-ѕоиск по дневнику

ѕоиск сообщений в mm_kupchanko

 -ѕодписка по e-mail

 

 -—татистика

—татистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
—оздан: 30.11.2010
«аписей: 286
 омментариев: 2
Ќаписано: 295

«аписи с меткой вижницький район

(и еще 5 запис€м на сайте сопоставлена така€ метка)

ƒругие метки пользовател€ ↓

ramky ot... ввв вижницький район втора€ мирова€ древний египет древний рим древн€€ греци€ м≥ста ≥ села буковини плеера фото дл€ украшени€ ...

≤—ѕј—, ¬»∆Ќ»÷№ »… –ј…ќЌ, „≈–Ќ≤¬≈÷№ ј ќЅЋј—“№

ƒневник

—реда, 06 январ€ 2016 г. 12:03 + в цитатник
≤спас Ч село, центр однойменноњ с≥льськоњ –ади. –озташований у передг≥рТ€х  арпат, на правому берез≥ „еремошу, за 67 км в≥д „ерн≥вц≥в ≥ за 8 км в≥д ¬ижниц≥. —полученн€ м≥ж селом, обласним ≥ районним центрами зд≥йснюЇтьс€ по зал≥зниц≥ „ерн≥вц≥Ч¬ижниц€ ≥ шосейному шл€ху. «ал≥знична станц≥€. Ќаселенн€ Ч 3592 чол. —≥льрад≥ п≥дпор€дковане село ћайдан.

Ќа п≥вн≥чно-сх≥дн≥й околиц≥ села, в урочищ≥ ƒол≥шньому  ут≥, знайдено рештки ранньословТ€нського поселенн€ черн€х≥вськоњ культури (IIЧVI стол≥тт€ н. е.).

Ќазва села, на думку краЇзнавц≥в, походить в≥д слова пасовисько. ¬ письмових .джерелах воно вперше згадуЇтьс€ в л≥топис≥ ≤. Ќекулче, де зазначено, що польський король з нагоди укладенн€ миру з ћолдав≥Їю наприк≥нц≥ XV стол≥тт€ подарував ≤спас разом з ≥ншими населеними пунктами, розташованими на правому берез≥ „еремошу, уповноваженому молдавського господар€ на мирних переговорах логофетов≥ ≤ону “еутулу.

ѕрот€гом тривалого часу село терп≥ло в≥д частих турецьких напад≥в. ” 1642 роц≥ турки спалили його. « тих п≥р сх≥дна частина ≤спаса називаЇтьс€ «гарищем.

ѕоступово село в≥дбудувалось. 1784 року в ньому проживало вже 203 родини, €к≥ належали пом≥щикам ё. “еутулу, ќ. ¬асильку, …. ƒар≥Ї ≥ …. “омузею. ѕ≥зн≥ше село к≥лька раз≥в переходило в≥д одних власник≥в до ≥нших.

Ќапередодн≥ сел€нськоњ реформи найб≥льшою к≥льк≥стю двор≥в в ≤спас≥ волод≥ли ћ. –омашкан, ћ. ѕетрино,  . та ≤.  оч≥.  р≥м них, тут було ще 13 др≥бних пом≥щик≥в, кожному з €ких належало в≥д одного до дванадц€ти двор≥в.

—ел€ни сплачували пом≥щикам натуральн≥ податки та в≥дбували панщину. –озм≥ри феодальних повинностей визначалис€ угодами, €к≥ укладалис€ м≥ж ≥спасчанами й пом≥щиками. ¬ 1799 роц≥, за згодою м≥ж пом≥щиком ™встаф≥Ївичем та його п≥дданими, кр≥паки повинн≥ були щороку давати йому по одн≥й курц≥, по дес€тку €Їць, дес€тину в≥д урожаю та в≥дробл€ти по 4 дн≥ панщини в≥д кожного йоха кращоњ земл≥ ≥ по 3 дн≥ панщини в≥д кожного йоха г≥ршоњ земл≥, €ка перебувала в користуванн≥ сел€н.

¬ 40-х рр. XIX стол≥тт€ феодальн≥ повинност≥ ≥спаських сел€н значно зросли. ѕом≥щику ¬. “отоЇскулу п≥ддан≥ давали по одн≥й курц≥, одному возу дров, одному м≥тку пр€дива та в≥дробл€ли по 84 дн≥ панщини на р≥к. ¬ той же час пом≥щику ћ. –омашкану ≥спасчани не платили н≥€коњ натуральноњ данини. «ате вони в≥дробл€ли панщину, €ка доходила до 171 дн€ на р≥к та, кр≥м того, працювали по 6 дн≥в на ремонт≥ панських буд≥вель.

—ел€ни зазнавали в≥д пом≥щик≥в жорстоких насильств ≥ катувань. 30 липн€ 1817 року ≥спаськ≥ жител≥ ё. “окар, ¬. √орюк, √. ћаков≥йчук, ≤. ћихайлюк, ¬. ѕавлюк та ≥нш≥ (всього 32 п≥дписи хрестиком) скаржилис€ ≥мператору ‘ранцу ≤, що пом≥щик –омашкан пост≥йно знущаЇтьс€ з них, за найменшу провину забиваЇ буками до смерт≥, мучить њх важкою роботою на панщин≥, зам≥сть к≥лькох в≥дроблених панщинних дн≥в зараховуЇ лише один, насильно в≥дбираЇ землю ≥ приЇднуЇ до своЇњ.

ќсобливо т€жким було становище тих сел€н, двори €ких здавалис€ пом≥щиками в оренду. Ќов≥ власники, прагнучи €кнайб≥льше нажитис€, р≥зко зб≥льшували повинност≥ сел€н.  оли ≥спаський пом≥щик √. јнтох≥ здав св≥й маЇток на певний час пом≥щику ћ. –омашкану, то кр≥пак ¬. “одорук через непосильну панщину, запроваджену орендарем, покинув р≥дне село ≥ переселивс€ до с. ¬≥лавчого, де й помер. «алишений над≥л ћ. –омашкан одразу ж прилучив до своњх земель.

¬ажко в≥дбивалис€ на становищ≥ сел€н непосильн≥ державн≥ податки. ƒоведен≥ пом≥щиками до розоренн€, ≥спасчани не могли вчасно сплачувати њх, а тому завжди були боржниками.

—правжн≥м лихом дл€ жител≥в села були част≥ неврожањ. Ћише на початку XIX стол≥тт€ вони пережили чотири неврожайн≥ роки. ѕереважна б≥льш≥сть сел€н голодувала. «а даними, з≥браними окружним управл≥нн€м Ѕуковини, восени 1815 року в ≤спас≥ т≥льки шоста частина сел€н мала запаси хл≥ба до нового врожаю, пТ€та частина сел€нських родин могла прохарчуватис€ власним хл≥бом до весни, а решта уже в листопад≥ м≥с€ц≥ не мала н≥€ких запас≥в.

≤спаськ≥ сел€ни увесь час боролис€ проти важкого феодального гн≥ту. ¬они не лише скаржилис€ м≥сцев≥й адм≥н≥страц≥њ й австр≥йському ц≥сарев≥ та т≥кали, але й повставали. “≥льки в 1815 роц≥ через злидн≥ з села втекло 45 сел€нських родин.  р≥паки ≤спаса одними з перших в≥дгукнулис€ на заклик Ћ.  обилиц≥ виступити проти гнобител≥в. 17 листопада 1848 року, озброњвшись мисливськими рушниц€ми, косами, вилами ≥ сокирами, вони вигнали пом≥щик≥в та њх слуг, захопили л≥си й пасовища, забрали пом≥щицьку худобу й хл≥б. ƒл€ придушенн€ виступу власт≥ направили в село в≥йсько. ќднак ≥ п≥сл€ цього ≥спасчани продовжували боротьбу.

«а зв≥льненн€ в≥д панщини та ≥нших феодальних повинностей сел€ни змушен≥ були заплатити величезний викуп. ѕ≥д час реформи пом≥щики вчинили нечуван≥ насильства над ними. ѕом≥щиц€ ј. “омузе€ в≥д≥брала в сел€нина ќ. ƒемка одну фальчу лук, а графин€ –озал≥€ —егалла захопила 11 йох≥в 200 кв. сажн≥в земл≥ у ћ. √акмана. ќстанн≥й к≥лька раз≥в подавав скаргу до крайового управл≥нн€ в „ерн≥вц€х, однак ≥ в 1877 роц≥ ц€ справа не була вир≥шена на його користь. ѕом≥щики позбавили сел€н серв≥тут≥в. 23 кв≥тн€ 1869 року громада ≤спаса подала до крайовоњ ком≥с≥њ дл€ л≥кв≥дац≥њ кр≥посницьких повинностей скаргу, де говорилос€, що до реформи вс≥ жител≥ села мали право випасати худобу в л≥с≥ та користуватис€ ним дл€ огороджуванн€ пос≥в≥в ≥ садиб, але в 1848 роц≥ пом≥щик –омашкан позбавив њх цього права. « ≥ншоњ скарги видно, що 20 липн€ 1869 року пом≥щик ј. ямбоњс захопив пасовище площею в 42 йохи 272 кв. сажн≥, €ке здавна належало ≥спаськ≥й громад≥.

«а даними Ѕуковинського крайового статистичного бюро, в 1902 роц≥ ≥спаським пом≥щикам належало 3553 га земл≥, тод≥ €к сел€ни мали лише 2400 га, в т. ч. 1077 га орноњ земл≥.

¬ друг≥й половин≥ XIX стол≥тт€ в ≤спас≥ зТ€вилос€ к≥лька невеликих промислових п≥дприЇмств. «окрема, ћ. –омашкан в≥дкрив м≥дноробний завод, на €кому прот€гом року з дов≥зноњ сировини виготовл€лос€ близько 100 цнт м≥дноњ бл€хи та ≥нших вироб≥в. ќбслуговували його 6 роб≥тник≥в.

“од≥ ж тут д≥€ли три гуральн≥, €к≥ давали до 5874 в≥дер гор≥лки прот€гом року. ¬≥дходами виробництва власники гуралень щороку в≥дгодовували дл€ продажу в≥д 200 до 560 гол≥в великоњ рогатоњ худоби.

Ќа початку XX стол≥тт€ в околиц€х ≤спаса було в≥дкрито поклади бурого вуг≥лл€. ¬ 1913 роц≥ нав≥ть орган≥зовувалас€ кампан≥€ по його видобутку. Ќезабаром вона припинила д≥€льн≥сть у звТ€зку з нерентабельн≥стю виробництва. –уњни покинутих шахт збереглись ≥ до наших дн≥в.

«а переписом 1910 року, в ≤спас≥ нал≥чувалос€ 4955 жител≥в, ≥з них Ч 4437 украњнц≥в. ќсновна маса жител≥в села займалас€ землеробством, лише 12 чолов≥к Ч ремеслом ≥ 30 Ч торг≥влею.

« розвитком кап≥тал≥стичних в≥дносин процес розшаруванн€ сел€нства посиливс€. ¬ сел≥ пост≥йно зб≥льшувалас€ к≥льк≥сть безземельних ≥ малоземельних господарств Ч з одного боку ≥ куркульських Ч з другого. Ќа початку XX стол≥тт€ третина ≥спаських сел€н мала лише невелик≥ городи до 0,5 га, а половина Ч д≥л€нки в≥д 0,5 до 3 га. « кожним роком зростала ≥потечна заборгован≥сть сел€нських господарств. ѕотрапл€ючи в кабалу до торговц≥в-лихвар≥в ≥ куркул≥в, сел€ни не могли погасити борги й ставали жертвами безперервних екзекуц≥й. Ћише в першому дес€тил≥тт≥ XX стол≥тт€ зареЇстровано 599 випадк≥в насильного ст€гненн€ борг≥в.

Ќестерпн≥ умови житт€ змушували ≥спаських сел€н т≥кати за океан. ƒо 15 вересн€ 1913 року з ≤спаса ем≥грувало за кордон 325 чолов≥к.

∆ител≥ села не раз виступали проти важкого соц≥ального гн≥ту. Ќа зростанн€ њх революц≥йних настроњв великий вплив мала визвольна боротьба народних мас –ос≥њ. ¬ 1906 роц≥ ≥спасчани палко в≥тали першу рос≥йську революц≥ю. Ќа в≥че, що в≥дбулос€ в сел≥ 21 с≥чн€ 1906 року, з≥бралос€ понад тис€чу чолов≥к. ¬они прийн€ли р≥шенн€, де говорилос€: Ђѕрив≥таЇмо своњх брат≥в у –ос≥њ в боротьб≥ за волю ≥ шлемо њм самий щирий прив≥т ≥ одночасно висловлюЇмо глибоке обуренн€ рос≥йському ур€ду за його варварськ≥ подвигиї.

Ќа становищ≥ сел€н важко в≥дбивалась ≥ њх неписьменн≥сть. Ўкола в сел≥ була в≥дкрита 1860 року. ¬ н≥й навчалас€ лише незначна частина д≥тей. ¬≥домий буковинський поет ёр≥й ‘едькович, €кий працював ≥нспектором шк≥л, у своЇму зв≥т≥ Ђѕро стан навчанн€ у ¬ижницькому пов≥т≥ за 1871 р≥кї писав, що в сел≥ ≤спас≥ було 186 хлопчик≥в ≥ д≥вчаток шк≥льного в≥ку, з них записаних у школу Ч 48, а в≥дв≥дували њњ Ч 15. « ≥спасчанами п≥дтримував звТ€зки ≤ван ‘ранко. —ел€нин √уленчук над≥слав йому в 1892 роц≥ старовинний украњнський рукопис, €кий ≤ван якович надрукував в 1900 роц≥ €к додаток до свого досл≥дженн€ Ђ арпато-руське письменство XVIII вв.ї.

Ќаприк≥нц≥ XIX та на початку XX стол≥тт€ на Ѕуковин≥ великоњ попул€рност≥ набула творч≥сть √риц€ ўипавки (л≥тературний псевдон≥м ќсипа Ўпитка), що був уродженцем ≤спаса. …ого дошкульн≥ сатири Ђ’рун≥адаї, ЂЌовомодн≥ кол€диї, ЂЌовомодний сп≥ваникї, ЂЋисти з пеклаї та ≥нш≥ њдко висм≥ювали ≥снуюч≥ пор€дки. ” „ерн≥вц€х 1903 року нав≥ть видавалас€ ЂЅ≥бл≥отека √риц€ ўипавкиї. “вори ќ. Ўпитка викликали лють черн≥вецькоњ нац≥онал≥стично-клерикальноњ верх≥вки. ЂЋисти з пеклаї були п≥ддан≥ анафем≥, а њх автор вимушений був залишити Ѕуковину.

¬ т€жких умовах соц≥ального ≥ духовного поневоленн€ в ≤спас≥ розвивалос€ народне мистецтво. «окрема, на початку XX стол≥тт€ в сел≥ працювали в≥дом≥ майстри художньоњ обробки дерева, учн≥ великого митц€ √уцульщини ¬асил€ Ўкр≥бл€ка Ч ≤. “руфин та ƒ. ≤ванчук. ” своњх творах вони розвивали прогресивн≥ традиц≥њ украњнського р≥зьб€рства.

¬ роки першоњ св≥товоњ в≥йни ≤спас опинивс€ в район≥ боњв м≥ж рос≥йськими й австр≥йськими в≥йськами. ћоб≥л≥зац≥€ чолов≥чого населенн€ й безперервн≥ рекв≥зиц≥њ викликали розруху й принесли жител€м села нов≥ стражданн€ й злидн≥. Ѕ≥льш≥сть ≥з них втратила коней, пол€ здеб≥льшого лишалис€ незас≥€ними. Ћ≥сопильний ≥ гор≥лчаний заводи були зруйнован≥ ≥ припинили роботу.

¬се це посилювало ненависть ≥спасчан до ц≥сарських пор€дк≥в, породжувало революц≥йн≥ настроњ. —ел€ни уважно стежили за под≥€ми в –ос≥њ, встановлювали звТ€зки з солдатами-б≥льшовиками, що знаходились у сел≥. ќкрилен≥ ¬еликим ∆овтнем, вони повстають ≥ починають захоплювати пом≥щицьку власн≥сть. “од≥ ж було вирубано понад 20 га пом≥щицького л≥су.

« листопада 1918 року мешканц≥ ≤спаса ћ. ≤. ћарф≥Ївич, ћ. ≤. ”гриновський та ≥нш≥ вз€ли участь у народному в≥ч≥ в „ерн≥вц€х, де народн≥ посланц≥ одностайно висловилис€ за воззТЇднанн€ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з –ад€нською ”крањною. “а не судилос€ зд≥йснитись народним мр≥€м через окупац≥ю краю корол≥вською –умун≥Їю.

¬ роки пануванн€ на Ѕуковин≥ румунських окупант≥в кращими земл€ми, €к ≥ ран≥ше, волод≥ли пом≥щики Ѕ≥льграй, ‘≥шер та куркул≥. ќдин лише ‘≥шер мав 787 га. ѕом≥щикам належали також спиртозавод, парова пилорама, 2 маслоробн≥ та 2 вод€н≥ млини. ѕонад 200 га орноњ земл≥, с≥ножатей та ≥нших уг≥дь прибрали до своњх рук 14 куркул≥в. ¬одночас сотн≥ ≥спаських б≥дн€к≥в тулилис€ на м≥зерних клаптиках земл≥. 104 господарства були зовс≥м безземельними, 419 Ч не мали кор≥в, а 805 Ч коней. ѕом≥щики й куркул≥ жорстоко визискували малоземельний ≥ безземельних сел€н. як писала газета ЂЅоротьбаї, у пом≥щика ‘≥шера Ђза 15Ч30 лей працюють роб≥тники в≥д ранку до п≥зньоњ ноч≥ на пол≥ або в тартаку ≥ харчуютьс€ з своЇњ торби. ўо можна за 15 лей купити? ѕ≥вк≥лограма мТ€са або дв≥ пачки тютюну, пап≥р ≥ с≥рники.  ривавий прибуток посилаЇ д≥дич своЇму синов≥ у ѕариж, €кий вже б≥льше н≥ж 30 рок≥в пТЇ, гул€Ї та в карти програЇ по р≥зних м≥стах ™вропи. «а худобу, що пасетьс€ на його пол≥, ‘≥шер бере 1200 лей, 2 кг масла ≥ 2 робоч≥ дн≥, «а винаймленн€ п≥вгектара трави 1200 лей, 2 кугути ≥ 2 робоч≥ дн≥. «а складометр др≥бного палива 150 лейї.

—тановище ≥спасчан стало ще г≥ршим внасл≥док економ≥чноњ кризи 1929Ч1933 рр.

∆андармський пост ≤спаса допов≥дав 26 грудн€ 1930 року сторожинецьк≥й пов≥тов≥й пол≥ц≥њ, що Ђеконом≥чна криза дуже важко давить на матер≥альне становище жител≥в села. ЌемаЇ роботи, понизились ц≥ни на с≥льськогосподарськ≥ роботи, дуже багато безроб≥тних. Ѕагато людей було зайн€то на л≥сорозробках, а тепер у звТ€зку з дуже низькими ц≥нами на л≥соматер≥али, роботи припинились ≥ люди залишились безроб≥тними. Ћюди настроЇн≥ проти ≥снуючого ур€дуї.

як ≥ всюди на Ѕуковин≥, румунськ≥ окупанти проводили в ≤спас≥ пол≥тику насильницькоњ румун≥зац≥њ. ”крањнська мова фактично заборон€лас€. ¬ 4 початкових школах села навчанн€ проводилос€ т≥льки румунською мовою. ”крањнськ≥ вчител≥ зазнавали повс€кденних гон≥нь, ≤. √. “арновецький та ќ. ≤. “арновецька були зв≥льнен≥ з роботи. ¬ сел≥ заборон€лос€ виступати украњнським акторам, орган≥зовувати украњнськ≥ л≥тературно-художн≥ вечори.  оли 10 березн€ 1921 року вчитель ћ. ≤. ћарф≥Ївич влаштував у прим≥щенн≥ школи л≥тературний веч≥р, присв€чений 60-р≥ччю в≥д дн€ смерт≥ “. √. Ўевченка, к≥нна жандармер≥€ нага€ми роз≥гнала людей, що з≥бралис€ в школ≥ ≥ б≥л€ нењ.

¬ 1925 роц≥ в ≤спас≥ поселилис€ румунськ≥ колон≥сти. ¬они одержали по 5 га земл≥ й дорученн€ Ђнавчити сел€нЕ румунськоњ мови та зробити њх добрими патр≥отамиї.

Ќа територ≥њ села не було жодноњ культурно-осв≥тньоњ установи, зате д≥€ли 4 корчми, греко-католицька церква ≥ синагога.

« перших дн≥в окупац≥њ в ≤спас≥ розгорнулас€ боротьба за соц≥альне ≥ нац≥ональне визволенн€ та воззТЇднанн€ з –ад€нською ”крањною. Ќа початку 20-х рок≥в активну революц≥йну роботу в сел≥ вели “. ≤. √ригор€к ≥ ћ. ≤. ћарф≥Ївич. « 1929 року в сел≥ д≥€ла первинна орган≥зац≥€ парт≥њ Ђ¬изволенн€ї. —лавну стор≥нку в ≥стор≥ю революц≥йноњ боротьби труд€щих ≤спаса вписав комун≥стичний осередок, €кий виник у сел≥ на початку 1931 року. ƒо його складу вв≥йшли ќ. ≤. √акман, ћ. ≤. ”гриновський, Ћ. ћ. јндрюк та ≥нш≥, всього Ч 9 чолов≥к. ¬они спиралис€ в своњй д≥€льност≥ на 31 прихильника.

Ќаприк≥нц≥ 1931 року сигуранц≥ вдалос€ розкрити комун≥стичну орган≥зац≥ю села. ѓњ кер≥вник≥в було засуджено на 1Ч2 роки увТ€зненн€ кожного. ¬ травн≥ 1933 року в ≤спас≥ знову в≥дбулис€ арешти. ÷ього разу жандарми схопили ≥ кинули до вТ€зниц≥ комун≥ст≥в ќ. ћихайл€ка, ћ.  ус€ка та ≥нших. ќднаку незважаючи на терор ≥ репрес≥њ сигуранци, комун≥сти ≤спаса продовжували боротьбу.

Ђ¬ечорами п≥сл€ роботи сходились до хати ќлекси √акмана,Ч згадуЇ сел€нин ё. ≤. ƒенис,Ч де хаз€њн зав≥шував в≥кно р€дниною ≥ д≥ставав з≥ сховки нелегальну газету. Ќайб≥льше, що ц≥кавило нас у т≥ часи,Ч то земл€. ќлекса читав про колгоспи на –ад€нськ≥й ”крањн≥, про житт€ сел€н, €к≥ без пан≥в ≥ пом≥щик≥в сп≥льно обробл€ють пол€, орють њх тракторами. √либоко в душу западало нам кожне слово, почуте в хат≥ ќлексиї.

ќ. ≤. √акман, ћ. 1. ”гриновський та ≥нш≥ орган≥зовували в сел≥ мањвки, в≥дзначенн€ р≥чниць ∆овтневоњ революц≥њ, Ћен≥нських дн≥в та ≥нших революц≥йних св€т. ¬ так≥ дн≥ вив≥шувались червон≥ прапори та поширювалис€ прокламац≥њ. “ак, вранц≥ 1 “равн€ 1932 року в ≤спас≥ зТ€вилис€ комун≥стичн≥ лист≥вки, на деревах замайор≥ли червон≥ лозунги украњнською мовою, €к≥ закликали не воювати з –ад€нським —оюзом в раз≥ в≥йни. Ѕоротьба ≥спаських сел€н проти окупант≥в, за воззТЇднанн€ з –ад€нською ”крањною не припин€лас€ аж до визволенн€ села „ервоною јрм≥Їю.

28 червн€ 1940 року румунськ≥ власт≥ втекли з ≤спаса. „ерез тиждень тут була створена с≥льська –ада, €ку очолив ќ. ≤. √акман.

ƒо њњ складу входили також ћ. ≤. ”гриновський, Ћ. ћ. јндрюк, “. ≤. √ригор€к та ≥нш≥, всього 11 чол., в т. ч. 2 ж≥нки. ѕ≥д њњ кер≥вництвом труд€щ≥ села приступили до зд≥йсненн€ кор≥нних соц≥ально-економ≥чних перетворень. ” пом≥щик≥в було нац≥онал≥зовано 994 га земл≥, житлов≥ ≥ господарськ≥ буд≥вл≥, спиртозавод, вод€ний млин, маслоробний та цегельний завод, у м≥сцевих курцул≥в Ч 84,8 га земл≥.

¬осени 1940 ≥ навесн≥ 1941 рок≥в ≥спаськ≥ сел€ни одержали в≥д держави 376,5 цнт нас≥ннЇвоњ позики. Ѕезкор≥вним господарствам було надано кредит дл€ придбанн€ кор≥в, а багатод≥тним матер€м Ч грошову допомогу по 2 тис. карбованц≥в.

—≥льська –ада орган≥зувала 248 супр€г, що дало змогу б≥дн€цьким господарствам вчасно обробити землю, €кою над≥лила њх –ад€нська держава. јктивно спри€в сел€нам у проведенн≥ с≥льськогосподарських роб≥т ≤спаський машинно-прокатний пункт, реорган≥зований згодом у ћ“—._ ƒ≥€льн≥сть супр€г, практична допомога сел€нам з боку ћ“— та ≥нш≥ заходи –ад€нськоњ держави п≥дготували умови дл€ колектив≥зац≥њ села. ¬елику пол≥тико-виховну роботу серед сел€н по орган≥зац≥њ колгоспу проводила утворена при ≤спаськ≥й ћ“— первинна орган≥зац≥€  ѕ(б)”. ѕро перевагу колективного господарства над ≥ндив≥дуальним св≥дчили й усп≥хи колгосп≥в сх≥дних областей ”крањни, про €к≥ ≥спасчани дов≥дувалис€ з пов≥домлень преси та з розпов≥дей своњх односельчан. «окрема, жител€м села про дос€гненн€ колгосп≥в –ад€нськоњ крањни багато розпов≥дав ќ. ≤. √акман, €кий у вересн≥ 1940 року в≥дв≥дав ¬сесоюзну с≥льськогосподарську виставку у ћоскв≥.

