-Видео

Резюме3
Смотрели: 10 (0)
Про куріння2
Смотрели: 6 (0)

 -Фотоальбом

Посмотреть все фотографии серии Уляна Лаврик
Уляна Лаврик
21:18 01.05.2012
Фотографий: 11

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 24.04.2012
Записей: 27
Комментариев: 3
Написано: 47

На початок. Вірите у Різдвяне диво?

Дневник

Понедельник, 30 Апреля 2012 г. 23:36 + в цитатник
Фігас: Це Різдвяне диво вже трапилось дві тисячі років тому.
Тарас. Для нас Різдво це маленьке диво і кожного разу є щось нове
Вед. Ви бачите історично так склалося що частина людей святкує Різдво 25 грудня а частина 7 січня. Власне за яких обставин виникли ці дати святкування коли їх визнали канонічними.
Тарас. На сам початок треба почати з того що ми святкуємо Різдво не 7 січня а 25 грудня Ми святкуємо за Юліанським календарем який від Григоріанського відстає на днів 13 днів ХХІ ст.. так що західні християни і ми святкуємо 25 грудня але за різними календарями.
Дмит. Хочу погодитись з п. Тарасом що усі церкви чи то католицька чи православна у своїх книгах на час Різдва мають дату 25 грудня. Чому ця дата була прийнята оскільки 25 грудня ніхто точно не знає коли народився Спаситель Ісус Христос але в час коли християнство запроваджувалося у Римській імперії 25 грудня було часом коли почиталася пам'ять бога Сонця і це було велике всенародне святкування християни в цей час відзначали пам'ять народження Спасителя Ісуса Христа. І тому ці дві дати немовби наклалися і оскільки це свято має велику символіку адже 21 22 часло день який має найбільшу ніч і відповідно день після 22 числа день стає все більшим і більшим світло перемагає немовби темряву. Тому ця символіка є немовби співзвучна із подією Різдва коли ми чикаємо на прихід Ісуса який приносить світло для нас які ми є у темряві. Звідки пішли ці різноманітності у святкуванні Різдва. Найперше варто сказати про два календаря. Перший це Юліанський другий – Григорянський. Юліанськийкалендар запроваджений був у 46 році до н. е. Юлійом Цезарем. Цей календар використовувався по всій Римській імперії Вже у 16 ст. календар давав серйозні похибки тобто Юліанський календар він є добрий календар але скажімо він дає похибки відносно астрономічного календаря кожного 128 років. Тобто пройшов період 128 років і потрібно додавати 1 день до астрономічного року і тому папа Григорій 13 у 1582 році зробив реформу календаря вкоротивши його на 10 днів і тому в цей час мало бути 5 жовтня, а в католицьких країнах запровадилось 15 жовтня 1582 І на сьогодні як сказав п. Тарас різниця між Юліанським і Григорянським становить 13 днів і тому ті християни які використовують у своїй літургії традиціїГригорянським календар відзначають Різдво 25 грудня а ті які використовують Юліанським святкують 7 січня.
Вед. Чи справді у 2101році буде зміщення календарів на 1 день і що це означатиме якщо станеться так?
Дмит. Насправді ця похибка юліанського календаря буде лише зміщуватися. Звичайно Григорянський календар не є скажімо так непомильним. Але його похибка буде відчута лише після 3300 року тобто набагато більше. Похибка Юліанського календаря як я казав буде кожних 128 років і тому у 2100 році Різдво згідно Юліанського календаря має святкуватися не 7-го січня а 8-го січня. І я так підозрюю в цей час буде певний розкол можливо певні християни захочуть перейти на 8 січня а певні захочуть залишити 7-ме січня.
Вед. Бачите деякі історики переконують що сама дата святкування Різдва прийнята з деякою умовністю так як вже сказав п. роман у чому її суть можливо ви доповните п. Тарасе.
