатна, бодай на певний час, відривати душу від земного, колючого, брудного і переносити її до надії та віри у завтрашній день. У Франковій творчості постійно виступають дві взаємозалежні сили, які володіють істотою людини і природою суспільства. Це пісня і праця, дух і матерія, книжка і хліб. Одна з основних філософських ідей І.Франка — думка про те, що найбільшою цінністю на землі є не просто людина, а "правдивий живий чоловік, бо така людина — носій духу, а той дух є "вічний революціонер". Отже, духовний світ людини — її найдорожче надбання. Філософія І.Франка замішана на почуттях і розумінні благородності матерії людського духу. "Дух, що тіло рве до бою", дух любові й справедливості, знання й громадянської самопожертви, віри в щасливу майбутність — це дух істинно франківський, каменярський, молодий і переможний. В одному з найкращих філософських віршів ("Веснянки"), звертаючись до матері природи, поет звинувачує її в тому, що вона найдосконаліше своє творіння — людську душу — кидає "свиням під ноги". Франко говорить, що, на жаль, людина цілком природно підламує собі "крила духовності", втрачає потяг до ідеалу, стає жертвою громадського песимізму й збайдужіння. Франківська філософія породжує досить важливу і актуальну ідею: людина носить вічність у своїй уяві, в ілюзіях і думках, у муках свого сумління, а тому в сфері духу панує, власне, та найдорожча різнорідність, яка робить людей несхожими, цікавими і цим дає людям основу для їхньої єдності, для братерства і любові. Філософія Франка — це також заповідь любові до Батьківщини й до людства., В цілому ж, його філософія — це яскраве втілення філософії українського духу початку XX ст. витоки, якої йдуть від Г.Сковороди і Т.Шевченка. 183 /Оригінальність філософії Лесі Українки полягає насамперед в оспівуванні ліризму української душі і драми її реалізації. Грунтуючись на Біблії, філософських ідеях Г.Сковороди і Т.Шевченка. Леся Українка будує філософію пошуку синтезу вічних проблем і сучасних запитів. Письменниця закликала українську громадськість збудитись від інертності, малюючи в разючих образах жахливі картини поразки, що є наслідком байдужості до голосу правди. Розглянуті надбання філософської думки в Україні дають змогу зробити ряд узагальнень і висновків. Зокрема, виходячи з ідеї, що існування будь-якої національної філософії реалізується як прояв філософії духу, можемо стверджувати: українська філософія є особливим, оригінальним явищем. Ця особливість визначається домінантою етико-морального її спрямування. Український народ витворює філософію, у центрі якої є людина з її внутрішнім світом, який перебуває в органічній єдності з умовами її самореалізації. Це не просто людина, а передусім людина Землі, яка критерієм істини має свою власну діяльність, розглядає своє буття через єдність чуттєвого і раціонального. Українська філософія — це оригінальна система, в основі якої постає філософський дух українського народу як органічна єдність віри, надії і любові у вічному прагненні до втілення їх у свободі, яка й скеровує людське життя. Аналіз розвитку філософії України XX ст. — одне з основних завдань для майбутніх істориків філософії. Його вирішення вимагає мудрої виваженості певного часу, Однак уже сьогодні можна із впевненістю сказати, що філософія в Україні жила і буде жити. Витоки цієї животворчості у мудрості українського народу.

13 04-29 04 (16 дней)

Среда, 13 Апреля 2011 г. 14:37 + в цитатник
за это время
-реально надо еще худеть!ногиии чтобы во всем быть крутой!!!просто контрол себя и все!
-аккуратность .
-читать .френч .англ .про италию полазить .написать что хочу осущ в поездке
-треши каждый день .не останавливаться по макс.+ музыка .видео.фильмы новые .!!!+может в херсон
-универ не пропускаю вообще!
-учиться везде .и все делать вовремя стараться+ доп читать!!!
19 или 26 крутышкой сходить к с

итак!

Среда, 13 Апреля 2011 г. 14:27 + в цитатник
сегодня 13 апрел!за 2 -е писала недели ,которые не писала много чего осознала точно!!!
отпраздновала др.все хорошо.но вывод-становиться благородней.не покупать хлама. быть дорогой!
-сделала у ксю фотосет оч крутой!
-таную каждый день.с мартиной был неполадок .с шипой.выступилии на мисс универ!
-убивалась каждый день о с !он посылал игнорил.потом пришел мы п .ехали в метро слушали музыку .он не со мной мыслями .но все равно меня успокоил даже 1 раз!
-сьездили в донецк .круттоооо.отметили джеты днюху .подружилась с колцун.
-поняла вывод-нужно больше общаться .выражать свое мнение .а то я очень тихая
2)на 100 % -все зависит все успехи знакомства только от меня!!!!никто не сможет помочь я все сделаю сама!!!!
!!!!!
13 04поехала к С Л на контемп и влюбилась .блиин хоть это и лучший друг с ,но всме равно перый раз захо другого!!!!!это чудо .и все хорошо!!!!не нужно бегать за людьми .нужно вовремя приходить в нужные места!если есть хоть немн7ого времени!!!!!!!
все круто
x_18139aca (418x409, 33Kb)

итак!

