-Рубрики

 -Музыка

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в MaidenUA

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 25.09.2007
Записей:
Комментариев:
Написано: 3651


Украину имеют бездари

Воскресенье, 16 Января 2011 г. 18:31 + в цитатник

altЕще на заре наступившего года премьер-министр Азаров учил: рождественские каникулы – это зло, и тому, кто в это время предается праздничным загулам вместо усердной работы на благо отчизны, не будет в жизни счастья. Первая рабочая неделя после праздников показала, что Мудрый Маркшейдер, как всегда, оказался прав.

«Решение правительства о том, чтобы не устраивать таких «загулов», причем для всей страны, причем в начале года, когда очень важно, как говорится, «закрутить» год, настроить год на нормальную работу, в этих условиях мне представляется как небольшой, но символический и очень важный шаг», – предупреждал Николай Азаров. Увы, обитателям властного Террикона этот «символический и важный шаг» представился совсем по-другому, в соответствии с главным лозунгом новой власти: «Друзьям все, врагам – закон». И пока злой с похмелья вражеский народ уныло пахал на родных предприятиях, отечественная элита самозабвенно оттягивалась во весь рост, дружно решив, что год и без нее как-нибудь «закрутится».

Тон задавал, как и положено, сам Президент Виктор Федорович Янукович, который ушел в такой загул, что никто даже не понял, куда он делся. Трудно сказать, зачем главе государства понадобилась такая секретность – то ли в целях безопасности, то ли чтоб жена не выследила, но информация о его местонахождении в новогодние праздники поступала самая противоречивая: как варианты назывались и «Синегора», и Киев, и «Межигорье», и еще бог знает какие места. Поговаривали, например, что Виктор Федорович в праздники переоделся вьетнамцем и ходил по Троещинскому рынку, слушая, что говорят про власть простые люди и записывая услышанное в специальную тетрадочку. Были слухи, что глава государства ездил по регионам инкогнито и выжигал каленым железом коррупцию в исполкомах, отбивая проштрафившимся чиновникам руки и чикая карманы. Кто-то даже видел, как Янукович совершал вертолетное паломничество к мощам космонавта Берегового в честь 90-летия со дня рождения и даже договаривался с патриархом Кириллом о канонизации этого януковского угодника.

Как бы там ни было, факт остается фактом: с 24 декабря прошлого года до 7 января нынешнего Виктор Федорович, невзирая на отчаянные призывы Азарова «настроить год на нормальную работу», находился где-то вдали от государственных дел, и о том, что у страны все еще есть Президент, напоминал только его персональный сайт, обновлявшийся в это время с поистине пулеметной скоростью. За эти две недели на страницах интернет-представительства главы государства появилось 42 поздравления (из них 5 – с Новым годом и Рождеством, остальные – с днями рождения), 3 соболезнования и 3 «низки законів», подписанных, без сомнения, с помощью факсимиле.

Из праздничного штопора Янукович вышел только на Рождество, посетив с пастырским визитом Почаевскую Лавру (за последние годы Киево-Печерская, похоже, успела основательно надоесть главе государства). Мастерство не пропьешь: несмотря на то, что Виктор Федорович посещал эти места впервые, вел он себя в местном храме будто у себя дома. И если раньше Лидер, как правило, использовал в храмах одну свечку, то теперь он уверенно орудовал сразу двумя, дирижируя ими церковным хором не хуже, чем Михаил Чечетов дирижирует мальчиками-коалициантами в Верховной Раде.

Конечно, здорово подгадил величественную картину явления Януковича народу спикер Верховной Рады Владимир Литвин, припершийся в святое место одетым в какую-то занюханную дубленку, поддёвочный спортивный костюм и джинсы, причем весь какой-то нечесаный и с выпученными глазами. Спасибо хоть лыжи за дверями оставил, старый бесстыдник!

Конечно, у Литвина могли быть обстоятельства. Может, жена из дому выгнала, или колядники обокрали, или Янукович решил взять его с собой в самый последний момент, когда личного парикмахера Владимир Михайлович уже отпустил, а испачканный холодцом костюм как раз сдал в прачечную. Но, как бы там ни было, получилось некрасиво и вызывающе, и вообще, что-то Литвин в последнее время обнаглел.

К счастью, Виктор Федорович не растерялся и, взяв в руки непонятно откуда взявшийся в православной церкви микрофон, произнес в него проповедь вместо батюшки: традиционно поныл о тяжких пяти годах оранжевого раздора и провозгласил, что «нам надо будет преодолевать кризис вместе», из чего все в очередной раз сделали вывод, что к «преодолению кризиса» Янукович, к сожалению, до сих пор так и не приступил…

Еще в Почаеве у Виктора Федоровича случилась не совсем красивая история с квашеной рыбой. Название блюда, действительно, звучит как-то подозрительно, но, учитывая, что это коронное угощение местных монахов, о котором народу уже все уши прожужжали, Виктор Федорович на полном серьезе решил его отведать, даже прихватил с собой специальную серебряную посуду. Однако санстанцию, которую Янукович предварительно наслал на Лавру в целях безопасности, монахи к себе на кухню предусмотрительно не пустили (иначе кончилась бы их «заливная рыба» раз и навсегда), и аппетит у Виктора Федоровича резко пропал.

Впрочем, находчивый Президент и тут с честью вышел из ситуации, выгодно выменяв у батюшек ставший ненужным набор столового серебра на клевую икону для коллекции.

Следует заметить, что как бы ни обижались отказом Януковича от экзотического угощения рыбосольные монахи, глава государства в данном случае поступил абсолютно правильно. «Коронное блюдо» – дело, конечно, хорошее, однако соображения безопасности – прежде всего. Еще не хватало, чтобы глава государства после употребления монастырской «квашенины» провел весь остаток рождественского дня в холодном монастырском туалете и простыл на сквозняке. Это у Тимошенко бы ума хватило, она ради халявного пиара на что угодно пойти может. Одно слово, популистка.

Впрочем, как показали дальнейшие рождественские события, не ту корову Виктор Федорович назвал «коровой на льду». На очередной тусовке у любимого клавишного гармониста Партии регионов Яна Табачника, которую показали народу по телевизору в праздничные дни, этих самых коров собралось целое стадо. Трудно даже сказать, кто из участников сией «ярмарки тщеславия» (альтернативное название, как-то само собой возникшее в редакции «Обкома», – «балаган жлобья») понравился нам больше всех.

Великолепно выступил со своим «номером» праздношатающийся Нестор Шуфрич: не сходившая с его лица слюнявая улыбка законченного нарцисса и «грузинский» акцент в стиле Эдиты Пьехи доводили непритязательных зрителей до экстаза, а устремленный на хозяина торжества кокетливый взор маслянистых глаз экс-министра МЧС наверняка заставлял жену Табачника вздрагивать от противоестественной ревности.

Покорили сердца зрителей и азартные повизгивания Марины Кинах. Грация потерявшего управление тяжелого танка, с которой Марина утюжила сцену, в любой момент рискуя свалиться в зрительный зал и кого-нибудь там случайно задавить, вывела из себя даже ее собственного супруга. Анатолий Кинах, чью улыбку, как известно, не видел никто, кроме мамы, и то во сне в младенческом возрасте, хохотал над женой, как ненормальный, и от этого зрелища у людей, лично знакомых с Анатолием Кирилловичем, волосы вставали дыбом.

Бывший министр Кабинета министров Анатолий Толстоухов, похоже, на безрыбье активно осваивает профессию свадебного лабуха. Отец дресс-кода Кабинета министров («довжина краватки у зав'язаному стані повинна бути до середини пряжки паска брюк, ширина – відповідати ширині лацканів піджака» и пр.) эпатировал публику не столько очередным тупым шансоном собственного сочинения про Одессу, в которой язык «как доктор Айболит», сколько белым фуриком (как известно, в таких ходят все одесситы) и трикотажной «матроской» в синюю и голубую полоску, сквозь которую бесстыдно просвечивала облегающая майка. Себе он, очевидно, казался растолстевшим Гариком Кричевским, а вот заявился бы Толстоухов в таком виде в Кабмин – его бы улюлюкающая охрана сразу с лестницы спустила.

Народному депутату Эльбрусу Тедееву петь не разрешили, и правильно сделали, ибо сильная сторона этого парламентария – физкультура и прочие методы устрашения. Наиболее красноречивым тому подтверждением стала перекошенная от ужаса улыбка тусовщицы Подкопаевой, с которой она удирала в зрительный зал от назойливых телодвижений кабардинского танцора с депутатской неприкосновенностью.

Настоящим открытием сцены стала, безусловно, замглавы президентской администрации Ирина Акимова – железная женщина, телом которой сам Виктор Янукович на свой день рождения размахивал в воздухе, как пращой, а ей хоть бы хны. Особенно поразило музыкантов вступительное слово Ирины: «Ян действительно просил меня сыграть Шопена, и я честно взяла с собой ноты… Но позвольте мне вместо того, чтобы средненько сыграть «Сентиментальный вальс» Чайковского, который хотела сыграть…». В этой связи возникает закономерный вопрос: что за ноты честно взяла с собой Ирина – Шопена или Чайковского? Или она считает, что ноты – это такие штучки, по которым можно сыграть все что в голову взбредет?..

Что же касается «своего стихотворения», которое Акимова зачитала зрителям с таким видом, будто с ее начальником Левочкиным случилось непоправимое, то ничего плохого о нем сказать не можем. Романтический образ «желтого тела на сухом стебельке» вообще столь силен, что даже может сделать чересчур впечатлительного мужчину импотентом.

И все же гвоздем программы заслуженно стал первый заместитель генерального прокурора Ренат Кузьмин – человек удивительной колоритности. Злые языки говорят, что если бы его увидел толковый американский продюсер, то немедленно пригласил бы в Голливуд играть главного бандита в фильм «Красная жара – 2».

И в шоу Табачника прокурор, как всегда, не ударил в грязь сапогом. Трудно передать то отвращение, с которым Кузьмин пытался корябать тремя пальцами злополучную «Лунную сонату», – но как только он взялся за «Мурку», лицо его явственно просияло, даже щетина разгладилась, а зал, наполненный соратниками и единомышленниками, взорвался от аплодисментов. Все же не зря программа носила не допускающее двойных трактовок название «Украину имеют таланты».

Организаторы и участники шоу, безусловно, прекрасно представляли себе реакцию, которое оно вызовет у людей, как и сам Ренат Кузьмин теоретически понимал, как выглядит прокурор, вдохновенно играющий главную бандитскую песню страны, и это обстоятельство, вне всякого сомнения, доставило особое извращенное удовольствие всей гоп-стоп-компании. Ну что ж, обещал ведь Виктор Ющенко в 2004 году, что в случае победы Януковича на выборах «вся страна будет ходить строем и петь «Мурку», – ну, вот и пошли соответствующие «акцепты».