Таросьо. Ну я б це хотів додати що східні християни, християни які жили на сході імперії святкували не Різдво а святкували Богоявлення, яке припадало на 6-те січня сьогодні за новим стилем це 19-те січня. І власне вже в часи святителя Івана Золотоустого, який був архієпископом Константинопольським було прийнято святкування Різдва у Константинополі 25 грудня а свято Богоявлення було відокремлене від Різдва. І варто зазначити що сьогодні Вірменська апостольська церква святкує сьогодні Богоявлення і Різдво в один день 6 січня за Юліанським календарем. Тобто за Григорянським це 19те січня коли ми святкуємо Богоявлення Йордан яке відоме більше у нашій традиції
Дмит. Я хотів сказати також вертаючись до цих двох дат 25 грудня у нас на
західній Україні прийнято називати польським Різдвом а 7-ме січня українським Різдвом. Насправді 25 грудня не означає бути православним і святкувати лише 7-го січня. Більшість православних церков святкує Різдво з 25 грудня. Пан Тарас навчався на заході у Франції і він будучи православним також святкував із римо католиками Різдво. Варто зазначити що реформа була проведена багатьма православними церквами. А це саме: Константинопольський патріархат, майже всі православні цекрви Європи, Америки і т.д. тобто є лише деякі цекрки які не прийняли новий календар Григорянський це є:Російська православна церква, Сербський патріархат також…
Тарас …Грузинська церква і Єрусалимський патріархат.
Вед. Чому так багато?
Тарасьо Ну Грузинська церква так само як і московський патріархат не прийняли нового календаря Це знову ж таки тут є проблема тому що у православній церкві реформа календаря була здійснена на початку ХХ-го ст.. у 1923 році і реформою календаря зайнявся сербський вчений, професор Милотип Миланкович, який власне розробив Новоюліанський календар за яким навідмінно від Григорянського календаря виключається не 3 доби за 400 років а 7 діб за 900років. Внаслідок чого помилка на одну добу накопичується раз в 3тис.500років. І професор Меланкович був автором праць «Небесна механіка», «Історія астрономії» та ін.. і власне за іронією долі саме Сербський патріархат не його реформи а всі інші церкви Європи прийняли і по правилу святкують всі нерухомі свята за Новоюліанським календарем який практично на сьогднішній день від Григорянського не відрізняється нічим лише тим що похибка за Григорянським наступає кожні 400 років або, що 128 років від старого Юліанського календаря відхиляється а за Новоюліанським це стається раз за 900 років стається ця похибка.
Вед. Наскільки активно сьогодні в Україні обговорюють створення такого нового календаря серед священнослужителів.
Тарасьо. В Україні є важлива проблема тому що варто зазначити про подіїіздва 1582 року у Львові сталося так що власне польська держава не прийняла одразу нового календаря а Україна в той час входила до складу Речі Посполитої лише майже через рік у 1583 році польський король Степан Баторій постановив запровадити новий календар і власне над українською православною спільнотою Львова оскільки це діялося ще до прийняття Берестейської унії було вчинено насильство напередодні Різдва 24 грудня 1582 року за старим календарем. І влада міста постановила замкнути всі православні пости Львова і таким чином і печатки на двері поставив римо католицький біскуп Войтих Суликовський. Ну а ви знаєте, що немає гіршої образи як наруга над християнськими переконаннями. І власне після того почалася підготовка до збройного повстання за свої права. І власне після того польський король Степан Баторій мусів видавати свої розпорядження де забезпечував українцям святкувати свої свята відповідно до давнього календаря. І тому Україна залишилася попри реформу календаря. Бо мали місце таке насильство і українці вирішили, що це є як частина їхньої самадитинстфікаці дотримання старого календаря. І коли навіть була підписана Берестейська унія і коли вже львівська єпархія у 1700 році прийняла унію питання календаря навіть не обговорювалось навіть більше у 1723 році ми вже згадували про цю подію православні церкви вирішили прийняти Новоюліанський календар, який посуті не відрізняється від Григорянського і уряд запропонував Польщі теж прийняти цю поправку і запровадити новий стиль щоби усі громадяни Речі Посполитої святкували Різдво в один день. Греко-католицька єрархія одразу відкинула цб пропозицію запевняючи що це є частина українських традицій і проблема календаря навіть не підіймалася в середовищі греко-католицької церкви.