¬есною 1941 року в сел≥ виникла перша у ¬ижницькому район≥ с≥льськогосподарська арт≥ль, у €к≥й обТЇдналос€ 56 господарств. «асновниками арт≥л≥ були актив≥сти ћ. ≤. ”гриновський, ќ. ≤. √акман, ћ. ≤.  ус€к та ≥нш≥. √оловою правл≥нн€ сел€ни обрали колишнього п≥дп≥льника ћ. ≤. ”гриновського.  олгосп мав 740 га земл≥. ƒержава передала арт≥л≥ два нац≥онал≥зован≥ вод€н≥ млини.

 ор≥нн≥ зм≥ни в той час в≥дбулис€ ≥ в культурному житт≥ ≤спаса. «ам≥сть румунських шк≥л органи народноњ осв≥ти в≥дкрили украњнськ≥ семир≥чну ≥ 4 початков≥ школи. ƒержава вид≥лила значн≥ кошти дл€ л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ ≥ малописьменност≥ серед дорослого населенн€. «а парти с≥ли 283 неписьменн≥ ≥ 55 малописьменних жител≥в села. Ўироко розгорнулас€ культурно-масова робота. Ѕуло в≥дкрито клуб, хату-читальню та масову б≥бл≥отеку. ѕри клуб≥ працювали пол≥тосв≥тн≥й, в≥йськово-оборонний, ф≥зкультурний, драматичний, хоровий ≥ музичний гуртки, в робот≥ €ких брали участь 176 чолов≥к, проводились тематичн≥ вечори, влаштовувались концерти, читались лекц≥њ. Ћише прот€гом останнього кварталу 1940 року тут було орган≥зовано 13 вечор≥в, €к≥ в≥дв≥дало близько 5 тис€ч гл€дач≥в.

¬елика увага була звернута на охорону здоровТ€. ¬же прот€гом першого року ≥снуванн€ –ад€нськоњ влади в≥дкрилас€ с≥льська амбулатор≥€ та пологове в≥дд≥ленн€ на 5 л≥жок, де сел€нам подавалас€ безкоштовна медична допомога.

12 с≥чн€ 1941 року жител≥ села вперше вз€ли участь у виборах до ¬ерховноњ –ади —PCP ≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–. ≤з 1225 виборц≥в 1216 голосувало за кандидат≥в блоку комун≥ст≥в ≥ безпарт≥йних. Ќасл≥дки голосуванн€ Ч €скраве св≥дченн€ сердечноњ вд€чност≥ ≥спасчан  омун≥стичн≥й парт≥њ ≥ –ад€нському ур€дов≥ за зв≥льненн€, за турботу про покращенн€ умов матер≥ального ≥ культурного житт€.

—оц≥ал≥стичне буд≥вництво на сел≥ було перервано г≥тлер≥вською навалою. Ќ≥мецько-румунськ≥ в≥йська 5 липн€ 1941 року тимчасово окупували ≤спас. Ќастали чорн≥ дн≥ фашистськоњ невол≥. √≥тлер≥вц≥ розстр≥л€ли 42 жител≥ села, увТ€знили голову с≥льради ќ. ≤. √акмана, голову колгоспу ћ. ≤. ”гриновського, вчител≥в ≤. √. та ќ. ≤. “арновецьких, а також багато ≥нших актив≥ст≥в села. ‘ашисти пограбували господарство колгоспу, ћ“—, зруйнували р€д житлових ≥ господарських буд≥вель, в≥д≥брали у сел€н 90 гол≥в худоби, сотн≥ пуд≥в зерна та ≥нших продукт≥в. ѕос≥бниками окупант≥в були украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти. ÷≥ зрадники народу розповсюджували серед населенн€ провокац≥йн≥ чутки, чинили вбивства ≥ пограбуванн€. –азом з ус≥м рад€нським народом ≥спасчани активно боролис€ з ненависним ворогом, чинили йому оп≥р на кожному кроц≥. «а мужн≥сть, ви€влену в бо€х, 82 жител≥ села нагороджен≥ орденами ≥ медал€ми. 80 воњн≥в-≥спасчан загинули на фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни.

8 кв≥тн€ 1944 року в результат≥ усп≥шного наступу 24-њ —амаро-”ль€н≥вськоњ «ал≥зноњ ордена —уворова стр≥лецькоњ див≥з≥њ (1-й ”крањнський фронт) та 1318-го стр≥лецького полку (2-й ”крањнський фронт) н≥мецько-румунськ≥ окупанти були вигнан≥ з села.

ќдразу ж п≥сл€ визволенн€ в≥дновила роботу с≥льська –ада. ѕ≥сл€ майже трир≥чноњ перерви знов почали працювати школи, клуб, медичн≥ заклади.

¬ магазин було завезено хл≥б,, борошно, цукор, с≥ль тощо. —≥льська –ада орган≥зувала допомогу родинам воњн≥в-фронтовик≥в ≥ безк≥нним господарствам в оброб≥тку земл≥, ремонт≥ с≥льськогосподарських знар€дь, придбанн≥ ≥ очищенн≥ пос≥вного матер≥алу.

¬ дальшому розвитку с≥льського господарства села ≥ особливо в його соц≥ал≥стичн≥й перебудов≥ велику роль в≥д≥грала ≤спаська ћ“—, €ка в≥дновила свою роботу на початку 1945 року.

4 березн€ 1947 року Ч дата другого народженн€ знищеного окупантами колгоспу ≥м. “. √. Ўевченка. « вересн€ того ж року в ≤спас≥ виникло ще одне господарство Ч арт≥ль Ђѕеремогаї.

¬елик≥ труднощ≥ п≥сл€воЇнного часу довелос€ переборювати ≥спаським колгоспникам. ЂЌ≥коли не забуду,Ч згадуЇ один ≥з фундатор≥в арт≥л≥ ё. ≤. ƒенис,Ч ту першу колгоспну весну. Ќа 150 гектарах пол€ було у нас лише дв≥ пари коней ≥ один трактор. Ќе вистачало плуг≥в, бракувало нас≥нн€, не було добривЕї1 «начн≥ перешкоди в розгортанн≥ колгоспного руху чинили банди украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в. ”бивствами ≥ п≥дпалами вони намагалис€ перешкодити орган≥зац≥њ ≥ розвитку колгосп≥в. ¬ червн≥ 1947 року нац≥онал≥стична банда напала на колгоспне подв≥рТ€. ¬она спалила прим≥щенн€, де збер≥гавс€ реманент. ќзв≥р≥л≥ бандити побили ж≥нок, а ћ. ≤. “руфин, €ка очолювала ж≥ночу –аду, пов≥сили на обгор≥л≥й балц≥, приколовши до њњ грудей напис Ђ“ак буде з кожним, хто не покине комуниї. ѕ≥сл€ цього три с≥мТњ за€вили про вих≥д з колгоспу. јле ≥нш≥ члени арт≥л≥, не зл€кавшись погроз, продовжували зм≥цнювати колективне господарство.

¬ 1948 роц≥ в сел≥ орган≥зувавс€ трет≥й колгосп Ч ≥м. ќрджон≥к≥дзе, аТ в 1949 роц≥ Ч четвертий Ч ≥м. XVI зТњзду  ѕ(б)”. „ерез р≥к колектив≥зац≥€ була завершена повн≥стю.

22 вересн€ 1950 року вс≥ арт≥л≥ села обТЇдналис€ в один колгосп ≥м. “. √. Ўевченка. «емельний фонд укрупненого господарства становив 3762 га, зокрема орноњ земл≥ за ним було закр≥плено 1227 га. ¬ арт≥л≥ нал≥чувалос€ 568 гол≥в великоњ рогатоњ худоби, 134 коней.  олгосп обслуговувала тракторна бригада ≤спаськоњ ћ“—.

ќбТЇднане господарство поступово зростало ≥ м≥цн≥ло. ¬ 1950 роц≥ арт≥ль уже мала власний цегельно-черепичний завод. ¬ 1954 роц≥ на р≥чц≥ „еремош≥ спорудили колгоспну г≥дроелектростанц≥ю потужн≥стю 250 к≥ловат. јрт≥ль придбала 5 автомашин, побудувала р€д господарських прим≥щень.

¬же в 1957 роц≥ на пол€х арт≥л≥ було з≥брано по 252,6 цнт цукрових бур€к≥в, по 4,5 цнт льоно-волокна. Ћанка ћ. ј. ”гриновськоњ виростила по 180 цнт картопл≥ з гектара.

ѕ≥двищилас€ продуктивн≥сть тваринництва. ¬ тому ж роц≥ арт≥ль виробила по 275,8 цнт молока та 33,7 цнт мТ€са на 100 га уг≥дь. √рошов≥ доходи колгоспу становили 202 210 карбованц≥в.
”сп≥хи колгоспного виробництва стали можлив≥ завд€ки велик≥й виховн≥й ≥ орган≥заторськ≥й робот≥ ≤спаськоњ територ≥альноњ первинноњ парторган≥зац≥њ, €ка виникла в кв≥тн≥ 1947 року. Ѕ≥льш≥сть комун≥ст≥в зайн€та безпосередньо в сфер≥ колгоспного виробництва. «окрема, с≥м з них працюють в тракторн≥й бригад≥, пТ€ть Ч до€рками. „лени  ѕ–— ≤. ё. ёр≥йчук, ≤. ћ. “руфин, ћ. ƒ. Ѕаб≥й, ≤. ћ. ¬≥нницький, ¬. …. ћазур€к, √. ё. „епух, —. ƒ. якимюк, ќ. “. ярема, ћ. ¬.  лим, ≤. ё. √ордей та ≥нш≥ служать прикладом дл€ вс≥х колгоспник≥в св≥домим ставленн€м до дорученоњ справи, систематичним перевиконанн€м план≥в, настирливою боротьбою за збереженн€ соц≥ал≥стичноњ власност≥ й суворий режим економ≥њ. Ќаприк≥нц≥ 1967 року парторган≥зац≥€ нал≥чувала 64 комун≥сти.

” своњй повс€кденн≥й робот≥ комун≥сти спираютьс€ на молод≥жний актив, особливо на комсомольц≥в. —≥льська орган≥зац≥€ Ћ —ћ”, €ка виникла в 1948 роц≥, на к≥нець 1967 року нал≥чувала 220 член≥в.  омсомольц≥ працюють на вс≥х д≥л€нках колгоспного виробництва, на промислових п≥дприЇмствах, в культосв≥тн≥х установах.

” вир≥шенн≥ завдань комун≥стичного буд≥вництва значна роль у сел≥ належить виконкому с≥льськоњ –ади, €кий очолюЇ комун≥ст ‘. ¬. ƒенис. ≤спаська с≥льрада активно допомагаЇ арт≥л≥ у вир≥шенн≥ вс≥х виробничих справ. Ќа њњ зас≥данн€х розгл€даютьс€ питанн€ про роботу школи, л≥карн≥, кооперативу, про благоустр≥й села.

«а роки свого ≥снуванн€ с≥льськогосподарська арт≥ль ≥м. “. √. Ўевченка виросла у високорозвинуте господарство льонарсько-тваринницького напр€му. Ќа початок 1968 року земельн≥ вг≥дд€ арт≥л≥ становили 4408 га, в т. ч. и 30 га орноњ земл≥, 627 га пасовиськ, 1747 га л≥су тощо. Ќа€вн≥сть 14 трактор≥в, 6 комбайн≥в, 11 автомашин, 83 електромотор≥в та ≥ншоњ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки дала змогу механ≥зувати ≥ електриф≥кувати майже вс≥ трудом≥стк≥ процеси в землеробств≥ ≥ тваринництв≥.

ѕров≥дною галуззю колгоспу Ї землеробство. ¬≥н вирощуЇ в основному пшеницю, кукурудзу, льон-довгунець. «авд€ки широкому використанню добрив, старанному ≥ вчасному оброб≥тку грунту колгоспники, незважаючи на б≥дн≥ земл≥, вирощують добр≥ врожањ. ѕрот€гом 1963Ч1967 рр. арт≥ль в середньому збирала по 20 цнт озимоњ пшениц≥, 33 цнт кукурудзи (сухого зерна), 5,2 цнт льно-волокна з га. ƒе€к≥ бригади вирощують значно вищ≥ врожањ. ƒруга р≥льнича бригада, €кою керуЇ член  ѕ–— “. ≤. “окар, 1966 року на площ≥ 99 га з≥брала зернових (без кукурудзи) по 24,9 цнт з гектара, а трет€ комплексна бригада, €ку очолюЇ комун≥ст ≤. ё. √ордей, виростила в 1965 роц≥ по 29,4 цнт пшениц≥ з гектара.

–ослинництво даЇ арт≥л≥ близько 45 проц. грошових доход≥в. ќсобливо прибутковим Ї льон-довгунець. ¬ 1967 роц≥ на кожному ≥з 120 га пос≥ву ц≥Їњ культури з≥брано по 7 цнт волокна, в≥д реал≥зац≥њ €кого колгосп одержав 200 тис. крб., що становило понад 36 проц. ус≥х грошових надходжень.

Ќаполеглива прац€ труд≥вник≥в колгоспних лан≥в високо оц≥нена парт≥Їю й ур€дом. «а дос€гнут≥ усп≥хи в землеробств≥ нагороджен≥ орденом “рудового „ервоного ѕрапора бригадир р≥льничоњ бригади ё. ≤. ƒенис та ланкова, ударник комун≥стичноњ прац≥ ¬. …. ћазур€к, орденом Ђ«нак ѕошаниї Ч ланкова ќ. “. ярема. Ћанкова ¬. …. ћазур€к в 1965 роц≥ була учасником ¬иставки дос€гнень народного господарства —–—–.

¬ажливе м≥сце в господарств≥ арт≥л≥ займаЇ тваринництво. Ќа територ≥њ тваринницького м≥стечка колгоспу розташован≥ 12 кап≥тальних спец≥ал≥зованих прим≥щень ≥ 2 кормоцехи. « 1959 року на фермах арт≥л≥ механ≥зовано прибиранн€ прим≥щень, приготуванн€ корм≥в, доњнн€ та ≥нш≥ види роб≥т. Ќа к≥нець 1967 року тут нал≥чувалос€ 1134 голови великоњ рогатоњ худоби ≥ 476 гол≥в свиней. « 1962 року арт≥ль почала с≥€ти на передг≥рних земл€х ц≥нну кормову культуру Ч люпин. ¬ 1964 роц≥ було розорано ≥ зас≥€но ц≥Їю культурою 300 га малопродуктивних лук. ÷е дозволило колгоспов≥ вдосталь забезпечити худобу кормами. ¬ арт≥л≥ почала налагоджуватис€ плем≥нна справа. « року в р≥к в колгоспному стад≥ зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть плем≥нних кор≥в.

” 1967 роц≥ колгосп виробив по 308,4 цнт молока на 100 га с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ реал≥зував по 66,1 цнт мТ€са в жив≥й ваз≥. ¬≥д продажу продукц≥њ тваринництва одержано 244 288 крб. грошових доход≥в.

«а усп≥хи в п≥двищенн≥ продуктивност≥ тваринництва, дос€гнут≥ в III квартал≥ 1966 року, арт≥л≥ присуджено перех≥дний „ервоний прапор обкому  ѕ ”крањни ≥ ƒругу грошову прем≥ю. “рьом колгоспникам-труд≥вникам ферм вручено висок≥ нагороди. «окрема, свинарки ћ. ћ.  ус€к та ѕ. ƒ. ƒемко нагороджен≥ орденом Ђ«нак ѕошаниї.

«начну увагу прид≥л€ють в арт≥л≥ також сад≥вництву, овоч≥вництву, бдж≥льництву, рибальству. “ут Ї 1747 га л≥су, б≥льш н≥ж у будь-€кому ≥ншому колгосп≥ району.

јрт≥ль ≥мен≥ “. √. Ўевченка маЇ багато допом≥жних п≥дприЇмств: цегельно-черепичний завод, вод€ний млин, пилораму, стол€рну майстерню, майстерню по ремонту трактор≥в та ≥нших с≥льськогосподарських машин, г≥дроелектростанц≥ю.

 р≥м колгоспу, на територ≥њ села розташовано р€д державних п≥дприЇмств: цегельно-черепичний завод, ¬ижницьке райобТЇднанн€ Ђ—≥льгосптехн≥каї та ¬ижницький грав≥йний завод, на €ких працюють в основному ≥спаськ≥ жител≥. Ќа цегельно-черепичному завод≥ зайн€то близько 100 роб≥тник≥в. ѕотужн≥сть п≥дприЇмства Ч 4,5 млн. штук цегли ≥ 160 тис. штук черепиц≥ на р≥к. ¬иробництво цегли ≥ черепиц≥ механ≥зоване. –ан≥ше п≥дприЇмство працювало сезонно, а з 1966 року перейшло на безперервну ц≥лор≥чну роботу. ¬ижницьке райобТЇднанн€ Ђ—≥льгосптехн≥каї було утворене на територ≥њ села в 1958 роц≥ п≥сл€ реорган≥зац≥њ ≤спаськоњ ћ“—. “ут працюЇ понад 200 роб≥тник≥в. ѕ≥дприЇмство задовольн€Ї потреби колгосп≥в у техн≥ц≥, проводить ремонт с≥льськогосподарських машин, подаЇ допомогу колгоспам у буд≥вництв≥ виробничих ≥ культурно-побутових прим≥щень, у проведенн≥ л≥н≥й електропередач, зд≥йснюЇ державний нагл€д за техн≥чним станом машинно-тракторного парку в колгоспах тощо. Ђ—≥льгосптехн≥каї маЇ ремонтн≥ майстерн≥, машинно-мел≥оративний заг≥н, монтажну бригаду по механ≥зац≥њ тваринницьких ферм ≥ три спецбригади по техобслуговуванню.

” 1968 роц≥ в ≤спас≥ в≥дкривс€ цех художнього лозоплет≥нн€ ¬ижницькоњ художньо-виробничоњ майстерн≥, в €кому труд€тьс€ майстри ћ. ћ. ƒевда, ћ. “. «варич, ќ. ћ.  овалюк. «а зразками, затвердженими художн≥м фондом ”–—–, вони виготовл€ють 8 вид≥в р≥зноман≥тних кошик≥в ≥з лози.

ќдночасно ≥з зростанн€м економ≥ки села безперервно пол≥пшуЇтьс€ матер≥альний добробут, побутов≥ умови житт€ ≥спасчан. ƒавно минули т≥ часи, коли ≥спасчани мусили кидати своЇ р≥дне село ≥ шукати Ђщаст€ї на чужин≥. ”родженка ≤спаса ћ. Ѕеженар, прињхавши в 1962 роц≥ до родич≥в ≥з  анади, за€вила: Ђ“епер ≥ не вп≥знати р≥дного села. як воно виросло, зм≥нилось, покращалої.

≤ справд≥ тепер≥шнЇ село стало невп≥знанним. ” ньому д≥ють пав≥льйон побутового обслуговуванн€, €кий складаЇтьс€ з ательЇ мод, майстерень шитт€, ремонту й фарбуванн€, фотоательЇ ≥ перукарн≥, а також лазн€, њдальн€, пошта.

ћедичну допомогу труд€щим подаЇ с≥льська амбулатор≥€ з рентген≥вським ≥ зубол≥кувальним каб≥нетами. ¬ ≤спас≥ Ї св≥й пологовий будинок, школа молодоњ матер≥, к≥мната сан≥тарноњ осв≥ти, молочна кухн€.

¬елика увага в сел≥ прид≥л€Їтьс€ ф≥зкультурн≥й робот≥. ¬ ≤спас≥ працюЇ три низових колективи товариства Ђ олосї, €к≥ обТЇднують понад 450 ф≥зкультурник≥в. B ≥x розпор€дженн≥ Ї с≥льський стад≥он ≥ 5 спортивних майданчик≥в.

ѕро зм≥ни в житт≥ труд€щих св≥дчить ≥ житлове буд≥вництво, €кого не знало буковинське село за всю багатов≥кову ≥стор≥ю.

Ћише за останнЇ дес€тил≥тт€ тут зведено 332 простор≥ будинки, крит≥ черепицею й шифером.

Ќебувалих усп≥х≥в дос€гли ≥спасчани в розвитку культури. ѕонад 900 учн≥в навчаЇтьс€ р≥дною мовою у середн≥й, восьмир≥чн≥й, веч≥рн≥й середн≥й та 2 початкових школах, в €ких працюють 43 вчител≥. Ќеписьменн≥сть серед дорослих л≥кв≥дована повн≥стю.

–ад€нська влада широко в≥дкрила двер≥ вуз≥в ≥ техн≥кум≥в дл€ д≥тей колгоспного сел€нства. „и могли ран≥ше мр≥€ти д≥ти ≥спаських б≥дн€к≥в ≤. ё.  оваль та ≤. ћ. Ќизельський про вищу медичну осв≥ту? «вичайно, н≥. ј тепер вони л≥кар≥. јбо ћ. ярема, батько €кого загинув на фронт≥? якою була б його дол€ ран≥ше? «лиденне, безпросв≥тне житт€. ј нин≥ в≥н навчаЇтьс€ у в≥йськов≥й академ≥њ в ћоскв≥. 35 випускник≥в ≤спаськоњ середньоњ школи здобули вищу осв≥ту.

—правжн≥ми осередками соц≥ал≥стичноњ культури в ≤спас≥ стали 3 с≥льськ≥ клуби. ѕри них створено 10 гуртк≥в художньоњ самод≥€льност≥: драматичний, танцювальний, вокальний, художнього читанн€ та ≥нш≥. ќсобливо любл€ть ≥спасчани музику. ќдних лише скрипал≥в та цимбал≥ст≥в тут понад сто. ” 1967 роц≥ самод≥€льн≥ митц≥ села дали 37 вистав ≥ концерт≥в. јктивними учасниками гуртк≥в Ї члени комсомольсько-молод≥жноњ ланки ћ. ≤. Ќизельськоњ. Ѕез њх участ≥ не в≥дбувс€ жоден концерт.

” сел≥ регул€рно демонструютьс€ художн≥ та науково-попул€рн≥ ф≥льми Ч тут Ї 3 стац≥онарн≥ к≥ноустановки ≥ 2 к≥нопересувки.

ƒобре працюЇ ≤спаська первинна орган≥зац≥€ товариства Ђ«нанн€ї. “≥льки в 1965 роц≥ члени товариства прочитали в сел≥ 90 лекц≥й на сусп≥льно-пол≥тичн≥, природничо-науков≥ та с≥льськогосподарськ≥ теми.

 ожна родина передплачуЇ газети й журнали. ¬ 1968 роц≥ жител≥ села одержували 1065 прим≥рник≥в журнал≥в ≥ 1985 газет.

¬ сел≥ видаЇтьс€ багатотиражна газета Ђ олгоспникї Ч орган парторган≥зац≥њ ≥ правл≥нн€ арт≥л≥ ≥м. “. √. Ўевченка.

ѕовагою ≥ любовТю в ≥спасчан користуЇтьс€ творчий колектив „ерн≥вецького обласного музично-драматичного театру ≥м. ќльги  обил€нськоњ, €кий часто буваЇ у сел≥. 27 вересн€ 1964 року, наприклад, черн≥вецьк≥ актори виступили на сцен≥ с≥льського клубу з виставою Ђ¬овчихаї, а 20 червн€ 1966 року Ч з пТЇсою Ђ” нед≥лю рано з≥лл€ копалаї (обидв≥ за творами ќ.  обил€нськоњ). ” гост€х в сел≥ були народн≥ артисти ”–—– ѕ. √. ћ≥хневич, √. я. янушевич, заслужена артистка ”–—– ¬. ≤. «имн€, заслужена артистка ”–—– ¬. √. √алл-—авальська, актор Ћ. ћ. Ћ≥сний та ≥нш≥. ¬ сел≥ з концертною програмою виступав також Ѕуковинський ансамбль п≥сн≥ ≥ танцю.

¬ ≥дейному ≥ культурному вихованн≥ труд€щих немалу роль в≥д≥грають б≥бл≥отеки. ” 1967 роц≥ њх було 5 з фондом 17 226 книг. «а добр≥ показники в робот≥ с≥льськ≥й б≥бл≥отец≥ (зав≥дуючий ¬. ћ. ћалиш) присвоЇно почесне званн€ б≥бл≥отеки в≥дм≥нноњ роботи. —еред багатьох улюблених книг труд€щих села Ч ≥ твори њх земл€ка, украњнського поета ћиколи ≤вановича ћарф≥Ївича (1898Ч1967). —ин б≥дного сел€нина, майбутн≥й письменник навчавс€ в „ерн≥вецьк≥й учительськ≥й сем≥нар≥њ. «годом працював учителем. «а революц≥йну д≥€льн≥сть його пересл≥дували окупанти. ” 1924 роц≥ в≥н перењхав на –ад€нську ”крањну, де належав до л≥тературноњ орган≥зац≥њ Ђ«ах≥дна ”крањнаї. “ам в≥н здобув вищу осв≥ту, а пот≥м вчений ступ≥нь кандидата ф≥лолог≥чних наук ≥ званн€ доцента, викладав у кињвських вузах. ¬ останн≥ роки свого житт€ ћ. ≤. ћарф≥Ївич працював доцентом „ерн≥вецького ун≥верситету. …ого перу належать книги Ђћ≥ж верхамиї, ЂЅуковин≥ї, Ђ рут≥жї, Ђ„еремоше, братку м≥йї та ≥нш≥.

Ќа початку 1965 року в сел≥ в≥дкрито народний музей, орган≥зований членами ≥сторико-краЇзнавчого гуртка середньоњ школи. ¬ ньому розм≥щено численн≥ археолог≥чн≥ знах≥дки, знар€дд€ прац≥ та предмети побуту к≥нц€ XIX Ч першоњ половини XX стол≥тт€, коп≥њ документ≥в, фотограф≥њ тощо.