…А между тем, пока пацаны и их ухоженные бабы перлись кто во что горазд, отдыхая от непосильных трудов по относительно честному отъему денег у населения, праздники закончились, и мрачные пророчества Азарова начали стремительно сбываться.

В Киев прибыл комиссар Евросоюза Фюле и сходу поставил Януковичу ультиматум с помощью намеков толщиной с бревно.

Украину официально опустили на последнее место в Европе в рейтинге экономических свобод.

«Freedom House» выпер Украину из рейтинга свободных стран.

Администрация Януковича поставила абсолютный рекорд за все 19 лет независимости по киванию на предшественников.

Со времени коронования Лидера прошел уже практически год, а он все не может опомниться от того страшного наследия, которое оставила ему «оранжевая власть». Дошло до того, что Анна Герман по инерции умудрилась обвинить Ющенко и Тимошенко даже в сворачивании гражданских прав и свобод, в котором организация «Freedom House» уличила режим Януковича. А Виктор Федорович отбрил комиссара Фюле пространной ответной речью, основной смысл которой свелся фактически к следующему: «Я готов налаживать контакты с Европой на самом высоком уровне. А вот ты кто такой, хрен с бугра?».

В общем, набор аргументов, прямо скажем, не нов. И о том, куда он заведет Януковича, а вместе с ним и всю страну, тоже долго гадать не приходится. А вот телешоу у Табачника, пожалуй, все же нужно было назвать немножко по-другому. Лучше подошло бы «Украину имеют бездари».

Но что имеют – это да. Тут не поспоришь

Рубрики:  UKRAINE

Увага, провокація!

Суббота, 15 Января 2011 г. 22:57 + в цитатник

\"У нас є інформація, що на 22 число, коли плануються акції протесту, планується кровопролиття в місті Києві\", - заявив міністр внутрішніх справ Могильов під час виступу у Верховній Раді. А робиться це задля того, «щоб потім перед усім світом показати, що твориться в Україні». І попередив: \"Я вас попереджаю: ми всі ці факти задокументуємо. Сил і засобів вистачить. І потім кожен, хто це робив, відповідатиме перед законом\".

Виникає декілька питань.
Питання перше. Хто ці терористи, що планують  кровопролиття?  Про це Могильов анічичирк. Якщо це становить службову таємницю, то чому Могильов теревенить про це з трибуни Верховної Ради?
Питання друге. Якщо панові міністру достеменно відомо про підготовку кровопролиття, то чому він не вживає превентивних заходів з метою запобігання цьому лиху, а має намір  лише \"задокументувати всі ці факти\"?
Дивна поведінка керівника силового відомства, навіть якщо взяти до уваги проФФесіоналізм владної команди.
Усе стане на свої місця, якщо знайти відповідь на головне питання: кому це вигідно?
Чи вигідно це опозиції? Коню зрозуміло, що опозиції це потрібно як зайцю трипер у ніч перед весіллям. Мало того, що опозиціонерів масово пакують у СІЗО за надуманими звинуваченнями, то їм ще не вистачало звинувачень у тероризмі.
Чи вигідно це владі? Ще й як вигідно! По-перше, такими заявами влада намагається залякати людей аби вони не прийшли на Майдан. По-друге, якщо спровокувати насилля, можна буде арештовувати опозиціонерів за хуліганство, за тероризм, за спробу насильницького повалення чинного режиму. Та за що завгодно!
Влада панічно боїться скупчення великої кількості порядних людей. Про що красномовно свідчить вказівка МВС від 10 січня (№ 266/Рт) за підписом заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка.
У ній сказано, що в Києві 17 січня з ініціативи політичних партій, рухів, громадських організацій заплановано проведення акції протесту з вимогою закриття кримінальних справ проти активістів \"Податкового Майдану\".
\"22 січня відзначається День Соборності України. Разом з цим у цей же день з ініціативи представників ВО \"Батьківщина\" та інших політичних організацій заплановано проведення альтернативних заходів\", - йдеться у вказівці.
Відтак, від співробітників МВС керівництво вимагає:
1. Узяти на контроль отримання інформації щодо виїзду організованих груп та окремих громадян до столиці держави.
6. Інформацію про організовані виїзди (зазначивши прізвища старших, контактні телефони, час відбуття, прибуття, вид транспорту, кількість осіб) та заплановані на території обслуговування масові заходи надати в ДГБ до 14.01.2011 та до 21.01.2011.
Питання є?
- Хіба що одне, одвічне: що робити?
Організаторам акції слід створити охоронні групи з міцних хлопців, які б виявляли й ідентифікували можливих провокаторів з передачею їх правоохоронним органам (їхнім же патронам). До речі, так діяв Рух під час проведення масових акцій у 89-90 р.р., і це мало непогані наслідки. Провокаторів ідентифікували (фото, ПІБ) і передавали їхнім хазяям, чим упереджували звинувачення КДБ.
Журналістам – фіксувати можливі провокації і давати оперативну неупереджену інформацію.
Учасникам акції – знімати на мобілки, фото- та відеокамери та передавати матеріали організаторам акції.
Про ці попереджувальні заходи організатори акції мають публічно заявити у ЗМІ, на брифінгах, прес-конференціях, щоб це стало надбанням громадськості. Гадаю, що це певною мірою остудить запал провокаторів від влади.

Увага, провокація!

Рубрики:  UKRAINE

Н. Азаров.

Суббота, 15 Января 2011 г. 22:49 + в цитатник

ЧТО ГОД ГРЯДУЩИЙ НАМ ГОТОВИТ? «2011 год для нас должен стать годом абсолютно конкретных действий. Я напомню, что мы в 2011 году должны построить дороги на 18 миллиардов гривен. Мы должны сдать в эксплуатацию, впервые в истории Украины, три крупнейших международных аэропорта». Н. Азаров. «Должны учесть, что этот год будет очень сложным в социально-экономическом измерении. То есть, нам не надо надеяться, что будет какое-то чудо. Нам его не надо ожидать». В.Янукович. (Ну, мы на откатах как-то продержимся, а вот народу придётся нелегко...)

Н. Азаров.

Рубрики:  UKRAINE

Агент "Тереза" або хто є хто в "ескорті" Януковича? Степан Горчі

Суббота, 15 Января 2011 г. 19:46 + в цитатник

Жила-була дівчинка Галя. Жила вона погано, в селі у Львівській області, де мама працювала в місцевому колгоспі на бурякових плантаціях, не розгинаючись з ранку до ночі. Галі на буряки не хотілося категорично, Галя хотіла жити красиво.
Для того, щоб жити красиво, треба було вирватися з рідного села, подалі від цукристих плантацій. Але якось не виходило. Намагалася Галя двічі поступити вчитися - далі за перший іспит не виходило. І то зрозуміло - гуси, кури, сільська школа, звідки там знанням взятися. Нарешті, вдалося від ненависних буряків втекти, правдами і неправдами влаштуватися у районній газеті друкаркою. Але, як виявилося незабаром, робота друкаркою не дуже відрізнялася від колгоспних плантацій.
Потрібний геніальний хід. Хід, як завжди, підказали старші товариші. Газета, де працювала Галя, була органом Міколаївського райкому партії. До місцевих партійців перевірити і наставити, а то й просто відпочити у мальовничих передгір'ях Карпат регулярно навідувалися відповідальні товариші з керівних інстанцій різного роду і калібру. Після повчань усім цим товаришам потрібно було відпочити і розслабитися, відійти трошки від дум державних. Ось тут і Галя знадобиться - пісні там заспівати, на столі станцювати, те, се ...
Ось так стала Галя головним фахівцем з надання, так би мовити, номенклатурних ескортних послуг. Спочатку - на районному рівні, потім - на обласному, нарешті - на республікансько-союзному, коли просту сільську дівчинку підвозили ввечері і до ранку у всесоюзну здравницю Трускавець, де відпочивали найвищі чини партійно-радянської номенклатури з Києва та Москви. І життя значно покращало, життя вдавалося - пройшли навіть нічні кошмари, де Галі снилося, як вона в позі «зю» махає сапою на безкрайому буряковому полі.
Наступний крок Галя зробила сама. Вона виявила серед численних «ескортованих» якусь особливу породу, яка з особливою увагою вислуховує її звичайні бабині скарги на сусідів, співробітників і начальників. Причому, ці люди, як виявилось, виключно «з гарячими серцями і чистими руками», готові були не просто вислуховувати Галину маячню, але й надавати серйозні послуги.
Ось тут-то життя і почало налагоджуватися. «Ескортуючи і закладаючи», Галя понеслася по життю, сягаючи все нових і нових висот.
Спочатку Галі відкрилися двері тієї самої недоступної вищої освіти. І не якого-небудь, а самого Львівського університету, та ще й найпрестижнішого факультету журналістики. Причому, рухала Галю настільки серйозна організація «на три букви», що приймальна комісія навіть не помітила в її вступному творі більше двадцяти грубих граматичних помилок.Піднялася Галя по життю так, що працевлаштуванням її у Львові вже займався особисто шеф львівської контори тієї самої «гарячесердечної і чисторучної» організації Станіслав Іванович Малік. Саме він подзвонив керівникові обласної комсомольської газети «Ленінська молодь» і дуже настійливо порекомендував прийняти на роботу потрібну людину. Причому, не просто прийняти, а доручити Галі курувати неформальних молодіжних організацій, різних там «Братства Лева», «Клубу творчої молоді» та інші, що виникали в ту пору, як гриби після дощу. А на боязкі заперечення, що, мовляв, «цінна кадра» ні досвіду, ні таланту не має, рекомендував, жорстко відрізав: «Вам би такий досвід, як у неї. А тексти у нас є кому писати ».
Власне, окрім декількох опусів авторства безіменних «письменників в погонах», інших журналістських подвигів за Галею на той період не значилося. Та чи до того було! Весь творчий порив, вся енергія Галі йшла на творчість дещо іншого роду - ту, що пишеться обов'язково від руки, а замість підпису - оперативний псевдонім. Навколо було стільки талановитих, неординарних, успішних людей. І всіх їх Галя люто, від душі ненавиділа, і всіх їх треба було «закласти» - втершись у довіру і обов'язково з «патріотичним» вогником в блудних очках - ох, не пропав дарма «ескортний» досвід! А те, що у всіх цих людей, на свою біду, зустріли Галю на своєму шляху, життя почало ламатися - ніколи її не цікавило.Врешті-решт, Галя націлилася на «велику дичину», за здачу якої можна було і медальку відхопити. Наприкінці вісімдесятих рідною для Галі «конторою» готувалося четверта, за планами, остання «справа Чорновола», в якій Галя повинна була виконати сольну партію, але тут трапилася неприємність. Неприємність полягала в тому, що раптом, в один момент, звалилася і країна, де процвітала Галя, і сама «гарячесердечна і чисторучної» організація наказала довго жити.
І пішла Галя новим - демократичним - життям, користуючись навичками, раніше придбаними, але виявилася ще одна заковика - прорізалася глибинна пристрасть до грошей. Втім, старші товариші і раніше цю пристрасть бачили і навіть дружньо підсміювалися - регулярні грошові допомоги Галі виписували тільки в сумі, кратній тридцяти рублям. Але тут з'ясувалося, що Галя одночасно намагається сумістити й «ескорт», і таємну службу і особистий приробіток. У результаті почали конфузи виходити.
То Галя в начальства помешкання вкраде, то гроші, передані канадськими греко-католиками через Галю до України, «загадково випаруються», і владика Гринчишин ніяк ні Галю, ні грошей знайти не може, то члена Римського клубу Гаврилишина по час інтимних вояжів до Женеви чистила , як липку, то афера майора Мельниченка, у піар-забезпеченні якої Галя брала діяльну участь, як-то не тим кінцем обертається.
Загалом, відчула Галя, що земля під ногами почала диміти і поміняла життєві орієнтири.
Метою номер один стало: «Знайти лоха». Метою номер два - «Присмоктатися до нього».
І знову все в неї склалося. І лоха знайшла, найбільшого в усій країні, і присмокталася до нього. Навіть регулярно обіцяє про лоха книжку скласти, але ніяк не виходить. Зізнається друзям і родичам, що як тільки починає писати першу сторінку «про залізну ходу Господаря» - від сміху давиться, аж до гикавки.
Службу зовсім закинула, так, ляпути що-небудь в телеефірі, Тягнибоком покерувати, іншу провокацію утнути. При цьому неодмінно «зрубати з соратників» шмат пожирніше. Загалом, посоліднішала Галя, змужніла, вимагає іменувати себе не інакше як «львівська пані».
Тільки ніяк Галя на «пані» не тягне.
Для таких, як вона, в її улюбленому галицькому діалекті є більш відповідне слово - «Шмата».
Все своє життя Галя побудувала на двох принципах:
1. Люди навколо, в основному, порядні та моральні.
2. Якщо по відношенню до цих людей поступати підло й аморально - їх завжди можна обдурити, використати в своїх інтересах, а потім - здати. А вже «лоха постригти» - взагалі справа свята.
Одного тільки Галя не врахувала - її давні «куратори» з того ж тіста зроблені, що і вона, а щодо дрібної продажності їй самій фору дадуть ...