Ромко. Так це правда оскільки існувала велика небезпека латинізації оскільки в Західній Україні в польській державі латинський обряд вважався чимось вищим ніж східний обряд і тому якщо би багато християн перейшли на новий календар була б велика небезпека що багато християн моглиб з латинізуватися і перейти в лоно римо-католицької церкви. Тому провідники церкви вважали дещо триматися Григорянського календаря і так робити наголос на своїй традиції на своїй власній ідентичності. Хоча варто сказати, що проблема календаря не має свого власного догматичного характеру. Це просто календарне питаня яке стосується відліку часу років, тому чому постала така проблема ну постають проблеми у всіх церквах які не мажуть знайти спільної мови. Питання Григорянського календаря було введено в церкву в 16 ст. Тобто після великого розколу в 11 ст. і тому християни в такий час як і східні так і західні ввідійшли один від одного. Тому навіть якщо і була така ініціатива можливо вона і правильна з хронологічної точки зору з математичної астрономічної точки зору. Було правильно введення одного календаря але оскільки християни не мали довіри один до одного оскільки вони перестали творити щось спільне дуже часто замикалися в собі тому будь яка ініціатива сприймалися як напад на якусь церкву як ворожнечу тому навіть найкращі тоді наміри могли перетворюватися на скажімо несприйняття і ворожнечу.
Вед. П. Романе а сьогодні християни довіряють один одному?
Ром. Сьогодні християни вже набагато більше довіряють один одному. Сьогодні вони намагаються створити спільні проекти сьогодні скажімо в плані економічному коли християни заангажовані вони стараються працювати на користь церкви, свідченням цього скажімо є наш інститут економічних студій які є в стінах греко католицького університету. В його стінах працюють як і греко католики так і православні. Скажімо я є греко-католицьким священником, а п. Тарас Дмитрик є православним. На нашій програмі навчаються студенти які також належать до різних конфесій. І ця програма яка в нас існує магістерська програми економічних наук дає добрі основи Богослов’я. І коли ми його вивчаємо, ми бачимо, що набагато більше нас об’єднає ніж нас розділяє. Що Господь наш єдиний Спаситель, і тому спільна парця спільна праг задума над нашими основними праг матами віри завжди буде вест нас не до розколів а до об’єднання і до єдності.
Тар. Я б ще хотів додати що проблема довіри християн стояла одразу після цієї реформи. У Західній Європі новий стиль був прийнятий лише в Німеччині, Данії, Голландії новий календар прийняли лише у 1700 році. Англія у 1752 році. Швеція у 1753 році. І до речі сьогодні в деяких регіонах Швеції і Великобританії Новий рік святкують 14 січня за Юліанським календарем. Тобто бачите багато років тому вони прийняли новий календар але свої такі побутові традиції вони зберігають до сьогодні. Сьогодні ми бачимо, те що багато роботи стоїть перед Богословами, вченими щоби ми спільно могли підійти до якогось знаменника. Відверто дискутуючи, відверто обговорюючи ті питання які стоять перед нами.
Вед. Причому на міжнародному рівні. Кажуть що не є виключинням того що ми будем святкувати Різдво 25 грудня. На ваше переконання коли це може бути. Чи справді тоді коди Україна увійде у Євро Союз.

Ром. Найперше нам потрібно молитися. Молитися за єдність. Як вона прийде і коли ми точно не знаємо. Це є справа не тільки наша це є справа Божа. Наступне коли ми будемо святкувати Різдво, тоді коли навчимось довіряти один одному. Коли ми християни не будемо дивитися один на одного як супротивники, вороги а як брати і сестри у Хресті. Тоді ті питання календаря стануть другорядними а не першорядними бо вони насправді не є такими важливими. Але варто у нашій країні не поспішати. Имайже всі визнають що Григорянський календар чи Новоюліанський є більш правдивий Юліанський. Потрібно пристосуватися до астрономічних показників як ми маємо. Однак дивлячись на ситуацію в Україні коли певна церква перейде на новий календар буде небезпека розколу будуть завжди такі християни чи церкви які не захочуть перейти і тому в такій ситуації коли і так є багато розколів введення нового календаря може спричинити певну дисгармонію в тих стосунках які ми зараз маємо в країні. Тому зараз вважливо задати плацдарм чере нашу молитву наше слово коли введення нового календаря буде справою звичайною на яку всі давно чекали.
