-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в medviva

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 01.05.2012
Записей: 147
Комментариев: 0
Написано: 155


Рак тіла матки

Понедельник, 21 Мая 2012 г. 16:52 + в цитатник

Рак тіла матки (РТМ) - належить до пухлин, захворюваність на які зростає і зустрічається значно рідше, ніж рак молочної залози. За рівнем захворюваності РТМ займає 4 місце у структурі онкологічної захворюваності, та 2-3 серед злоякісних пухлин жіночих геніталій. В Україні захворюваність становить 26,4 випадки на 100 тис. населення. Хворіють жінки 40-54 років, досягаючи піку захворювання до 60-64 років.

Етіологія. У більшості випадків рак ендометрію (гормонзалежна пухлина) виникає на грунті гіперпластичних процесів ендометрія. Гіперестрогенія у поєднанні з дефіцитом прогестерону, безплідністю, пізньою менопаузою, полікістозом яєчників, ожирінням, гіперліпідемією, цукровим діабетом, гіпотиреозом, гіпертонічною хворобою у кінцевому результаті може призвести до злоякісного захворювання ендометрія. Майже у кожної четвертої хворої РЕ поєднується з фіброміомою матки.



Читати повністю...

Рак яєчників

Понедельник, 21 Мая 2012 г. 16:52 + в цитатник

Проблема раку яєчників (РЯ) є одним із найбільш актуальних і важливих розділів клінічної онкології. Рак яєчників складає 4-6% серед злоякісних пухлин у жінок і займає 7 місце по частоті. За даними Міжнародного агенства з вивчення раку, кожен рік у світі реєструється 165 тис. нових випадків РЯ. Більше 100 тис. жінок помирають від злоякісних пухлин яєчників. В Україні показник захворюваності на РЯ становить 17 випадків на 100 тис. населення, а смертність серед усіх злоякісних пухлин жіночої репродуктивної сфери складає 10,5 випадків на 100 тис. населення. Впродовж року, після встановлення діагнозу, в Україні помирає 40% пацієнток.

Етіологія. Причини виникнення раку яєчників до кінця не відомі, хоча сукупність результатів експериментальних, епідеміологічних, клінічних й ендокринологічних даних дозволяє віднести РЯ до групи гормонозалежних пухлин. Відомо, що вагітність і пологи знижують ризик захворіти , у той час як безплідність його підвищують.



Читати повністю...

Псоріаз

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:50 + в цитатник

Псоріаз - хронічне, часто рецидивуюче захворювання.

Перебіг – тривалий, впродовж майже всього життя.

Виникає в любому віці, в осіб обох статей.

Етіологія і патогенез – не встановлені.

Теорії розвитку псоріазу: спадкова, вірусна, нейроендокринна, інфекційно-алергічна, обмінна, автоімунна.

Провокуючі чинники:

- гострі інфекційні захворювання;

- психоемоційні перевантаження;

- переляк.



Читати повністю...

Червоний плоский лишай

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:50 + в цитатник

Етіологія невідома.

Теорії розвитку дерматозу:

- вірусна або інфекційна;

- неврогенна або нейроендокринна;

- спадкова;

- інтоксикаційна;

- імуноалергічна.

Провокуючі чинники - стресові ситуації.



Читати повністю...

Демодикоз

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:47 + в цитатник

Етіологія: Кліщ вугревої залозниці ( Demodex folliculorum )

Патогенез:

Екзогенні фактори, що сприяють інвазії:

  • сезонність (весняно-літній період)
  • дія високих температур
  • сонячна інсоляція
  • недостатнє очищення шкіри
  • надмірне нанесення макіяжу


Читати повністю...

Піодерміти: стафілодермії, стрептодермії

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:47 + в цитатник

Піодерміти (від грецького pyon – гній, derma – шкіра) – група гнійно-запальних захворювань шкіри, зумовлених піококами.

Етіологія. Збудниками піодермітів є патогенні та умовно патогенні мікроорганізми:

  • стафілококи
  • стрептококи
  • синьогнійна паличка
  • кишкова паличка
  • вульгарний протей
  • корінебактерії та ін.

Розвиток піодермітів відбувається внаслідок:

  • попадання піококів на шкіру із зовнішнього середовища (екзогенна інфекція);
  • активації мікробної автофлори, що знаходиться на поверхні шкіри, особливо у складках, та на слизових оболонках.



Читати повністю...

Педикульоз (вошивість)

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:44 + в цитатник

Етіологія:

  • Головна воша
  • Платяна (одежна) воша
  • Лобкова воша

Епідеміологія:

Шляхи зараження:

  • Прямий (безпосередньо від хворої людини до здорової)
  • Непрямий - через шапки, гребінці, одяг, постільну білизну


Читати повністю...

