-Рубрики

 -Музыка

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в MaidenUA

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 25.09.2007
Записей: 3488
Комментариев: 86
Написано: 3644


ФЛЕШМОБ!!!!!! СКАЧАЙ И ПОСТАВЬ НА РИНГТОН!!!!!

Пятница, 12 Августа 2011 г. 14:56 + в цитатник

Originally posted by [info]ripcska at ФЛЕШМОБ!!!!!! СКАЧАЙ И ПОСТАВЬ НА РИНГТОН!!!!!

Знаменитую теперь на всю страну "кричалку" болельщиков киевского "Динамо":
"Спасибо жителям Донбасса за президента п****са!!!"
Качать
тут: Upload.com.ua или просто вбей там в поиске: Донбасс.mp3

Прочитал и передай дальше!!!!!!!

</lj-like>


Янукович вошел в тройку самых дорогих Президентов

Пятница, 12 Августа 2011 г. 14:08 + в цитатник

В дисциплине «цена первого лица для экономики своей страны» Президент Украины опередил лидеров самых развитых государств Европы, Франции и Германии, и уступил лишь президентам двух сверхдержав — России и США. Об этом пишет "Корреспондент".

Больше, чем на Януковича, тратят лишь на Барака Обаму и Дмитрия Медведева. Официальные расходы на один день работы Президента Украины составляют столько же, сколько за месяц получают 675 украинцев со средней зарплатой. У хозяина Белого дома этот показатель составляет 1.275, а у хозяина Кремля — 977.

                    Изображение с сайта Корреспондент

В пересчете на средние зарплаты Президент Франции Николя Саркози оказался в четыре раза легче для экономики своей страны, чем украинский президент. Схожая картина и в Польше — лидер государства Бронислав Коморовский в полтора раза дешевле Президента Украины в абсолютном выражении, в то время как ВВП его страны в три раза больше. В пересчете же на средние зарплаты Коморовский оказывается в пять раз легче Януковича.

Удивительными кажутся расходы на Ангелу Меркель, федерального канцлера Германии, и Тарью Халонен, президента Финляндии. Один день их работы равен средним зарплатам 51 и 22 сограждан соответственно.

Все подсчеты основаны на официальных данных посольств в Киеве.

Экономичность европейских лидеров объясняется тем, что в структуре расходов большинства глав государств, которые упоминает Корреспондент, около половины составляет заработная плата сотрудников президентского офиса, около 20% идет на визиты и еще столько же — на текущие расходы.

В Украине же почти 50% расходов идут на обеспечение одного лишь лидера государства. В эту цифру входят стоимость арендуемых для него самолета и вертолета, цена строительства вертолетных площадок и реконструкции резиденций.

Внизу таблица, где крайне левая колонка (монета) - расходы на президента страны в год, вторая слева (купюра) - расходы в день, третья (папка) - средняя зарплата по стране, и наконец, крайне правая (человечки) - какому количеству средних месячных зарплат по стране равен расход на один день работы президента. 

ДЖЕРЕЛО

 

Рубрики:  UKRAINE

Олега Калашникова позорно изгнали

Пятница, 12 Августа 2011 г. 14:04 + в цитатник

Originally posted by at Олега Калашникова позорно изгнали

В 1996 году на офицера Калашникова свалились довольно крупные неприятности, которые, видимо, начались с рапорта начальника военной разведки министру обороны Украины. На генеральский стол легло и анонимное письмо, в котором расписывались все «подвиги» офицера-разведчика. На основании этой информации министр обороны приказал Главной контрольно-ревизионной инспекции МО (ГКРИ) провести служебную проверку в отношении Калашникова.

Начальник ГКРИ полковник Петр Козырь направил на базу к военным разведчикам две параллельные бригады инспекторов: первая -- выполняла приказ министра, «изучая» служебные похождения офицера Калашникова, а вторая… проверяла жалобу этого же служивого. Спецгруппы «накопали» много чего интересного, скажем, раздобыли сенсационные документы о тайных коммерческих поездках Калашникова за границу (находясь на военной службе, он торговал иномарками как перчатками). Всему этому делу надо было дать дальнейший законный ход.

Бывшие сотрудники контрольно-ревизионной инспекции рассказали с каким упорством Олег Калашников отбивался от обвинений. Поначалу свою тактику защиты радетель высоких моральных устоев построил на полном игнорировании вызовов на беседу в ГКРИ. А когда ему все же довелось приехать в инспекцию для дачи пояснений, то он устроил ревизорам что-то наподобие разноса – орал, топал ногами, мол, как вы посмели, да вас завтра всех в порошок сотрут… О визите неординарного разведчика доложили начальнику ГКРИ Петру Григорьевичу Козырю, который был известен своей принципиальностью, смелостью и, что немаловажно, подчинялся исключительно министру обороны Украины. Видя такой поворот, с Калашниковым решил «поработать» лично шеф инспекции, которого в войсках называли борцом с мафией. И пригласил на беседу…

"Едва переступив порог моего кабинета, Олег Калашников стал на повышенных тонах говорить о якобы грядущей расправе над ним, о допущенной несправедливости. Мне пришлось пояснить ему, что ревизоры стремились к максимальной объективности, к тому же они проверяли в том числе и факты, изложенные в его жалобе. А далее Калашникову был задан ряд вопросов. Например, спрашиваем его: есть ли у вас зарубежные паспорта? Ответ – отрицательный. Фиксируем слова Калашникова на бумаге и, зная его характер, просим подписываться под каждым ответом. Что он и делает. Потихоньку раскрываем свои карты и ставим вопрос ребром – предъявляем ему копию учетной карточки ОВИРа о выдаче зарубежного паспорта на его фамилию (подписи, печать, все как полагается). Пауза. И вдруг Калашников громко заявляет, что секретная лаборатория военной разведки якобы может сфабриковать любой документ. И добавляет, что отвечать больше не намерен, что мы нарушаем, видите ли, его права. Словом, часов пять длилась эта «коррида», - вспоминает Петр Григорьевич Козырь"

В конечном итоге начальник ГКРИ Петр Козырь доложил министру обороны о результатах служебной проверки. И 30 декабря 1996 года глава военного ведомства подписал приказ об увольнении подполковника Калашникова из армейских рядов по служебному несоответствию. Ему поставили в вину незаконное оформление различных документов и несанкционированные выезды за границу. Материалы проверки были направлены в военную прокуратуру (позже это стало поводом для возбуждения уголовного дела в отношении Олега Калашникова).

Уже в январе 1997 года Калашников ринулся в судебный бой, пытаясь доказать, что верой и правдой служил Отечеству. Бил на то, что за границу (покупать машины) никогда не выезжал, а в Германии не был.

Судебный процесс шел довольно непросто, видимо, это объяснялось тем, что Калашников, с самого начала занял агрессивную, наступательную позицию. Как утверждают очевидцы, судебные работники, он вел себя нагло, резко обрывал показания свидетелей, демонстративно записывал все выступления на диктофон. Однако, как сообщили бывшие военные ревизоры, у суда было достаточно материалов для того, чтобы убедиться – Калашников вел двойную игру. Тем не менее, судья, дабы не допустить ошибки, провел еще и свое, весьма тщательное расследование.

Служителю военной Фемиды удалось собрать кучу важных бумаг, неоспоримо свидетельствоваших об одном – Калашников все-таки выезжал за границу и пригонял оттуда автомобили. Например, по сообщению посольства Германии в Украине, ему неоднократно выдавались туристические визы.
Тем не менее, бывший разведчик упрямо стоял на своем: все это, мол, ложь и фальсификация, проделки тайной лаборатории, вспоминает один из военных ревизоров. Главный аргумент Калашникова сводился к тому, что в его отпускных билетах нет никаких отметок о пересечении границ. А сам факт совпадения периодов его отпусков с датами покупки машин и регистрации их в таможенных структурах отнюдь не является доказательством посещения Германии или Польши. Тогда судья припер заявителя к стенке по поводу двух зарубежных паспортов, которые были оформлены на Олега Калашникова.
Кроме этого сотрудники Подольского райуправления милиции Киева подняли свои архивы и подтвердили, что Олег Калашников получил зарубежный паспорт, а перед этим лично заполнил анкету, в которой ходатайствовал о выезде в Европу. Но что любопытно, в этой анкете он не указывал, что служит в такой серьезной организации, как военная разведка. Согласно придуманной им же легенде, он являлся сотрудником коммерческой фирмы. Как и полагается, этот документ был заверена подписью директора и даже печатью фирмы.

Однажды во время судебного заседания Калашников, как вспоминают очевидцы, вспылил и грубо высказался в адрес компаньонки по автобизнесу, по совместительству бухгалтера вышеупомянутой фирмы. Заявил, эта свидетельница за свое молчание хотела от него получить деньги. Женщина поднялась и, обращаясь к судье, твердо произнесла что-то вроде этого: «А теперь записывайте, я все скажу…». Вдобавок, она еще и показала фотографию, на которой были запечатлены они вдвоем с Олежиком… в Германии! По словам очевидцев, Калашников был шокирован, он словно окаменел.
Бухгалтер поведала о том, что ее партнер-разведчик не единожды выезжал в Германию и Польшу покупать иномарки (там машины подбирали его друзья), что она лично провожала его в эти поездки и всегда встречала из дальних странствий. Более того, летом 1993 года она вместе с Калашниковым побывала в Германии. Посмотрев копии зарубежных паспортов, Валентина Семеновна подтвердила, что такие документы она видела именно у Калашникова.

По словам очевидцев, она даже рассказала о подарке, который ей однажды сделал Олег. Разведчик вручил ей «корочку» - удостоверение ликвидатора последствий аварии на ЧАЭС 2-й категории (оно было выдано госадминистрацией Киева 17 декабря 1992 года). Женщина в суде достала из сумочки то самое удостоверение, призналась, что никогда им не пользовалась, да и в Чернобыле никогда не была. Она также вспомнила, что Олег такую же «ксиву» хотел подарить и своей сестре, однако та вдруг отказалась принять необычный презент.

Судом было четко доказано, что разведчик Калашников пригнал в страну семь иномарок.

28 апреля 1998 года военный суд Киевского гарнизона огласил вердикт – отказал Олегу Калашникову в удовлетворении жалобы на решение министра обороны Украины об увольнении из армии. 30 ноября 2001 года высшая судебная инстанция подтвердила, что таким офицерам не место в армии, а тем более в разведке.

Уголовное дело против Калашникова в 1997 году было прекращено по амнистии

Олег Калашников стал широко известен в 2006 году.

12 июля 2006 года группа людей из Партии регионов, среди которых был депутат
Олег Калашников, помешала работе телевизионной группы СТБ под стенами Верховной Рады Украины. Они силой отобрали кассету у съемочной группы СТБ, журналисты были избиты. 14 июля прокуратура Печерского района города Киева возбудила уголовное дело по факту препятствования законной профессиональной деятельности журналистов. По состоянию на июль 2006 года около 650 журналистов подписались под обращением к Партии регионов в связи с нападением ее депутатов на съемочную группу СТБ.
Извинение перед журналистами СТБ Маргаритой Ситник и Владимиром Новосадом Калашников сымитировал. Я обращаюсь к вам и приношу глубокие извинения абсолютно всем журналистам Украины, которые были введены в заблуждение, заявил он. События, о которых говорят СМИ, являются провокацией. Наверно, кому-то не нравится моя активная позиция как гражданина.

