Без заголовка |
Настрій - ну так такий ось настрій, сумно... Хотілося б радіти, але нема чому: на сході України пекельні бої йдуть, сьогодні бьагато хлопців вже нема...а у Сірії багато діточок не зусрічатимуть Різдво та Новий рік, чи які там у них свята... Я взагалі-то дуже люблю історію, історію настільки давню, що ніхто з людей не знає, чи то було правда, чи легенди...Нещодавно перечитала усього Захарія Сітчина та його історію богів з Нібіру. Дивувалась тому, що вдалось розшифрувати настільки стародавні записи про величезну, найсильнішу цивілізацію Соняшної системи - цивілізацію Анунаків, які писали навіть не самі люди, а вони, нібіруанці... Я дивувалася їх могутній силі... Але де те все?! Де вони - ті величні боги, сильніші, наймогутніші? ДЕ?!!!! Сирія, Перська затока - то ж їх була територія, бо там вони вперше висадились 455 000 тіс років до Р.Х. та побачили нашу Землю, звідтіля почалось людство... Чиму ж вони зараз це все допустили? Чому хоча б свою територію Едема не боронять від тьми... Квітуча Анатолія - це була резиденція Інанни (Іштар). Величезні храми неймовірної краси, неймовірні технології... Де вона, та могутня Богиня? І де наш Господь та його архістратиги?...Я дуже, дуже сподіваюсь й призиваю усіх Богів, які були від початку людства: Асгард, Авалон, Олімп, Тибет, Шумер, Аакад, Род, Велес, Бхарата, Сини Грома, Кото Амацуками, Теночтитлан... щоб вони прийшли та дали вкінець кінцем останню битву князю тьми та його виродкові вонючому карлику й поклали край тому злу, що коїться зараз.
МОЛИСЬ ЗА НАС, СВЯТИЙ МИКОЛАЄ.
НАШІ СВЯТІ МИКОЛАЇ...
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |