Случайны выбор дневника Раскрыть/свернуть полный список возможностей


Найдено 483 сообщений
Cообщения с меткой

українська мова - Самое интересное в блогах

Следующие 30  »
Святослав_Киевский

Ще раз про язик і мову

Понедельник, 11 Сентября 2017 г. 17:06 (ссылка)

На каналі ZIK презентували нове шоу - «Народ проти» з Наташою Влащенко. Знову нам влаштовують паровипускні шоу, вже без Шустера, але «домашнього», містечкового виробництва. І знову ми бачимо антиукраїнських інтернаціоналістів Підлуцьких, Богословських, Максів Бужинських… які керують процесом. Обговорювалися геноцидні методи форматування України під сіоністські вимоги у вигляді «реформ». Як і всі роки незалежності, тепер в питанні «реформи» освіти витягли жупело «руского язика». Як і завжди в історії, старозавітні намагаються керувати російською п’ятою колоною і просто рускоязичними, як інструментом проти відродження України, української мови. Що надало оптимізму – що захисник української мови на цій програмі Іллєнко став лідером за кількістю симпатиків. Отже все більше і більше українських громадян розуміють, що українська мова в Україні – це питання, яке не повинно обговорюватися. Це просто має бути. Як у всіх національних державах. Розуміють навіть з тих 6% від громадян України, котрі себе позиціонують як етнічні росіяни, і рівно стільки ж воюють на сході з Росією. По опитуванню. Бо в українських паспортах, нажаль, Хазаров таку графу як національність відмінив.

Зрозуміло, в Україні російська етнічна російськомовна п'ята, свідома антиукраїнська етнічна колона - то є як винний камінь на дні бочки з благородним сонячним продуктом, котрий ніколи знову не стане вином. Але є ті етнічні українці, котрі мають не тільки папірець, що відносить їх до громадян України - паспорт, але й мають гени українців-русичів-аріїв-антів. Та з певних причин прибилися до кацапоязикого стада: старші - бо була тоталітарна імперська політика рускоязичія у гетто - СРСР, молодші - бо зіпсовані цим батьки і так їх виховували, або змушені самі, бо робота у містах- майже всюди російськомовна. У адміністративній структурі імперії в Україні російську насаджували силою. А вже у незалежній Україні майже все народне майно і гроші дісталися російськомовним «бізнесменам» - євреям, вірменам, татарам та десь росіянам - «червоним директорам» та військовим керівникам. То умовно об'єктивні причини рускоязичія етнічних українців. Але біда в тому, що народ в основному люмпен, як і всюди, живе в більшій частині по інерції, а у нас – і у мовному питанні. Тому навіть в умовах війни з агресором - Росією – російськомовна частина в більшості своїй продовжує рускоговоріть і без необхідності перебувати у російськомовному просторі радіо, телепрограм, друку, інтернеті, не намагаючись прикладати зусилля для виходу з нього, тим самим мимоволі принижуючи себе як українців відносно агресора, ворога, не усвідомлюючи, що вони є інструментом імперської російської політики. При цьому абсолютно щиро вважаючи себе патріотами України, якими і є насправді, і це є теж золотий фонд України. Якщо ми говоритимемо про загальний середній настрій українських рускоязичних громадян щодо агресії Росії, то такі громадяни патріотичні позитивно впливають на цей настрій, підвищуючи градус патріотизму, якщо можна так казати, а це теж важливо. Такі громадяни допомагають нам захищати Україну на фронті, ризикуючи здоров'ям і життям. Але якщо ми говоритимемо про відновлення та подальшу розбудову України, то такі її російськомовні громадяни вже є лютими ворогами її відновлення і розбудови. І це не залежить від їхньої політичної позиції, ступеню патріотизму. Кремлю все одно, з якою ненавистю ганять Росію і росіян в Україні у виступах, інтерв'ю на радіо, телебаченні, на сайтах коментатори. Аби тільки це робилося на російському язику. Бо настрої міняються. А от зомбування язикове, непомітне формування психології і поведінки через мовний інформаційний простір, через "рускій мір", формує сакральні моменти у психології людини, її поведінку як приховано на підсвідомості роздвоєну, запрограмовану в певних умовах як толерантну, пристосувальницьку. Це кремлінські психологи добре знають. Російський язик при певних умовах стає тим містком, яким особа тишком переходить на протилежний берег, керуючись інстинктом самозбереження у випадку великої загрози для себе. Дехто скаже, що це не так, що на їхній український патріотизм російський язик негативно не впливає, але це хибне відчуття. Бо робиться це і у чесних людей непомітно для них самих.