Елементи шкірної висипки

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:41 + в цитатник

Морфологічні елементи висипки:

  • Первинні – виникають на незміненій шкірі
  • Вторинні – наслідок вирішення (еволюції) первинних

Поверхневі – в епідермісі і сосочковому шарі дерми (вирішуються безслідно)

Глибокі – в сітчастому шарі дерми і гіподермі (залишають косметичні дефекти – рубці, атрофію)

Запальні, незапальні

Вроджені, набуті

Мономорфні (первинні елементи одного типу)

Поліморфні (первинні елементи різних типів)



Читати повністю...

Короста

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:41 + в цитатник

Етіологія: Коростяний кліщ (Sarcoptes scabiei hominis)

Епідеміологія: Шляхи зараження:

  • Прямий (переважає) - статевий контакт, перебування на одному ліжку, догляд за хворими, масаж, постільна білизна.
  • Непрямий - одяг, рукавички, рушники, мочалки.

Клінічні прояви:

Скарги: свербіж, який турбує переважно у вечірній та нічний час

Локалізація висипки:

- кисті

- живіт

- зап'ястя

- сідниці

- передпліччя

- стегна

- статеві органи

- лікті



Читати повністю...

Будова шкіри

Воскресенье, 20 Мая 2012 г. 02:29 + в цитатник

Шкіра – це зовнішній покрив людського тіла і має складну будову. Її загальна площа – 1,5-2 м2, вага – у середньому 4 кг, що становить 4-9 % від загальної маси тіла. Товщина шкіри різна на різних ділянках і коливається в межах 0,5-4 мм. Під мікроскопом розрізняють три шари шкіри: епідерміс, дерму (власне шкіру) та підшкірну жирову клітковину.

БУДОВА ШКІРИ

(" Владимиров В.В., Зудин Б.И. Кожные и венерические болезни. Атлас")

І . ЕПІДЕРМІС :

1. Роговий шар ( Stratum Corneous )

2. Блискучий шар ( Stratum Lucidum )



Читати повністю...

Рак сечоводу

Среда, 09 Мая 2012 г. 08:17 + в цитатник

Хворі з первинними пухлинами сечоводу зустрічаються у 1 відсоткові випадкiв. Захворювання спостерiгається головним чином у осiб 40-60 рокiв, переважно у чоловiкiв.

Етіологія. Мало вивчена. На розвиток і появу первинного раку сечоводу, який за гістологічною будовою такий як і пухлини сечового міхура впливають ті самі чинники. Серед факторiв, що пiдвищують схильнiсть до розвитку, певну роль вiдiграють ендо- i екзогеннi канцерогени, гормональнi порушення, хронiчна iнфекцiя i запальнi захворювання.

Анатомія. Сечоводи (ureter, – назва його запалення – уретрит) це м'язові трубки, які є продовженням ниркових мисок і впадають у сечовий міхур. Їх довжина 30,0-35,0 см, діаметр до 9 мм. Мають три звуження. Ширина просвіту в звуженнях – 3,0-4,0 мм.

Патоморфологiя. Морфологiчно пухлини сечоводу не вiдрiзняються вiд пухлин сечового мiхура. Серед них виділяють такi різновиди: а) папiлома; b) папiлярний рак; c) плоскоклiтинний рак.

Метастазування. Імплантацiйне (у нижче розмiщенi вiддiли сечових шляхiв по лiмфатичних судинах пiдслизової основи). Лімфогенне (заочеревиннi лiмфатичнi вузли). Гематогенне (печiнка, легенi, кiстки).



Читати повністю...

Рак сечового міхура

Среда, 09 Мая 2012 г. 08:17 + в цитатник

Захворювання на рак сечового міхура продовжує невпинно зростати. В Україні на сьогоднішній день на обліку перебуває 24 тис. хворих і прогнозується збільшення захворюваності у 1,4 рази, а смертності – у 2,8 рази. РСМ у структурі онкологічних захворювань займає 6 місце. Для раку сечового міхура характерне наростання захворюваності з віком: пухлини майже не виявляються у людей до 35 років, однак після 65 років імовірність їх появи різко збільшується. Чоловіки хворіють у 3-4 рази частiше, нiж у жiнки. Летальнiсть вiд раку сечового міхура збільшується вiдповiдно до зростання захворюванностi. Сiльськi мешканцi хворiють рiдше, нiж мiськi, що пов'язано з умовами життя, працi i навколишнього середовища.

Етiологiя. Професійний фактор (працівники гумового, фарбувального виробництва внаслiдок тривалого контакту з канцерогенними речовинами. Шкідливі звички (паління збільшує ризик захворіти у 2-3 рази). Застосування лікарських речовин (циклофосфаміду, фенацетину). Хронiчнi запальнi захворювання з тривалим перебiгом (iнтерстицiальний, кiстозний, залозистий, паразитарний цистити; виразка сечового мiхура, лейкоплакiя). Радіактивне опромінення може бути однією з причин появи пухлини сечового міхура у залежності від отриманої дози опромінення, тривалості контакту з радіоактивними речовинами. Спадковий фактор. Питна вода – ризик захворіти раком сечового міхура при вживанні хлорованої води зростає у 1,8 рази. Вивчається роль вірусів папіломи людини у розвитку раку сечового міхура.