Среда, 13 Апреля 2011 г. 14:19 + в цитатник

Без заголовка

Воскресенье, 27 Марта 2011 г. 19:41 + в цитатник
27 марта!!!!
чувствую себя уверенно
чувствую свободу и непринужденность
зависимость т танцев и стремление к хорошему виду
приниженное самолюбиеот с
все чудесно

Без заголовка

Вторник, 08 Марта 2011 г. 14:14 + в цитатник
сегодня 8 марта!последние пару недель я живу в состоянии полной гармонии. я ежедневно танцую учусь.бегаю по делам.читаю общаюсь.мне легко без с .но иногда бывают воспоминания .но намного легче.и много сил сейчас.20го выступаем контемп и вог!это сейчас главное!
до 20го в привычном ритме ,но не заходить вк!!!
потм в первых числах апреля -карпова!!!
 (604x604, 70Kb)

Без заголовка

Понедельник, 28 Февраля 2011 г. 23:30 + в цитатник
3 новости
1.мы выступаем с вогом на шипе
2.полина карпова нас пофоткает
3.я еду в италию через 2 месяца..ноу комментс.только все одни сомнения и пока нет радости((

планы

Воскресенье, 27 Февраля 2011 г. 19:26 + в цитатник
ИТАК.послезавтра -МАРТ.он мне дан для усиленной работы над собой.никаких злишеств .только работа.норм отношения с родителями!!!
1.учеба!продвинуться +курсвоая
2.диета.!сделать тело!
3.усиленные треши .самотренировки .музыка и т п.20 марьа-контемп -ШИПА!
4.отдых. фильмы ,книги.уборка.Наташа

начало апреля-покрасить волосы ,брови,ресницы наклеить ,сделать эпиляцию,ногти нарастить!!и делать крутуююю фотосессию.поставиь!!аву самую лучшую в мире,закрыть страницу.и больше не хвастаться своими цуспехами в танцах .закрыться .и показывать успехи вживую,а не на видео или фото.загонять !
 (345x400, 16Kb)

Без заголовка

Воскресенье, 27 Февраля 2011 г. 19:21 + в цитатник
вообщем,у меня не было возможности писать ,т к комп месяц был в ремонте.за это время я успешно сдала экзамены .5 .5..3.4.
сьездила с Натали в Киев .масса эмоций ,приключений .это было незабываемо .наша первая самостоятельная поездка,причем очень организоанная .я приехала .сразу же встретилась с с .подарила ему футболку,нас посекли родители ,потом на 14 .02.он ничего не подарил .и вообще мороз.потом на 23 отправила ему открытку почтой.и все я угасаю к нему СЛАВА БОГУ,не малую роль ,впрочем основную в этом сыграли тренировки.мне становиться постпенно легче,т к я нашла другой смысл жизни-самосовершенствование и танцы!с родителями сейчас не лады совсем,но я надеюсь ,что к ДР все наладиться .вообще у меня много планов на эту весну.уверенна она будет наша.уже месяц я тренируюсь каждый день по пару часов.пока только выносливость появилась .развитие очень постепенное .нет побед на баттлах ни каких .но я стараюсь и проигрыш только подстрекает к работе!!!ходила на чемпионат Украины.стремлюсь теперь попасть в сборную универовскую по хопу.учусь.хожу каждый день в универ!)все норм!общаюсь с людьми ,с которыми раньше и не надеялась,НО поняла что нет смысла к ним подлизываться .надо просто здороваться и по возможности разговапривать .никакой фальши .очень аккуратно все делать!!повышать репутацию уровнем танца!

завтра последний день зимы.

Воскресенье, 27 Февраля 2011 г. 19:14 + в цитатник

Без заголовка

Понедельник, 24 Января 2011 г. 16:51 + в цитатник
Я люблю наши вечера!
Полумрак. Приятная музыка и мартини.

Время года и день недели не имеют значения. Как только я встречаюсь с тобой взглядом, действительность растворяется, и мы оказываемся вдвоем. В мире, где всегда тепло, уютно, и стрелки на часах начинают двигаться быстрее, словно забирая у нас частичку нашего времени…

Движения замедляются, интонации становятся мягче, немного кошачьими, а взгляды скользят, едва касаясь каждого уголка… не только тела, но и души… проникая глубже, чем это бывает с другими.

Не важно ни то, о чем мы говорим, ни то, где мы находимся… все происходит так легко и непринужденно, как будто всю жизнь мы только тем и занимались – что проводили эти вечера друг с другом.

Такси. Огни вечернего города, запах моих любимых духов и сверкающие сережки. Я дышу глубже. И в каждой мелодии узнаю что-то наше, и мысленно улетаю…туда, где буду уже через несколько минут. За столик в полумраке кафешки, где другой ритм жизни, другие звуки и время.

Походка меняется, когда я подхожу к тебе. Движения становятся плавными, грациозными, легкое покачивание бедрами и взгляд – твой и мой на одной оси. В одном пространстве. В одно мгновение. И стук сердца кажется громче музыки и приглушенных голосов.