Агент "Тереза" або хто є хто в "ескорті" Януковича? Степан Горчі

Рубрики:  UKRAINE

Малява-14. Козлодуйная

Суббота, 15 Января 2011 г. 19:08 + в цитатник

Федорыч, а чего б сразу не предупредить мир: типа, чтоб быть достойным своего Президента, в этой стране отсидит каждый. Га?
Отож, оно к этому и гребет. Начали с посадки членов Юлиного правительства, а теперича над кем только ни висит: и над журналистами, и над правозащитниками, и над «Трезубом», и над писателями, и над общественниками, и над предпринимателями…
Лепота. Не, ну нормально: актив налогового Майдана шуганем, чтоб больше трех уже никто, никогда, нигде не собирался.
Юру Луценко закроем, чтоб в «поле» некому было ходить – такого талантливого и опытного «хулигана, горлопана, главаря» заменить непросто, если вообще возможно.
Юлю на короткий поводок подписки посадим, потому что была и есть единственной реальной силой сопротивления режиму.
А чтоб «Схід і Захід разом» от объединяющего ощущения полной экономической жопы не продвинулись к единому политическому осознанию текущего момента, мы им тут Бандерой и отменой его «геройства» очень своевременно поиграем.
Не в смысле «разбудим сторожа всего исторического праха Украины Виктора Андреича», которого не пробудило бряцание наручников на живых, а на Бандеру он таки среагировал, аки усохший хрен на «Виагру».
Не, другая своевременность: успешно, то есть, с помощью тягнибокив поставим этой темой на рога украинский запад, чтоб аж вздрогнул украинский восток.
"Плакати вже набридло? Набридло бути толерастами? Набридло говорити про компроміс, про примирення, про "Схід і Захід разом"?", - вопросил Михальчишин присутствующих на внеочередной сессии Львовской облрады 13 января возле памятника Степану Бандере во Львове.
"Мені здається, що ми ще не одну таку сесію проведемо – тут у Львові, проведемо таку сесію в Києві, і мені ще здається, що буде той день, коли ми таку сесію проведемо на вулицях Донецька! Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк, і викине ту синьожопу банду, яка сьогодні узурпувала владу, з України!" (Захід.NET).
Честно сказать, Федорыч, обозначенная цель не вызывает у меня протеста, но цена!..
А то, блин, «будуємо нову країну», «Україна для людей», «почую кожного», реформы, евроинтеграция, куры-гуси….
Вот они теперь там, в европах-америках, складируют лапшу с ушей, скатывают в рулончик пелену с глазиков, изображают картину маслом – типа «не ждали» и делают интенсивно пальчиком «ну-ну-ну».
Ага. Нехорошо, мол, ухудшать ситуацию со свободой слова, давить Службой безопасности интеллигенцию, враждебно относиться к оппозиции, маскировать политические преследования борьбой с коррупцией и, лишив судебную власть остатков независимости, избирательно пользовать закон, как дышло…
Смешные эти европейские, как на вашу голову, скажи, Федорыч? Сю-сю, пу-сю, общечеловеческие свободы – это непреходящие ценности, Украина должна блюсть принятые на себя обязательства, а иначе её евроинтеграционные перспективы зависнут, сю-сю, пу-сю…
Ну шо за базар, да, Федорыч? Кому они всрались, те перспективы Украины? Юре Енакиевскому, чей дом родной в Монако?
Это если б Европа ногой топнула, а еще понятней -- паяльник включила либо там утюг… Типа, гопота, ты вспомни, «элита» властная, срань безумная, где твои капиталы, где твои счета, где ты лечишься, где учишь своих деток, где проматываешь в тяжких трудах нахапанное?
А у меня-то лично уже нет вопросов, гражданин Президент. Только один, который буквально витает в воздухе.
Чего при этом строительном размахе – Евро все спишет – (бетон-бетон, песок-песок, бабки-бабки-бабки), вы не строите какусь новую тюрьму?
Повышенной комфортности этакое VIP-заведение – с матрасами «Венето» на шконках ливанского кедра, медными решетками на окошках венецианского стекла и позолоченной, как забор у Клюева, парашей?
И чтоб, блядь, на совесть, как говорится, для себя!
Мне тут друзья периодически подбрасывают свои находки народного творчества из Интернета. Как вы есть ценитель слога и рифмы, Виктор Федорыч, делюсь. Не, ну не Ахметова, конечно, и, тем более, не Толстоухов. Но тоже очень музыкально.
Век двадцатый минул, но не спится им, сталинским внукам,
И диктаторов мелких на свете плодится, как вшей,
Промышляет гебня генетическим страхом и стуком,
Не смыкает охранка всевидящих глаз и ушей.
Мелкоподлый Гарант врёт Европе как бешеный мерин,
В уголовных ручонках сжимая чужую страну,
И направо-налево кидает куски тем, кто верен,
С Украиной ведя затяжную глухую войну.
Присосалось ворьё, в безнаказанность наглости веря,
Раздирает страну разжиревший до одури сброд,
Рвут державу в куски синежопые властные звери,
Записавши в заложники весь украинский народ.
Ничему их не учит румынский диктатор у стенки,
И Хусейн на верёвке, и сербским браткам приговор,
Не прогнулись пока у бригадных от страха коленки,
И творит беззаконие их покупной прокурор.
Генерал Могилёв гонит в топку ментовское стадо,
Что-то пукает в лужу убогий донецкий Гарант,
И сжигает мосты уходящая в прошлое влада,
Отпирая ворота в бездонный отмщения ад.
Бр-р… Не, гражданин Президент, конечно, политическое убежище в Чехии экс-министру экономики Данилишину – это как бы старушка Европа все-таки показала вам лично третий пальчик.
Показала и эдак еще подрыгала. Типа, пацаны, словами сказать не можем – цивилизованность и международный этикет не позволяют, но вы – козлы, пацаны, и это ни для кого не секрет.
Ну, конечно, козлы тут же бросились подтверждать, что они козлы. Один умник объяснил – «коррупционная цепочка действий правительства Тимошенко раскинула свои руки и на Европу». Купили, то есть, у Чехии схрон для подельника.
Другие парнокопытные с вызовом заверили, что «системной борьбе с коррупцией» ничто не помешает, и «воров и казнокрадов» не спасет ничего, даже «благосклонность со стороны некоторых иностранных государств».
И, похоже, некому будет объяснить вам, гражданин Президент, что дело не в благосклонности отдельно взятой Чехии, а в том, что после визита в Украину Еврокомиссара Фюле решение Праги означает признание Европой наличия в Украине политического преследования оппонентов.
И, собственно, если «Freedom House» параллельно отмечает, что действия Президента Януковича привели к падению уровня свободы в Украине, то даже если какась Ганя, уже совсем фейс потерямши, будет волать «невестка виновата!», всё равно миру безальтернативно ясно, кто обосрался.
И даже если какой-нибудь Колесниченко будет так громко кукарекать, что аж сам себя обпетушит, это ничего не изменит.
Хотя, вот я наблюдаю, Федорыч, какой вы у нас вдруг правильный временами! Ах ты, Боже ж мой, «Президент обратился к правоохранителям и судьям Украины с требованием не допускать злоупотребления правом на аресты»! Типа, эту меру пресечения надо применять только как исключительную.
Ну. Как мудро обкашлял проблему Президент! И доложил об этом омбудсмену Нине Карпачевой.
А Нина ж, поди, вспомнила про Луценко и повторила Президенту то, что заявила с трибуны парламента – мол, указала Генпрокуратуре, что «сам факт ареста и процедура осуществления ареста проходили с грубым нарушением прав Юрия Луценко». И потребовала изменить ему меру пресечения.
И эх-эх! Я чуть было, как в новогоднюю ночь, ни помчалась под Лукьяновское СИЗО.
Не, ну как, Федорыч? Карпачева всё на всю страну обсказала, Президент мало не спорит -- правоохранителей сурово призывает арестами не баловаться.
Бегу Юрасю встречать! С хлебом-солью, слезами и фляжкой! Во, бля, дура, да, Федорыч? То есть, тому, что в публичное пространство изрекаете вы, гражданин Президент, цена копейка в базарный день.
Или как там было, когда Еврокомиссар Фюле дипломатически вас дрючил – «украинское руководство приняло образ школьника, понимающего, что он провинился, однако продолжающего играть роль невинного и наивного ребенка» («Зеркало недели»).
Представляю «кайф» европейцев, наблюдающих целок в лице «украинского руководства». Я думаю, в этом качестве, Федорыч, вы были особо колоритны.
То ли дело милицейский генерал Могилёв – этот знает: хули прикидываться? «В Киеве 22 января будет кровопролитие».
Ну. Пацан сказал, пацан сделал? А чего – автобусы из регионов на День Соборности МВД уже распорядилось, по обычаю режима, не пущать, активистов велено профилактировать и фиксировать, а «рейхстаг» устроить – вообще плевое дело. И уже тогда зачищать, зачищать, зачищать, зачищать…
«Мы их душили-душили, душили-душили…»
Да, бляха-муха, Виктор Федорыч? И это… «Бу-у-уде щастя! Гуляй, веселись, сьогодні Вітька при власті».  Хотя, как говорится, жизнь немножко смешнее, чем это надо для радости.