Генеральный прокурор Украины Александр Медведько 8 сентября 2006 года на пресс-конференции в Киеве заявил, что народный депутат от Партии регионов Олег Калашников может быть привлечен к уголовной ответственности в случае выявления оснований для этого.

Партия регионов в течение года не могла придумать, как поступить с проштрафившимся депутатом. В конце концов только под неустанным давлением журналистского сообщества партийные боссы решили не включать Калашникова в избирательный список ПР на досрочных парламентских выборах-2007. В то же время из рядов партии "борца со свободой слова" не вычеркнули, посчитав невключение в список достаточно суровым наказанием.

В июне 2011 году с началом суда над экс-премьером и лидером ВО Батькивщина Юлией Тимошенко бывший депутат от Партии регионов Олег Калашников активизировался в заявленной им поддержке. Он выступил организатором акции по противодействию сторонникам Юлии Тимошенко перед Печерским райсудом г. Киева.

Депутат из фракции "БЮТ-"Батькивщина" Владимир Бондаренко 24 июня 2011 года в эфире "5 канала", заявил о том, что Партия регионов блокировала двор Печерского районного суда, подходы к нему. По его словам, там были сотни спецназовцев и других милиционеров, которые смотрели, кого пускать. Политик рассказал, что группой людей у суда руководил бывший депутат от ПР Олег Калашников.

"А сейчас 150 человек стоят и требуют платы. Пусть подойдут журналисты, спросят, почему с ними не рассчитался Калашников, когда нанимал их на эту грязную работу?", - сказал нардеп".





Справка: Родился 6 ноября 1961 года в Ривно. Закончил Калининское суворовское училище. В 1984 году окончил Киевское высшее общевойсковое командное училище им.М.Фрунзе по специальности "командно-тактическая войсковая разведка".

По окончании военного вуза последовала служба на командно-штабных должностях в Вооруженных Силах СССР и Украины. Уволен из армии в 1997 году. Воинское звание - полковник (по другим источникам - подполковник военной разведки).

Весной 2006 года стал народным депутатом Украины. Прошел в парламент под №161 списка Партии регионов. Вошел в Комитет ВР по вопросам национальной безопасности и обороны, стал членом нескольких групп по межпарламентским связям с иностранными государствами.

За первые семь месяцев собственно депутатской работы, согласно статистике на сайте Верховной Рады, Калашников "засветился" разве что в соавторстве проекта постановления ВР об отставке Министра обороны Анатолия Гриценко (коллеги инициативу не поддержали) и отличился дисциплинированным голосованием в соответствии с решениями родной фракции Партии регионов.

В марте 2010 года Калашников организовал движение в поддержку Президента Украины Виктора Януковича "Послужим Отчизне вместе!". "Ядром" движения стала общественная организация "Общевоинский союз Украины" (ОСУ).

 


Гм. Слухи интересные ходють: Чивокуня лично возьмет Тимошенко на поруки

Пятница, 12 Августа 2011 г. 13:44 + в цитатник

Originally posted by [info]v_n_zb at Гм. Слухи интересные ходють: Чивокуня лично возьмет Тимошенко на поруки

.
Словно мухи, тут и там,
Ходят слухи по домам,
 А беззубые старухи
Их разносят по умам
ВСВ

Слухи ходють и ходють. Не хотел озвучивать, но уже не первый товарищ вполне серьезно утверждает - Федорович, аки "гарант" обратится к суду и попросит выпустить Тимошенко на поруки. Типа - он гарантии дает.
Сейчас кандидатуру выбирают - все-таки не царское это дело, поэтому красиво оформят.

Отпустят или нет - хз, но ход (если будет сделан) интересный.

Будем посмотреть.....

.

Рубрики:  UKRAINE

Сегодня день рождения Янковского Николая Андреевича

Пятница, 12 Августа 2011 г. 13:37 + в цитатник

Originally posted by [info]genshtab_info at Сегодня день рождения Янковского Николая Андреевича

Родился 12 августа 1944 года в селе Покотилово, Новоархангельского района Кировоградской области. С 1963 по 1969 годы заочно учился в Днепропетровском химико-технологическом институте, инженер-химик-технолог.

Почётный председатель наблюдательного совета ОАО «Концерн «Стирол». Фактически контролирует крупнейшее в Украине предприятие по производству минеральных удобрений, полистиролов, медпрепаратов и один из крупнейших производителей аммиака. Концерн включает в себя 12 крупных заводов и 30 вспомогательных хозяйств. Костяк компании составляют три предприятия. Фирма "Стиролхимпласт" производит полистирол, листы полипропиленовые, пленки и полиэтиленовые мешки. Компания "Стиролфарм" выпускает и продает медпрепараты, среди которых наиболее известны аспирин и парацетамол, выпускаемые фармацевтическим заводом, построенным в 1997 году по канадскому проекту. Фирма "Стиролсофт" работает в области информационных технологий и специализируется на создании программных продуктов, аппаратных средств, на обслуживании и модернизации компьютерной техники, проектировании и наладке локальных сетей. В 1998 году "Стирол" совместно с американо-украинским предприятием "Хансман" построил завод одноразовой упаковки, который выпускает одноразовую посуду и вакуумную упаковку. "Стирол" сам для себя производит электроэнергию, арендуя 300-мегаваттный блок Углегорской ГРЭС. Концерну также принадлежит часть ветки аммиакопровода Тольятти – порт "Южный".

Король трамадола

Рабочая поездка по Полтавской области стала для лидера Партии регионов Виктора Януковича крайне познавательной. В медицинском плане. Сегодня в Кременчуге, благодаря стараниям коллег журналистов, он узнал, что такое трамадол. Здесь же он узнал, что один из его соратников, народный депутат Николай Янковский замешан в очень и очень неприятную историю с нелегальной торговлей этого самого лекарственного препарата с ярко выраженным наркотическим эффектом. На что "тому що несподіваний" тут же интересно так ответил: "А, все это политтехнологи! Все это чистой воды политика!".

По мнению координаторов акций "Обрыдло!", корень зла следует искать в тесной цепочке "производитель - реализатор". В массе своей аптечное хозяйство региона принадлежит одному холдингу, за которым стоят влиятельные лица области. Не менее известны и производители. Так, глава координационного совета по проведению акций гражданского протеста "Обрыдло!", уполномоченный представитель по делам прав человека в Донецкой области Международного комитета защиты прав человека архиепископ Сергий (Яковлев) в преступных деяниях обвиняет самую крупную в стране химическую компанию "Стирол", которая, по его словам, только с начала года в девять раз превысила норму выпуска вышеупомянутых препаратов.

Попасть на "Стирол", чтобы проверить эти сведения, очень сложно. "Горловское предприятие закрытое. Даже милиционеру нужно собрать кучу бумаг, чтобы его туда пустили", - отметил он. В данном контексте следует отметить, что трамадоло-трамалгиновые нити от "Стирола" ведут не только в аптеки Донетчины и всей Украины, но и в парламент страны, ведь фактическим руководителем гиганта индустрии является народный депутат, член фракции "Регионы Украины" Николай Янковский.

ЧИТАЙ ДАЛЕЕ 

Рубрики:  UKRAINE

Ми такі різні )))

Пятница, 12 Августа 2011 г. 12:14 + в цитатник

Originally posted by [info]zariziaka at Ми такі різні )))

Рубрики:  UKRAINE
MOSKOVIA

Вступило в силу пилотное постановление о произвольных арестах.

Пятница, 12 Августа 2011 г. 00:39 + в цитатник

Согдасно дела Харченко против укр. 10 июня сего года истек срок данный Украине в этом деле для структурных изменений УПК чтобы исключить произвольные арресты. Изменений нет и скоро надо ожидать автоматического удовлетворения 5000 жалоб по произвольным арестам с ущербом 10 000 евро каждая. Это 50 млн евро минус для режима янучара чугуннолобого.

ДЖЕРЕЛО

Рубрики:  UKRAINE

Российско-грузинская война. Кто был первым? Часть вторая.

Четверг, 11 Августа 2011 г. 22:20 + в цитатник

Originally posted by [info]aillarionov at Российско-грузинская война. Кто был первым? Часть вторая.

В связи с трехлетней годовщиной российско-грузинской войны и появлением ряда материалов на эту тему полагаю возможным еще раз разместить хронологию основных событий российско-грузинской войны.

Кто был первым?

 

 

Действия, впервые совершенные противоборствующими сторонами

Коалицией (Россия, Абхазия и Южная Осетия)

Грузией

31

Присутствие подразделений регулярных войск России и/или Грузии на территории Южной Осетии

Не позднее 3 августа  2008

8 августа 2008, 1.00

32

Регулярное описание в СМИ ситуации как полномасштабной войны

3 августа 2008, утро

8 августа 2008

33

Заявление руководителей силовых структур сторон о намерении «бомбить» города, села и курортные зоны другой стороны

3 августа 2008, утро

Отсутствует

34

Прибытие военного командования сторон в район конфликта для руководства операцией

3 августа 2008, утро

6 августа 2008

35

Совещание Совета безопасности (или другое подобное совещание), на котором принято решение о начале военных действий

3 августа 2008, утро

7 августа 2008, 13.00

36

Начало массовой мобилизации

3 августа 2008

8 августа 2008, 8.00

37

Создание пропагандистских веб-сайтов для освещения хода войны

4 августа 2008, 1.49

Отсутствует

38

Подтвержденное прибытие добровольцев (наемников) в район конфликта

4 августа 2008, утро

Отсутствует/ нет данных

39

Ранение военнослужащего миротворческих сил другой стороны

5 августа 2008, 1.30

8 августа 2008, 8.00

40

Приказ руководителей силовых органов сторон об уничтожении населенного пункта на территории другой стороны

5 августа 2008

Отсутствует

41

Закрытие магазинов и учреждений в зоне грузино-югоосетинского конфликта в ожидании войны

6 августа 2008, утро

Отсутствует

42

Подтвержденное пересечение югоосетинского участка российско-грузинской государственной границы подразделениями регулярных войск России или Грузии

7 августа 2008, 3.52

Отсутствует

43

Переезд политического и военного руководства стороны в ожидании войны в размещенный в бункере командный центр

7 августа 2008,
около  7.00

Отсутствует/ нет данных

44

Заявление политических руководителей сторон о намерении «вычистить» представителей другой национальности из района конфликта

7 августа 2008, 10.50

Отсутствует

45

Приказ на приведение вооруженных сил сторон в состояние боевой готовности

      7 августа 2008,
 не позднее 11.00

7 августа 2008, 14.00

46

Поражение насмерть военнослужащего миротворческих сил другой стороны

7 августа 2008, 14.00

8 августа 2008, 8.00

47

Осуществление одностороннего прекращения огня

Отсутствует

7 августа 2008, 17.10

48

Объявление одностороннего прекращения огня

Отсутствует

7 августа 2008, 18.40

49

Артиллерийский обстрел позиций другой стороны после начала действия одностороннего прекращения огня

7 августа 2008, 20.30

7 августа 2008, 23.35

50

Получение военнослужащими миротворческих сил приказа на ведение военных действий против другой стороны

8 августа 2008, 0.30

Отсутствует

51

Занятие военнослужащими миротворческих сил боевых позиций

8 августа 2008, 1.00

Отсутствует

52

Открытие огня военнослужащими миротворческих сил

     8 августа 2008, 
     не   позднее 6.00

Отсутствует

53

Нанесение авиаударов по Цхинвали

8 августа 2008, 11.00

Отсутствует

54

Объявление и осуществление моратория на ведение огня и создание гуманитарного коридора для вывоза раненых и выхода гражданского населения из зоны боевых действий

Отсутствует

8 августа 2008, 15.00-18.00

55

Применение против другой стороны тактических ракет «Точка-У» (SS-21)

8 августа 2008, 23.50

Отсутствует

56

Проведение этнических чисток в населенных пунктах другой стороны

9 августа 2008

Отсутствует

57

Блокирование морских торговых путей и портов другой стороны

9 августа 2008, 16.40

Отсутствует

58

Завершение высадки морского десанта в районе конфликта

10 августа 2008, 1.07

Отсутствует

59

Прекращение активных боевых действий высокой интенсивности

21 августа 2008

10 августа 2008, 19.30

60

Применение против другой стороны ракет средней дальности «Искандер» (SS-26)

12 августа 2008, 11.30

Отсутствует

61

Признание де-юре независимости Абхазии и Южной Осетии

26 августа 2008

Отсутствует

 


http://www.novayagazeta.ru/data/2009/088/04.html

Более полная хронология войны:
http://magazines.russ.ru/continent/2009/140/ill16.html

Рубрики:  MOSKOVIA

Российско-грузинская война. Кто был первым? Часть первая.