Вед А ви Тарас поділяєте думку?
Тарас. Я хочу сказати що ми маємо сьогодні позитивний приклад деяких помісних православних церквов. Наприклад, наші сусіди автокефальна прослана цепква в Польщі святкує Різдво за двома календарями одночасно. Наприклад маємо приклад Кафедральний собор Марії Магдалини у Варшаві при цьому соборі діють дві парафії ново стильна і старостильна. Тобто верхній ярос катедри святкує за новим стилем а нижні православні за старим. Це пов’язано з тим що в Польщі православні є в меншості а більша частина парафіян святкує за новим стилем. Це пов’язано з тим , що люди мають відпустки діти мають канікули у той час і впереміжку з тим одночасно у Переміжкуновосанчівській єпархії і Люблінсько холмській святкують за старим стилем. У Варшавській єпархії діють два стилі одночасно два календарі. В Роцлавощенській єпархії там діє два календарі. Томи бачимо приклад що в лоні однієї єпархії уживаються дві традиції які одна одній абсолютно не заважають.
Вед. Ви бачите сьогодні часто трапляється те, що самі українці святкують Різдво двічі і 25 грудня і 7-го січня. Причина тому змішані сім»і так до прикладу одні римо католики до прикладу інші православні чи греко католики. Наскільки це виправдано, що про це говорить церква?
Тар. Я хочу сказати що це питання відіймалося ще одразу після запровадження нового календаря. І один із полемістів православних полемістів Герасим Смотрицький він писав проти запровадження календаря і наводив такий приклад, що ось вам чоловік та жінка сам Бог навів першому наказувати а другому слухатися і ось тепер цей новий календар заліз туди де собі побралися православний та католик бо коли одному з них буває після пістя а іншому запусти одному страсті Христові а іншому веселощі. Так сама перші свята рокові привикли святкувати з дітками та радощами від чого одному буває маркотно а іншому не мило. Одже ця проблема стояла ще у 16 ст. І вона на жаль не подолена до сьогодні тому перед нами стоїть ота важка дискусія, бо старше покоління воно прив’язане до старого календаря як до нашої суто української традиції. І от коли ставлять питання про те, чи новий стиль запроваджувати чи не запроваджувати я відповідаю завжди так як скажімо святкує Вселенський патріарх там вже запроваджений давно є новоюліанський календар. Тобто ми мусимо розглянути це питання не з точки зору догматичної чи релігійної а це є проблема отець Роман вже говорив астрономічна і до певної міри політична.
Ведуча: Панове, чи складалися у вас життєві обставини таким чином, що ви зустрічали Різдво за межами України? Знаю, що отець Тарас навчався у Франції. Чим французьке Різдво унікальне?
Дмитрик: Ну у Франції Різдво це сімейне свято так само як в Україні збирається вся родина за столом. Звичайно, різдвяний стіл відрізняється від нашого оскільки французу саме Різдво починають святкувати вже з вечора. Тобто для них це не є пісна вечеря як у нас а у них в цей Різдвяний вечір на столах вже можна побачити фуагра- це такий спеціальний паштет із печінки качок чи гусей або індичка чи інші такі страви. Таким чином родина в цей вечір збирається за святковим столом після чого йдуть на Різдвяну месу. На жаль різдвяні традиції у Франції вже трошки девальвувалися. Дуже часто можна побачити що навіть традиції різдвяних колядок сьогодні занепали Дуже часто можна почути по радіо трансляції колядки «Діль віва» чи «Сен мі дусин мі», які фактично є перекладами англійської чи німецької колядки Шкільна.
Ведуча: Все ж колядують?!
