Без заголовка

Ти спиш...так рано і без мене. До сих пір не звикла засинати без тебе..без твого голосу, котрий тихо-тихо щось шепоче, без думок "а хто сьогодні раніше вирубиться?"...Ти спиш,я хочу прийти до тебе , ні, не будити, а лягти поруч. Хоча б не змогла...захотілось б всістись на тебе і почати тебе цілувати, а потім качатись на ліжку у різних позиціях. Ти спиш, а я хочу запустити свої руки у задні кишені твоїх джинсів...Ти спиш, а я мрію цілувати твої пальці.
Тобі не сниться чорно-білий блюз і ти не танцюєш зі мною під Елвіса...Тобі не сняться чорні птахи моїх очей і тим більше та трава над якою вони літають...Мої феї, порозлітались з моєї голови, але точно не в твої сни, а можливо, вони просто типу секйуріті...Не пускають в сни нічого й нікого,щоб ти спав спокійно. Ти спиш.
Я також скоро лягатиму, але я не засну. Я не змучилась, так як ти, бо не працювала цілий день, а лишень думала про тебе...але я знаю, що ти засинаєш так як і я ,думаючи про тебе, про нас...
Я чекаю своїх фей назад, бо в мене підозри,що вони в тебе позакохувались і повертатимуться тільки з тобою, знову прожузжать мені всі мізки про тебе, а я тільки посміхатимусь і проситиму їх пити мої сльози..сльози щастя...Ти - мій.

Найцінніші поради...


- Бабусю, як мені зрозуміти що я закохалася?
- Дуже просто внученько - ти пам"ятаєш як ви познайомились?
- Звичайно бабусю. Я пам"ятаю не тільки наше знайомство, але і кожну нашу зустріч. Як ми перший раз посміхнулись одне одному, як взялися за руки, я вперше поцілувались. Знаєш бабусю - я пам"ятаю все-все-все про що йому розказувала, над якими його жартами сміялася, як готувалася до кожного побачення, в чому була одягнута, щоб йому сподобатись. Це кохання бабусю?

- Ні, внученько. Кохання - це коли пам"ятаєш в чому він був одягнутий на побаченнях. А якщо пам"ятаєщ себе - то це закоханість. Склади іграшки в коробку, дитинко.

_______________________________________________________________

- Бабусю скажи мені, коли наступає час прощатися? Може краще розійтися після першої ж ночі, поки немає неоправданих надій, не чекати сварок і непотрібних пояснень, просто піти залишивши на пам"ять просто збентежений приємний спогад. Або після багатьох-багатьох ночей, коли все само по собі невідомо куди і невідомо чому зникне, таке собі спокійне розстанвання без болю, надривів, крику.

- Тут все дуже просто внученько. Вирушати треба не після якоїсь визначеної кількості ночей, а першого ж ранку, коли тобі не захочеться встати раніше і приготувати йому сніданок. Напої його тоді чаєм, поцілуй на прощання і закрий двері.

_______________________________________________________________

- Бабусю він мені і досі сниться....

- Пам"ятаєш торішній сніг...?

- До чого тут торішній сніг. Я ж поради хотіла у тебе спитати, а не про погоду говорити...

- А я тобі внучко її вже і дала. Коли ще болить, коли не до кінця забулося, якщо всередині ще щось здригається, то скажи мовчки про себе :"Торішній сніг." І спробуй віднестися до всього, що у Вас було так само. Неможливо зберегти сніжинку вліку, - приходить і її час розтанути. І хоч тобі важко зараз в це повірити, пам"ятай, обов"язково випаде новий сніг. Просто довірся часу і діждися його, нового, чистого, першого снігопаду. Але якщо ти і досі сумуєш за тим, що було - просто повторюй про себе :"торішній сніг, торішній сніг, торішній сніг"

______________________________________________________________

- Бабусю, я буду боротись за своє кохання.... Я не віддам його просто так... не опущу руки, не здамся без бою....

- Внученько - пам"яаєш таку улюблену гру школярів, коли треба бігати навколо стільців, яких менше ніж гравців. А коли закінчується музика треба зайняти стілець першим... Внученько ти ж граєш в ту саму гру, коли намагаєшся боротися... Навіщо бігати удвох, а то і утрьох довкола одного стільця, намагаючись перехитрити суперниць і зайняти стілець першим, смішити оточуючих, злитись і нервуватись...
Озирнись довкола, біля стінки стільки вільних стільців... ти вже доросла внученько, пора перестати грати в дитячі іграшки...