Четверг, 11 Августа 2011 г. 22:18 + в цитатник

Originally posted by [info]aillarionov at Российско-грузинская война. Кто был первым? Часть первая.

В связи с трехлетней годовщиной российско-грузинской войны и появлением ряда материалов на эту тему полагаю возможным еще раз разместить хронологию основных событий российско-грузинской войны.

Кто был первым?

 

 

Действия, впервые совершенные противоборствующими сторонами

Коалицией (Россия, Абхазия и Южная Осетия)

Грузией

1

Начало выхода из режима санкций, установленных саммитом СНГ, против Абхазии

Сентябрь 1999

Отсутствует

2

Авиационная бомбежка территории другой стороны

23 августа 2002

8 августа 2008, 6.00

3

Размещение тяжелого вооружения, включая боевые танки, на территории Южной Осетии

2 февраля 2003

8 августа 2008, 1.00

4

Строительство военных баз на территории Южной Осетии

Май 2004

Отсутствует

5

Минометный обстрел территории другой стороны

12 марта 2007

8 августа 2008

6

Выход из Договора по обычным вооружениям в Европе (ДОВСЕ)

14 июля 2007

Отсутствует

7

Полный выход из режима санкций СНГ в отношении Абхазии

6 марта 2008

Отсутствует

8

Размещение десантников вместо мотострелков в качестве миротворческих сил в зоне конфликта в Абхазии

Март 2008

Отсутствует

9

Признание де-факто независимости Абхазии и Южной Осетии (установление прямых контактов с фактическими властями Абхазии и Южной Осетии)

16 апреля 2008

Отсутствует

10

Подтвержденное пересечение абхазского участка российско-грузинской границы подразделениями регулярных войск одной из сторон, не согласованное с другой стороной

17 апреля 2008

Отсутствует

11

Поражение летательного аппарата другой стороны

20 апреля 2008

8 августа 2008

12

Увеличение численности миротворческих сил в Абхазии сверх согласованных лимитов без согласия другой стороны

29 апреля 2008

Отсутствует

13

Размещение тяжелого вооружения, запрещенного к размещению в зоне конфликта, в Абхазии

Начало мая 2008

Отсутствует

14

Ранение военнослужащего (сотрудника правоохранительных органов) другой стороны после 20 апреля 2008 г.

16 мая 2008

1 августа 2008

15

Размещение железнодорожных войск в зоне конфликта и зоне, прилегающей к зоне конфликта, в Абхазии

26 мая 2008

Отсутствует

16

Восстановление железной дороги, ведущей к зоне конфликта

26 мая — 30 июля 2008

Отсутствует

17

Поражение насмерть мирного жителя другой стороны после 20 апреля 2008 г.

14 июня 2008

8 августа 2008, 0.00

18

Посещение командующим сухопутных сил стороны района конфликта в Южной Осетии

25 июня 2008

6 августа 2008

19

Начало возведения фортификационных сооружений миротворческими подразделениями сторон

7 июля 2008

8 июля 2008

20

Вторжение в воздушное пространство другой стороны группы самолетов

9 июля 2008

8 августа 2008

21

Подтвержденное увеличение численности миротворческого батальона сверх согласованного Дагомысским соглашением лимита в 500 военнослужащих

14 июля 2008

Отсутствует

22

DDoS-атака на официальные сайты другой стороны

20 июля 2008

Отсутствует

23

Прибытие в зону грузино-югоосетинского конфликта медперсонала воинских частей

23 июля 2008

7 августа 2008, 21.00

24

Препятствование деятельности военнослужащих миротворческих сил другой стороны

27 июля 2008

8 августа 2008, 06:20

25

Обстрел патруля наблюдателей ОБСЕ и совместных миротворческих сил

29 июля 2008, 10.00

Отсутствует

26

Размещение тяжелого вооружения, запрещенного в зоне грузино-югоосетинского конфликта

Не позднее 29 июля 2008

7 августа 2008, 21.00

27

Обстрел территории другой стороны артиллерийскими системами калибра 100 и 120 мм, запрещенными в районе конфликта, после 20 апреля 2008 г.

29 июля 2008, 22.00

7 августа 2008, 23.35

28

Смертельное поражение военнослужащего (сотрудника правоохранительных органов) другой стороны с начала 2008 г.

7 августа 2008, 14.00

1 августа 2008, вечер

29

Массовое прибытие в район конфликта журналистов, представляющих СМИ сторон

2 августа 2008

7 августа 2008, вечер

30

Массовая эвакуация мирных жителей из района конфликта

2 августа 2008

7 августа 2008

 

http://www.novayagazeta.ru/data/2009/088/04.html

Более полная хронология событий:
http://magazines.russ.ru/continent/2009/140/ill16.html

Рубрики:  MOSKOVIA

Суддя Кіреєв вже “насудив” на кримінальну справу?

Четверг, 11 Августа 2011 г. 21:32 + в цитатник

Перед Генеральною прокуратурою треба ставити питання про порушення кримальної справи по судді у «газовій» справі екс-прем’єра Юлії Тимошенко Родіону Кіреєву.

Таку думку у коментарі висловив голова Українськог юридичного товариства Олег Березюк.

«У даному випадку суддя Кіреєв не є суддею. Це я заявляю з усією відповідальністю», - заявив експерт.

За словами Березюка, Кіреєв порушив право Тимошенко на захист (стаття 374 стаття Кримінального кодексу).

«Суддя Кірєєв вчинив кримінально карні дії. Він хоч іноді заглядає в КПК, Кримінальний кодекс? Він постійно порушує закон», - обурився Березюк.

Йдеться, зокрема, про недопуск до захисту Тимошенко адвоката Плахотнюка, а також зачитування обвинувального висновку за її відсутності та відсутності її адвокатів.

«Всі ми були свідками під час прямої трасляції із зали суду, як суддя не допустив до захисту Тимошенко адвоката Плахотнюка. У результаті склад злочину закінчений. Якраз у момент недопуску - склад злочину закінчений», - зазначив він.

Крім того, за словами Березюка, підстав для арешту Тимошенко не було.

«Вона не ухилялася від суду, вона не може здійснювати злочини в даний момент, вона не впливає на свідків у позасудовому процесі. Ставити питання - її процесуальне право. Вона має право будь-які питання ставити, які вважає за потрібне», - пояснив він.

Також юрист наголосив на величезній кількості сторінок справи (5 тисяч), які повинні були прочитати захисники Тимошенко за кілька днів. За його словами, на такий обсяг потрібно мінімум місяць. Захист просив 25 днів, однак суддя дав їм лише пару днів, а це є пряме порушення права на захист.

Крім того, Березюк відзначив, що у Тимошенко фактично немає можливості змінити суддю, адже вже не один раз судді заявляли відвід, не раз наголошуваючи на тому, що головуючий у справі є упередженим.

Змінити суддю, за його словами, можна двома шляхами: Генпрокуратура порушує проти нього кримінальну справу і виводить його із справи – раз; і друге – через скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

«Якби вона (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія – Ред.) була об’єктивна, то вони звичайно мали б усунути суддю Кірєєва від цього процесу за порушення присяги. Скаргу має подавати підсудна або її захист», - зазначив Березюк.

Він зізніався, що сам думав про те, щоб подати заяву про злочин Кіреєва, адже на це має право будь-який громадянин України.

«І хай би прокурор прийняв рішення. У даному випадку ми знаємо, яке рішення буде. Але я думаю, що було б корисно показати всьому суспільству, яке у нас правосуддя, точніше його відсутність», - додав він.

«Тут проблема не в судді Кіреєві. Суддя Кіреєв – це породження системи», - вважає Березюк.

За його словами, в Україні нічого не зміниться без системної зміни органів державної влади. «Проблема основна в чому: повернулися до Конституції 1996 року, зосередили всі владні повноваження в одних руках (президента), узурпували владу і тепер творять, що хочуть. Нема незалежного суду», - зазначив експерт.

Він розповів, що «іде команда зверху і суддя, якщо хоче бути на посаді, то він змушений виконувати ту команду». «Якщо він її не виконує, знаходять тисячу причин для того, щоб звільнити. У крайньому випадку, йому на розгляд дають справи, які взагалі нічого не варті», - відзначив Березюк.

ДЖЕРЕЛО

Рубрики:  UKRAINE

Не спи, моя рідна земля...

Четверг, 11 Августа 2011 г. 15:54 + в цитатник

Я  бачив дивний сон.
 
Немов передо мною безмірна  та пуста  і дика площина, і я, прикований  ланцем залізним стою, під височенною гранітною скалою, а далі - тисячі таких самих, як я.
 
…Горить моє серце, його запалила гаряча іскра палкого жалю. Душа моя плаче, душа моя рветься.
…Я тобі скажу, де квітне дивний сад…
…Де срібляста ніч тремтить у темних водах…

 
Гортаю сторінки...Иван Ефремов..."Час быка"... Вперше читав, коли 2001 рік, 2011 рік були далеким недосяжним майбутнім, майбутнім щастя й гармониї... Не сталося.
 
Вибачте, Кларки й Азімови...  Не тот бык у нас....Бычара.. Цитую без кавичок,  прости, Иван Ефремов. Тому твої слова - в мені. Це і мої слова. Ноосфера. Радіо "Джем". Глибока ніч. Фома-Фоменко. "Мандри". Геніальна - "Не спи моя рідна земля!". Вночі сприняття простору, часу, дійсності... особливі. Може вранці пожалкую... А поки - читайте.
 
Человек осознал, что, как и все земные твари, он  приговорен от рождения к смерти.
 
…У далекий край лежить нелегкий шлях…
 
Разум помог человеку минимизировать инфернальное влияние  окружающей среды на человека как представителя биологического  вида.
 
