
Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) стрімко втілює в життя наказ російського президента Дмитра Медведєва, велевшего "нарощувати військову складову" та поглиблювати "коаліційну військове будівництво". Незабаром у Центральній Азії може з'явитися потужна угруповання військ, в результаті чого ОДКБ перетвориться на такий собі аналог НАТО. Нагадаємо, в ОДКБ входять Вірменія, Білорусія, Казахстан, Киргизія, Росія, Таджикистан та Узбекистан.
Питання про формування колективних сил оперативного реагування (КСОР) в рамках організації практично вирішене, і тепер Москва готує новий, більш масштабний проект, з'ясувала газета "Комерсант". У Центральній Азії планується розгорнути масштабну військове угрупування в додаток до російсько-білоруської та російсько-вірменської, вже існуючих в рамках ОДКБ. Секретаріат ОДКБ вже підготував проекти необхідних документів, тепер належить узгодити їх з Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном та Узбекистаном.
- Створення КСОР незабаром завершиться
- Нова ударна угруповання потрібна "для великої війни"
"Робота йде в усіх напрямках, - повідомило джерело в МЗС РФ. - Щодо цього є цілий набір документів. Це чисто військова структура, що створюється для забезпечення безпеки в Центральній Азії на випадок нападу ззовні".
Скільки солдатів буде в новій ударній силі, поки не повідомляється. Прес-секретар ОДКБ Віталій Струговец повідомив лише, що в угрупування повинні увійти не окремі батальйони, як у випадку з КСОР, а цілі з'єднання п'яти країн: Казахстану, Киргизії, Росії, Таджикистану і Узбекистану. "Це будуть танкові й артилерійські частини, військово-морський флот на Каспії", - розповів Струговец. Ядром центральноазіатської угруповання повинні стати вже існуючі колективні сили швидкого розгортання (КСБР), вказав він.
Створення центральноазіатської військового угруповання відповідає прагненню Москви зробити ОДКБ проросійським блоком, не поступається за військової сили НАТО. Коли було прийнято рішення створити КСОР, Дмитро Медведєв запевнив, що ці сили будуть за своїм бойового потенціалу "не гірше, ніж сили Північноатлантичного альянсу".
У "Стратегії національної безпеки РФ до 2020 року", нещодавно затвердженої президентом РФ, вказується, що Москва розглядає ОДКБ "як головного інструменту, покликаного протистояти регіональним викликам і загрозам військово-політичного та військово-стратегічного характеру". У цій же стратегії зазначено, що в боротьбі за енергоресурси в басейні Каспійського моря та в Центральній Азії не виключені військові конфлікти, "може бути порушений склався баланс сил поблизу кордонів Російської Федерації і кордонів її союзників".
Головною перешкодою на шляху реалізації планів Медведєва будуть союзники Росії по ОДКБ, вважає оглядач "Комерсанта". Навіть при створенні куди менш масштабних сил - КСОР - виникли складності. Росії довелося умовляти Таджикистан і прислухатися до особливого думку Узбекистану, який так і не погодився надати в постійне розпорядження КСОР свої підрозділи, заявивши, що буде підключатися лише до деяких операціях.
Створення КСОР завершується: угоду підпишуть 14 червня
З 3 червня в російській столиці по черзі пройдуть засідання рад міністрів оборони, секретаря Ради безпеки і міністрів закордонних справ "сімки". 14 червня на сесії Ради колективної безпеки (СКБ) президенти держав організації повинні підписати угоду про створення в рамках ОДКБ колективних сил оперативного реагування.
Рішення про формування цих сил організація прийняла ще 4 лютого. Основну частину КСОР будуть складати російські військові. Москва готова надати повітряно-десантну дивізію і десантно-штурмової бригади (близько 8 тис. військовослужбовців). Казахстан буде представлений в КСОР десантно-штурмової бригадою (до 4 тис. осіб), решта союзників обмежаться батальйоном.
А ось питання про центральноазіатської ударного угруповання на майбутньому саміті в Москві обговорювати не будуть, повідомив джерело в МЗС Казахстану. "Консультації про її створення на випадок великого вторгнення йдуть давно. Це далекосяжні плани, - відзначив високопоставлений дипломат казахстанський. - Але говорити про те, що скоро це буде реалізовано на практиці, поки що передчасно. В усякому разі, на майбутньому московському саміті ОДКБ акцент буде зроблений на КСОР ".
Угрупування в Центральній Азії потрібна "для великої війни", КСОР - для дрібних конфліктів
Угрупування в Центральній Азії буде необхідна у випадку серйозної загрози територіальної цілісності і великомасштабної війни, розповів генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа. "Ми припускаємо, що це буде чотиристороння, навіть п'ятисторонньої, угруповання. Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизія та Росія створять таку угруповання, як ми кажемо, для великої війни. На випадок реальної серйозної загрози територіальної цілісності та суверенітету", - зазначив він у інтерв'ю "Комерсанту".
У той же час КСОР повинні гасити дрібні збройні конфлікти. Про ці силах Бордюжа розповів докладніше. За його словами, проекти документів, які необхідно підписати президентам для створення КСОР, вже готові. Про суть цих паперів він, однак не розповів. "Перед тим, як це оприлюднити, ми повинні доповісти президентам, - відзначив генсек ОДБК. - Тим більше, що є деякі спірні питання. У тому числі про порядок прийняття рішень".
З підписанням угод 14 червня ще не можна буде говорити про створення КСОР, відзначив Бордюжа. "Крім цих угод президенти мають підписати кілька документів, які затверджують склад КСОР. У нас сьогодні є пропозиції від кожної держави, які саме формування слід включити до їх складу", - зазначав він. Про це від також відмовився говорити докладніше - "це закрита інформація".
Загальна чисельність КСОР складе від 10 до 20 тис. чоловік - це будуть військовослужбовці елітних з'єднань і частин країн ОДКБ, вказав Бордюжа. Розміщуватися вони будуть у пунктах постійної дислокації на своїх базах, а у разі потреби солдатів будуть по повітрю перекидати в точку проведення операції.
Рішення про використання КСОР прийматиме Рада колективної безпеки (СКБ). Він же буде призначати командуючого конкретною операцією. "Як це буде - чи домовляться президенти по телефону, під час короткої зустрічі, - залежить від обставин", - пояснює Бордюжа. "У повсякденній діяльності ... завдання з планування розгортання, застосування, координації спільної підготовки контингентів КСОР покладаються на об'єднаний штаб ОДКБ".
Командування сил перебуватиме у Москві, а рішення будуть прийматися на основі консенсусу. Бордюжа впевнений, що це, незважаючи на низку розбіжностей між країнами ОДКБ, не позбавить КСОР ефективності. "Всі президенти зацікавлені в тому, щоб забезпечити стабільність на просторі ОДКБ, - зазначає він. - Я думаю, в разі загострення обстановки ми завжди досягнемо консенсусу з приводу застосування КСОР".
Використовувати КСОР будуть для локалізації збройних і прикордонних конфліктів, для припинення терористичних атак, для проведення операцій проти наркотрафіку, говорить Бордюжа. "Але, повторюся, в тих випадках, коли національні сили зазнають труднощів", - підкреслює він.
Якщо ж на одну з країн організації нападуть, то на допомогу прийдуть саме великі угруповання ОДКБ, а не КСОР, вказує Бордюжа. "Спочатку спробуємо допомогти політичними засобами. Якщо не вийде і буде акт агресії з застосуванням збройних формувань, з загрозою територіальної цілісності країни-члена ОДКБ, то будуть задіяні всі можливості, щоб захистити союзника", - роз'яснює він.