-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в teddy_faceless

 -Подписка по e-mail

 

 -Постоянные читатели

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 06.09.2009
Записей:
Комментариев:
Написано: 59

Комментарии (0)

Пандемія грипу.

Дневник

Пятница, 30 Октября 2009 г. 02:58 + в цитатник
В колонках играет - Anthesteria

Да, такого явно в нашій країні давно не було. Не було колективного непоборного страху, страху перед безпорадністю. Такої паніки рівняни давно не бачили. Перший випадок таких масових проявів активності народу… Напевне, це ще раз доказує, що наші жителі не дурні і розуміють ситуацію добре й швидко б’ють на спалах, коли приходить час. І це дуже добре – в наших жилах тече егоїстична кров.

Йдеш по вулицях і розумієш, що це не сон. А краще б був би сон. Настільки реальна картина, що дрижаки беруть. 5 днів дається, щоб зберегти власне життя, а ще й різноманітні провокативні чутки, які, буцімто, підтверджені радіо, але ні… це все брехня і наклеп. Люди в паніці, і ми це розуміємо.

В такий час, дивлячись у вічі перехожим, відчуваєш близькість поглядів та сердець, відчуваєш, що ми єдине ціле і повинні боротися і що ми думаємо зараз про здоров’я. І справді, що може бути важливіше за здоров’я?

Наостанок, хотів би сказати, що жаль стає людей, які звернулися невчасно. Вони такі ж як ми і не думали навіть, що це не простий грип, а “свинячий”. Вони так як і ми лікувалися самостійно, просто їм менше повезло. І на їхньому місці могли б бути ми, чи не так? Але їм не повезло, молоді люди, які старалися прожити якнайкраще, які вкладали у власне життя всі свої сили, не думали, що помруть на такій нещасливій ноті. Просто жахіття. А ми просто навіть і гадки не мали, що “каліфорнійський” грип завітає в гості і до нас. Хоча, багато є припущень. Може, це видуманий грип, для контролю грошових потоків на планеті, може це бажання заробити багато грошей, чи показати безпорадній людства, або захисна функція природи, живе створіння, проти людей. Всі варіанти можливі.

А поки що лікуйтеся і не хворійте. Гарного вам здоров’я…


Метки:  
Комментарии (0)

Універ і дівчата

Дневник

Понедельник, 26 Октября 2009 г. 01:18 + в цитатник
В колонках играет - Air

Настроение сейчас - В бой!!! =)

Інколи і справді корисно побути наодинці, а ще краще, жити в спокої. Напевне, цього ми і прагнемо. Надіюсь.

Сьодні був в 1-ому корпусі універа, тра було забрати зошити з психології та педагогіки, жаль, я просидів там десь 50 хвл. Біля 138 ауд., але так і не дочекався викладчки… Треба буде наступний раз бути більш допитливим, щоб довідатися більше інфи про розклад викладача =) Але це неважливо. Все-таки, я прийшов туди з іншою метою.

Скажу чесно, багато я не дізнався =) За якісь 50 хвл. можна всяку чушь нести, але змінити свій світогляд треба поступово, не спіша. Я замітив, що коли я знаходжуся сам, де немає знайомих людей, і, що саме головне, мене ніхто не потривожить, що я однозначно знаю, я відчуваю себе вільним. Немов кузнечик, тобто коник. Він пригає вільно, бачить свій маленький світ, який ми не можемо розгледіти з своїх височезних висот. А він бачить, кольоровий гад =)

Саме цю свободу шукає людина. Я? Аякже, без свободи ти не людина. В такому рабстві, ти більше всього засіб існування для когось. От ми повинні це усвідомити разом, чи не так?!”

 Симфонія ракет… Тишина мене завше тривожить, але не зараз. В такій ситуації, в якій немає нічого цікавого для зомбака, або кукло-людини (прим. ред. – слово не моє), напевне важко зловити сенс. В таких ситуаціях, коли дійсно знаєш, що тебе ніхто не тривожить, і що викладачка точно не прийде, і що тобі тут нічого робити, відчуваєш себе вільним. Все-таки, пробуджується якийсь стан Джокера – вільний, егоїстичний, цілеспрямований, хитрий, без меж та аморальний. Люблю цей стан.

