ототототож.
тепер я, я, яяя ходжу в унівєєєєєєєр, сплю на парах, п'ю кохве літрами і ващє студєнт. пфе.
а ще я забула, де на клаві буква фє.
кожна хєрня в формє чєловєка рахує, що вона буде супір-оригінальною, якщо доїбеться до мене зі словами: "що за дві хуйовіни у тебе на губі?" хехе. бєрцамі іх, бєрцамі!
гарнюня-дівчинка.)
а ще в нас чотири викладача англійської, ну, тіпа, по лексиці, граматиці, фонетиці й практиці перекладу... так от, кожен каже про іншого, що він(вона) лох(іня), і ваще учіт нєправільно! ну не так кажуть, но схоже.

я вже на лірушечці майже три роки, тобто, практично увесь пубертатний період в мене пройшов в пафосних гатічних думках "треба це запостити на днєв", і впивалася я тим, що в чотирнадцять років так складно й красиво пишу про своє наступне нещасливе коханнячко в закритих записах.
потім я почала синячити і писала пости а-ля чарльз буковскі в пятнадцать лєт с девізом "віскі і вмазаться"... хє.
потім, в шістнадцать, я почала курити і пити кофе, і я не знаю, як, но в мене виходило писати цілі, складні, досить читабельні пости виключно про кофе, сигарети і мої безсонні ночі в пошуках щастя. десь місяця три.
потім я знайшла своє щастя, і тепер мені зовсім нічого писати, тому про щастя я вже всіх заїбала. =(

про що писати?
*про жопу не хочу*

Ой-й, а Краля мене знайшла.
Мій таємничий образ брутальних шматочків племінниці накрився пиздою. =)

а я все ж таки пограбую банк, понакупляю квартир і змушу Сістера днямі і ночямі їсти блювоту. і лайно.

А якщо відійти від улюбленої теми одного мого... корєша, скажу, що усі навколо мене - пафосні няшечкі. от так.

пользуясь случаєм, хочу пєрєдать прівет маєму коханнячку Кірюшє.
^^

Якщо з'їсти чиєсь лайно, потім виблювати його, потім з'їсти те, що виблював, потім знова виблювати все це, а потім з'їсти це ще додаючи блювоту оточуючих людей, можна отримати квартиру!!!

Оо, я почитала укрбаш.орг, в мене знов заграв патріотизм. =) До того ж, мене конкрєтно задрав той днєв, так що я поки тут.
Так-то.

Сьогодні зрозуміла, що коханнячко моє - найбільше каваїще на світі. Люблю тебе.
Сумно-сумно мені без тебе, і як я ці канікули переживу.
Та. Сашо может всьо. Сашо буде намагатися бути сильною. Авжеж. =)
Довбаний пазітівчег.
Обдовбаємося разом після твого приїзду.

Надійність конструкції кранів Ганц вражала мене у той день. Сіре. Жовте. Лютий. Фотографую.
Сонце з превеликим зусиллям пробивається крізь склизькі грязно-сірі хмари, крізь балки кранів, крізь очі у глибину моєї бракованої свідомісті. Фотографую.
Неправильна свідомість. Неправильний подих. Йду по мокрому асфальту уздовж величезного парохода. Начебто по воді. Видих. Видих. Видих. Вдихаю гостре холодне повітря, і знову: видих, видих, видих.
Група робітників. В них брудні однакові костюми, брудні однакові шапки, брудні однакові обличчя.
«Що, цікаво?»
Негарна посмішка на негарному обличчі.
Я киваю байдуже та й іду к своїм кранам. Сіре. Жовте. Фотографую.
"Дуже".

2.02.08.

В колонках играет - The Strokes - Heart in the cage
Настроение сейчас - сумне

Так затишно. Добре. *а у мозкові самий трах*
Навчилася робити орігамі. *бо в мене недойоб страшний*
Хочу багато книжок Дереша. *і трахатися*
Сиджу, дивлюсь хентай аніме. *нхххнххнхнхххх x_x*

В колонках играет - Garbage - #1 crush
Настроение сейчас - сумне

От мені цікавісінько, як скоро мене знайдуть тут мої солоденькі друзі.
Маму роздратовує тато. (Мене теж роздратовує тато, знаєте, такий тип людський - і всьо єму нє нраавітся, і все погааано, буе, гидота. І він увесь час дивиться телевізор.) Татові не подобаюся я, бо погаааана я доця.
Ну нєважно.
Сьогодні запис. Треба розігратися...
А, ще!
Учора була у Шкафу на Дереші, оооо, оооооо, він drochible. А як емоційно читає! Ах.
Хтось у залі палив траву.

та їбала я вас всіх у рот.