-неизвестно

Анкета в сервисе знакомств
Имя в анкете: Дима
Ищу: девушку
Цель знакомства: Дружба, Любовь

 -Я - фотограф

Убираю в квартире. Мою окна.

 -неизвестно

Ленни, 21, Саратов
Лина, 17, Москва
Dasha, 18, Киев
Ellenne, 17, Одесса
Карина, 18
Kate, 17, Санкт-Петербург

 -Музыка

 -Битвы

 -Подписка по e-mail

 
Получать сообщения дневника на почту.

 -Поиск по дневнику

люди, музыка, видео, фото
Поиск сообщений в xDemiKx

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 23.03.2008
Записей: 154
Комментариев: 67
Написано: 346

Осінь 2011.

Дневник

Среда, 09 Ноября 2011 г. 20:45 + в цитатник
В колонках играет - HUMAN TETRIS
Настроение сейчас - спати хочу.

Пишу цей пост спонтанно та не продумано, просто от захотілось відписати чисто для себе, для власної історії та спогадів декілька подій цієї осені.
Чомусь важко чітко відобразити якусь хронологію подій, тому відмічу для себе просто окремі події, які одразу спадають на думку.
По-перше, це цілком конкретні та вагомі зміни в мені самому, що тісно повязано з розвитком стосунків з коханою людиною та власне особистим розвитком мого "Я" та мого світосприйняття. Відбулись хвилюючі коливання у стосунках, що спершу призвели до якоїсь внутрішньої розрухи, еволюції, а з рештою революції моїх почуттів та переосмислення самого себе, як особистості та як частини суспільства. Не хочеться абстрагувати власні почуття на данному етапі життя, але я чітко відчуваю дорослішання свого світогляду та відношення до інших людей та себе самого. За літо-осінь 2011 відбулось достатньо різних подій, що перевернули мій маленький світ з ніг на голову. Чи, скоріше, навпаки- з голови на ноги, бо тепер я чітко розумію для себе такі речі, як довіра, кохання, ревнощі, щирість, розвиток та ще багацько різних штук, які немає ніякого сенсу тут викладати, бо це все знаходиться в якомусь такому динамічному перетворенні, що з кожним днем вбирає в себе досвід пережитих відчуттів та подій і трансформується та збагачується буквально щогодини. Але це класно, насправді, дуже класно розуміти все це в собі, думати про це і водночас не грузити себе цим, бо саме зараз все видається таким зрозумілим.

Так от, далі. По-друге, хочеться згадати тут окремих людей, що створюють мій настрій та формують ритм мого життя певною мірою цієї осені - це Аня з Гванцою, Даша, Віка. Навіть в найближчому моєму оточенні відбуваються динамічні зміни, і я не знаю, що буде завтра. Але все ще важливими для мене лишаються Редька, Славік, Стьопа, Мішаня. Галопом в мою осінь увірвалась Жугаєвич, що несподівано також радує і хочеться мати розвиток ще й у цьому напрямку.

Пунктом номер 3 в цьому пості нехай буде згадка про концерт гурту "Ляпис Трубецкой" в Стерео Плазі в кінці жовтня. Сходив я туди з Жигою, піймав пикою бутля з водою, але що саме важливе - чорт забирай, я обожнюю Ляпіс! Не просто так вони в моєму муз.топі на самому вершечку - я кожною клітиною свого тіла та мозку люблю творчість цього колективу, з великою цікавістю дивлюсь інтерв'ю Міхалка та відриваюсь на концетах. Це дійсно велика радість моєї осені. І це не вперше Ляпіси створюють мій гарний настрій. Щире дякуюю їм за це.

Четверте - Львів. Нещодавно повернулись з уік-енду, проведеному у місті Лева. Ще з минулого разу я закохався у це місто і мене туди постійно тягне і от, нарешті, зібравшись невеличкою компанією ми рушили знов туди в пошуках радості та суміжних відчуттів. Хоч там і вібулось багацько не втішних подій, я вгатив на цю поїздку приблизно 600+ грн, але хочеться виділити позитив. Побачився з Ірою. Нарешті. Це особисто для мене великий позитив. Мені чомусь ця людина видається досить близькою і з нею хочеться спілкуватися. Саме знаходження у місті, прогулянки тими вулицями, посиденьки в кав'ярнях - все це також маса позитиву влило в мою душу. І ще що особисто мені цікаво і приємно згадувати з усієї тої невеличкої подорожі, це декілька діалогів з Владом. Чи навіть слухати його відповіді на питання Віки, або обговорення якихось епізодів з різноманітних фільмів, балачки про музику та білямузичну тему - мабуть єдина людина, дискусії з яким несуть особисто для мене якесь естетичне задоволення. Обгрунтованість та адекватність думок та поведінки цієї людини справили на мене враження.

Ну і п'яте. Вчора я, Аня та Гванца просто чудом потрапили на концерт Сера Елтона Джона! Я мріяв про це ще з часів його виступу у нас на Майдані Незалежності, а коли дізнався про Його приїзд до нас знову, проїв, мабуть, усі мізки Гванці з тим, щоб купити кватки на цей концерт. А це 600 грн. Ну і звісно ніхто їх не купив. І я вже навіть був засмутився і змирився. Але ці чудові дівчата все ж запропонували мені попитати щастя під Палацом Спорту - і щастя звалилось на нас з неба! Ми перекупили квитки по 50 грн штука і бігом побігли поглинати проміння любові від сера Елтона Джона. Там, у залі, сидячи на сходах з дівчатами, слухаючи чаруючий голос та віртуозну гру Маестро, я відчув Щось, що, можливо, і зветься щастям. Простим таким, приземленим, людським 21-річним щастям. І я дуже вдячний долі, що в моєму житті є ці дві щирі та гарні людини. Аня, Гванца, я люблю вас. Ви знаєте, що це так. Правда. Дякую Вам.

111109-174934 (640x480, 382Kb)

Метки:  

 Страницы: [1]