Дмитрик: Я б не сказав що самі французи колядують вони чують колядки по телебаченні чи радіо але така традиція як у нас що діти ходять колядувати вона вже зникла. Мені далося бачити різдвяні традиції не так французів скільки під час навчання в Франції я відвідав Румунську парафію тоя бачив як святкують румуни за новим стилем. Але хочу сказати що румуни у тій парафії де я був парафіянином у продовж трьох років то їхні різдвяні традиції дуже дуже близькі до наших. Навіть страви схожі до наших, таким чином це очевидно пов’язане з тим що румуни і словяни жили поруч протягом багатьох століть. Навіть церковно словянська мова була Богослужною мовою у румунській церкві до 16ст. І тому наші традиції є дуже схожими. І тому Західна традиція вона дуже тісно переплітається зі східними оскільки у Західній Європій кордони це поняття дуже розмите. Ці традиції дуже переплітаються і очевидно через певний час зявиться щось нове.
Вед. А ви, п. Романе а ви мали можливість зустрічати різдво за межами України?
Ромко.. Так я два роки навчався у Римі однак жив я у українському колегії. Українці в Римі святкують свято Різдва за новим календарем. Усі свята за новим календарем. І Для мене спочатку було таке питання як я сприйму це свято. Як я сприйму ці всі поді оскільки ми жили в колегії ми повністю були прив’язані до літургійних свят за новим календарем. Але черпаючи зі свого досвіду тепер бачу що нічого не помінялося нічого трагічного не сталося. Ми святкували Різдво із цілим світом і це було знаково. Була звичайно проблема для деяких українців які хотіли 7-го січня святкувати Різдво оскільки на різдвяні свята усі італільці мали відпустки а на 7-ме січня вже свят не було тому деякі українці які були прив’язані до своїх традицій. Вони не святкували Різдво у25-го грудня а 7го січня але тоді у них Різдво було так скажемо половинчасте. Але варто сказати, що святкування за новим стилем немає ніякої небезпеки і воно вдійсності відповідає більше духову астрономічного року.
Вед. Італійці мабуть більше колядують ніж французи співоча нація так?
Ром. Скажімо по Римі важко кудись дібратися транспортом. Він їде три години з 6ї до 9 –ї зранку і так у вечері. Всі магазини весь транспорт стоїть люди святкують. Чого скажмо і нам бракує у відзначенні якигось великих свято. У нас люди ідуть у супермаркети щось шукають. Замість того щоби побути вдома. В італійців збереглася ця дуже добра традиція всі їдуть до своїх батьків єднаються у родині і мають також Свят вечір. Також добра традиція що вони йдуть на вечірнє Богослужіння до церков слухають проповідь Папи Римського. Це надзвичайно для них важливо. Ну і співають різдвяні пісні хоча мені здається у нас набагато більше розвинена ця практика колядування.
Вед. А тепер трошки про Галицьке Різдво. Воно унікальне. Так сюди з’їжджаються багато гостей багато туристів. Львів відкритий для світу. Що нам потрібно ще зробити щоб тут у Львові повсюду лунали колядки. Щоб Львів був дійсно відкритий для світу щоб був привабливий іншим.
Ром. Найперше не слід перетворювати Різдво в якусь комерційну подію дуже часто скажімо Різдво а накупив багато подарунків і свято перетворюється на комерційний проект. Дуже важливо не загубити той дух Різдва. Потрібно зрозуміти, що Різдво це велика таємниця «тайна». Чому ми називаємо тайна? Це не означає що воно було скрите, що Христос прийшов і заховався від людей. Тайна означає, що ми не можемо збагнути розумом як так Предвічний Бог безсмертний зявився смертним маленькою людиною Як таке таїнство може статися? Лише беручи участ у літургії читаючи духовну літературу. Ми зможемо відкрити справжнє значенні Різдва. І тоді відповідно ми налаштуємось можна так сказати хвилю відповідно як скрипка налаштовується на відповідний тон. Так само і людина у час Різдяного посту налаштовує себе щоби підібрати відповідну гармонію і бути на відповідному хреста що приходить у вигляді маленької дитини. І коли ми переживемо цю зустріч із Богом що став для нас маленькою дитинкою тоді ми самі захочемо колядувати тоді ми самі захочемо ділитися тією радістю. І тому коли ми матимемо це добре переживання ми захочимо ділитися цією доброю новиною зі всіма . Чи це через колядки, чи це через відвідани родин.