Малява-14. Козлодуйная - Дурдом.in.ua

Рубрики:  UKRAINE

Митинг против стабильности (10 фото) 18+

Суббота, 15 Января 2011 г. 13:56 + в цитатник

Девушки из Femen решили проиллюстрировать, обещанную Януковичем, политику стабильности и провели моно-митинг на кладбище.
alt
alt
alt
alt
alt
alt
alt
alt
alt
alt

Доза настроения - Митинг против стабильности (10 фото) 18+

Рубрики:  UKRAINE

YouTube - Working Man's Death - Heroes

Суббота, 15 Января 2011 г. 13:31 + в цитатник

 

Рубрики:  UKRAINE

Байкот даунецким товарам!!!!!

Суббота, 15 Января 2011 г. 12:05 + в цитатник

Всё просто! не покупайте товары у производителей , контролируемых ПР!

НЕ заправляйтесь на их заправках!

Не покупайте товары в магазинах, где есть портрет или символика лыдыра!Всему есть замена! Только покупателю замены нет!

Сделайте себе список, раздайте друзьям! Добавте в него бизнес литвина и симоненка!

ДОСРАКИ им ваши "выбралижрите"! НЕ ПЛАТИТЕ УБЛЮДКАМ!

Рубрики:  UKRAINE

Хто вони, звідки, куди ідуть

Суббота, 15 Января 2011 г. 08:55 + в цитатник

Хто вони, звідки, куди ідуть

Якої національності Янукович, Лукашенко, Путін і його Мєдвєдєв? Не слухайте антисемітів – радянської! І їхні чиновники, і їхні міліціонери, і їхні виборці – всі радянські люди. У них з нами – національне гноблення, а у нас з ними – національно-визвольний рух.
Комуністичному експерименту "новая общность "совєтскій народ", передувала монархічна спроба сконструювати "дрєвнюю общинность" велико-русский народ".
Довгий час московські "прикази" і петербурзькі департаменти обходилися без народа, вистачало мужиків.
Катерина ІІ, яка пописувала під літературним псевдонімом Феліція, цариця Кіргізская і кайсацкія орди, можливо, перша відчула незручність виступати в європейській симфонії царицею орд. Їй та її наступникам хотілося володіти яким-небудь стародавнім народом, не гіршим за польській. І такий народ було створено методом літературної містифікації, яка саме тоді ставала модною, щоб абсолютно запанувати у ХІХ ст.
Росіян вигадували справді талановиті люди, яким не достатньо було прислужувати в "лічних канцеляріях", "третіх отдєлєніях", "присутствіях" і "управлєніях", їм хотілося служити трансцендентній сутності, яка тьмяно виблискувала за всім цим жахом. Згідно тренду ХІХ ст. такою трансцендентністю мав бути не рід чінгізідів, не "небесна гармонія" династії Цинь, не нічні ягуари Кецалькоатля, але ізначальний народ–богоносець.
І він був викликаний до життя заклинаннями славянофілів, намальований Васнєцовим, Білібіним і Сєровим, йому організували "народну творчість" - всі ці балалайки, самовари, матрьошкі (за прикладом британців, які саме тоді впроваджували індійські етнічні промисли, сандаловими скриньками і табуретками ми завалені й досі).
Йому вигадали минуле і написали саундтрек. Здібностей цих композиторів вистачило ще й на циганський романс, в який, щоправда, вони вклали більше натхнення.
Найбільш вдалою виявилася побудова мовного стандарту (адже, тривало золоте століття філології), хоча так і не вдалося досягти природної грації, скажімо, романських мов: видно, що словесна форма творилася за принципом тогочасного німецького мовознавства. У слові про-из-но-ше-ние всього лише на один склад менше, аніж у слові из-на-си-ло-ва-ние.
Знімемо капелюха перед Пушкіним і Жуковським адже від початку в їхньому розпорядженні не було такого багатого матеріалу, як в Шампольона.
Прикро те, що в ім'я вигаданої Росії була замовчана, проігнорована, або осміяна справжня Русь (все те, що західніше за Смоленськ), з її живими соковитими діалектами, з її справжньою бурхливою історією, з її дивовижними піснями. ЇЇ героїв не доводилося вигадувати: Федір Острозький був реальним історичним персонажем, на відміну від Ослябі з Пересвітом. Вітовту не потрібно було приписувати перемог, у нього були справжні, на відміну від Дмітрія Донського.
"Совєтський чєлловєк" взяв багато від руского мужика, головне він набув плоті і крові (море крові) і обзавівся власними досягненнями (у складі дивізій МГБ).
Льву Толстому, в ім'я створеного також і ним міфу, доводилося самому роззуватися і зображувати ідеального пейзанина. Натомість радянська людина вижила на Біломорканалі, на Букрінському плацдармі, в черзі за пєльмєнями і не заснула на Партзборах – це реальна людина.
Офіцерам Російської армії ХІХ ст. остаточно стати росіянами заважав не тільки мовний бар`єр, але й часто неусвідомлене почуття сорому за всі ті прикрості які вони спричинили Наполеону так його паладінам, які ніби вийшли з легенд "круглого столу".  1812 рік так і не став інтегральним Культом.
Натомість, Гітлер поступався в шляхетності Бонапарту, окрім того на середину ХХст. почуття сорому вже не існувало в природі, саме тому культ обелісків і вічних пекельних вогнів зміг стати осереддям самоусвідомлення радянської людини.
Хоч як би не опиралися креаціоністи, еволюція таки існує, хоча йде у зворотньому напрямку, не туди куди вказують неодарвіністи: від видів з вищою організацією до простіших. Простіші краще виживають. Тому мавпа походить від людини і так далі аж до бактерій, які примудряються існувати навіть в гарячих сірчаних джерелах.
Радянська людина простіша, тому краще виживає, ніж скажімо, українська. Щоб бути радянською людиною  потрібно просто не опиратися. Натомість для того щоб залишитися собою, Русі повсякчас необхідно було здійснювати надзусилля: під Грюнвальдом, під Жовтими Водами, під Базаром, і при Могильові. Русь потребує пошуку і розкопування замулених джерел, але щоб лишитися радянською людині достатньо побільше дивитися телевізор.
Радянська людина – Франкенштейн. Щоб його витворити знадобилися неабиякі зусилля, проте далі він існує за інерцією. Він нас ненавидить. Примиритися з ним неможливо. Всі наші вартості, кістки наших предків були розтерті в порох, щоб додати в алхімічну колбу де його вирощували.
Як писав поет:
"Це Франкенштейн, а заразом ДракУла,
Створіння й майстер, зло і породіННя зла!
Не допоможе з ним ані правнА регУла,
Ні сльози жАлобні, ні рОзумні слова.
З ним тільки меч, й одразу – межі очі,
Щоби не встиг роззявити іклА
Оце і все – заграва серед ночі.
Нарешті світло де була Москва."
Д. Корчинський

Хто вони, звідки, куди ідуть - Дурдом.in.ua

Рубрики:  UKRAINE

Деградація Росії при Путіні – крах настане несподівано. – УНСО посеред нас!

Четверг, 13 Января 2011 г. 23:27 + в цитатник

В розпал інформаційної війни російських ЗМІ проти Лукашенка білоруська преса, в свою чергу, опублікувала цифри деградації Росії при Путіні.

Не менш страшні цифри наводить й відомий професор МДУ Сергій Валянській. Ці та численні інші дані красномовно показують, наскільки близька РФ до катастрофи.

Жахливими темпами продовжується деградація освіти й інтелектуального потенціалу кваліфікованої робочої сили.

У Російській Федерації 4 млн. бомжів, 3 млн. жебраків, 3 млн. повій, 6 млн. російських громадян страждають на душевні розладами, 5 млн. — наркомани, більше 6 млн. хворіють на СНІД.

Щодня робиться 10 тисяч абортів, притому, що 7 мільйонів пар — бездітні. Здійснюється більше 80 тисяч вбивств на рік. У дорожньо-транспортних пригодах гине близько 30 тисяч. Близько 100 тисяч росіян гине щорічно від наркотичного передозування.

Кількість в’язнів в країні понад 1 мільйон — більше, ніж в СССР у період сталінських репресій. Споживання спиртного в РФ — за різними даними від 14 до 18 літрів умовного спирту на людину в рік, що більш, ніж удвічі перевищує поріг фізичної деградації нації.

У Росії мешкає 31 млн. дітей до 18 років. Здорові не більше 30 відсотків, 3,5 млн. — інваліди, 1 млн. — наркомани. Дітей-сиріт 750 тисяч (більше, ніж після закінчення Другої Світової війни, коли дітей-сиріт було 678 тисяч). Два млн. дітей неписьменні. Близько 5 мільйонів безпритульних.

У Росії 1,5 мільйона чиновників — втричі більше, ніж в СССР. Чисельність чиновників за останнє десятиліття, за даними Росстату, подвоїлася. Тільки за останні 4 роки, за словами пана Кудріна, їхня чисельність зросла на 130 тисяч.

На хабарі й підкуп посадовців щорічно витрачається близько 33,5 мільярдів доларів.

За видобутком вугілля Росія «досягла» рівня 1957 року, за виробництвом вантажних автомобілів — 1937-го, комбайнів — 1933-го, тракторів — 1931-го, вагонів й тканин — 1910-го, взуття — 1900-го. Практично повністю зруйновані авіаційна, радіоелектронна, автомобільна промисловість. Зате нафтогазовий експорт виріс з 76 мільярдів доларів у 1999 році до 350 мільярдів у 2008 році.

У Росії були зруйновані й без того не найвидатніші умови для ведення бізнесу. Бізнес став додатком до адміністративних посад, а корупція — основою всіх господарських відносин. Всесвітній банк у 2006 році поставив за цим показником Росію на 96-е місце з 175 можливих.