Опускаюсь на стул. А мысленно я уже давно здесь. Минута, и в руке бокал и говорю с тобой… словно последний раз виделись мы только вчера. И не важно, сколько времени прошло с последней встречи.

По улицам города, под руку. И не имеет значения, осень, зима, весна или лето. Нам одинаково нравится шуршать листьями, ступать на скрипящий, искрящийся снег, чувствовать аромат сирени в воздухе или погружаться в прохладные вечера, после дневной жары летом.

С полуслова. С полу-взгляда. И не важно, какие звучат при этом слова. Главное – между строк, на кончиках пальцев. Главное – в том мгновении, когда мои глаза встречаются с твоими.

Твои теплые руки. Греют мои холодные пальчики. И улыбнувшись, начинаю смотреть в окно. Не потому что мне нечего сказать. Просто слова не нужны. Они могут все испортить. Иногда. И я молчу, вкладывая в это молчание особый смысл, который понятен лишь нам двоим.

Рука на колене. Глубокий вдох…и…снова глаза в глаза. Пауза. Ты понимаешь то, о чем я молчу. И только легкая дрожь моих пальцев в твоей руке говорит о многом.

Я люблю наши вечера.

Нам маленький мир. Мгновения с тобой. Здесь и сейчас. В настоящем.

И нужно немного… ТЫ. Полумрак, музыка и мартини.

Я улыбнусь и удержу свои порывы,
Я раз исчезла - значит навсегда.
Уже неважно то, что в сердце дыры,
Уже неважно, что не жизнь мне без тебя.

Меня простил ты? Ну, значит не напрасно,
Я так страдала, мучилась порой.
И может, знаешь, это все ж прекрасно,
Что все вот так, и я уж не с тобой.




Я улыбнусь и удержу свои порывы,
Тебя совсем уж нет в моей судьбе,
И заживут, на сердце моем дыры,
Но я та девушка, что помнит о тебе


Упал наркоман с девятого этажа, встал и отряхивается. Тут подбегают люди и спрашивают:
- Что случилось?
Он им отвечает:
- А хуй знает, сам только подошёл!


Что за привычка, утром идти в ванну, включать воду и тупо сидеть и продолжать спать?


- Адольфик, вставай! Первая Мировая война началась!
- Маааааам, мне ко второй.


Люди, у которых есть общие воспоминания, не могут быть чужими.


Я ещё из тех, кто учил буквы по азбуке, а не по клавиатуре.



Порой очень хочется отключить телефон просто для того, чтобы тебя потеряли.
А я боюсь выключать телефон. Ведь когда я включаю его обратно, я понимаю: меня никто и не искал.


Если парень захочет написать тебе, он напишет. Если захочет
позвонить, позвонит. Он этого не делает не потому что занят, а просто
потому что ты ему не нужна. Если парень захочет быть с девушкой, он с
ней будет. А если нет, то забей и живи дальше.


Дома нету мамы,
Дома нету бати,
Значит, будет party
у меня на хате.


На колени я встану только перед одним мужчиной, это будет мой сын, и то только для того, чтобы застегнуть ему курточку.


Одень пакет, ты меня бесишь.


Подробнее за спиной расскажут.


Вы когда-нибудь ощущали, что вроде как бы сделали всё хорошо,
А душа собирает монатки и переезжает на Северный полюс?


Когда там уже у него день рождения?
Всех баб его увижу на стене.


- Какая у тебя самооценка?
- Так себе. Мы, цари, народ простой.


Поступай с людьми так, как хочешь, чтобы … А если честно, то как хочешь — так и поступай.


Можно думать о многом, а сказать лишь «привет».


Хочу быть парнем.
Ноги брить не надо.
Пей. Кури.
Ноги брить не надо.


- Ну как потусила?
- Я чё-то по ходу замуж выхожу ...


I don`t speak English, because лень учить.


В школьном дворе стоят 2 первоклассницы.
Одна другой говорит: -Прикинь, вон та девочка вон тому мальчику вчера в вестибюле делала минет.
-А чё такое вестибюль?


- Алло это 485-356??
- Нет,это 485-357
- Да пох, рядом! Серёгу позови.

• Я в порядке. Еще не настолько, чтобы шляться по ночным клубам в поисках правильного мальчика, с которым можно будет начать жизнь сначала, но уже достаточно, чтобы думать о правильном мальчике с удовольствием. К сожалению, маленькая Кшися, я знаю, что правильные мальчики не водятся в ночных клубах. Они встречаются тебе так: ты идешь по парку, вернее, ты бежишь по парку больницы, потому что маме только что сделали простую операцию, — кажется, это был аппендикс или катаракта, сейчас не помню, — и буквально сбиваешь с ног молоденького практиканта с такими прекрасными синими глазами, и даже не извиняешься, а спрашиваешь, где палата, и он помогает тебе найтись, а потом пьет с тобой мерзкий больничный кофе, а потом живет с тобой семь лет, а потом встает и уходит.