...Доки хижа ніч кружля по колу…
 
Человеческое общество развивается по принципам  инфернальности, образуя устойчивые социально-политические  образования, в которых происходит подавление человеческой  личности. Неравенство людей, являющееся движущей  силой прогресса на соответствующих этапах развития, требует для  своего сохранения проявления жестокости, подавления со стороны  высших слоёв общества (в том числе и монарха, деспота).
 
…Не спи, моя рідна земля!...
 
Разум как вершина эволюции нервной системы позволяет человеку не  принимать безропотно эволюционно и исторически сложившуюся  картину мира, функционирующие в ней законы, но и желать изменить  эти самые законы – как на биологическом уровне, так и на социальном.
 
…Прокинься моя Україно!...Відкрий свої очі у світлі далеких зірок…То, что однажды произошло на Земле, должно повторяться во Вселенной миллионы раз. Телевизор - это аппарат, который мешает взаимопониманию художника и зрителя.
 
Два дні тому бачив очі тих, хто стояв напроти. Один з них зухвало посміхався в очі, неначе казав: Если мы с тобой встретимся и мне будет дана команда …
 
…Це дивляться з темних небес…
 
Він  має зріст майже два метри, дивиться мені в очі  й мовчки каже – тєбє будєт пі..!  Я йому мовчки відповідаю: Сынок (а может уже  и внук)! У тєбя єсть всьо   – захисні щитки на колінах, ботінки, брюки, електрошок, дубинка, каска,  бронежилет, чотириразове харчування, спортзал, політінформація, навіть даже мозг, у тебя - мускулы, бицепсы…, у мене  - могила мамусі та батька на малій батьківщині, шафа з книжками, тумбочка з катушками та касетами бітлов, кріденс, Висоцького… Це в мене є завжди. А что єсть у тєбя - захисні щитки?..[/B]
 
…Загиблі поети й герої…
 
Що найбільш живуче у Всесвіті? Чи то елементи таблиці Мендєлєєва, чи то ДНК?
Кожний! Кожний, хто має хоч якусь уяву про Всесвіт, про його  жахливу  безкінечність, хто хоч раз дивився на небо з яскравими і ледь помітними зірками, дивився до нестями  – на туманності, кільця, Сонце, Місяць…
 
…Інший шлях веде тебе туди, де світ…Я хочу, чтобы жил тот, который бросил лучик света в этот брошенный мир… Сомневаться не надо…
 
...хто дивився на…Венеру, Марс, й у кого перехоплювало дихання від цього неповторного видовища…
 
Всі! Невже вам байдужа ірраціональність існування, невже вам байдуже, що той унікальний шанс, який ви отримали, народившись не слимаком, не пацюком.., невже вам байдуже, що вами правлять амьоби, гідри, гельмінти  і що ви в їх уяві – ніщо, біомаса, сміття? Або ви не читали «Скотний  двір», «1984», «Собаче серце», чи не знаєте абревіатур ВКПБ, НКВД, КПРС, ВЧК, ГУЛАГ, КДБ?..
 
...Я тобі повім про мрію золоту, що палким вогнем горить в моєму серці, про щасливий край, про радісних людей…
 
Уявіть на хвилину монотонне  колихання нічного поїзда, який везе вас зі сходу на захід чи навпаки, або з півночі на південь чи навпаки… Купе. Декілька попутників… Вечір, світло в купе ледь жевріє…
 
…Прекрасных дней летят года…
 
Час відходу до сну. Варіанти: або тривіально хропіти, або сидіти далеко за північ та  засинати трохи нетверезим, коли вже світатиме?.. Сповідатися випадковому попутчику-незнайомцю, або майже  закохатися  в ту, яку вже ніколи вже не побачиш… Радіти від того, що й вона теж  буде через роки згадувати нічні розповіді  під «Закарпатський» з холодною куркою та бутерброд з «Російським» сиром шосткінського виробництва…
 
…Прекрасных дней летят года…. Всего хорошего…Харі-рама-харі-рама… Поплачь о нем, пока он  живой. Люби его таким, какой он есть…
 
Нікого з тих, хто є владою, режимом, хунтою я не хотів би бачити а ні в купе, а ні в нашому потязі…
 
… На наших лицах без ответа - лишь только отблески рассвета…
 
Мільйони Галактик, мільярди Зірок, трильярди Планет. Якщо в них там - є щось схоже на Хаббл, вони дивляться на нас… Дивляться й кажуть…Що це там? О, як файно! Дивись, яка красива ця жовта зірка, яка жодного моменту не спить, вижбурює з себе протуберанці!
Якийсь невідомий процесор крутить десяток планет по чудернацьких колах…
Невідомий художник з космічного оприскувача розмальовує нічне небо, волаючи: Люди! Люди! Це я для вас! Підніміть очі!
 
…Мне приснилось, что Христос воскрес…
 
Третя планета! Третя планета! Третя планета! Клаптик… А на цьому клаптику - ще маленький клаптик схожий на дракончика.., але якого багато хто нас вважаєте схожим на жабу!
Він, той Всесвітній астроном-деміург, каже, волає, кричить: Я дав вам все! Все, що в мене було – ріки, море, гори, лани, ліси… Я не дав вам землетрусів, цунамі, вулканів, торнадо… Ви – мій полігон щастя! Що ви зробили з цим полігоном?!...
 
…Пожалуйста, не умирай… Пожалуйста,  только живи…
 
А що це за істоти там, на де квітнуть каштани? Чорні істоти, синьо-білі…Звідки вони взялись? З віртуалу? З кіно? Із зіркових війн? Люди в чорному! Ви їх самі накликали?! Я цього не хотів! Ви мали майже все… Ви створили їх, цих істот…
 
…Чути запах сосен…Хвилина їсть мої слова…
 
Але  серед них були й такі, що опускали очі… З ними, які опускають очі, я би всю ніч розмовляв би про галактики, про листи Марк Твена, про Петрарку та Анчарова, про Платонова та Горського, про інь-янь, про…харі-рама-харі-рама… Ми би сиділи один проти одного і в очах у нас була би ледь помітна волога від неймовірного випадково отриманого нами щастя буття.
 
...Я раньше и не думал о том,  что у нас на двоих с тобой одно дыхание...
 
Ми під стук коліс телефонуємо коханим, дітям,  онукам і онучкам… А коли вже поїзд прийде на станцію призначення, трохи нетверезого та щасливого попутчика зустрічає  усміхнена жінка зі словами: Милий, все в тебе добре? Дивись - я таки трохи схудла? А він скаже: Я люблю тебе…
І я приїду майже вночі додому: Привіт! Як ти? – Нормально. Ужинать будешь?  Шуба, твое любимое «Авторское».
Люди! Невже це так складно?! Побудувати своє щастя поруч?!  Хіба хтось заважає  вийти й спитати в цих недоумків -  а хулі ви тут дєлаєтє?  Ви хто є? Ви ж нікчеми?! Я – це я! А хто ви?
Звернусь до тих, хто у чорних шоломах. Кому ви  служите? Тим паскудам?! Підніміть очі! Поверніться на 180 градусів! Це ж так просто!
 
Мені сьогодні телефонували... Ті, з якими я би їхав в купе, електричці, летів би у літаку… Є ще багато тих, кого хочу бачити і, маю надію, хто хоче мене бачити…
Мрія? Скинути...один раз і назавжди. Мене вбиває дизайн автозаку часів 1937-го року. Мене вбивають роботоподібні...
 
...Мне приснилось, что Христос воскрес…
 
Піар! Сьогодні був гарний день. У мене було півтисячі роздруківок тексту пісні «Не спи моя рідна земля, прокинься моя Україно!». Коли зазвучала ця пісня… за одну хвилину декілька сотень екземплярів були в руках людей. Вони співали…
Не спи моя рідна земля...



Слава Україні!

Рубрики:  UKRAINE

Фирташ полностью доверился Бойко (ДОКУМЕНТЫ)

Четверг, 11 Августа 2011 г. 14:09 + в цитатник

Originally posted by [info]genshtab_info at Фирташ полностью доверился Бойко (ДОКУМЕНТЫ)

В мае 2005 года Министерство юстиции США завершило расследование по РосУкрЭнерго. Среди его собственников американцы назвали Юрия Бойка и российского предпринимателя Семена Могилевича.  Это подтверждают и документы WikiLeaks, что публиковались в Украине. Бойко в паре с Фирташем – ставленники «Красного дона» (по классификации западных спецслужб) Сёмы Могилевича.

В октябре 2006 года Юлия Тимошенко в эфире «1+1» продемонстрировала документы, которые свидетельствуют о причастности Бойко к созданию компании РосУкрЭнерго – посредника, который продает российский газ в Украине. Их раздобыли журналисты. «Украинской правде» удалось найти неоспоримые доказательства близких и в прямом смысле очень доверительных отношений между Юрием Бойко с одним из совладельцев РосУкрЭнерго –  Дмитрием Фирташем не в архивах Швейцарских кантонов, и не в базе данных Кипрских банков, а в обычном электронном архиве нотариата Украины.

13 декабря 2005 года один из киевских нотариусов скрепил своей подписью генеральную доверенность следующего содержания:

"Я, гражданин Фирташ Дмитрий Васильевич на основании устной предварительной договоренности уполномочиваю гражданина Бойко Юрия Анатольевича быть моим представителем в органах нотариата Украины, страховых компаниях, кредитных (банковских) учреждениях Украины, их отделениях, во всех местных органах государственной регистрации прав, органах земельных ресурсов Украины или в любых других государственных органах, учреждениях, предприятиях или организациях независимо от их подчинения и форм собственности со всеми необходимыми полномочиями по вопросам управления и распоряжения всем принадлежащим мне имуществом, как движимым, так и недвижимым, из чего бы оно не состояло и где бы оно не находилось. Для этого ему предоставляется право: составлять на условиях и за цену на свое усмотрение все разрешенные законом соглашения, договора и другие правоотношения ..."

Под документом рядом с подписью нотариуса стоит автограф Дмитрия Фирташа.

Деловое общение между Димой и Юрой началось еще в 2003 году

О личных отношениях совладельца РосУкрЭнерго и министра топлива и энергетики «Украинской правде» рассказал их общий знакомый:

"Деловое общение между Димой и Юрой началось еще в 2003 году, когда компания Eural Trans Gas сменила "Итеру". Бойко тогда возглавлял "Нафтогаз". Они каждый месяц согласовывали объемы поставок, подписывались акты сверки, а в начале 2000-х, когда Украина нередко срывала график оплаты газа, они согласовывали и графики платежей, - рассказал источник, - потом, видимо, их служебные отношения переросли в человеческие. Я, например, знаю, что Юра с женой бывал у Фирташей дома, приглашал их и к себе.

"Я никогда не был среди учредителей, и для меня новость, что РосУкрЭнерго является акционерной компанией», – говорит Бойко («НТН», 25 января 2006 г.). Помимо сугубо деловых отношений, Фирташа связывают с новым министром по ТЭКу родственные отношения: Бойко и бывшая жена газового олигарха Марина Калиновская вместе крестили детей. А в 2005 году Бойко был официальным представителем Фирташа на процессе разрыва брака с Калиновской.

Кумой семейства Бойко является и Анна Герман.

