Настроение сейчас - осіннє...

 

У жовтих джазових пасажах
Раптово щось сумне взялось.
На посивілих тихих пляжах
Самотньо. І малює хтось
На небі знов осінню днину,
А з пензля капає вода…
І тільки море — гірко-синє —
З цієї гами випада.
 

Ну от, а день так гарно починався, весела, щаслива, а тут - будні... На дворі така гарна погода, та немає куди вийти і з ким. Невже мене має цікавити, як і всіх, лише випивка і розваги?   сьогодні в школі посварилась з "друзями". Невже так важко піти прогулятись після школи, замість того, щоб втикати дома в телевізор!? невже в оцих серіалах є якесь життя? жвичайно є, але воно чуже, а твої дні години і хвилини минають марно і безповоротно...                     

І кожен день одне і теж: навчання, клопоти, проблеми, віртуальне спілкування, яке дозволяє спілкуватись з дорогими тобі людьми і заміняє "друзів", які промінюють тебе на телевізор. залищається лише це, а ще книжки. Книжки, в яких можна знайти насправді багато чого цікавого і корисного, але ж , це тупо розповідати книжці про свої переживання і проблеми, або про щастя і кохання. Ні, до такого я ще не дожиал, поки що...                                          

А життя летить безповоротно, і за сьогоднішній день у мене в памяті залишаться лише весняне сонечко, кава в кафе за порожнім столиком і зіжмакана пачка зпід сегарет...