Цього разу - Норвегія знові здивувала, повністю зруйновавши свій сніжно-похмурий образ, що склався з минулої поїздки.
Зараз тут смарагдово-зелено, сонячно, та досить жарко. Організм заплутався коли пора спати - вечірній присмерк триває півночі, в о 4й ранку - вже сяє сонце.

Ось побував в Перу, а перуанське кіно лише зараз вдалось подивитись, завдяки добрим хлопцям із http://vkontakte.ru/club9209338

Декому відверто не сподобалось - основний закид - те що воно навмисно робилось для європейців та нагород на фестивалях, подібно до Мільйонера з нетрів - колоритно-автентичні та безнадійно-злиденні аборигени, деякі моменти національних особливостей, які мають шокувати грінгів, та велика мрія про втечу до щасливого світу потреблядства. А от сценарій - простенький та кострубатий.

Інші ж навпаки, були у захваті від колориту.
А я скажу так - не шедевр, але про перегляд не жалкую. Було не нудно, і перуанську атмосферу - фільм передає. І щодо дикуватих спотвореннь християнства аборигенами - в мене немає сумнівів, бо сам дещо бачив.

Тому, якщо комусь кортить подивитись - в мене фільм тепер є )

у мене на моніторі - усі ґрадієнти видно.
і чорний - виглядає чорним (ніби).

Якщо мої фото виглядають надто блідими або надто темними у вас - що ви бачите на цій картинці?

nich persha.
No woman, no cry - vyspivue malenkyi indianec v malenkomu nakurenomu pidvalchyku, i zvuky reggae lunaut v moroznomu nicnomu povitri vysokohirnoi stolyci inkiv. Ce po svoemu klasno, ale z holovy ne yde - nichnyi pliazh, teple more, palmy ta reggae.
I xai mene vtishae te, sho riznomanitnist - ce kruto.

nich druha.
Salsa peruana!!! Ce desho specyfichne. Salsa-klub z hariachym kaminom ta hariachymy korychnevymy divkamy - dovodytsia znimaty vsi kofty, sharfy ta shapky ))

skoro nich tretia - i zranku litak

Мачупікчу - його еспанці так і не знайшли, тому, шо дістатись до нього непросто. Він стоіть на досить крутіі горі, оточеній ше крутішими. Інкам колеса були непотрібні, тому вони себе добре почували з прокладеними по горах стежками, шо висять в кроці від прірви.
В наш час біля підніжжя Мачупікчу виросло туристичне містечко Агва Каліентес, яке нещодавно урочисто перейменували в... Мачупікчу. І от на даний момент існує лише два види транспорту сюди від Куско - поіздом та пішки, інковскими стежками. Є ще незасфальтована автомобільна дорога, яка робить великий гак, та і не доходить до містечка взагалі.

Так от, на залізниці зараз страйк, турагенства кусают лікті, а от я - мав щастя побувати в Мачупікчу без натовпу туристів.
І тому це було класно!

Є багато теорій шодо призначення ціого міста, йохо ролі. Моє власне враження - це місто-монастир, місто-курорт, місце повноі гармоніі та єднанніа з природою. Часто важко зрозуміти утилітарне призначення споруд, побачити якусь логіку. Але можна відчути особливу естетику архітектури бідівельників МП, зовсім відмінну від европейского її розуміння: будівлі лише доповнюут природні скелі гори, скрізь де можливо - скелі застосовуютсіа як частина стіни, підлоги, сходів... І не біда, що конструкція виходить "неправильноі" форми, навпаки - це природньо, і красиво. І це місто - наповнює гармонією.

... Basein azh zanadto teplyi, v takomu navit linky plavaty, mozhna xiba lezhaty bila skeli yak u vanniy ta pohliadaty na smarahdovi hory navkolo. Abo vyskakuvaty z vody, zabihaty pid xolodnyi vodospad, i, vdostal nadryzhavshys pid vazhkym strumenev, znov strybaty v basein. Xocha, potroxy vechorie, i vylazyty z vody na vse proxolodnishe hirske povitria - vynykae vse menshe bazhannia...