Рубрики:  UKRAINE

Турчинов: Тимошенко пытали прямо в здании суда

Четверг, 11 Августа 2011 г. 11:02 + в цитатник

Originally posted by at Турчинов: Тимошенко пытали прямо в здании суда

.

Сегодня утром лидер оппозиции 3,5 часа продержали в «стакане» Печерского райсуда.

Об этом в эфире INTV заявил заместитель руководителя партии «БЮТ - Батькивщина» Александр Турчинов после допроса в суде.

«Происходит просто пытка Юлии Владимировны, которую поднимают в 5- м часу, потом 3,5 часа держат в « стакане » - камере, размером 80 на 80 сантиметров, пока не начнется судебный процесс, потом снова бросают в машину, а дальше « стаканы » в следственном изоляторе », - возмутился Турчинов.

Кроме того, политик напомнил, что никаких оснований для пребывания Юлии Тимошенко в СИЗО пока просто не существует.
  Спросите это у любого опытного юриста, который знает Уголовно-процессуальный кодекс » - апеллирует Турчинов.

====

Смех смехом (тут некоторые злорадствуют), но это действительно пытки.
Не давать спать.
Не давать в таком возврате даже присесть - на протяжении часов стоять в "стакане".
Попробуйте - это пиздец, мягко говоря.

Так что пытки имеют место быть - не такие, как в обычной ментярне, когда "слорника2 делают или ласточку, но всё же.

Думаю, Юля теперь озлобится. именно поэтому ее боятся выпустить. Озлобится и будет мстить.
И мстя ее будет страшна.....

.

 

Рубрики:  UKRAINE

Земельна реформа: знову пани і кріпаки

Четверг, 11 Августа 2011 г. 10:03 + в цитатник
Власника можуть зобов'язати обміняти ділянку. Він може не погодитися, однак шукати справедливість доведеться в суді. В результаті такої "консолідації" селянин замість родючих ґрунтів може отримати ділянку суцільних пісків.

Сьогодні Україна, як ніколи раніше, перебуває в очікуванні відповідального кроку, який завтра може визначити "обличчя" держави та долю більшості громадян.

В результаті земельної реформи, яка триває в Україні протягом останніх двох десятиліть, держава втратила своє монопольне право на землю. За даними Державного агентства земельних ресурсів, на 1 жовтня 2010 року трохи більше 6,9 мільйона громадян набули право на земельний пай.

Середній розмір паю в Україні - 4,2 гектара. Для ведення товарного виробництва ця площа економічно невигідна: жоден врожай не відшкодує витрат аграріїв на посівну.

Водночас, переважна більшість власників земельних паїв - звичайні селяни, які не можуть своїми силами та за допомогою підручних засобів обробляти свою ділянку. Відтак, аби земля не простоювала, вони змушені здавати її в оренду за безцінь - 200-500 гривень за гектар на рік не можна назвати справедливою ціною.

При цьому нема упевненості, що орендарі дотримуватимуться сівозмін і дбатимуть про родючість. Скоріш за все, вони обмежаться інтенсивним використанням поля упродовж кількох сезонів, а потім впроваджуватимуть свою "дбайливість" на іншій ділянці. Результат такого використання очевидний: деградована земля.

Крім того, встановлений законом мораторій на відчуження аграрних земель діє лише на папері. Наразі функціонує тіньовий ринок з незаконними оборудками. Продаж при цьому проводиться за принципом "скільки дасте".

Скасування мораторію та формування ринку земель сільськогосподарського призначення довгі роки залишається одним з найбільш важливих соціально-економічних питань. Воно викликає чи не найбільші дискусії серед фахівців.

Оптимісти вказують, що це буде логічним завершенням земельної реформи та забезпечить створення конкурентного сільськогосподарського виробництва, що дозволить вивести його на європейський рівень. Песимісти наголошують, що це створює ризик концентрації значної кількості земель в одних руках.

Зрозуміло одне: формування ринку сільськогосподарських земель є неминучим, адже це стимулюватиме розвиток національної економіки, поліпшить інвестиційний клімат країни. Проте це можливо тільки за умови, якщо держава забезпечить економічні та правові передумови функціонування прозорого, конкурентного ринку.

Однак це навіть не обговорюється. Влада робить усе, аби скасувати мораторій і відкрити ринок земель з початку 2012 року. Так, закон "Про Державний земельний кадастр" вже підписав президент, а після повернення з відпусток на парламентарів чекає обговорення та ухвалення урядового законопроекту "Про ринок земель".

Що станеться далі, легко спрогнозувати. Більшість селян не будуть готовими до таких швидких кроків. Однак головне питання - не в оперативності владних ініціатив.

Найбільша небезпека полягає у тому, що законопроект захищає лише інтереси великих землевласників - держави та українських латифундистів, а також містить положення, які можуть стати основою для корупції та владних зловживань.

Консолідований дерибан

Поняття консолідації аграрних земель для більшості громадян залишається невідомим. Загалом, цей механізм полягає у тому, що кілька власників земельних ділянок, які входять до одного масиву, за спільною згодою можуть обмінятися своїми ділянками або змінити їхні межі з метою їх раціонального використання.

У законопроекті цьому питанню відводиться ціла глава, суть якої можна звести до одного: в Україні консолідувати землі можна буде винятково за ініціативи великого землевласника, а також без згоди на це інших осіб.

Передбачається, що обмін і зміна меж ділянок може здійснюватися за проектом землеустрою, ініціатором розробки якого є особи, які володіють 75% масиву.

Для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою ініціатору не потрібно повідомляти про свій намір інших власників та отримувати їхню згоду. Більше того, у разі незгоди представників "земельної меншості" з такими ініціативами процес консолідації може бути зупинено лише у судовому порядку за їхнім позовом.

Законопроект чітко не визначає механізм обміну або зміни меж ділянок. За статтею 27, такі ділянки повинні бути рівноцінними і розміщуватися у цьому або суміжному масиві. Водночас, процедура визначення ділянок рівноцінними доволі неоднозначна.

Відтак, за умови затвердження проекту землеустрою, власника можуть зобов'язати укласти договір міни належної йому ділянки. Звісно, він може не погодитися з цим, однак добиватися справедливості доведеться у суді. У результаті такої "консолідації" селянин замість родючих ґрунтів може отримати ділянку суцільних пісків.

Розробники потурбувалися і про гаманці великих землевласників - дохід від рівноцінного обміну ділянки не оподатковується. До речі, таке формулювання породжує запитання: якщо ділянки рівноцінні, то звідки може взятися дохід?

Право "першої ночі" держави

У разі прийняття законопроекту держава стане повноцінним гравцем на ринку земель - зможе купувати та продавати аграрні землі. Найголовніше - держава, а точніше кажучи, посадовці державного земельного органа будуть завжди у виграші.

Згідно із статтею 19 проекту держава матиме переважне право на придбання приватних ділянок за межами населених пунктів для ведення товарного виробництва та особистого селянського господарства за ціною, оголошеною для продажу.

Це положення відкриває безкраї можливості для корупції і махінацій з бюджетними коштами. Вже зараз можна визначити принаймні два варіанти порушень.

Припустимо, особа є власником деградованої ділянки, на яку нема жодного попиту з боку потенційних покупців-аграріїв. Водночас, така ситуація жодним чином не виключає появи зацікавленості держави у придбанні такої землі. Звісно, за подібний "інтерес" потрібно платити, адже практику "відкатів" ще ніхто не скасовував.

Інша ситуація: особа вирішує продати ділянку, на яку є значний попит. Держава в особі земельного органа може використати своє переважне право та придбати цю землю, а може ним не скористатися. У результаті, землю зможуть купити інші особи. Неважко здогадатися, у чому причина такої відмови.

Дарувати нікому

За статтею 48 законопроекту, приватний власник може подарувати аграрні землі членам своєї сім'ї або державі. Раціональне зерно тут справді є - це дозволить упередити незаконні оборудки. Однак не все так просто.

Проект містить визначення "члени сім'ї фізособи", а що робити, коли близьких родичів не залишилося? Дальнім родичам подарувати землю проект не дозволяє. Вирішити цю проблему могло б положення, що в разі відсутності у власника землі членів сім'ї він може подарувати свою ділянку іншим родичам.

Крім того, ця стаття передбачає обмеження на укладення договорів дарування щодо всіх аграрних земель. У той же час, законодавство встановлює таке обмеження лише щодо певних категорій земельних ділянок - для ведення товарного аграрного виробництва, особистого селянського господарства, а також земельних паїв.

Інші ж землі, зокрема для садівництва та городництва, можна вільно дарувати.

Такі ініціативи скидаються більше на прояв недолугої законодавчої техніки або чергову спробу обмеження прав власників. Загалом же законопроект та усю земельну реформу, яку проштовхує влада, можна охарактеризувати як класово забарвлену: створюються комфортні умови для чиновників і великих землевласників.

Це відверта і цинічна спроба узурпації української землі, і вона не має нічого спільного із створенням конкурентного сільськогосподарського виробництва та виведенням його на європейський рівень.

Ця реформа, як і Податковий кодекс та зміни пенсійних законів, не покращить життя людей. Вона ще раз доводить: нинішня влада на ефективні реформи не здатна. Чи довго народ терпітиме ці недолугі злочинні експерименти?

Павло Петренко, член бюро і керівник юридичного департаменту партії "Фронт змін"

Рубрики:  UKRAINE

Земельна реформа: знову пани і кріпаки

Четверг, 11 Августа 2011 г. 10:02 + в цитатник
Власника можуть зобов'язати обміняти ділянку. Він може не погодитися, однак шукати справедливість доведеться в суді. В результаті такої "консолідації" селянин замість родючих ґрунтів може отримати ділянку суцільних пісків.

Фото УП. З конкурсу "В десятці"

Сьогодні Україна, як ніколи раніше, перебуває в очікуванні відповідального кроку, який завтра може визначити "обличчя" держави та долю більшості громадян.

В результаті земельної реформи, яка триває в Україні протягом останніх двох десятиліть, держава втратила своє монопольне право на землю. За даними Державного агентства земельних ресурсів, на 1 жовтня 2010 року трохи більше 6,9 мільйона громадян набули право на земельний пай.

Середній розмір паю в Україні - 4,2 гектара. Для ведення товарного виробництва ця площа економічно невигідна: жоден врожай не відшкодує витрат аграріїв на посівну.

Водночас, переважна більшість власників земельних паїв - звичайні селяни, які не можуть своїми силами та за допомогою підручних засобів обробляти свою ділянку. Відтак, аби земля не простоювала, вони змушені здавати її в оренду за безцінь - 200-500 гривень за гектар на рік не можна назвати справедливою ціною.

При цьому нема упевненості, що орендарі дотримуватимуться сівозмін і дбатимуть про родючість. Скоріш за все, вони обмежаться інтенсивним використанням поля упродовж кількох сезонів, а потім впроваджуватимуть свою "дбайливість" на іншій ділянці. Результат такого використання очевидний: деградована земля.

Крім того, встановлений законом мораторій на відчуження аграрних земель діє лише на папері. Наразі функціонує тіньовий ринок з незаконними оборудками. Продаж при цьому проводиться за принципом "скільки дасте".

Скасування мораторію та формування ринку земель сільськогосподарського призначення довгі роки залишається одним з найбільш важливих соціально-економічних питань. Воно викликає чи не найбільші дискусії серед фахівців.

