-Рубрики

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Santalina

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 05.05.2013
Записей: 1820
Комментариев: 399
Написано: 2843


Малярська спадщина Т.Г.Шевченка.

Четверг, 17 Марта 2016 г. 15:30 + в цитатник

9 березня минуло 202 р. з дня народження Т.Г.Шевченка. 10 березня – 155 річниця від дня смерті. Між цими датами – всього 47 років життя, сповненого не лише трагічними подіями, а й коханням, творчістю - і в поезії, і в малярстві. І якщо Шевченко-поет знаний в усьому світу завдяки перекладам його творів майже на 100 мов, то малярська спадщина, представлена портретами, пейзажами, жанровими сценами, історичними сюжетами у різних техніках – живописі, акварелі, сепії, гравюрі, - мало відома (крім картини «Катерина»)не лише за кордоном, а й на Батьківщині. 
Досі рядки Шевченка приходять на пам’ять, ілюструючи суть сучасних проблем, даючи вірний алгоритм діям. Геніальні пророцтва про долю України – наслідок філософського складу його інтелекту... 
Чимало своїх творів – і поетичних, і малярських – він присвятив жіноцтву. Мабуть, зовсім не випадково так у часі збіглися жіночий день, дати життя і…судилище над Надією Савченко. Можливо, саме Провидіння поставила їх поруч, бо їхні долі в чомусь подібні. Обоє страждали в неволі і прагнули звільнення, у обох була активна громадянська позиція – боротьба з поневолювачами батьківщини, обох не зломили російські катівні. А відтак Надя, наче приймаючи естафету від Кобзаря, нагадала всьому світу про волелюбність, незламність, шляхетність, талановитість української нації, про яку, ( через колоніальну політику росії) Європа стала забувати…
Вочевидь, якби Шевченко жив зараз – його геніальне перо і пензель відтворили б образ незламної українки, яка стала уособленням високого духу самої України…
У Наді попереду ціле життя, в якому будуть ті сторінки, які перегорнув колись Шевченко: КОХАННЯ. Нехай ці сторінки будуть іншими, ніж у Кобзаря – СВІТЛИМИ І ЩАСЛИВИМИ!
Я підібрала кілька жіночих портретів роботи Т.Г.Шевченка, (як справжній художник, він благоговів перед Красою і відтворював її всіма засобами). В них Жінка – його Муза, його Кохана, уособлення того прекрасного і животворного начала, перед яким Кобзар схиляв голову. 
Розгорнуте пояснення – під кожним твором. Ці і багато інших робіт з малярської спадщини Шевченка можна побачити у Національному музеї Т.Г.Шевченка в Києві (ДМШ).

 «Погруддя жінки». 1830р. Олівець, папір. Перший малюнок, який дійшов до нас. Тарасу – 16 р., виконав його у Вільно. В ідентифікації особи мені допомогло…Бюро суд.мед.експертизи. Про дослідження надрукую окремий матеріал.

«Сон Марії(Мотрі)» 1840р., папір, акварель. Уже побачила світ поема О.С.Пушкіна «Полтава», і учень Петербурзької Академії мистецтв, Тарас Шевченко, проілюстрував рядки, де мати юної Мотрі Кочубей, яка покохала гетьмана Івана Мазепу, прийшла до дочки просити, щоб та врятувала батька від страти, вплинувши на рішення всесильного гетьмана:
«Еще Мария сладко дышит,
Дремой объятая, и слышит
Сквозь легкий сон, что кто-то к ней
Вошел и ног ее коснулся.
Она проснулась — поскорей
С улыбкой взор ее сомкнулся
От блеска утренних лучей…
Вздрогнув, она глядит… и что же?
Пред нею мать…»

 

«Портрет Ганни Закревської», полотно, олія.1843р. Написано в маєтку Закревських у с.Березова Рудка під час Першої подорожі Кобзаря в Україну. Дослідниця творчості Т.Г.,Марієтта Шагінян, з’ясувала, що поетичні присвяти невідомій під літерами «Г.З.» стосувалися її ,«гарної Ганни». Молодий Тарас закохався в дружину поміщика Платона Закревського, з яким перебував в «обществе мочемордов» - так жартома називали товариство, де молодики, під інтелектуальні розмови, пропускали не одну чарочку оковитої…Поет відвідував Закревських 5 років, що дало привід дослідникам зробити припущення, що народжена після відвідин поета дочка Софія, яку Платон віддав у паризький пансіон – насправді позашлюбна дочка Шевченка. 
Вірш «Г.З.» написаний 1848 у засланні поета на Кос-Аралі.
… А ти, доле! 
А ти, мій покою! 
Моє свято чорнобриве, 
І досі меж ними 
Тихо, пишно походжаєш? 
І тими очима, 
Аж чорними — голубими, 
І досі чаруєш 
Людські душі? Чи ще и досі 
Дивуються всує 
На стан гнучий? Свято моє! 
Єдинеє свято! …»

 

Портрет кн. Кейкуатової» 1847р.,полотно,олія. Портрет 20-літньої дружини багатого самодура-поміщика князя Миколи Кейкуатова – Катерини (уродж.Бутович) написаний на замовлення князя у його маєтку в с. Бігачі на Полтавщині під час Першої подорожі Шевченка в Україну. Це – остання робота поета на волі, через кілька днів він був заарештований. 
Катерина, блискуче закінчивши Одеський інститут шляхетних дівчат, повернулася до батьків, збіднілих поміщиків, у Седнів. Дівчину віддала заміж за багатого сусіда-вдівця її мати, прагнучи дитині кращу долю. Вочевидь – не склалося: через рік після виконання портрету Катерина померла, встигнувши народити доньку… Весь смуток від зламаного життя, Шевченко майстерно передав на портреті, який вважається шедевром портретного живопису не лише у вітчизняному, а й у європейському малярстві.

 

«Портрет Агати Ускової», папір, сепія. 1853 Новопетровський форт.
Дружина коменданта фортеці, де Шевченко перебував у засланні, Іраклія Ускова – Агата Омелянівна. В цій родині поет знайшов душевне тепло і затишок, а в розумну, красиву, спокійну Агату закохався. Це було платонічне кохання, про яке він писав у листі до друга і про яке могла лише здогадуватися пані комендантша.

 

«Казашка Катя», папір, сепія. 1856-57рр.Новопетровський форт. За одними даними – подруга поета у засланні Забаржада. За іншими - няня дітей Ускових у туркменському костюмі. Сюжет взято із старовинного східного звичаю поминання померлих, коли у світильник на могилі вночі наливалася вода для пташок, які злітаються молитися за покійників.

 

«Портрет Марії Максимович» 1859.папір.сепія.
Повертаючись із заслання, Шевченко відвідав у Москві свого старовинного приятеля, першого ректора Київського університету, фольклориста, історика Михайла Максимовича. Поета вразила його молода дружина Марія, в яку він палко закохався. І хоча Шевченко у 47 років виглядав зовсім старим, в ньому залишилося чимало привабливих для жінок рис: шляхетність, вміння поводитися з жінками, приємний голос, розум і широкий інтелект, нарешті – творча сутність, яку не вбило 10-літнє заслання. Через 9 місяцв після відвідин поетом Максимовичів у їх маєтку в с.Прохорівка у Марії народився син Олексій, хоча до цього 5 років у подружжя дітей не було…

 

автор https://www.facebook.com/profile.php?id=100007592551041&fref=photo

Рубрики:  Дневничок (личное)/Украина
Метки:  

 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку