Зима не літо. Літо не зима.
Одне зігріє, ніжно приголубить.
Покличе за собою крадькома,
і голосно заявить, що всіх любить.
А інша побажає довго жить.
Напустить холоду, насипле снігу.
І стане на сніжинках ворожить,
пообіцяє для душі відлигу.
Зима і літо - різні полюси.
Світи далекі і не схожі долі.
У них не схожі навіть голоси,
У кожної свої в цім світі ролі.
А тут весна. Красуня із красунь.
Зелена, недоторкана, цнотлива.
Закохана у сонце ніжна юнь.
відкрита на всі сторони й щаслива.
Весна, весна. Ти зрадила мені.
Задула вітром, снігу десь набрала.
У мене руки й ноги крижані,
а вчора ти про літо щебетала.
Навіщо так? Вже зацвіли сади,
вже квіти пахнуть, вже черешні білі.
Вже гусочки побігли до води...
А тут сніги, і ми такі безсилі.
Ти забери цей холод, прожени.
Не дай пропасти пуп"янку в зачатті.
Ми ж твої дочки, і твої сини.
Ми ж твої ластівки і щиглики крилаті.
Г.П.