Ќа честь 20-р≥чч€ з дн€ перемоги над фашистами в сел≥ споруджено обел≥ск —лави. ÷е Ч чотиригранна пТ€тиметрова колона, вис≥чена з темно-с≥рого гран≥ту. Ѕ≥л€ колони Ч три мармурових плити: центральна ≥ дв≥ бокових. «олотом ≥скритьс€ напис: Ђ¬≥чна слава односельчанам, €к≥ загинули в боротьб≥ за свободу ≥ незалежн≥сть нашоњ Ѕатьк≥вщиниї. Ќа одн≥й з плит обел≥ска викарбуван≥ ≥мена 80 ≥спасчан, €к≥ загинули на фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни. Ќа плит≥ з правого боку Ч ≥мена полеглих у боротьб≥ з украњнськими буржуазними нац≥онал≥стами. —еред них с≥льська актив≥стка ћ. ≤. “руфин, ветерани колгоспного руху ј.  лим ≥  . ¬арварюк, учителька ћ. «олотух≥на, колгоспник ћ. ќ. “руфин ≥ його син ≤. “руфин.

”сп≥хи, що њх домоглос€ село за роки –ад€нськоњ влади, св≥дченн€ величезноњ життЇвоњ сили соц≥ал≥зму, його незм≥рних переваг над кап≥тал≥змом.

ќ. ќ. «ј√ќ–”… ќ, ≤. ј. √–»÷≈Ќ ќ, ≤. ≤. “ј–Ќќ¬≈÷№ »…

ћетки:  

¬јЎ ≤¬÷≤, ¬»∆Ќ»÷№ »… –ј…ќЌ, „≈–Ќ≤¬≈÷№ ј ќЅЋј—“№

ƒневник

—реда, 06 январ€ 2016 г. 11:40 + в цитатник
¬ашк≥вц≥ (до другоњ половини XIX ст. паралельна назва ¬аск≥вц≥) Ч м≥сто районного п≥дпор€дкуванн€. –озташован≥ на правому берез≥ р. „еремошу, на зал≥зниц≥ й шосе, за 32 км на п≥вн≥чний сх≥д в≥д м. ¬ижниц≥. Ќаселенн€ Ч 7 тис. чолов≥к. ћ≥ськрад≥ п≥дпор€дковане також село ¬олока.

Ќа територ≥њ м≥ста, в урочищах ћонастирц≥, –уд≥ ≥ Ѕ≥л≥й √ор≥, ви€влено залишки трьох ранньословТ€нських поселень черн€х≥вськоњ культури (IIЧVI стол≥тт€). –ештки поселенн€ XIV стол≥тт€ знайдено в центр≥ м≥ста, на л≥вому берез≥ р≥чки √либочка.

Ќазва м≥ста походить в≥д особового ≥мен≥ ¬аско. ѕерша письмова згадка про ¬ашк≥вц≥ належить до 30-х рок≥в XV стол≥тт€. « нењ дов≥дуЇмос€, що 15 червн€ 1431 року вони були куплен≥ €кимось  упчичем у бо€рина Ќемирка.

” грамот≥ польського корол€ ¬ладислава ягайла в≥д 13 грудн€ 1433 року говоритьс€ про передачу ¬ашк≥вц≥в молдавському воЇвод≥ —тефану: Ђј ¬асковцы —тецку воеводе отписали есмы к волоской земле, а и с тым со всем што к тому селу здавна прислушаетї. ќстанн≥ слова Ч €скраве п≥дтвердженн€ того, що село виникло задовго до опубл≥куванн€ цитованого документа.

ѕрот€гом наступного пер≥оду володар≥ ¬ашк≥вц≥в часто м≥н€лис€. —в≥тськ≥ ≥ церковн≥ феодали дарували, д≥лили, обм≥нювали село разом з його населенн€м. 342 роки (з 1433 по 1775 р.) ¬ашк≥вц≥ перебували у склад≥ ћолдавськоњ держави, а з 1775 року Ч входили до √абсбурзькоњ ≥мпер≥њ. ¬ цей час власниками села були брати ћикола та …ордаки –усети. њх права на це село п≥дтверджен≥ австр≥йською ком≥с≥Їю 12 березн€ 1782 року. 8 червн€ 1805 року брати –усети обм≥нюють своњ буковинськ≥ маЇтки на волоськ≥ волод≥нн€ “еодора ћустаце. ” 1808 роц≥ ¬ашк≥вц≥ д≥сталис€ барону ѕетрино.
¬ середин≥ жовтн€ 1919 року знову в≥дбулис€ сел€нськ≥ збори (в≥че). ѕрибул≥ з усього пов≥ту посланц≥ протестували проти терору румунських окупант≥в ≥ вимагали воззТЇднанн€ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з –ад€нською ”крањною. ќдночасно учасники збор≥в протестували проти румун≥зац≥њ.

ѕер≥од румунсько-бо€рськоњ окупац≥њ був дл€ вашк≥вчан часом дальшого посиленн€ соц≥ального ≥ нац≥онального гнобленн€. –умунськ≥ власт≥ не про€вл€ли турботи про благоустр≥й ¬ашк≥вц≥в та розвиток м≥ського господарства, внасл≥док чого воно перебувало у стан≥ крайнього занепаду. Ќа час л≥кв≥дац≥њ румунського окупац≥йного режиму в 1940 роц≥ у м≥ст≥ нал≥чувалос€ 1803 двори, з €ких 1460 займалис€ землеробством, решта Ч промислов≥стю, ремеслом, торг≥влею. 24 проц. хл≥бороб≥в були безземельними ≥ 71,7 проц.Ч малоземельними. —≥льська б≥днота складала 95,7 проц., середн€ки Ч 3,8 проц., куркул≥ Ч близько 0,5 проц. всього населенн€.

ѕом≥щикам √ригореску, братам Ѕ≥рнбаумам, Ўауеру, √елрайху, √росману, –ознеру належало 613 га кращоњ земл≥, духовенству Ч 57 га, куркул€м 110 га.

Ќайб≥льшим землевласником був вашковецький примар √ригореску, €кому в 1940 роц≥ належало 185 га земл≥, 2 житлов≥ будинки, крамниц€, 2 помешканн€ дл€ наймит≥в, спиртозавод, млин, кузн€ тощо. √осподарство куркул€ ћ. ћ≥нгайла за своњми розм≥рами мало в чому поступалос€ перед господарством др≥бних вашковецьких пом≥щик≥в. ¬оно мало 51 га орноњ земл≥, комплекс господарських буд≥вель, чималу к≥льк≥сть с≥льськогосподарського реманенту, коней, великоњ рогатоњ худоби тощо.

¬ашковецька б≥днота була змушена гнути спину на пом≥щицьких та куркульських ланах, де панувала прим≥тивна в≥дроб≥ткова система. “ак, у маЇтку √ригореску бур€ки та картоплю давали люд€м на оброб≥ток з половини, с≥но Ч за третю копицю тощо. ѕромислов≥сть м≥ста складалас€ з к≥лькох нап≥вкустарних п≥дприЇмств, заснованих ще в пер≥од господарюванн€ на Ѕуковин≥ австр≥йських загарбник≥в. ÷е Ч спиртокрохмальн≥ заводи √ригореску ≥ Ўауера, вальцьов≥ млини √ригореску ≥ “аца.

«емельний голод, незабезпечен≥сть ≥ншими засобами виробництва, зростанн€ експлуатац≥њ з боку пом≥щик≥в ≥ п≥дприЇмц≥в, безл≥ч пр€мих ≥ непр€мих податк≥в посилювали ≥ прискорювали процес зубож≥нн€ труд€щих. ќсобливо швидкими темпами в≥дбувавс€ в≥н у роки св≥товоњ економ≥чноњ кризи 1929Ч1933 рр.  ом≥сар вашковецькоњ пол≥ц≥њ 23 с≥чн€ 1931 року пов≥домл€в про надзвичайно важке становище населенн€, зумовлене економ≥чною кризою.

«ростанн€ безроб≥тт€, зменшенн€ зароб≥тноњ плати ≥ р≥зке коливанн€ ц≥н викликали все б≥льше невдоволенн€ широких верств м≥ського населенн€ ≥снуючим ладом. ƒонесенн€ пол≥ц≥њ 1931 Ч1932 рр. р€сн≥ють пов≥домленн€ми про нар≥канн€ труд€щих на висок≥ ц≥ни на мТ€со й промислов≥ товари, на низьку зароб≥тну плату й м≥зерн≥ пенс≥њ. ѕротестували тод≥ не лише роб≥тники ≥ сел€ни, а й службовц≥ зал≥зничноњ станц≥њ ≥ вчител≥.

Ќасл≥дком колон≥альних метод≥в господарюванн€ румунських окупант≥в були еп≥дем≥чн≥ захворюванн€ людей на дизентер≥ю, скарлатину, грип, к≥р. Ѕлизько 30 проц. населенн€ ¬ашковецького пов≥ту хвор≥ло р≥зними соц≥альними хворобами. 15 кв≥тн€ 1921 року пов≥това префектура пов≥домл€ла про еп≥дем≥ю тифу й скаржилас€, що Ђн≥кому надати населенню медичну допомогу, бо в м≥ст≥ не було нав≥ть медичного пунктуї.

Ћ≥карське обслуговуванн€ через непом≥рно високу плату дл€ переважноњ б≥льшост≥ труд€щих було недоступним. Ћ≥кар ќберлендер у 20-х роках брав за одну лиши консультац≥ю 200 лей, за виклик додому в межах м≥ста Ч 400Ч500 лей, за прийом полог≥в Ч 2000Ч3000 лей (що складало варт≥сть корови); операц≥€ виразки шлунку, завороту кишок ≥ гострого апендициту коштувала 10 тис. лей.

Ќебачених розм≥р≥в набрало нац≥ональне гнобленн€. ”крањнц€м заборон€лос€ мати своњ культурно-осв≥тн≥ установи й навчальн≥ заклади. ¬ашковецьку украњнську г≥мназ≥ю було закрито ще наприк≥нц≥ 1918 року. ѕТ€тир≥чн≥ домаганн€ вашк≥вчан в≥дкрити украњнський клуб ск≥нчились безрезультатно. ¬ 1930 роц≥ окупанти перейменували ≥ назви вулиць м≥ста, мотивуючи це тим, що вони Ђнос€ть ≥мена украњнських поет≥в, письменник≥в, в≥йськових ≥ серед них немаЇ жодного румунського ≥мен≥ї. ¬ рол≥ пособник≥в румун≥зац≥њ активно виступало духовенство. ¬ашковецький п≥п на догоду окупантам знищив церковн≥ актов≥ документи за 200 рок≥в, €к≥ незаперечно св≥дчили про те, що населенн€ м≥ста здавна було украњнським.

 олон≥альн≥ пор€дки посилювали оп≥р загарбникам. “руд€щ≥ ¬ашк≥вц≥в не визнавали њх влади над собою, продовжували домагатись воззТЇднанн€ з –ад€нською ”крањною. 23 листопада 1924 року пол≥цейський ≥нспектор пов≥домл€в, що у ¬ашк≥вц€х Ђв≥дбулис€ збори украњнц≥в, на €ких були присутн≥ 300 сел€н. ¬иступаюч≥ критикували адм≥н≥страц≥ю за те, що не було введено навчанн€ украњнською мовоюЕ Ѕули в≥дправлен≥ протести королю ≥ премТЇр-м≥н≥струї. ” 1925 роц≥ пол≥ц≥€ за€вила, що у ¬ашковецькому пов≥т≥ ведетьс€ б≥льшовицька пропаганда серед безроб≥тних ≥ др≥бних службовц≥в. Ќе випадково у 1936 роц≥ населенн€ м≥ста бойкотувало в≥дкритт€ памТ€тника румунському королю ‘ерд≥нанду.

Ѕоротьбу труд€щих ¬ашк≥вц≥в проти соц≥ального ≥ нац≥онального гнобленн€, за визволенн€ в≥д румунських окупант≥в ≥ воззТЇднанн€ з –ад€нською ”крањною очолювали комун≥сти. ¬ 1930 роц≥ пол≥ц≥њ стало в≥домо про ≥снуванн€ у м≥ст≥ двох комун≥стичних осередк≥в. ќдин ≥з них складавс€ з роб≥тник≥в та рем≥сник≥в, другийЧ з службовц≥в. ¬они займалис€ комун≥стичною пропагандою, поширенн€м лист≥вок, викритт€м реакц≥йноњ пол≥тики румунського ур€ду. ¬ласт≥ негайно вдалис€ до репрес≥й. 11 листопада 1931 року газета Ђ√ласул Ѕуковинейї пов≥домл€ла: Ђќргани пол≥ц≥њ у ¬ашк≥вц€х разом з жандармами, провод€чи обшук на квартирах ос≥б, зап≥дозрюваних у розповсюдженн≥ лист≥вок, заарештували к≥лька чолов≥к. ѕроведен≥ обшуки дали сенсац≥йн≥ результатиЕ знайдена пачка комун≥стичних лист≥вок.

Ќезважаючи на масов≥ арешти, окупантам не вдалос€ припинити д≥€льн≥сть вашковецьких комун≥ст≥в. ¬ н≥ч на 1 серпн€ 1934 року у м≥ст≥ були поширен≥ лист≥вки, спр€мован≥ проти п≥дготовки антирад€нськоњ в≥йни, проти загрози фашизму. ¬ашковецька комун≥стична орган≥зац≥€ п≥дтримувала звТ€зок з  ≥цманською та „ерн≥вецькою парт≥йними орган≥зац≥€ми, одержувала в≥д них заборонену л≥тературу та революц≥йн≥ газети. јктивну участь у п≥дп≥льн≥й робот≥ в 30-х роках брали комун≥сти —. √уцул€к, ≤. √натюк, ћ. Ћютик та ≥нш≥. ѕом≥тну роль у визвольн≥й боротьб≥ трудового населенн€ в≥д≥гравала м≥сцева орган≥зац≥€ парт≥њ Ђ¬изволенн€ї, що д≥€ла п≥д кер≥вництвом комун≥ст≥в.

” т€жких умовах окупац≥йного режиму труд€щ≥ ¬ашк≥вц≥в вели непримеренну боротьбу за своЇ визволенн€. ¬они в≥рили, що воно прийде незабаром ≥ настане рад≥сний день воззТЇднанн€ з –ад€нською ”крањною. њх над≥њ особливо зросли п≥сл€ того, €к у вересн≥ 1939 року по той б≥к „еремоша, на ѕокутт≥, була встановлена –ад€нська влада ≥ м≥сто опинилос€ на кордон≥ з ”–—–.

28 червн€ 1940 року частини „ервоноњ јрм≥њ принесли вашк≥вчанам довгооч≥кувану свободу. ∆ител≥ м≥ста гар€че ≥ дружньо прив≥тали своњх визволител≥в.

Ќа той час у ¬ашк≥вц€х було 1803 двори, населенн€ м≥ста нараховувало 6518 чолов≥к, серед них украњнц≥в Ч 5358, пол€к≥в Ч 562, Їврењв Ч 501. Ѕлизько 81 проц. населенн€ працювало в с≥льському господарств≥, решта Ч в промисловост≥, торг≥вл≥, установах тощо.

¬оззТЇднанн€ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з –ад€нською ”крањною в≥дкрило перед труд€щими ¬ашк≥вц≥в шл€х до нового, щасливого житт€. « 5 липн€ 1940 року м≥сто стало адм≥н≥стративним центром „еремоськоњ волост≥, а з 11 листопада 1940 року Ч центром однойменного району „ерн≥вецькоњ област≥. ¬ липн≥ 1940 року створено парт≥йн≥ та рад€нськ≥ органи. Ќа к≥нець року в м≥ст≥ нараховувалос€ 9 первинних парторган≥зац≥й, що обТЇднували 76 комун≥ст≥в, та 7 комсомольських орган≥зац≥й, в €ких нал≥чувалос€ 30 комсомольц≥в.

ѕ≥д кер≥вництвом парт≥йних ≥ рад€нських орган≥в вашк≥вчани приступили до соц≥ал≥стичних перетворень. 14Ч15 липн€ в≥дбулис€ загальн≥ збори сел€н, €к≥ прийн€ли ухвалу про конф≥скац≥ю земл≥ у церкви та тих землевласник≥в, розм≥ри волод≥нь €ких перевищували 15 гектар≥в. ѕод≥л пом≥щицьких ≥ церковних земель, що в≥дбувавс€ 25 липн€ 1940 року, пройшов орган≥зовано, сел€ни на поле зТ€вилис€ з червоними прапорами. ¬сього було експропр≥йовано 785 га пом≥щицьких, куркульських та церковних земель.

26 липн€ орган≥зувавс€ ¬ашковецький радгосп з земельною площею 1088 га. –озпочалась робота по п≥дготовц≥ до кооперуванн€ одноос≥бних сел€нських господарств. Ѕули орган≥зован≥ супр€ги дл€ збиранн€ врожаю, читались лекц≥њ, проводились бес≥ди та екскурс≥њ до сх≥дних район≥в крањни.

” 1941 роц≥ вашк≥вчани орган≥зували колгосп ≥м. ≤. ‘ранка, першим головою €кого став колишн≥й сел€нин-б≥дн€к ќ. √. ƒар≥й. “од≥ ж були нац≥онал≥зован≥ спиртозаводи Ўауера ≥ √ригореску, вальцьов≥ млини √ригореску ≥ “аца, електростанц≥€, 42 крамниц≥, 23 будинки тощо.

—ерйозн≥ зрушенн€ в≥дбулис€ ≥ в добробут≥ труд€щих. «ароб≥тна плата роб≥тник≥в спиртозавод≥в, пор≥вн€но ≥з зарплатою час≥в румунськоњ окупац≥њ, зросла б≥льше €к у 8 раз≥в. ¬≥дкрились районна л≥карн€ на 25 л≥жок, медамбулатор≥€, дит€ча консультац≥€, три спец≥ал≥зован≥ диспансери. ћедична допомога стала безплатною.

Ѕуло запроваджено загальне обовТ€зкове-початкове навчанн€, проведено обл≥к ≥ розпочато л≥кв≥дац≥ю неписьменност≥ дорослого населенн€. ѕочали працювати середн€ ≥ к≥лька початкових шк≥л з украњнською мовою навчанн€, б≥бл≥отека, клуб. ѕри клуб≥ д≥€ли гуртки художньоњ самод≥€льност≥, €к≥ лише в с≥чн≥ 1941 року порадували вашк≥вчан виставами Ђћартин Ѕорул€ї  арпенка- арого та Ђѕошилис€ в дурн≥ї ћ.  ропивницького. 25 серпн€ 1940 року мешканц≥ м≥ста вперше дивилис€ рад€нський к≥ноф≥льм, що його демонструвала к≥нопересувка, а наприк≥нц≥ 1940 року тут уже працював стац≥онарний к≥нотеатр.

—оц≥ально-економ≥чн≥ перетворенн€ ≥ значна аг≥тац≥йно-масова робота спри€ли зростанню пол≥тичноњ св≥домост≥ та громадськоњ активност≥ вашк≥вчан. ÷е особливо €скраво ви€вилос€ 12 с≥чн€ 1941 року в день вибор≥в до ¬ерховноњ –ади —–—– та ¬ерховноњ –ади ”–—–. ¬с≥ виборц≥ вз€ли участь у голосуванн≥.

Ѕагато уваги прид≥л€ла –ад€нська влада благоустрою м≥ста, на що в 1941 роц≥ було асигновано 74 500 крб. ѕитанн€ про сан≥тарно-культурний стан та благоустр≥й обговорювалос€ на зас≥данн≥ ¬ашковецького –   ѕ(б)”.

ƒ≥€льн≥сть вс≥х масових орган≥зац≥й спр€мовувала районна парт≥йна орган≥зац≥€. ѕоза њњ увагою не залишалось жодноњ д≥л€нки роботи. “ому з повною п≥дставою в резолюц≥њ своњх перших зв≥тно-виборчих збор≥в комун≥сти району в≥дзначали: Ђ–айонна парт≥йна орган≥зац≥€ багато працювала над тим, щоб вдихнути житт€ в нап≥взруйновану промислов≥сть, особливо над розпод≥лом м≥ж сел€нами земл≥, загарбаного пом≥щиками майна, в справ≥ розвитку культури, мистецтва, охорони народного здоровТ€, л≥кв≥дац≥њ жахливих насл≥дк≥в пануванн€ румунських бо€рї.

Ѕуд≥вництво нового житт€ перервав в≥роломний напад фашистськоњ Ќ≥меччини на –ад€нський —оюз. “руд€щ≥ м≥ста п≥дн€лис€ на боротьбу з п≥дступним ворогом. Ћише 25 червн€ 1941 року на спорудженн≥ протитанкових ров≥в й п≥дготовц≥ запасних л≥н≥й окоп≥в працювало 6 тис€ч сел€н ≥ 450 роб≥тник≥в та службовц≥в м≥ста й району. ¬инищувальн≥ загони, створен≥ в м≥ст≥, нал≥чували 200 чолов≥к, 228 громад€н влилос€ до лав „ервоноњ јрм≥њ. ¬они брали участь в оборон≥ ћоскви ≥ Ћен≥нграда, —тал≥нграда ≥  авказу, у визволенн≥ ¬аршави, в штурм≥  ен≥гсберга й Ѕерл≥на, п≥зн≥ше громили €понських м≥л≥тарист≥в. 52 жител≥ м≥ста загинули смертю хоробрих, 174 Ч нагороджен≥ орденами й медал€ми –ад€нського —оюзу.

5 липн€ 1941 року рад€нськ≥ в≥йська залишили ¬ашк≥вц≥. ћ≥сто було окуповане румуно-н≥мецькими загарбниками. ќднак труд€щ≥ м≥ста ≥ району не припинили боротьби. ѕарторг ¬ашковецького радгоспу ≤. ѕ. Ўул€к з групою б≥йц≥в „ервоноњ јрм≥њ, що опинилас€ в оточенн≥, спалили 200 тонн ав≥ац≥йного пального на польовому аеродром≥ ворога. ѕатр≥оти створили к≥лька п≥дп≥льних рад≥опост≥в, €к≥ ≥нформували труд€щих про становище на фронтах й закликали посилювати оп≥р окупантам.

¬ самому м≥ст≥ д≥€ло комун≥стичне п≥дп≥лл€. ¬ 1944 роц≥ вашковецька пол≥ц≥€ змушена була констатувати: ЂЕ члени комун≥стичноњ орган≥зац≥њ на м≥сц≥ в≥дновили свою д≥€льн≥сть, працюючи з великою консп≥ративн≥стюї. —еред населенн€ розповсюджувались антифашистськ≥ лист≥вки. 8 березн€ 1943 року в поњзд≥, що курсував м≥ж ¬ашк≥вц€ми ≥ „ерн≥вц€ми, було ви€влено лист≥вки ≥з закликом до труд€щих: Ђѕ≥дн≥майтесь ≥ вбивайте румунських бо€р! ƒо зброњ, сокир, знищуйте тиран≥в! “овариш≥ роб≥тники, румунсько-н≥мецька арм≥€ вбиваЇ щодн€ тис€ч≥ брат≥в, в концтаборах знищують голодом сел€н ≥ роб≥тник≥в. –об≥тники ≥ сел€ни, обТЇднайтесь Е повстаньте вс≥ €к один!ї.

–умунськ≥ загарбники встановили режим кривавого терору ≥ необмеженого свав≥лл€ щодо мирного населенн€. ¬они замучили ≥ розстр≥л€ли на територ≥њ району 1025 чолов≥к. ћ≥ському господарству було завдано збитк≥в на суму 331 377 крб.

8 кв≥тн€ 1944 року частини 24-њ —амаро-”ль€н≥вськоњ «ал≥зноњ див≥з≥њ, €кою командував генерал-майор ‘. ¬. ѕрохоров, визволили ¬ашк≥вц≥ в≥д г≥тлер≥вських головор≥з≥в. 20 воњн≥в „ервоноњ јрм≥њ загинули в бо€х за м≥сто. Ќа братськ≥й могил≥, де похован≥ героњ, 15 жовтн€ 1949 року встановлено памТ€тник.

ѕрот€гом ус≥Їњ феодальноњ доби основним зан€тт€м вашк≥вчан було с≥льське господарство.  р≥м того, вони займалис€ ще гончарним виробництвом. «а переписом 1775 року, тут мешкало 192, а в 1784 роц≥Ч 282 родини. —ел€ни здавна жили в жахливих злидн€х, терп≥ли в≥д безземелл€ та малоземелл€. ѕеред революц≥Їю 1848 року њм належало лише 3780 йох≥в земл≥, а барону ѕетрино Ч 2374 йохи.

28,3 проц. сел€нських господарств зовс≥м не мали земл≥, а 39 проц. волод≥ли лише невеличкими клаптиками.

–озклад феодально-кр≥посницьких в≥дносин супроводивс€ дальшим посиленн€м експлуатац≥њ сел€н пом≥щиками. якщо за Ђзолотою грамотоюї √≥ки панщина визначалас€ 12 дн€ми на р≥к, то в 1834 роц≥ пом≥щик оф≥ц≥йно дов≥в њњ до 48 дн≥в на р≥к.  р≥м того, в≥н вимагав в≥д сел€н дес€тину кукурудзи та ≥нш≥ натуральн≥ побори.

¬ашк≥вчани брали активну участь у антифеодальн≥й боротьб≥ сел€нства Ѕуковини. ƒес€тил≥тт€ми домагалис€ вони в≥льного користуванн€ л≥сами й пасовиськами, вважаючи њх Ђприродним ≥ одв≥чним майном общиниї.

