-Рубрики

 -Музыка

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в MaidenUA

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 25.09.2007
Записей:
Комментариев:
Написано: 3651


Разрулили, отбашляли? Завтра Рома Ландик благополучно выйдет на свободу

Понедельник, 07 Ноября 2011 г. 17:21 + в цитатник

Завтра, 8 ноября, в 12.00 состоится заседание Ленинского районного суда луганска по делу Романа Ландика. Об этом «Луганск. Комментарии» сегодня сообщил адвокат потерпевшей Марии Коршуновой Игорь Зазымкин.

В то же время, как сообщают источники телеканала «ИРТА», в 14.00 состоится пресс-конференция адвокатов Романа Ландика.

напомним, 31 октября адвокат потерпевшей Игорь Зазымкин заявил, что Мария Коршунова и Роман Ландик подписали мировое соглашение. По его мнению, это может повлиять на вынесении приговора Ландику при рассмотрении дела в суде.

Кроме того, Мария Коршунова написала письмо, в котором подчеркнула, что ее обидчик не должен сидеть в тюрьме.

«У меня нет конфликта с семьей Ландика. Происшествие в ресторане „Баккара“ было урегулировано еще 6-го июля, когда я, вместе с Романом Ландиком, написали заявления в прокуратуру о том, что у нас нет никаких претензий друг к другу», — говорится в ее письме.

«Я ничего не могу сказать плохого в отношении семьи Ландика Владимира Ивановича и его сына Романа. Он хороший отец, пытается защитить своего сына и сделать всё от него зависящее по данному вопросу. Это достойно уважения. Мои родители поступили бы также. Мы действительно достигли полного взаимопонимания. Я сожалею, что всё так произошло, и что я была втянута в судебное разбирательство. Я не имею никаких претензий к Ландику Роману Владимировичу, как и он ко мне», — отмечается в послании.

Отметим, что 31 октября у Романа Ландика родился сын.

Как известно, в настоящее время в Луганском СИЗО находится сын нардепа от ПР Владимира Ландика Роман.

4 июля ночью в ресторане «Баккара» в Луганске сын народного депутата от Партии регионов Владимира Ландика, депутат Луганского горсовета Ландик избил Марию Коршунову.

7 июля прокуратура Луганской области возбудила уголовное дело в отношении Р.Ландика по ч.3 ст. 296 (хулиганство) Уголовного кодекса Украины. Он был объявлен в розыск и задержан в Краснодаре (РФ).

21 сентября Р.Ландика экстрадировали из России в Украину для привлечения к уголовной ответственности, а 24 сентября — этапировали в Луганск.

26 сентября Ленинский районный суд Луганска оставил Романа Ландика под стражей до вынесения приговора по делу об избиении девушки.

© Copyright


Що ховається під декриміналізацією "статті Тимошенко"?

Понедельник, 07 Ноября 2011 г. 17:10 + в цитатник

Останнім часом на українців зі всіх боків ллється нефільтрований потік різноманітної "інформації", яку подають під одним заголовком – "декриміналізація".

Джерел у цієї "ріки" багато, але вони всі переслідують одну ціль – проштовхнути цілком негативні для нації законодавчі нововведення, прикриваючись розмовами про гуманізм, розвиток економіки, західні стандарти, демократію тощо (набір заяложених штампів тут доволі великий).

Проте, цілком імовірно, Верховна Рада таки матеріалізує всі ці балачки в чергове антиукраїнське рішення, й тому важливо розуміти, що саме ховається за всім цим окозамилюванням.

Найзапекліші інформаційні баталії точаться навколо 365 статті Кримінального кодексу України – так званої "статті Тимошенко".

Одні вимагають її негайно скасувати (тобто, декриміналізувати описані в ній злочини), сподіваючись тим самим врятувати свого ув'язненого лідера. Інші ж "мужньо" захищають цю статтю, але лише тому, що їм не подобаються перші.

Проте, серед всіх цих істерик досі не чутно, які саме злочини пропонується декриміналізувати.

Стаття 365 ККУ вимагає кримінальну відповідальність за:

1. "Перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб".

2. "Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування".

3. "Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки".

Отже, в країні, де невпинно шириться чиновницьке свавілля, де державний репресивний апарат вчиняє з неугодними як йому заманеться, й де можновладці різноманітного калібру навіть не приховують свої апетити на хабарі, пропонується скасувати й так не надто суворе кримінальне покарання за такі дії. Абсурдність пропозиції очевидна.

При цьому посилаються на досвід розвинених країн, де нібито кримінальне переслідування за такі діяння не передбачене. Але це – відверта маніпуляція, адже кримінальна відповідальність за перевищення владних повноважень в цих країнах існує, й навіть більш сувора ніж в Україні.

Різниця полягає в тому, що, наприклад, у США законодавство з цього приводу розписано настільки детально, що його практично неможливо використати для політичного переслідування опонентів.

І тут слід зазначити, що провладні "прихильники" 365 статті також лукавлять, коли вимагають лишити її такою, як вона є. Адже, по-перше, вони чомусь виступають за гуманізацію відповідальності за не менш небезпечні злочини (про що йтиметься нижче).

А по-друге, ігнорують очевидну потребу доопрацювання цієї норми, яку, в сьогоднішньому її вигляді, за бажання можна використати для цілей, далеких від забезпечення суспільних інтересів.

Тим не менше, очевидним лишається той факт, що в нинішній Україні просто скасовувати кримінальну відповідальність за такі злочини неприпустимо. Вона має лишатися як запобіжник, й цей запобіжник не можна знімати задля забезпечення короткострокових інтересів однієї людини та її оточення.

У стратегічних інтересах нації – просто полагодити цей запобіжник.

Але за всіма балачками про долю "статті Тимошенко" менш помітною лишилася ще одна запропонована "декриміналізація". Під шумок кримінально-олігархічна влада намагається проштовхнути чергову "реформу", спрямовану на суттєве покращення життя її утримувачів.

Мова йде про проект закону, спрямований на "гуманізацію відповідальності" за економічні злочини, який був внесений Януковичем і ухвалений Верховною Радою в першому читанні 6 жовтня.

Цим документом окупаційна адміністрація сподівається полегшити "господарську діяльність" осіб (надзвичайно близьких до неї), які "заробляють" здебільшого шляхом невпинного скоєння різноманітних економічних злочинів, єдиною відповідальністю за які пропонується залишити не надто обтяжливі штрафи.

По-суті, це – індульгенція для провладного кримінально-олігархічного клану та його прислужників.

Наприклад, законопроект пропонує скасувати покарання шляхом позбавлення волі за "переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах" та за "контрабанду стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України".

Тобто, у разі ухвалення проекту, можна буде набагато спокійніше займатися контрабандою у великих розмірах, адже єдина передбачена відповідальність буде – "накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів або транспортних засобів та їх конфіскація".

З десяток разів провіз контрабанду без проблем – "заробив" сто мільйонів, один раз попався – заплатив штраф на пару мільйонів і все чудово!

Проте, хоча питання контрабанди й є одне з найбільш одіозних, воно представляє собою далеко не єдиний механізм "покращення життя” наближених до влади. В проекті пропонується полегшити відповідальність, зокрема, за:

- незаконну приватизацію державного, комунального майна (максимальний штраф 170 тисяч гривень);

- незаконну приватизацію державного, комунального майна у великих обсягах (максимальний штраф 595 тисяч гривень із конфіскацією майна або без такої);

- недотримання особою обов'язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (максимальний штраф 6,8 тисяч гривень);

- виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (максимальний штраф 595 тисяч гривень);

- незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (максимальний штраф 170 тисяч);

- шахрайство з фінансовими ресурсами – надання громадянином-підприємцем або громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, або іншим кредиторам, з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків (максимальний штраф 51 тисяча гривень з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

- шахрайство з фінансовими ресурсами що вчинено повторно або завдало великої матеріальної шкоди (максимальний штраф 170 тисяч з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

- фіктивне банкрутство (максимальний штраф 34 тисячі);

- доведення до банкрутства (максимальний штраф 51 тисяча гривень з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років);

- незаконні дії в разі банкрутства, тобто умисне приховування майна, відомостей про майно тощо (максимальний штраф 17 тисяч).

Окрім цього слід зазначити, що злочини, описані в статтях 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234, 235 ККУ цим проектом переносяться з розряду кримінальних правопорушень в розряд адміністративних.

Зокрема, йдеться про ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, зайняття забороненими видами господарської діяльності, фіктивне банкрутство, обман покупців, фальсифікацію засобів вимірювання тощо.

Показовим також є той факт, що задля полегшення обслуговування вищезгаданої "господарської діяльності" Янукович пропонує відмовитися від власних же нововведень, які були широко розрекламовані при ухваленні закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення".

Так, законопроектом пропонується пом’якшити покарання, передбачені у статтях 364-1, 365-1, 365-2, 368-3, 368-4 КК України. Зокрема, мова йде про скасування покарання шляхом позбавлення волі за зловживання повноваженнями незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді, нотаріуса, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, аудитора.

Але ж це просто смішно, адже в порівнянні з хабарами, які отримують різноманітні "легалізатори", розміри штрафів є просто "жебрацькими".

Отже, окупаційна адміністрація пропонує перетворити економіку України на "безпрограшну лотерею" для контрабандистів, рейдерів, прихватизаторів, розпилювальників державного бюджету, фальшивомонетників та інших близьких сьогоднішній владі "підприємців".

Система сміховинних штрафів не створює жодних перешкод для цих осіб, адже шалений дисбаланс між "прибутками" та штрафами завжди дозволятиме їм відкупитися від правоохоронців. Прийшовши до влади, злодії пишуть закони під себе для того, щоб спокійніше займатися своєю улюбленою діяльністю – грабунком українців.

Абсолютно очевидно, що ці нововведення сприятимуть значному зростанню економічних злочинів, а не боротьбі з ними. Натомість "говорящіє голови" Партії регіонів, як і "декриміналізатори" 365 статті, посилаються на якийсь міфічний західний досвід, розповідаючи про те, як їхній проект сприятиме розвитку української економіки.

Спеціально для цих "гуманних невігласів" повідомляємо, що фальшивомонетників у Франції саджають на строк від 10 до 30 років. За злочини, що пов'язані з банкрутством у Німеччині дають до 10 років. І так далі…

Взагалі, цей проект, крім очевидних негативних наслідків для економіки, пропонує абсолютно шкідливу філософію покарання. Неприпустимо формувати модель поділу тяжкості злочинів за розміром штрафу, який застосовується як покарання за його вчинення – це суперечить загальним засадам кримінального права.

Тяжкість будь-якого злочину залежить від його суспільної небезпеки, а тому природно визначається залежно від строків позбавлення волі. Визначення тяжкості злочину розміром штрафу призведе до дисбалансу тяжкості злочинів: неможливо застосовувати штраф як одне з найбільш м'яких покарань за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Така система призведе до призначення явно неадекватних покарань за скоєння деяких з найбільш небезпечних для суспільства злочинів.

Ба більше, це нововведення гуманізує покарання лише тих осіб, які мають пухкий гаманець. Менш заможні все одно опиняться за ґратами, або шукатимуть додаткового "заробітку" з метою сплати штрафу, що, у свою чергу, призведе до скоєння ще не одного злочину.

Отже, за декриміналізацією "статті Тимошенко" заховався проект, що повністю переписує правила гри на полі української економіки, і який, у разі його остаточного ухвалення, матиме вкрай негативні наслідки для життя звичайного українця.

Чи, можливо, все так і було задумано? Адже тепер обидва табори "гуманізаторів" мають шанс легітимізувати ініціативи один одного.

Але у нас зовсім інші інтереси. ВО "Свобода" виступає за посилення кримінальної відповідальності за економічні злочини та за запровадження в кримінальному законодавстві принципу "чим вища державна посада – тим вищий рівень відповідальності".

За корупцію на всіх рівнях має бути запроваджено наджорсткі покарання, максимальною мірою яких має стати смертна кара за завдання збитків державі в особливо великих розмірах. Лише такий підхід до економічних злочинів та зловживань владою зможе привести соціальну та національну справедливість на нашу землю.

Юрій Левченко, керівник Аналітичної служби ВО "Свобода", для УП


В Донецке изобрели уникальную технологию борьбы с митингами

Понедельник, 07 Ноября 2011 г. 13:48 + в цитатник

В Донецке нашли замечательное решение, как «гасить» акции протеста на корню. Там на непонятных основаниях к организаторам подобных мероприятий ввели требование - доказать, что участники акции не будут нарушать общественный порядок.

В частности, Донецкий окружной административный суд запретил партии «Україна майбутнього» проводить в понедельник, 7 ноября, акцию «Украина будущего - в Евросоюзе». Об этом сообщили в пресс-службе Донецкой облорганизации партии

В сообщении отмечается, что суд запретил на том основании, что по времени данная акция совпадет с запланированным на тот же день мероприятием коммунистов. По мнению суда, представители партии «Україна майбутнього» не смогли доказать того, что не намерены нарушать общественный порядок и вступать в столкновения с представителями Коммунистической партии. В то же время КПУ разрешили проводить все запланированные мероприятия 7 ноября.