• ...в пятнадцать лет ничего не умели, не имели ни опыта, ни интуиции, ни сноровки — а в постель ложились, как боги, не сомневались, что все получится, не сомневались, что лучше нас нет любовников, не сомневались, что ему понравится, уж так понравится… А теперь в тридцать с лишним все умеем — и от всего вздрагиваем, столько раз с кем попало в постель ложимся, что уж и вставать скоро будет незачем, — а как приведут судьбы скрещенья к кому-нибудь, от кого сердце в горле стоит, кровь стучит в голове и глаза застит, так начинаешь всего бояться...


▫ Забудь всё, что ты знал о жизни и просто раскрой глаза ©

▫ Ты меня любишь? Я имею ввиду, ты меня любишь по-настоящему? Потому что если нет — мне придётся тебя убить

▫ Мои сны — ехидные твари, они дразнят меня. Даже во сне я осознаю, что я идиот, который знает, что он проснётся.
Если бы я мог вовсе не спать, но не получается. Я пытаюсь управлять сном, летать во сне, почувствовать освобождение — не срабатывает! ©

▫ Эта была та, кто лучше всех знал тебя. И как и ты, она никогда не забудет одну ночь, когда настоящая любовь
оказалось возможной ©

▫ Тсс.. Твои глаза лучше просят прощения ©

▫ Хорошие вещи случаются, если ты хороший человек с хорошими намерениями ©

▫ Однажды ты узнаешь, что такое настоящая любовь, она и горькая, и сладкая; я думаю, горечь для того, чтобы лучше оценить сладость ©

▫ Каждая проходящая минута — это еще один шанс все изменить ©

▫ Я увижу тебя в другой жизни, когда мы оба станем котами ©

@музыка: ♪ Radiohead - Everything In Its Right Place (OST Vanilla Sky)




А мы не ангелы, парень! Нет, мы не ангелы. Темные твари, и сорваны планки нам. Если нас спросят Чего мы хотели бы? Мы бы взлетели Мы бы взлетели..."Я вообще не считаю, что любовь может быть трагической. Если любовь возникает это вообще большое счастье.
...
Тебе человек не отвечает взаимностью, ну и хрен с ним. Тебе достаточно просто посмотреть на свет в его окнах. Ты можешь просто засунуть ему какой-то цветок в дверь, позвонить и убежать. Возникшее чувство – это уже чудо. У любви не бывает счастливого или несчастливого конца. Она либо есть, либо ее нет. А вот если ее нет, вот это пиздец, это плохо."

(Светлана Сурганова)


Мы забываем любить то, что здесь и сейчас (с) Jay Manuel.


Самое страшное- что может случится, самое лучшее- то, чего нет. © Radio ЧаЧа - Более или менее

Тянуть резину можно долго до жути. Инерция- страшная вещь. © Radio ЧаЧа - Вон из дома

Застряло где-то в пробках мое первое слово
Но выход у него лишь один-
Наружу через горло, и нет другого,
Давай уже, выходи. © Radio ЧаЧа - Вон из дома

Еще под кожей бьется пульс и надо жить © Город 312 - Останусь

Что с тобою?! Слушай! Что с тобой?!
Разве ты не понял, что жизнь это бой?!
Любовь навеки, дружба навсегда!
Думаешь нет, говоришь да!!! © Наив - Думаешь нет, говоришь да

За свободу можно второй раз родится,
Сдохнуть тысячу раз, но не опустится,
Бороться и драться, проиграть, но не сдаться,
Идти сотню лет, но всё же добраться © Lumen - Свобода

Один любит рок, другой любит сок, а третий идет по стране чудес © В. Цой (но услышано в песне "Дети минут" Бутусова)

Я как рельсы или струны, немного звон, немного стоны © Дотянуться до звезды

I aint gonna do what I don’t want to,
I’m gonna live my life. © Bon Jovi - Have a Nice Day

Не стоит прогибаться под изменчивый мир,
Пусть лучше ое прогнется под нас © Машина времени

Все говорят что пить нельзя,
Все говорят что пить нельзя,
Все говорят что пить нельзя,
А я говорю, что буду! © Аквариум - Стаканы

Отпусти меня земля...
Я хочу быть ветром, я хочу быть птицей,
Мне нужно дальше, нужно выше...
Отпусти меня земля... Cлышишь?! © Lumen - 6 000 000 000

Пусть проснутся ветры и пройдутся по волнам.
И там, где сдохло море, будет новый океан. © Lumen - Буря

Солнце - такой долгий ядерный взрыв. © Lumen - В.В.И.Л.Э.М.

По мне, так вся песня- сплошная цитата
"Гореть" Lumen

Зачем кричать, когда никто не слышит, о чём мы говорим?
Мне кажется, что мы давно неживы - зажглись и потихоньку догорим.
Когда нас много начинается пожар,
И города похожи на крематорий и базар,
И все привыкли ничего не замечать...
Когда тебя не слышат, для чего кричать?

Мы можем помолчать,
Мы можем петь,
Стоять или бежать,
Но всё равно гореть...
Огромный синий кит
Порвать не может сеть.
Сдаваться или нет,
Но всё равно гореть!

