недавно порадили послухати семінар з цією назвою. Послухала..зараз деякі часиини слухаю по другому колу.
Напевно я вже дійшла до пікового стану - мені була потрібна саме ця інформація.
Дещо (все давним давно відоме) з тексту:
- якщо ви знаєте, але не використовуєте, значить ви не знаєте.
- ми самі досягаємо те чого хочемо, або все що з нами відбувається - це результат наших бажань, думок і діянь
- чим більше віддаєш, тим більше отримуєш
Дещо почала втілювати в життя - я перестала спілкуватись з людиною, в якої всі події в негативному світлі - цей факт я так Танімі озвучила „поки ти не зміниш своє ставлення на позитивне, я з тоьою спілкуватись не буду”. І в мене зараз враження, що я зняла з себе величезний тягар.

нарешті включили теплу воду, я щаслива
Минулої суботи ходила до лікаря за своїми нирками, ну бо далі болить. Так от лікар сказав, що то не нирки, а скоріш за все защімлення нерва. Після завтра піду до невропатолога. Те що це не нирки мене дуже втішило, те що проблеми з хребтом - ну да ладно це ж лікується.
Головний прікол в тому, що думаючи що то нирки я майже місяць просиділа на дієті. Ви собі не уявляєте з якою насолодою я пила в суботу каву ))))))
Зараз пишу список плюсів від ситуації, яка в мене на роботі (можливо поділюся мислями тут з вами). На даний момент нарила 3 плюси, що вже дуже добре))))). Буду ще писати список нащо мені ці плюси в житті потрібні і де я це можу викостати (тобто процес реабілітації і самокопанія все ще йде - ги).

обіцяне фото з дня мародження Олежика, правда тільки одне.

вчора Олежику (мій похресничок) виповнився рік. Як правильна хресна спекла бісквіт з вишнями, купила кубіки )))), мартіні і квіти для куми.
Дуже класно вчора посиділи, підстригла Олежика, а ще вчора поробили відбитки ніжки і ручки Олежика фарбами. Що цікаво - йому дуже сподобалось. Висновок пора купувати пальчикові фарби.
Так як залишалась ночувати у куми, то сьогодні зранку завела Віку в школу і щаслива поїхала на роботу.
А завтра буде офіційна частина святкування дня народження зі всіма кумами. Тому фотки будуть в неділю.

говорю з Денисом (то мій керівник) і в розмові виринає його фрази з приблизним змістом: „у меня план такой-то, мои клиенты....мое выполнение плана”.
І логічно в мене виникає питання, а чому не „наш, наші, наше”. Думка викликана тим, що ми працюємо в одному підрозділі і....
А я що пусте місце?
Хоча чого питаю, реально він десь так відноситься.....
То вже більше подібно на крик душі, бо психологічно так працювати сил більше нема....
Чи є якісь способи змінити його ставлення до мене як ппацівника (ну крім варіанту просто придушити)?

мій ніс - то предмет моєї печалі (систематично). І не те що він неподобається чи я комплексую з приводу фамільної "горбинки". Ні. Просто я з ним періодично потрапляю в різні ситуації. Одна з них як його зламала, катаючись на лижах. Це було давно, але всі друзі які в темі завжди прікалуються з мене якщо кажу, що їду на лижі)))))
А вчора мала прикрість не побачити шкляні двері. Довбанулась так, що аж голова закрутилась. Дуже боялась, що буде синяк, але минулось.
Але ніс і далі болить і мене це нервує. От сиджу і думаю, мо подати в суд на ту організацію, що не причепили наклейки? І за те що я отримала стрес, струс і болевий шок ((((((

Сиджу себе жалію

одна з моїх подруг замість того щоб розказувати як рутина забирає час від великих справ (як це роблю я), просто сіла і все-таки найшла одну із ідей, яку б хотіла реалізувати.
так як великими фінансами не володіє все це вона намагається просунити зарахунок виграшу в акції від нескафе.
Суть ідеї тут http://www.youtube.com/watch?v=oX7U...E&feature=share
(моя коліжанка - Наталя )))

А якщо Ви вирішили підтримати ідею - заходьте сюди http://ideax-nescafe.com.ua/semifin...tska-pralnya-ka і голосуйте (але саме на сайті а не зарахунок лайку на фейсбуці )

дякую.

як тільки вирішую, що от завтра почну все розгрібати, приводити в порядок думки, плани тощо, відразу валиться купа проблем під назаою життєва рутина і всі свої "наполеонівські" плани я відкладаю в сторону, бо тре робити ту рутину ((((((

перший раз катастрофічно не вдався пиріг з ревенем
викинула

розстроїлась
в мене такого раніше ніколи не було ((((((((((((((((((((((((((((((((((

гуляю по пейзажній алеї
Загораю
Кайфую

за останні пару місяців зробила декілька відкриттів (це правильне таке слово "відкриттів" О_о?)
ну менше з тим:

1. перше відкриття приємне і пов'язане із походами в зал, і воно навітьне одне а декілька:
мені почали подобатись пробіжки на тренажері в залі
мені почав подобатись напівсиловий пілатес
і взагалі я практично в захваті від свого залу

2. ківі страшно підступний фрукт
карочи з ним тре обережніше тим в кого є хоч мінмальні намйоки на пісок в нирка, бо ківі виявляється то все прискоює і активізує вивільнення нирок від того пісочку (а їла всього-навсього по 2-3 штучки в день протягом 2 тижнів - хотіла вітамінізуватись, блін) . а виявляється, що це бьоляче.
тепер в мене до списку заборонений продуктів добавилось ну дууууууже багато всього (((((
і постійно ношу ношпу ібо деколи болить дуже сильно
до лікаря не ходила і поки-що не піду. Ну нащо? якщо я так знаю що це воно в мене, роблю все щоб зняти загострення. а лікар тільки бабало і час витягне.
а ще я боюсь ходити по лікарях і не готова зараз ...
одним словом поки що позаймаюсь самолікуванням, а там подивимось, авось самі відваляться )))))))

3. а ще я не залишаю наміру витягнути себе з болота депресі, розчарувань і незадоволень собою, своїм життям і т.д.
в зв'язку із тим зробила відкриття яке вражає своєю оригінальністю
карочи буду всі свої думки писати. правильно бідними і нещасними читачами того всього будете ви
більше того я ще й буду вас періодично про щось питати
))))))

що подарувати людині:
1. Яку я не поважаю
2. Яку місцями ледве витримую
3. Яка відноситься до класу ціпа крутой мачо - тобто реальне чмо
4. Яка (це найголовніше) є моїм керівником, тому дарувати щось тре (неосрбисто від себе, а від колективу)
Є звичайно варіант тупо зібрати гроші.... Але це вже запасний варіант на крайній випадок.

Всіх зі святами! Солодкої паски і смачної ковбаски )) Паска і писанки - хенд мейд.

саме цієї п'ятниці чекала з великим нетерпінням.
Напевно тому, що сьогодні поїду до Львова, ми вдовох поїдемо - я і Тігра.