Коли я там сидів, я дивувався, наскільки чисто прибрали цей поверх. Він був прекрасно вилизаний, немов прозоре скло. Тільки нічого особливого в цьому антуражі я не бачив. Не було краплі оригінальності, яка б приваблювала, лише відганяла. Хотілося б чогось природного, а не такої пихатості. Все-таки, ми люди, а не роботи. Хотілося б “хаосу”.

На рахунок людей. Цікаво було споглядати за ними. Багато дівчат, напевне, безглуздому мужику це сподобалося б, людині без розсудка. Але я не бачив в тих дівчат справжньої краси. Всі були замкнуті, не віддавали тепла, на них було гидко дивитися – кожна приховувала своє я під маскою, яку породило виховання та безглузда мораль. Пихатість. Хтось з дівчат хотів вразити подруг, надівши фіг знає що: панчохи, накрасивши носик кг бридоти, а хтось хотів вразити хлопців. Так, їм це вдавалося, але та ворожнеча, з якою вони хотіли це показати і проявити, просто мене жахала. Де усішки, де жага життя, любов… Так, у нас багато привабливих дівчат, не то що хлопців, але треба ж все-таки знати, що таке краса. Справжня краса.

Але були красиві люди. Мене вразила якась дівчина, не знаю, куди вона саме пішла, але її кольорова посмішка мене вразила. Зовнішність – не головне, хоч і коротке волосся і одяг не дуже, але усмішка вразить людину більше. Тепла дівчина. Спробую з нею познайомитися… =)


 


Метки:  
Комментарии (0)

Столкновение миров.

Дневник

Суббота, 17 Октября 2009 г. 22:15 + в цитатник
В колонках играет - ничего
Настроение сейчас - апатия

Брр, цікавий все-таки цей світ, як не крути… Настільки цікавий, жорстокий і нудний водночас, так можна його охарактеризувати. Особливо, якщо він такий нікчемний, як там, де я зараз живу, в Рівному. Хоча, прогулянки по цьому містечку залишають відбиток на думках любої мудрої, не зомбованої людини, яка хоч знає, що таке свобода, а не порсається в діжці з дьогтем. 

Не все так просто, або хоч так здається… Про цю тему, тему дикого суспільства можна лити воду хтозна скільки, але інколи це просто необхідно. Люди забуваються хоч разок присісти, відпочити від своїх справ і подумати про власне існування, а не бути зомбі, занотувати такі думки, або змінити своє життя в інше русло.

Стиль життя: по ту сторону добра

Хм, он лазив я, лазив і зустрічав я багатьох людей… Всі одягалися по-різному – хтось неординарно, хтось оригінально, хтось просто, або банально. Таке було відчуття, що всі ці люди хотіли виділитися від толпи, ніби це шлях до спасіння. Цікава думка, але одягом себе, як Мюнхаузен, не витягнеш. Деякі люди створювали досить цікаві образи, хтось підкреслював уже існуючі, якби ж то знати, де вони це все беруть =)

Але я взагалі не про це. Мене зацікавило зовсім інше, не одяг людей, а більше всього, бажання людей так одягатися. Ну, наприклад, є якийсь магазин одягу, де продаються простенькі світера, чи ненав’яливі футболки, з цікавими візерунками, але не оригінальними. Там і сорочки більш-менш прості, і піджаки, брюки, і джинси всі на одне лице… А тепер заглянемо в інше озеро – там, де все оригінальне… Яскраве, витончене, напрочуд неординарне, яке зразу привертає вигляд. І останній конкурент – магазин з взагалі простою одежею, у якої сенс існування не привертати увагу, а просто задовольняти тваринні потреби споживача – щоб не змерзнути, аби що-небудь висіло. Звичайно, є ще дорогі фраки, костюми, плаття, але навіщо воно? Кому треба ті ціни, як не дохлому чорту?! 

 

http://emokid.org.ua/image/emodreth.jpg
Взято з http://emokid.org.ua/image/emodreth.jpg

Є одна відповідь – люди вихваляються, хвастаються, випендруються. Їм це до вподоби. Хм подобається впихувати у маси непотрібне барахло, туди, де воно може просто не присвоїти ся, де зовсім інше суспільство, свої порядки та закони. Ми, українці, не вільний народ, нами керує мораль та страх, так що, не треба цього забувати. Дурні власники пропагують якісь шмотки, щоб їх купляли, носили, а їм що? Їм головне, щоб було непотрібне бабло в кармані. А що ті олухи, що носять одежу? Хай собі носять, це їхня справа, головне, щоб гроші платили. Не платять – геть з пляжу =) 