И снова небо замыкает на себя слова и провода,
И снова с неба проливаются на нас ответы и вода.
И если ты вдруг начал что-то понимать,
И от прозрений захотелось заорать,
Давай, кричи! Но тебя могут не понять:
Никто из них не хочет ничего менять.

Мы можем помолчать.
Мы можем петь,
Стоять или бежать,
Но все равно гореть.
Гори, но не сжигай,
Иначе скучно жить,
Гори, но не сжигай,
Гори, чтобы светить...


В этом доме больше нет ни молитвы, ни малины -
Только сборник анекдотов, только горькая полынь. © Lumen - До свиданья

Мне всё никак - я вру себе и, наверное, другим. © Lumen - Дотянуться до звезды

Would you mind if I killed you?
Would you mind if I tried to? © Within temptation - What have you done

Don't question why she needs to be so free,
She'll tell you it's the only way to be © Rolling Stones - Ruby Tuesday

Твои ладони такое странное тепло
Чаще всего ты сильно обжигаешь
Тех кого не знаешь
Другие спорят о том как мне не повезло
Знать и молчать о том что ты сжигешь
кровь не согревая © После 11 - Ладони

My weekness is, that I can too much.
(Моя слабость в том, что я могу слишком много) © Papa Roach - Scars

Empty spaces, what are we living for? © Queen - Show must go on

Я не чувствую боли.
Я играю лишь главные роли -
Пусть они не всегда велики,
Но зато в них всегда больше соли,
Больше желчи в них или тоски,
Прямоты или истинной воли -
Они страшно подчас нелегки,
Но за них и награды поболе.

Ты же хочешь заставить меня
Стать одним из твоих эпизодов.
Кадром фильма. Мгновением дня.
Камнем гулких готических сводов
Твоих замков. Ключами звеня,
Запереть меня в дальней из комнат
Своей памяти и, не браня,
Не виня, позабыть и не вспомнить.

Только я не из тех, что сидят по углам
В ожидании тщетном великого часа,
Когда ты соизволишь вернуться к ним - там,
Где оставил. Темна и безлика их масса, -
Ни одной не приблизиться к главным ролям.

Я не этой породы. В моих волосах
Беспокойный и свежий, безумствует ветер,
Ты узнаешь мой голос в других голосах -
Он свободен и дерзок, он звучен и светел,
У меня в жилах пламя течет, а не кровь,
Закипая в зрачках обжигающим соком.
Я остра, так и знай - быть не надо пророком,
Чтоб понять, что стреляю я в глаз, а не в бровь.

Ты мне нравишься, Мастер: с тобой хоть на край,
Хоть за край: мы единым сияньем облиты.
Эта пьеса - судьба твоя; что ж, выбирай -
Если хочешь, я буду твоей Маргаритой...


Вера Полозкова


так устала от ваших шаблонов
шлюх и абортов
торчков и законов
мнений и споров
вздохов и стонов

ты так ванильна, ты так стройна. по ебалу с ноги на.

а кто-то даже на похоронах может не заплакать, стерпеть. так что уж тут о наших драмах говорить.

почему при ссср не было гламурных людей? потому что в ссср были статьи за гомосексуализм и тунеядство.

щетина и тату. упакуйте, я возьму.

не стоит обижаться на человека,который не оправдал ваших надежд.
просто нехуй накручивать.

хватит думать и хватит мучиться.
happy-end уже не получится.


Только раз, и то если очень повезет, ты встречаешь человека, который разделяет твою жизнь на две части,
до встречи с ним и после ©

▫ — Эта девушка тебя заинтриговала?
— Нет. Кого может заинтересовать привлекательная, загадочная, страстная, возможно ненормальная, жестокая, пьяная, заносчивая и грубая женщина? Ну, кому она нужна? Кому?!
— Есть такие люди… ©

▫ Иногда ты завязываешь отношения, а иногда отношения связывают тебя ©

▫ Если мне всё ещё плохо без тебя, значит это не конец ©

▫ Для этого люди и существуют — чтобы спасать друг друга от самих себя ©

▫ Некоторые дни с ней были болезненными. Но без неё было еще хуже ©

▫ Во-первых: не давай ей пить. Если она напьётся, неси её на плече. Будь готов попасть в тюрьму. Что бы ты ни предполагал, что случится дальше, ты ошибаешься. Если у неё болят ноги… Если болят ноги, надо поменяться с ней обувью. Научись повторять себе снова и снова следующую фразу: «это часть её очарования». Если она говорит, что убьёт тебя, не считай это метафорой. Ей нравится писать, так подбодри её. И, наконец, ты проведёшь с ней самое счастливое время в своей жизни. Так что наслаждайся каждой секундой! ©

▫ Их любовь была наркотиком, непонятным для всех вокруг ©

▫ Я не могу понять, мы живём в настоящем, физическом мире, который можно потрогать, или в том, что мы создали у нас в голове? ©

Никогда не ищите повода, чтоб позвонить.
Просто звоните.
(c)


все рано или поздно заканчивается
кино, красивое и слезливое
продолжительные сериалы
даже Санта-Барбара в итоге закончилась
заканчивается любовь
заканчивается счастье
заканчивается одиночество