За десятибальною шкалою Росії виставили 3,8 за ефективність деркерування, а за законність — 1,9. Це показники убогих африканських та латиноамериканських диктатур, що вже відійшли в минуле.

Продовжується потворна урбанізація. За 20 років в РФ зникли 23 тисячі поселень.

На тлі загального скорочення населення до 900 тисяч осіб на рік (це дуже занижені офіційні дані, за неофіційними щороку вимирає більше 2 млн. росіян — КЦ), населення Москви, Санкт-Петербурга та деяких міст-мільйонників стрімко зростає, що призводить до жахливого забруднення прилеглих територій, руйнування екосистем й транспортного колапсу мегаполісів.

Інфраструктура не витримує перевантажень та рветься. Ще не було в новітній історії, щоб десятки тисяч жителів Підмосков’я зустрічали Новий рік без електрики, а аварію не могли усунути більше тижня.

Влада панічно боїться, що без електрики в розпал зимових морозів опиниться Москва, про що свідчить введення режиму надзвичайного стану. Для системи це буде кінець, а для людей — катастрофа з сотнями тисяч жертв.

Загальна причина валу техногенних катастроф, які мали місце в минулому році та вже продовжуються в новому — це втрата керованості економікою взагалі і промисловими об’єктами зокрема. Система керування повинна бути регулятором, це ланка прямого й зворотного зв’язку, контролю.

Дефект регулятора полягає в тому, що сьогодні на багатьох об’єктах керівниками є просто некомпетентні люди. Це наочно видно на прикладі електроенергетики, де замість фахівців в області енергетики на керівні посади призначалися економісти, що ніколи не працювали в цій області.

Незалежні російські експерти попереджають, що крах системи може відбутися в будь-який момент. Висока вірогідність, що це відбудеться впродовж найближчого року, не виключено — що ще до закінчення зими. Практично маловірогідно, що система протягне більше 5 років.

У минулому році прогнозувалося, що повинна відбутися нова катастрофа на Саяно-Шушенській ГЕС або інший крупний катаклізм, наслідком якого буде втрата керованості й крах путінського режиму. Цього не відбулося (поки), але причини не усунені, вони не змінять, а лише посилять наслідки.

На Росію чекає анархія, розруха, вуличне кримінальне беззаконня.

Як довго продовжиться криза, передбачити неможливо. Залежно від механізму її запуску та ряду непередбачуваних обставин, це може зайняти від декількох тижнів до кількох років.

Масштаби втрат залежатимуть від ступеня та глибини дезінтеграції, тривалості смутного часу й здібностей до подальшої реінтеграції стихійно утворених автономій (незалежних держав).

Татарстан, Башкортостан, Карелія, не говорячи вже про Північний Кавказ, проголосять незалежність у перші ж дні масштабної кризи.

Інші регіони, де є більш-менш самостійні та дієздатні місцеві еліти, незабаром можуть прослідувати їх прикладу.

Будуть зроблені спроби реінтеграції з утворенням оновленої конфедерації.

У статті «Подули вітри змін», з опорою на праці відомих учених, обґрунтовується, що незалежно від конкретних механізмів розвитку нинішньої ситуації в РФ, на людей чекає життя в абсолютно нових умовах.

В умовах кризової ситуації місто дуже швидко стає пасткою для людей, які потрапили в нього. В першу чергу будуть паралізовані транспортні мережі, масовий та організований виїзд з міста буде неможливий.

Системи життєзабезпечення (теплопостачання, водопостачання, електропостачання, зв’язок й т. д.) будуть також виведені з ладу в перші ж години кризової ситуації. Хто не встигне вибратися з міста в першу добу години «Х», що насувається, практично буде приречений.

Якщо у війну людям допомагали виживати печі й колодязі (по суті, автономні системи тепло- та водозабезпечення), в сучасному місті люди залишаться і без питної води, і без тепла практично відразу.

Посилить ситуацію відключення електрики. Стільниковий зв’язок буде блокований в перші ж хвилини, стаціонарний — перервана впродовж кількох годин. Спроби приготування їжі та опалення за допомогою відкритого вогню, неминуче призведуть до вибухів та пожеж.

За декілька днів виникне загроза з боку диких та здичавілих домашніх тварин. Зграї голодних собак та полчища щурів можуть завдавати серйозного збитку життю й здоров’ю людей, які залишилися. У теплу пору року, через антисанітарію впродовж перших тижнів почнеться інтенсивне розповсюдження інфекційних хвороб.

Гроші в перші ж дні перетворяться на порожні фантики. Падіння Москви відразу ж означатиме припинення постачання регіонів за налагодженою схемою продуктами першої необхідності.

Мародерство, грабунки та вбивства набудуть масового характеру. В умовах голоду, який стрімко насувається, будь-якій владі буде складно утримати свої позиції.

«Полковник Кольт» стане головним суддею. Пересічні мешканці стануть «кормом» для озброєних мародерів. Винятки становитимуть регіони, де на такий випадок, ймовірно, вже домовилися губернатори, військові й інші силові структури та де населення більш-менш підтримує своїх правителів.

На протилежність крупним містам, високий ступінь виживання матимуть віддалені від обласних центрів поселення, де збереглися сільськогосподарські підприємства та супутнє виробництво, де серед населення достатньо молодих й енергійних людей.

Ті, хто мають можливість перебратися до родичів в такі райони, повинні це зробити щонайшвидше.

Доля видалених сільських районів залежатиме від особистих якостей голів адміністрацій та всієї місцевої «еліти», керівників місцевих відділень внутрішніх справ, від можливості встановлення зв’язку та успішності взаємодії в перші дні «після години Х» з військовими частинами та іншими озброєними структурами.

На окремих територіях співпраця між армійськими частинами та сільськими адміністраціями може вийти достатньо продуктивною. Життя й безпеку людей автономної території можна буде захистити тільки зброєю, бо в умовах кризової ситуації закони та моральні принципи перестануть діяти. Отже подібна «стихійна автономія» повинна мати достатню кількість озброєння для забезпечення їм боєздатних людей.

Окрема військова частина, в співпраці з місцевою «елітою» або самостійно, в змозі узяти під повний контроль ситуацію в районі.

Далі, забезпечується охорона території від мародерів та бандитів, організовуються робочі місця для цивільного населення та біженців, які прибувають, за рахунок цього забезпечує себе продовольством та зберігає, врешті-решт, острівець цивілізації.

Десь це спрацює, десь ні: все залежатиме від сили волі командирів та місцевих цивільних активістів, їх мудрості, чесності й порядності. Загалом, від особистих якостей майбутніх творців історії XXI століття.

Крім віддалених сільських районів, шанси на тривале автономне існування мають організовані співтовариства городян, готові за наперед підготовленим планом екстрено евакуюватися в сільську місцевість, згуртовані ідеєю створення автономного антикризового поселення.

В ідеалі це повинно бути від 15 до 30 сімей (50 — 100 осіб): громади менших розмірів більш вразливі, групи більшої чисельності стають погано керованими.

Необхідна наявність у такій громаді людей різних спеціальностей, перш за все військових, інженерно-будівельних, сільськогосподарських, медичних. Життєздатність громади залежить як від особистих якостей всіх її членів, так й від їх здібностей з адаптації до нових умов життя, а також від здатності протистояти зовнішній агресії.

Цікаво, що вже сьогодні є тисячі людей, які добровільно відмовилися від ефемерних цінностей приреченої «цивілізації».

Десятиліттями окремими громадами живуть росіяни, ерзянські й марійські громади, а також християни-старообрядці. Вони не п’ють, не палять, живуть великими сім’ями, задовольняючись при цьому найскромнішими матеріальними благами.

Ще сто років тому старообрядці були й найосвіченішою частиною населення: письменність серед них була майже 100%-ною (на відміну від адептів «никоновської» РПЦ, яка винна і в неуцтві, і в споюванні прихожан, і в багатьох інших гріхах — чому присвячено немало досліджень, наприклад, відома доповідь «Православна інквізиція в Росії»).

Після першої фази гострої кризи відбудеться масове переселення людей з міст в сільську місцевість. Сучасна РФ давно втратила продовольчу незалежність та безславно доживає свої дні, по-хижацьки розбазарюючи дефіцитну вуглеводневу сировину, купуючи буйволятину, кенгурятину та низькосортні (переважно) продукти харчування.

Збанкрутіла путінська влада залишає в спадок практично повністю зруйновану інфраструктуру, промисловість та сільське господарство. Жити як і раніше, розпродаючи енергоносії та купуючи продовольство за кордоном, можливості не буде. Доведеться екстрено вживати непопулярних заходів, мобілізувати людей на трудовий та сільськогосподарський фронт.

Більшість людей будуть вимушені займатися сільськогосподарською працею, причому спочатку — переважно важкою ручною, оскільки і з сільгосптехнікою, і з пальним, і з тяговими тваринами (кіньми й биками) будуть неймовірні проблеми.

Більшості колишніх офісних працівників неминуче доведеться освоювати нові професії — землероба та доярки.

Проблема посилюється тим, що 90% молоді ні до чого не готові, окрім як папірці в офісах перекладати. Загроза скочування в нове середньовіччя дуже велика.

Експерти рекомендують діяти вже сьогодні. Наприклад, створювати автономні групи однодумців, запасатися засобами автономного життєзабезпечення та оборони, перебиратися мінімум за 300 км. від приречених Москви та Пітера.

З сайту Житомирської обласної організації

Української Національної Асамблеї.

Деградація Росії при Путіні – крах настане несподівано. – УНСО посеред нас!

Рубрики:  UKRAINE

Навагодній прєвєт насєлєнію від царя всія України

Четверг, 13 Января 2011 г. 23:22 + в цитатник
Рубрики:  UKRAINE

Российские коммуняки решили, что Янукович уже дозрел до вступления в холодную ядерную войну РФ против Штатов

Четверг, 13 Января 2011 г. 22:23 + в цитатник

Российские парламентарии от КПРФ предлагают расширить военно-техническую кооперацию с Украиной для обновления российских межконтинентальных баллистических ракет (МБР) в свете ратификации с США Договора о мерах по дальнейшему сокращению и ограничению стратегических наступательных вооружений (Договор о СНВ).

Как сообщили собственному в пресс-службе КПРФ, соответствующие заявление «О позиции Государственной думы Федерального собрания Российской Федерации по вопросам стратегической безопасности, возникающим в связи с ратификацией нового Договора о СНВ» предлагают принять депутаты от КПРФ.

«С целью скорейшего обновления арсенала российских МБР Государственная дума призывает Президента и правительство Российской Федерации значительно расширить военно-техническую кооперацию с Украиной», - говорится в проекте документа.