Тому тут виникає інше запитання – як, як можуть вживатися в такому маленькому містечку, як Рівне, величезна кількість різноманітних бутіків, як вони можуть існувати поруч? Тут базар, де продається все більш старовинніше, де свої порядки, а за углом – якийсь наворочений емо-магазин, або магазин для товстосумів. І вони співіснують, блін. Чому? Ні, не економіка, не маленький бізнес. Схоже, але думаю, трішки інше – просто гроші. Нащо їм думати про бізнес країни? Вони ж егоїсти, самозакохані нарциси, їм дихати повітрям заборонено! Бо ще задихнуться.

Все-таки, народ забувся про справжній образ, стиль життя. Забувся творити сам, купувати речі і їх модернізувати, створювати власний образ, а не живитися чужим. Це ж навпаки, прекрасно, коли маєш власні думки, власний образ, а не куплений в магазині… Та ще й ці салони краси, дизайну. Невже це так потрібно, робити з людини ляльку?!

Люди забулися про вільний стиль… А, наприклад, військові? Вони що, приречені бути відхилені більшістью за те, що вони живуть наказами? Ні, не думаю. Ці люди страждають, їм ставлять мізки на місце, вчать цінувати класику та повагу. Але позбавляючись власного образу, немає іншого шляху, як йти назустріч зомбірованню, заробляючи лише непотрібні гроші, щоб компенсувати невдачі та отримувати задоволення. 

Середній бізнес, або масове отруєння…

Інше, що мене вразило – величезна кількість маленьких фірм, які чимось торгують – продають якийсь товар, заробляють на цьому гроші. Дивлячись на ті салони, якийсь агентства, магазини, починаєш розуміти – ми дійсно обнагліли =) Ну, наприклад, ремонт квартир, чи встановлення скла, якісь будівельні роботи, які мають попит завжди. Але якщо той маляр, технік, чи інженер помилиться разок – то йому вже каюк виходить? Виганяють з роботи і моральна травма на все життя? Тим власникам головне, щоб їм не перекрили горлянку і щоб отримувати гроші від свого бізнесу. Вигода і ще раз вигода, їх вчать бути егоїстами й нікого не поважати, крім себе. Це такі вже правила моралі =)

 

http://psihology.net.ru/wp-content/20060322a_551_369.jpg

Взято з http://psihology.net.ru/wp-content/20060322a_551_369.jpg

Краще не становитися зомбі, це досить небезпечно для здоров’я. Переживання, стреси, які виникають із дріб’язкових ситуацій, а людям все по-барабану, який у неї сенс існування, і чи є якась живність за межами планети. Люди забули про пригоди, вони не знають, що таке свобода… Жорстко, правда?

Природа – ліки від самотності.

Що ж може врятувати людину від цього інформаційного шоку? Думаю, що тільки природа. Вона не задумується над тим, скільки треба заробити бумажок, щоб купити собі новий листочок. А ми все хочемо підкорити, стати богами. Хоча забуваємося дивитися на все справжнім поглядом. Так, відходячи від цивілізації, погружаючись в ностальгію, чи відчуженість, тобі стає легше, тому що не мучають ці дурні думки про те, як треба виглядати, що треба купити. Краще відійти від людних місць. Вони лише шкодять. Природа ж допомагає, провірено. =)

P.S.

Гляньте на бідних людей, вільних бездомних (в народі бомжі), сліпих, німих, паралічних, хворих іншими хворобами, наприклад, епілепсією чи шизофренією. Для них кожний день – не насолода, і вони не отримують задоволення від того, що живуть. Але ж все-таки живуть. Чому? Навіщо? Вони не бачать тих емо, неформалів, не знають, що таке сучасне життя, мода. Невже це відброси суспільства? Думаю, що ні. Краще б медицина здохла, ніж би вихвалялася. Знедолені люди не мають грошей, щоб вилікуватися, влада тих грошей не дає. То навіщо ця медицина? Може просто прокляти ті прокляті гроші ще раз і забути про власне життя, стати вільним? Блін, ми ніколи не замислювалися, які ми приковані, що ми нічого не варті в цьому світі, що ми лише граємо в якусь незрозумілу гру. Хоча, вихід є, але він затьмарений дурними думками, і буде сприйматися, як щось нереальне, нестандартне.