Читати повністю...

Рак нирки

Среда, 09 Мая 2012 г. 08:14 + в цитатник

Пухлини нирки стали описувати в літературі близько 150 років тому. Одним з перших у 1826 р. про них повідомив K


Гострі геморагічні захворювання у дітей

Четверг, 03 Мая 2012 г. 20:36 + в цитатник

Геморагічні діатези - це група захворювань, загальною рисою яких є підвищена схильність до кровоточивості. Механізм гемостазу багатокомпонентний і включає: реакцію кровоносних судин, участь тромбоцитарних факторів та каскад взаємодії циркулюючих специфічних факторів згортання крові (судинна, тромбоцитарна та коагуляційна ланки). Відповідно до можливого враження однієї з вказаних ланок гемостазу умовно виділяють такі прояви геморагічних діатезів: вазопатії, тромбоцитопенії (-патії) та коагулопатії.

Якщо порушується цілісність дрібних судин у процесі гемостазу беруть участь їх ендотелій, самі судинні механізми та тромбоцити. Якщо враєжаються великі кровоносні судини, то до процесів гемостазу залучаються усі ланки, у тому числі й фактори згортання крові, це супроводжується значно вираженішою крововтратою.

При порушенні судинного та тромбоцитарного гемостазу у клінічній картині хвороби відмічають синдром пурпури - невеликі крововиливи у поверхневі ділянки шкіри, з слизових у різні органи та тканини. Найчастіше причиною пурпури, пов'заної з недостатністю тромбоцитарної ланки гемостазу, є зниження кількості тромбоцитів - група так званих тромбоцитопенічних пурпур, коли число тромбоцитів не перевищує 40 Г / л, інша група - нетромбоцитопенічні пурпури, що розвиваються внаслідок порушення гемостазу за рахунок порушення кровоспинних механізмів дрібних судин (вазопатій), а також у результаті якісної неповноцінності тромбоцитів (тромбоцитопатій).



Читати повністю...

Запальні захворювання в урології

Среда, 02 Мая 2012 г. 05:24 + в цитатник

Цистит — це запалення слизової оболонки сечового міхура. Слід констатувати, що серед більшості лікарів здавна існує спрощене ставлення до цього захворювання і хибне уявлення про абсолютну безпечність подібного діагнозу. Така думка сформувалася за рахунок розповсюдженості і швидкоплинності гострої форми циститу, вилікувати яку часто з успіхом вдається фахівцям будь-якого медичного профілю. Дійсно, розповсюдженість гострого циститу в Україні становить 314 хворих на 100 тис. населення, хронічного циститу — 135 на 100 тис. населення. Переважна більшість хворих — молоді жінки і жінки у передклімактеричному періоді. У середньому, кожен епізод гострого циститу у жінок пов'язаний з наявністю симптомів протягом 6,1 днів, обмеженням активності — 2,4 днів, тимчасовою непрацездатністю — 1,2 дня і ліжковим режимом — лише 0,4 дня.

Однак серед жінок, що вперше перенесли будь-яку інфекцію сечовивідних шляхів, протягом наступних 18 місяців вдруге хворіють 28 %, в той час як після перенесеного циститу цей показник зростає до 83 %.

Етіологія

Для виникнення більшості форм циститу необхідна наявність патогенних мікроорганізмів. Переважна більшість неспецифічних циститів викликається грамнегативними бактеріями, з яких Escherichia coli займає близько 80 % випадків. Staphylococcus saprophiticus — другий за частотою збудник гострого циститу (11 %). Причиною більшості випадків захворювання є ентерококи, Klebsiella spp., Proteus spp.

Крім бактеріального циститу, за етіологічним чинником виділяють хімічний, променевий, медикаментозний та алергічний цистити.

ad2f8129d3698673ebfb169c92491784
 

Читати повністю...


Пієлонефрити

Среда, 02 Мая 2012 г. 04:57 + в цитатник

Пієлонефрит — найбільш поширене захворювання нирок у людей різної статі та віку, починаючи з раннього дитинства. Серед етіологічних факторів гострого та хронічного пієлонефриту важливу роль відіграють порушення відтоку сечі, госпіталізація, інструментальні маніпуляції. Гострий та хронічний пієлонефрит складають 2/3 усіх урологічних захворювань. Провідними симптомами є порушення функції нирок, що можуть викликати тяжкі ускладнення: перехід із серозної фази в гнійну, бактеріємічний шок, вторинно зморщена нирка, ниркова гіпертензія, піонефроз, які потребують хірургічного лікування.