По мнению депутатов, эффективную модернизацию стратегических ядерных сил России можно провести, если в период действия нового Договора о СНВ на боевое дежурство будет ставиться не менее 25 межконтинентальных баллистических ракет наземного базирования в год. Причем упор нужно делать на обладающие наибольшей боевой устойчивостью шахтные пусковые установки и баллистические ракеты с разделяющимися головными частями, оснащенные боевыми блоками индивидуального наведения и комплексом преодоления ПРО.

Как сообщалось, 22 декабря 2010 года Сенат США ратифицировал новый договор с Россией по стратегическим наступательным вооружениям.

Договор предполагает уменьшение количества носителей ядерного оружия с каждой из сторон до 700 единиц, а боеголовок - до 1550 единиц в течение семи лет - примерно на 30% по сравнению с лимитом, установленным договором СНВ, срок действия которого истек в декабре 2009 года.

В первом чтении законопроект о ратификации СНВ был принят Госдумой РФ 24 декабря, во втором чтении документ планируется рассмотреть 14 января, в третьем - 25 января.

 

P.S. Вот и выяснилась  суть РыГы-Анальная!!!! Коммуняки плюс медведи наниты карлики!!!! Добрий москаль це мертвий москаль!!!!

Российские коммуняки решили, что Янукович уже дозрел до вступления в холодную ядерную войну РФ против Штатов | ОБКОМ

Рубрики:  UKRAINE

ВО "Свобода": «Бандерівська армія» викине з України «синьожопу банду»

Четверг, 13 Января 2011 г. 21:53 + в цитатник

Під час позачерговій сессії Львівської облради, присвяченій Степану Бандері, депутат від ВО «Свобода» Юрій Михальчишин озвучив свій прогноз: «бандерівська армія» викине з України «синьожопу банду».

Сесія, на якій Львовська рада прийняла заяву щодо позбавлення Бандери звання Героя України", проходила 13 січня біля пам’ятника Степану Бандері у Львові, пише видання "Zaxid.net".

"Плакати вже набридло? Набридло бути толерастами? Набридло говорити про компроміс, про примирення, про "Схід і Захід разом"?", - звернувся Михальчишин до присутніх.

Він назвав позачергову сесію, що була реакцією облради на "дегероїзацію" Степана Бандери, знаковою.

"Мені здається, що ми ще не одну таку сесію проведемо – тут у Львові, проведемо таку сесію в Києві, і мені ще здається, що буде той день, коли ми таку сесію проведемо на вулицях Донецька! Наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде Донецьк, і викине ту синьожопу банду, яка сьогодні узурпувала владу, з України", - зазначив Михальчишин під час свого виступу.

Депутат наголосив, що Львів, місто, в я кому жив Бандера, - непросте, тому "прогинатися" під тих, що узурпували владу, не буде.

"В нас з вами за плечима – велика традиція. За нами – золоті корони Данила Галицького, за нами червоно-чорні стяги Бандери, і за нами зелено-білі карпатівські леви!" - вказав Михальчишин.

Як наголосив депутат міськради, головне – що у Львові залишились бандерівці.

"Бандерівці – це люди, які змусили москалів поважати українців. Якщо раніше могли спитати: "Ну что, хохлы, как дела?", а ми відповідаємо: "Дєла нормально. Але ми – не хахли, ми – бандерівці!". І тут, товариство, в тих собак азіатських зразу закривається писок", - сказав він.

12 січня суд признав недійсним президентський наказ про присвоєння Степану Бандері звання Героя України.

ВО "Свобода": «Бандерівська армія» викине з України «синьожопу банду»

Рубрики:  UKRAINE

В Україні зростає кількість осіб, які переслідуються за політичними мотивами

Четверг, 13 Января 2011 г. 21:48 + в цитатник

Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група занепокоєні зростанням політичних переслідувань в Україні. Окрім Луценка та Корнійчука, яких правозахисники відносять до політичних в’язнів, серед переслідуваних все частіше – учасники акцій протестів та журналісти. Такі вибіркові кримінальні переслідування є ознакою недемократичної влади, а також свідчать про різке звуження політичної свободи в країні, вважають активісти.
«Справа в тому, що одних людей репресують, дають підписку про невиїзд, а інших за тими ж справами не чіпають. Тут йде мова про вибірковість, і зрозуміло, що це – політичні переслідування», стверджує голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров. «У нас в країні, де все наскрізь просякнуло корупцією, раптом висмикують якусь конкретну людину і карають. Так у нас завжди було. Але сьогодні ці переслідування збільшились і чомусь стосуються тільки однієї опозиційної сили», – каже Захаров.
«Вибіркове застосування законодавства є характерним інструментом недемократичних режимів. Побоюючись поразки за чесної політичної конкуренції, влада у таких країнах усуває опозиціонерів за допомогою кримінального переслідування», – вказують правозахисні організації у своїй заяві.
Не менш суперечливими виглядають арешти і переслідування учасників Підприємницького Майдану, кажуть правозахисники. «Все це виглядає край дивно» – говорить Євген Захаров, – «Ті люди, яких тримають під вартою, чи яких допитують – фактично не були учасниками Майдану. Двоє з них взагалі мають кримінальне минуле. Незрозуміла мотивація міліції: або хочуть показати неправдиве обличчя Майдану, або отримати фальсифіковані свідчення. Тож немає жодних сумнівів, що це політичне переслідування. Влада не хоче нових Майданів, тому хоче деморалізувати його учасників».
В тому, що переслідування учасників та інших осіб, причетних до Підприємницького Майдану, має політичні мотиви, впевнений і кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ, Микола Сірий.
«Ми бачимо в демократичних країнах, що активісти перекривають своїми тілами дорогу потягу, який везе радіоактивні речовини, але їх не арештовують за це. Бо суспільство розуміє, що це не є кримінально караним діянням. Про це треба говорити вголос. Соціально-корисний умисел не може бути покараним кримінальним правом. Коли влада безпідставно оцінює суспільно-корисні дії як кримінальні – тут можна говорити тільки про політичні переслідування», – впевнений пан Микола.
«Наше завдання – переконувати владу, що активні прояви громадян – це нормально. Влада повинна бачити себе в дзеркалі, відчувати реакцію на свої дії. А інакше виходить, що все, що робить влада – це добре», – говорить Микола Сірий.
Серед останніх гучних справ – і численні арешти членів ВО «Тризуб» через вибух бюсту Сталіна у Запоріжжі. На думку правозахисників, «це має вигляд репресій, спрямованих на розпалення ідеологічної ворожнечі між Сходом і Заходом в країні».
«За свідченням охоронця, який чергував ввечері в будівлі обкому КПУ, вибух скоїла одна людина. Але арешти йдуть вже третій день по всій Україні, за повідомленнями ЗМІ затримано вже більше 15 членів «Тризуба». Викликає подив затримання людей, які в новорічну ніч були за сотні кілометрів від Запоріжжя», заявляють представники Харківської правозахисної спілки.
«Президент постійно стверджує, що його метою є розбудова демократичної держави європейського зразка. Кращим доказом цим твердженням було би припинення переслідування політичної опозиції, а також відмова від різкого звуження політичної свободи в країні», – впевнені правозахисники.

В Україні зростає кількість осіб, які переслідуються за політичними мотивами | Новини | Ukrainian

Рубрики:  UKRAINE

Как предпринимателям спастись от голодной смерти?

Четверг, 13 Января 2011 г. 15:10 + в цитатник

alt

В бизнесе есть железное правило: нет денег - нечего мнить себя олигархом. И все разговоры о том, что миллионером можно стать лишь щелкнув пальцами - это досужие выдумки. Ни один бизнес не оказался удачным, если на старте у бизнесмена не было хотя бы минимального капитала. Но, проблема в том, что предприниматели в нашей стране пользуются нелюбовью со стороны государства, и могут надеяться лишь на собственный кошелек, так как заемные ресурсы практически недоступны. Попытаемся выяснить, какие реальные источники финансирования существуют для предпринимателей, которые ищут деньги для открытия или развития собственного бизнеса, несмотря на нелюбовь государства к добропорядочным бизнесменам.

Малый бизнес в нашей стране постоянно переживает всевозможные потрясения. То кассовые аппараты хотят поставить чуть ли не в каждый ларек и «лоток», а то чиновники вообще решили по сути ликвидировать упрощенную систему налогообложения, что вызвало всеукраинскую бурю протеста в рядах предпринимателей после принятия первого варианта Налогового кодекса, на который президент в итоге наложил вето.
Тем не менее, пусть «упрощенку» пока что не тронули, жить от этого малому бизнесу легче не стало. И одна из главных проблем – это отсутствие доступа к ресурсам, которые одним нужны для начала собственного дела, другим - для его расширения. И все это в условиях возросшей налоговой нагрузки за счет введения Единого социального взноса, а также отсутствия какой-либо поддержки предпринимателей со стороны государства.
Вот и получается, что тем бизнесменам, которые не могут найти источники для финансирования своих проектов, уготован лишь один выход: закрывать свой бизнес, так как найти инвестиции с адекватной платой за них в нашей стране практически невозможно.

«Щедрые» банки

Классически капитал делится на собственный и заемный (привлеченный). Понятно, что когда своих денег не хватает, приходится брать взаймы. Только вот главный вопрос: у кого брать? Ведь вариантов не так уж много.
Наиболее привычным источником финансирования до сих пор является банковский кредит. Тем более, что большинство банков уже оправилось от кризиса и возобновляет кредитные программы. Однако в действительности далеко не все так прекрасно, как преподносится самими банками на бумаге.
Во-первых, реальные условия кредитования еще очень далеки от адекватных: разброс ставок от 20 до 30% годовых, обязательное требование наличия имущества, причем, ликвидного (недвижимости, транспортных средств), которое выступает залогом при выдаче займа. К тому же, сумма кредита нередко ограничена 50-70% стоимости предоставленного залога.
«Что касается сроков кредитования, то здесь также немало проблем. Если речь идет о том, чтобы взять кредит на один год, то откликнется как минимум 10-20 банков, если термин увеличивается до 3-х лет, то количество банков, которые предоставят такой кредит, сводится до пяти. Ну а если говорить о сроках в 5-7 лет, то максимум на что можно рассчитывать – это предложения от одного-двух банков», - подчеркивает Алла Семенченко, юрист Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг».
Во-вторых, декларируемые отдельными банками программы поддержки малого бизнеса (например, в рамках сотрудничества с ЕБРР) тоже доступны далеко не всем: ставки по ним достигают 25% годовых в гривне и 17% в долларах и евро. Плюс подобных кредитов лишь в том, что они дают доступ к валютным ресурсам, большим суммам (до 3 млн. грн.) и более длительным срокам кредитования, до 5-7 лет.
В-третьих, для получения кредита, бизнес должен отвечать определенным критериям. И прежде всего – прибыльность, подтвердить которую зачастую не может. «Дело в том, что большинству СПД выгодна единая система налогообложения, где есть лимиты декларированной суммы годовой выручки, поэтому возникает необходимость анализировать не только официальный доход, но и дополнительный, который не всегда может быть подтвержден документально», - говорит Артем Медведев, начальник департамента долгового финансирования ИК «Инсайт Капитал».
В-четвертых, для определения максимальной суммы кредита имеют значение не только цифры в декларациях, но и вид бизнеса, срок его работы (не менее 2-3 лет) и стабильность. Для этого банк рассчитывает так называемый «коэффициент покрытия задолженности», который, как правило, устанавливается исходя из определенной «формулы».
Ежемесячный платеж (потенциального кредита) множится на 3, что дает размер минимально необходимого дохода. Например, платеж – 3000 грн., значит доход – не менее 9000 грн. ежемесячно. После этого доход множится на 12 месяцев и банк выводит ориентировочную сумму кредита, то есть 9000*12 – около 110 тыс.грн. Поэтому, реальные доходы предпринимателя должны превышать плату по кредиту минимум в 3 раза. А многие ли могут похвастаться такой прибылью – вопрос риторический.
В итоге, если бизнесмен не обладает качественными активами, подтвержденными доходами, не может представить четкий бизнес-план и объяснить назначение кредита, а также не имеет положительную кредитную историю, добиться лояльности банка он не сможет.
«Да, на сегодняшний день кроме банков, кредит можно получить и в других финансовых организациях. К примеру, в кредитных союзах, а также у конкретных лиц, занимающихся подобными операциями и на так называемом “чёрном рынке”. Но тогда сам предприниматель берет на себя высокие риски мошенничества», - предупреждает Алла Семенченко.