Ves den uchora my spuskalys vnys na velosypedax - vid zasnizhenoi vershyny, peretynauchy odna za odnou klimatychni zony - azh do bananovyx zarostiv vnyzu. Zranku ya ne mih hovoryty - horlo ne vytrymalo klimatu stolyci Inkiv, a vzhe vvecheri ya sydzhu v shortax z xolodnym pyvom, potyrauchy vidbytu sidlom na horbatiy dorozi sidnyciu.

A druhoho dnia buv pishyi poxid mizh chaharnykamy kofeinyx derev, papaya, bananiv, ta kushchiv koky, striomnymy sxodynkamy kanianoi stezhyny, sho inky kolys vydovbaly v priamovysniy skeli nad prirvou.. I ot vreshti vidpochynok - termalni zherela, na yakyx zrobleno minikurort z baseinamy.

... pochynae temnity, i smarahdovi hory potroxu chorniut. Povitria xolodnishae, vid vody pochynae ity para. Raptom pochynaetsia doshch, vid yakoho vlasne i nema de xovatys, yak ne sydiachy v tepliy vodi, zanyryvshys po ochi. A na poverxni vody - sucilne pole malenkyx fontanchykiv vid krapel, sho vyblyskuut v promeniax zaxody soncia. I tut doshch peretvoriuetsia na zlyvu, v yakiy vzhe vazhko shos pobachyty. Voda vid doshchu xolodnishae, i povertaetsia bazhannia poplavaty, vidchuvauchy vazhki xolodni krapli, sho biut po spyni.

Cuzco - ce peruanska Yalta. Zi zvoeu xaryzmou, zatyshnistiu i krasou vyzenkyx krytux uzvoziv, otochenyx megalitamy roboty drevnix maistriv, ta obiscianyx iixnimy nashchadkamy.
Ale - mistechko skurvlene turyzmom do maksymumu.

I yak zhe tut bez vidvidym peruanskoho Ai-Petri - Machu-fucking-Picchu?

Prykordonni mistechka - ce osoblyvi miscia. Nazavzhdy lyshytsa u mene yaskravyi spohad pro kordon Kytai-Nepal, pro yakys ya kolys pysav tut http://www.liveinternet.ru/users/857382/post44605710

Kordon zhe Peru-Bolivia, ta she i v neturystychnomu misci Desaguaera - brudne, xolodne, poxmure i striomne misce skupchennia valiutnyx minial, torhovciv nepotrebom i vzhali nezrozumiloho zbrodu. Zhodnoho gringo krim mene. Nochuvaty dovelos v dosut ohydniy diri zi smerdiuchou postilliu, a zranku, prykuvavshy osnovnoho riukzaka do lizhka, ya rvanuv v Boliviu.

V Lonely Planet pysalos sho KPP praciue z 8 do 20 hodyny, ale pryishovshy tudy o 7i hodyni, ya vyavyv cikave yavyshe - KPP spravdi ne praciuvav, ale ce vyrazhalos u tomu, sho prykordonnykiv prosto ne bulo a liudy vilno xodyly tudy-siudy. Tomu, nedovho dumauchy, ya prykynuvsia muscevym shlangom, ta, opynyvshys v Bolivii, siv na pershy marshrutku na La Paz z proxanniam vysadyty mene v Tiwanaco.

...

A vertauchys nazad - vse dumav sho budu brexaty prykordonnykam sho vzhe prosnulys - yak ce ya nezakonno peretnuv kordon. Osnovna taktyka - znov prykynutys shlangom - spraciuvala z boliviiciamy, ale peruanci mene taky stopnuly. Ta yak vyavylos - iix cikavyv lyshe vmist moei sumky ta kyshen.
Gringo z 10 bolivianos ta 50 soles v kysheni - buv taky shokom dlia nyx, i mene movchky, s niedoumieniem, vidpustyly.