Представители партии «Україна майбутнього» недоумевают: получается, что донецкие власти, несмотря на обещания провести в городе на должном уровне матчи Евро-2012, с большей охотой готовы видеть в центре Донецка красные флаги, чем европейские знамена наших партнеров. «С такими горсоветами и судами наша страна обречена на деградацию», - констатируют в партии.

В то же время, в сегодняшней Украине, где власти плевать на Конституцию и законодательство вообще, ноу-хау ручного образования под названием Донецкий окружной административный суд могут смело брать на вооружение и их коллеги в других городах и регионах. Ведь, согласно требованиям к организаторам доказать, что участники акции не будут нарушать общественный порядок, к митингам и различным общественным акциям могут быть допущены разве что инвалиды, которые физически не могут «нарушать общественный порядок». В ином случае никто никаких гарантий, понятно, давать не может.

© Copyright


В очередь, борзые импортеры, в очередь…

Понедельник, 07 Ноября 2011 г. 12:32 + в цитатник

Ситуация с оформлением импорта в двух крупнейших портах страны не меняется. По-прежнему контейнеры на таможенных постах в Одессе и Ильичевске простаивают сутками и даже неделями. По-прежнему несут огромные убытки все участники транспортного процесса. И по-прежнему никакой реакции со стороны высшего руководства страны.

ZN.UA уже писало о якобы крупномасштабной операции по борьбе с контрабандой, которую проводит Служба безопасности Украины совместно с таможней. Однако прошел не один месяц с тех пор, как сотрудники СБУ «поселились» в порту, но фактов выявленной контрабанды не видать. Зато наяву длинные очереди, как в Мавзолей, к сотрудникам двух служб, к которым участники транспортного процесса ходят на поклон, чтобы получить добро на вывоз груза из порта. Под их дверями ежедневно стоит по 100—150 человек.

Ждем-с. Письма СБУ

— Знаете, какая у него кличка? — показывали измотанные очередники на дверь начальника одного из отделов таможни в порту Одесса, — «Почекайте». Вот мы и «чекаем»: кто неделю, а кто месяц и два. А они нас, как борзых, гоняют по кабинетам. Таможня выставляет какие-то непонятные требования, которые ни в какие ворота не лезут, и кивает в сторону эсбэушников: мол, команда в отношении вашего груза не поступала.

— У нас, как видите, по две-три бумаги в руках, а «блатные», мы их называем «модные», приходят с целыми пачками, проходят без очереди и быстро все оформляют. А я лично к доблестным сотрудникам спецслужбы хожу второй месяц. С каким грузом? Железные двери. Эсбэушники его уже досматривали. Ни­чего не обнаружили. Но не выпускают. И без всяких объяснений. А без их отмашки ни один контейнер из порта не выезжает.

— Плюс ко всему эту новую «службу согласования», то есть сотрудников СБУ, еще надо застать, чтобы они документы или груз посмотрели. В кабинет они приходят, когда им вздумается, и на два-три часа. Да вы можете подняться на третий этаж, и посмотреть, какая там толпа под их дверью, — посоветовали экспедиторы.

Было пять часов вечера. Двое работников Службы безопасности только пришли, и людей пока что к ним было не очень много. Очередь в коридорах, где расположены различные контролирующие службы, постоянно перетекает с одного этажа на другой, и на этот раз народ в основном толпился у дверей работников таможни без всякой надежды попасть на прием. И так каждый день. В Ильичевском порту история примерно такая же.

В нашей стране много всяких очередей за разрешениями и подписями, но чтобы бизнес выстраивался к сотрудникам СБУ за «визой» или бегал, чтобы груз досмотрели, ждал неделями, пока поступит для этой цели письмо-указание из СБУ, такого в портах не припомнят. С вопросами обращайтесь на Еврейскую, посоветовали автору этих строк рядовые сотрудники Службы безопасности. Но и там, в областном управления СБУ, руководству не нашлось что сказать.

Между тем все участники транспортного процесса, начиная с линейных агентов, экспедиторов, перевозчиков и заканчивая грузополучателями, хотели бы знать, что делает СБУ на терминалах портов? Почему спецслужба взяла на себя несвойственные ей функции согласования и досмотра при таможенном оформлении грузов? Это противоречит не только законодательству, считают импортеры, но и здравому смыслу. Кто же будет возить контрабанду, зная, что сотрудники СБУ «поселились» на причалах порта? Впрочем, ответы на эти вопросы имеются у тех, кто их задает. Только вряд ли они понравятся высшим чинам СБУ и Таможенной службы, которые делают вид, что не знают о происходящем в портах.

В Киеве 26 октября на заседании общественного совета при Государственной таможенной службе Украины чиновники в погонах удивлялись озвученным фактам по Одессе и Ильичевску. А в Одессе руководитель спецподразделения по борьбе с контрабандой областного управления СБУ Юрий Кулинич на встрече с представителями перевозчиков, экспедиторов и грузополучателей 18 октября пообещал, что доложит обо всем услышанном своему начальству.

По словам руководителя рабочей группы общественного совета при Южной таможне Галины Вдовиной, идет шквал жалоб на необоснованные задержки груза сотрудниками СБУ и таможни, которые своими действиями парализуют работу транспортного узла, нанося вред имиджу страны. И уже есть реакция со стороны крупнейшего мирового перевозчика — компании MAERSK LINE, поскольку в таких условиях судоходной линии сложно выполнять обязательства по своевременной и качественной доставке грузов. Иностранцам непонятно, почему выпуск любого контейнера из порта разрешается таможней только после получения звонка либо письма от сотрудника спецслужбы, официально не визирующей никаких документов. Ведь технологической схемой порта такой контроль не предусмотрен. Все бы ничего, но все это приводит к регулярным длительным простоям контейнеров, особенно в выходные дни.

Как сообщила Вдовина, чтобы удерживать груз в порту, инспекторы таможни по указке сверху отказываются визировать и оформлять наряды. И без объясне­ния причин. В их рабочую группу пачками поступают жалобы на начальника отдела таможенного оформления №3 таможенного поста «Одесса-порт» И.Застрижного, который недвусмысленно дает понять представителям грузополучателей, что их контейнеры пока будут стоять. Но даже, досмотрев груз и ничего не обнаружив подозрительного и незаконного (что отображается в актах), таможня и СБУ продолжают его удерживать в порту. Пока вышестоящее руководство не решит, что с ним делать дальше. По информации перевозчиков и экспедиторов, ежедневно в отдел таможенного оформления №3 прибывает заместитель начальника таможенного поста «Одесса-порт» Л.Демьянчук, который просматривает стопки нарядов, скопившихся у начальника отдела в ожидании согласования с руководством, и указывает, какие грузы едут, а какие дальше стоят. Для искусственного удерживания используют любые способы. Чаще всего груз отправляют в лабораторию на взятие проб или в отдел тарифов для определения таможенной стоимости. Под такой строгий контроль попадает не только импорт, но и транзит.

По словам Галины Вдовиной, членам их рабочей группы недавно пришлось разбираться с задержкой в Одесском порту транзитного груза на Россию — стек­лянной посуды. После ее досмотра представители СБУ и таможни потребовали отправить груз в отдел тарифов для выяснения его таможенной стоимости, что не только незаконно, но и абсурдно. Начальник поста «Одесса-порт» Ю.Погорелюк пояснил, что повлиять на ситуацию не в силах, и что поставит в известность вышестоящее начальство. В итоге контейнер, погруженный на автотранспорт, простоял восемь суток. Как сказала Вдовина, подобные случаи на таможенных постах «Ильичевск» и «Одесса-порт» приобрели массовый характер.

Согласно официальным сводкам, к примеру, за сутки с 24 по 25 октября в Одесском порту среднее время оформления транзитных контейнеров (с момента погрузки на автомобиль и до выезда за проходную) составило 36 часов (выехало 11 контейнеров). И 33 часа в режиме «внутренний транзит» (выехало 118). В Ильичевском — соответственно семь часов (выехало 12) и 50 часов (выехало 108). Эти данные никак не соответствуют заявлениям руководства таможни о соблюдении временных норм оформления грузов в пунктах пропуска через Государственную границу Украины, установленных осенью прошлого года распоряжением Н.Азарова.

По свидетельству Вдовиной, отказы инспекторов таможни оформлять груз при отсутствии на нарядах резолюции сотрудника СБУ, а также необоснованные простои контейнеров в ожидании досмотров и непонятных телефонных звонков и согласований остаются на сегодняшний день неразрешимой проблемой.

Удар в спину. А обещали «лицом к людям»

Гуляет несколько версий того, почему СБУ «поселилось» в порту. Кроме разве что одной — борьбы с контрабандой, поскольку у бизнеса она вызывает улыбку на устах. Так вот, одна из них (из серии полуофициальных) — это вытеснение ненужного импорта и постепенное замещение его отечественными товарами. Или его сдерживание с целью улучшения экспортно-импортного баланса страны. Но если это так, то отечественному товаропроизводителю должна быть предоставлена, если не «зеленая улица», то хотя бы «правовое поле». А в действительности украинские предприятия, к примеру, легпрома, работающие на импортном сырье, оказались загнанными в угол непростой дилеммой: платить «блатным» за быструю растаможку либо нести убытки на простоях в порту. И то и другое бьет по карману.

Наглядный пример — мытарства черновицкой производственной фирмы «Балакком», которой приходится с боем «выдирать» свои контейнеры из рук Южной таможни. Ее гендиректор Анжела Балак в своем письме в адрес президента страны заявила: «Мой бизнес, который я создавала 15 лет и который является делом всей моей жизни, сегодня уничтожается Службой безопасности Украины и чиновниками таможни».

Компания «Балакком» производит текстильную продукцию — одеяла, подушки, постельное и нижнее белье. Сырье получает из-за границы. Ежемесячно через Одесский порт поступает порядка восьми контейнеров. Ранее никогда не было проблем на границе. Груз шел транзитом на Черновицкую таможню, где «Балакком» внесена в «белый список» предприятий, для которых действует упрощенная процедура таможенного контроля и оформления. Но в этом году ни с того ни с сего компания оказалась в «черном списке» СБУ со всеми вытекающими последствиями. То есть с запретом на растаможку на внутренней таможне, назначением дополнительного досмотра груза сотрудниками СБУ, с затягиванием без пояснений на несколько недель, несмотря на требования Таможенного кодекса в течение одних суток, ну и т. д. Директору компании пришлось жаловаться в главное управление СБУ по борьбе с коррупцией и организованной преступностью. После этого контейнеры через несколько дней были выпущены из порта. Но в июне ситуация повторилась. Контейнеры «Баллаком» простояли в порту около трех месяцев. И директор компании была вынуждена вновь разослать жалобы, но уже высшему руководству СБУ, Таможенной службы и в Кабмин. И лично выехать в Одессу, чтобы разобраться в ситуации.

Надо отметить, после визита в порт контейнеры ушли на растаможку в Черновицкую таможню. Но не успела Балак доехать до своего города, как по мобильному сообщили: сумма за оформление груза увеличилась на 100 тыс. гривен.

В сентябре в адрес «Балакком» прибыли очередные контейнеры — история повторилась. Последний контейнер этой компании выехал из порта в конце октября, но директору официальные лица так и не пояснили: почему груз, заявленный для оформления на внутреннюю таможню, досматривают в Одессе, а не в Черновцах? Почему сырье «Балаккома» попало в поле зрение СБУ, а сама компания, работающая по прямым контрактам, — в «черный список»? Почему груз досматривают и оформляют неделями? Ведь задержка стопорит производство, вынуждает людей сидеть без работы. При этом падают не только объемы и зарплата (у компании 630 рабочих мест), но и платежи в бюджет. Впрочем, ответ был дан. Посланный вдогонку. Из-за прессинга экспедиторская фирма, оформлявшая груз, прислала уведомление о разрыве договора с «Балакком».

Договор с «блатными». И — нет проблем

Мытарства черновицкой компании — не единичный случай. Обивают пороги Южной таможни и другие импортеры, которые приезжают в порт, чтобы «вытянуть» контейнеры, а заодно понять, что происходит. Ведь таможня твердит: виноваты экспедиторы, не вовремя предоставляющие документы. И что контейнеры простаивают из-за недостатка оборудованных мест для досмотра грузов и т.д. Однако на месте импортеры убеждаются в обратном. Но при этом не все готовы идти против течения, как фирма «Балакком», которая, увидев и прочувствовав все прелести южной растаможки, все же отбросила спасительные предложения «блатных» и их серые коррупционные схемы, при которых нет проблем с задержкой груза, но могут быть серьезные проблемы с законом.