 



Метки:  
Комментарии (0)

Мечта - зачем?

Дневник

Воскресенье, 27 Сентября 2009 г. 12:12 + в цитатник

Настроение сейчас - Удручение

 

Недавно посмотрел какую-то передачу, вроде, “Танцы со звездами 3”, хотя, это совсем неважно. Суть в том, что там был мальчик, который хотел быть звездой цирка. Хотя, это тоже косвенно относиться к тематике статьи. Впрочем, там были и другие маленькие дети, каждый из которых имел свою, уникальную мечту. Ну, посмотрел я всю эту “идиллию”, и уж очень стало жаль мне этих детишек…

Конечно же, интересная передача, которую я смотрел, такая бессмысленная. Реально, пища для мозгов и не больше. Пипл будет хавать. Ему это по душе, только уж очень приторным оказался вкус передачи. Скрываясь за маской доброты, морали, благих намерений, это по своей сути, PR-ход, и, конечно же, прибыльный бизнес. Руководители проекта заинтересованы именно в деньгах, а не в том, чтобы помочь бедным детишкам (их же много, не только 8, какая чушь!!!). Знаете, мне это вспомнило “Бегущего человека” – люди боролись за свободу, развлекая народ и только избранные могли получить эту свободу. Короче говоря, посмотрев все изнутри, понимаешь смысл безупречного, бесконфликтного телевидения.

А теперь про мечту. Не буду критиковать детишек за то, что они выбрали тот или другой способ развития и самоусовершенствования, но… честно, мне их жаль. Вот смотришь – и видишь, что родители в каждом выращивают любовь к той или иной деятельности. Пониманию, надо развивать кругозрение, педагогику, вести детей за течением. Но где же свобода? Когда, как не в детстве, детишка должна почувствовать свободу и отдохнуть, нежели зарабатывать деньги и бессмысленные призы родителям. Зомбирование детей – это очень ужасное явление, которому нет равных…

Если быть прагматиком, а сейчас школа педагогика черпает главную идею именно из прагматизма, можно с уверенностью сказать, что человек должен развивать человеческие способности (не разум) еще с пеленок, делать с ребенка робота, который никак не повлияет на ход событий в мире. Хотя, мне иногда завидно им, иногда хочешь вернуться назад и изменить ход своей жизни. Но куда там…

А теперь про хорошее – мечту… Это понятие, сколько анекдотов, поговорок, цитат, мотивационных статей наведено на тематику мечты. Но вот припустим, мальчик с цирка – припустим, он получит деньги (т.е. его семья) и его “мечта” сбудется. Но что будет дальше? Огромный цирк, ты зарабатываешь деньги, а цирк со временем все более теряет свою популярность. Ты так разработал технику движений своего тела, что мало кому это еще удастся сделать. Ты – чемпион на подиуме, но твань посреди общества. Сейчас можно даже не ходить в школу, не говоря о универе. Подучил главным знаниям и постулатам, не впихивая в свою башку такую чушь, как биология, химия или высшая математика, ты спокойно можешь уже в раннем возрасте зарабатывать деньги. Похер на закон. Ведь посмотрев на общество, зомбирование – это высший порок человечества, ведь за деньги можно купить все – любовь, чувства, красоту, доверие, дружбу…

Бедный мальчик будет играть в цирке всю жизнь, а мечта? Где всемирная мечта? Что будет с обществом? Зачем нам наука, если надо зарабатывать деньги, а не смотреть у будушее, развивать свой разум, подсознание, воображение, мысль, которая делает чудеса. Мы – эгоисты, ведь нам по цымбалам на всемирную мечту: как карта ляжет, так и будет. И пусть мы сдохнем, вымрем, как ветвь эволюции, о человечестве никто помнить не будет. Пока зародиться новая жизнь, наши останки исчезнуть, как и память о нас.

И это мечта?


Метки:  
Комментарии (0)

Социальная сеть

Дневник

Суббота, 05 Сентября 2009 г. 02:57 + в цитатник

Настроение сейчас - готов служить =)

Ну, припустим, существует некая система. Она имеет свои законы, за которыми мы должны играть, она существует благодаря труду её авторов и интересам объектов, которые согласны существовать в этой системе и подчиняться её постулатам. Припустим, такой системой имеется семья. В общем, каждая система сконструированная так, как хочет это её создатель - это его маленький мир, где он может чувствовать себя Богом и творцом.