Вед. А чи приймали ви пане Тарасе колег з за кордону чи зі східної України українців?
Тарасьо. Мені знаєте пощастило я вчився у Харкові і тому така друга екстрена продовжив своє навчання у Стразбурзі у Франції. Тому маю дуже багато знайомих як зі Східної України так і з Західної Європи тому мені пощастимо приймати і з заходу із сходу. І власне коли коли ми святкуємо Різдво повинні пам’ятати як вже сказав отець Роман що Христос прийшов у світ для того щоб дати нам нагоду повеселитися тобто ми повинні пам’ятати для чого прийшов Христос. І дуже добре відображає цю мету Євангліє від Матвія І глава. Спершу може здатися, що там такого цікавого в тому родоводі Аврам породив Ісаака, Ісаак породив Якова, а власне у тому родоводі вся історія спасіння. До кого прийшов Спаситель, для чого прийшов. І якщо ми уважно простежимо як відбувалися події за кожним з цих ім’ям то ми зрозуміємо , що Бог зійшов до таких грішних таких зіпсутих людей і він втілився задля нашого спасіння. І тому коли ми святкуємо і прославляємо новонародженого Христа у наших Колядках ми повинні пам»ятати про цю милість яку для нас створив Господь коли втілився і прийшов на землю і вся його подальша місія впродовж його33-нього служіння задля нас. Тоді ми лише зможимо гідно відсвяткувати Різдво і всі інші свята які нам пропонує церква власне для того щоб ми змогли духовно збагатитися і зростати щоби прийняти Христа у свою душу.
Ром. Традиції звичайно є дуже важливими і обряди але якщо за цими традиціями не буде духу якщо це буде звичайне зібрання ввечері родини а не буде духу Різдва. Тоді ці традиції, обряди вони будуть мертвими. Важливо нам у нашому життя прагнути зустріти живого Бога, який тоді нашу зустріч буде перемінювати, буде давати той дух Різдва веселий, радісний, який приносить спасіння.
Вед. Як минає Різдво у родині священика?
Ром. Минає традиційно кожного року до батьків їду в гості. Де звичайно є гостина. Вже багато років ввечері йдемо до церкви молимося і беремо з відти Вифлиємський вогон. Це свого роду символічне поєднання. Що ми беремо цей вогник який свого роду Ісус Христос запалив. Це світло, яке прийшло із Вифлиєму ми тепер маємо можливість отримати його тут в Україні. І це гарний духовний символ. Також гарною традицією є ділення проскорки. Просфора це такий хліб ми його ламаємо ділимо і кожен учасник із нашої родини наших друзів їсть ми їмо один хліб. Це робить нас якоюсь спільнотою. Також дуже добрі відвідани родини, спільні трапези, спільні трапези любив навіть Ісус Христос. Коли ішов навіть не лише скажімо до своєї родини а навіть до найбідніших, до маргіналів до грішників домитарів, служниці біля нього були. Христос нікого не полишає. Тому нам важливо наш час розділяти із нашими близькими і дуже важливо навіть якщо хтось сам перебуває самотній запросити до нашого столу. Щоби побільшити цей дух Різдва у наших родинах.
Вед. Пане тарасе як святкують Різдво у вашій родині?
