В колонках играет - Tool - Eulogy
Настроение сейчас - fine

Сиджу, отак думаю собі...
Про різне, нічого особливого...
Оце з дві години сиділа, бринькала на гітарі і дійшла до висновку, що мені хіба що в басисти подаватись, не більше. Не дарма мене Зордек вербує потрошки)
Закинула я щось те все діло.... сакс...
Слухаю Тool, хоча, по суті діла, його треба слухати, замкнувшись на самоті десь посеред ночі. Ой, страшнувато уявити собі. Особливо зараз, коли щоночі сняться якісь жахіття. А як не сняться, то бачаться.
Нарешті сесія, так сказать, закінчилась. Суміре здала останній екзамен на „відмінно”, через що радості моїй немає меж.
Лише тепер треба з практикою розгребтись і все, літо-воля-подорожі чекають.
Марно потратила кілька годин сьогодні на пошуки палатки. Невже її так складно знайти? Задіяли ми вже, мабуть, всіх знайомих і незнайомих, може хтось, якась добра душа відгукнеться... хз, словом...
Розкажу вам про що думаю... про неодмінно хорошу можливість здійснити тріп на старе місто. Давно мене там не було...
Люблю тепер сидіти під замком, там, на високій горі, де старі кам’яні східці заховані в траві, а щоб добратись до них треба добряче попекти ноги кропивою. Та воно того варте, повірте!
Хочу пива... багато-пребагато, як нагороду за старання....
Хочу в Краків... в якусь кав’ярню з офігенним джазом....
Хочу до Львова... пояснювати не буду чому.
Хочу.... оооо.... на дах.... так-так... сильно хочу.
Ага, я ще запримітила один завод, на який просто руки сверблять залізти...
Будемо щось думати-гадати з цього приводу...
Поки що все досить файно!