¬ 1848 роц≥ на заклик ЋукТ€на  обилиц≥ вашковецьк≥ сел€ни повстали ≥ в≥дмовилис€ виконувати панщину. ¬они озброювались мисливськими рушниц€ми, косами вилами ≥ сокирами, виган€ли пом≥щик≥в, њх слуг та ур€дових чиновник≥в, захоплювали л≥си, пасовища й полонини, забирали пом≥щицьку худобу ≥ хл≥б. Ќаростанн€ антифеодальноњ боротьби змусило брат≥в ѕетрино вдатис€ до хитрощ≥в. ўе до поширенн€ ур€дового патенту на Ѕуковину, вони першими в крањ скасували панщину у вашковецькому маЇтку.

—ел€нська реформа не лише зберегла в ¬ашк≥вц€х пом≥щицьке землеволод≥нн€, але й зм≥цнила його: к≥льк≥сть земл≥, що була в користуванн≥ сел€н, скоротилас€, в пом≥щик≥в вона зб≥льшилас€ на 250 йох≥в. ѕ≥сл€ реформи процес зубож≥нн€ ≥ розоренн€ сел€нства п≥шов ще б≥льш швидкими темпами. « 1847 по 1865 р≥к к≥льк≥сть безземельних сел€н у ¬ашк≥вц€х зросла на 129 проц., а малоземельних Ч подвоњлась.

« розвитком кап≥тал≥зму на Ѕуковин≥ в житт≥ труд€щих ¬ашк≥вц≥в в≥дбуваютьс€ певн≥ зм≥ни. ” XIX стол≥тт≥ село стаЇ центром судовоњ округи, а з 1903 року Ч м≥стом, центром новоутвореного ¬ашковецького пов≥ту.

Ќаселенн€ м≥ста зб≥льшувалось. якщо за переписом 1857 року у ¬ашк≥вц€х мешкало 2501, то в 1910 роц≥ Ч 5749 чолов≥к. ѕонад 65 проц. всього населенн€ становили украњнц≥. —тавши формально м≥стом, ¬ашк≥вц≥ за характером зан€ть мешканц≥в продовжували залишатис€ селом. Ћише 1,5 проц. (89 чолов≥к) займалис€ торг≥влею ≥ 0,8 проц. (45 чол.) Ч ремеслом. –ешта жител≥в працювала в с≥льському господарств≥.

” друг≥й половин≥ XIX Ч на початку XX стол≥тт€ у ¬ашк≥вц€х виникаЇ р€д др≥бних кап≥тал≥стичних п≥дприЇмств. ” 1873 роц≥ була в≥дкрита гуральн€ –. ‘рейтага, в 1900 Ч гуральн€ Ў. √росмана ≥ вальцовий млин ј. “аца, в 1903 роц≥ Ч вальцовий млин √ригореску, у 1911Ч1912 рр. п≥дприЇмцем ƒ. Ўауером споруджуЇтьс€ завод дл€ дистил€ц≥њ спирту.

–озоренн€ др≥бних власник≥в ≥ концентрац≥€ земл≥ в руках купки пом≥щик≥в та куркул≥в зумовлювали посиленн€ класовоњ боротьби. 18 липн€ 1904 року, в розпал≥ жнив, 350 сел€н ¬ашк≥вц≥в та сус≥дн≥х с≥л оголосили страйк у маЇтках орендар€ ƒ. Ўауера. —трайкар≥ в≥дмовилис€ збирати жито за одинадц€тий ≥ дванадц€тий сн≥п, вимагаючи восьмогоЧдес€того снопа.

ўе гостр≥шого характеру набрали сел€нськ≥ виступи п≥д впливом першоњ рос≥йськоњ буржуазно-демократичноњ революц≥њ. ” 1905 роц≥ сел€ни ¬ашковець, озброњвшись косами, ц≥пами ≥ серпами, виступили проти пом≥щика. Ќаприк≥нц≥ 1905 року вашк≥вчани одними з перших на Ѕуковин≥ висунули пол≥тичн≥ вимоги. ћ≥тинг, що в≥дбувс€ у ¬ашк≥вц€х 24 грудн€ 1905 року за участю 1000 чол., прийн€в р≥шенн€, в €кому говорилос€, що народ ЂжадаЇ загального, р≥вного безпосереднього й тайного права виборчого й за€вл€Ї, що не залишить н≥€ких, нав≥ть ≥ найостр≥ших способ≥в у боротьб≥ за сим правомї. —трайки с≥льськогосподарських роб≥тник≥в в≥дбувалис€ ≥ в 1906 роц≥.

Ѕезпросв≥тн≥ злидн≥ примушували вашк≥вчан залишати р≥дне м≥сто ≥ в пошуках кращоњ дол≥ ем≥грувати за кордон. « к≥нц€ XIX стол≥тт€ до вересн€ 1913 року з ¬ашковець до  анади ем≥грувало 193 чолов≥ка.

 ультурний розвиток м≥ста гальмувавс€ реакц≥йною пол≥тикою австро-угорських властей. ѕрот€гом тривалого часу у ¬ашк≥вц€х ≥снувала лише одна приватна початкова школа, в≥дкрита в 1788 роц≥. ћ≥стилас€ вона в непристосованому прим≥щенн≥, вчителем був малограмотний д€к. ƒержавну початкову школу було в≥дкрито т≥льки в друг≥й половин≥ XIX стол≥тт€. «а даними ёр≥€ ‘едьковича, у 1869 роц≥ з 275 д≥тей шк≥льного в≥ку њњ в≥дв≥дувало лише 274. Ќа початку XX стол≥тт€ в м≥ст≥ нал≥чувалос€ три початков≥ школи, де навчанн€ велос€ н≥мецькою, польською й украњнською мовами. ∆одного середнього навчального закладу тут не було.

÷е ще б≥льше посилювало боротьбу населенн€ проти нац≥онального гн≥ту. ” резолюц≥њ, прийн€т≥й на зборах 8 травн€ 1910 року, сел€ни за€вл€ли: Ђ–усини з ¬. н. „. (¬ашк≥вц≥ на „еремош≥) ≥ з околиц≥ висказують своЇ переконанн€, що конечно треба мати њм руську реальну школу в ¬ашк≥вц€хї. Ћише в 1912 роц≥ ур€д дозволив в≥дкрити приватну реальну г≥мназ≥ю, €ку њњ орган≥затори назвали ≥менем “. √. Ўевченка.

¬≥дкритт€ украњнськоњ г≥мназ≥њ у ¬ашк≥вц€х було само по соб≥ позитивним €вищем. ќднак ц€ г≥мназ≥€, де плата за навчанн€ була досить високою, обслуговувала потреби лише верх≥вки м≥ста та навколишн≥х с≥л. ƒл€ д≥тей б≥дноти њњ двер≥ ви€вилис€ зачиненими. ƒл€ них залишалась можлив≥сть засвоювати Ђнаукуї в рем≥снич≥й кошикарськ≥й школ≥ (тут вчили робити вироби з лози), в≥дкрит≥й у м≥ст≥ 12 лютого 1904 року. « повною п≥дставою журнал Ђѕром≥ньї у 1905 роц≥ констатував, що в галуз≥ осв≥ти Ђ¬ашк≥вський пов≥т належить до найб≥льш занедбанихЕї.

Ќезважаючи на нац≥ональний гн≥т, ¬ашк≥вц≥ займали пом≥тне м≥сце в культурному житт≥ Ѕуковини. “ут прот€гом 1904Ч1907 рр. видававс€ двотижневик Ђѕром≥ньї, до складу видавничого ком≥тету €кого входили ™. ярошинська, ≤. —инюк,  . ћалицька, —.  анюк, ≤. Ѕажанський, ≤.  арбулицький. ¬ ньому друкувалис€ в≥рш≥, опов≥данн€, нариси ќ. ћакове€, Ќ.  обринськоњ, ≤. ƒ≥брови, —. яричевського; уривки з твор≥в украњнськоњ класичноњ та переклади з рос≥йськоњ ≥ зах≥дноЇвропейськоњ л≥тератури. «Т€вл€лис€ тут ≥ л≥тературознавч≥ та критичн≥ статт≥. ∆урнал широко пропагував революц≥йно-демократичн≥ ≥дењ ≤вана ‘ранка. ѕро  амен€ра журнал писав, що в≥н Ђступав завс≥гда у першому р€ду борц≥в за волю, поступ ≥ щаст€ свого людуї. Ѕагато м≥сц€ в≥дводив Ђѕром≥ньї висв≥тленню под≥й першоњ рос≥йськоњ революц≥њ. ¬ ньому можна було прочитати так≥ статт≥, €к Ђ¬ боротьб≥ за свободуї, Ђ∆ертви кривавих дн≥вї, Ђ÷арство тьмиї, Ђ« поез≥њ п≥дп≥льноњ –ос≥њї. Ќе випадково царська цензура заборонила вв≥з цього журналу на територ≥ю –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

” ¬ашк≥вц€х провела своњ останн≥ роки ≥ тут померла поетеса «≥нов≥€  анюк (1837Ч1915). ѕроста сел€нка, родом з села ’л≥вищ  ≥цманського району, вона майже 40 рок≥в складала в≥рш≥ на зразок народних п≥сень та коломийок. ƒе€к≥ њњ в≥рш≥ друкувалис€ в пер≥одичн≥й прес≥ Ѕуковини. ќсновний зм≥ст поез≥њ 3.  анюк Ч зображенн€ важкого житт€ сел€нина-труд≥вника, сир≥т ≥ вд≥в, Ђпорадою ≥ вт≥хоюї дл€ €ких залишалис€ б≥ль ≥ сльози. ќсобливо зворушливим Ї в≥рш Ђ—льозиї, що зак≥нчуЇтьс€ словами:

¬≥д пана милост≥ немаЇ,

’оч з б≥дного живе багач.

ј бог високо, цар далеко,

“ому дл€ б≥дних Ч т≥льки плач!

ћ≥сто в≥дв≥дували в≥дом≥ украњнськ≥ письменники Ќатал≥€  обринська ≥ √нат ’откевич, тривалий час тут учителював письменник ≤ван Ѕажанський.

ѕевну роль у культурному житт≥ ¬ашк≥вц≥в в≥д≥грали ф≥л≥њ товариства Ђ–уська бес≥даї, а також Ђ–уський народний д≥мї, Ђ–уська школаї, Ђ∆≥ноча громадаї, €к≥ вели осв≥тню роботу, та музично-хорове товариство ЂЅо€нї.

¬ роки першоњ св≥товоњ в≥йни ¬ашк≥вц≥ прот€гом тривалого часу знаходилис€ в район≥ воЇнних д≥й. ¬ умовах господарськоњ розрухи р≥зко скоротилось промислове виробництво. „ерез в≥дсутн≥сть сировини не д≥€ли маслоробн≥ ≥ винокурний заводи, було зруйновано паровий млин. ¬ надзвичайно важкому стан≥ опинилось ≥ с≥льське господарство: сел€ни внасл≥док рекв≥зиц≥й майже повн≥стю позбулис€ робочоњ худоби. Ќа 30 серпн€ 1916 року на вс≥ ¬ашк≥вц≥ залишилос€ 27 коней ≥ 18 вол≥в.

ѕ≥сл€ зайн€тт€ Ѕуковини рос≥йською арм≥Їю в≥йськова адм≥н≥страц≥€ зберегла непорушними ≥снуюч≥ тут аграрн≥ в≥дносини. Ќезважаючи на те, що вашковецька пом≥щиц€ ќльга ‘рейтак втекла разом ≥з австр≥йськими в≥йськами, њњ маЇток був збережений в ц≥лост≥.

¬≥длунн€ Ћютневоњ буржуазно-демократичноњ революц≥њ в –ос≥њ докотилос€ ≥ до ¬ашк≥вц≥в. ” березн≥ 1917 року тут створено –аду солдатських депутат≥в. «аворушилис€ й сел€ни. ¬л≥тку 1917 року вони почали самочинно збирати на пол€х панський хл≥б, громити пом≥щицьк≥ маЇтки.

ѕеремога ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ стала могутн≥м поштовхом дл€ розгортанн€ революц≥йноњ боротьби труд€щих ¬ашк≥вц≥в за встановленн€ –ад€нськоњ влади ≥ воззТЇднанн€ з –ад€нською ”крањною. Ќавесн≥ 1918 року у м≥ст≥ виникаЇ одна з перших на Ѕуковин≥ комун≥стичних груп, у створенн≥ €коњ велику роль в≥д≥грав. —. ≤.  анюк.

” березн≥ того ж року в ¬ашк≥вц€х в≥дбулис€ масов≥ збори, на €ких п≥сл€ виступу —. ≤.  анюка було створено земельний ком≥тет ≥ обрано сел€нсько-роб≥тничу –аду. ¬л≥тку сел€нськ≥ виступи охоплюють увесь ¬ашковецький пов≥т. —ел€ни забирали з пом≥щицьких пол≥в ≥ лук хл≥б та с≥но, д≥лили земл≥, руйнували пом≥щицьк≥ двори.

¬ашк≥вчани брали участь ≥ в громад€нськ≥й в≥йн≥ на територ≥њ –ад€нськоњ крањни. ∆итель цього м≥ста ћ. “.  н€зький воював проти б≥логвард≥йц≥в у склад≥ ≥нтернац≥онального загону легендарного ќлеко ƒундича, а пот≥м у р€дах ѕершоњ  ≥нноњ арм≥њ завершував розгром контрреволюц≥њ ≥ загинув смертю хоробрих.

ѕ≥д час буржуазно-демократичноњ революц≥њ в јвстро-”горщин≥ труд€щ≥ ¬ашк≥вц≥в посилили боротьбу за л≥кв≥дац≥ю буржуазно-пом≥щицького ладу ≥ за воззТЇднанн€ з –ад€нською ”крањною. ќднак на перешкод≥ встановленн€ –ад€нськоњ влади стало загарбанн€ Ѕуковини корол≥вською –умун≥Їю. ¬ листопад≥ 1918 року румунськ≥ в≥йська окупували ¬ашк≥вц≥.

«г≥дно з рекомендац≥€ми Ђ–ади дес€тиї ѕаризькоњ мирноњ конференц≥њ про передачу Ѕуковини –умун≥њ питанн€ про вузеньку територ≥ю вздовж р≥ки „еремошу (мова йшла про територ≥ю ¬ашковецького пов≥ту) передбачалос€ вир≥шити п≥зн≥ше. –умунськ≥ окупанти, скориставшись тим, що ц≥ земл≥ були вже ними загарбан≥, ≥нсп≥рували Ђволеви€вленн€ї украњнського населенн€, €ке н≥бито добров≥льно бажало приЇднанн€ до –умун≥њ. 20 липн€ 1919 року у ¬ашк≥вц€х було з≥брано представник≥в з ус≥х с≥л пов≥ту. јле вит≥вка окупант≥в зазнала повного краху. як пов≥домл€в генеральний суб≥нспектор пол≥ц≥њ, Ђлюди, що скупчилис€ б≥л€ примар≥њ, почали кричати, що не хочуть бути н≥ п≥д владою ѕольщ≥, н≥ п≥д владою –умун≥њ, а хочуть належати до ”крањниї, молодь тимчасом орган≥зувала на вулиц€х м≥ста демонстрац≥ю протесту проти д≥й властей
¬ашк≥вц≥ знову стали райцентром (¬ашковецький район ≥снував до 5 с≥чн€ 1963 року). ¬≥дновили д≥€льн≥сть районн≥ парт≥йн≥ та рад€нськ≥ органи. ћ≥сто почало загоювати рани, запод≥€н≥ в≥йною. ” 1944 роц≥ вашк≥вчани з≥брали 105 118 крб. на буд≥вництво танковоњ колони, своЇчасно здали хл≥б у фонд „ервоноњ јрм≥њ, усп≥шно завершили виконанн€ народногосподарського плану, за що район було нагороджено перех≥дним „ервоним прапором обкому  ѕ(б)” та облвиконкому.

¬ 1945 роц≥ в≥дбудовано спиртозавод, орган≥зовано райпромкомб≥нат, райхарчокомб≥нат, арт≥ль Ђ∆овтеньї тощо. ¬≥дбудова народного господарства в≥дбувалас€ в умовах гостроњ боротьби з нац≥онал≥стичними бандами. «а перемогу соц≥ал≥стичного ладу на вашковецьк≥й земл≥ в≥ддали своЇ житт€ голова м≥ськради ¬. ћ. –евуцький, секретар райкому комсомолу ¬. —. Ѕорисов, зав. в≥дд≥лом райкому парт≥њ ѕ. Ћ.  озерук, зав. райвно ѕ. ƒ. Ўостак та ≥нш≥ актив≥сти.

¬игнанн€ румуно-н≥мецьких окупант≥в створило умови дл€ завершенн€ соц≥ал≥стичних перетворень, €к≥ розпочалис€ у передвоЇнн≥ роки. 28 березн€ 1947 року 19 б≥дн€цьких ≥ 4 середн€цьк≥ господарства, незважаючи на погрози й зал€куванн€ оун≥вських бандит≥в, обТЇднались у колгосп ≥м. ќ.  обил€нськоњ. ≤н≥ц≥аторами орган≥зац≥њ с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥ були ¬. „ибир€к, ќ. ƒар≥й, ћ. √огирла та ¬. ћарчук. ѕершим головою правл≥нн€ був обраний голова ¬ашковецькоњ земельноњ громади ≥ земельноњ ком≥с≥њ при м≥ськрад≥ Ч ¬. ћ. „ибир€к, у минулому сел€нин-б≥дн€к, демоб≥л≥зований з р€д≥в –ад€нськоњ јрм≥њ, людина, €ка користувалас€ великим авторитетом ≥ повагою серед своњх земл€к≥в.

¬же прот€гом першого року ≥снуванн€ арт≥л≥ стали очевидн≥ велик≥ переваги колективного господарюванн€ над одноос≥бним.  олгоспники швидко впоралис€ з польовими роботами, краще обробили землю ≥ з≥брали багато вищий урожай, н≥ж одноос≥бн≥ господарства: проса Ч по 22 цнт, кукурудзи Ч по 40 цнт, €чменю ≥ в≥вса Ч по 15 цнт з гектара. ”сп≥хи член≥в арт≥л≥ спри€ли зростанню њх р€д≥в. Ќаприк≥нц≥ року колгосп обТЇднував 42 сел€нських господарств ≥ мав 10 коней.

” 1948Ч1949 рр. у ¬ашк≥вц€х виникло ще три колгоспи: ≥м. ≤вана ‘ранка, ≥м. Ћес≥ ”крањнки та Ђ¬≥льна прац€ї, внасл≥док чого колектив≥зац≥€ с≥льського господарства тут була завершена. Ќаступного року арт≥л≥ обТЇдналис€ в одну, а в 1958 роц≥ до нењ приЇдналас€ ще й Ђ–ад€нська Ѕуковинаї ≥з сус≥днього села ¬олоки.

“епер колгосп ≥м. ќ.  обил€нськоњ Ч багатогалузеве господарство, в €кому пров≥дну роль в≥д≥грають р≥льництво ≥ тваринництво. «а ним закр≥плено 3519 га земл≥, в т. ч. с≥льськогосподарських уг≥дь 2365 га.  олгосп добре забезпечений с≥льськогосподарською техн≥кою ≥ реманентом. ¬≥н маЇ 18 трактор≥в, 7 комбайн≥в, 13 автомашин.

ѕров≥дна культура серед зернових Ч озима пшениц€. ” 1967 роц≥ вона займала 515 га й дала врожаю 20,1 цнт з га. —еред техн≥чних культур перше м≥сце пос≥даЇ цукровий бур€к. ” 1967 роц≥ ним зас≥вали 116 гектар≥в.

¬исок≥ показники у р≥льництв≥ здобуваЇ трет€ бригада, €ка у 1966 роц≥ з≥брала зернових по 25 цнт з гектара на вс≥й закр≥плен≥й за нею площ≥. ѓњ бригадира, депутата м≥ськради комун≥ста ƒ. ћ. «еленко нагороджено орденом “рудового „ервоного ѕрапора.

«начн≥ прибутки даЇ арт≥л≥ й тваринництво. 4 ферми розм≥щен≥ у 19 кап≥тальних прим≥щенн€х, де знаходитьс€ понад 1200 гол≥в великоњ рогатоњ худоби, близько 560 свиней та 870 овець.

 олгосп маЇ сад, парникове господарство, пас≥ку. ƒопом≥жними п≥дприЇмствами Ї паровий млин, л≥сопилка, стол€рно-тесл€рська, деревообробна та ремонтна майстерн≥. ” 1967 роц≥ вони виробили продукц≥њ б≥льше, €к на 150 тис. карбованц≥в.

ѕом≥тн≥ зм≥ни в≥дбулис€ в розвитку промисловост≥ м≥ста.  олишн≥й спиртозавод пом≥щика √ригореску у 1959Ч1960 рр. докор≥нно реконструйовано ≥ на баз≥ новоњ техн≥ки перетворено у сниртокрохмальний комб≥нат. якщо до воззТЇднанн€ його р≥чна потужн≥сть не перевищувала 2Чя тис. декал≥тр≥в спирту, то в останньому роц≥ семир≥чки комб≥нат виробив 108,3 тис. декал≥тр≥в спирту. ” 1961 роц≥ став до ладу крохмальний цех з р≥чною потужн≥стю близько 400 тонн крохмалю. –об≥тники комб≥нату активно включилис€ у рух за комун≥стичну працю. Ќа 115Ч120 проц. виконують норми ударник комун≥стичноњ прац≥, депутат обласноњ –ади депутат≥в труд€щих, токар комун≥ст √.  . ѕодольчук, депутат районноњ –ади апаратник ћ. ƒ. ѕод≥льчук, слюсар √. ћ. ћельничук ≥ багато ≥нших роб≥тник≥в.

Ўвидкими темпами розвивавс€ райпромкомб≥нат, заснований ще у 1940 роц≥. ” п≥сл€воЇнний час тут було збудовано стол€рний ≥ меблевий цехи, повн≥стю модерн≥зовано устаткуванн€. ” 1964 роц≥ промкомб≥нат реорган≥зовано у фабрику господарського ≥нвентар€, €ка спец≥ал≥зуЇтьс€ на виготовленн≥ мебл≥в, кухонних речей тощо. ¬ результат≥ реконструкц≥њ виробництво продукц≥њ тут зросло у ш≥сть раз≥в. Ѕ≥льше €к на 120 проц. виконують р≥чн≥ норми ударники комун≥стичноњ прац≥ стол€р-верстатник ≤. ќ. ћарТ€нчук, депутат райради стол€р-верстатник я. Ћ. ƒрумйов, стол€р-складач я. ƒ. Ѕорець, майстер лозоплет≥нн€ —. “. ѕерепелиц€ та ≥нш≥.

¬еликим п≥дприЇмством поступово стаЇ харчокохмб≥нат, де докор≥нно реконструйовано млин є 1, що зб≥льшило його виробнич≥ потужност≥ у 2,5 раза; збудовано консервний цех потужн≥стю до 3 млн. умовних банок, став до ладу комб≥кормовий цех потужн≥стю 3000 тонн корм≥в на р≥к, уведено в д≥ю соковий ≥ сушильний цехи. «а роки семир≥чки комб≥нат зб≥льшив виробництво консерв≥в з 0,5 млн. до 3 млн. умовних банок.

” 1962 роц≥ у ¬ашк≥вц€х збудовано хл≥бозавод потужн≥стю 33 тонни вироб≥в на добу. ѕ≥сл€ в≥дкритт€ додаткових цех≥в в≥н почав випускати повний наб≥р кондвироб≥в.

ƒокор≥нно зм≥нилас€ соц≥альна структура населенн€ м≥ста. якщо на час воззТЇднанн€ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з –ад€нською ”крањною у ¬ашк≥вц€х 81 проц. населенн€ був зайн€тий у с≥льському господарств≥ ≥ т≥льки 19 проц. у промисловост≥, торг≥вл≥ й установах, то зараз у с≥льському господарств≥ працюють 46 проц., а в промисловост≥, торг≥вл≥, транспорт≥ ≥ державних установах Ч 54 проценти.

«м≥нивс€ ≥ зовн≥шн≥й вигл€д м≥ста. Ќизеньк≥ халупи поступилис€ м≥сцем св≥тлим ≥ просторим будинкам ≥з затишними верандами, майстерно розмальованими ст≥нами та оздобленими рослинним або геометричним орнаментом фронтонами. «Т€вилис€ к≥лькаповерхов≥ будинки. ¬ квартирах тепер Ї рад≥о, телев≥зори, електрика, газ, телефон. «никли см≥тт€ й бруд з вулиць. „астина њх вкрита асфальтом, обрамлена тротуарами та але€ми декоративних дерев. ќновлюютьс€ стар≥ сквери й парки, закладаютьс€ нов≥.

Ќаселенн€ обслуговують торговельний центр ≥ побутовий комб≥нат.

«начно пол≥пшилос€ медичне обслуговуванн€ труд€щих м≥ста. ¬же наприк≥нц≥ 1944 року було в≥дновлено роботу л≥карн≥, розгромленоњ п≥д час в≥йни окупантами «годом в≥дкрито дит€чу л≥карню на 20 л≥жок. ” 1964 роц≥ завершено буд≥вництво типовоњ триповерховоњ л≥карн≥ на 125 л≥жок, €ка забезпечена нов≥тньою апаратурою та обладнанн€м. ¬она маЇ 6 в≥дд≥лень ≥ пол≥кл≥н≥ку, де працюють 22 л≥кар≥ та 150 чолов≥к середнього медичного персоналу. ™ в м≥ст≥ й спец≥ал≥зован≥ л≥карн≥, зокрема тубдиспансер на 95 м≥сць.

Ќевп≥знанним стало культурне житт€ м≥ста. « глухого м≥стечка, €ке не мало нав≥ть клубу й к≥нотеатру, ¬ашк≥вц≥ перетворилис€ в одне з вогнищ соц≥ал≥стичноњ культури на Ѕуковин≥. “епер тут працюють середн€ загальноосв≥тн€ й початкова школи, а також середн€ школа роб≥тничоњ молод≥. « 1963 року в м≥ст≥ почало д≥€ти медичне училище.