Тарасьо У моїй родині Східна Галицька львівська оскільки моя мама походить із села Лисиничу що біля Львова вже там на межі Бойківщини і Лемківщини звідки була депортована родина мого тата. От і ці дві традиції поєдналися у нашій родині. І я собі пригадую моє дитинство коли ми вечеряли спочатку вдома потім йшли на вечерю до одного діда з бабою другого діда з бабою там і там. Пригадую як мій дід тримав завжди металевий рубель, то була плата за колядку нам з братом за те, що ми йому колядували. Ті всі традиції з дитинства ми стараємося зберігати у нашій родині от власне ділення хлібом нам нагадування того що Христос прийшов в світ в м. Вифлеємі, що в перекладі з єврейської означає дім хліба. Що власне тим хлібом є сам Христос який навчав «Я є хліб життя». І наші різдвяні традиції вони постійно перегукуються із християнськими традиціями. Хочу зазначити що і отець Роман щойно про те сказав що і зявляються нові традиції. До церкви на різдвяну всенічну і беремо звідти Вифлиємський вогонь і запалюємо свічку на святу вечерю. Це є якийсь новий штрих до різдвяної традиції якої ми не знали. Вона зявилася буквально декілька років тому коли зявилися такі технічні засоби, що можна було цей вогонь доставити з Вифлеєму в Україну і потім його роздавати по церквах. Християнська суть отого свята що Христос є тим світлом тим хлібом, який нас насичує який нам світить це все сприяє тому духовному зростанню якого нам треба.
Ром. Для мене також особливим переживанням участь у Богослуження напередодні Різдва це є вечірня з літургії Василія Великого. Адже ця літургія є особливою бо поєднана із літургією Божою але вона є особливою, бо під час цієї літургії є багато читань зі Старого Завіту. Коли читаєш різних пропоків які жили сотні років до Ісуса Христа які розказали про Його прихід. То напередодні Різдва коли ти чуєш ці тести ти особливо наповнюєшся духом Благоловіння перед цією тайною, яку реалізував у собі Ісус Христос Син Божий і тому на жаль напередодні Різдва всі заклопотані приготування до Свят вечора і дуже мало людей приходить на це дуже гарне і дуже старовинне Богослужіння але можливо хтось із радіослухачів…
Вед. Це вечурня?
Ром. Ця вечірня називається із службою Василія Великого. Але ця вечірня переважно служиття в день зранку. Тобтопо різних церквах вона служиття по різному але зранку бо у вечір напевно щеб менше людей прийшло. Тобто заохочую радіослухачів піти і побувати на такому Богослужінню. Воно можливо трохи довше 2год 3 год взалежності чи є хор чи не має. Але воно надзвичайно цікаве і надзвичайно старовинне у своїх обрядах і в своїх піснях.
Тарас. Хочу сказати, що на вечерю Богоявлення люди більше йдуть на вечірню, бо освячується перша вода. А от дійсно на Різдво цю літургію із літургії Василія Великого ми на жаль занедбуємо. Бувають такі випадки коли Навечеря припадає на неділю чи суботу то звичайно буває більше людей на цій літургії. Ми повинні пам’ятати свій обов’язок також бути на всіх Великих Богослужіннях в таких Великих свят. І хотілося б щоби ми наверталися до тієї думки, що основним моментом Різдвяних свят чи інших двонадесятих бути присутнім на Святковій літургії. Бо це є основний момент свята а не ті наші народні традиції які ми намагаємося знати і намагаємося підтримувати але основний момент нашого святкування це бути присутнім в церкві на цей Великий день.
Вед. Панове готуючись сьогодні до передачі почитала таку тезу, що декотрі релігії знавці кажуть що святкування Різдва у січні колись допомагало українцям вберегти свою таку національну ідентичність. Ось це було колись чи на часі ця теза сьогодні?
Ром. Як на мене ця теза не має вже такої своєї ваги, актуальності оскільки помінялися політичні системи, технологічний проце набрав вже свого накого розвитку в наш час. І тому скажімо ідентичність визначається не скажімо календарем, ну бо повинна визначатися чимось глибшим. Моїм поєднанням внутрішнього переконання. Обряди це думе добре мати їх чи плекати але обряди не повинні бути самоціллю. Навіть Христос критикував фарисеїв що вони зробили обряд як самоціль. Календар не є чимось таким догматичним не є основою церкви якою ніколи не можна змінювати. Календар як якісь інші основи можна міняти. вАжливо більше любити Бога. Традицію також треба пільнувати слідкувати за нею але любити іставити Бога на перше місце. І тоді традиції можна сказати вони будуть пристосовуватися до потреб сьогоднішнього часу. І я думаю дану проблему слід поміняти і можливо якщо Бог дасть нам час ми станемо свідками цієї календарної преміни але нам потрібно вміти простягнути один одному руку без того що в іншій ми тримаємо камінь.