Как рассказала А.Балак, в Одессе ей четко дали понять: если пользоваться услугами определенных компаний (их называют «модными»), то о проблемах с растаможкой можно будет забыть на второй день. Импортерам говорят, что эти фирмы имеют отношение к высшим чинам СБУ и таможни. Бизнес верит. Ибо непонятный вид деятельности, который демонстрирует в портах Служба безопасности Украины вкупе с таможней, толкает импортеров именно в их объятия. Но закавыка в том, что не всем подходят эти серые или черные схемы. Торгующим на рынках — да, а производящим продукцию — нет.

«Импортерам предлагают отказаться от груза в пользу сторонней компании, от имени который и будет проводиться оформление. В случае необходимости обещают предоставить накладные, справки плательщика НДС и другие бумаги. За отдельную плату. Но такие компании как наша, которая ведет „белую“ бухгалтерию, не могут себе позволить так рисковать, получая на руки сом­нительного характера документы», — пояснила Балак.

О существовании «модных» компаний, которые без проблем проходят таможенное оформление, и их расценках знает каждый экспедитор. Информация есть и в Интернете на специальных сайтах-форумах. К примеру, растаможка 40-футового контейнера с обувью и одеждой стоит в долларах 45 тысяч, с оргтехникой —
33 тысячи, с мебелью и канцтоварами — 16 тысяч, с игрушками и посудой — 9 тысяч. В эту сумму входит растаможка, экспедиторские услуги и доставка по Одессе, Ильичевску. Предлагаемая схема может включать или включает (по бумагам) подмену одного товара или его какой-то части другим, ниже стоимостью, чтобы снизить официальные платежи. В общем, клиенту, чтобы не пойматься на этой «химии», обещают за дополнительную плату доставить груз до места назначения «под прикрытием».

Буквально на днях некая компания «Си Энерджи», предоставляющая экспедиторские и брокерские услуги, разослала в адрес коллег по бизнесу элект­ронные письма с предложением о сотрудничестве. По ее сообщению, она — непосредственный представитель компании «Вайс Плюс». И одна из пяти компаний, которые имеют возможность оформлять контейнеры с товарами группы «А» без посредников, по установленным расценкам, но с возможными скидками. Срок оформления — один-два дня.

Почему товары группы «А»? Да потому, что именно они попали под всевидящее око СБУ. Это в основном товары народного потребления, и не только, ибо их перечень растет. Но таможня отрицает существование такой группы.

Из базы данных о грузах, проследовавших через таможенные посты в Одесском и Ильичевском портах, видно, что почти весь ширпотреб идет в основном на Ильичевск и Одессу, и только через определенную группу компаний, включая «Вайс Плюс». «Блатные» они, «модные» или добросовестные импортеры — вопрос. Но в их адрес поступает фактически все, начиная от обуви, одежды, перчаток, тапочек, косметики, мебели, посуды и заканчивая игрушками, рыболовными снастями, гайками, шурупами и шпильками.

Вопрос еще и в том, кто сегодня может проверить работу «блатных» и их грузопотоки, кто может сказать: это — правда, а это — ложь. Раньше после досмотра груза таможней его могла проверить СБУ, в чьи функции входит борьба с контрабандой. А кто станет вскрывать контейнеры после досмотра (или недосмотра) СБУ?..

ZN.UA не раз писало, что в нынешней Украине контрабанду победить нельзя. Ее можно только возглавить. В разные периоды ее крышевали определенные люди в погонах. А сегодня кто?
Думаю, что читатель сам найдет правильный ответ. Скажу лишь, что вышеназванные государственные службы ведут себя в портах, по рассказам очевидцев, как конкуренты, и друг друга недолюбливают. Поэтому борьба с контрабандой фактически превратилась в контроль… за контрабандой. Как ни крути, но сам собой напрашивается именно такой вывод.

Нина Перстнева
048.ua
Источник: "Зеркало недели. Украина"

У Партії регіонів зрозуміли, що українці можуть піднятися і все забрати

Воскресенье, 06 Ноября 2011 г. 23:01 + в цитатник

Нардеп від Партії регіонів Володимир Рибак вважає, що з акцій протесту потрібно робити серйозні висновки.

"Людям важко, тому вони й виходять на вулицю. З цих акцій треба робити серйозні висновки", - заявив він в інтерв'ю "Газеті по-українськи".

За словами депутата, питання номер один — підвищення зарплат і пенсій, яке можливе тільки за зростання економіки.

У декого з чиновників є бажання скоротити виплати чорнобильцям і ветеранам, розповів Рибак.

"Не поміркувавши, наприймали цілий ряд законів. У нових документах, розроблених урядом спільно з пільговиками, вже не стоїть питання про скорочення соціальних виплат", - зазначив він.

"Але не треба ставити питання "Як забрати гроші у чиновника?". Бо потім він буде гроші вимолювати, хабарі брати. Кожному треба віддати своє. Чи відмовлюсь я від чогось, чи ні — ви більше не отримаєте. Якби нас було два-три мільйони, а не 46, то воно б на щось вплинуло", - вважає Рибак.

За його словами, "треба людей підтягувати до максимуму, а не робити всіх жебраками".

Поглиблення розриву між бідними і багатими — катастрофа, вважає "регіонал".

"Рано чи пізно українці піднімуться й усе заберуть. Думаю, нам удасться такого уникнути. Для цього треба, щоб у країні був чисельний середній клас", - сказав він.

© Copyright


Ешь ананасы, рябчиков жуй... Донбасс начинает голодать против медицинской реформы

Воскресенье, 06 Ноября 2011 г. 18:44 + в цитатник

1 января жителей 19 поселков Константиновского района, что на Донетчине, оставят без больницы. Вместо этого им выделят одного семейного врача. За помощью людям придется ехать в город - за 30 километров от своих домов. Такую реорганизацию больниц чиновники проводят в рамках эксперимента

80-летняя Анастасия Гречная болеет гипертонией, поэтому постоянно проходит осмотр в Катериновской больнице, однако с нового года стационар поселкового медучреждения будет работать только днем


Русский марш: и оно еще украинцев называют Бандеровцами?

Воскресенье, 06 Ноября 2011 г. 10:32 + в цитатник

 

Русский марш: Спасибо деду за Победу?


Сегодня в Москве прошел седьмой Русский марш. Тысячи людей прошли несколько километров на окраине Москвы. Социальные сети бурлят, все обсуждают, возмущаются, спорят. Описать происходящее сложно. Еще сложнее сделать объективные репортаж, так как все равно получится набор вырванных из контекста кадров, но я попробую. Русский марш очень разный, в нем приняло участие по разным данным от 5 до 10 тысяч человек. Среди них были откровенные фашисты, которые трясли флагами со свастикой и скандировали "Зиг-хайль, зиг-хайль, мы построим белый рай", были и серьезные, приличные люди, которые требовали справедливого распределения бюджетных средств среди регионов. Были глупые дети, которые кидали зиги и кричали фашистские лозунги, были и взрослые люди с детьми, были и пенсионеры.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

 

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

 

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

 

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

 

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

 

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

01. К часу дня народ начал собираться. Этот кадр сделан еще до начала шествия, когда народ только собирался.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

02. Люди идут от метро.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

03. Рамки. Видно, что кто-то проходит с коляской. Но в основном была молодежь, к сожалению, не всегда адекватная.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

04. Например этот парень решил показать сотрудникам полиции свое владения боевыми искусствами.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

05. А эти ребята собирали деньги, которые потом собирались передать в детский дом.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

06. Большое количество людей в масках объясняется тем, что люди боятся преследования со стороны властей.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

07. Начали зажигать дымовые шашки и фаеры. Толпа скандировала: "Ебать Кавказ, ебать!", "Мусора — позор России!", "Нет жидовской власти", "Один-четыре-восемь-восемь!", "Хей, хей, журналисты пидарасы".

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

08. "Кто не прыгает, тот чурка!" — все прыгали.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

09. Вообще, журналистов не жаловали. В прессу кидали монетами и зажигалками, одному фотографу разбили лицо и выбили зуб. "Уберите журналистов!" — кричала толпа. "Не трогайте прессу! Они на нашей стороне!" — пытались унять толпу организаторы.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

10. Эта девушка активнее всех орала фашистские лозунги и кидала зиги, как результат ее сняли почте все фотографы и операторы.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

11.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

12. Впрочем ей было все равно.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

13.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

14. Одну из колонн возглавил Алексей Навальный. Стоит отметить, что это была одна из самых приличных колонн, где в основном были взрослые люди.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

15.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

16. Кто-то, например, танцевал. Было очень даже красиво.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

17. Во время движения колонны кто-то периодически зажигал дымовые шашки. Милиция не вмешивалась.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

18.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

19. Часть людей скандировала "Русский — значит трезвый!", "Кто не курит и не пьет, тот быстро бегает и сильно бьет!" и другие лозунги в поддержку ЗОЖ. На фото одни ребята требуют прекратить курить других. Через несколько секунд ему немного помнут бока.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

20. Совсем еще дети.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

21. А это митинг, после завершения шествия. Половина участников на митинг не пошла.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

22. Лично у меня осталось очень неприятное впечатление от марша. Националисты все чаще сваливаются в банальный фашизм, так видимо проще привлекать глупую молодежь, чтобы строить "белый рай" и "сжигать хачей с жидами".

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

Еще фото:
http://www.ridus.ru/news/8652/
http://www.ridus.ru/news/8636/

 

Русский марш: Спасибо деду за Победу?


7 ноября 1941 года по Красной площади прошли солдаты Красной Армии — после парада они отправились на передовую, где вступили в бой со смертельным врагом — гитлеровскими фашистами. 4 ноября 2011 года на улицы Москвы вышли внуки и правнуки тех, кто победил в той страшной войне: участники Русского марша.

Русский марш: Спасибо деду за Победу?

Северная Корея (фоторепортаж) Часть IV

Воскресенье, 06 Ноября 2011 г. 10:17 + в цитатник

 

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Вот и настал последний день нашего путешествия. Этот день был очень насыщенным, и мы опять провели его в Пхеньяне. Прямо с утра мы приехали в Народный дворец Учебы. Это аналог нашей Ленинской библиотеки. На ее строительство было потрачено 100 миллионов долларов! Он может принимать ежедневно 12 000 читателей! Во время всего посещения меня не покидало чувство, что мы смотрим большой спектакль, устроенный в честь нашего приезда...

Северная Корея. День шестой.

Здание библиотеки находится сразу за трибуной Ким Чен Ира на площади имени Ким Ир Сена:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Нас завели через вход для VIP, где нас привычно встретила статуя Ким Ир Сена:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Смех смехом, но здание и вправду впечатляет своим размахом. Огромные холлы и аудитории, везде мрамор, шикарные люстры:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

На первом этаже рядом со свежими газетами соседствует компьютерный читальный зал:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Нам показали несколько читальных залов:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Нам показали компьютерный класс. Интернета в Корее нет, зато есть Интранет – внутрикорейская компьютерная сеть:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Лингафонный кабинет, где нам дали послушать кассету с Надеждой Бабкиной. Я спросил есть ли у них Битлз или Мадонна. Местный экскурсовод сказала: "Знаем! Часто слушаем!" Я попросил назвать хоть одну песню. Она насупилась, оскорбилась и почти прокричала: "Это не ложь!" Я не стал дальше развивать эту тему:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

В одной из аудиторий нам показали, как учащиеся пишут контрольную работу:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Нам продемонстрировали как действует их автоматическая система заказа книг. Девушка выбрала несколько книг на компьютере и через 3 минуты они приехали к нам по конвейеру. Она объяснила, что в книгохранилище работают несколько библиотекарей и при получении заказа, они быстро все собирают и отправляют сюда:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

В библиотеке нам дали почитать свежие номера журналов "Корея" и "Корея сегодня". Я привез их с собой и сейчас хочу познакомить вас с парой заголовков оттуда: "Страна единодушия и сплоченности – КНДР", "Ким Ир Сен – основатель КНДР", "Жизненная сила идей Чучхе", "Клятва товарища Ким Чен Ира на горе Рённам", "Кардиохирурги – новаторы", "Безрассудство предательской власти". А вот начало статьи под названием: "Нарушители Мира":

В этом году американские империалисты непрерывно проводили различные военные учения, нацеленные на нападение на Север, перемещая в Южную Корею свои войска из США и зарубежных военных баз. И южнокорейская марионеточная военщина под предлогом подготовки к "новой ситуации безопасности" проводила крупномасштабные полевые маневры.