____________________________________________________________________

-Бабусю, чому мені так боляче? Я ревную його навіть до жіночих імен, які він називає.... Коли він не піднімає слухавку - я тут же уявляю, що він з іншою.... Коли він розповідає про якусь жінку, я одразу починаю думати чи "було" у них... Я ревную його до колишніх, до друзів, до колег на роботі, до випадкових знайомих... Як перстати себе мучити бабусю?

- Внученько, ревнощі - це брехливе відчуття. Ти не ревнуєш, ти боїшся втратити. Але ти не бійся, бо це пустий страх. Адже якщо приводу немає, то ревнувати безглуздо, а якщо він є, то ревнувати вже пізно.

_________________________________________________________________

- Всі чоловіки однакові. Варто йому лише сказати мені "привіт", як я вже знаю, як він поводитиметься далі, які анегдоти розповідатиме, як буде посміхатися, як торкатиметься, як буде сваритися і йти геть...

- Ти не права внученько. Всі чоловіки різні. Просто нам подобаються схожі чоловіки. Тобі подобаються скромні, домашні? Тоді чому ти нарікаєш, що знову попався зануда, який нікуди не хоче виходити з будинку? Якщо ти вибираєш чоловіка "душу компанії", тоді не дивуйся , що частенько доведеться його ділити з друзями, а часто і з "подругами жіночої статі"... Якщо любиш романтиків, то будь готова не лише до свічок, віршів і шампанського, а і до періодичних депрессій і зникнень, які він буде поснювати "творчими кризами". Вибираєш чоловіка за яким можеш бути "як за кам"яною стіною", то потім не дивуйся, що в цих стінах не можна знайти дверей на волю... Жінки вибирають схожих чоловіків, а потім дивуються, чого вони всі однакові...

__________________________________________________________________

- Бабусю - я не знаю як сказати йому, щоб не зробити боляче.... Він не заслужив на банальне "давай залишимося друзями"...Він хороший, а мені доведеться поступити з ним жорстоко... Що мені робити бабусю? Як мені дати зрозуміти йому, що між нами все закінчено?

- Внученько, запам"ятай у останній фразі, яку він буде чути при розставанні, він повинен почути не лише неминучу жорстокість, але і вдячність за все те хороше, що у вас було.... Адже коли він згадуватиме тебе, а він неминуче згадуватиме, то він і згадуватиме і ваше розставання. І якщо ти хочеш, щоб його очі посміхалися, то не з"ясовуй стосунків при прощанні.... Просто скажи : "Мені більше не потрібна твоя присутність, щoб, любити тебе"... І рушай...

__________________________________________________________________

- Бабусю, я не знаю чи варто йому все розповідати?... Начебто і нічого такого і не було, але раптом він дізнається.... І признаватися начебто і немає в чому, але і розповідати не можу.... І як я можу вимагати його бути чесним зі мною, якщо сама починаю щось приховувати і недоговорювати....

- Внученько, запам"ятай три простих правила: 1) ніколи і ні за яких умов не обманюй його.... 2) ніколи і ні за яких умов не зраджуй йому
3) якщо вже обдурила і зрадила, то ніколи не розповідай йому про це.... Але пам"ятай внученько останнє правило слідує лише за першими двома....

______________________________________________________________________

- Бабусю, я не розумію, що відбувається...Він раптом кудись зник... Я його не бачу, телефон не відповідає, дома його немає... Може щось сталося? Може я його чимось образила? Може варто з"ясувати що ж все таки відбувається?

- Внученько, не варто, повір мені... Адже ти і сама знаєш відповідь, просто не хочеш собі зізнатися... Він не телефонує і не бере слухавку - тому що не хоче... Запам"ятай внученько- до тих пір поки чоловік зацікавлений в жінці - він не зникне з її життя. Він обриватиме телефон, влаштовуватиме випадкові побачення через твоїх подруг... І жодні причини - навіть найвагоміші не стануть причиною того, що його не буде поруч, якщо він цього хоче. І якщо ти не хочеш заставляти його брехати у відповідь на твоє питання про те «чому він пропав з твого життя» і почути, що був зайнятий або багато роботи, то краще не запитуй. І якщо не шукаєш зайвого приводу причинити собі біль почувши правду, то теж не запитуй. Адже ти і так знаєш відповідь....

#12

Все идет хорошо, но только почему-то нахуй. (c)