Оптимісти вказують, що це буде логічним завершенням земельної реформи та забезпечить створення конкурентного сільськогосподарського виробництва, що дозволить вивести його на європейський рівень. Песимісти наголошують, що це створює ризик концентрації значної кількості земель в одних руках.

Зрозуміло одне: формування ринку сільськогосподарських земель є неминучим, адже це стимулюватиме розвиток національної економіки, поліпшить інвестиційний клімат країни. Проте це можливо тільки за умови, якщо держава забезпечить економічні та правові передумови функціонування прозорого, конкурентного ринку.

Однак це навіть не обговорюється. Влада робить усе, аби скасувати мораторій і відкрити ринок земель з початку 2012 року. Так, закон "Про Державний земельний кадастр" вже підписав президент, а після повернення з відпусток на парламентарів чекає обговорення та ухвалення урядового законопроекту "Про ринок земель".

Що станеться далі, легко спрогнозувати. Більшість селян не будуть готовими до таких швидких кроків. Однак головне питання - не в оперативності владних ініціатив.

Найбільша небезпека полягає у тому, що законопроект захищає лише інтереси великих землевласників - держави та українських латифундистів, а також містить положення, які можуть стати основою для корупції та владних зловживань.

Консолідований дерибан

Поняття консолідації аграрних земель для більшості громадян залишається невідомим. Загалом, цей механізм полягає у тому, що кілька власників земельних ділянок, які входять до одного масиву, за спільною згодою можуть обмінятися своїми ділянками або змінити їхні межі з метою їх раціонального використання.

У законопроекті цьому питанню відводиться ціла глава, суть якої можна звести до одного: в Україні консолідувати землі можна буде винятково за ініціативи великого землевласника, а також без згоди на це інших осіб.

Передбачається, що обмін і зміна меж ділянок може здійснюватися за проектом землеустрою, ініціатором розробки якого є особи, які володіють 75% масиву.

Для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою ініціатору не потрібно повідомляти про свій намір інших власників та отримувати їхню згоду. Більше того, у разі незгоди представників "земельної меншості" з такими ініціативами процес консолідації може бути зупинено лише у судовому порядку за їхнім позовом.

Законопроект чітко не визначає механізм обміну або зміни меж ділянок. За статтею 27, такі ділянки повинні бути рівноцінними і розміщуватися у цьому або суміжному масиві. Водночас, процедура визначення ділянок рівноцінними доволі неоднозначна.

Відтак, за умови затвердження проекту землеустрою, власника можуть зобов'язати укласти договір міни належної йому ділянки. Звісно, він може не погодитися з цим, однак добиватися справедливості доведеться у суді. У результаті такої "консолідації" селянин замість родючих ґрунтів може отримати ділянку суцільних пісків.

Розробники потурбувалися і про гаманці великих землевласників - дохід від рівноцінного обміну ділянки не оподатковується. До речі, таке формулювання породжує запитання: якщо ділянки рівноцінні, то звідки може взятися дохід?

Право "першої ночі" держави

У разі прийняття законопроекту держава стане повноцінним гравцем на ринку земель - зможе купувати та продавати аграрні землі. Найголовніше - держава, а точніше кажучи, посадовці державного земельного органа будуть завжди у виграші.

Згідно із статтею 19 проекту держава матиме переважне право на придбання приватних ділянок за межами населених пунктів для ведення товарного виробництва та особистого селянського господарства за ціною, оголошеною для продажу.

Це положення відкриває безкраї можливості для корупції і махінацій з бюджетними коштами. Вже зараз можна визначити принаймні два варіанти порушень.

Припустимо, особа є власником деградованої ділянки, на яку нема жодного попиту з боку потенційних покупців-аграріїв. Водночас, така ситуація жодним чином не виключає появи зацікавленості держави у придбанні такої землі. Звісно, за подібний "інтерес" потрібно платити, адже практику "відкатів" ще ніхто не скасовував.

Інша ситуація: особа вирішує продати ділянку, на яку є значний попит. Держава в особі земельного органа може використати своє переважне право та придбати цю землю, а може ним не скористатися. У результаті, землю зможуть купити інші особи. Неважко здогадатися, у чому причина такої відмови.

Дарувати нікому

За статтею 48 законопроекту, приватний власник може подарувати аграрні землі членам своєї сім'ї або державі. Раціональне зерно тут справді є - це дозволить упередити незаконні оборудки. Однак не все так просто.

Проект містить визначення "члени сім'ї фізособи", а що робити, коли близьких родичів не залишилося? Дальнім родичам подарувати землю проект не дозволяє. Вирішити цю проблему могло б положення, що в разі відсутності у власника землі членів сім'ї він може подарувати свою ділянку іншим родичам.

Крім того, ця стаття передбачає обмеження на укладення договорів дарування щодо всіх аграрних земель. У той же час, законодавство встановлює таке обмеження лише щодо певних категорій земельних ділянок - для ведення товарного аграрного виробництва, особистого селянського господарства, а також земельних паїв.

Інші ж землі, зокрема для садівництва та городництва, можна вільно дарувати.

Такі ініціативи скидаються більше на прояв недолугої законодавчої техніки або чергову спробу обмеження прав власників. Загалом же законопроект та усю земельну реформу, яку проштовхує влада, можна охарактеризувати як класово забарвлену: створюються комфортні умови для чиновників і великих землевласників.

Це відверта і цинічна спроба узурпації української землі, і вона не має нічого спільного із створенням конкурентного сільськогосподарського виробництва та виведенням його на європейський рівень.

Ця реформа, як і Податковий кодекс та зміни пенсійних законів, не покращить життя людей. Вона ще раз доводить: нинішня влада на ефективні реформи не здатна. Чи довго народ терпітиме ці недолугі злочинні експерименти?

Павло Петренко, член бюро і керівник юридичного департаменту партії "Фронт змін"

Рубрики:  UKRAINE

ЯНУКОВИЧ НЕ ШАХТЕР — ОН ЕНАКИЕВСКИЙ ВОР!

Четверг, 11 Августа 2011 г. 00:09 + в цитатник
Ставшая феноменально популярной кричалка футбольных фанатов киевского «Динамо»: «Спасибо жителям Донбасса за президента-пи…дораса» — это и есть реальный рейтинг ранее дважды уже судимого за гоп-стоп и мордобой нынешнего типа «гаранта». Не отстают от динамовских болельщиков и земляки в натуре «президента» по кличке Хам, и на мачтах с участием ахметовского «Шахтера» дружно скандируют в ответ: ЯНУКОВИЧ НЕ ШАХТЕР - ОН ЕНАКИЕВСКИЙ ВОР! или ЕНАКИЕВСКИЙ ВОР - ДОНБАССА ПОЗОР!

В преддверии ЕВРО-2012 такие слоганы — настоящий подарок для пахана правящей ПР-банды. Кстати, насчет этого ЕВРО-2012
 
«Группа общественных деятелей во главе с философом и писателем Даниэлем Сальваторе Шиффер призывает украинские власти освободить экс-премьер-министра Юлию Тимошенко.
 
Об этом пишет сам Шиффер во французском издании Marianne: «Мы подозревали, что президент страны Виктор Янукович, который всегда был известен как преданный сторонник Владимира Путина, испытывал определенную ностальгию по подобному деспотизму (это видно по нынешней системе работы его государственного аппарата). Однако то, что он способен использовать худшие полицейские и судебные методы, в то время как наш Европейский Союз стремится распространять ценности свободы и терпимости по всему миру, не может не оскорбить любого подлинного демократа,- пишет Даниэль Сальваторе Шиффер.
 
Арест Юлии Тимошенко он назвал беззаконным решением, а судебный процесс приравнял «со старыми скороспелыми процессами в Москве во времена Вышинского, который несравненным мастером политических читок».
 
«Мы  призываем правительство Украины к немедленному и безоговорочному освобождению Юлии Тимошенко во имя прав человека и соблюдения свободы слова и мысли. Пусть оно узнает об этом! Если же оно откажется удовлетворить наше требование, мы выдвинем другой аргумент, который представляет куда большую опасность для имиджа и экономики Украины: речь идет о призыве к бойкоту будущего Чемпионата Европы по футболу, который должен пройти в Польше и на Украине с 8 июня по 1 июля 2012 года».
 
Уже подписали этот призыв:
Даниель Сальваторе Шиффер (Daniel Salvatore Schiffer), философ, писатель, профессор Высшей школы Королевской академии изящных искусств Льежа и приглашенный профессор “Бельгийского колледжа” под эгидой Королевской академии наук, литературы и изящных искусств Бельгии и Коллеж де Франс.
 
Люк Ферри (Luc Ferry), философ
 
Александр Жарден (Alexandre Jardin), писатель
 
Анни Сюжье (Annie Sugier), ученый, автор ряда работ по борьбе за права женщин
 
Мишель Вивьорка (Michel Wieviorka), социолог и преподаватель парижской Высшей школы социальных наук»
 

Далее процитирую  Станислава Речинского, из-за вчерашней статьи которого сайт «ОРД» сегодня подвергся DDOS-атаке:

«Понятно, что Виктор Федорович и остальная братья с тремя классами тюремной школы думают, что ученый – это просто лох. Но. Штука в том, что это моральные и интеллектуальные авторитеты с мировым именем, к которым принято прислушиваться, как к совести народа. Авторитеты ведь в Европе это не «Вася-Бита», ни какие-нибудь «Гепа» с «Допой», а именно ученые. И если они так начали, то вполне могут продолжить логический ряд. К примеру, вспомнить бойкот Московской Олимпиады 1980 года из-за советского вторжения в Афганистан. Или о попытке бойкота в 1936 году Олимпийских игр в нацистской Германии. Расправа с инакомыслием, с оппозицией, превращения суда в механизм сведения политических счетов… по нашим, более интеллигентным временам этого вполне хватит для начала кампании по международному бойкоту Евро- 2012. Ау, Борис Викторович, как вы там, «Лидера» еще кретином громко не называете? А вот футбольные болельщики уже называют. Правда не кретином, но тоже весело.
 
http://www.youtube.com/watch?v=mYDEPADnH2o
 
Спасибо жителям Донбасса за президента-пи…дораса»


 
Царствующий на своем золотом унитазе Хам-межигорский небось думает, что он узурпировал всю власть в Украине пожизненно, а значит, ему по барану, кем его считают его вчерашние избиратели. Дважды закаленный зоной «шнырь», кем по своей масти был нынешний презик в местах не столько отдаленных, и не к такому привык. ВОНО вообще у нас настолько толстокожее, что только сырым яйцом его сразить и можно. Правящему Хаму, ВОНО ж «проФФесор», ВОНО ж «всехпочуй» наш самый гуманный суд в мире недавно юридически обоснованно дозволил сколько угодно врать народу в своих предвыборных для лохов обещаниях типа «покращення життя вже сьогодни», «УРКАина для людей». ВОНО может только удивляться, «а чё эти дебилы не расходятся?»  
 
