Привіт, подивилася твій блог, дивно що україномовна дівчина веде щоженник на російському сайті. ражду тобі заглянути сюди, можливо сподобається http://hiblogger.net/ ( мій нік там, якщо що - аркобалено) . Я раніше також сидула тут, мала два щоденника ( публічний та особистий) а потім перейшла на хайблог.
ФАКтично_Янгол, та наздоров*я)))
Повністю з тобою згодна... І головне - ніколи не впадати у відчай!)))
так що посміхайся... зараз усмішки коштують дорожче золота...
Ех, гарно Самарка пише.... Але і кохання у неї таке, що можна описати словами зі старого вірша "Так ніхто не кохав, Раз у тисячу літ, Лиш приходить подібне кохання..."...
І коли вже я так закохаюся???
Сонце....віриш - от прочитала тебе і на душі одразу стало так світло і тепло....))
Справді здаватись не можна - коли помирає надія - помирає і частинка нашої душі....
У нас все буде добре, вірніше не просто добре, а саме так, як ми того забажаємо) Чи не так?
Цьом тебе ) ... Дякую за позитиффф)))
-_CORIzzA_-, чесно - раніше я на цю картинку плювалася і верещала мов неправда, не буде так ніколи... А зараз міняю хлопців, як жувальні гумки, і все більше впевнююсь у правдивості цих слів... Але як відомо, від людини залежить, будуть такі слова девізом її життя чи простими нікчемними звуками.
Tin_Vid_Soncja, о так... Один мій знайомий постійно завважує, що логіки у мене немає... бо логіка чи є, чи вона жіноча. А тим часом усі його дії раціональним поясненням не піддаються.
І навіть не блЯндінкі, а просто блЯдінкі. Бррр. Та усім особинам жіночої статі треба пам*ятники ставити... За те що ми їх ще і любимо... І як любимо!...