Вот еще несколько цитат, вырванных из разных статей: "этот изменник родины Ли Мен Бак (президент Южной Кореи), плывя в фарватере политики внешних сил ...", "если бы у этой клики остался хоть клочок разума ...", "Ядерный вопрос на Корейском полуострове возник исключительно из-за того, что США завозили ядерное оружие в Южную Корею и угрожали им КНДР", "Вследствие военной оккупации и господства США в Южной Корее более 60 лет ...", "Одним словом, в Корее создано общество, служащее интересам народных масс, где народ является хозяином всего и все поставлено на службу народу", "Агрессивные угрозы империалистов против социалистической Кореи не прекращаются", "Под мудрым руководством товарища Ким Чен Ира весь народ развертывал движение за новый революционный подъем во всех отраслях социалистического строительства, добиваясь новаторских успехов".

В таком ключе написаны все статьи в обоих журналах. Мне разрешили их взять с собой только после того, как я пообещал не мять их, не складывать и не выбрасывать, так как внутри есть портреты Великого Вождя Товарища Ким Ир Сена и Великого Руководителя Товарища Ким Чен Ира. Теперь вот не знаю, что с ними делать – лежат дома, как новенькие. Последние номера этих журналов можно почитать на русском языке в сети: Журнал Корея и Корея Сегодня.

На 6-ом этаже этой библиотеки есть балкон с прекрасным видом на площадь имени Ким Ир Сена:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Там же есть единственная лавка. где продают футболки с флагом Северной Кореи и надписью: "Приезжайте к нам в Северную Корею!". Я взял 2 штуки.

По дороге на Киностудию мы проезжали мимо огромной 105-этажной недостроенной гостиницы. Обещают закончить к 2012 году:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

На входе в киностудию нас встретил очередной "памятник в интерьере" товарищу Ким Ир Сену. На освещение памятников и его указаний электричество корейцы не экономят:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Наш гид поведал нам, что Великий Руководитель товарищ Ким Чен Ир осознает важность корейского кинематографа и побывал на киностудии 594 раза, чтобы лично руководить процессом. Я прикинул, это получается, что он приезжал сюда почти раз в 2 недели. Меня так и подмывало спросить: "А последний раз он когда здесь был?"

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Следующая остановка — Творческая мастерская. Здесь работают большинство корейских художников и скульпторов. На первом этаже валютный магазин с вазами и картинами. Цена картин и ваз варьируется от 10 до 50 евро:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

А вот на втором этаже "произведения искусства" для ценителей: те же самые вазы и картины только за другие деньги. Например, эта ваза стоит 4 300 Евро:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

А вот картина подороже – 6 500 Евро. Мы спросили, кто у них назначает цены и по какому принципу. Раз в месяц собирается государственная комиссия, которая назначает цены на все товары, продаваемые в стране. Эти вазы стоят дороже, так как их слепили более заслуженные мастера с большим количеством наград и званий. Тем не менее, сам скульптор получает зарплату и от продажи своей вазы не получит никакой премии:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Я задал еще один вопрос: "Сколько штук "произведений искусства" со второго этажа они продают в год?" Служащий замялся, сказал, что он здесь работает недавно, всего несколько месяцев и не может дать нам точную статистику, но при нем не продали ни одного:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

На выходе из Творческого объединения нас встретил Ким Ир Сен на коне и милые детки, подметающие улицу:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Нам позволили спуститься под землю и проехать одну остановку метро. Сразу на входе улыбнули турникеты, высотой чуть выше колена:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

В Пхеньянском метро всего 2 линии. На входе стоит интерактивный стенд. Нажимаете кнопку с нужной Вам станцией и карта подсвечивается. Таким образом, Вы можете посмотреть, где Вам удобнее сделать пересадку:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Подсветка эскалаторов осуществляется "изнутри":

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Обе станции, на которых я побывал, очень красивые:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

На стенах мозаики с трудящимися:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

На перронах установлены газетные стенды – народ с интересом читает:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Двери нужно открывать самим, а закрываются они автоматически:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Мы ехали с конечной остановки, и людей было немного. Особенность Кореи в том, что здесь нет культуры прохождения дверей. Я замечал это и раньше, но тут это очень сильно бросилось в глаза. Когда поезд остановился, и мы открыли двери, встречная толпа и не подумала сначала нас выпустить. Они ломанулись внутрь сплошным потоком. Наши гиды начали что-то орать на них по-корейски, и только тогда те подняли головы, увидели нас и позволили нам выйти. Гиды потом извинялись: "Они селяне, приехали из деревни, не знают как себя вести и т.д.":

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Я долго просил товарища Ёнг Сук отвезти нас в какой-нибудь магазин, где торгуют компьютерами и электроникой. Я был очень удивлен, когда она решила исполнить мою просьбу, но отвезла нас не в магазин для корейцев, а в валютный универмаг №1. Это большое трехэтажное здание, в котором продается все, начиная от телевизоров и заканчивая тренажерами и бильярдными столами:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Фотографировать строжайше запрещено. Вот пара примеров цен: Плазма Пионер 42 дюйма – 2 900 Евро. Большой выбор холодильников Хитачи от 1300 до 1900 евро, микрофоны и комнатные китайские антенны от 2 до 8 Евро:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Парковка перед этим магазином – это единственное место, где я видел в Корее такси. Честно говоря, я думал, что у них вообще нет этой службы:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Также, я долго просился в зоопарк или ботанический сад в надежде увидеть обыкновенных корейцев в непринужденной обстановке. Зоопарк оказался "закрыт", хотя проезжая мимо входа в него я видел толпы людей входящих и выходящих оттуда, а вот в пустынный ботанический сад нас все-таки свозили. Он значительно лучше и поухоженнее, чем московский, но сильно проигрывает сингапурскому:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

В первый день мы не успели посетить монумент освобождения, посвященный советским воинам:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Монумент находится на сопке. У ее подножья мы купили букетик за 5 Евро и возложили его к монументу:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Последней остановкой в этот день стал Дом Пионеров:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Вначале нас провели по кружкам, где мы посмотрели как образцово-показательно занимаются корейские дети. Играли они ооочень хорошо:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

В компьютерном классе дети либо писали какие-то программы, либо решали тесты, либо писали что-то в MS Word. У всех стояла Windows XP и Office 2007:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

А потом был отчетный концерт, который реально впечатлял. Европейским детям такое и не снилось:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.
Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Все номера были очень хорошо исполнены. После каждого выступления пионер отдавал салют. Они делают это не так, как мы: сначала рука медленно выносилась вперед, а потом резко сгибалась с оттяжкой:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

Ну вот и все:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

На этом наше путешествие закончилось. В 7 утра следующего дня мы благополучно вылетели во Владивосток на ИЛ-18 корейской Аир Корё, которая стабильно занимает первые строчки самых ненадежных авиакомпаний мира:

Северная Корея (фоторепортаж) Часть III.

 


ВО Свобода и фаны Шахтера не допустят русских маршей в Донецке

Пятница, 04 Ноября 2011 г. 15:07 + в цитатник

4 ноября русские фашисты планируют провести так называемый «Русский марш» по улицам Донецка. Об этом сообщает пресс-служба Горловской городской организации политической партии ВО «Свобода».

«Эта мера украинофобов порочит национальное достоинство нашего народа, нарушает целый ряд статей Конституции и Законов Украины. Требуем от городских властей областного центра запретить антигосударственные мероприятия фашиствующих проходимцев, а от правоохранительных органов — принять меры по противодействию анонсированного митинга и марша. В свою очередь, горловская и донецкая городские ячейки „Свободы“ сделают все, чтобы мероприятия фашистов в Донецке не состоялось. Мы будем в анонсированное время на улицах областного центра и не дадим украинофобам маршировать по нашим улицам», — говорится в сообщении.

«Свободовцы» заявляют, что их поддержат фанаты-ультрас донецкого «Шахтера», другие патриотические силы области.

Представители «Свободы» считают, что «все возможные последствия от провокаций, если митинг и марш украинофобов будут разрешены, ложатся на власть и правоохранительные органы».

© Copyright


Выполняющему обязаности президента Украины осталось 11 дней

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 23:49 + в цитатник

Originally posted by [info]o_danylyuk at в.о. Президенту України

Інформуємо Вас про те, що Всеукраїнський Форум громадянського суспільства, який відбувся в Києві 14 жовтня, керуючись ст. 5 Конституції України, прийняв рішення про негайний розпуск Верховної Ради України VI-го скликання та невідкладне проведення виборів народних депутатів України.
Вимоги Форуму підтримали представники сотень громадських організацій та понад тридцять тисяч ініціативних груп з усіх регіонів України.
Про своє рішення учасники Форуму повідомили персонально кожного народного депутата і надали їм можливість до 3 листопада 2011 року самостійно прийняти рішення про розпуск парламенту та призначення у зв’язку з цим дати проведення виборів.
Деякі народні депутати відреагували на наше звернення та спробували проголосувати постанову про призначення виборів. Проте їхньої кількості виявилось недостатньо. У зв’язку з цим  ми змушені розпочати підготовку до загальнонаціональної акції громадянської непокори.
Якщо до 14-го листопада ми не отримаємо від Вас, як гаранта Контституції, відповідь , чи гарантуєте Ви право народу України на відкликання своїх представників – ми будемо змушені додати до своїх вимог вимогу щодо негайного проведення виборів Президента України.
Право на відкликання влади є невід’ємним атрибутом будь-якої демократичної республіки. Для цього громадянам не потрібні жодні підстави, достатньо їхньої волі.
 
Від імені Всеукраїнського Форуму:

«Спасибо жителям Донбасса» и «Кровосісі» будут печатать на женских стрингах

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 23:33 + в цитатник

Теперь надписи «Спасибо жителям Донбасса» и «Кровосісі» будут печатать на ветровках, чашках, значках и женских стрингах.

Об этом написал на своей странице в сети Facebook производитель футбок с надписью «Спасибо жителям Донбасса», основатель «Prosto Print» Денис Олейников.

«Добавили принты «Спасибо жителям Донбасса», «Кровосісі», «aZara» и другие в наш онлайн-конструктор: http://prostoprint.com/my/ . Это значит, что теперь их можно лицезреть (и заказать) не только на футболках, но и на кенгурушках, ветровках, чашках, значках и даже... женских стрингах!», - отмечает Олейников.

Напомним, в социальной сети Вконтакте появился макет футболок с использованием лозунга «Янукович, бл*дь, выходь сука!». Центральная часть художественной композиции состоит из размещённой на фоне кадра из серила «Симпсоны» аббревиатуры первых букв лозунга (ЯБВС).

 

UAINFO


Янукович не может уволить министров, но способен пугать страну инопланетянами

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 20:01 + в цитатник

Последние заявления президента Виктора Януковича свидетельствуют как минимум о том, что он не владеет ситуацией в государстве, как максимум — что-де-факто не управляет государством.

Об этом сообщил лидер партии «Фронт змин» Арсений Яценюк, которого цитирует его пресс-служба.

«Президент вполне серьезно утверждает странные вещи: о якобы подготовке вооруженных нападений на органы власти, о пикетировании Верховной Рады не „чернобыльцами“ и другими „льготниками“, а какими-то богатыми людьми с 30-тысячной пенсией», — напомнил политик.

«Президент имеет абсолютно всю власть, но не способен освободить даже наиболее одиозных министров. Он уже год им угрожает, но сегодня это сотрясение воздуха снова не имело последствий — президент лишь раз продлевает их пребывание на высоких должностях», — подчеркнул Яценюк.

«Это напоминает Зазеркалье, параллельную реальность. Где гарантия, что завтра вся страна не проснется с комендантским временем, которое введут под предлогом нападения инопланетян на Кабинет министров?», — отметил он.

Лидер «Фронта змин» считает, что заявления президента о «вооруженных нападениях» могут свидетельствовать о планах властей «закрутить гайки» по белорусскому сценарию.

Яценюк считает, что такие заявления президента в условиях политического и экономического кризиса крайне опасны, поскольку свидетельствуют о потере контроля над ситуацией.

«Если глава государства настолько не владеет элементарной информацией, то возникает закономерный вопрос: кто из его окружения вкладывает ему в уста заявления об очередном „заговоре врачей“? Кто реально управляет страной от имени Виктора Януковича? И чем это закончится?», — отмечает политик.

Последние заявления президента Виктора Януковича свидетельствуют как минимум о том, что он не владеет ситуацией в государстве, как максимум — что-де-факто не управляет государством.

Об этом сообщил лидер партии «Фронт змин» Арсений Яценюк, которого цитирует его пресс-служба.

«Президент вполне серьезно утверждает странные вещи: о якобы подготовке вооруженных нападений на органы власти, о пикетировании Верховной Рады не „чернобыльцами“ и другими „льготниками“, а какими-то богатыми людьми с 30-тысячной пенсией», — напомнил политик.

«Президент имеет абсолютно всю власть, но не способен освободить даже наиболее одиозных министров. Он уже год им угрожает, но сегодня это сотрясение воздуха снова не имело последствий — президент лишь раз продлевает их пребывание на высоких должностях», — подчеркнул Яценюк.

«Это напоминает Зазеркалье, параллельную реальность. Где гарантия, что завтра вся страна не проснется с комендантским временем, которое введут под предлогом нападения инопланетян на Кабинет министров?», — отметил он.