Далекие от политики футбольные фаны, надо признать, приятно удивили. Как во вчерашнем анекдоте  © nonemployee на ДД: «Вот любит же народ Виктора Федоровича! - сказал после матча \"Карпаты\"- \"Динамо\" Хорошковский - и прослезился...»
© Kovalevskiy

Джерело: http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/10966.phtml

Рубрики:  UKRAINE

Шахтаря, який розповів про аварію, міліція погрожувала вбити

Среда, 10 Августа 2011 г. 15:33 + в цитатник

Шахтаря Ігоря Сметаніна, який розповів журналістам про аварію на шахті «Суходольська-Східна» та важких умовах роботи в забої, міліція погрожувала вбити

Про це виданню «Хвиля» розповів голова луганського Трудового руху «Солідарність» Костянтин Ільченко.

За інформацією від лідерів «Солідарності» Ігор Сметанін, якого звільнили з шахти, що належить Рінату Ахметову за відеоінтерв'ю, повинен був приїхати в Київ на прес-конференцію «Правда про вугільну мафію: вибухо на шахтах, копанки, Загибель людей - результат злочинної діяльності політічної системи ", яка відбудеться сьогодні.

Проте, «його зацькували, перелякали його і сказали, що реально вб'ють. Приїжджала міліція і сказала: висунешся - уб'ють в посадці. Ось ціна слова прем'єр-міністра », - сказав Ільченко.

Прес-служба БФ" Підтримки Українських ініціатив"



Джерело:

Рубрики:  UKRAINE

Тесты для попы

Среда, 10 Августа 2011 г. 13:43 + в цитатник

Золото пьянит. Маразм крепчает на глазах. А стыдливость уходит. Вы прочитали краткую подборку новостей из Украины за последние полгода. Ну, рядом с золотом и у женщин стыдливость часто пропадает, а уж у чиновников – подавно. Есть все-таки в высокопоставленных коррупционерах какой-то женский фермен. Не зря народ их часто ассоциирует с Элтоном Джоном в плохом смысле этой самой филейной части Элтона Джона.
 
И борьба с коррупцией у нас проходит под лозунгом «Что позволено Юпитеру – не позволено быку». Ну а там уже идет ассоциативная цепочка – бык, телец, золотой телец. Смысла никакого, но для многих госслужащих ассоциативный ряд приятный. На роль Юпитера у нас претендуют все, кто закрепился в системе исполнительной власти. И на золотого тельца все претендуют. Вот кому хорошо – закон мимо кассы, контроля не существует по определению, а уж после построения плавающего дворца в Межигорье братва рангом пониже вообще решила – можно не стесняться.
 
Укрзализныця тут вообще – герой парадоксальных золотых новостей. То начальник донецкой железной дороги купит себе роскошный джип за казенный кошт, да такой, что Могилев пинает колеса своего служебного Линкольна и рыдает от зависти, то цены на перевозки металла установит заоблачные – и трасса «Донецк-Мариуполь» по сей день забита тяжелыми грузовиками с металлом. Железная дорога в убытке, а шеф – аж лоснится. Потеет медом и золотой пылью. В общем, хозяйственники те еще. Бездарные, но сытые.
 
При капитализме они уже давно приносили бы пользу в качестве грузчиков (на большее интеллект явно не рассчитан), а при мудром правлении Виктора Федоровича – рулят монополией.
 
И, как всякие дорвавшиеся до кормушки, торопятся жить. Хоть бы хронику уголовную в новостях посмотрели. Может, воздержались бы от покупки золотых телефонов. Ну, на хрена вменяемому человеку такая игрушка? А уж тем более – на хрена госслужащему или руководителю госпредприятия так подставляться и подставлять родную власть? Разрешили все? Или один раз живем – отрываемся по полной? И ведь никого не уволят, не посадят, как Луценко, при всей схожести обвинений.
 
Но расслаблять мышцы спины, бедер и промежуточные не стоит, власть-то меняется. Периодически. И если Рудьковский чудом отпетлял от тюрьмы и теперь даже тянется в политику, это вовсе не значит, что всем ворующим на транспорте амнистия обеспечена. Не всем. Кто не верит – спросите у Кирпы. С ним трудно встретиться? Это вам так кажется. Когда братва у власти и начинается грызня – тут хоть историю французской революции читайте, хоть родной страны годов 20-ых - 30-ых, результат один. Особенно, когда страшно. А людям во власти уже реально страшно.
 
Потому что рассказывать можно все, но народ не обманешь. Возможны любые вспышки и всплески и Кирпа – он потенциальный собеседник для многих, кто делился и считал себя неуязвимым. Во многих знаниях – многие скорби. Это касается, как руководителя железной дороги, так и гаишного чина, отправляющего чемодан с денежкой из Донецка в Киев. Правда, это не Кирпа сказал, а царь Соломон, но суть не меняется, он тоже умер.
 
Футбольный матч Динамо – Карпаты прогремел на всю страну. Даже я на ю-тубе основные места посмотрел, хотя из футбола обычно смотрю только игры «Шахтера». Фаны Динамо и Карпат хором скандируют – «спасибо жителям Донбасса, за президента …» Вот на кого стоит оппозиции внимательно смотреть. Это вам не бабушки – более чем реальная сила на предмет активных уличных процессов и эксцессов. А если к ним на этой почве болельщики «Шахтера» присоединятся – туши свет.
 
А присоединятся легко – только кричалку поменять, а с оценкой действий президента и правительства тут все солидарны с киевлянами и львовянами. Кто за Юлю, кто против Вити, кто против Юры (не Луценко, а того, чье имя после решения суда себе дороже называть) – до определенного этапа путь у самых разных жителей Украины поразительно совпадает. Убрать от власти вот этих. И посадить в тюрьму. А потом – выборы и будем решать куда идти дальше. Запад и Восток – совпадают желания. Имеет смысл договариваться и дружить.
 
Главное – власть ничего не может противопоставить народному гневу. При реальных протестах – сбегут, как уже бывало. Третий раз вспомню мышцы спины, бедер и, главное,  промежуточные – не железные они, простите, у них. Милицию, правда, тренируют для разгона акций протеста, но это может хреново закончится. Да, белорусский усатый «недосталин» может так чудить, положив с прибором на мнение Европы. А у наших как раз в Европе семьи, сбережения и, как Жеглов говорил, «лежбища». У Клюева семья в Австрии, у Иванющенко дочка в Монако, да и Виктор Федорович коленку привык нежить в Испании. Низзя им рубить с плеча. Не пройдут побоища. Потому что не захотят серьезные пацаны ехать потом вместо Куршавеля на курорты Краснодарского края.
 
Последний мессидж, кстати, напрямую касается и дела Тимошенко. Просто тут к Европе еще и наше мнение добавляется. Юле, наверняка, обидно до слез. Потому что женщина она умная, и любит быть в центре внимания. И четко понимает сейчас, что вовсе не игрок она, а повод. Виктор Федорович наш дорогой и его команда (может, нам его в Тимура переименовать? А что – Тимур и его команда – звучит. А Дарка и Ганя объяснят лидеру, что это такой древний завоеватель – вождь будет польщен) нас тестируют. И Запад, как говорят «люди знающие жизнь», «прицепом». Прокатит? Не объявят ЕС и США блокаду? Не выйдут киевляне (а революции всегда делают жители столицы, остальные могут только присоединиться) на улицы в серьезном количестве? Значит, можно все. Позволено.
 
Тут товарищ Отто звонит и доказывает – послезавтра российский Медвед Януковичу за газ предъявит – и Юлю сразу выпустят. Не верю. Просто потому что российская власть прогнила настолько, что от кровавого бунта их отделяет уже совсем токая грань. Не до нас им. И ложили на их заявления и предъявы даже у нас. Кстати, о России и футболе. Друг мой – фанатик славнского союза звонит и ругается. Говорит, что же ты, сволочь такая, на мельницу мировой закулисы воду льешь? Публикуешь в ЖЖ грязные пасквили 2007 года? Был бы это Хряков – послал бы по-русски. А так – нормальный человек, приходится объяснять. Российский тоталитаризм 2007 года, это наше возможное будущее. Это стоит изучать – чтобы избежать. Кремль и его злокачественные опухоли – очень опасная зараза. Или даже не так – очень заразная опасность. Вернемся к нашим протестам. Если они будут вялые – братва в окружении ВФЯ уверится в своем праве на вседозволенность.
 
А ежели масштабы возмущения будут серьезными – быстро заднюю включат и Тимошенко выпустят. И воровство из бюджета поумерят. И уважать будут. И, возможно, прекратят считать быдлом. Все просто. И все от нас зависит. Просто, ругать власть под пивко у телевизора – это круто, но недостаточно. Нужно немножко добавить активности. Или, раз уж мы столько тут о мышцах попы говорили, другие злые люди заставят добавить пассивности. Так что, как в рекламе турфирмы, выбирай сам…

Рубрики:  UKRAINE

LiveJournal отрекается от украинской оппозиции

Среда, 10 Августа 2011 г. 12:01 + в цитатник

Originally posted by [info]dm_dobriy at LiveJournal отрекается от украинской оппозиции

Оригинал взят у [info]sash_demchenko в LiveJournal отрекается от украинской оппозиции

Принадлежащая россиянам компания «SUP Media», которая является владельцем сервиса «LiveJournal», провела торжественное открытие своего представительства в Киеве.

Гостей ждали в «Crystal Hall», где их обслуживали по всем правилам светских презентаций с показами, подарками, представлениями и угощениями. Само собой на открытие представительства крупнейшей мировой блоговой площадки должны быть приглашены блогеры. И они были приглашены, единственный вопрос — кто? Какие именно блогеры?

Украинская блогосфера по-русски

В сложившейся ситуации, когда налицо диктаторские замашки власти, стремящейся максимально взять под свой контроль информационные ресурсы, блогосфера становиться всё более значимой и весомой площадкой распространения информации и свободной коммуникации.

В соседней России это уже стало общепризнанной данностью.

В Украине же, где ещё существуют свободные и относительные СМИ, блогосфера является пока что дополнительным ресурсом распространения информации и мобилизации населения. Что, однако, не предусматривает отсутствия в ЖЖ альтернативной традиционным Интернет-СМИ оценки ситуации в стране. По мнению экспертов, очень скоро украинская блогосфера станет всё больше напоминать российскую. Тенденция к уходу мыслящих людей в блоги нарастает.

Показательным является и то, что наиболее читаемыми украинскими блогерами являются именно те, кто далеко не лестно отзывается о нынешней украинской власти, президенте Януковиче и всём его окружении.

Подтверждением тому служат рейтинги украинских блогов, которые может посмотреть каждый.

К примеру, первую пятёрку украинских блогеров согласно известному рейтингу украиноязычных Интернет-дневников «Наш LJ» представляют Микола Малуха [info]jesfor , Олена Билозерская [info]bilozerska , Богдан Логвиненко [info]logvynenko , Вахтанг Кипиани [info]vaxo .

О политиках-блогерах, например, о Леси Оробец [info]lesyaorobets  или Дмытре Корчинском [info]d_korchinskiy речь в данном случае не идёт. Блоги для них вторичны.

Как можно убедиться воочию не один из них не является не то что лояльным к правящему режиму, но и активно высказывают свой протест, призывая к нему остальных.

Стоит ли поэтому удивляться, что на официальное открытие представительства «LiveJournal» никто из них приглашён они не был.

Никто из ТОП-10 украиноязычных либо же русскоязычных блогеров Украины!

Цензура на экспорт?