√орд≥стю мешканц≥в м≥ста Ї чудовий Ѕудинок культури ≥з залом на 640 м≥сць, збудований в 1960 роц≥. …ого прац≥вники активно включилис€ в двор≥чку культури, присв€чену 100-р≥ччю в≥д дн€ народженн€ ¬. ≤. Ћен≥на. “ут обладнано виставку про житт€ ≥ д≥€льн≥сть великого вожд€, з≥брано фонотеку його промов, створюЇтьс€ портретна галере€ вашк≥вчан Ч кавалер≥в ордена Ћен≥на, орган≥зовуЇтьс€ музей, €кий висв≥тлюватиме участь населенн€ м≥ста в боротьб≥ за встановленн€ –ад€нськоњ влади. ќдин ≥з в≥дд≥л≥в розпов≥датиме про боротьбу вашк≥вчан з украњнськими буржуазними нац≥онал≥стами.

¬ Ѕудинку культури влаштовуютьс€ тематичн≥ вечори й вогники, збираютьс€ ветерани прац≥, €к≥ розпов≥дають про своњ виробнич≥ усп≥хи. Ѕудинок культури прид≥л€Ї багато уваги впровадженню нових обр€д≥в Ч новор≥чних щедр≥вок, св€та першого паспорта, провод≥в до –ад€нськоњ јрм≥њ, комсомольських вес≥ль. јг≥ткультбригада Ѕудинку культури Ч частий г≥сть у навколишн≥х колгоспах. ѕопул€рн≥стю серед молод≥ користуютьс€ виступи вчительки 3. я. «бризькоњ, кращого лектора, невтомного пропагандиста правил хорошого тону й високих естетичних смак≥в.

 олективи художньоњ самод≥€льност≥ Ѕудинку культури займають одно з перших м≥сць в област≥. ” цьому велика заслуга художнього кер≥вника Ѕудинку культури ≥ хорового колективу, кор≥нного вашк≥вчанина, заслуженого д≥€ча культури ”–—– ¬. ѕ. ћихайлюка, в≥домого своњми п≥сн€ми Ђ„еремшинаї, Ђ—мер≥чкиї, Ђ—тежечкаї, ЂЅуковинська фестивальнаї, Ђѕодаруй мен≥  арпатиї та ≥н.  ерований ним хоровий колектив ще у 1955 роц≥ завоював перш≥сть на обласному огл€д≥, не раз виступав на республ≥канських огл€дах у  иЇв≥. ¬ юв≥лейному 1967 роц≥ йомуТ присвоЇно званн€ народного хору.

¬ склад≥ цього хору Ч роб≥тники й колгоспники, вчител≥, службовц≥ установ Ч люди р≥зн≥ за фахом ≥ в≥ком. Ќасл≥дком њх колективноњ творчост≥ Ї багато п≥сень, серед €ких найб≥льшоњ попул€рност≥ набули Ђ¬ашковецьк≥ коломийкиї.

«ванн€ народного театру присвоЇно ≥ драматичному колективу Ѕудинку культури.

¬и€вленню ≥ розвитку народних талант≥в спри€ло в≥дкритт€ у ¬ашк≥вц€х музичноњ школи.

ƒружать мешканц≥ м≥ста ≥ з театральними колективами, особливо з „ерн≥вецьким обласним музично-драматичним театром ≥м. ќ.  обил€нськоњ. ¬перше цей колектив побував на гастрол€х у ¬ашк≥вц€х у липн≥ 1947 року. ¬≥дтод≥ в≥н частий ≥ бажаний г≥сть вашк≥вчан.

Ћюдно вечорами в новому широкоекранному та л≥тньому к≥нотеатрах, в м≥ськ≥й та дит€ч≥й б≥бл≥отеках, книжковий фонд €ких нал≥чуЇ близько 60 тис. прим≥рник≥в книг художньоњ, сусп≥льно-пол≥тичноњ та науковоњ л≥тератури.

«а час≥в румунськоњ окупац≥њ мало хто тут розум≥в зм≥ст слова Ђспортї. ј тепер у двох спортивних залах (на 125 м≥сць кожний), на 7 спортмайданчиках та стад≥он≥ ним займаютьс€ сотн≥ юних ≥ дорослих громад€н м≥ста.

” ¬ашк≥вц€х та на околиц€х можна познайомитис€ з ц≥кавими памТ€тними м≥сц€ми. Ќа п≥вдень в≥д м≥ста височить мальовнича √аннина гора. ƒавн≥ легенди розпов≥дають, що на н≥й, р€туючись в≥д пересл≥дуванн€ татар, сховалась д≥вчина √анна.

ѕосеред м≥ста, у зеленому сквер≥, стоњть памТ€тник “. √. Ўевченку. –ад€нський патр≥от ¬. ќ. —обко прот€гом всього пер≥оду тимчасовоњ окупац≥њ €к дорогоц≥нну рел≥кв≥ю переховував у себе бюст поета ≥ збер≥г його. ƒругого дн€ п≥сл€ визволенн€ м≥ста рад€нськими в≥йськами вашк≥вчани знову побачили на постамент≥ дороге погрудд€ ¬еликого  обзар€.

¬с≥, хто ц≥кавитьс€ мистецтвом, побувавши у ¬ашк≥вц€х, не минають осел≥ народного митц€, заслуженого майстра народноњ творчост≥ ”–—–, художника-орнаментал≥ста √. ќ. “араса, уродженц€ ¬ашк≥вц≥в. ¬се своЇ житт€ присв€тив в≥н збиранню барвистих народних орнамент≥в та вишивок. Ѕ≥л€ 2500 вз≥рц≥в орнаменту створив √. ќ. √арассам. Ќайв≥дом≥ш≥ його твори, присв€чен≥ трьохсотр≥ччю воззТЇднанн€ ”крањни з –ос≥Їю. ≈кспонувалис€ на обласн≥й та республ≥канськ≥й виставках ≥ здобули високу оц≥нку у наш≥й крањн≥ ≥ за њњ межами так≥ твори, €к Ђ–озгром ѕетром ≤ швед≥в п≥д горою ÷ециної, Ђќлекса ƒовбуш з побратимамиї, Ђ«устр≥ч „ервоноњ јрм≥њ на Ѕуковин≥ в 1944 р.ї. ѕанно-триптих ЂЌам завжди у битвах за волю народ≥в був другом ≥ братом рос≥йський народї художник присв€тив 50-р≥ччю ¬еликого ∆овтн€.

¬ сел≥ ¬олоц≥ народилис€ в≥дом≥ брати Ўтерни: ћанфред Ўтерн (≈м≥ль  лебер) (1896Ч1954) Ч видатний д≥€ч м≥жнародного роб≥тничого руху, активний борець проти фашизму, учасник √амбурзького повстанн€ в жовтн≥ 1923 року та громад€нськоњ в≥йни в ≤спан≥њ; ¬ольф Ўтерн (1897Ч1961) Ч один ≥з засновник≥в  омун≥стичноњ парт≥њ јвстр≥њ, орган≥затор ≥ активний учасник повстанн€ солдат 113 п≥хотного полку в „ерн≥вц€х 17 листопада 1919 року; Ћео Ўтерн (нар. 1901 р.) Ч в≥домий н≥мецький ≥сторик, автор р€ду ц≥нних праць з ≥стор≥њ роб≥тничого руху та ≥стор≥ограф≥њ, в≥це-президент Ќ≥мецькоњ јкадем≥њ наук у Ѕерл≥н≥.

¬≥драдн≥ перспективи розвитку ¬ашк≥вц≥в. ƒо 100-р≥чч€ в≥д дн€ народженн€ ¬. ≤. Ћен≥на у м≥ст≥ виростуть нов≥ багатоповерхов≥ будинки, побутов≥ п≥дприЇмства, дит€чий садок. ѕерспективним планом розвитку м≥ста передбачено в найближч≥ роки побудувати тут ≥нструментальний та гумовий заводи, новий готель тощо. Ќов≥ сквери ≥ парки прикрас€ть ¬ашк≥вц≥. ўе приваблив≥шим ≥ красив≥шим стане давнЇ м≥сто над „еремошем.

™. —. ѕ–»’ќƒ№ ќ

ћетки:  

ЅјЌ»Ћ≤¬, ¬»∆Ќ»÷№ »… –ј…ќЌ, „≈–Ќ≤¬≈÷№ ј ќЅЋј—“№

ƒневник

—реда, 06 январ€ 2016 г. 11:32 + в цитатник
Ѕанил≥в (до 7 вересн€ 1946 року –уський Ѕанил≥в) село, центр с≥льськоњ –ади. –озташований у передг≥рТ€х  арпат, за 18 км на п≥вн≥чний сх≥д в≥д районного центру ≥ за 52 км в≥д „ерн≥вц≥в. «ал≥знична станц≥€. „ерез Ѕанил≥в проходить шосейна дорога „ерн≥вц≥Ч¬ижниц€. Ќаселенн€ Ч 3555 чолов≥к. —≥льрад≥ п≥дпор€дковане село Ѕережниц€.

Ќа територ≥њ села ви€влено рештки к≥лькох стародавн≥х поселень: в урочищ≥  оритниц≥ Ч трип≥льськоњ культури (III тис€чол≥тт€ до н. е.), на п≥вденно-сх≥дн≥й околиц≥ Ч доби раннього зал≥за (≤ тис€чол≥тт€ до н. е.), в урочищ≥ ƒол≥шн≥й  ут Ч давньоруських час≥в (XIIЧXIII стол≥тт€). ” 1885 роц≥ в сел≥ знайдено скарб римських монет II стол≥тт€.

Ќайб≥льш ранн≥ письмов≥ в≥домост≥ про –уський Ѕанил≥в належать до XV стол≥тт€. ≤з запис≥в у галицьких судових актах видно, що село в 1445Ч1457 рр. входило до складу —н€тинськоњ волост≥.

«наход€чись на кордон≥ м≥ж ћолдавським кн€з≥вством ≥ ѕольщею, –уський Ѕанил≥в довгий час був м≥сцем тривалоњ боротьби м≥ж польськими корол€ми ≥ молдавськими господар€ми.

Ќа територ≥њ села збереглис€ топон≥м≥чн≥ назви, повТ€зан≥ з турецьким пануванн€м на Ѕуковин≥ (Ђтурецький валї, Ђтурецька дорогаї), та залишки турецького сторожового поста.

” 1490 роц≥ –уський Ѕанил≥в був подарований молдавським господарем монастирев≥ ѕутн≥. « середини XVI стол≥тт€ село стало волод≥нн€м св≥тських феодал≥в: у 40-х роках XVII стол≥тт€ воно належало пом≥щиков≥  . де Ћуковщо, п≥зн≥ше Ч його спадкоЇмц€м. ” XVIII стол≥тт≥ селом волод≥в монастир св. —пиридона, €кий у 1779 роц≥ обм≥н€в його на магазини Ћ. ≤мбо в яссах.

«а переписом 1775 року, проведеним австр≥йськими власт€ми, у ¬ерхньому Ѕанилов≥ ≥ Ќижньому Ѕанилов≥, €к≥ складали –уський Ѕанил≥в, нараховувалось 187 сел€нських с≥мей, 6 с≥мей мазил≥в (др≥бних пом≥щик≥в) ≥ 4 поп≥вськ≥ с≥мТњ Ч всього 197 с≥мей. ќсновна частина села в той час розташовувалась м≥ж р≥кою „еремошем ≥ його рукавом ћлин≥вкою. ѕрир≥ст населенн€ в≥дбувавс€ здеб≥льшого за рахунок сел€н, €к≥ т≥кали з м≥сцевостей, де феодальний гн≥т був важчим.

” друг≥й половин≥ XVIII стол≥тт€ повинност≥ сел€н –уського Ѕанилова на користь пом≥щик≥в визначалис€ т. зв. золотою грамотою воЇводи √. √≥ки. «а ц≥Їю грамотою панщина дор≥внювала 12 дн€м на р≥к.  р≥м нењ, сел€ни повинн≥ були давати панов≥ дес€ту частину врожаю. “а фактично панщина була б≥льшою. ѕ≥сл€ загарбанн€ Ѕуковини јвстр≥Їю процес закр≥паченн€ посиливс€: пани за п≥дтримкою властей почали зб≥льшувати денн≥ норми вироб≥тку, встановлен≥ золотою грамотою. ¬ перш≥й половин≥ XIX стол≥тт€, кр≥м панщини, к≥нн≥ сел€ни повинн≥ були привозити пом≥щиков≥ по одн≥й п≥двод≥ дров, працювати на ремонт≥ його будинк≥в, млин≥в, шл€х≥в ≥ т. д., а п≥ш≥ Чдавати дес€ту частину свого врожаю. ƒо того ж сел€ни давали пом≥щикам по одн≥й курц≥ ≥ одному м≥тков≥ пр€ж≥.

”€вленн€ про економ≥чне становище жител≥в –уського Ѕанилова можна мати на п≥дстав≥ таких даних: у 1836 роц≥ пом≥щиков≥ ѕ. Ѕогосевичу належало 21 парок≥нне господарство ≥ 41 безк≥нне. 19 пом≥щик≥в у 1847 роц≥ волод≥ли 3458 йохами, а тимчасом 769 сел€нських родин користувалис€ лише 5058 йохами земл≥.

—ел€ни страждали в≥д великих податк≥в, недород≥в, падежу худоби. ¬еликий голод був викликаний, зокрема, неврожаЇм 1815 року. Ќав≥ть австр≥йська адм≥н≥страц≥€ змушена була визнати, що у сел€н немаЇ Ђзапас≥в хл≥ба н≥€кихї. Ћише найнеобх≥дн≥ша допомога сел€нам повинна була становити, за даними адм≥н≥страц≥њ, 11340 флорин≥в. ѕроте феодали в≥дмовл€лис€ давати безпроцентну позичку сел€нам. “ому б≥днота йшла з села на зароб≥тки до —ел€тина.

∆орстока пом≥щицька експлуатац≥€, част≥ неврожањ та рекрутчина загострювали дал≥ класов≥ протир≥чч€. ћасового характеру набули втеч≥ з села. Ћише 1815 року з –уського Ѕанилова втекло 44 сел€нськ≥ родини.

ѕ≥д час повстанн€ п≥д кер≥вництвом ЋукТ€на  обилиц≥ банил≥вц≥ одними з перших стали в р€ди борц≥в проти соц≥альноњ несправедливост≥. ќкружний ком≥сар допов≥дав Ѕуковинському управл≥нню, що жител≥ –уського Ѕанилова та ≥нших с≥л Ђзбунтувалис€ї ≥ що Ђповна в≥дмова п≥дкор€тис€ дом≥н≥њ Ї результатом вказ≥вок, даних  обилицеюї. як видно з документа в≥д 21 грудн€ 1848 року, громади багатьох с≥л, у т. ч. ≥ –уського Ѕанилова, захоплювали пом≥щицьк≥ земл≥ й л≥си. 31 березн€ 1849 року виборц≥ –уського Ѕанилова гар€че в≥дгукнулис€ на заклик ЋукТ€на  обилиц≥ ≥ ёр≥€ “имоша зТ€витис€ на нараду до м. „ерн≥вц≥в. јле адм≥н≥страц≥€, д≥знавшись про нам≥ри сел€нських депутат≥в, заборонила проводити цю нараду.

28 с≥чн€ 1851 року депутати –уського Ѕанилова поставили своњ п≥дписи (хрестиками) п≥д протестом 81 делегата „ерн≥вецького пов≥ту проти незаконного арешту ЋукТ€на  обилиц≥ ≥ свав≥лл€ пом≥щик≥в та адм≥н≥страц≥њ.

—касуванн€ кр≥пацтва не виправдало спод≥вань сел€нства на одержанн€ земл≥. Ѕ≥льш≥сть кращих земель належала й дал≥ пом≥щикам ј. та ¬. √афенкам,  . Ѕогосевич й ≥ншим. ѕом≥щики захопили й сел€нськ≥ л≥си та луки. « 1847 до 1864 року вони загарбали 580 йох≥в уг≥дь. ” 1862 роц≥ сел€нин ƒ.  олотило подав скаргу до пов≥тового суду на пом≥щика “. Ѕогосевича. –ан≥ше цей сел€нин користувавс€ 7 йохами 1121 сажнем земл≥, в т. ч. лукою ≥ л≥сом. ѕ≥сл€ скасуванн€ кр≥посного права пом≥щик за€вив, що л≥с належить йому, ≥ заборонив  олотилов≥ користуватис€ ним, хоч податок за л≥с платив сел€нин. ” сел€нина ≤. ≤льчука пом≥щик також захопив 1 фальчу 50 пражин земл≥, €ка поросла л≥сом.

« аналог≥чними скаргами зверталис€ до суду й ≥нш≥ сел€ни. ¬ 1864 роц≥, наприклад, 76 сел€н апелювали до державного м≥н≥стерства у ¬≥дн≥. ¬они за€вили, що ще в 1849 ≥ наступних роках подавалис€ скарги до пов≥тового ур€ду та до Ѕуковинського крайового управл≥нн€ на пом≥щик≥в “. ≥ ћ. Ѕогосевич≥в, €к≥ захопили њх луки ≥ л≥с, але влада завжди вир≥шувала справу на користь пом≥щик≥в. ” 1881 роц≥ сел€ни ≤. ≤льчук, ƒ.  олотило, ƒ. Ўендро та ≥нш≥ подали под≥бну скаргу до самого ц≥сар€.

«розум≥вши, що скарги не допомагають, сел€ни почали самов≥льно рубати л≥с на захоплених у них земл€х. 17 кв≥тн€ 1876 року пом≥щик  . Ѕогосевич скарживс€ крайовому управл≥нню на ¬.  олотила, ќ. „орнокожа ≥ ƒ. Ўендра, €к≥ зрубали 210 дерев.

ѕ≥сл€ сел€нськоњ реформи посиливс€ процес розоренн€ сел€нства. якщо в 1847 роц≥ у –уському Ѕанилов≥ було 30 халупник≥в, то у 1865Ч141.  ≥льк≥сть малоземельних сел€нських господарств, €к≥ мали до двох йох≥в земл≥, зб≥льшилась за той час з 125 до 230. «росла також к≥льк≥сть ≥ малоземельних сел€н, €к≥ мали д≥л€нки в≥д 2 до 5 йох≥в (з 130 до 194). «а рахунок середн€цьких господарств росли куркульськ≥ господарства. якщо в 1847 роц≥ њх було 5, то в 1865 Ч 163.

ѕ≥сл€ реформи в сел≥ зТ€вл€ютьс€ промислов≥ п≥дприЇмства, головним чином гуральн≥. ѕерша гуральн€ була побудована ще в 1840 роц≥, через 20 рок≥в њх було вже три. ” 1871 роц≥ вони випускали 4083 в≥дер гор≥лки.

1869 року в –уському Ѕанилов≥ в≥дкрили пошту.  ожного дн€ зв≥дси в≥дправл€вс€ поштовий курТЇр на ¬ашковецький поштамт. « 1880 року було дозволено проводити в сел≥ щосереди €рмарки. ¬ к≥нц≥ 90-х рок≥в XIX стол≥тт€ тут розпочато буд≥вництво зал≥зниц≥ Ќеполок≥вц≥Ч¬ижниц€, €ка проходила через –уський Ѕанил≥в. ¬ сел≥ була в≥дкрита зал≥знична станц≥€. ÷е посилило зростанн€ населенн€. ¬ 1871 роц≥ воно становило 3686 жител≥в. ” 1900 роц≥ в –уському Ѕанилов≥ вже нал≥чувалос€ 1024 будинки ≥ 5152 жител≥.

“€жк≥ злидн≥, безземелл€ та малоземелл€ змушували сел€н залишати р≥дн≥ м≥сц€ ≥ вињжджати до ≥нших крањн. ¬ 1898 роц≥ до  анади ем≥грувало 17 с≥мей, у 1899 роц≥Ч 11 с≥мей, у 1900 роц≥ Ч 4 с≥мТњ. јле там њх чекали ще б≥льш≥ злидн≥. √.  олотило, повернувшись з  анади додому, розпов≥в земл€кам про б≥дуванн€ ем≥грант≥в. …ого розпов≥дь справила сильне враженн€ на мешканц≥в села. як видно з донесенн€ банил≥вського жандармського поста пов≥товому жандармському управл≥нню, пов≥домленн€  олотила Ђпро нужденн≥сть, в €к≥й ем≥гранти знаход€тьс€ тепер у  анад≥Е наст≥льки в≥днадило вс≥х, хто думав про ем≥грац≥ю, що тепер про нењ н≥хто не говоритьї. јле ж через де€кий час ем≥грац≥€ в≥дновилась. Ќа 15 вересн€ 1913 року з села ем≥грувало 502 чолов≥ка.

ѕерша початкова школа в –уському Ѕанилов≥ була побудована в 1856 роц≥. јле з 558 д≥тей шк≥льного в≥ку навчалис€ лише 32 хлопчики та 1 д≥вчинка. ¬ 1871 роц≥, коли школу в≥дв≥дав ёр≥й ‘едькович, до нењ записалос€ 69 д≥тей, а зан€тт€ фактично в≥дв≥дувало т≥льки 29. Ўк≥льний будинок був дуже запущений ≥ м≥г, за св≥дченн€м ё. ‘едьковича, у найближчий час завалитис€. ” 1906/1907 навчальному роц≥ з 629 д≥тей шк≥льного в≥ку навчалос€ 412. ” школ≥ було 5 клас≥в, ≥з них -два паралельних. ¬икладанн€ вели 7 вчител≥в.

1911 року в сел≥ в≥дкрито читальню Ч ф≥л≥ю товариства Ђ–уська бес≥даї, €ка поширювала осв≥ту серед дорослих. ѕрим≥щенн€ дл€ читальн≥ збудовано на кошти сел€н.

ѕерша св≥това в≥йна принесла з собою нов≥ злидн≥ й стражданн€ труд€щим –уського Ѕанилова, прирекла родини моб≥л≥зованих на повне розоренн€. ” сел€н не вистачало робочоњ худоби, кор≥в, пос≥вного матер≥алу ≥ продукт≥в харчуванн€. –≥зко скоротилис€ пос≥вн≥ площ≥. Ќаселенн€ голодувало. ” травн≥ 1917 року в сел€н вилучили останню робочу худобу, що не дало змоги провести весн€ну с≥вбу. «акрились гуральн≥. ƒес€тки роб≥тник≥в залишилис€ без роботи. ¬се це викликало не лише невдоволенн€ й численн≥ протести, а й посилювало революц≥йн≥ настроњ.

«в≥стку про перемогу ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ жител≥ села сприйн€ли з великою рад≥стю. «≥бравшись на збори, вони в≥дкрито за€вили про своЇ бажанн€ жити в одн≥й с≥мТњ з ус≥м украњнським народом, що почав будувати нове житт€. “а неспод≥вана окупац≥€ села буржуазно-пом≥щицькою –умун≥Їю перешкодила зд≥йсненню ц≥Їњ мр≥њ.

як ≥ ран≥ше, сел€ни –уського Ѕанилова зазнавали жорстокого соц≥ального ≥ нац≥онального гн≥ту. 822 га кращоњ земл≥ належали пом≥щикам, куркул€м ≥ церкв≥. ѕом≥щикам ≥ куркул€м належало також 6 вод€них млин≥в потужн≥стю в≥д 10 до 22 к≥нських сил. «ате 41 сел€нське господарство не мало земл≥ зовс≥м, а 791 Ч мало њњ не б≥льше, н≥ж по 2 га. Ѕезземельн≥ та малоземельн≥ сел€ни становили 69 проц. ус≥х мешканц≥в села. 896 сел€нських господарств були безк≥нними, 597 Ч безкор≥вними. Ќа все село була т≥льки одна школа та одна амбулатор≥€, працювали 8 вчител≥в ≥ один л≥кар.

як ≥ за час≥в австро-угорських поневолювач≥в, зубож≥л≥ сел€ни шукали зароб≥тк≥в за кордоном. “а й цих людей сп≥ткало там те саме лихо, що й ран≥ше Ч голод, т€жк≥ знущанн€ хаз€њв, виснажлива прац€. ѕро своњ понев≥р€нн€ в  анад≥ сел€нин “. √екера розпов≥даЇ: Ђћен≥ важко згадувати 1930 р≥к, коли € п≥шов шукати кращу долю за океаном, а ще важче пригадувати т≥ 27 рок≥в, €к≥ € працював у  анад≥Е я вир≥шив шукати щаст€ в  анад≥, але там мене зустр≥ло те саме злиденне житт€ та г≥рка дол€Е „асто € був безроб≥тний. я хот≥в давно покинути  анаду ≥ прињхати в своЇ р≥дне село, але не було кошт≥в на дорогуЕї.

÷ерква, жандармський пост, податкове в≥домство, примар≥€, пошта, пожежна охорона, к≥лька приватних крамничок, шинки, похил≥ сел€нськ≥ хати п≥д стр≥хою, безземелл€, злидн≥ та р≥зн≥ еп≥дем≥њ Ч такий був –уський Ѕанил≥в п≥д час румунсько-бо€рськоњ окупац≥њ.