просто нам не всегда хватает терпения этого самого окончания дождаться
(с)


- Дайте, пожалуйста сигарет.
- Но тебе нет 18.
- Понимаете, я влюбилась.
- Тебе каких?
(c)


Плохие парни любят. Намного сильнее, чем хорошие, но только как правило - один раз.
(с)


Не было у меня никакой первой любви, по крайней мере счастливой не было. Из тех, кого я любила, меня не любил никто, а из тех, кто любил меня, не любила никого я. Недостаток или высокомерие? Счастье казалось недостижимым. А доступное счастье оказывалось ложным.
(c)


Так приятно, когда у него сердитый статус, а довела его я!
©


Ни слов, ни эмоций. Одни мысли, и те матом.
©


Бывает так: придёшь домой, снимешь джинсы наполовину, до колен где-то.. А по телику/в интернете что-то интересное. Садишься, и сидишь в этих половинных джинсах еще полчаса.


Долбаный сотовый оператор достал.
Вечно присылает - у вас на счету меньше 50 р, меньше 30 р, меньше 15 р.
Нет бы хоть раз прислал: «Эй, чика, на счету 1000р, красава».
©


-Будь моим!
-Нет.
-Будь моим!
-Нет.
-Будь моим!
-Ладно, согласен.
-А все, я уже не хочу!
(с)


Достав жвачку в компании, видя, что все пары глаз смотрят на тебя, ты задаешь вопрос: "Кто-нибудь будет?", а сам думаешь: "Господи, откажитесь".

Я как будто бы застряла в лифте. Мир вокруг продолжал двигаться и суетиться, а я осталась на этаже, под названием "ты" ©

▫ Иногда я чувствую себя его мамой... Я счастлива когда он - кушает, не мёрзнет, и высыпается ©

▫ Если девушка замолчала - это не значит, что она наговорилась - это значит что ты слишком много лишнего сказал ©

▫ Секс - это наибольшее из того что может дать нелюбящий человек, и наименьшее из того что может дать человек который любит ©

▫ Услышав моё желание, рыбка сдохла ©

▫ ..так бездарно напиться хочется.
лето драное рвётся, мечется.
и мы пьём по ночам в песочнице,
но любовь коньяком не лечится... ©


Жить-это как бежать по музею.И только потом вы начинаете по-настоящему осознавать, что вы увидели,думать об этом,наводить справки в книгах и вспоминать,поскольку вы не можете принять все и сразу.(Одри Хепберн)


Человек живет и привязывается невидимыми нитями к людям, которые его окружают. Наступает разлука, нити натягиваются и рвутся, как струны скрипки, издавая унылые звуки. И каждый раз, когда нити обрываются у сердца, человек испытывает самую острую боль.

Вы не хотите, чтобы знали, что вы кого-то любите? Тогда говорите о нём: "я его обожаю!" Впрочем, некоторые знают, что это значит.

Лучше потерять человека всем собой, чем удержать его какой-то своей сотой.

Я хочу такой скромной, убийственно-простой вещи: чтобы, когда я вхожу, человек радовался.

"Возлюбленный! - театрально, "любовник" - откровенно, "друг" - неопределённо. Нелюбовная страна!

Любить - видеть человека таким, каким его задумал Бог и не осуществили родители.
Не любить - видеть человека таким, каким его осуществили родители.
Разлюбить - видеть вместо него: стол, стул.

"Вы любите двоих, значит, Вы никого не любите!" - Простите, но если я, кроме Н., люблю ещё Генриха Гейне, Вы же не скажете, что я того, первого, не люблю. Значит, любить одновременно живого и мёртвого - можно. Но представьте себе, что Генрих Гейне ожил и в любую минуту может войти в комнату. Я та же, Генрих Гейне - тот же, вся разница в том, что он может войти в комнату.



• очень просто: влюбляться в тех, кто живет в другом городе. Дорисовывать самому себе отсутствующие детали и добавлять цвета, чтобы придать истории вес и правдивость, а потом увидеть один раз и мгновенно разочароваться, потому что человек этот скучен, эгоистичен и эмоционально недоразвит.
• очень просто: влюбляться в красивых людей и терять дыхание в их присутствии, а потом получать сообщения в аське с грамматическими ошибками и морщиться, как от скрипа пенопласта по стеклу.
• очень просто: быть свободным, не ревновать, не думать «что будем делать в выходные», не переживать, что выветрился запах духов. а потом пройти в аптеке мимо человека, от которого пахнет так по-мужски: хорошим парфюмом и чем-то еще, сложно поддающимся описанию – и до боли стиснуть зубы.
• очень просто: любить кого-то, кто тебя не любит. Ловить моменты человеческого тепла, принимать дружеское участие за проявления «чего-то-гораздо-большего» и лелеять в себе глупое чувство надежду, а потом с утробным воем осознать, сколько бесценного времени потрачено впустую и бисер разметан зря.
• очень просто: не любить того, кто тебя любит. Даже писать не о чем

иногда я Тебя ненавижу, Тебя больше во мне чем меня © Кай Питерский

пока ещё ни разу в жизни не встретил подлинного счастья,
называешь этим именем каждую надуманную надежду и каждые розовые очки.© Strawberry Doll 666


не понимаю, в чем смысл?!
когда тебе плохо,включать такую музыку,
от которой еще сильнее хочется застрелиться...
и все, все без исключения так делают © фруктовая петля


Вся, вся, вся моя жизнь вот так
и пройдет. В ожидании кого-
то, чего-то, зачем-то.