В поисках альтернатив

Однако, если действующий бизнес имеет хоть какие-то шансы получить кредит, то бизнесу, который запускается «с нуля», в этом случае доступ к заемным средствам практически закрыт. Начинающий предприниматель для банка – это отсутствие опыта, денег и имущества, что означает потенциально высокие риски банкротства и невозврата кредита.
«Получить кредит для стартапа в Украине практически невозможно. Банковская система с подобными рисковыми проектами пока не готова работать, хватает заемщиков из реально действующего бизнеса, и нет желания прорабатывать новые сегменты кредитования», - говорит Сергей Атамась, управляющий партнер Grata Consulting Group.
По идее, финансирование различных рискованных проектов, к коим можно отнести и малый бизнес, - это удел венчурных фондов, то есть, частного капитала, который находится под управлением инвестиционной компании, четко контролирующей процесс капиталовложения и развития бизнеса. Но в Украине сегмент венчурного инвестирования находится в «зачаточном» состоянии, и по оценкам экспертов более 90% венчурных фондов используются для различных оптимизационных схем, что значительно затрудняет доступ к их средствам.
Хотя сами венчурные инвесторы должны быть заинтересованы в подобным капиталовложениях, так как налог на прибыль не платится до закрытия венчурного фонда и распределения прибыли между участниками. А это означает, что фонд может не платить налоги продолжительное время.
«Шевелится» разве что IT-сектор, которым действительно серьезно интересуются иностранные венчурные инвесторы. «Тренд венчурного инвестирования в интернет-технологии и новации – позитивен, и объемы этих капиталовложений однозначно будут расти. Я думаю, что не менее чем на 40% ежегодно», - подчеркивает Виктория Тигипко, президент инвестфонда «TA Venture».
Для всех остальных, кто не связан с высокими технологиями, и работает в более приземленных сферах (услуги, торговля, транспорт и логистика и т.д.), альтернативой банковским кредитам могут стать деньги так называемых «бизнес-ангелов» - частных инвесторов, которые собственноручно согласны вкладывать свои «кровные» в развитие проекта. Правда, для этого потребуется не только развернутый бизнес-план, но и придется убедить инвестора, что бизнес действительно перспективен и окупит себя.
Кроме всего прочего, один из основных недостатков подобного инвестирования – довольно высокие требования инвестора в отношении прибыльности, а также зачастую его желание непосредственного участвовать в бизнесе, что не позволит предпринимателю остаться единственным собственником и принимать решения самостоятельно.
«Вообще, для любого малого предприятия альтернативой банковскому кредиту должен быть собственный доход от бизнеса. Не надо с первого дохода покупать дорогую машину и делать дорогой ремонт в офисе, а стоит просто вложить заработанные деньги в развитие бизнеса и тогда окажется, что можно развиваться без дополнительных инвестиций», - считает президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко.

Поддержки нет!

Во всех цивилизованных странах малый бизнес не угнетается, как это происходит в Украине, а н получает государственную поддержку и финансирование. Например, в США существует Администрация Малого Бизнеса, которая финансируется Федеральным Правительством и ежегодно дает «энную» сумму на стимулирование малого бизнеса. Так, за 2009 год малым предприятиям в штатах были выделены дополнительные субсидии на 12,3 млрд. долларов. Это – почти 40% доходов госбюджета Украины за минувший год. Немыслимая сумма, которая украинским предпринимателям даже не снилась.
В развитой Европе судьбой малого бизнеса озабочены не меньше, и большинство стран проводят льготный режим налогообложения впервые созданных бизнес-структур. Например, учрежденные малые предприятия Франции освобождаются от уплаты налогов на 2 года, в последующие 2 года они платят лишь 50% налогов. В Дании проводится политика исключения определенных расходов из суммы, которая облагается налогами.
Также одной из форм поддержки малого бизнеса являются "инкубаторы", основной задачей которых является оказание помощи тем, кто решил создать фирму, в том числе помещения и оборудование. Подобные центры «развития» организовываются как учреждения с целью создания новых рабочих мест и увеличения поступления в казну средств в виде налогов.
Например, в Германии около 15% инкубаторов существуют при учебных заведениях и являются цепью, которым связывает университеты, колледжи и частный бизнес. Смешанные инкубаторы осуществляют координацию деятельности малых предприятий и общественных организаций с целью создания совместных предприятий. Производственные мощности прибыльных инкубаторов на 25% обеспечивают фирмы-новички материальной помощью в виде помещений для размещения офисов.
В Украине поддержка малого бизнеса тоже работает, правда… на бумаге. Например, еще в 2008 году принят Закон «О государственной поддержке малого предпринимательства», который определяет основы государственной поддержки субъектов малого бизнеса. Кроме того, существуют госорганы, которые учреждены специально для выполнения норм упомянутого закона: «Украинский фонд поддержки предпринимательства» и Государственный комитет Украины по вопросам регуляторной политики.
Но, по факту получается так, что реальных субсидий малый бизнес не видит, так как в нашей стране попросту не отработана система государственного кредитования, гарантирования кредитов и компенсации кредитных средств, которые выданы коммерческими структурами (банками).

Для того чтобы сдвинуть эту ситуацию с «мертвой точки», необходимы не только законодательные нормы, которые, как известно, в большинстве случаев не работают, а осязаемые деньги, которые должны быть не только обещаны (в 2011 году на дотирование предпринимательства в бюджете предусмотрено 3,5 млн.грн.), а действительно выделены на поддержку бизнеса.

В противном случае предпринимателям так и придется соглашаться на «драконовские» условия банков или идти с протянутой рукой в поисках денег, чтобы спасти свой умирающий бизнес.

Автор: Виктор Стуков

Как предпринимателям спастись от голодной смерти? | Политика и деньги!

Рубрики:  UKRAINE

В новом рейтинге Freedom House Украина исключена из перечня свободных стран

Четверг, 13 Января 2011 г. 14:20 + в цитатник

Украина усилиями Президента Виктора ЯНУКОВИЧА оказалась среди 25 стран, которые в прошлом году продемонстрировали поражающий упадок демократии. Как отмечается в сообщении пресс-службы БЮТ, в ежегодном рейтинге свободы, который составляет американская организация Freedom House, Украина выпала из группы «свободных стран».

По словам БЮТовцев, ранее “ЯНУКОВИЧ уже обеспечил Украине последнее место среди европейских стран в рейтинге экономических свобод (исследование Heritage Foundation и Wall Street Journal)” и “организовал наибольший упадок демократии среди всех стран Европы в рейтинге демократии стран мира («Democracy Index 2010», Economist Intelligence Unit, по версии издания «Экономист»)”.

Кроме того, отметили в БЮТ, “персональная заслуга ЯНУКОВИЧА - падение Украины на 42 ступеньки в рейтинге свободы слова, который составляют "Репортеры без границ".

“ЯНУКОВИЧ уже вписал свое имя в рейтинг врагов свободы, и никакие показательные и пустые «комиссии по укреплению» уничтоженной им демократии не спасут его репутацию”, - говорится в сообщении.

“Объективные международные рейтинги являются справедливой и адекватной оценкой полного провала политического, социального и экономического курса ЯНУКОВИЧА”, - подчеркивается в сообщении.

Что касается рейтинга «Фридом хаус», то, по убеждению БЮТ, В.ЯНУКОВИЧ “вернул страну на десятилетие назад, отбросив нас в группу лишь «частично свободных стран», в которой мы находились до 2004 года”.

В новом рейтинге Freedom House Украина исключена из перечня свободных стран - Газета «ФАКТЫ и комментарии»

Рубрики:  UKRAINE

Повышены цены на электричество для населения

Четверг, 13 Января 2011 г. 14:02 + в цитатник

Национальная комиссия регулирования электроэнергетики повысила тарифы для населения, которое ежемесячно потребляет более 150 кВт-час электроэнергии (без электроплит и/или электроотопления), а также более 250 кВт-час (с электроплитами и/или электроотоплением) на 30% с 1 февраля 2011 года.

Соответствующее решение комиссия приняла на заседании.

Комиссия пересмотрела тарифы для населения с целью их постепенного приведения к экономически обоснованному уровню, а также ограничения практики перекрестного субсидирования бытовых абонентов за счет промышленных и других категорий потребителей.

Согласно решению комиссии, применение новых тарифов будет осуществляться только для тех объемов электроэнергии, которые были потреблены сверх установленных предельных уровней (то есть на потребленную сверх 150 и 250 кВт-час соответственно).

Своим решением комиссия повысила тариф на электроэнергию, которая отпускается для населения, на 7,31 коп/кВт-час до 31,67 коп/кВт-час (с учетом НДС).

Кроме того, тарифы для населения, проживающего в сельской местности, повысятся на 6,75 коп/кВт-час до 29,25 коп/кВт-час, для населения, проживающего в домах, оборудованных кухонными электроплитами (в том числе в сельской местности), - на 5,61 коп/кВт-час до 24,34 коп/кВт-час.