“ому революц≥йна боротьба ще б≥льше загострювалась. ” повстанн≥ 114-го полку, €ке спалахнуло 19 листопада 1919 року в —учав≥, брав участь житель –уського Ѕанилова ћ. –адул. ѕ≥сл€ придушенн€ повстанн€ в≥н, р€туючись в≥д карател≥в, був змушений т≥кати до √аличини. Ќаприк≥нц≥ 20-х рок≥в у сел≥ д≥€ла п≥дп≥льна група, члени €коњ сп≥вчували –ад€нськ≥й влад≥ й проводили серед сел€н пол≥тичну аг≥тац≥ю. ¬л≥тку 1929 року в село прињжджав секретар ÷  парт≥њ Ђ¬изволенн€ї ≤. ƒ. —тасюк. Ќа зборах у будинку сел€нина ћ. ¬. ≤ванчука в≥н читав газету ЂЅорецьї, розпов≥дав про важке становище сел€н та про завданн€ парт≥њ Ђ¬изволенн€ї. “ут же було оформлЇно передплату на газету в к≥лькост≥ 11 прим≥рник≥в. ѕрињзд —тасюка спри€в виникненню в сел≥ первинноњ орган≥зац≥њ парт≥њ Ђ¬изволенн€ї. ¬ листопад≥ 1931 року в –уському Ѕанилов≥ розповсюджувались лист≥вки п≥дп≥льного обкому  омун≥стичноњ парт≥њ –умун≥њ, написан≥ украњнською, н≥мецькою ≥ румунською мовами. Ѕанил≥вська група п≥дтримувала т≥сн≥ звТ€зки з п≥дп≥льними групами  арапч≥в ≥ „орногуз≥в. ѕосередником м≥ж орган≥зац≥Їю Ђ¬изволенн€ї в „ерн≥вц€х ≥ банил≥вською групою була молода ж≥нка, що мала парт≥йну кличку –оза.

28 червн€ 1940 року –уський Ѕанил≥в визволено в≥д румунсько-бо€рськоњ окупац≥њ. “руд€щ≥ села рад≥сно зустр≥чали своњх визволител≥в. ’л≥б-с≥ль частинам „ервоноњ јрм≥њ п≥дн≥с сел€нин ¬. √.  уташ. Ѕанил≥вц≥ в≥тали один одного з новим, в≥льним житт€м. ∆итель села ћ. ™. «озул€ склав п≥сню:

¬се, що було, не вернетьс€ Ч

ѕозбулись невол≥,

¬же працюЇм не на панськ≥м,

ј на власн≥м пол≥.

«разу ж в сел≥ була створена –ада депутат≥в труд€щих. ƒо њњ складу вв≥йшло 7 ос≥б. √оловою с≥льради став ћ. ¬. ≤ванчук, секретарем ћ. ѕ. √аврилюк Ч колишн≥ б≥дн€ки.

12 с≥чн€ 1941 року труд€щ≥ –уського Ѕанилова обирали депутат≥в до ¬ерховноњ –ади —–—– та ¬ерховноњ –ади ”–—–. ¬ибори перетворилис€ у всенародне св€то. ўе до початку голосуванн€ на трьох виборчих д≥льниц€х села з≥бралис€ сотн≥ виборц≥в. ƒо двох годин дн€ голосуванн€ було зак≥нчено. ƒо виборчих урн зТ€вилос€ все доросле населенн€ Ч 1330 чолов≥к.

–ад€нська влада передала труд€щим понад 1500 га с≥льськогосподарських уг≥дь, 230 гол≥в великоњ рогатоњ худоби, 96 коней, 620 овець ≥ багато др≥бного с≥льськогосподарського ≥нвентар€, подала матер≥альну допомогу багатод≥тним матер€м.

” серпн≥ 1940 року в –уському Ѕанилов≥ на баз≥ колишнього пом≥щицького господарства ≤. Ѕогосевича було створено в≥дд≥лок радгоспу Ђ¬ашк≥вц≥ї. …ому було передано понад 600 га орноњ, земл≥, частину пом≥щицькоњ худоби, дв≥ молотарки, 4 к≥нн≥ с≥валки та ≥нший реманент.

 алин≥вська MT— допомагала сел€нським господарствам у проведенн≥ польових роб≥т. Ђ« великою ц≥кав≥стю,Ч згадуЇ колишн€ ланкова ‘. Ќ. √аврилюк,Ч перев≥р€ли хл≥бороби роботу першого трактора, €кий прибув у село Ѕанил≥в готувати грунт п≥д озим≥ пос≥ви господарствам, що не мали свого т€гла. —ел€ни вим≥р€ли ширину борозни та њњ глибину, нюхали землю, чи не пахне гасом, та все було добре ≥ трактор орав швидше ≥ кращеї. јктивно в≥дв≥дували сел€ни гурток по вивченню —татуту с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥. ѕереконавшись у перевагах колективного господарства, банил≥вц≥ у березн≥ 1941 року почали подавати за€ви до колгоспу. «а к≥лька дн≥в над≥йшло 38 за€в. ќрган≥зац≥йн≥ збори прийн€ли р≥шенн€ про створенн€ с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥ ≥м.  ом≥нтерну. √оловою колгоспу сел€ни обрали б≥дн€ка ¬. ќ. ¬≥вчука. ћатер≥альна база колгоспу складалас€ з 100 га земл≥, 12 коней та к≥лькох гол≥в рогатоњ худоби. ¬есною колгоспники дружно й орган≥зовано вийшли в поле.  алин≥вська ћ“— прислала трактор ≥ допомогла њм усп≥шно провести пос≥вну кампан≥ю.

ѕ≥сл€ визволенн€ села в≥д окупант≥в у –уському Ѕанилов≥ в≥дкрилис€ семир≥чна школа, клуб, б≥бл≥отека. ѕочав д≥€ти медичний пункт. Ѕуло створено близько 20 гуртк≥в по л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ й малописьменност≥. «≥ сх≥дних областей –ад€нськоњ ”крањни в село прибули досв≥дчен≥ вчител≥ 3. —. Ѕардиш, √. —. ћазур, ¬.  . “ерешко та ≥нш≥. ¬ клуб≥ читалис€ лекц≥њ, демонструвалис€ к≥ноф≥льми.

« ≥н≥ц≥ативи ¬ашковецького райкому парт≥њ ≥ райкому комсомолу в 1941 роц≥ створено комсомольську орган≥зац≥ю, а також ж≥ночу раду, €ку очолила передова сел€нка ћ. ѕ. √авалешко.

¬≥роломний напад фашистськоњ Ќ≥меччини на нашу Ѕатьк≥вщину об≥рвав мирну працю труд≥вник≥в –уського Ѕанилова. 5 липн€ 1941 року село окупували н≥мецько-румунськ≥ в≥йська. ‘ашистськ≥ загарбники з допомогою украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в встановили жорстокий окупац≥йний режим.  олгосп був л≥кв≥дований, землю, л≥с, пасовиська, худобу повернуто пом≥щикам ≥ куркул€м, €к≥ разом з окупантами прибули в село. ƒо вТ€зниц≥ було кинуто першого голову с≥льради ћ. ¬. ≤ванчука, до концентрац≥йних табор≥в в≥дправлено понад 300 жител≥в. ”крањнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти по-зв≥р€чому вбили секретар€ с≥льради ћ. ѕ. √аврилюка, голову колгоспу ¬. ќ. ¬≥вчука, ланкову Ч голову ж≥ночоњ ради ћ. ѕ. √авалешко, члена правл≥нн€ колгоспу √. ƒ. „орногуза та ≥нших.

ќкупанти пограбували населенн€, знищили велику к≥льк≥сть колгоспних буд≥вель, робочоњ худоби, к≥з, овець тощо. ¬они забрали 155 коней, 25 свиней, 80 воз≥в та багато ≥ншого майна. «битки, запод≥€н≥ окупантами, разом з податками, штрафами й контрибуц≥€ми, виплаченими загарбникам, обчислювалис€ в сум≥ 882642 крб. Ќенависть мешканц≥в села до фашист≥в зростала з кожним днем. Ќедарма м≥сцев≥ власт≥ називали банил≥вц≥в Ђдуже злимиї, й за€вл€ли, що вони не заслуговують дов≥рТ€ окупац≥йноњ адм≥н≥страц≥њ.

8 кв≥тн€ 1944 року рад€нськ≥ в≥йська визволили –уський Ѕанил≥в в≥д загарбник≥в. “руд€щ≥ почали добров≥льно вливатис€ в лави „ервоноњ јрм≥њ, щоб скор≥ше добити ворога.

Ќа фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни захищали –ад€нську Ѕатьк≥вщину 66 банил≥вц≥в, з них 43 чол. загинуло. «а бойов≥ заслуги 5 чолов≥к нагороджено орденом „ервоного ѕрапора, 3 чолов≥ка Ч орденом —лави 3-го ступен€, решта Ч медал€ми. Ѕанил≥вц≥ брали участь в оборон≥ —тал≥нграда, штурмували  ен≥гсберг ≥ Ѕерл≥н, громили €понських агресор≥в на ƒалекому —ход≥.

ѕ≥сл€ визволенн€ зразу в≥дновили роботу с≥льрада, семир≥чна школа, гуртки по л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ ≥ малописьменност≥, клуб, б≥бл≥отека, медичний пункт. –ад€нська влада знову закр≥пила землю за труд€щими. ўоб кожне сел€нське господарство могло своЇчасно зак≥нчити с≥вбу, Ѕанил≥вська с≥льрада прикр≥пила безк≥нних сел€н до господарств, €к≥ мали т€глову силу ≥ с≥льськогосподарськ≥ знар€дд€. Ќайб≥дн≥ш≥ мешканц≥ села одержали довгостроков≥ кредити.

ќдночасно в сел≥ широко пропагувались ≥дењ колектив≥зац≥њ. –озТ€снювальну роботу проводив зав≥дуючий земельним в≥дд≥лом райвиконкому комун≥ст —. ≈. ‘есенко ≥ сел€ниЧактив≥сти. ¬ажливу роль у пропаганд≥ колективних форм господарюванн€ в≥д≥грав в≥дд≥лок радгоспу Ђ¬ашк≥вц≥ї, в≥дбудованого труд≥вниками села. ¬ 1945 роц≥ банил≥вц≥ орган≥зували к≥лька земельних громад.

 уркул≥ й захисники њх ≥нтерес≥в Ч банди украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥вЧчинили впертий оп≥р заходам –ад€нськоњ влади. ¬они зал€кували сел€н, убивали актив≥ст≥в, знищували громадське майно, спалили садибу в≥дд≥лка радгоспу Ђ¬ашк≥вц≥ї. ” с≥чн≥Члютому 1945 року жертвами зв≥р€чих розправ бандит≥в стали 52 чолов≥ка села, зокрема голова с≥льради ћ. ¬. ≤ванчук, голова батьк≥вського ком≥тету школи Ќ. ё. «озул€, бригадир радгоспу ќ. ¬. ≤льчук.

“а н≥що не могло зал€кати труд€щих. ¬ сел≥ була створена ≥ активно д≥€ла група самоохорони. ¬она затримала й передала органам влади чимало бандит≥в.

—творенн€ групи самоохорони ≥ њњ активна участь в боротьб≥ проти буржуазних нац≥онал≥ст≥в була €скравим св≥дченн€м зростанн€ пол≥тичноњ св≥домост≥ сел€нства. ” 1947 роц≥ в Ѕанилов≥ виникла ≥н≥ц≥ативна група по в≥дновленню колгоспу. Ќа зборах, скликаних нею, про св≥й вступ до колгоспу за€вили 25 сел€н. ‘. “. јндрич, подаючи за€ву, сказала: Ђ р≥м власних натруджених рук, у мене б≥льше нема н≥чого. јле ц≥ руки ще можуть працювати, ≥ вони не будуть зайвими в колгосп≥ї.  олгоспники усусп≥льнили 50 га земл≥, 20 коней, 13 плуг≥в, дек≥лька бор≥н. –ад€нська влада передала арт≥л≥ 18 га церковноњ земл≥.  олгосп був названий ≥менем ёр≥€ ‘едьковича.

ћатер≥альна база арт≥л≥ швидко м≥цн≥ла й зростала. ¬ 1948 роц≥ на њњ пол€х зТ€вивс€ трактор. ¬ 1950 роц≥ на фермах колгоспу нал≥чувалос€ 158 гол≥в великоњ рогатоњ худоби, а над≥й молока на одну фуражну корову становив 1514 к≥лограм≥в.

¬елику роль у зм≥цненн≥ арт≥л≥ в≥д≥грала парт≥йна орган≥зац≥€, створена в 1947 роц≥. ¬она допомагала правл≥нню налагодити зразкову трудову дисципл≥ну, пол≥пшити кер≥вництво бригадами й ланками, орган≥зувати д≥йове соц≥ал≥стичне змаганн€ за п≥двищенн€ врожайност≥ й продуктивност≥ громадського тваринництва. 18 травн€ 1948 року парт≥йна орган≥зац≥€ прийн€ла р≥шенн€ створити в Ѕанилов≥ другий колгосп. ƒл€ цього було моб≥л≥зовано весь актив села, ≥нтел≥генц≥ю, комсомольц≥в, ж≥ночу раду. ¬насл≥док широкоњ масово-пол≥тичноњ роботи в серпн≥ 1948 року виник колгосп ≥м. Ѕогдана ’мельницького. ѕочавс€ пер≥од масового повороту сел€н в≥д др≥бного ≥ндив≥дуального господарства до великого колективного. Ќа 1 с≥чн€ 1949 року в колгоспи обТЇдналис€ 242 двори.. Ќа к≥нець цього року колектив≥зац≥€ була завершена.

5 вересн€ 1950 року на зборах член≥в с≥льськогосподарських арт≥лей ≥м. ё. ‘едьковича й ≥м. Ѕ. ’мельницького с. Ѕанилова та ≥м.  отовського с. Ѕережниц≥ було прийн€то р≥шенн€ про створенн€ укрупненого колгоспу, €кий д≥став ≥мТ€ ё. ‘едьковича. ѕлоща земель обТЇднаного господарства нал≥чувала 3673 га, в т. ч. орноњ земл≥ Ч 1870 га. јрт≥ль обТЇднувала 687 господарств, €к≥ мали 1268 працездатних член≥в.

 ер≥вництво колгоспу основну увагу звернуло на боротьбу за п≥двищенн€ врожайност≥ с≥льськогосподарських культур. —таранний оброб≥ток земл≥, ущ≥льненн€ строк≥в пос≥в≥в, широке використанн€ орган≥чних та м≥неральних добрив допомогли арт≥л≥ добитис€ великих усп≥х≥в. ” 1955 роц≥ ланка ј. —. ќсташека виростила по 357 цнт цукрових бур€к≥в, а ланка ћ. √. ≤ван€ка Ч по 364 цнт. ¬ 1956 роц≥ колгосп почав культивувати льон та сорго. „ерез р≥к ц≥ культури дали 2 млн. крб. прибутку. ѕ≥двищилась ≥ продуктивн≥сть тваринництва. ” 1957 роц≥ було надоЇно по 2266 кг молока на кожну фуражну корову.

«а ц≥ дос€гненн€ райком  ѕ ”крањни та райвиконком нагородили колгосп ≥м. ё. ‘едьковича перех≥дним „ервоним прапором.
¬ наступн≥ роки арт≥ль добилась ще б≥льших усп≥х≥в. ¬ 1959 роц≥ до€рка ќ. ћ. ≤ваничук за 10 м≥с€ц≥в надоњла по 4590 кг молока в≥д кожноњ корови, ланка ћ. ѕ. ћегле€ одержала по 414 цнт, а ланка ј. √. јндрюк Ч по 404 цнт цукрового бур€ка, ћ. “. √аврилюк з своЇю ланкою виростив по 8 цнт волокна льону з га. ¬ 1965 роц≥ по урожайност≥ зернових культур арт≥ль зайн€ла перше м≥сце в район≥.

 олгосп ≥м. ё. ‘едьковича тепер Ч це велике, багатогалузеве механ≥зоване господарство, в розпор€дженн≥ €кого 22 трактори, 15 автомашин, 6 комбайн≥в та багато ≥ншоњ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. ¬≥н маЇ механ≥чн≥ майстерн≥ дл€ ремонту с≥льсько-господарського ≥нвентар€, пилораму, 4 електростанц≥њ (з них дв≥ пересувн≥), млин потужн≥стю в 12 тонн пшениц≥ за добу.

Ѕлизько 100 тис€ч карбованц≥в прибутку даЇ цегельний завод, збудований в 1968 роц≥.

¬ колгосп≥ орган≥зовано лозоплет≥льний цех, €ким керуЇ старий досв≥дчений майстер —. “. «агул.

—умочки, виготовлен≥ банил≥вськими ум≥льц€ми, користуютьс€ великим попитом. ¬≥д цього промислу колгосп маЇ понад 20 тис. крб. прибутку щороку.

¬еликими трудовими усп≥хами зустр≥ли колгоспники 50-р≥чч€ ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ. «авд€ки самов≥ддан≥й прац≥ вони одержали в≥д землеробства 528 546 крб. та в≥д тваринництва 339 017 крб. прибутк≥в.

—еред колгоспник≥в виросло багато передовик≥в колгоспних лан≥в.

ѕарт≥€ й ур€д в≥дзначили наполегливу працю колгоспник≥в високими нагородами. ќрдена Ђ«нак ѕошаниї удостоЇно ланкову ћ. “. √аврилюк.

¬с≥ ц≥ усп≥хи були дос€гнут≥ п≥д кер≥вництвом первинноњ парт≥йноњ орган≥зац≥њ, €ка основну увагу звернула на п≥дб≥р, розстановку ≥ вихованн€ кадр≥в, на п≥днесенн€ аг≥тац≥йно-масовоњ роботи. ” колгоспному виробництв≥ беруть участь 38 комун≥ст≥в. њх сумл≥нна прац€ Ї дл€ вс≥х труд≥вник≥в зразком комун≥стичного ставленн€ до дорученоњ справи.

” своњй повс€кденн≥й робот≥ парт≥йна орган≥зац≥€ спираЇтьс€ на комсомольц≥в.  омсомольська орган≥зац≥€ у к≥нц≥ 1967 року нал≥чувала 170 член≥в.  омсомольц≥ працюють у тракторн≥й ≥ р≥льничих бригадах, на ферм≥. ¬они Ч активн≥ учасники художньоњ самод≥€льност≥; багато з них навчаЇтьс€ в школ≥ с≥льськоњ молод≥.

¬ажлива роль у розвТ€занн≥ завдань комун≥стичного буд≥вництва належить виконкому с≥льради та пост≥йним ком≥с≥€м (бюджетно-ф≥нансов≥й, с≥льськогосподарськ≥й, культосв≥тн≥й, народноњ осв≥ти, благоустрою села та ≥ншим). Ќа сес≥€х с≥льради розгл€даютьс€ питанн€ колгоспного виробництва, роботи школи, л≥карн≥.

«а роки –ад€нськоњ влади сталис€ докор≥нн≥ зм≥ни в житт≥ ≥ побут≥ труд€щих Ѕанилова. «р≥с матер≥альний добробут сел€н. « 1 грудн€ 1966 року колгосп перейшов на грошову оплату прац≥. Ќепрацездатн≥ колгоспники одержують пенс≥њ за рахунок громадських фонд≥в (на 1 с≥чн€ 1968 року в колгосп≥ нал≥чуЇтьс€ 339 пенс≥онер≥в). “руд€щих обслуговують с≥льський ун≥вермаг, продовольчий магазин, магазин зал≥зних вироб≥в, к≥лька к≥оск≥в, чайна Ч всього 8 торговельних п≥дприЇмств.

ѕовн≥стю л≥кв≥довано неписьменн≥сть ≥ малописьменн≥сть. ѕрацюЇ чотири школи: початкова, восьмир≥чна (в с. Ѕережниц≥), середн€ ≥ школа с≥льськоњ молод≥. ѕрим≥щенн€ середньоњ школи триповерхове, в ньому нал≥чуЇтьс€ 20 класних к≥мнат ≥ 4 навчальн≥ каб≥нети (ф≥зичний, х≥м≥чний, б≥олог≥чний, а також техн≥чних засоб≥в). ¬с≥ каб≥нети забезпечен≥ необх≥дним наочним приладд€м. Ќавчають ≥ виховують школ€р≥в 50 учител≥в з вищою ≥ середньою осв≥тою. 30 жител≥в села здобули вищу осв≥ту ≥ працюють у р≥зних галуз€х народного господарства, 26 банил≥вц≥в продовжують навчанн€ у вузах. ∆итель села ƒ. ¬.  олотило д≥став званн€ кандидата х≥м≥чних наук.

” сел≥ Ї дит€чий садок ≥ четверо сезонних дит€чих €сел, пологовий будинок, аптека, л≥карн€ з х≥рург≥чним в≥дд≥ленн€м та рентгеноустановкою. ћедичну допомогу подають труд€щим 2 л≥кар≥, два фельдшери, одна акушерка ≥ 8 медичних сестер.

—воЇ дозв≥лл€ банил≥вц≥ провод€ть у двох клубах та трьох б≥бл≥отеках, книжковий фонд €ких становить понад 10 тис. том≥в. ” сел≥ споруджено л≥тн≥й к≥нотеатр на 700 м≥сць. ѕри клуб≥ працюють гуртки Ч хоровий ≥ художнього читанн€, а також оркестр народних ≥нструмент≥в та аг≥ткультбригада.

¬ оркестр≥ народних ≥нструмент≥в беруть участь 11 колгоспник≥в похилого в≥ку, багатьом з €ких по 70 рок≥в. Ќа соп≥лках, цимбалах та ≥нших народних ≥нструментах вони виконують буковинськ≥ народн≥ п≥сн≥. јг≥ткультбригада виступаЇ перед колгоспниками в пол≥ та на сцен≥ клубу. ¬ 1967 роц≥ створено духовий оркестр. ” село часто прињжджають артисти „ерн≥вецького музично-драматичного театру, обласноњ ф≥лармон≥њ, театру л€льок з≥ Ћьвова. « 1956 року в Ѕанилов≥ виходить багатотиражна газета Ђ олгоспне житт€ї. —≥льське в≥дд≥ленн€ товариства Ђ«нанн€ї орган≥зовуЇ регул€рне читанн€ лекц≥й дл€ жител≥в села, проводить тематичн≥ вечори, вечори запитань ≥ в≥дпов≥дей, диспути.

¬ 1967 роц≥ в сел≥ в≥дкритий народний музей. ¬ ньому з≥бран≥ реч≥ з давн≥х час≥в до наших дн≥в, зокрема ручн≥ рубила й камТ€н≥ сокири, р≥зноман≥тн≥ вироби з зал≥за, а також предмети побуту. Ѕагато тут Ї газет та книг, що розпов≥дають про усп≥хи соц≥ал≥стичного буд≥вництва. Ќа стендах ≥ д≥аграмах показано розвиток у Ѕанилов≥ с≥льського господарства, осв≥ти, р≥ст народного добробуту. ” музењ Ї також куток бойовоњ слави, де експонуютьс€ портрети учасник≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни, що загинули на фронтах.

—лавитьс€ село новими звича€ми й обр€дами. “радиц≥йними стали вечори трудовоњ слави та вечори прац≥ ≥ п≥сн≥, проводи до –ад€нськоњ јрм≥њ. ¬ урочист≥й обстановц≥ в≥дбуваЇтьс€ реЇстрац≥€ шлюб≥в. —еред оновлених календарних св€т дуже колоритним ≥ ц≥кавим Ї св€то Ќового року. ¬. н≥ч п≥д Ќовий р≥к банил≥вц≥ ход€ть щедрувати. ” клуб≥ влаштовують бал-маскарад, а вранц≥ 1 с≥чн€ д≥ти йдуть в≥д хати до хати пос≥вати, присп≥вуючи:

—≥йс€, стелис€, зерно крилате,

–ад≥сть родис€ у кожн≥й хат≥,

” кожн≥й хат≥ в сел≥ ≥ м≥ст≥,

∆ити вам, люди, рок≥в по дв≥ст≥.

∆ити вам, люди, ≥ не тужити,

≤ з кожним роком все молод≥ти.

ўо нам т≥ л≥та, €к серце юне,

—ходить з≥рниц€, зор€ комуниЕ

ѕ≥д час провод≥в до –ад€нськоњ јрм≥њ б≥л€ колгоспного клубу збираЇтьс€ багато молод≥. √раЇ музика. ”рочистий веч≥р, присв€чений проводам, в≥дкриваЇ секретар парт≥йноњ орган≥зац≥њ. ѕот≥м виступають колишн≥ воњни, €к≥ розпов≥дають майбутн≥м захисникам ¬≥тчизни про свою службу в р€дах –ад€нськоњ јрм≥њ, про участь у ¬елик≥й ¬≥тчизн€н≥й в≥йн≥, про вимоги, €к≥ ставл€тьс€ перед рад€нськими солдатами. ¬≥д комун≥ст≥в та батьк≥в зачитуЇтьс€ наказ допризовникам. «автрашн≥ воњни дають кл€тву в≥дм≥нно служити в р€дах –ад€нськоњ јрм≥њ. ѕ≥онери з букетами кв≥т≥в в≥тають њх. ƒ≥вчата прощаютьс€ з хлопц€ми, наказують писати про своЇ солдатське житт€.

Ўвидко зм≥нюЇтьс€ ≥ зовн≥шн≥й вигл€д села. «никли стар≥ хати п≥д соломТ€ною стр≥хою. ¬сюди тепер видн≥ютьс€ св≥тл≥ й простор≥ будинки п≥д черепицею, шифером ≥ зал≥зними дахами. 427 нових буд≥вель прикрашають колгоспний Ѕанил≥в Ч одне з найб≥льших с≥л ¬ижницького району.

 оли ран≥ше кожне житло под≥л€лос€ на Ђхатчинуї, що служила за кухню, њдальню й спальню ≥ Ђвелику хатуї, в €к≥й н≥хто не мешкав, тепер воно складаЇтьс€ з чотирьох к≥мнат: кухн≥, св≥тлиц≥, спальн≥ й дит€чоњ. —аморобн≥ столи, лави та л≥жка поступилис€ м≥сцем перед сучасними фабричними мебл€ми., ¬ квартирах колгоспник≥в можна бачити рад≥оприймач≥ й телев≥зори, газов≥ плити й холодильники, швейн≥ й пральн≥ машини, пилососи. Ќев≥дТЇмною частиною ≥нтерТЇру стали шафи з книгами.

—ело електриф≥ковано. ¬ 1951 роц≥ тут побудовано м≥жколгоспний рад≥овузол, €кий обслуговуЇ й сус≥дн≥ села. ¬ Ѕанилов≥ в≥дкрито комб≥нат побутового обслуговуванн€, лазню, пошту й телеграф. —илами громадськост≥ споруджено с≥льський стад≥он, закладено парк.

