-Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Lily_Demydova

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 17.04.2010
Записей: 10
Комментариев: 1
Написано: 10

Моє дзеркало життя

Суббота, 17 Апреля 2010 г. 22:53 + в цитатник
Коли ти хочеш знайти сенс свого життя, то починаєш його пошуки у глибині своєї свідомості. І перш за все - намагаєшся уявити своє відтворення.

16 вересня 2000 року зник журналіст Георгій Гонгадзе. Мені було 8 років. Мені важко пригадати, коли це прізвище назавжди закарбувалося в мою пам’ять, але я дуже добре пам’ятаю, як у мене вперше в голові вибухнула думка: «За що можна вбити людину?». Виявляється можна вбити за слово. Відтоді пройшло більше 9 років. Весь цей час я дозрівала аби належно підготуватися до свого першого життєвого вибору – вибору професії. Кожна сфера діяльності має своїх легендарних постатей, які віддали своє життя задля ствердження тієї справи, якій вони присвятили життя. Вони жертвували собою, щоб не зрадити принципам. За такими людьми завжди йшли і йтимуть надалі!


Часто я роздумувала над тим, як охарактеризувати основі риси сфери діяльності, якій вирішила присвятити життя. Дискутуючи сама з собою, я знаходила аргументи на користь тієї чи іншої якості. Зважувала всі думки, які приходили мені до голови. Кожного разу відкривала для себе щось нове і мала нові ідеї для роздумів. Довго обмірковувала всі «за» та «проти». Я дійшла своїх висновків.

Якщо згадати слова Вольтера: „Я не поділяю ваших переконань, але я віддам життя за те, щоб ви могли їх висловити”, то їх можна віднести до одного з принципів журналістики. Чесність і правдивість – найбільші людські чесноти. Без них уявити постійний прогрес суспільства нереально. В житті кожної людини найчеснішим «товаришем» є дзеркало. Воно відверто показує всі недоліки, які притаманні його господарю. Журналістика – це дзеркало життя. Вона є тією сферою, яка оперативно реагує на будь-які зміни, які відбуваються в суспільстві.
Журналістика є найулюбленішим вихованцем суспільства. Від розвитку середовища, де формується така сфера діяльності, залежить результат «виховання». Недарма журналістику називають «четвертою владою» країни. Але вона постійно залежить від трьох своїх сестер. В тоталітарній країні не може бути демократичної журналістики, так само, як і навпаки.
Якщо навіть і думка оточуючого тобі чужа – все одно її потрібно знати і вміти або погодитися з нею, або переконати в своїй правоті. Вміння переконувати – це вміння об’єднувати. Цього можна навчитися, постійно перебуваючи в різносторонньому оточенні. Журналістика – це постійні компроміси.
Парадокс, але з іншого боку головним принципом журналіста повинна бути повна відсутність професійних компромісів. Конфлікт інтересів постійно переслідує протягом творчо–професійних злетів та падінь. Не зрадити свою совість – це найголовніше людське завдання протягом усього життя. Ця сентенція для тієї людини, яка вирішила пов’язати своє життя з «гострословством» стає ще більш вагомішою і актуальнішою.
Якщо ти володієш інформацією – ти володієш світом. Професія журналіста одна з тих, які тримають руку на пульсі життя. Постійно йти в ногу з часом, знати останні події, завжди бути серед них – те, що найбільше характеризує цей спосіб життя. Бути журналістом – це не просто виконувати свою роботу. Треба вміти жити тим стилем, якого вимагає цей рід діяльності. Для того, щоб вміло доносити до людей інформацію необхідно постійно з нею працювати і вчасно опрацьовувати.
Мені подобається знайомитись з цікавими людьми, постійно бути в курсі подій… Я хочу навчитись подати інформацію читачу так, щоб вона його зацікавила. Журналіст – це невід*ємний елемент у системі «людина - суспільство». Він повинен, критикувати, дорікати, засуджувати… Але в той самий момент хвалити, допомагати, тлумачити, повчати і самому вчитись чогось нового. Журналістика – це своєрідна школа життя. У спілкуванні з оточуючими можна навчитись доносити до них все те, що відбувається в даний момент, те, чим вони живуть. А це означає бути зв*язаним з людьми та подіями. Важливо, щоб люди довіряли тому, як подаються факти та інформація. Хороший журналіст завжди буде потрібен читачу, якщо йому подобатиметься стиль кореспондента.

Минуло понад 9 років, а у справі Гонгадзе так і не поставлена крапка. Крім того, сьогодні за статистикою журналістика посідає третє місце у списку найнебезпечніших професій. Але я вірю, що через декілька років ці дані зміняться на користь справи, яку я обрала. Головне, щоб наше суспільство не боялось довіряти та співпрацювати з засобами масової інформації. Шлях до мети не обіцяє бути легким, але я не шкодую, що обрала журналістику. Я зробила свій вибір.



 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку