А це така любовна гра:
кружіння дзеркало і промінь! -
ти ж все одно підеш за грань,
у чистий спомин, чистий спомин.

Кружіння!.. ніби не спроста
миттевий дотик (чудо стику!)-
на луг життя і живота
покласти б руку, теплу й тиху...

Ми надто близько - марний знак,
той запах Єви - не інакше!
Ми двоє в дзеркалі, однак
усе не так і все не наше.
Бо вийду із дзеркальних меж -
розвалиться хистка будова.
Ти в чистий спомин відійдеш,
слонова кість, роса медова...