÷ентральна вулиц€ Ѕанилова од€глас€ в асфальт. Ќайпочесн≥ше м≥сце в сел≥ в≥дведено памТ€тнику-обел≥ску на честь банил≥вц≥в, €к≥ загинули на фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни ≥ в боротьб≥ з лютими ворогами народу Ч украњнськими буржуазними нац≥онал≥стами.

Ќевп≥знанним став Ѕанил≥в за час, що минув в≥д дн€ воззТЇднанн€ ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини з –ад€нською ”крањною. …ого усп≥хи Ч насл≥док повс€кденного п≥клуванн€  омун≥стичноњ парт≥њ й –ад€нського ур€ду про пол≥пшенн€ добробуту труд€щих.

ќ. ћ. ѕќЌќћј–№ќ¬, ≤. ћ. √–”Ў ќ¬—№ »…

ћетки:  

Ѕ≈–≈√ќћ≈“, ¬»∆Ќ»÷№ »… –ј…ќЌ, „≈–Ќ≤¬≈÷№ ј ќЅЋј—“№

ƒневник

—реда, 06 январ€ 2016 г. 11:12 + в цитатник
Ѕерегомет (до 1946 р. Ѕергомет над —≥ретом) Ч селище м≥ського типу (до 1963 р.Ч село), центр селищноњ –ади. –озташований у п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ „ерн≥вецькоњ област≥, в мальовнич≥й м≥сцевост≥ карпатського передг≥рТ€, вздовж л≥вого берега стр≥мкоњ г≥рськоњ р≥чки ¬еликого —≥рету. ѕрот€жн≥сть Ѕерегомета Ч 12 км. ¬≥дстань до райцентру Ч 18 км, до обласного центру Ч 65 км. ≤з районним та обласним центрами селище звТ€зане автошл€хом „ерн≥вц≥Ч¬ижниц€Чѕутила, що проходить через нього.  ≥нцева станц≥€ зал≥зниц≥ „ерн≥вц≥Ч√либокаЧЅерегомет. Ќаселенн€ Ч 9347 чолов≥к. Ѕерегометськ≥й селищн≥й –ад≥ п≥дпор€дковане с. «ар≥чч€.

Ќазва селища походить в≥д слова берегомет Ч м≥сце, де берег р≥ки намиваЇтьс€ водою.

Ќайдавн≥ша письмова згадка про Ѕергомет належить до 1696 року. ѕроте село виникло значно ран≥ше. «а народним переказом, це сталос€ в друг≥й половин≥ XV стол≥тт€. ѕ≥д час одн≥Їњ в≥йни з турками в≥дзначивс€ вин€тковою хоробр≥стю сел€нин ¬асиль, €кий жив на невеликому хутор≥, що знаходивс€ м≥ж тепер≥шн≥м Ѕерегометом ≥ ¬ижницею. «а хоробр≥сть ≥ в≥двагу молдавський господар —тефан III над≥лив його землею (б≥л€ «ар≥чч€ Ч частини тепер≥шнього Ѕерегомета). —≥мТ€ ¬асил€, очистивши в≥д л≥су невелику д≥л€нку, оселилас€ там. «годом пор€д з його садибою почали селитис€ ≥нш≥ жител≥ навколишн≥х м≥сцевостей.

—ело поступово розросталос€. 1774 року в Ѕергомет≥ над —≥ретом проживало вже 63 с≥мТњ. ќсновним зан€тт€м населенн€ було скотарство ≥ мисливство. ¬ажливу роль у господарськ≥й д≥€льност≥ в≥д≥гравали деревообробний промисел (виготовленн€ дощок, дранки, гонти тощо), а з 1799 року, коли на околиц≥ села було ви€влено солоне джерело,Ч також ≥ сол€ний промисел. ¬ироби з дерева сел€ни продавали на €рмарках у ¬ижниц≥, а за ропою прибували п≥дводи нав≥ть ≥з „орткова (√аличина).

” друг≥й половин≥ XVIII стол≥тт€ селом волод≥ли пом≥щики ћ.  ешко,  . –усеш, ¬. ≥ —. ¬асильки. —ел€ни в≥дробл€ли на них по 30 дн≥в панщини щороку, давали пр€жу, по одн≥й курц≥ ≥ возу дров, а т≥, що не мали вињзду,Ч платили по 1 флорину.  р≥м того, з сел€н вимагали по 1 флорину в р≥к за право користуватис€ л≥сом дл€ власних потреб.

¬ перш≥й половин≥ XIX стол≥тт€ повновладним володарем села стала пом≥щицька родина ¬асильк≥в. Ѕергомет над —≥ретом перетворивс€ в центр њх обширноњ дом≥н≥њ, €к≥й належало 68 793 йохи земл≥ та велика к≥льк≥сть п≥дданих сел€н. ¬ сел≥ перебували дом≥н≥альна адм≥н≥страц≥€, суд ≥ вТ€зниц€.

≈ксплуатац≥€ сел€н посилилас€. «а угодами, €к≥ 18 лютого 1826 року ≥ 5 с≥чн€ 1838 року уклав пом≥щик …. ¬асилько з своњми п≥дданими, бергометськ≥ сел€ни повинн≥ були доставл€ти дрова, в≥ддавати пом≥щиков≥ встановлену к≥льк≥сть пр€ж≥ й курей, ремонтувати панськ≥ буд≥вл≥ та в≥дробл€ти по 78 дн≥в панщини. ѕри не-нормованих роботах день панщини тривав Ђв≥д досв≥тку до ноч≥ї, а при нормованихЧ визначавс€ такий обс€г роботи, €кий сел€нин не м≥г виконати прот€гом дн€. ‘актично п≥ддан≥ ¬асилька щороку в≥дбували не 78, а значно б≥льше панщинних дн≥в. ѕом≥щик виган€в п≥дданих на панщину в нед≥льн≥ ≥ св€тков≥ дн≥, п≥ддавав њх жорстоким катуванн€м, кидав до вТ€зниц≥.

—ел€ни пост≥йно боролис€ проти важкого феодального гн≥ту, утиск≥в ≥ знущань. «окрема, в околиц€х села д≥€ли загони опришк≥в. ƒо наших дн≥в д≥йшло багато народних переказ≥в про боротьбу народних месник≥в ≥з гнобител€ми-кр≥посниками. ¬ одному з них розпов≥даЇтьс€, €к п≥д час нападу опришк≥вського загону на маЇток бергометського д≥дича жовн≥рам вдалос€ схопити опришка. ¬≥н був засуджений до страти. Ќ≥хто не зм≥г його вр€тувати через посилену охорону. «асудженого прилюдно четвертували, й частини т≥ла кинули серед пол€, наказавши сел€нам не торкатис€ до них. јле кр≥паки Ѕергомета не могли байдуже дивитись на знущанн€ над прахом свого захисника. …дучи в поле, кожен з них набирав у пригорщ≥ земл≥ ≥ висипав њњ на пошматоване т≥ло. “ак вир≥с курган б≥л€ Ѕергомета, €кий називаЇтьс€ тепер горою —т≥жком.

Ќезважаючи на очевидну легендарн≥сть ц≥Їњ розпов≥д≥, вона становить значний ≥нтерес, бо показуЇ ставленн€ бергометських сел€н до опришк≥вського руху, њх сп≥вчутт€ ≥ допомогу опришкам. ™ св≥дченн€, що опришки часто переховувалис€ в≥д пересл≥дуванн€ ур€дових в≥йськ в околиц≥ Ѕергомета, п≥д горою —т≥жком, в т. зв. √≥рськ≥й комор≥. Ѕергометчани вдавалис€ ≥ до такоњ форми боротьби €к втеча. Ћише в 1805 роц≥ з села втекло 30 родин.

” 1848Ч1849 рр., п≥д час повстанн€ п≥д кер≥вництвом ЋукТ€на  обилиц≥, бергометськ≥ сел€ни в≥дмовилис€ виконувати панщину, захопили пом≥щицьк≥ земл≥, перестали визнавати розпор€дженн€ ур€дових орган≥в. ќбласний ком≥сар —иржистий 30 листопада 1848 року допов≥дав обласному управл≥нню, що в Ѕергомет≥ над —≥ретом Ђгромада зовс≥м збунтувалас€ї.

Ѕергометчани ‘ед≥р √натюк, ќлекса ƒум≥тро (ѕетрук) ≥ “одор ћиронюк були найактивн≥шими учасниками повстанн€. ¬они п≥дтримували т≥сн≥ звТ€зки з Ћ.  обилицею, передавали громад≥ його накази.  ≥лька раз≥в був у сел≥ ≥ сам Ћ.  обилиц€. 22 березн€ 1849 року, прибувши до Ѕергомета над —≥ретом, в≥н закликав сел€н Ђв≥дстоювати своњ права ≥ н≥ в чому не поступатис€ї. Ќародний ватажок говорив, що сел€ни Ђсам≥ стануть володар€ми своЇњ земл≥, л≥с≥в та пасовищї, дл€ цього њм Ђтреба по можливост≥ добре озброњтис€ї. ўоб привести сел€н до покори, на просьбу пом≥щика ¬асилька в село були над≥слан≥ в≥йська.

јнтифеодальн≥ виступи примусили австр≥йський ур€д провести сел€нську реформу. «а зв≥льненн€ в≥д панщини й ≥нших феодальних повинностей в≥д сел€н зажадали непосильного викупу. Ќад ними чинились нечуван≥ насильства. ¬ „ерн≥вецькому обласному державному арх≥в≥ збер≥гаютьс€ дес€тки скарг бергометських сел€н, у €ких ≥де мова про захопленн€ …. ¬асильком њхньоњ земл≥, худоби та ≥ншого майна, про заборону користуватис€ л≥сами й пасовищами. 25 лютого 1849 року громада села за€вила окружному управл≥нню Ѕуковини, що пом≥щик заборон€Ї сел€нам виган€ти худобу в л≥си, €к≥ з д≥да-прад≥да належать њм, не дозвол€Ї збирати хмиз дл€ палива, внасл≥док чого вони попалили вс≥ своњ тини й сади. Ѕергометськ≥ сел€ни ћ. √риба, ѕ. ћендришора, √. “качук та .≥нш≥, апелюючи до карного суду Ѕуковини, 30 листопада 1851 року писали, що ¬асилько Ђз дн€ на день пересл≥дуЇ њх ще б≥льше утисками й насильствами. ¬≥н забираЇЕ земельн≥ д≥л€нки, наказуЇ своњм л≥сникам й наймитам в≥дбирати у них худобу, с≥но, дрова, хл≥б, та хатн≥ реч≥ї. 27 травн€ 1853 року бергометчани скаржились, що Ђстали жебраками, а д≥ти њх нид≥ють в нужд≥ та голод≥ї.

—тановище жител≥в Ѕергомета над —≥ретом пог≥ршувалось ≥ тому, що прот€гом к≥лькох рок≥в тут було розквартироване в≥йсько, введене в село 1849 року. —ел€ни зобовТ€зан≥ були утримувати солдат≥в, витрачаючи на це останн≥ своњ заощадженн€. ¬ скарз≥, подан≥й 16 червн€ 1851 року до ≥мператора, говорилос€, що —. —ањн мусив утримувати двох солдат≥в прот€гом 9 тижн≥в ≥ витратив на них 40 флорин≥в ≥ 40 крейцер≥в. —ел€нин ћ. Ѕерник утримував одного солдата, що коштувало йому 10 флорин≥в.

Ќасильства властей та пом≥щика над сел€нами, в≥дкрите пограбуванн€ њх п≥д час проведенн€ реформи викликали не лише протести у форм≥ скарг, а й переконували труд€щих у необх≥дност≥ старанноњ п≥дготовки до нових масових виступ≥в. ¬л≥тку 1853 року в Ѕергомет≥ над —≥ретом в≥дбулос€ к≥лька таЇмних сходок. ѕол≥ц≥њ вдалос€ дов≥датис€ про них, ≥ 27 учасник≥в сходок були т€жко покаран≥: ќ. ƒум≥тро д≥став 3,5 м≥с€ц€ увТ€зненн€ й 25 бук≥в, ™. ƒум≥тро Ч 25 бук≥в, √. √натюк Ч 20 бук≥в, “. ћендришора Ч 20 бук≥в ≥ т. д.

Ѕарон …. ¬асилько, €к ≥ ран≥ше, був господарем села. 29 вересн€ 1859 року в≥н клопотавс€ про вид≥ленн€ його волод≥нн€ в окрему адм≥н≥стративну одиницю, бо Ђплоща його земл≥ в Ѕергомет≥ набагато перевищуЇ площу громадськоњ земл≥ї.

ѕ≥сл€ реформи в сел≥ посилилос€ розшаруванн€ сел€нства. « 1847 по 1865 р≥к к≥льк≥сть безземельних двор≥в у Ѕергомет≥ над —≥ретом зб≥льшилас€ у ш≥сть раз≥в. «а цей же час к≥льк≥сть двор≥в, що волод≥ли земельними д≥л€нками в≥д 5 до 10 йо-х≥в, скоротилас€ б≥льше, н≥ж в два рази.

¬ той час, коли бергометськ≥ сел€ни, втрачаючи землю й розорюючись, змушен≥ були шукати зароб≥тку за межами села, ц≥сарський ур€д з метою он≥меченн€ украњнського населенн€ пересел€в до Ѕергомета над —≥ретом та ≥нших с≥л Ѕуковини н≥мецьких колон≥ст≥в. ѕерша н≥мецька колон≥€ ќлександердорф виникла тут у 1863 роц≥. ¬ н≥й проживало 150 чол.  олон≥ю  атар≥нендорф з населенн€м в 260 чол. н≥мц≥ заснували 1869 року.  олон≥сти знаходилис€ в значно кращих умовах, н≥ж м≥сцеве украњнське населенн€. ¬они одержували в≥д держави землю, хати, робочу худобу, необх≥дний ≥нвентар та зв≥льн€лис€ в≥д податк≥в ≥ вс€ких повинностей на 10 рок≥в.

–озвиток кап≥тал≥зму на Ѕуковин≥ спри€в посиленню використанн€ бергометських л≥с≥в, що належали баронов≥ ¬асильку. ¬ 60-х ≥ на початку 70-х рок≥в XIX стол≥тт€ в≥д продажу буд≥вельного л≥су, пиломатер≥ал≥в, гонти, дранки, дров ≥ поташу ¬асилько мав щор≥чно понад 40 тис. флорин≥в прибутку. „етверту частину ц≥Їњ суми в≥н одержував в≥д продажу поташу.

¬ 1886 роц≥ були здан≥ в експлуатац≥ю зал≥знична л≥н≥€ √либокаЧЅергомет завдовжки 53 км ≥ вузькокол≥йка ЅергометЧћежиброди завдовжки 9,2 км. «ал≥зниц≥ вплинули на дальший економ≥чний розвиток Ѕергомета над —≥ретом, особливо на розвиток л≥совоњ промисловост≥. ¬узькокол≥йка звТ€зувала село з паровою л≥сопильнею в ћежибродах, а зал≥зниц€ давала вих≥д бергометському л≥су ≥ пиломатер≥алам на внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й ринки.  р≥м л≥су, ц≥Їю зал≥зницею вивозилас€ з Ѕергомета ≥ навколишн≥х с≥л худоба, а довозилис€ борошно, зал≥зн≥ та ≥нш≥ вироби.

«ростало в сел≥ й населенн€. якщо в 188.0 роц≥ тут нал≥чувалос€ 2636 жител≥в, то в 1910 роц≥ село (разом з „ерешенькою, Ћопушною,  атар≥нендорфом, ќлексан-дердорфом ≥ ћежибродами) мало вже 7296 чол., в т. ч. украњнц≥в Ч 5645, н≥мц≥в Ч 460, румун Ч 11 чол. ќсновна частина бергометчан працювала в с≥льському господарств≥ ≥ л≥сн≥й промисловост≥, 109 чолов≥к займалис€ ремеслом ≥ 120 Ч торг≥влею.

ƒальший розвиток кап≥тал≥стичних в≥дносин поглиблював зубож≥нн€ й обезземеленн€ сел€н. “ак, за пер≥од з 1884 по 1912 р≥к середн≥й розм≥р сел€нських д≥л€нок зменшивс€ з 2,2 до 0,7 га1. ѕосилилось розоренн€ сел€нських господарств ≥ зб≥льшилась њх заборгован≥сть. Ѕ≥льше третини сел€н на початку XX стол≥тт€ мали ≥потечн≥ борги, загальна сума €ких становила 382 337 крон2.

—ел€ни, €к≥ не могли погасити заборгован≥сть, п≥дпадали п≥д екзекуц≥њ, внасл≥док чого багато з них втрачали не лише землю, а й хати. ” 1912 роц≥ 49 проц. бергометчан не мали н≥ хати, н≥ будь-€кого кутка. –озоренн€ й злидн≥ примушували сел€н ем≥грувати за кордон. ƒо 1913 року з Ѕергомета над —≥ретом вињхало за океан 512 чолов≥к

“€жке економ≥чне становище, пол≥тичне безправТ€ й нац≥ональне пригн≥ченн€ викликали протести бергометчан, п≥д≥ймали њх на боротьбу проти визискувач≥в. ” 1896 роц≥ в сел≥ виникло в≥дд≥ленн€ «агальноњ профес≥йноњ сп≥лки Ѕуковини, €ка обТЇднувала, роб≥тник≥в р≥зних нац≥ональностей. ѕ≥д впливом першоњ рос≥йськоњ революц≥њ в листопад≥ 1905 року в≥дбулис€ тут народне в≥че ≥ демонстрац≥€, учасники €ких вимагали загального виборчого права.

¬ роки австр≥йськоњ окупац≥њ б≥льш≥сть населенн€ була неписьменною. Ўколу в сел≥ в≥дкрито т≥льки в 1861 роц≥, але через матер≥альн≥ нестатки значна частина д≥тей в≥дв≥дувати њњ не могла.

 р≥м читальн≥ товариства Ђ–уська бес≥даї, н≥€ких культурно-осв≥тн≥х установ у сел≥ не було.

«найомл€чись з Ѕуковиною, вивчаючи житт€ њњ населенн€, передус≥м гнобленого сел€нства, в 1905 роц≥ у Ѕергомет≥ над —≥ретом побував ≤. я. ‘ранко. Ќа початку XX стол≥тт€ сюди не раз прињжджала ќ. ё.  обил€нська.

Ѕагато гор€ принесла жител€м села перша св≥това в≥йна. „олов≥че населенн€ було моб≥л≥зоване до австр≥йськоњ арм≥њ, значна частина с≥мей позбулас€ худоби внасл≥док безперервних рекв≥зиц≥й. ¬ 1916 роц≥ припинив роботу л≥сопильний завод. “од≥ ж спалахнув голод. ” лютому 1917 року в Ѕергомет≥ голодувало 168 с≥мей безземельних ≥ малоземельних сел€н. Ќезадоволенн€ труд€щих ≥снуючими пор€дками ще дужче посилювалось. ¬еликий вплив на зростанн€ класовоњ св≥домост≥ труд€щих мала ¬елика ∆овтнева соц≥ал≥стична революц≥€, про €ку розпов≥дали колишн≥ солдати австр≥йськоњ арм≥њ, що поверталис€ з рос≥йського полону. “ак, один з них Ч ёр≥й “атарчук, повернувшись до р≥дного Ѕергомета, закликав односельчан ≥ти за прикладом рос≥йських брат≥в ≥ в≥д≥брати у барона ¬асилька землю, л≥с та пасовиська.

„ј—“»Ќј 1

ћетки:  

ЅјЌ»Ћ≤¬, ¬»∆Ќ»÷№ »… –ј…ќЌ, „≈–Ќ≤¬≈÷№ ј ќЅЋј—“№

ƒневник

—реда, 06 январ€ 2016 г. 11:02 + в цитатник
Ѕанил≥в (до 7 вересн€ 1946 року –уський Ѕанил≥в) село, центр с≥льськоњ –ади. –озташований у передг≥рТ€х  арпат, за 18 км на п≥вн≥чний сх≥д в≥д районного центру ≥ за 52 км в≥д „ерн≥вц≥в. «ал≥знична станц≥€. „ерез Ѕанил≥в проходить шосейна дорога „ерн≥вц≥Ч¬ижниц€. Ќаселенн€ Ч 3555 чолов≥к. —≥льрад≥ п≥дпор€дковане село Ѕережниц€.

Ќа територ≥њ села ви€влено рештки к≥лькох стародавн≥х поселень: в урочищ≥  оритниц≥ Ч трип≥льськоњ культури (III тис€чол≥тт€ до н. е.), на п≥вденно-сх≥дн≥й околиц≥ Ч доби раннього зал≥за (≤ тис€чол≥тт€ до н. е.), в урочищ≥ ƒол≥шн≥й  ут Ч давньоруських час≥в (XIIЧXIII стол≥тт€). ” 1885 роц≥ в сел≥ знайдено скарб римських монет II стол≥тт€.

Ќайб≥льш ранн≥ письмов≥ в≥домост≥ про –уський Ѕанил≥в належать до XV стол≥тт€. ≤з запис≥в у галицьких судових актах видно, що село в 1445Ч1457 рр. входило до складу —н€тинськоњ волост≥.

«наход€чись на кордон≥ м≥ж ћолдавським кн€з≥вством ≥ ѕольщею, –уський Ѕанил≥в довгий час був м≥сцем тривалоњ боротьби м≥ж польськими корол€ми ≥ молдавськими господар€ми.

Ќа територ≥њ села збереглис€ топон≥м≥чн≥ назви, повТ€зан≥ з турецьким пануванн€м на Ѕуковин≥ (Ђтурецький валї, Ђтурецька дорогаї), та залишки турецького сторожового поста.

” 1490 роц≥ –уський Ѕанил≥в був подарований молдавським господарем монастирев≥ ѕутн≥. « середини XVI стол≥тт€ село стало волод≥нн€м св≥тських феодал≥в: у 40-х роках XVII стол≥тт€ воно належало пом≥щиков≥  . де Ћуковщо, п≥зн≥ше Ч його спадкоЇмц€м. ” XVIII стол≥тт≥ селом волод≥в монастир св. —пиридона, €кий у 1779 роц≥ обм≥н€в його на магазини Ћ. ≤мбо в яссах.

«а переписом 1775 року, проведеним австр≥йськими власт€ми, у ¬ерхньому Ѕанилов≥ ≥ Ќижньому Ѕанилов≥, €к≥ складали –уський Ѕанил≥в, нараховувалось 187 сел€нських с≥мей, 6 с≥мей мазил≥в (др≥бних пом≥щик≥в) ≥ 4 поп≥вськ≥ с≥мТњ Ч всього 197 с≥мей. ќсновна частина села в той час розташовувалась м≥ж р≥кою „еремошем ≥ його рукавом ћлин≥вкою. ѕрир≥ст населенн€ в≥дбувавс€ здеб≥льшого за рахунок сел€н, €к≥ т≥кали з м≥сцевостей, де феодальний гн≥т був важчим.

” друг≥й половин≥ XVIII стол≥тт€ повинност≥ сел€н –уського Ѕанилова на користь пом≥щик≥в визначалис€ т. зв. золотою грамотою воЇводи √. √≥ки. «а ц≥Їю грамотою панщина дор≥внювала 12 дн€м на р≥к.  р≥м нењ, сел€ни повинн≥ були давати панов≥ дес€ту частину врожаю. “а фактично панщина була б≥льшою. ѕ≥сл€ загарбанн€ Ѕуковини јвстр≥Їю процес закр≥паченн€ посиливс€: пани за п≥дтримкою властей почали зб≥льшувати денн≥ норми вироб≥тку, встановлен≥ золотою грамотою. ¬ перш≥й половин≥ XIX стол≥тт€, кр≥м панщини, к≥нн≥ сел€ни повинн≥ були привозити пом≥щиков≥ по одн≥й п≥двод≥ дров, працювати на ремонт≥ його будинк≥в, млин≥в, шл€х≥в ≥ т. д., а п≥ш≥ Чдавати дес€ту частину свого врожаю. ƒо того ж сел€ни давали пом≥щикам по одн≥й курц≥ ≥ одному м≥тков≥ пр€ж≥.

”€вленн€ про економ≥чне становище жител≥в –уського Ѕанилова можна мати на п≥дстав≥ таких даних: у 1836 роц≥ пом≥щиков≥ ѕ. Ѕогосевичу належало 21 парок≥нне господарство ≥ 41 безк≥нне. 19 пом≥щик≥в у 1847 роц≥ волод≥ли 3458 йохами, а тимчасом 769 сел€нських родин користувалис€ лише 5058 йохами земл≥.

—ел€ни страждали в≥д великих податк≥в, недород≥в, падежу худоби. ¬еликий голод був викликаний, зокрема, неврожаЇм 1815 року. Ќав≥ть австр≥йська адм≥н≥страц≥€ змушена була визнати, що у сел€н немаЇ Ђзапас≥в хл≥ба н≥€кихї. Ћише найнеобх≥дн≥ша допомога сел€нам повинна була становити, за даними адм≥н≥страц≥њ, 11340 флорин≥в. ѕроте феодали в≥дмовл€лис€ давати безпроцентну позичку сел€нам. “ому б≥днота йшла з села на зароб≥тки до —ел€тина.

∆орстока пом≥щицька експлуатац≥€, част≥ неврожањ та рекрутчина загострювали дал≥ класов≥ протир≥чч€. ћасового характеру набули втеч≥ з села. Ћише 1815 року з –уського Ѕанилова втекло 44 сел€нськ≥ родини.