Tak sho v Bolivii ya niby i buv, ale nixto cioho uzhe ne dokazhe )
A z vizou mozhna bulo i ne parytys

Da, iixaty vid mista do mista - ce odne, a vzdovzh berehu po selax yakym dovedetsia transportom - ce zovsim inshe.
Mozhna vidchuty sebe yedynym gringo na seli,
sprobuvaty true-peruanskoi iidy - ne duzhe dobre pobryti svyniachi nogy z kartopleu i kampotom,
mozhna pobachyty yak po vulyci vedut golu mulatku zi zviazanymy rukamu (¡fotka bude!)
mozhna vidvidaty Xram Kamianyx Xuiv (tezh fotka bude)
mozhna sydity sobi na kaminiuci na vexu gorba, i raptom miscevyi didok pochynae bilia tebe vykopuvaty kartopliu (chy to buv yoho gorod, chy sho)
mozhna iixaty v sumerkax v mashyni z dvoma peruanciamy, veselo rozmovliauchy z nymy ta trymaichy pid sumkou vidkrytoho nozha...

a she - pobachyty kupu mega-fenshuinyx misc! )

Mistechko Puno - vono zovsim nevelychke. I tut dostatnio proity kilka kvartaliv, shob potrapyty z turystychnoho centru z cyvilizovanou obstanovkou ta dorohymy restoranamy - do kvartaliv peruanskoho serednioho klasu, z postiinym natovpom, shumom, styxiinymy ta postiinymy bazaramy na asfalti. Tut vzhe roztashovani zhralni dlia prostishyx liudei, de zazvychay iidiat kurku grill z kartopleu fri (peruanci vzahali kurkozhery), tut nabyto, shumno i dushno.

A siohodni ya zrobuv poxid po netriam 3go klasu, pidniavshys na navkolushni horby, do peredmistia z ubohymy glynobytnymy xalupkamy. Gringo tut bachyty ne zvykly, i tomu vsiu dorohu mene suprovodzhuvaly pohliady desiatkiv chornyx ochei, deyaki dobrodushni, zacikavleni, deyaki poxmuri. Fotkaty iix bulo yakos ne z ruky. Zate na horbax harno, blyzhche do pryrody, roste travychka i pasutsa svyni. Yakbu ya she ne buv obtiazhenyi fotosumkou i vsima hroshyma, i kartkamy - pochyvavsia by vilnishe.

A pochalos vse z toho sho koly ya, maizhe ne zadyxauchys, zaliz na blyzhchyi 4000nyk (xexe, nu same misto na 3800m) - mene tam zustriv zdyvovanyi polismen, i podrobno poyasnyv sho dali v horby ity ne mozhna, sho tut kupa grabizhnykiv, i vin mae mene postiino bachyty. Tomu dovelos trishky spustytys i proitys peredmistiamy.

Vzahali policii v Peru skriz do bisa, samux riznyx riznovydnostey, bilshist - z kalashamy na grudiax. V hostelax vysiat plakaty z poperedzhenniamy ne xodyty kudy ne slid, xlopci z reseption pidkazuut yaki taxi "bezpechni", a yaki ni.

Sposterihauchy v chovni za kompanieu z triox chexiv, chya mova chasom tak bolisno nahaduvala ukrainsku -
dumav - "traveling alone... sucks"

A na ozeri Titikaka - ye narodec, sho zhyve na plavuchyx ostrovax. Take dyvo pryrody - ostrovy z ocheretu, na yakyx roste ocheret ) a mizh ocheretom bigaut svyni. I tak liudy zhyvut bahato stolitt, nasteliauchy novi i novi shary ocheretu ta dosi hovoriachy starodavniou movou. Ale zaraz vony spaskudylys turyzmom.