Лидер «Фронта змин» считает, что заявления президента о «вооруженных нападениях» могут свидетельствовать о планах властей «закрутить гайки» по белорусскому сценарию.

Яценюк считает, что такие заявления президента в условиях политического и экономического кризиса крайне опасны, поскольку свидетельствуют о потере контроля над ситуацией.

«Если глава государства настолько не владеет элементарной информацией, то возникает закономерный вопрос: кто из его окружения вкладывает ему в уста заявления об очередном „заговоре врачей“? Кто реально управляет страной от имени Виктора Януковича? И чем это закончится?», — отмечает политик.

© Copyright


Украина протестует

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 19:56 + в цитатник

Сегодня во всех регионах Украины должны проходят акции протеста против политики властей. Об этом сообщает «Радио Свобода».

Организаторы обещают, что люди выйдут в каждой областному, районному и городскому или поселковому совету. К мероприятию планируют присоединиться более 200 общественных организаций. Каждая из них имеет свои требования к власти. Вместе с тем, их объединяет требование распустить Верховную Раду.

На акцию протеста готовы выйти представители около 250 общественных организаций со всей Украины. Предприниматели говорят, что намерены требовать от Президента Виктора Януковича ветировать недавно принятый закон № 8521 об упрощенной системе налогообложения, поскольку он, по их убеждению, направленный на дискриминацию малого бизнеса.

Вместе с тем, вице-президент общественного объединения «Союз перевозчиков Украины» Сергей Овчинников заявил, что произойдет новый автомайдан. Со своими требованиями выйдут и афганцы, а также представители других социально незащищенных категорий населения, которые могут в ближайшее время, по инициативе правительства, остаться без льгот и доплат к пенсиям.

Удовлетворить требования последних парламент способен, с остальными — сложнее, отметил в комментарии для Радио Свобода депутат от Партии Регионов Владимир Макеенко.

«Что касается чернобыльцев и афганцев — это не такой дорогой вопрос, чтобы поднимать шум. Надо другие статьи посмотреть, где уменьшить, а этих не трогать. Нужны деньги. Где неурядицы, где то, где другое, но работа идет, ну, идет же! И развязки строятся, и дороги под Евро, и курс стоит — что самое главное», — сказал Макеенко.

Единственное требование, которое объединяет все организации, которые намерены участвовать в акции, — это прекращение существования Верховной Рады нынешнего, шестого созыва, заявил в эфире Радио Свобода первый заместитель председателя общественной организации «Никто, кроме нас» Борис Новожилов.

«Это захват власти бандой. Верховная Рада не пользуется теми полномочиями, которые у нее есть. Поэтому мы объединились под лозунгом: „Верховная Рада должна уйти!“ Это объединило большое количество организаций. Третьего ноября мы выходим ко всем областным советам и проводим митинги. Мы предоставим депутатам наши предложения, чтобы они поставили на голосование вопрос о доверии Верховной Раде на заседания областных, городских и районных советов», — отметил Новожилов.

Политические требования сейчас не лучший повод для проведения акций протеста, считает руководитель Агентства моделирования ситуаций Виталий Бала. Если власть не отреагирует на них, а это вероятнее, то результат протеста можно будет считать отрицательным, сказал он Радио Свобода.

«Это недальновидно, тем более, что выборы назначены и они состоятся в октябре 2012 года. То есть, эти требования, скорее всего, будут мешать массовости тех акций. Гораздо целесообразнее было бы предъявлять требования в конкретном регионе к работе конкретного чиновника — уволить или не уволить», — отметил Бала. Если власть не примет конкретных решений в ответ на протест, то в дальнейшем подобные акции будут все менее массовыми, считает Виталий Бала.


По материалам: novosti.dn.ua/


Разработан макет футболки «Янукович, блядь, выходь сука!»

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 15:56 + в цитатник
В социальной сети Вконтакте появился макет футболок с использованием лозунга «Янукович, бл*дь, выходь сука!». Его публикует пользователь Алексей Блюминов из Луганска, считающий себя социалистом.

Центральная часть художественной композиции состоит из размещённой на фоне кадра из серила «Симпсоны» аббревиатуры первых букв лозунга (ЯБВС).

 Изготовитель популярных футболок «Спасибо жителям Донбасса» одессит Денис Олейников, вынужденный сейчас скрываться со своей семьёй в Хорватии, пока никак не комментирует данную творческую идею.

 Выражение «Янукович, бл*дь, выходь сука!» буквально за несколько часов стало очень популярным в украинских социальных сетях и национальном сегменте Интернета.

 2 ноября 2011 года с такими словами к формальному президенту Украины обратилась одна из участниц мининга-протеста возмущённых снижением объёмов льгот и денежных выплат чернобыльцев. После того как представители Кабинета Министров отказались выйти к собравшимся она прокричала:

 «Чернобыльцы были все на месте, никто не ушёл оттуда. А они, падлюки, попрятались на х*р в те машины за детей! Сколько это можно издеваться? Янукович, бл*дь, выходь, сука!»

Джерело: http://uainfo.censor.net.ua/news/7127-razrabotan-maket-futbolki-yanukovich-blyad-vyhod-suka-foto.html


Хто ви, mr. Yanukovych? Тиждень шукав скарби родини президента

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 15:33 + в цитатник

Він уже рік править в Україні залізною рукою. За короткий час Віктор Янукович підкорив усі гілки влади – від виконавчої до судової, стрімко розвернув на 180 градусів внутрішню й зовнішню політику. Його бояться критикувати центральні телеканали, але звинувачує в усіх смертних гріхах розпорошена опозиція. Главу держави вважають ставлеником донецьких фінансово-промислових груп, однак він легко наближує і відсторонює від себе представників могутніх кланів. Статки Януковича незалежні спостерігачі оцінюють у десятки мільйонів доларів. Він купається в розкоші, хоча згідно з даними податкової декларації не є багатшим за власника мережі тютюнових кіосків. Тиждень спробував дослідити, наскільки далеко сягають бізнес-інтереси родини президента, і вийшов на досить несподівані речі.

Заплутані зв’язки. Олександр Янукович

Із того, що належить Януковичеві, широкому загалу відомі хіба що Межигір’я та Сухолуччя – заповідні лісові угіддя площею майже 130 га північніше Києва, де ударними темпами зводять апартаменти, гідні королів. Щоправда, сам Віктор Федорович визнає причетність лише до ділянки в півтора гектара, де стоїть його розкішний заміський будинок. І він майже не лукавить. Ділові зв’язки фірм, які де-юре мають право власності на решту заповідної землі, безпосередньо до президента не ведуть. Вони простягаються до його старшого сина – Олександра.

Ідеться про ТОВ «Танталіт» і «Дом лесника». Статутний фонд першого, за інформацією з відкритих джерел, належить молодому бізнесменові Павлу Литовченку та фірмі «Едельвейс». Її, за одними даними, контролює компанія «Кепітал Білдінг Корпорейшн» (КБК), зареєстрована в будинку №102 на проспекті Богдана Хмельницького в Донецьку. За іншими – ТОВ «Східавтотранс», теж із донецькою «пропискою». Щоправда, ниточки ділових зв’язків від обох гіпотетичних засновників ведуть до одних і тих самих людей.

ТОВ «Дом лесника» зареєстроване у Броварах, що під Києвом. Ця фірма має «родичку» – ТОВ «Дім мисливця», юридична адреса якої збігається з адресою КБК – Донецьк, проспект Хмельницького, 102. Ріднить «Дім мисливця» і «Дом лесника» і склад засновників – і там, і там, за відомостями Тижня, це Олександр Юрченко та Павло Литовченко.

Будинок у центрі головного міста Донбасу, на згадуваному проспекті, де під час реєстрації «прописалися» фігуранти нашого розслідування, знесено. На його місці височіє бізнес-центр «Столичний». Споруджувала його компанія «Менеджмент Ассетс Корпорейшенс» (МАКО), до речі, також зареєстрована за згаданою адресою. Єдиним її засновником наші джерела називають Олександра Януковича. МАКО в офіційних документах проходила як співзасновник компанії КБК, тієї самої, слід від якої веде до Межигір’я. Іще одна деталь: серед топ-менеджменту як «Кепітал Білдінг Корпорейшн», так і «Менеджмент Ассетс Корпорейшенс» фігурував (може, й досі фігурує) такий собі Андрій Федорук.

Будинок №102 на проспекті Хмельницького у якості юридичної адреси згадано було у статутних документах ТОВ «Донбаська енергетична компанія» (Донбас-Енком). Вона спеціалізується на розподілі й постачанні електроенергії. Серед її засновників – Олександр Дем’яненко, Олександр Шпак і Юрій Колмиков. Наскільки відомо, ці троє в 1998–2006 роках стали засновниками чи співзасновниками 10 комерційних структур, профіль більшості з яких – торгівля струмом та енергоносіями. Але ми зупинимося лише на одній із них – ТОВ «Донбаснафтопродукт», досить потужному гравцеві вітчизняного ринку торгівлі паливом. Ця компанія цікава, по-перше, тим, що Олександр Янукович колись обіймав у ній посаду заступника гендиректора. По-друге, серед її засновників, окрім мало кому відомих фірм, значиться швейцарський офшор Leman Commodities, що входить у сферу впливу почесного президента ФК «Шахтар» Ріната Ахметова. Отже, старший син президента керував частиною капіталу найбагатшої людини країни. Хоча не факт, що мова тут про гроші саме Ахметова.

Заплутані зв’язки. Віктор Янукович-молодший

Розгалужені ділові зв’язки гаранта Конституції простежуються й за лінією його молодшого сина. Віктор Вікторович, балотуючись у депутати Верховної Ради за списком Партії регіонів, зазначив у біографії як попереднє місце роботи посаду заступника генерального директора ТОВ «БК-Інжиніринг». Це будівельна компанія, серед співзасновників якої – два донецькі бізнесмени з вірменськими прізвищами і два товариства з обмеженою відповідальністю – БК і Веспром.

БК, що своєю чергою виступає як співзасновник групи будівельних компаній «Альтаїр», створила навесні 2004-го приватне підприємство «Вуглепостачання» й ТОВ «Фінансова компанія «Ягуар». За даними Тижня, «Вуглепостачання» заснував Віктор Бондік, брат депута від ПР Валерія Бондіка. Низка ЗМІ стверджували, що він племінник Віктора Януковича. Засновниками ФК «Ягуар», наскільки вдалося з’ясувати, є громадянка Ірина Дацко й зареєстрована у Великій Британії компанія «Нова Аструм». «Ягуар» виступив співзасновником майже 18 підприємств, більшість із яких спеціалізується на будівництві або торгівлі нерухомістю. Нашу увагу привернуло одне з них – ТОВ «Углепоставка», засноване 2000 року в Краматорську. У створенні цього ТОВ партнером «англійців» стала фінансова компанія «Д.К.» з того ж таки міста. Серед її співзасновників наші джерела згадують Сергія та Олексія Близнюків (обидва – Анатолійовичі). Згідно з офіційною біографією голови Донецької облдержадміністрації Анатолія Близнюка, в нього є два сини – Сергій і Олексій.

ТОВ «Веспром», інший співзасновник «БК-Інжиніринг», за даними Тижня, утворене 1997 року Асоціацією фінансових, промислових і торговельних підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр» (спеціалізація – агломерація кам’яного вугілля), ТОВ «Східавтотранс», ниточки від якого можуть вести до Межигір’я, і ТОВ «Промснабтехніка». Веспром своєю чергою заснував шість організацій, серед яких, крім згаданого «БК-Інжиніринг», слід виділити ще три. По-перше, це ТОВ «Кінотеатр «Зоряний». Той самий «Зоряний» на столичному Печерську, де Партія регіонів проводить свої масові заходи. По-друге, благодійний фонд «Відродження України». На цю організацію відведено було частину землі Межигір’я. По-третє, ТОВ «Спеціальна економічна зона «Донецьк», яке виникло ще тоді, коли Віктор Янукович-старший був губернатором Донецької області. Внесок у статутний фонд «спецзони» тоді зробили (через підконтрольні компанії) мало не всі олігархи Донбасу: Рінат Ахметов, брати Клюєви, Віталій Гайдук, Сергій Тарута та інші. Очолюючи місцеву ОДА, майбутній президент України активно лобіював створення на території області вільних і спеціальних економічних зон, що стали свого роду «чорними дірками в національній економіці», за допомогою яких ухилялися від сплати податків.

Тінь ЦК

Наведені факти ще не дають підстав стверджувати, що в родини Віктора Януковича й, тим більше, в нього особисто є розгалужені бізнес-інтереси. Президентські родичі офіційно значаться засновниками комерційних структур деінде, тож про їхній стосунок до якихось вагомих капіталів можна говорити лише гіпотетично. Втім, українські реалії свідчать: не конче мати легальні корпоративні права на активи, щоб ними володіти. Інше питання, чи мав змогу Віктор Янукович-старший збагатитись і створити власну бізнес-імперію? Уважно вивчивши його життєпис, доходимо висновку: так.