Приблизно так би висловив свою позицію з язиком в Україні Кремль устами Путіна: "Что би хохли нє говорілі там у сєбя, нє імєєт прінціпіального значєнія, главноє то, что оні пішут і говорят на руском, а значіт оні наші, і нам большого урона нє нанєсут. Імєнно рускоязичниє украінци далі елєкторальную базу на виборах, возможность нам провєсті в прєзідєнти Януковіча, імєнно рускоязичниє украінци обєспєчілі пролєзаніє на крєсло прєзідєнта, нашєго партньора Порошенко. Імєнно оні – і волонтьори, і воюя на фронтє одной рукой протів нас - другой душат Украіну с помощью руского язика, блокіруют єйо развітіє, смєртєльноє для нас как імпєрії. Імєнно оні, еті лінгвістічєскіє лєнівци, інертно рускоязичниє украінскіє патріоти і унічтожат Украіну, громко дєкларіруя свой украініскій патріотізм. Ми прєкрасно понімаєм значєніє язика. Пожалуй, етот фронт главнєє воєнного, потому что ето сфера менталітєта, а нє сфєра матеріальная, а ето єсть важнєє. Потому ми і унічтожілі всє почті двє тисячі украінскіх школ у сєбя в Росіі, украінскіє общєствєнниє організаціі, іх церкви, даже украінскую бібліотєку в Москвє придушілі. Потому у нас рускоязичний бурят тожє називаєт сєбя рускім. Нужно сохранять і стімуліровать, пріумножать в Украінє рускоязичниє інтернет-сайти, а такжє украінскіє варіанти сайтов, особєнно новостних, в значітєльной мєрє формірующіх общєствєнноє мнєніє, но лішь тє, гдє руская страніца єсть первой, когда откриваєш украінскій сайт. А єщьо лучшє, когда новості на мовє запаздивают с виходом сравнітєльно с болєє актуальнимі, опєрєжающімі, ужє вишєдшімі на страніце рускоязичной вєрсіі. Ми всєгда должни бить главнєє в Украінє, должни імєть прєвосходство, всє украінци орієнтіроваться должни на рускоязичную інформацію как на ведущую, достовєрную, как болєє основатєльную. Ібо гдє рускій язик - там ми, там нєт нічєго украінского для украінскіх голов. Такая ситуація соблюдаєтся, к нашому удовлєтворєнію, вольно-нєвольно на Цензоре, напрімєр. Когда ми захватім Украіну, тогда всє рускоязичниє прімут нашу власть і сопротівлєнія нє будєт, наоборот – нам будєт поддєржка - активная ілі пасівная. Актівную поддєржку ожідаєм от своєобразних фольксдойчє - етнічєскіх рускіх, сохранівшіх вєрность Росіі і прімкнувшіх к нім продажних хохлов(всєх – і пєрвих, і вторих потом сошльом работать подальше вглиб Росії, в Сібірь і на Дальній Восток, как кримскіх пєрєбєжчіков к нам – прєдатєль єсть прєдатєлєм всєгда), пасівную жє поддєржку - от рускоязичних етнічєскіх украінцев. А когда ми послє возвращєнія в нашє лоно Украіни дадім там чуть више зарплату, пєнсії, - то еті псєвдопатріоти самі сожгут своі вишиванкі і дємонстратівно будут плєваться прі упомінанії об самостійной Украінє і мовє. В большінствє свойом рускоязичниє воюют протів нас із -за страха за свойо лічноє будущєє - оні самі говорят: "чтоби враг нє вошьол в мой город". Ім наплєвать на Украіну, ето псєвдопатріоти, для них Украіна єсть географічєско-політічєская тєріторія прожіванія, мєсто работи, а нє сакральная жізнєнно-духовная ценность. Оні нє настоящіє украінци. На фронтє мало реальних украінскіх рускоязичних патріотов степени бескомпромісного націоналіста. Ми совмєсно с Порошєнком і іхнім Генштабом, в котором осталісь наші люди, под прікритієм воєнного парада на Крєщатікє організовалі унічтожєніє в большінствє іхніх настоящіх пєрвих патріотов, пасіонарієв под Іловайском, в том чіслє продавшіхся Украінє етнічєскіх рускіх і рускоговорящіх украінцев. Матіос і руководство силовіков(их МВД і служба бєзопасності) добілі добровольчєскоє двіжєніє в Украінє – кого убілі, кого запугалі, кого посаділі. Іх національних авторітєтов ми такжє сістєматічєскі унічтожаєм – то лі нєпріємлємого, как будущій прєзідєнт Украіни, Вячєслав Чорновол, то лі как слішком украінскій іх пєвєц с ментально слішком украінскімі своімі пєснямі, ізвєстного как Кузьма… Хотя мєстниє колєгі там тожє прінімают в єтіх ліквідація совмєстноє участіє ілі ініцііруют самі... Как т.н. Сашка Білого, «Лєсніка» і многіх другіх, напрімєр. Большая часть рускоязичних украінцев хорошо всьо ето осознают, ібо всє мислєнно моделіровалі свойо повєдєніє в случає сценарія захвата намі Украіни – оні ж нє дуракі, понімают, что ми сільнєє. Всьо потому, что оні рускоязичниє. Рускій язик, а такжє руская церков і наша другая агєнтура в Украінє сдєлалі свойо дєло. А потому рускоязичниє, ми счітаєм, довольно лєгко откажутся от своєй Украіни і будут доказивать свою лояльность нам. К тому жє інстінкт самосохранєнія, біологічєского вижіванія свойствєнєн всєм, і мало кто бесперспектівно пожєртвуєт собой ради Украіни. Бєз мови нєт ідєнтіфікаціі украінца, каждий дурак можєт легко напяліть вишиванку, а так, бєз мови, і защіщать нєчєго, ібо сегодня оні боятся лишь за своі работу, жільйо, бєзопасность, за своіх дєтєй. Когда ми ім всьо ето дадім і страх ісчєзнєт, у ніх нє будєт мотівов к сопротівлєнію, ім будєт нєчєго защішать, оні - рускоязичниє і Украіна для ніх нє єсть ценность настолько, чтоби воєвать с намі до конца. Еті рускоязичниє в свойом мозгу такжє і в бліжайшєм будущєм Украіну моделіруют как фактічєскі двоязичную, пусть формально і с украінскім єдінствєнно государствєнним. І оні лукавят в свойом дєкларіруємом абсолютном патріотізмє і УЖЕ допускают в мислях колаборацію с намі. То єсть, фактічєскі прєдатєльство Украіни. Всьо ето для нас прінціпіально, архіважно, а рускоговорящіє украінци - наші нєзамєнімиє союзнікі. Кампанія в Криму(пєрєбєжчіков било большє, чєм тєх, кто виєхал із Крима на матєріковую Украіну) і на востокє Украіни ето подтвєрждаєт на 100% - гдє рускій язик - там Росія! Хорошо, что єсть молодиє рускоязичниє гражданє Украіни, корчащіє із сєбя патріотов Украіни, а єщьо - іспорчєнниє глобалізмом, гдє нєт мєста вєлікому понятію Родіна – ми счітаєм, что оні наша опора, только с німі ми можєм задавіть самостійников, Украіну і вєрнуть єйо под наш контроль!"
Деякі рускоговорящіє українці, що воюють проти ординського кацапізму на фронті і в той же час "атстаівают свайо право разгаварівать на свойом язикє, на котором хочу, патаму-шта мнє так лєгчє", мають пам'ятати, що цього язика в Україні ніколи не було, його до нас припхали й насильницьки нам насадили чужинці, проливши ріки нашої крови, проти котрих ті рускоязичниє українці і воюють тим чи іншим чином. Цей язик для українців в Україні ворожий. Він також не є етнічним, що зформувався з еволюцією народу, а зумисне сконструйований від церкви московської, штучно оформлений як мова кілька сотень років тому на базі староцерковної письмової болгарської мови, на котру левітські творці юдохристиянської релігійної ідеології зробили перший переклад своєї біблії(через чорноризника Кирила-Константина) перш за все, спочатку для русів-українців. Бо переклад на чисту руську(українську) мову був би позбавлений загадковості, туману, який створюється напівзнайомою мовою, де закладено незрозумілу логіці, плутану, нереальну містику міфів юдохристиянства, у яку примушують вірити. У Русі-Україні, не дивлячись на криваве розполовинення, знищення народу при насаджуванні юдеєм Володимиром(точніше тими, хто за ним стояв) «гуманної віри» з заповіддю «не убий», це творіння довго не приживалося у виживши русичів, бо ми мали свої знання, свою складну, багату рідну етнічну віру і не вірили шахрайству, брехні. І не сприймали синтетичний язик, який спотворює правильне бачення світу. Але ним швидко був окучений лжеправославієм-християнством для рабів - московитський фінотатарський люд, що ніколи не мав досвіду самостійності, власної держави, власних духовних традицій, традицій загальносуспільного життя, і лише послуговувався примітивним елементом віри у Кардо-Сярко від фінських племен. Щоправда, і у них язиком цим ще довго не навчилися розмовляти деякі губернії Московії, аж до початку 20 ст., як Рязанська і інші, а загнана у церкви паства слухала проповіді незнайомою корінним московитам-фінам мовою. У них була своя рідна фінська мова у місцевих діалектних варіантах.