Вед. Пане Тарасе
Тарас. Я б хотів додати що українська православна громада Львова після цієї проблеми з календарем отримала дуже багато переваг. Тому що до цього питання громада українська Львова вона була обмежена у правах лише тоді коли вчинила спротив над їхнім сумлінням, над правом святкувати свята за давнім календарем. Як наслідок громада отримала затверджений статут Львівського ставропігійного братства . братство отримало право заснувати школу, шпиталь, друкарню. І українська громада Львова отримала такі ж права які мали тодішні національно релігійні громади Львова , як польська католицька громада, чи вірменська громада. Це було передумовою, що українці львова почали творити українську політичну націю. Це була перша громадська суспільна організація - Львівське ставропігійське братство. За таким зразком формувалися громади і в інших містах. Вони дбали про шкільництво, про духовний розвиток, про друкарні і т.д. тому на сьогодні ми повинні зробити висновки, щодо нашого історичного минулого, оскільки «історія – вчителька життя». Тому ми повинні зробити висновки і пам’ятати, що потрібно також йти вперед, бо дійсно змінились сходні політичні обставини, змінилася ситуація і перед нами постало питання у тому, щоби із астрономічних чи політичних питань не перетворювати їх на релігійно догматичні.
ВЕДУЧА: Користуючись надою прошу вас заколядувати улюбленої різдвяної колядки.
Колядка «Возвеселітесь всі купно нині»
Ведуча: І на завершення програми «Барви історії» - ваші побажання з нагоди прийдешніх свят.
Дмитрик: Оскільки темою нашої сьогоднішньої бесіди був календар , я хотів би нагадати, що в нас на сайті Інституту екуменічних студій розміщений екуменічних календар. Його призначення щоденного нагадувати кожному із нас, як свято ми святкуємо , там же розміщені тропарі свят. Хочу сказати, що я брав участь у розробці франкомовної частини календаря, частково. основним натхненником його був отець Роман Фігас. Хочу нагадати, що в нашому Інституті навчаються студенти різних конфесій. Інститут відкритий для всіх. Наш Інститут пропонує магістерську програму екуменічних наук за спеціалізація ми «журналістика», християнська етика, медико-психологічний та соціальний супровід для осіб з особливими потребами. І навчаючись в нашому університеті, в нашому інституті – кожен студент має змогу реалізувати себе, знайти відповіді на свої екзистенцій ні питання, зцілювати конфлікти, які ділять людство і підготувати, звичайно, собі нову спеціалізацію. Тому я бажаю всім нашим студентам у новому році сили, натхнення і всього найкращого. Щоб вони, здобувши ґрунтовну освіту змогли її реалізувати і працювати на добро.
Ведуча: Отче Романе, ваші побажання.
Фігас: дякую за запрошення, що ми змогли прийти у студію, поділитись своїми думками. Різдво об’єднує всіх нас незалежно від національності, коли ми його святкуємо. Важливо святкувати Різдво і, важливо переймати радісний дух Різдва. Христос приходить не для того, щоб нам якісь обов’язки дати, а для того, щоб принести нам радість, щирість, щастя, дати нову надію. Стараймося брати участь у тій радості, стараймося духовно збагатити себе від святкування цього празника. Тому також закликаю радіослухачів колядувати, а особливо вивчати нові колядки, які ми не знаємо, вивчати нові-старі колядки. Пройшовшись вулицею можна почути дві-три колядки, які кожен знає. На жаль колядувати більше релігійних пісень ми не спроможні. Є дуже багато різноманітних мелодій, які потрібно вивчати. Заохочую вас – співайте , радійте і нехай ця радість дійсно переповнює наші серця і нашу громаду.

Метки:  

 Страницы: [1]