Зараз офіційні біографи Віктора Януковича пояснюють кар’єрні успіхи майбутнього президента його працелюбністю й позитивними людськими якостями. Але сумнівно, що тут обійшлося без впливових зв’язків. І очевидно, що вони були за лінією нинішньої «першої леді» України. Життя майбутнього президента різко змінилося саме 1972-го, коли він побрався з Людмилою Настенко, племінницею голови Народного суду міста Єнакієвого Олександра Сажина. Вже наступного року суд дружининого дядька зняв покарання (зняття судимості не слід плутати зі скасуванням. – Авт.) з Януковича, хоча термін їх погашення добігав кінця лише 1975-го; тоді ж колишній в’язень отримав диплом гірничого технікуму, а 1974-го вступив на заочне відділення Донецького політехнічного інституту. Маючи лише середню профтехосвіту, 1976 року Віктор Федорович стає директором автобази виробничого об’єднання «Ордженікідзевугілля». Такий злет нечуваний для тих часів: за Радянського Союзу 26-річній молодій людині та ще й із двома судимостями за плечима очолити велике підприємство було майже нереально. Утім, 1978 року Донецький обласний суд терміни Януковича скасував, тобто констатував, що майбутнього президента було засуджено незаконно.

2005 року, після Помаранчевої революції, прокуратура запідозрила, що документ про скасування покарань Януковича – фальшивка. Ці припущення підтвердила експертиза, але до суду справа не дійшла. Ризикнемо припустити, що правоохоронці 2005-го помилились і вироки юстиції справді 1978 року були скасовані. Інакше 1980-го майбутнього президента не прийняли б до лав Комуністичної партії. Кандидатові могли відмовити навіть тому, що його батько в 1940-х побував у полоні, чи мати – на примусових роботах у Німеччині, годі й казати про кримінальне минуле потенційного партійця.

Хто саме проштовхував Януковича і підчищав за ним бруд, зараз сказати неможливо. «Думаю, що його патронували з лав партії, «спрямовуючої» ролі КПРС забувати не варто», – зауважує Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру імені Разумкова. За часів СРСР Комуністична партія відігравала ключову роль у житті суспільства, і покровительство з боку її бонз відкривало чимало перспектив. Навіть очевидним кримінальникам. Ветерани правоохоронних органів пригадують: у другій половині 1980-х у них виникла стійка підозра, що лідерів злочинного світу покриває партноменклатура. Підтвердити її, щоправда, не вдалось: на призначення до МВС та прокуратури та сама номенклатура впливала теж.

Водночас спинаються на ноги кримінальні клани Донбасу, зокрема угруповання Ахатя Брагіна (відомий як Алік Грек), у лавах якого розпочав «кар’єру» майбутній мільярдер Рінат Ахметов. Його представники спеціалізувалися тоді на рекеті, шахрайстві та спекуляції (що її в СРСР вважали злочином). Зв’язки Аліка Грека з владою засвідчує факт: усі кримінальні справи проти членів угруповання закривались під тиском згори.

Розквітла корупція на державних підприємствах (а такими були всі). Збагачувалися за простою схемою: частину продукції відпускали на чорному ринку. Вугілля теж було ходовим товаром, бо ж, наприклад, приватні оселі на Донбасі повністю не газифіковані й досі.

1987 року Віктор Янукович обіймає посаду першого заступника директора Донецького державного виробничого об’єднання вугільної промисловості з матеріально-технічного забезпечення і транспорту. Тобто під контролем «зама» зосередилися значні ресурси, і можна було б цинічно припустити: щось прилипло до його рук.

Тіньові капітали рухалися, знову ж таки, в тіньову економіку, у так звані «цехи» – підпільні фірми, що працювали на чорному ринку. «Існував у нього (Януковича. – Авт.) зв’язок із патроном, який був пов’язаний із Києвом, із Міністерством промисловості, – заявив Тижню експерт, просячи не вказувати його імені. – Саме ця лінія і мала стосунок до «цеховиків». Останні тоді проходили етап так званої квазіполітизації, тобто обростали «дахами» в органах влади на рівні секретарів рай- та облкомів КПРС». Від цих «дахів» ниточки вели вище.

Незалежність України Віктор Федорович зустрів на посаді директора виробничого об’єднання Донбастрансремонт. 1994 року він – директор Донецького територіального виробничого об’єднання автотранспорту. На Донбасі саме в розпалі кримінальна війна між кланом Аліка Грека й угрупованням Кушніра – Рябіна. У місті чути автоматні черги й вибухи. За рік, 1995-го, під час футбольного матчу на стадіоні «Шахтар» спрацьовує керована бомба. Ахать Брагін гине, його спадкоємцем стає Рінат Ахметов. 1996 року Віктор Янукович – перший заступник губернатора Донеччини Володимира Щербаня. За рік убивають найвідомішого публічного політика регіону – депутата Верховної Ради, бізнесмена Євгена Щербаня. 1997-го президент Леонід Кучма усуває з посади очільника області Володимира Щербаня й на його місце ставить Януковича.

Вважають, що це призначення лобіювали місцеві олігархи й «червоні» директори. «Янукович став компромісною фігурою, котра влаштовувала всіх і нікому не заважала, – вважає Андрій Мішин, директор Інституту стратегічної політики. – Також узято було до уваги управлінські якості майбутнього президента». Експерт зауважує, що до початку політичної кар’єри Віктор Федорович працював директором державного незбиткового підприємства, що перебувало в нормальному діалозі з усіма органами влади.

Чи був Янукович просто висуванцем, який гарно вислужувався перед своїми патронами? Чи вже перетворився на достатньо вагому фігуру, яка мала що запропонувати елітам?

Саме йому приписують авторство схеми «вугілля – кокс – метал», коли держава дотувала видобуток вугілля для переробки на кокс, завдяки чому собівартість металу різко впала, що дозволило донецьким фінансово-промисловим кланам за короткий час нажити значні статки. Зокрема й групі Ріната Ахметова. У часи губернаторства Янукович пролобіював загороджувальне мито на імпортний кокс, що збагатило власників коксохімічних комбінатів, а також був ініціатором створення на території області вільних економічних зон, які давали змогу місцевому бізнесу уникати частини податків. Із його приходом на посаду прем’єр-міністра 2002-го практично вся металургія країни закріпилась під легальним контролем донецьких. Услід за ним вони ввійшли до столичних кабінетів. Малоймовірно, що це не принесло Януковичу істотних дивідендів у вільно конвертованій валюті.

Патронсько-клієнтський варіант

Якщо наші припущення слушні, за роки кар’єри Віктор Янукович мав би акумулювати значний капітал і обрости численними активами. Та офіційні дані про них майже відсутні – ані він, ані його родичі не фігурують серед мажоритаріїв компаній національного масштабу. Вдалося знайти хіба що згадки про синів Януковича в комструктурах далеко не вищої ліги. Та якщо припустити, що в родини президента більше активів, ніж вважають, то як вона їх контролює, не володіючи корпоративними правами?

«У світовій практиці питання передання прав із номінального управління бізнесом добре відпрацьовано, – каже Володимир Дубровський, директор «CASE-Україна». – Зазвичай намагаються це зафіксувати в документах, бодай у таємних, де чітко прописано умови такої угоди та обов’язки кожної зі сторін. Та, як і внас, там існують цілком неформальні канали контролю над бізнесом, до якого господар грошей номінально жодного стосунку не має. Головною гарантією тут є його авторитет і наявність у нього силових важелів впливу – відповідних структур, кримінальних угруповань тощо».

«Зіц-голови» (які очолюють такі компанії. –Авт.) не підуть супроти справжнього власника, бо ж прекрасно розуміють, що подібний бізнес може існувати лише за могутньої лобістської підтримки патрона, – запевняє Віктор Чумак, директор Українського інституту публічної політики. – Вони прекрасно тямлять, що ризикують миттю втратити все, навіть життя. Покарати за непослух їх можуть виведенням із числа засновників, «наїздом» із боку податкової, УБЕЗу та інших органів контролю».

«Звичайно, як завжди, прямих доказів немає, але саме таким чином і діють усі наші можновладці, – продовжує Володимир Дубровський. – Вони всі до єдиного мають бізнес, який «кришують» і отримують із нього зиск. Намагаються офіційно не мати до нього жодного стосунку, водночас кожен отримує свої гроші – найчастіше готівкою на спеціальні офшорні рахунки у швейцарських чи кіпрських банках. Для управління грошовими потоками часто використовують родичів. Наприклад, вони числяться у штаті підконтрольної компанії й отримують належні господареві кошти у вигляді дивідендів чи навіть зарплати. Своєю чергою, хазяїн працює в режимі так званої адміністративної ренти. Тобто використовує свій статус, становище та зв’язки для максимального захисту інтересів компанії».

«Весь великий бізнес в Україні безпосередньо пов’язаний із владою, найчастіше саме через цю схему видаленого управління, – підсумовує Віктор Чумак. – Усі політики – це в тому чи тому вигляді бізнесмени. Весь український соціум побудований на патронсько-клієнтській моделі стосунків бізнесу та влади. Фактично через отакі схеми всі з усіма переплетені. Наприклад, у сина Януковича є банк, пов’язаний, своєю чергою, з іншими фінустановами та компаніями. От вам і ланцюжки, яких просто так ніколи не відстежиш».

За останні півроку президентське прізвище часто лунало в контексті оборудок на фінансовому ринку країни. Зокрема, повідомляли, що Олександр Янукович через підконтрольне йому ТОВ «Донснабтара» скуповує 100% акцій «Всеукраїнського банку розвитку» (ВБР). Вартість цього поглинання, за офіційними даними, становила 110 млн грн. Із переходом фінустанови до нового власника її очолила Валентина Арбузова – мати голови Національного банку України Сергія Арбузова. До приходу у владу Віктора Януковича він керував АБ «Український Бізнес Банк». За неофіційною інформацією, останній теж підконтрольний старшому синові президента, а Сергія Арбузова вважають касиром родини Януковичів. Опосередковано ці припущення підтверджує факт, що більшість фінансових операцій під час відчуження в держави Межигір’я і Сухолуччя проходили через «Український Бізнес Банк», чимало зі згаданих у цьому розслідуванні комструктур так само тримають рахунки в ньому. Крім того, до квітня 2007 року в наглядову раду банку вже входив згаданий вище Андрій Федорук. Також ЗМІ пишуть про дружбу Олександра Януковича з колишнім донецьким міліціонером Віталієм Захарченком, якого президент торік у грудні призначив головою Державної податкової адміністрації України. Справдження цих припущень підтверджує, що доля вітчизняних капіталістів тепер може залежати від родини Януковичів. Україна перетворилася на бізнес-проект однієї сім’ї?

© Copyright

Рубрики:  UKRAINE

Жизнь Януковича в опасности – источник в СБУ

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 12:06 + в цитатник

В СБУ есть данные о закупках оружия для нападения на властные структуры, — заявляют конфиденциальные источники в спецслужбе, таким образом, подтвердив вчерашнее заявление Президента Виктора Януковича о якобы планируемых вооруженных нападениях на органы власти.

Не смотря на то, что официально сообщение  главы государства в СБУ комментировать отказались, источники утверждают, что это проверенная информация из источников, заслуживающих доверие. В СБУ ссылаются на последние события во Львове, Харькове и других городах, где были скандалы с продажей оружия или обнаружением арсеналов и добавляют, что речь идет об угрозах безопасности первого лица государства и других руководителей страны.

«Об этом свидетельствует оперативная информация, поступающая в правоохранительные органы. Это не слухи с базаров. Это сведения от проверенных людей. В связи с этим меры по охране первых лиц усилены», — заявил сотрудник спецслужбы.

В свою очередь оппозиция заявляет, что такая информация не соответствует действительности  и это всего лишь попытка оправдать будущие репрессии против противников режима. Как заявил глава теневого правительства Сергей Соболев, точно так же начинались репрессии против инакомыслящих в 30-е годы прошлого века.

Источник: Сегодня

Рубрики:  UKRAINE

Голодная Беларусь закупает картошку в странах НАТО

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 11:08 + в цитатник

Originally posted by [info]m_v_reshetnikov</lj> at Голодная Беларусь закупает картошку в странах НАТО

Республика Белорусь в массовом порядке закупает не отечественный, а импортный картофель. Об этом сообщает белорусский блогер Сергей Шиптенко [info]shiptenko.

 

 

«Не ту страну назвали Бульбостаном. Картошки Беларусь покупает за границей больше, чем бананов!» - сказано в сообщении.

 

В соответствии с приводимыми Шиптенко данными Белстата только за период с января по август 2011 года Беларусь закупила 42 984 тыс. тонн в Польше, 578,1 тыс. тонн – в Литве, 186, 7 тыс. тонн – в Нидерландах.