Также НКРЭ повысила тарифы на электроэнергию, которая отпускается населенным пунктам, на 7,09 коп/кВт-час до 30,73 коп/кВт-час, населенным пунктам в сельской местности - на 6,53 коп/кВт-час до 28,31 коп/кВт-час, а населенным пунктам с домами, оборудованными электроплитами, электроотопительными установками (в том числе в сельской местности) - на 5,4 коп/кВт-час до 20,4 коп/кВт-час.

В то же время тарифы останутся на прежнем уровне вне зависимости от объемов потребления для таких категорий населения: население, которое проживает в многоквартирных домах населенных пунктов (городов, сел, поселков), не газифицированных природным газом и в которых отсутствуют или не функционируют системы централизованного теплоснабжения (сейчас тариф составляет 18,72 коп/кВт-час); для многодетных семей, которые воспитывают 3 и более детей; приемных семей (семьи, взявшие на воспитание от 1 до 4 детей); для детских домов и общежитий семейного типа.

Повышены цены на электричество для населения | ОБКОМ

Рубрики:  UKRAINE

Шаловливые призраки

Четверг, 13 Января 2011 г. 14:00 + в цитатник

Шаловливые призраки

Вчера и сегодня мозгами украинских политиков и журналистов овладели призраки Бандеры и коммунизма. Щекотно было некоторым, а смешно всем.
Покойный Бандера оказался гораздо коварнее, чем считали коммунисты. Даже сегодня он продолжает вести партизанскую войну против нынешней власти, и войну успешную. Попытка лишить его звания Героя Украины закончилась для Виктора Януковича и его команды очередным конфузом. Казалось бы – в чем проблема? Мертвый практически беззащитен. Но союзником Бандеры выступили традиционные раздолбайство и глупость президентских соратников. А уж эти качества и сегодня живее всех живых. К делу подключился Азаров и коммунисты, от чего комедия превратилась в фарс.
Все началось с радостного сообщения пресс-службы Януковича о том, что наш президент отменил Указ предшественника и лишил героического звания Бандеру. Народ сразу начал задавать резонные вопросы, почему сейчас, не полгода назад и не завтра? А некоторые прямо назвали железного лидера «медлительным и целеустремленным». Это было обидно, так что официальный рупор главы государства поспешил внести ясность, но стало только хуже и смешнее.
Глядя на этот цирк, судьи не рискнули связываться с отменой присвоения звания Героя Украины Шухевичу и срочно перенесли суд в связи с болезнью. Они первые оценили масштаб угрозы и сделали правильный вывод – мистика. Сегодня неблагоприятный день для таких дел и лучше переждать. Но если судей можно напугать такими абстрактными материями, то Николая Азарова – никогда. Он подумал, что Украина для людей в опасности и решил призвать на помощь призрак коммунизма. Что бывает, когда экономикой начинают управлять коммунистические ручки, даже если они принадлежат члену теперь другой партии, объяснять не надо. Все прекрасно помнят дефицит при СССР, а кто не помнит – оцените развитие экономики в России, на Кубе, в Северной Корее и так далее. Не терпит она административных рычагов. Дохнет. Так что ждет нас очередное испытание.
Кстати, на секунду в сторону уйдем? Не знаю, как вам, а мне очень понравилась эпопея с минированием парламента. Даже не столько сам факт, сколько побочный эффект и критерий оценки. Вот заминировали ВР, а стране хоть бы что. Я всегда говорил, что этот орган себя изжил и его можно смело распустить. С формальной стороной справится один Чечетов, оппозиции, когда надо на месте не оказывается (так Мустафа считает, а я ему скорее верю), а расходов на эту говорильню в разы больше, чем на армию, медицину, образование и прочую гуманитарку вместе взятые. И очень здорово смотрелась милиция. Вроде заминирован парламент, есть угроза жизни и милиция спасает сперва людей, а потом уже депутатов.
Вернемся к призраку коммунизма, с помощью которого Азаров изгонял коварный дух Бандеры из мозгов сотрудников АП. Почуяв запах коммунизма в Украине вдруг оживились анархисты. Они появились даже в Донбассе, чем вызвали нездоровый ажиотаж. Очень уж похожи по лозунгам и требованиям анархисты оказались на коммунистов. Прямо – чистый комсомол. Добрые люди говорят – в самом деле так. Переходили целой ячейкой.
А многие смеялись над внезапным омоложением Петра Симоненко. Он уже анархистов взращивает – настоящий молодой радикал. И это объяснимо – Янукович своих опять ночью увольняет пачками, а что уж о коммунистах говорить. Значит, нужно быть полезным и страшным со всех сторон. Так, глядишь, седой бывший лидер Донецкого обкома КПСС (да, кто не знал – это тоже наш грех) Симоненко еще и на радикальном фланге Тягнибока потеснит.
Кстати, о Донецке. Тут криминалитет настолько выродился, что просто стыдно за былую славу. Они где все? В Киеве? В Крыму? Нет, я не к тому, чтобы их вернули, но просто интересно – остепенились или грабят масштабнее в других широтах? Кто простил за Симоненко, простите и за этих. За Януковича мы уже извинялись? Еще не все? Подождите, дали буде. В этом уже никто не сомневается.
Тут в регионе налоговая уже от скуки безработных прессует, так что мироощущение у людей достаточно сильно меняется. А горсовет просто по анекдоту живет. Помните, когда одного олигарха и мецената журналисты спросили, почему он щедро финансирует ремонт и закупку бытовой техники для тюрьмы, а на школу не дал и копейки? Он задумчиво сказал назойливому журналисту, что «в школу-то он точно уже не вернется». В Донецке горсовет воплотил этот анекдот в жизнь. Умные и предусмотрительные люди.
А если без шуток, то общая картина в Украине достаточно мрачная. Тут Штефан Фюле приезжал, вразумлял президента по поводу свободы слова, собраний, недопустимости репрессий и уголовного преследования по политическим мотивам. Кроме как «А Фюле толку?» сказать нечего. Вечером удалось поговорить на эту тему с Андреем Шкилем, против него еще за «УБК» как раз снова копают, он пессимистически так сказал: «На заявления и предупреждения они реагировать не будут. Пока не запретят им въезд в Европу, ничего не изменится».
Пшонка в парламент идти не рискнул, что через зама тонко (ну, прокурорски тонко) передал – всех, в том числе Тимошенко и Луценко до суда доведут. Как они в этом суде не опозорятся предугадать трудно, но опыт братской страны на Севере показывает – нет проблем, если нет стыда, а суд преданно смотрит вверх. Не на небеса, увы. Не Бога они слушают, не сердце и не закон. Чувствительная попа и объемный желудок – вот лучшие приборы для успешной работы в сегодняшней системе любой ветви власти.
Да и церковью в это непростое время начинается, простите, полная хрень. Украине не повезло. В период гниения власти раскол, разброд и тот же гнилостный запах идет оттуда, где хотелось найти духовную опору. Возможно, я перегибаю, но конфессионное противостояние в стране огорчает сильнее, чем политики. И призрак коммунизма подкрадывается даже к моей голове с вечным вопросом имени Чернышевского. Кто виноват мы знаем, это вообще легкий вопрос во все времена. Кто угодно, только не мы. Они. А вот что делать? Тут ответ еще нужно искать.

Шаловливые призраки - Дурдом.in.ua

Рубрики:  UKRAINE

Україна на останньому місці в Європі за рейтингом економічної свободи - Радіо Свобода © 2011

Четверг, 13 Января 2011 г. 12:44 + в цитатник

Прага, – За рейтингом економічної свободи Україна посіла останнє місце із 43 країн Європи. Iї економічну систему фахівці Heritage Foundation та газети Wall Street Journal оцінили як репресивну. Україна цього року посідає 164-те місце зі 179 країн світу, погіршуючи свої показники кілька років поспіль.

alt

За даними фахівців Heritage Foundation та газети Wall Street Journal, які складають свій рейтинг уже впродовж 10 років, Україна опинилася серед держав із найгіршими умовами для розвитку економіки. Таким чином, Україна йде врозріз зі світовою тенденцією до більшої фіскальної відповідальності, відкритості та реформ, яка домінує у світі, незважаючи на значні труднощі, які спіткали цього року світову економіку.

alt

Ця світова тенденція не може не тішити аналітиків, адже економічну свободу вони вважають засадничим правом людини, яка повинна мати можливість розпоряджатися своєю працею та власністю. У той час як роль держави вони вбачають у тому, щоб дозволити безперешкодний рух працівників, капіталу та товарів, і в тому, щоб охороняти й підтримувати цей вільний рух. Бо економічна свобода є головною передумовою процвітання.
З огляду на ці показники, Україні процвітання найближчим часом не загрожує, стверджує аналітик Heritage Foundation та один із редакторів цьогорічного індексу, Джеймс Робертс. «Українські показники погіршуються з 2006 року, – каже він. – Найвищий показник Україна мала у 2005 році, і від того часу він упав на цілих 10 пунктів – до 45,8. Падіння складало 20%, що перевело Україну до категорії, яку ми визначаємо як «репресивну». До цієї категорії входять більшість африканських країн, а з колишнього Радянського Союзу, крім України, Білорусь, Узбекистан та Туркменистан.
Що українці можуть змінити?

alt

За словами аналітика, найбільшу загрозу для подальшого економічного розвитку України становлять збільшення державних видатків, що означає збільшення державної ролі в економіці, та корупція. Найбільшою загрозою для економічної та навіть політичної стабільності звіт про Україну називає державну компанію «Нафтогаз», яка погано керується і є найбільшим тягарем для державного бюджету.
Джеймс Робертс додає, що українців мав би турбувати напрямок розвитку їхньої країни. «Тенденція до тривалого падіння індексу економічної свободи, яку ми спостерігаємо від 2005-го до 2011 року, вселяє занепокоєння. Що українці можуть змінити? Вони можуть вимагати проведення політики, яку ми рекомендуємо: зменшення втручання держави і взагалі її безпосередньої участі в економіці, а замість цього вимагати від неї того, що вона має робити: забезпечити захист приватної власності, верховенство права та роботу інституцій, які вселяють довіру в інвесторів і створюють відчуття справедливості у ставленні до різних учасників ринку. Я маю на увазі такі приклади як прикриття для «своїх» бізнесменів, які володіють великими компаніями, за рахунок малих підприємців, що ймовірно, було причиною протестів українських підприємців. Бо, як показує наш індекс, країни, які дотримуються цих принципів, дають своїм громадянам можливість досягнути більшого достатку».

Україна на останньому місці в Європі за рейтингом економічної свободи - Радіо Свобода © 2011

Рубрики:  UKRAINE

“як вбити януковича!?” Google рулит!!!!!

Четверг, 13 Января 2011 г. 00:33 + в цитатник

Записати

Рубрики:  UKRAINE


Поиск сообщений в MaidenUA
Страницы: 173 ... 26 25 [24] 23 22 ..
.. 1 Календарь