никогда не допытывайся, что у человека внутри,
потому что, кроме сердца,
в организме имеется еще и кишка, набитая дерьмом

только русские люди могут сожрать грязный билетик с трамвая на счастье

у меня из планов на завтра только любить.
любить его одного. всю жизнь.© Strawberry Doll 666

Дружеский поцелуй, дружеский секс. Дальше что придумаешь? Дружеская свадьба и дружеский ребёнок?

спасибо за то,что предал меня.
а то я все не могла найти внятную причину перестать тебя любить

люди не боятся чувств.
они боятся обязанностей.

сердце девушки никогда не бывает пусто.
либо влюблена,
либо не может забыть

Когда-то мы окажемся за одним столиком в кафе, обязательно. Но увы в разное время, может в разных жизнях. Зато будем же и это будет наш столик, для двоих.

Я старомодна.Мне нравится принадлежать только одному мужчине.Своему мужчине.


Родители купили мне первую рыбку, чтобы научить меня любить и заботиться о каком-то другом живом и дышащем создании Господа. Шестьсот сорок рыбок спустя я знаю лишь одно: все, что ты любишь, умрет. (с) Чак Паланик

Если ты полчаса просто сидишь и тупо смотришь в белый лист — значит ты на экзамене!

Экзамен — это единственная возможность что-то узнать, предоставляемая на несколько дней.

Я шел на экзамен, и сердце мое металось по организму в поисках кратчайшего пути в пятки.

а мне все чаще кажется, что некоторым людям нужно сдавать экзамен на право управления продуктовой тележкой!!

Экзамен отменяется! Все билеты проданы!!!

Экзаменов страшится любой, будь он семи пядей во лбу, ведь на экзамене самый глупый может спросить больше, чем самый умный ответить.

Настоящий студент — это не тот человек, который задаётся вопросом, какой сегодня экзамен, а тот, который интересуется у народа, чё за экзамен он сегодня уже сдал.

Преподаватель всегда прав. Особенно тот, кто будет принимать у меня экзамен.

Удивительная вещь — экзамен. Одних он удивляет вопросами, других ответами.

Вот что за закон подлости: сижу, скучаю, никто не пишет. Только села экзамен учить, всех прям порвало!!!!

вчера ты сказал ей что любишь, сегодня что наверное ошибался.
Ошибаются когда цвет машины выбирают, когда экзамен сдают, а в
любви немного по другому, тут либо любят, либо нет. и если твое
сердце говорит тебе останься, какого хрена ты говоришь ему «нет»?

Не знаю, что думать: то ли моя жена в самом деле на 65-й раз сдала экзамен по вождению, то ли у нее интрижка с инструктором.

Введена иностраная система баллов, то есть А, В, С,D, Е. Учительница на уроке обьясняет:-Если вы плохо напишите экзамен то получите по Е баллу. Голос с задних парт:-Вы что нам угрожаете?

— Вот, тебе это понадобится.
— Твоя шуршалка?
— Моя счастливая шуршалка. С её помощью я сдала экзамен по испанскому.
— А по-моему, ты сдала испанский потому что обещала преподавателю кое-что после экзамена.

Дело в том, что я ни в чем не могу тебе отказать. Если придется сдавать экзамен по тебе, я получу высший балл, не перепутаю ни малейшей детали. Ты будешь мною гордиться!

— Ты ведь уже столько раз сдавал этот экзамен на права!!!
— 57 раз…
— Ну, значит, 58 — твое счастливое число! Ты получишь свои права, Спанчбоб, потому что ты победитель!!!

Купи! Купи! Купи! — Сергей Петрович, я же сказал, я сам сдам экзамен! — Ну хотя бы коньяк подари!

Когда любишь, не считаешь. Впрочем, нет: считаешь дни и часы, иногда минуты. Два дня Анна не появлялась, и я постарел на десять лет. Я дежурил у телефона, разобрал телефон, собрал телефон. Я мог бы сдать экзамен на телефонного мастера.

— Слушай, у меня идея! Может, если мы избавимся от напряжения, то сможем сконцентрироваться на испанском…
— Ты хочешь сказать, что мы должны заняться сексом ради образования или мы провалим экзамен?
— Нет! Ещё хуже! Если мы завалим экзамен, мы не поступим в хороший колледж, не найдём достойную работу, не заработаем денег, нам негде будет жить и нечего есть. Если мы сейчас не займёмся сексом, нам придётся влачить голодное существование с жалкими познаниями в испанском!!!

Д-р Форман: Мальчик просто сдавал экзамен по математике, а затем внезапно его начало тошнить и он перестал понимать, где он.
Д-р Хаус: Вот до чего доводит математика.