 

 

 

 

Ранее в белорусской блогосфере сообщалось о том, что скудный урожай отечественного картофеля вынуждены собирать школьники и больные туберкулёзом пациенты государственных клиник.

 

28 апреля 2011 года председатель оппозиционной «Партии Патриотов Беларуси», лидер общественного движения «Возродим Беларусь!» Михаил Решетников в эксклюзивном интервью [info]uainforg заявил о начинающейся в Республике Беларусь продовольственной катастрофе, а также призвал мировое сообщество и прежде всего соседние с белорусами государства оказать необходимую им гуманитарное помощь.

 

«Партии Патриотов Беларуси» (ППБ) выступает за членство Беларуси в НАТО, рассматривая его как«подлинное начало европейской интеграции».

 

UAINFO

Серия сообщений "BELARUS":
Часть 1 - Акция &quot;Стоп-Бензин&quot; всколыхнула проспект Независимости
Часть 2 - У Білорусі відбулися мовчазні акції протесту, організовані в соцмережах
...
Часть 34 - В Минске запретили несанкционированные пробежки в парках
Часть 35 - &quot;Белорусов лишили почек, мозга и сапог&quot; Таможенный Союз это -хорошо!? или куда нас тянут РыГи
Часть 36 - Голодная Беларусь закупает картошку в странах НАТО


Сушите весла, сэр?

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 10:55 + в цитатник

Чернобыльцы обложили парламент и даже штурмовали донецкую прокуратуру. Совсем озверели. Это еще афганцы не подтянулись. Главное – в чем причина-то? Спасибо Сергею Тигипко – все объяснил. Жадные очень чернобыльцы. Хотят всю Украину оставить голодной и стать олигархами. Отсуживают, понимаешь, по тридцать тысяч гривен пенсии и миллион компенсации у родного правительства. Понятно, что бюджет это не потянет. Рухнет экономика.
 
Бюджету, действительно, непросто. Даже трудно. Казначейство уже признает – остаток на счетах тает, как слеза Николая Азарова во время переговоров с российским премьером. А 170 тысяч долларов, а не гривен, президенту ежедневно – вынь да отдай. Ежедневно! А с российскими друзьями, прости Господи, как без денег дружить? Ну, в Стокгольмский суд мы же обделались идти, переговоры идут, платим исправно – опять нужны деньги. Бюджет не резиновый. На чернобыльцев никак не хватит.
 
Я, правда, не поверил так сразу. Неужто тридцатка пенсии у кого-то, кроме экс-министра Белоконя бывает? И позвонил знакомому инвалиду второй группы как раз по Чернобылю. Говорю, правда, что у вас пенсии теперь по тридцать тысяч и миллион дают сразу? Он очень удивился. Кто, говорит, такое сказал. Тигипко, отвечаю, Сергей Леонидович. А он как-то расстроился и попросил при случае передать Тигипко… в общем, я при случае передам, но читателя от этого набора мата огражу. Цензурно если излагать – заявления Сергея Леонидовича не в полной мере отражают реальную картину, таких пенсий никто кроме чиновников не видел. О чем при случае лидеру Сильной Украины напомнят убедительно, ярко и с подробным разъяснением деталей. И с физическим воздействием – Донецк все-таки. Свои традиции.
 
Ну, эротическую часть фантазий своего знакомого о возможной его встрече с Сергеем Леонидовичем я пропущу. Хотя было живенько и с фантазией. И с грубым неполиткорректным и неевропейским определением ориентации молодого политика я согласился сразу – после того, как Тигипко своего же донецкого Дрегера слил, иначе его тут и не называют. Короче, Сергей Леонидович. Когда президент сделает из вас козла отпущения и уволит – времени будет полно. Берите с собой Мишу Бродского и приезжайте в Донецк. Есть тут люди с извращенной фантазией, которые будут вам искренне рады. А фантазии и в самом деле интересные – готовый сюжет для фильма «смотреть от 21 года».

 

 
А что – в Европу идем. И это будет даже пикантно. Местами. А местами больно, но тут уж ничего не поделать. Знаете, есть такой певец и музыкант, Элтон Джон. Ну, есть у него определнная репутация. И многих очень шокировало присвоение ему рыцарского звания. Это как же – сэр, п…р? Но что нам до Элтона, тут просто очень удачно совпал смысловой и музыкальный ряд. Ориентация этого, да простят меня духи Ричарда Львиное Сердце и Айвенго, рыцаря – и его рыцарское звание. Которое дает право на титул «Сэр». Сергей Леонидович, дорогой, любимый. Чтобы три раза не бегать – для Вас, главы правительства и президента звучит эта песня – «сушите весла сэр»… Вы же умный человек, расшифровывать не надо.



Вообще накал протестов идет по восходящей. Чернобыльцы, афганцы, предприниматели, футбольные болельщики. И донецкие партизаны отметились, как без них. Список расширяется. В какой-то момент количество протестов перейдет в качество. Толпа пойдет на штурм Межигорья, по пути захватит Кабмин и парламент. Технически, мне кажется, это не трудно. Детишки с флагами Партии регионов, которых власть так любит по делу (а чаще невпопад) выгонять на улицу – разбегутся. Беркут? Да, эти парни сильны. Против безоружных, против стариков и женщин. Стоило им столкнуться с реальными чеченскими бандитами (хотя говорят теперь – Аслан Дикаев таки работал на украинскую милицию) так не выходит каменный цветок.

В Партии регионов говорят – нет народного гнева. А все эти акции под парламентом и кабмином – интриги БЮТ. Мол, не смогли бютовцы под своими флагами народ собрать – работают хитро под видом общественных организаций. Я вас умоляю, не играйте в Петросянов. Чьи интриги? Кто, Турчинов людей вывел? Да он под суд не мог вывести. Или Наталья Королевская? Да, у нее есть свои проекты, «автомайдан», «вперед», но это тоже не здесь и не сейчас. Ребята, это народ. Пока порознь, но уже готов идти на штурм. Предприниматели, чернобыльцы, афганцы, крестьяне. И то страшно, правда? А когда их кто-то (уже не важно, кто) объединит? Конец фильма будет. Вот голова дракона, а вот рука Чечет принцессы.

И пусть мэр Донецка доказывает, что смешанная система выборов сделала братву ближе к народу. От клейма коррупционеров это не избавит. Пусть Янукович (это кто же его так настроил и научил) рассказывает на заседаниях Кабмина о страшных группах украинцев, закупающих оружие для штурма органов власти. Эта жалкая попытка заранее оправдать расстрелы сограждан во время массовых акций никого не обманет. Рано или поздно, орлы Тягнибока из Львова и чернобылец (афганец или предприниматель) из Донецка найдут общий язык. И все – суши весла. Северный зверек пришел и обнял. Без всяких политтехнологий.

Donchanin (02.11.2011) durdom.in.ua

Рубрики:  UKRAINE

Лічильники не врятують ЖКГ

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 02:22 + в цитатник
Науковці вже давно розробили методи енергозбереження та енергоефективності, але влада про це не знає і просить науковців зробити те, що вже зроблено. Уряд живе у паранормальній економіці і шукає для неї спеціалістів з паранормальних явищ.

Науковці вже давно розробили методи енергозбереження та енергоефективності, але влада про це не знає і просить науковців зробити те, що вже зроблено. Тому не зовсім зрозуміло, про яку реформу ПЕК та ЖКГ говорить влада – тобто що і як, власне, реформується?

Керівник проекту Єдиної державної системи моніторингу енергоресурсів та послуг ЖКГ Анатолій Любаревич підозрює, що Кабінет міністрів живе у паранормальній економіці і шукає для неї спеціалістів з паронормальних явищ.

Днями прем'єр-міністр Микола Азаров заявив про важливiсть пошуку нетрадицiйних нових напрямiв у вiтчизнянiй науцi. Під час церемонiї вручення державних премiй в галузi науки i техніки він підкреслив, що основними завданнями, якi нинi стоять перед нею, є насамперед пошук рiшень для пiдвищення енергоефективностi, вирiшення проблем енергозбереження та в галузi альтернативних видiв палива. Гадаю, чимало українських науковців ці слова зачепили за живе.

Адже такі рішення вже знайдені.

Та проблема в тому, що саме влада не дає впроваджувати здобутки у життя.

Енергоефективність досягається через прозорий балансоутворюючий ринок з рівним доступом всіх учасників. Зводяться баланси, ціни диференціюються і приводяться до середньоринкової уніфікованої по території країни.

Це - загальнодержавне питання, яке не може бути вирішене окремим відомством, місцевою владою чи громадянином. У цьому випадку не потрібно передбачати кошти у бюджетах всіх рівнів, адже це питання суб’єктів господарювання незалежно від форми власності. Так працюють всі країни з ринковою економікою.

Термін енергозбереження тут слід відокремити від енергоефективності, бо це питання стосується виключно суб`єктів господарювання, незалежно від форми власності. Переходячи на ринкові відносини, держава створює лише умови для них. Вона визначає для підприємств ПЕК та ЖКГ граничний рівень рентабельності, а вони самі передбачають (за рахунок кінцевих споживачів) рівень інвестиційної складової, що дорівнює 50-60% кредитної банківської ставки. Цього достатньо для їх модернізації та конкуренції на рівних умовах з іншими учасниками ринку, включаючи альтернативні джерела.

Лише так можна позбутись економічно неефективного перехресного субсидування, кредитування та інших пільг з бюджетів всіх рівнів. Тобто досягти повної монетизації. За цими принципами працюють всі розвинені країни світу.

Ситуація ж у ПЕК і ЖКГ залишається критичною не через низьку енергоефективність, відсутність енергозберігаючих технологій, високу ціну на імпортований газ, малий відсоток використання будинкових чи квартирних лічильників.

Аби керувати об'єктом будь-якої природи (технічної, біологічної, соціальної) слід мати можливість спостерігати за ним (вимірювати) з необхідною повнотою, деталізацією і частотою, планувати зміни, ефективно впливати на нього, планувати й прогнозувати зміни. Якщо хоч одна з цих умов не виконується, то це вже не наука, а ворожіння та алхімія.

Фахівці Інституту економіки та прогнозування, Інституту кібернетики імені Глушкова Національної академії наук та Інституту науково-практичних розробок комплексних систем давно вже розробили Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і житлово-комунальні послуги (ЄДСМ).

Ця система забезпечує безперервний нагляд за станом справ у паливно-енергетичному комплексі та комунальних комплексах, централізує збір інформації. Поки що різні міністерства здійснюють лише моніторинг окремих видів палива, енергії та послуг.

У державі існує певна розбіжність щодо енергетичних потоків, обумовлених відсутністю єдиного інформаційного джерела щодо енергетичного балансу, різними форматами балансів окремих енергоносіїв, неузгодженістю роботи органів виконавчої влади щодо формування енергетичного балансу.

ЄДСМ унеможливлює отримання від споживача коштів за неспожиту продукцію. Адже при змінних обсягах поставок газу, опалення, гарячої і холодної води та інших житлово-комунальних послуг за них нараховується оплата без прив'язки до фактичного споживання.

Використовуються затверджені норми і тарифи в таких одиницях, як літр/людина, кубічний метр/людина, квадратні метри. Виходить, що я на базарі куплю картоплю дорожче, якщо скажу, що в мене родина з трьох осіб, ніж якщо я одинак.

Навіть лічильники, на встановлені яких нині наполягають чиновники, не рахують гігаколорій. Дали непросушений газ - лічильник втричі швидше крутиться. Йде холодна вода замість гарячої - він все одно рахує. Калорійності нема - кружка води замість 15 хвилин закипає за 40.

Адже в собівартості тепла і гарячої води 47% - газ, 19% - електроенергія, 12% - холодна вода. Теплові мережі не платять постачальнику газу за неспожитий енергоносій, тоді як споживачі платять за холодні батареї і відсутність гарячої води, тепла за пред’явленими до сплати платіжкам на м2 чи особу.

І це - головна причина небажання створити прозорий балансоутворюючий ринок енергоресурсів та ЖКГ.

Виходить, чим вища в нас ціна на енергоносії, тим нижча якість послуг (тепло, гаряча вода, холодна вода і водовідвід).

Навіть якщо у кожній квартирі лічильник поставити, нічого не зміниться, адже за затратною моделлю буде доведено, що споживачі витратили більше, ніж показав лічильник, і вартість послуги буде збільшено. У 1990-ті у галузі енергетики був запущений маховик затратної економіки: чим більші затрати, чим більша вартість первинних енергоносіїв, тим більше виграють виробник продукції чи послуги.

Такі ж одиниці, як гігікалорії та гривні дозволяють створити ринкові відносини. Якщо встановити відповідні сервери, телеметрію тощо, зафіксувати відповідні ціни до об`єму, то буде баланс. А це - можливість створити середньоринкову ціну, уніфікувати її.