ѕ≥д час повстанн€ п≥д кер≥вництвом ЋукТ€на  обилиц≥ банил≥вц≥ одними з перших стали в р€ди борц≥в проти соц≥альноњ несправедливост≥. ќкружний ком≥сар допов≥дав Ѕуковинському управл≥нню, що жител≥ –уського Ѕанилова та ≥нших с≥л Ђзбунтувалис€ї ≥ що Ђповна в≥дмова п≥дкор€тис€ дом≥н≥њ Ї результатом вказ≥вок, даних  обилицеюї. як видно з документа в≥д 21 грудн€ 1848 року, громади багатьох с≥л, у т. ч. ≥ –уського Ѕанилова, захоплювали пом≥щицьк≥ земл≥ й л≥си. 31 березн€ 1849 року виборц≥ –уського Ѕанилова гар€че в≥дгукнулис€ на заклик ЋукТ€на  обилиц≥ ≥ ёр≥€ “имоша зТ€витис€ на нараду до м. „ерн≥вц≥в. јле адм≥н≥страц≥€, д≥знавшись про нам≥ри сел€нських депутат≥в, заборонила проводити цю нараду.

28 с≥чн€ 1851 року депутати –уського Ѕанилова поставили своњ п≥дписи (хрестиками) п≥д протестом 81 делегата „ерн≥вецького пов≥ту проти незаконного арешту ЋукТ€на  обилиц≥ ≥ свав≥лл€ пом≥щик≥в та адм≥н≥страц≥њ.

—касуванн€ кр≥пацтва не виправдало спод≥вань сел€нства на одержанн€ земл≥. Ѕ≥льш≥сть кращих земель належала й дал≥ пом≥щикам ј. та ¬. √афенкам,  . Ѕогосевич й ≥ншим. ѕом≥щики захопили й сел€нськ≥ л≥си та луки. « 1847 до 1864 року вони загарбали 580 йох≥в уг≥дь. ” 1862 роц≥ сел€нин ƒ.  олотило подав скаргу до пов≥тового суду на пом≥щика “. Ѕогосевича. –ан≥ше цей сел€нин користувавс€ 7 йохами 1121 сажнем земл≥, в т. ч. лукою ≥ л≥сом. ѕ≥сл€ скасуванн€ кр≥посного права пом≥щик за€вив, що л≥с належить йому, ≥ заборонив  олотилов≥ користуватис€ ним, хоч податок за л≥с платив сел€нин. ” сел€нина ≤. ≤льчука пом≥щик також захопив 1 фальчу 50 пражин земл≥, €ка поросла л≥сом.

« аналог≥чними скаргами зверталис€ до суду й ≥нш≥ сел€ни. ¬ 1864 роц≥, наприклад, 76 сел€н апелювали до державного м≥н≥стерства у ¬≥дн≥. ¬они за€вили, що ще в 1849 ≥ наступних роках подавалис€ скарги до пов≥тового ур€ду та до Ѕуковинського крайового управл≥нн€ на пом≥щик≥в “. ≥ ћ. Ѕогосевич≥в, €к≥ захопили њх луки ≥ л≥с, але влада завжди вир≥шувала справу на користь пом≥щик≥в. ” 1881 роц≥ сел€ни ≤. ≤льчук, ƒ.  олотило, ƒ. Ўендро та ≥нш≥ подали под≥бну скаргу до самого ц≥сар€.

«розум≥вши, що скарги не допомагають, сел€ни почали самов≥льно рубати л≥с на захоплених у них земл€х. 17 кв≥тн€ 1876 року пом≥щик  . Ѕогосевич скарживс€ крайовому управл≥нню на ¬.  олотила, ќ. „орнокожа ≥ ƒ. Ўендра, €к≥ зрубали 210 дерев.

ѕ≥сл€ сел€нськоњ реформи посиливс€ процес розоренн€ сел€нства. якщо в 1847 роц≥ у –уському Ѕанилов≥ було 30 халупник≥в, то у 1865Ч141.  ≥льк≥сть малоземельних сел€нських господарств, €к≥ мали до двох йох≥в земл≥, зб≥льшилась за той час з 125 до 230. «росла також к≥льк≥сть ≥ малоземельних сел€н, €к≥ мали д≥л€нки в≥д 2 до 5 йох≥в (з 130 до 194). «а рахунок середн€цьких господарств росли куркульськ≥ господарства. якщо в 1847 роц≥ њх було 5, то в 1865 Ч 163.

ѕ≥сл€ реформи в сел≥ зТ€вл€ютьс€ промислов≥ п≥дприЇмства, головним чином гуральн≥. ѕерша гуральн€ була побудована ще в 1840 роц≥, через 20 рок≥в њх було вже три. ” 1871 роц≥ вони випускали 4083 в≥дер гор≥лки.

1869 року в –уському Ѕанилов≥ в≥дкрили пошту.  ожного дн€ зв≥дси в≥дправл€вс€ поштовий курТЇр на ¬ашковецький поштамт. « 1880 року було дозволено проводити в сел≥ щосереди €рмарки. ¬ к≥нц≥ 90-х рок≥в XIX стол≥тт€ тут розпочато буд≥вництво зал≥зниц≥ Ќеполок≥вц≥Ч¬ижниц€, €ка проходила через –уський Ѕанил≥в. ¬ сел≥ була в≥дкрита зал≥знична станц≥€. ÷е посилило зростанн€ населенн€. ¬ 1871 роц≥ воно становило 3686 жител≥в. ” 1900 роц≥ в –уському Ѕанилов≥ вже нал≥чувалос€ 1024 будинки ≥ 5152 жител≥.

“€жк≥ злидн≥, безземелл€ та малоземелл€ змушували сел€н залишати р≥дн≥ м≥сц€ ≥ вињжджати до ≥нших крањн. ¬ 1898 роц≥ до  анади ем≥грувало 17 с≥мей, у 1899 роц≥Ч 11 с≥мей, у 1900 роц≥ Ч 4 с≥мТњ. јле там њх чекали ще б≥льш≥ злидн≥. √.  олотило, повернувшись з  анади додому, розпов≥в земл€кам про б≥дуванн€ ем≥грант≥в. …ого розпов≥дь справила сильне враженн€ на мешканц≥в села. як видно з донесенн€ банил≥вського жандармського поста пов≥товому жандармському управл≥нню, пов≥домленн€  олотила Ђпро нужденн≥сть, в €к≥й ем≥гранти знаход€тьс€ тепер у  анад≥Е наст≥льки в≥днадило вс≥х, хто думав про ем≥грац≥ю, що тепер про нењ н≥хто не говоритьї. јле ж через де€кий час ем≥грац≥€ в≥дновилась. Ќа 15 вересн€ 1913 року з села ем≥грувало 502 чолов≥ка.

ѕерша початкова школа в –уському Ѕанилов≥ була побудована в 1856 роц≥. јле з 558 д≥тей шк≥льного в≥ку навчалис€ лише 32 хлопчики та 1 д≥вчинка. ¬ 1871 роц≥, коли школу в≥дв≥дав ёр≥й ‘едькович, до нењ записалос€ 69 д≥тей, а зан€тт€ фактично в≥дв≥дувало т≥льки 29. Ўк≥льний будинок був дуже запущений ≥ м≥г, за св≥дченн€м ё. ‘едьковича, у найближчий час завалитис€. ” 1906/1907 навчальному роц≥ з 629 д≥тей шк≥льного в≥ку навчалос€ 412. ” школ≥ було 5 клас≥в, ≥з них -два паралельних. ¬икладанн€ вели 7 вчител≥в.

1911 року в сел≥ в≥дкрито читальню Ч ф≥л≥ю товариства Ђ–уська бес≥даї, €ка поширювала осв≥ту серед дорослих. ѕрим≥щенн€ дл€ читальн≥ збудовано на кошти сел€н.

ѕерша св≥това в≥йна принесла з собою нов≥ злидн≥ й стражданн€ труд€щим –уського Ѕанилова, прирекла родини моб≥л≥зованих на повне розоренн€. ” сел€н не вистачало робочоњ худоби, кор≥в, пос≥вного матер≥алу ≥ продукт≥в харчуванн€. –≥зко скоротилис€ пос≥вн≥ площ≥. Ќаселенн€ голодувало. ” травн≥ 1917 року в сел€н вилучили останню робочу худобу, що не дало змоги провести весн€ну с≥вбу. «акрились гуральн≥. ƒес€тки роб≥тник≥в залишилис€ без роботи. ¬се це викликало не лише невдоволенн€ й численн≥ протести, а й посилювало революц≥йн≥ настроњ.

«в≥стку про перемогу ¬еликоњ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ жител≥ села сприйн€ли з великою рад≥стю. «≥бравшись на збори, вони в≥дкрито за€вили про своЇ бажанн€ жити в одн≥й с≥мТњ з ус≥м украњнським народом, що почав будувати нове житт€. “а неспод≥вана окупац≥€ села буржуазно-пом≥щицькою –умун≥Їю перешкодила зд≥йсненню ц≥Їњ мр≥њ.

як ≥ ран≥ше, сел€ни –уського Ѕанилова зазнавали жорстокого соц≥ального ≥ нац≥онального гн≥ту. 822 га кращоњ земл≥ належали пом≥щикам, куркул€м ≥ церкв≥. ѕом≥щикам ≥ куркул€м належало також 6 вод€них млин≥в потужн≥стю в≥д 10 до 22 к≥нських сил. «ате 41 сел€нське господарство не мало земл≥ зовс≥м, а 791 Ч мало њњ не б≥льше, н≥ж по 2 га. Ѕезземельн≥ та малоземельн≥ сел€ни становили 69 проц. ус≥х мешканц≥в села. 896 сел€нських господарств були безк≥нними, 597 Ч безкор≥вними. Ќа все село була т≥льки одна школа та одна амбулатор≥€, працювали 8 вчител≥в ≥ один л≥кар.

як ≥ за час≥в австро-угорських поневолювач≥в, зубож≥л≥ сел€ни шукали зароб≥тк≥в за кордоном. “а й цих людей сп≥ткало там те саме лихо, що й ран≥ше Ч голод, т€жк≥ знущанн€ хаз€њв, виснажлива прац€. ѕро своњ понев≥р€нн€ в  анад≥ сел€нин “. √екера розпов≥даЇ: Ђћен≥ важко згадувати 1930 р≥к, коли € п≥шов шукати кращу долю за океаном, а ще важче пригадувати т≥ 27 рок≥в, €к≥ € працював у  анад≥Е я вир≥шив шукати щаст€ в  анад≥, але там мене зустр≥ло те саме злиденне житт€ та г≥рка дол€Е „асто € був безроб≥тний. я хот≥в давно покинути  анаду ≥ прињхати в своЇ р≥дне село, але не було кошт≥в на дорогуЕї.
÷ерква, жандармський пост, податкове в≥домство, примар≥€, пошта, пожежна охорона, к≥лька приватних крамничок, шинки, похил≥ сел€нськ≥ хати п≥д стр≥хою, безземелл€, злидн≥ та р≥зн≥ еп≥дем≥њ Ч такий був –уський Ѕанил≥в п≥д час румунсько-бо€рськоњ окупац≥њ.

“ому революц≥йна боротьба ще б≥льше загострювалась. ” повстанн≥ 114-го полку, €ке спалахнуло 19 листопада 1919 року в —учав≥, брав участь житель –уського Ѕанилова ћ. –адул. ѕ≥сл€ придушенн€ повстанн€ в≥н, р€туючись в≥д карател≥в, був змушений т≥кати до √аличини. Ќаприк≥нц≥ 20-х рок≥в у сел≥ д≥€ла п≥дп≥льна група, члени €коњ сп≥вчували –ад€нськ≥й влад≥ й проводили серед сел€н пол≥тичну аг≥тац≥ю. ¬л≥тку 1929 року в село прињжджав секретар ÷  парт≥њ Ђ¬изволенн€ї ≤. ƒ. —тасюк. Ќа зборах у будинку сел€нина ћ. ¬. ≤ванчука в≥н читав газету ЂЅорецьї, розпов≥дав про важке становище сел€н та про завданн€ парт≥њ Ђ¬изволенн€ї. “ут же було оформлЇно передплату на газету в к≥лькост≥ 11 прим≥рник≥в. ѕрињзд —тасюка спри€в виникненню в сел≥ первинноњ орган≥зац≥њ парт≥њ Ђ¬изволенн€ї. ¬ листопад≥ 1931 року в –уському Ѕанилов≥ розповсюджувались лист≥вки п≥дп≥льного обкому  омун≥стичноњ парт≥њ –умун≥њ, написан≥ украњнською, н≥мецькою ≥ румунською мовами. Ѕанил≥вська група п≥дтримувала т≥сн≥ звТ€зки з п≥дп≥льними групами  арапч≥в ≥ „орногуз≥в. ѕосередником м≥ж орган≥зац≥Їю Ђ¬изволенн€ї в „ерн≥вц€х ≥ банил≥вською групою була молода ж≥нка, що мала парт≥йну кличку –оза.

28 червн€ 1940 року –уський Ѕанил≥в визволено в≥д румунсько-бо€рськоњ окупац≥њ. “руд€щ≥ села рад≥сно зустр≥чали своњх визволител≥в. ’л≥б-с≥ль частинам „ервоноњ јрм≥њ п≥дн≥с сел€нин ¬. √.  уташ. Ѕанил≥вц≥ в≥тали один одного з новим, в≥льним житт€м. ∆итель села ћ. ™. «озул€ склав п≥сню:

¬се, що було, не вернетьс€ Ч

ѕозбулись невол≥,

¬же працюЇм не на панськ≥м,

ј на власн≥м пол≥.

«разу ж в сел≥ була створена –ада депутат≥в труд€щих. ƒо њњ складу вв≥йшло 7 ос≥б. √оловою с≥льради став ћ. ¬. ≤ванчук, секретарем ћ. ѕ. √аврилюк Ч колишн≥ б≥дн€ки.

12 с≥чн€ 1941 року труд€щ≥ –уського Ѕанилова обирали депутат≥в до ¬ерховноњ –ади —–—– та ¬ерховноњ –ади ”–—–. ¬ибори перетворилис€ у всенародне св€то. ўе до початку голосуванн€ на трьох виборчих д≥льниц€х села з≥бралис€ сотн≥ виборц≥в. ƒо двох годин дн€ голосуванн€ було зак≥нчено. ƒо виборчих урн зТ€вилос€ все доросле населенн€ Ч 1330 чолов≥к.

–ад€нська влада передала труд€щим понад 1500 га с≥льськогосподарських уг≥дь, 230 гол≥в великоњ рогатоњ худоби, 96 коней, 620 овець ≥ багато др≥бного с≥льськогосподарського ≥нвентар€, подала матер≥альну допомогу багатод≥тним матер€м.

” серпн≥ 1940 року в –уському Ѕанилов≥ на баз≥ колишнього пом≥щицького господарства ≤. Ѕогосевича було створено в≥дд≥лок радгоспу Ђ¬ашк≥вц≥ї. …ому було передано понад 600 га орноњ, земл≥, частину пом≥щицькоњ худоби, дв≥ молотарки, 4 к≥нн≥ с≥валки та ≥нший реманент.

 алин≥вська MT— допомагала сел€нським господарствам у проведенн≥ польових роб≥т. Ђ« великою ц≥кав≥стю,Ч згадуЇ колишн€ ланкова ‘. Ќ. √аврилюк,Ч перев≥р€ли хл≥бороби роботу першого трактора, €кий прибув у село Ѕанил≥в готувати грунт п≥д озим≥ пос≥ви господарствам, що не мали свого т€гла. —ел€ни вим≥р€ли ширину борозни та њњ глибину, нюхали землю, чи не пахне гасом, та все було добре ≥ трактор орав швидше ≥ кращеї. јктивно в≥дв≥дували сел€ни гурток по вивченню —татуту с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥. ѕереконавшись у перевагах колективного господарства, банил≥вц≥ у березн≥ 1941 року почали подавати за€ви до колгоспу. «а к≥лька дн≥в над≥йшло 38 за€в. ќрган≥зац≥йн≥ збори прийн€ли р≥шенн€ про створенн€ с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥ ≥м.  ом≥нтерну. √оловою колгоспу сел€ни обрали б≥дн€ка ¬. ќ. ¬≥вчука. ћатер≥альна база колгоспу складалас€ з 100 га земл≥, 12 коней та к≥лькох гол≥в рогатоњ худоби. ¬есною колгоспники дружно й орган≥зовано вийшли в поле.  алин≥вська ћ“— прислала трактор ≥ допомогла њм усп≥шно провести пос≥вну кампан≥ю.

ѕ≥сл€ визволенн€ села в≥д окупант≥в у –уському Ѕанилов≥ в≥дкрилис€ семир≥чна школа, клуб, б≥бл≥отека. ѕочав д≥€ти медичний пункт. Ѕуло створено близько 20 гуртк≥в по л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ й малописьменност≥. «≥ сх≥дних областей –ад€нськоњ ”крањни в село прибули досв≥дчен≥ вчител≥ 3. —. Ѕардиш, √. —. ћазур, ¬.  . “ерешко та ≥нш≥. ¬ клуб≥ читалис€ лекц≥њ, демонструвалис€ к≥ноф≥льми.

« ≥н≥ц≥ативи ¬ашковецького райкому парт≥њ ≥ райкому комсомолу в 1941 роц≥ створено комсомольську орган≥зац≥ю, а також ж≥ночу раду, €ку очолила передова сел€нка ћ. ѕ. √авалешко.

¬≥роломний напад фашистськоњ Ќ≥меччини на нашу Ѕатьк≥вщину об≥рвав мирну працю труд≥вник≥в –уського Ѕанилова. 5 липн€ 1941 року село окупували н≥мецько-румунськ≥ в≥йська. ‘ашистськ≥ загарбники з допомогою украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в встановили жорстокий окупац≥йний режим.  олгосп був л≥кв≥дований, землю, л≥с, пасовиська, худобу повернуто пом≥щикам ≥ куркул€м, €к≥ разом з окупантами прибули в село. ƒо вТ€зниц≥ було кинуто першого голову с≥льради ћ. ¬. ≤ванчука, до концентрац≥йних табор≥в в≥дправлено понад 300 жител≥в. ”крањнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти по-зв≥р€чому вбили секретар€ с≥льради ћ. ѕ. √аврилюка, голову колгоспу ¬. ќ. ¬≥вчука, ланкову Ч голову ж≥ночоњ ради ћ. ѕ. √авалешко, члена правл≥нн€ колгоспу √. ƒ. „орногуза та ≥нших.

ќкупанти пограбували населенн€, знищили велику к≥льк≥сть колгоспних буд≥вель, робочоњ худоби, к≥з, овець тощо. ¬они забрали 155 коней, 25 свиней, 80 воз≥в та багато ≥ншого майна. «битки, запод≥€н≥ окупантами, разом з податками, штрафами й контрибуц≥€ми, виплаченими загарбникам, обчислювалис€ в сум≥ 882642 крб. Ќенависть мешканц≥в села до фашист≥в зростала з кожним днем. Ќедарма м≥сцев≥ власт≥ називали банил≥вц≥в Ђдуже злимиї, й за€вл€ли, що вони не заслуговують дов≥рТ€ окупац≥йноњ адм≥н≥страц≥њ.

8 кв≥тн€ 1944 року рад€нськ≥ в≥йська визволили –уський Ѕанил≥в в≥д загарбник≥в. “руд€щ≥ почали добров≥льно вливатис€ в лави „ервоноњ јрм≥њ, щоб скор≥ше добити ворога.

Ќа фронтах ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни захищали –ад€нську Ѕатьк≥вщину 66 банил≥вц≥в, з них 43 чол. загинуло. «а бойов≥ заслуги 5 чолов≥к нагороджено орденом „ервоного ѕрапора, 3 чолов≥ка Ч орденом —лави 3-го ступен€, решта Ч медал€ми. Ѕанил≥вц≥ брали участь в оборон≥ —тал≥нграда, штурмували  ен≥гсберг ≥ Ѕерл≥н, громили €понських агресор≥в на ƒалекому —ход≥.

ѕ≥сл€ визволенн€ зразу в≥дновили роботу с≥льрада, семир≥чна школа, гуртки по л≥кв≥дац≥њ неписьменност≥ ≥ малописьменност≥, клуб, б≥бл≥отека, медичний пункт. –ад€нська влада знову закр≥пила землю за труд€щими. ўоб кожне сел€нське господарство могло своЇчасно зак≥нчити с≥вбу, Ѕанил≥вська с≥льрада прикр≥пила безк≥нних сел€н до господарств, €к≥ мали т€глову силу ≥ с≥льськогосподарськ≥ знар€дд€. Ќайб≥дн≥ш≥ мешканц≥ села одержали довгостроков≥ кредити.

ќдночасно в сел≥ широко пропагувались ≥дењ колектив≥зац≥њ. –озТ€снювальну роботу проводив зав≥дуючий земельним в≥дд≥лом райвиконкому комун≥ст —. ≈. ‘есенко ≥ сел€ниЧактив≥сти. ¬ажливу роль у пропаганд≥ колективних форм господарюванн€ в≥д≥грав в≥дд≥лок радгоспу Ђ¬ашк≥вц≥ї, в≥дбудованого труд≥вниками села. ¬ 1945 роц≥ банил≥вц≥ орган≥зували к≥лька земельних громад.

 уркул≥ й захисники њх ≥нтерес≥в Ч банди украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥вЧчинили впертий оп≥р заходам –ад€нськоњ влади. ¬они зал€кували сел€н, убивали актив≥ст≥в, знищували громадське майно, спалили садибу в≥дд≥лка радгоспу Ђ¬ашк≥вц≥ї. ” с≥чн≥Члютому 1945 року жертвами зв≥р€чих розправ бандит≥в стали 52 чолов≥ка села, зокрема голова с≥льради ћ. ¬. ≤ванчук, голова батьк≥вського ком≥тету школи Ќ. ё. «озул€, бригадир радгоспу ќ. ¬. ≤льчук.

“а н≥що не могло зал€кати труд€щих. ¬ сел≥ була створена ≥ активно д≥€ла група самоохорони. ¬она затримала й передала органам влади чимало бандит≥в.

—творенн€ групи самоохорони ≥ њњ активна участь в боротьб≥ проти буржуазних нац≥онал≥ст≥в була €скравим св≥дченн€м зростанн€ пол≥тичноњ св≥домост≥ сел€нства. ” 1947 роц≥ в Ѕанилов≥ виникла ≥н≥ц≥ативна група по в≥дновленню колгоспу. Ќа зборах, скликаних нею, про св≥й вступ до колгоспу за€вили 25 сел€н. ‘. “. јндрич, подаючи за€ву, сказала: Ђ р≥м власних натруджених рук, у мене б≥льше нема н≥чого. јле ц≥ руки ще можуть працювати, ≥ вони не будуть зайвими в колгосп≥ї.  олгоспники усусп≥льнили 50 га земл≥, 20 коней, 13 плуг≥в, дек≥лька бор≥н. –ад€нська влада передала арт≥л≥ 18 га церковноњ земл≥.  олгосп був названий ≥менем ёр≥€ ‘едьковича.

ћатер≥альна база арт≥л≥ швидко м≥цн≥ла й зростала. ¬ 1948 роц≥ на њњ пол€х зТ€вивс€ трактор. ¬ 1950 роц≥ на фермах колгоспу нал≥чувалос€ 158 гол≥в великоњ рогатоњ худоби, а над≥й молока на одну фуражну корову становив 1514 к≥лограм≥в.

¬елику роль у зм≥цненн≥ арт≥л≥ в≥д≥грала парт≥йна орган≥зац≥€, створена в 1947 роц≥. ¬она допомагала правл≥нню налагодити зразкову трудову дисципл≥ну, пол≥пшити кер≥вництво бригадами й ланками, орган≥зувати д≥йове соц≥ал≥стичне змаганн€ за п≥двищенн€ врожайност≥ й продуктивност≥ громадського тваринництва. 18 травн€ 1948 року парт≥йна орган≥зац≥€ прийн€ла р≥шенн€ створити в Ѕанилов≥ другий колгосп. ƒл€ цього було моб≥л≥зовано весь актив села, ≥нтел≥генц≥ю, комсомольц≥в, ж≥ночу раду. ¬насл≥док широкоњ масово-пол≥тичноњ роботи в серпн≥ 1948 року виник колгосп ≥м. Ѕогдана ’мельницького. ѕочавс€ пер≥од масового повороту сел€н в≥д др≥бного ≥ндив≥дуального господарства до великого колективного. Ќа 1 с≥чн€ 1949 року в колгоспи обТЇдналис€ 242 двори.. Ќа к≥нець цього року колектив≥зац≥€ була завершена.

5 вересн€ 1950 року на зборах член≥в с≥льськогосподарських арт≥лей ≥м. ё. ‘едьковича й ≥м. Ѕ. ’мельницького с. Ѕанилова та ≥м.  отовського с. Ѕережниц≥ було прийн€то р≥шенн€ про створенн€ укрупненого колгоспу, €кий д≥став ≥мТ€ ё. ‘едьковича. ѕлоща земель обТЇднаного господарства нал≥чувала 3673 га, в т. ч. орноњ земл≥ Ч 1870 га. јрт≥ль обТЇднувала 687 господарств, €к≥ мали 1268 працездатних член≥в.

 ер≥вництво колгоспу основну увагу звернуло на боротьбу за п≥двищенн€ врожайност≥ с≥льськогосподарських культур. —таранний оброб≥ток земл≥, ущ≥льненн€ строк≥в пос≥в≥в, широке використанн€ орган≥чних та м≥неральних добрив допомогли арт≥л≥ добитис€ великих усп≥х≥в. ” 1955 роц≥ ланка ј. —. ќсташека виростила по 357 цнт цукрових бур€к≥в, а ланка ћ. √. ≤ван€ка Ч по 364 цнт. ¬ 1956 роц≥ колгосп почав культивувати льон та сорго. „ерез р≥к ц≥ культури дали 2 млн. крб. прибутку. ѕ≥двищилась ≥ продуктивн≥сть тваринництва. ” 1957 роц≥ було надоЇно по 2266 кг молока на кожну фуражну корову.

«а ц≥ дос€гненн€ райком  ѕ ”крањни та райвиконком нагородили колгосп ≥м. ё. ‘едьковича перех≥дним „ервоним прапором.

ћетки:  

 —траницы: [1]