— Послушайте, я знаю, что не очень хорошо справляюсь… но, чтобы сдать экзамен, я готова на все.
— На все?
— На… все.
— Хорошо, Берлин. Я поставлю тебе хорошую оценку, я поставлю тебе очень, очень хорошую оценку, если ты будешь… учиться.


Вся эта штука, в которой мы запутались, под названием мир — это возможность выразить, как это восхитительно — быть ненормальным. … Мир это экзамен на то, сможем ли мы достичь непосредственности. Наше зрение это тест на то, сможем ли мы заглянуть за его пределы. Материя это испытание нашего любопытства. Сомнение это испытание нашей живучести.

@темы: Цитаты
URL

Без заголовка

Пятница, 21 Января 2011 г. 12:56 + в цитатник
18.01.очень нервная ночь и день.я сдала на 5 высшку .все отлично теперь 3 недели свободы.С окончательно показал себя лохом .от него невозможно отказаться ,но приходиться .надо.но я остыла немного это радует.главное показывать все делом .можно писать любой бред.главное не говорить с ним о том,сколько я тренируюсь ,с кем гуляю.чтобы он просто своими глазами виддел и офигевал,но ничего нельзя делать специально!!!надо переплюнуть его в танцах,красоте и если общаться не один на один ,а на фесте например ,то холодно.показать как я выросла

18 го мы пошли с Натали в Терку круто посидели ,потом вместе поехали на хоп!!!

20го была на поппинге и хопе.26 го мы едим в Киев.меня кстати показали на мисс Подьем .+ вк приглашают на кастинги.
сейчас цели
-планомерно развиваться ,танцевать,общаться ,бывать в хороших местах,работать над собой во всех смыслах,худеть!!

Без заголовка

Четверг, 13 Января 2011 г. 23:15 + в цитатник
13.01
пятый раз.он затормозил совсем чуть чуть .бред короче.завтра экзамен)))

Без заголовка

Вторник, 11 Января 2011 г. 13:53 + в цитатник
в этом году по меньше есть побольше танцевать.не говорить и не думать о с ,а только о с с ним .и какая я красивая и крута.учится читать бытьумной.покупать классные вещи ни к кому не лезть ни за кем не бегать и не морозиться,делать крутыые фотки ,но не сидеть вк.вот и все!!!

Без заголовка

Вторник, 11 Января 2011 г. 13:14 + в цитатник
В колонках играет - теперь всегда stereomood.com.ru
сегодня 11 01.я написала уже 2 экзамена.была уверена ,что по истории 3 ,что может и слечу со стипендии!но поставили 4.если бы я слетала со стипендии это было бы самое мерзкое,что могло бы быть!!!!но я вроде не слетаю и поэтому 18го все закончится и надо строить планы до Днюхи хотя бы!на 2.5 мес!
6го мы пошли гулять с Аленой и Деней.в лесу ,Мафии,кофе лайфе.хорошо посидели .если бы все время не ждала С!!!на след день мы с ним 4й раз.и потом поехали разборки и с Оклоллохоми и с ним. что мне будет лучше без него и т п .я ему подарила картину.он не очень отреагировал вяло.10го была у Шипы на треше)очяекнь круто.!!!всегда когда есть ыбор пойти куда-нибудь или дома спать надо однозначно идти!!!
потом в Мафии ели суши у Лизы днюха.слушали розовый микрофон и пошли в Кофе лайфе.хороший день.вечером с С договорились ,что сохраним . между нами.!
 (480x480, 24Kb)

Без заголовка

Суббота, 01 Января 2011 г. 17:16 + в цитатник
ничего нельзя предугадать..вчера я спала днем перед НГ .С написал неожиданно ..встретиться.встретились ..в машине...прикольно.я крутая экстрималка.нго ничего нового не ощутила ...посмотрим..надо сводит наше общение и не думать о нет .а только о своем саморазвитии!!

Без заголовка

Пятница, 31 Декабря 2010 г. 15:28 + в цитатник
у меня есть уже многое.главное мотивация и силы.что мненужно оставить в прошлом году в 2010.
- болезни и плохое самочувствие
-лишний вес,прыщи ,неаккуратность,дисгармония
-невзрослое недостойное поведение
-страдания впустую
-страхи и лень на трешах
-идеализация людей,страхи ,заниженая самооценка,выпендреж
-незаинтересованность учебой и универом!

Без заголовка

Пятница, 31 Декабря 2010 г. 15:24 + в цитатник
судбюа опять свела с Колесником..пыталась покончить с Сережей .не вышло..посмотрим что будет дальше..сегодня 31.12)вечером я Натали Алена и Ксю у меня .!!сережки уже подарили.все хорошо.
должна хорошо сдать экзамены.до 10го учусь!потом ,если все ок..картина ..красное б!!!и С.и Кирилл.главное расти ,взрослеть ,хорошеть и наслаждаться жизнью и не тратить времени впустую.со след года я не потрачу ни минуты на страдания и ожидание!!я не буду требовать того ,что мне не могут даать!


Поиск сообщений в yopta
Страницы: 7 6 5 4 3 [2] 1 Календарь