Президент Віктор Янукович каже, що треба уніфікувати тарифи на енергоресурси та комунальні послуг і в цьому. Президента підтримують науковці, а чиновники кажуть, що це неможливо.

Справді, неможна узяти окремо Запоріжжя і уніфікувати під нього тариф. Там у споживанні електроенергії та інших ЖКП населення складало 12% від всіх інших категорій споживачів, а тепер через спад промисловості – 20%. А в Івано-Франківській області - 65%. Та при зведенні балансу можливо досягти середньо ринкової (уніфікованої) ціни на всій території України.

Така розроблена система вирішує головне для нашої економіки питання - енергетичний баланс. Держава має зменшити собівартість економіки. Без цього неможливо провести жодної реформи - економіка неефективна, і неплатіжеспроможні громадяни.

За непрямими розрахунками науковці показали, що у нашій віртуальній економіці енергоємність уже сягає 85% в структурі вітчизняного ВВП - краще зупинитися й нічого не робити.

І тут справа не стільки в відсутності модернізації підприємств, скільки у приписці у енергетичній та житлово-комунальних сферах. За радянських часів була планова економіка, ресурси коштували копійки, і енергетичний баланс раз на 5 років зводили, аби вирахувати зміну частки зарплати, долю ЖКГ, транспортних витрат тощо.

Потім ми стали країною з перехідною економікою. Нині у енергетиці та ЖКГ нема ані планової, ані ринкової економіки.

Необхідні ринкові стосунки. Енергетичні компанії та ЖКГ в Україні - це природні монополії. Тоді як у Європі через ринковий механізм відокремлено виробництво, транспортування, постачання та споживання, тобто виконується основна умова ринку: попит – пропозиція і ціна – якість та рівний доступ всіх його учасників.

В нас монополіст може прийти лічильник відкрутити. У разі наявності ринка це має робити співробітник іншої структурної одиниці по відповідним нормам та стандартам.

Влада повинна стимулювати подібні проекти. Тим більше, що згідно з Програмою економічних реформ на період 2010-2014 роки та дорученням президента України "Щодо запобігання негативному впливу на економіку України значного зростання цін на імпортований природний газ", реформа енергетичного сектору є одним з пріорітетних напрямків державної політики.

Ніби й зацікавленість є. Скажімо, на розширенному засіданні комітету з економічних реформ 28 вересня 2010 року Янукович підтримав ініціативу Інституту економіки та прогнозування НАН (академік Валерій Геєць) щодо розробки законопроекту про впровадження в Україні ЄДСМ. Він доручив опрацювати його у відповідних робочих підгрупах комітету.

Президент Національної академії наук України Борис Патон надіслав Президенту Віктору Януковичу законопроект, опрацьований в Кабміні. Хоча, нажаль, близько дев’яти доручень прем’єр-міністра з приводу ЄДСМ так і не були виконані через відсутність контролю за їх виконанням.

Втім, темпи впровадження реформ залишають бажати кращого

Маючи подібні механізми пiдвищення енергоефективностi і при цьому не використовуючи їх, влада говорить про те, що науковцям слід шукати нові напрями. То, може, пан Азаров хотів би створити паралельну академію наук? Тоді - хіба що паранормальну. Адже у паранормальній економіці тільки спеціалісти з паронормальних явищ і можуть допомогти.

© Copyright

Рубрики:  UKRAINE

Що сказав президент Янукович?

Четверг, 03 Ноября 2011 г. 02:04 + в цитатник

Вирішив дещо узагальнити почуте під час сьогоднішнього розширеного засідання Кабміну. Було сказано безліч різних слів, але серед цього потоку була низка цікавих речей, які влада, може й не хотіла казати, але не втрималась.

Перше. Президент усвідомлює, що падіння рейтингів і розмивання електорального ядра – вже факт, а не загроза. Теза про стурбованість популярністю влади проходила через увесь виступ президента. Мабуть, далася взнаки Лівія.

Цитата: "Запитую: можна було попередити такий результат, який дискредитує реформи і підриває довіру громадян?...

Нереформованість підконтрольної сфери часто є зручним полем для корупційних схем та зловживань. Як на це реагує суспільство? Ми з вами це бачимо щоденно. Відповідь відома. Зволікання з важливими реформами знижує їх підтримку, бо люди чекають реальних результатів, а чують лише про наміри. Вважаю цю тенденцію реальною загрозою, оскільки відсутність підтримки наших дій може стати однією з причин дискредитації самої ідеї модернізації країни... (погодьтесь, ідея модернізації, з головних вуст чинної влади, яка ментально залишилась партійною номенклатурою, звучить, м'яко кажучи, сюрреалістично)

Сьогодні люди вже не радіють від того, що ми автобани будуємо, вони кажуть: "Коли черга дійде вже до нас?". Дуже часто і все голосніше задають ці питання...

 


Що, потрібно зірвати стабільність фінансову, зірвати політичну стабільність, починати всім виходити на вулиці з вилами і ділити все, що є? Або що потрібно? Є заклики до революції".

Слід відзначити, що "дуже незалежні" телеканали України на ці зміни вже відреагували – останнім часом вони дружно переорієнтувалися на зниження протестного потенціалу суспільства кривавими страшилками та цілеспрямованою деморалізацією населення.

Друге. Президент пальцем вказав на того, хто його залякує й підживлює параною влади.

Цитата: "Мені правоохоронні органи кажуть, що зараз йде скупка зброї і підготовка до збройних нападів на органи державної влади. Що це за люди, вони вже втратили страх і совість".

Що й не дивно, бо люди без страху – найбільший страх влади. А про совість хай би влада краще помовчала.

Третє. Президент розписався в професійній непридатності. Попри отримані в подарунок від Конституційного суду суперпрезидентські повноваження та передвиборчі казки про команду професіоналів, із президентськими "реформами" стався повний конфуз.

Цитата: "Для обговорення поточних підсумків виконання реформ, ми протягом року постійно збирались, і ми говорили про те саме, про що я зараз кажу, – і в червні, і у вересні, і навіть вже у жовтні... Головна причина невиконання заявлених пріоритетів у тому, що (а ось це моє улюблене місце) виконавча влада виявилася недостатньо готовою до впровадження реформ... Наприклад, що заважало Уряду своєчасно розробити план заходів для вирішення проблеми погіршення платіжного балансу та зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі? (думаю, знайдеться щонайменше з десяток дотепних і чесних відповідей на президентське питання "що заважало уряду?") Дерегуляцію, яка задекларована Урядом, підприємці слабо відчувають. (а ось тут я не згоден. Задекларовану дерегуляцію підприємці якраз відчувають, а от реальну аж ніяк). Не працюють "єдині вікна", залишається значним тиск контролюючих органів на підприємства. У зв'язку з цим запитую: які об'єктивні труднощі у сфері підприємництва завадили Уряду усунути чисельні дублювання документів, що подаються для одержання дозволів, забезпечити зміну підходів до здійснення державного нагляду з прямого контролю на профілактику, запобігання порушенням законодавства? Якщо єдина причина, що Комітет з підприємництва ліквідували, я вчора сказав Миколі Яновичу: відновлюємо роботу комітету. І давайте я подивлюсь, що з цього станеться найближчим часом, якщо це вам заважає...Чому не розроблено законопроекти щодо встановлення відповідальності посадових осіб, контролюючих органів за недотримання ними процедур контролю за збитки, завдані суб'єкту господарювання?"

Слова, самі пусті слова і жодних рішень...

Четверте. В армії і освіті – провал, але відповідати за нього так само ніхто не буде. Можна згадати, як міністр оборони смішив експертів, закликавши громадян за власні кошти будувати корвет у той час, як міністерство пиляє державні кошти. А найбільше – заявляючи, що українській армії солдати не потрібні, бо вона воюватиме роботами. Це якими – з іграшкових магазинів? При тому, що і США, не кажучи про армії Європи, від солдатів відмовлятися не збираються, принаймні ще кілька століть.

П'яте. Повновладний президент, чи то не хоче, чи то не може, але очевидно, що усіляко уникає використовувати отримані повноваження для виправлення ситуації.

Він лише регулярно гримає, ображається та закликає чиновників самим подати у відставку. То навіщо тоді президентові повноваження, які дозволяють у будь-який момент (!) відправляти у відставку усіх та кожного? Для того, щоб переслідувати тих, хто підтримує опозицію чи для латентного переляку, що виробляє рефлекс – слухались коли треба?

Шосте. Винні не чиновники-мільярдери та власники золотих унітазів, а ті, хто не хоче зниження своєї пенсії. Виявляється, "бабусі в стоптаних капцях", які ламали паркан, мають 30 тисяч на місяць.

Цитата: "Зараз прийшли ламати паркани ті, хто отримав за рішенням суду пенсію в розмірі близько 30 тис грн і одноразову допомогу 600-700 тисяч гривень. А люди, яким найважче, мовчать, терплять і чекають".

Сьоме. Президент, не соромлячись привласнив заслуги урядів Китаю та Індії. Зокрема, він похвалився зростанням економіки на 5%, при тому, що цей результат – наслідок кон'юнктури на світових ринках. Завтра не буде кон'юнктури – де буде влада з цими п'ятьма відсотками? Там, де країна була у 2009 – до мінус п'ятнадцяти? Ніяких системних змін в українській економіці не відбувається взагалі, крім поглиблення її сировинного характеру (у 2008 році сировинні товари складали 67% експорту, зараз – 70%).

Восьме. Президента дезінформують, простіше кажучи, підсовують "ліву" статистику та намальовані від чиєїсь дбайливої руки кольорові картинки.

Цитата: "Я вчора дивився графічний матеріал, я вам скажу, що я бачу, що зростання економіки є. Але соціальний захист йде випереджальними темпами. І це наша політика". Тут важко зрозуміти, що саме є політикою президента – перегляд графічних матеріалів, чи карколомний соціальний захист, про який так красномовно висловлюються "вдячні" люди під Верховною радою.

При тому, що навіть в проекті бюджету визнано, що через таку політику випереджувального зростання, у 2011 році реальні доходи громадян впадуть на 2,1%. За даними ООН вони впадуть щонайменше на 10%.

Дев'яте. У влади, яка з'їдає третину бюджету країни, така інтелектуальна криза, що їй допоможе лише група високого рівня:

Цитата: "А для початку я скажу, що ми домовилися, що ми створюємо таку групу високого рівня фахівців, експертів, яка в режимі он-лайн буде відслідковувати ситуацію на світових фінансових ринках, а також в цілому, що відбувається зараз у світі. Це нам вкрай необхідно для того, щоб ми мали можливість своєчасно реагувати на той вплив, з яким зіткнеться наша держава, які і всі інші країни у світі".

Для того, щоб відслідковувати в режимі он-лайн ситуацію на світових ринках не потрібна група – ані висока, ані низька. Потрібен комп'ютер, інтернет та Bloomberg. Але то таке. Хочуть групу, нехай буде, аби лише фінансування цією групової забави не вилилось в гулянку за бюджетний кошт.

Десяте. Президент упевнений, що у нелюбові народу до влади винна не клептоманія, безвідповідальність та профнепридатність влади, а те, що вона "погано говорить".

Цитата: "Чому така армія, яка сидить в цьому залі, не працює сьогодні і не роз'яснює людям, що від того, чим більше чи голосніше хтось кричить в Україні чи красивіше говорить, від цього ми нічого не отримаємо. Треба проводити такі конференції, збирати громадські організації. Не чекати, коли вони прийдуть під Кабінет Міністрів, Адміністрацію Президента чи Верховну Раду і будуть ламати паркани, а збирати, людям роз'яснювати і показувати". Чим закінчується ця імітація громадських обговорень сьогодні може спостерігати уся країна: податковий кодекс та пенсійна реформа.

Одинадцяте. Президент вважає, що замість Бразилії літав у Північну Америку. Шкода, що в розвиток ідеї прес-служба не вивісила фото з Бараком Обамою.

Нарешті, дванадцяте та з усього сказаного найсуттєвіше. Влада відкрито визнала, що готує здачу газотранспортної системи України "у будь-який спосіб":

Цитата: "Людей не цікавить, як вирішувати цю проблему, вони кажуть, що не можуть платити більше за ЖКП. Близнюк стогне кожен день, але ми тримаємо тарифи. Я не хочу випереджати події й говорити заздалегідь, але упевнений і вірю в те, що до кінця року Україні вдасться врегулювати це системне питання" (читай, здачу ГТС України Росії).

А ось тут президент помиляється – людей це якраз дуже цікавить. І якщо помилки, допущені під час підписання Харківських угод, будуть вкотре вирішуватися через здачу нацiональних інтересів та стратегічних активів, що ще хоч якось підтримують наш геополітичний статус та суверенітет, то відповідальності не уникнути.

© Copyright

Рубрики:  UKRAINE


Поиск сообщений в MaidenUA
Страницы: 173 ... 111 110 [109] 108 107 ..
.. 1 Календарь