(и еще 6 записям на сайте сопоставлена такая метка)
Другие метки пользователя ↓
2012 42-а borderlands dx3 індастріал биошок 3 брррр девушка с мобильным деньги депрессия життя зов припяти зомбі зомби иллюзия катастрофа компьютерная игра компьютерные игры краса критика лист любовь майбутнє мафия 2 мечта мир ммм нецелованный новости общество одежда поликлиника професия работа рецензия рецензия на игру ровно свинячий грип смерть смысл смысл жизни социальная сеть сталкер сталкер 2 студент судьба суспільство фильм фильмы шизариум
Краса... |
Дневник |
9 поверх “Радіозаводу”…
Не знаю, коли це було. Вроді тоді, коли був закритий “Будь здоров” (тренажёрка). Там видно прекрасний краєвид на південну частину міста…
Музика New Age. Безлюдно. Прекрасно. Я ніколи в житті не відчував кращої насолоди, ніколи не бачив нічого прекраснішого, ніж моє рідне місто. Ніж ця прекрасна природа. Це безумно. Люди забули бачити красу там, де вона насправді існує, люди забули бачити красу у вічному та прекрасному. І справді, Рівне тоді було прекрасне.
Тролейбусне депо жило своїм життям, тихо і похмуро поглинувши у безкінечне існування та малесенький розвиток власного “Я”. Але ті тролейбуси, ті застарілі, облуплені будинки, вони ніби жили своїм новим життям. Вони ніби живі, це їхній світ, який ми не замічаємо.
А ці прекрасні осінні дерева… Зверху вони закривають цю самотоху, яка твориться з нами, вони прикривають з неба цей стид і позор, які все акумулюють з часом порочні люди. Саме вона, природа, позволяє нам забути про наш світ, про те, що людина ніби всьому голова. І в такі моменти потрібно любити не лише себе, але і все навколо…
Але крім цих прекрасних будинків, цих вічно сущих дерев і безмежних полів ще є одна “іпостась”. Завод, який ніби знаходиться біля Здолбунова, чомусь мені найбільше запам’ятався. Я відчував ту енергію, ту вічність, яку передавала ця споруда. Незважаючи на те, що вона нежила, але цей пар, який виходив з труби, рухався, немов людство, помаленьку, в одну сторону, розширювався і розтворявся, перетворюючись в ніщо, так само як і ми. В цьому парі я бачив не лише своє життя, а й життя всього людства, навіть, всього Всесвіту. І таке видовище складається з малесеньких крапельок води, які не замітиш простим оком. Ці малесенькі молекули створювали неймовірне видовище, яке підсилювала прекрасна New Age музика.
Індастріал. Мертва краса... Чи справді мертва? Взято з darkwinter.com
Дивлячись на цю красу, я знав: місто Рівне вимре, покоління зміняться. А ці будинки, споруди, ця краса – ніколи не зміниться. Вона зустрічає ранки без нас, вона на нас не дивиться. Вона живе своїм життям, яскравішим, ніж у нас. Не ставте себе вище Бога, гляньте туди, де життя і краса в підручниках просто не існує, а лише ми збурюємо цю красу у своїй підсвідомості. Вихід є, і він у нас в голові =)
Метки: краса індастріал життя зомбі |
Страницы: | [1] |