A ye i normalni ostrovy, raiski kutochky vden i morozylnyk vnochi. Liudy tam do turystiv nastorozheni, ale terpliachi, bo turysty kupuut iixniu strategichnu produkciu - viazani vovniani rechi.

Ot ydesh v speku takym ostrovom, blakytne more navkolo, kaminni zahorozhky mizh poliamy na sxylax, xatky, vivci... i zdaetsa sho ce chy seredzemnomoria, chy karpaty... I tak tiahne skupatys, ale voda kryzhana.

Spochatku na korycnevyx kaminukax pochaly ziavliatys kakusy, potim - yakys polyn, a potim i travychka!
a potim bulo tybetopodibne plato des na 4300m vysoty, z alpacas ta dykymy vicunias...

Daite kysniu!

I os vona, cherhova mria idiota, ozero Titikaka, kolyska cyvilizacii nax!

V Boliviske konsulstvo - ya prypersia za hodynu pislia zakryttia, v piatnyciu. Dali vyxidni - vzhe ne bude koly vizu otrymuvaty... I sho vy dumaete - mene ne tilky pustyly, a i daly vizu za 5 xv, i ni kopiiky ne vzialy. Ot.
A v Kyevi vid mene vymahaly dla Bolivii kupu dokumentiv, 30 baksiv, i tyzhden chasu. Os vona, cyvilizacia

Znov iidem vverx. Cioho razy ne v mazhorskomu avtobusi dlia bilyx, a z peruanskym serednim klasom.
A ce znachyt sho:
- avtobus nabytyi
- ya v niomu yedynyi gringo
- kondycioner ne praciue i sonce mene plavyt kriz vikno
- avtobus ves chas zupyniaetsa i podbyrae pasazhyriv, prodavciv baraxla ta zhebrakiv
- prodavci ta zhebraky tryndiat vsiu dorogu
- koly ya idu v tualet - prystibau sumku cepom do krisla
- peruanci ne taki vzhe i pohani ))

Ispanci tradyciino buduvaly mista yak shaxovu doshku, zi stroho odnakovymy kvadratnymy kvartalamy. Ce ya pomityv she v Barceloni, pravda tam ye takyi sobi prospekt Diagonal, yakyi perekreslue pid 45 gradusiv usiu shaxivnycu. Cikavo bulo b uznaty istoriu ii poyavy...

Takyi samyi klitynkovyi styl zberigsia i v centrax kolonialnyx mist lat-ameryky. Ale ot v Peru ye she odna zbochena osoblyvist - ta sama vulycia - miniae svou nazvy kozhni kilka kvartaliv. Ze zhaxlyvo dla orientuvannia po kartax Lonely Planet, de vsi varianty nazv ne vkazuutsa.

Kolir Peru - korychnevyi. Bo takoho samoho korychnuvatoho kolioru yak pisok bezzhyttevyx pustel, tak i kolir skel kamianoi bezzhyttevoi pusteli na vysoti >2000m. (rano ya sviatkuvav vtechu z pustel)
Takozh nasycheno-korychnevi oblychcha miscevyx zhyteliv, yaki xoch i nahaduut zovnishnio mexikanciv, ale zovsim ne maut toho bezturbotno-fiestovoho duxu. Maizhe ne lunae na vulyciax i zhyvoi muzyky, chym tak zapamiatalas mexika.

Ale zelen vse zh pochynae ziavliatys, pokysho lyshe v dolynax i kanionax, de techut yakis strumochky.

V takiy dolynci na vysoti 2300m rozmistylos misto Arequipa - tut tini znachno chornishi, povitria prozorishe, kolory nasychenishi. Zeleni sxodynkovi inca-style polia navkolo, i zasnizhenyi vulkan zverxu.