С одной стороны, система должна быть совершенной. Но, как говориться, каждая палка о двух концах. Поэтому, есть такой закон =): любая система, какой бы она не была, всегда даст когда-нибудь сбой. Не верите - убедитесь, попробуйте описать какие-то происходящие вокруг вас события через систему, загните объекты в систему и спрогнозируйте её существование и деятельность. Ведь мы существа разумны, должны же что-то прогнозировать =). Ну, в любом случае в системе найдется сбой. Поиск такого сбоя называется критикой.

От я и буду сейчас критиковать некие социальные сети. Якобы, это что-то вторая реальность, реальная виртуальность, или же мозготрах :). Людям дурят голову, используют его, как зомби, хотят, чтобы инфа на их сайтах была как ближе к реальности - ведь нельзя так, а надо сяк. Чёрт, это же настоящий тоталитаризм, зомбирование и к чертям здесь демократию!

соц_сеть 

Но это ещё не всё. Человек (или же группа людей), создавший соц. сеть, хочет, чтобы его пользователи играли только за его правилами, провозглашали создателя богом. Такое тщеславие настоящий бред. Лесть - это не что иное, как порок человечества. А мы, пользователи, этого не замечаем... Скрытая реклама, а нами манипулируют. Типа, играйся, народ в песочнице, а нам главное, чтобы результат от этого был - сказал прыгать, прыгай; сказал сдохнуть - подохнешь. Тирания :)

Так насчёт этой игры. Юзеры начинают вывешивать свои фотки со свадеб, интимные фото, любого контента, при этом, не соблюдаются авторские права и можно с любой фотки сделать смешную фотожабу. Но на это юзерам начхать. Им же главное, чтобы их альбомы прокомментировали, написали всякую чушь, лесть, типа: "Солныфко!!111 Какая милафка! Секас..." и т.д. Это же почёт, это же модно. Забывая о культуре, о своем образе, человек отдает этой системе всё, что он получил за всю свою жизнь. Такие системы-кровососы сосут жизнь из общества, делая его тухлыми помидорами, хуже наркоманов, короче, превращая народ в зомби. Хорошо, что система дает сбой - взломы сайтов, атаки хакеров, перегрузки серваков - это будничное дело. Людям пофигу на то, что случилось, им главное, чтобы оно работало. Не так, как они хотят, а так, как все говорят, так, как зараз модно... Мода, мода, мода...

А потом на парах студенты, в которых нету крутых мобилок с выходом в и-нет, бегут в комп. классы, чтобы получить дозу. С кем-то пообщаться, прокомментировать чьи-то фотки. Но, эффект-то не тот. А если вы зайдете к другу, посмотрите вместе на его компе интересные фотки, которые он показывает только близким людям; а если вы случайно встретите интересного человека и начните с ним общаться, придерживаясь светского этикета, знаете, сколько эмоций вы получите. 5 минут общения могут соответствовать часам, дням общения в какой-то соц. сети. А чтобы пообщаться по-быстрому, лучше побалакать в аське, или звякнуть на телефон, нежели каждую 5-ую секунду клацать в браузере F5, чтобы увидеть, не пришло новое сообщение.

Хм, интересная критика. Дык, к чему же катится этот мир? Хорошо, что находятся умные люди и используют зомби в своих интересах - реклама местных групп, бизнес, реклама сайтов, какие-то мероприятия, шоу, и т.д. Всё-таки, без реальной жизни здесь не выживешь. Но то время, которое человек тратит на, припустим, ВКонтакте, можно пустить куда угодно - хобби, развлечение, приятное проведения досуга. Что угодно. Но только не этот мозготрах.

соц_сеть_2 

В общем, сейчас социальные сети хотят объединят в себе всё самое лучшее потроху - немножко музыки, немножко знакомств, видео, общения, чепухи, юмора и т.д. Всё для того, чтобы сделать из юзера зомби. А не лучше ли просто найти сайты о том, что тебя интересует, а не ждать, пока всё будет у тебя перед носом, но не в таком количестве и совсем тухлое.

P.S.: Пишу я эту критическую запись, чтобы высказать всё, что я думаю о том, что сейчас популярно. И, думаю, таких записей будет много. Чем дальше в лес - тем больше дров. Здесь можно писать долго и уныло весь день. Ведь имеется ещё такая планка, как знакомства...

 


Метки:  

 Страницы: [1]