Успішне вирішення цієї проблеми є одним із найважливіших завдань сучасної урології.

Знання даного виду патології, діагностики, диспансеризація, лікування дозволить підвищувати рівень здоров'я значній кількості хворих на гострий і хронічний пієлонефрит.


Читати повністю...

Остеоартроз

Среда, 02 Мая 2012 г. 04:39 + в цитатник

Остеоартроз (ОА) — гетерогенна група захворювань різної етіології, але з подібними біологічними, морфологічними та клінічними проявами та виходом, основою яких є ураження всіх компонентів суглоба, насамперед хряща, а також субхондральної кістки, синовіальної оболонки, зв'язок, капсул і періартикулярних м'язів .

Історія питання та термінологія.

Гіппократ описував хворобу як "артрит, що не виходить за межі ураженого суглобу". У 1804 р. W . Неbегdеп описав вузлики в ділянці дистальних міжфалангових суглобів.

Термін " артроз" запропоновано Н. Миll ег у 1911 р. з метою підкреслення принципової відмінності хронічного прогресуючого захворювання дегенеративно-дистрофічної природи з первинним ураженням суглобового хряща від артритів — хвороб з домінуванням запальних явищ, розвиток яких розпочинається в синовіальній оболонці.

Епідеміологія та соціально-медичні аспекти.

ОА є найбільш частим захворюванням синовіальних суглобів, с піввідношення жінок і чоловіків складає 1,7:1. В Україні поширеність ОА становить 2200,6 на 100 тис. населення, захворюваність — 497,1 випадків на рік. Захворювання суттєво впливає на епідеміологічні показники, є актуальною соціально-медичною проблемою.



Читати повністю...

Подагра

Среда, 02 Мая 2012 г. 04:39 + в цитатник

Подагра це гетерогенне за походженням захворювання, яке характеризується порушенням пуринового обміну та відкладенням у різних тканинах кристалів уратів у формі моноурату натрію чи сечової кислоти (СК).

Відзначити особливості епідеміології подагри, а саме те, що:

· подагра - це третя за частотою (після РА і ДОА) артропатія, що зустрічається як у гострій (підгострій), так і в хронічній формі;

· на подагру хворіє 2% дорослого населення; частота її в Європі та США складає 0,01—0,3 % випадків усіх захворювань, а серед хвороб ревматичної природи 1,5%;

· поширеність гіперурикемії в світі 2-12% (до 25%);

· зазвичай занедужують чоловіки (80—98 %) 35—50 років, співвідношення ч:ж=20:1.

Особливості перебігу подагри в сучасних умовах:

· ріст поширеності та захворюваності;

· більш частий розвиток хвороби в молодому віці;



Читати повністю...

Анкілозуючий спондилоартрит. Реактивні артропатії

Среда, 02 Мая 2012 г. 04:39 + в цитатник

Спондилоартропатії (СА)

Діагностичні критерії СА (Європейська група з вивчення спондилоартропатій, 1991)

Великі критерії

1. Біль у хребті. В анамнезі біль у хребті, який має не менше 4 з нижченаведених ознак:

• поява у віці до 45 років;

• непомітний початок;

• зменшення вираженості при рухах;

• ранкова скутість;

• тривалість неменше 3 міс.

2. Синовіт. У минулому чи тепер — асиметричний артрит переважно суглобів нижніх кінцівок.

Малі критерії

1. Сімейний анамнез: наявність у родичів першого чи другого ступеня споріднення:

-анкілозивного спондиліту;



Читати повністю...

Аномалії нижніх сечових шляхів та чоловічих статевих органів

Среда, 02 Мая 2012 г. 04:39 + в цитатник

Аномалії сечової протоки. Сечова протока, або урахус, у людського зародка є залишком алантоїса і втрачає свої функції в зв'язку з переходом плода на плацентарний кровообіг уже в ранній стадії внутрішньоутробного розвитку. Незважаючи на втрату функцій (постачання плоду кисню, білкових речовин, видільна функція), зворотного розвитку алантоїса не спостерігається і колишня сечова протока зберігається. Вона бере участь у формуванні пупкового канатика, а згодом перетворюється в серединну пупкову зв'язку. До моменту народження сечова протока облітерується і набуває вигляду суцільного тяжа, який поступово атрофується.

В окремих випадках сечова протока залишається відкритою на всьому протязі (повне незарощення - міхурово-пупкова нориця) або на окремих ділянках (сліпе закінчення незарощеного зовнішнього відділу -- пупкова нориця, внутрішнього відділу - дивертикул сечового міхура, кіста урахуса).

 



Читати повністю...


Поиск сообщений в medviva
Страницы: 7 6 5 4 3 2 [1] Календарь