Nacza - ce slovo mae teper bliuvotnu associaciu.
Ot uzhe ne dumas sho mene mozhe ukazhuvaty... Ale ce buv osoblyvyi vypadok - 4-misnyi litachok kydalo vitrom, a pilot vypysuvav nad arxaichnym lendartom kruti petli, shob my mogly fotkaty, Na tyx petliax - fotyk v moix rukax stavav vagou yak shtanga, bidnyi shlunok... Zvychaino zh ya vtrymavsia, ne bliuanuv, ale vidxodzhu vzhe drugu hodynu.

A sho rozleklmovanyi lendart? Nu tak sobi, ne tak randiozno yak uavlialos.

Ne tak vrazyv pisko-bording, yak strybannia po diunax na pustelemobili! U nas buv craz-crazy-crazy driver i takyx padinn i zliotiv ya sobi navit uavyty ne mih!

Prykolno bulo vzhe po povernenni vyiavyty sho pasky bezpeky v mene yakos vypadkovo rozstibnulys. Ce vseodno sho ne prystibutys na amerykanskyx girkax. Ale trymavsa ya za truby duzhe cupko ))

Ne podobaetsa meni Lonely Planet Peru. Bo yakos dobavliae depresyvnosti, avtor - yakas pesymistychna brytanka, pro kozhne mistechko pyshe sho tyt chasto obkradaut i hrabuut, zhinkam proxodu ne daut, po nochax ne xodit (a otzhe - i vzahali mabut ne iidte).

Naspravdi vse yakos ne tak strashno, i bulo b she pryemnishe, yakby ya zatebna ne bachyv v kozhniy grupci korychnevyx oblychch potenciinyx napadnykiv, namacuuchy nozhychka v kysheni.

Os vono, she odne "bantytske" mistechko Ica, ta misceva dostoprimechatelnost - oaza z ozercem, otochena vysochennymy diunamy. Oce spravzhniy kurort! Bo robyty tyt prosto nema choho, krim kupannia v baseinax, zhorannia, buxannia, ta... pisko-bordingu po diunax!!! Cym ya zaraz i zaimus.

(sposterezhennia - na diunu duzhe vazhko dertys - pisok obsypaetsa, ta obpikae nohy v sandaliax. a ot spuskatys vnyz trymetrovymy krokamy - kaif)

3 hodyny izdy avtobusom z Limy - navialy na mene depresniak: sucilna siro-korychneva pustelia, z sirymy depresyvnymy selamy, pid poxmurym sirym nebom... Inkoly bulo vydno poxmuryi siryi okean. Nasho ya siudy pryixav, xiba dlia cioho?
Mabut treba kydaty ciu pusteliu ta iixaty priamo v hory, ne gauchy chasu...
Ale zaraz u mene kvytok lyshe do Paracasu, to zh sprobuem podyvytys sho tut, ta xoch raz skupatys...

V Parasi - xmary rozsiyalys, i zhyttia znov nabralo zabarvlenn ))
A prohulianka na pivdnia pustelnym zapovidnykom - navit navchyla mene cinuvaty i taku pustelnu estetyku.

Skupatys tezh vdalos - vpershe i vostannie - daleko v zapovidnyku, za 2 hodyny xodby pusteleu do naiblyzhchyx liudei. Tomu - plavky tak i lyshylys suxymy ))

Vzahali Parakas - dosyt dyvnyi kurort, z edynoi prychyny - tam nixto ne kupaetsia! Bo voda xolodna ta v seli brudna. i viter xolodnenkyi. (Xocha skazhu vam - temperatura vody des yak v chornomy mori, yak viavylos). Ale ye vsi inshi atrybuty kurortu - palmy, nabezhna z restoranchykamy, prorvana kanalizacia v centri sela, usiliaki vodni zabavy (ale v gidrokostiumax)

Nastriy vreshti znov pidniavsia, ziavylas hotovnist spryimaty svai takym yak vin ye, a ne takym yak ya xotiv by. Tomy nastupnu pustelnu zypynky, oasis poblyzu Ica - ya vyrishyv ne propuskaty.

A okean - proshavay (( Xoch ty i ne pryvitnyi tut zovsim, ale vseodno sumuvatymu