Не хотелось бы делать преждевременных выводов, но складывается впечатление, что руководство «LiveJournal» по своей ли инициативе или же по указке сверху собирается создать такую себе пропрезидентскую реальность в украинской блогосфере. В новых рейтингах и тусовках не будет тех, кто критически высказывается о власти, не будет неудобных и крамольных суждений, а взаимное общение будет сводиться к развлекательному.

Возможно именно эта альтернативная блого-реальность со временем должна полностью заменить собой действительную, где-то подкрасив её, где-то гламуризировав. Недозволенное же затеряется и уйдёт на маргинальный уровень.

Возможно «LiveJournal» ещё не выработал окончательной концепции продвижения своего продукта на украинском рынке. Возможно не определена своя сфера и направление деятельности. Однако уже сейчас должно быть понятно, что игнорирование именно тех блогеров, которые составляют костяк национального ЖИВОГО журнала, затрагивающего интересы и настроения общества, только погубит все начинания.

 

Рубрики:  UKRAINE

Міліція – з Народом, менти – з Уродом. 08.08.11

Среда, 10 Августа 2011 г. 10:47 + в цитатник

Восьмого ми чекали колегу на відкритій терасі кафешки неподалік суду. Розташована на бульварі Шевченка, вона давала можливість спостерігати за тими, хто вже не раз відігравав свою роль у боротьбі владного криміналітету з нашим народом. Я маю на увазі (за малим не сказав - „нашу”) міліцію.
В даному випадку перед нами були не просто абстрактні міліціянти, а бійці підрозділу, який свого часу вже вписав, а точніше – вбив гумовими кийками своє ім`я в новітню історію української держави – „Беркут”.
Особисто у мене підрозділ „Беркут”, м’яко кажучи, не викликає симпатій з 18 липня 1995 р., коли „беркутівці” з чисто московитською жорстокістю побили учасників похорон патріарха Володимира. Дуже символічним було також люте шматування цими „орлами” державних прапорів України.
Тоді били не розбираючи – літніх людей, жінок. Бачили, як били й інваліда. Цікаво: яку загрозу останній являв для режиму? Як на мене, це можна віднести тільки до якихось психопатологій, не інакше. Можливо, треба в дитячих комплексах імені збоченця пана Едипа поколупатися. Можливо його, бідолаху, зобіжали всі, кому не ліньки, а воно не могло за себе постояти через м’якенький характер. А з того м’якенького характеру виросло ось таке велике паскудство. Це буває.
А, можливо, його просто голівонькою в дитинстві часто били об сіру, як буття радянської людини, суміш заліза і бетону. І оскільки в моменти дотику міліцейської каски на тій голівочці ще не було, то воно й виросло отаке – з ладно припасованою мрією про каску і бажанням комусь жорстоко помститися.
Моїх батьків тоді також там побили. Не можу пояснити, як мені хочеться заглянути в очі тому, хто це зробив. У мене до цього ублюдка є декілька запитань. Я впевнений, що ФСБУшники, як і належить вуаєристам політично-садистського розливу, детально знімали це все побоїще на відео, і десь у них в коморочці ці кадри мусять зберігатися. І, хоча шанс є мізерним, я не покладаю надії на зустріч з оцим „невідомим прекрасним” в міліцейському кашкеті. До речі, десь читав, що тісний кашкет на міліцейській голові досить позитивно впливає на розумові здібності окремих пацієнтів. Вже й не знаю, з чим це може бути пов’язано...
Можливо ті „птахи”, які сьогодні служать в „Беркуті”, й не мають до того „чорного вівторка” безпосереднього відношення. Хоча, може дехто з офіцерів ще й сьогодні служить. То може дали б інтерв’ю? Поділилися б своїми геройськими спогадами. А ми вже б приклали зусилля, аби про вас дізналося чим більше народу. Вже постаралися б змалювати вас у всій бойовій красі.
Ім`я! Ім`я героя нам в чорному ящику на стіл! На постамент його!
Якщо ж хтось з „пернатих” вже забув про ті події, то нехай це фото їм нагадає.
Ну, і якщо вас не клонують які-небудь відморожені могильови в надрах вашого відомства з шматочків міліцейської уніформи, завернутої в міліцейську інструкцію, а ви дійсно є теплокровні, і якщо в своїх реакціях схожі на живих людей, то уявіть ось там на асфальті своїх батьків. Адже у декого з вас все ж були батьки, чи не так? Чи людські почуття вам також інструкцією заборонені? То не вірте цій інструкції. То дурня.
Не поспішай перетворюватися на моральних потвор. Шлях вниз завжди швидкий. Ось підніматися наверх – то вже складніше.  
 


...І ось тепер ми сидимо і дивимося, як шикується біля автобусів закутий в броню, овіяний „легендарною” славою спецпідрозділ „Беркут”.
І ми дивимося в очі цим хлопцям.
Вони готуються.
Ні, вони вже готові...
 
...Хто служив в армії? Пам’ятаєте оту специфічну атмосферу в казармі, коли без всяких видимих причин ти відчуваєш зростання адреналіну в крові? Якийсь тонкий інструмент безпомилково вказує вам на колективну готовність до мордобою. І ти вже іншими очима дивишся на оточуючі тебе обличчя. Ти помічаєш прихований виклик в очах, посмішки, тонкі, як лезо бритви, бачиш характерно граючі жовна... Ти розумієш, що всі вже „заведені”. Себто, в тому стані, коли розкачки перед відкритою агресією вже не буде.
Саме це я бачив на лицях і в поведінці бійців.
І як же їх було багато!.. В шоломах, бронежилетах, захисних накладках по всьому тілу, вони дійсно являли собою грізну силу. І знаєте, що в цей момент я відчув? Неймовірне бажання, щоби всю свою агресію, всю свою енергію і уміння ця сила спрямувала на братків. Мені просто смішно стало від однієї думки про те, що бандити могли б чинити опір цій силі.
А ось тепер ці професійно екіпіровані і навчені бійці - звичайна заточка в руках бандита, яку він приставив нам до горла.
Як таке стало можливим?
Ні, я пам’ятаю, хто передав всі силові структури отому гопнику з „партії раёнов”, аби той звично запхав їх собі в прохоря. Хто ж забуде нашого милого, нашого славного, нашого богобоязного звіроЮщера? Це вже скільки себе пам’ятати буду...
Мда... Ця ніжна сука таки зробила все, що змогла. Але тепер треба якомога скоріше і рішучіше повикручувати оті руки, які вчепилися в цю „заточку”.
Нам не можна дати гопоті можливість кінцево перетворити (хотів написати „правоохоронні”, але вони такими вже давно не являються) силові структури в ту воєнізовану і морально деградовану банду, якою на даний момент є російська поліція. Певна справа, що у нас дегенератів в міліції також хватає, але сам процес деградації ще не прийняв такого незворотного характеру. Ще є у нас в міліції офіцери, яких звільняють через їх небажання співпрацювати з „донецькими”. І сама наявність таких людей, хоч їх і не так багато, дає підстави для певного оптимізму. Бо є сподівання, що саме ці офіцери допоможуть нам знайти спільну мову з тими діючими міліціонерами, які усвідомлюють кінцеву перспективу розвитку могильовщини – повна деградація і розпад держави. А цього не можна допустити.
Але й міліціонерам – і особисто „беркутівцям”, треба так само чітко усвідомити, що окрім начальства та інструкції ще є власна совість, яка мусить вносити правку в виконання цієї інструкції.
І відповідальності за майбутнє нашої спільної держави вас так само ще ніхто не позбавив. А я так сподіваюся, що мало хто з вас придбав за роки служби нерухомість в Іспанії.
Себто, жити плануєте в Україні. То яке життя маєте намір збудувати своїми „очумілими ручками” для себе і своїх рідних? Що, будете потім пояснювати дітям, що в цьому „сомалі” ми живемо тому, що ви з честю виконували накази? Думаю, вони обридаються від вдячності.
  
То ж, панове міліціянти, або декларуйте свою громадянську позицію, або вивчайте „передовий” досвід своїх колег в Росії. А там одні Сагра і Кущовка чого варті. Причина ж подій там всюди одна – абсолютна, поголовна криміналізація і деградація правоохоронних структур.
Саме цей натоптаний шлях уготований нам, якщо гопота залишиться при владі ще хоча б рік, чи два від сили.
І не забувайте: ці люди, свого часу, у своєму сонячному регіоні виробляли трупи, як на конвеєрі. А тому давайте без надмірної софістики проведемо сьогодні розмежувальну риску, яка чітко і ясно відокремить кримінал від антикриміналу. І нехай кожний займе своє місце перед бар’єром.
Але якщо в нашій війні з криміналом ви станете з протилежної сторони, то потім вже вибачте – ніякі розмови про наказ і присягу вже не будуть сприйматися. Ви не діти. І присягалися ви служити НАРОДУ УКРАЇНИ, а не цим шлеперам.
 
А тепер декілька слів за самі події, які розгорнулися на Хрещатику.
Відверто кажучи, я думав, що планується жорстокий мордобій. Було таке муторне передчуття...
Коли пролунав заклик (здається Турчинова) пройти ходою по Хрещатику, ми були недалеко суду. Вільного простору там, практично, немає. Люди повільно потягнулися до щілин в огородженні. Натомість демонстранти з протилежної сторони вулиці, яким не перешкоджали бар’єри, практично миттєво заполонили Хрещатик. Ми вже були близько підземного переходу, коли міліцейські підрозділи розпочали операцію по витісненню демонстрантів. В цей момент піднявся жахливий крик, люди рвонули хаотично, почалася штовханина.
Як потім вияснилося, Професор з Лісовською опинилися в самому центрі контактних подій на Хрещатику.
Там були досить жорсткі моменти, про які, сподіваюсь, хтось із наших колег розповість окремо.
 
Я ж заліз на парапет підземного переходу і мав можливість знімати в упор все те, що відбувалося. Жаль, не догадався поставити відео. Бачив, як Аір.інфо відбивався від якогось міліціонера.
 


 

 

 

 

 

 

 

 

 


Коли все трохи заспокоїлося, ми пішли вздовж міліцейських рядів, які довгим ланцюгом витягнулися вздовж Хрещатика. Ми підходили до них, пробували розмовляти. Звісно, вони не відповідали.
Але ми, знову ж таки, мали можливість подивитися їм в очі. І дивна річ: агресії там було набагато менше, ніж коли я спостерігав за ними зранку. Відразу попросив би доморощених психологів залишити в спокої отой, замучений „Дурдомом”, стокгольмський синдром.
Так ось: як на мене, багатьом з них було не в кайф виконання цієї процедури. Вони навіть відверто доброзичливо посміхалися, коли ми їм щось розповідали про Яника.
Також мушу зауважити, що я не бачив ні разу, щоби міліція серйозно перешкоджала фотографам. Біля автозака була легка штовханина міліціонера з людиною з відеокамерою в руках. Але розійшлись. Здається, це було під час посадки в автозак якогось чоловіка.    
І такий момент: на цей раз міліцією не було застосовано гумові „демократизатори”. Себто, людей не били, а обмежилися силовим витісненням. Що буде, якщо поступить команда бити? Як вони поведуть себе в такому випадку?
Питання...  
  
 


Рубрики:  UKRAINE


Поиск сообщений в MaidenUA
Страницы: 173 ... 84 83 [82] 81 80 ..
.. 1 Календарь