Функціонування російського язика в Україні декому здається природнім, ніби само собою зрозумілим, "по замовчуванню". Це наслідки довготривалої, 340-річної спрямованої антиукраїнської діяльності окупаційної влади та друзів Кремля в Україні по нищенню русичського, українського етносу, всього українського. Російський язик в Україні - це протиприроднє, ненормальне явище, насильницьки принесене ззовні, наслідок кривавої окупації України хазароординською імперією з її тоталітарною, створеною левітами псевдоправославною ідеологією для закабалення свідомості, саме з якої "рускій язик" і "витік", і згенерований та закріплений вже не як лише церковно-монастирський, а потім придворний, а й загальнодержавний, тому язик і «православіє» нерозривно пов’язані. Це фактично відбулося лише в кінці 18, у 19 століттях, коли у Росії, перейменованої Московії, з’явилася перша власна література на рускому язику. До речі, започаткована тими самими українцями. Своїх талантів у них було обмаль.
Російський язик поступово має бути і буде повністю вичищений з України, залишений виключно у певних структурах – на кафедрах пари університетів, відомчих курсах підготовки спеціалістів по роботі у напрямку Росії, навчальних спеціалізованих курсах університетів у тій мірі, яка вимагатиме міжнародних відносин. А українці зобов'язані повернути собі законно і природно єдине україномовне середовище - рідне, правильно світоглядне і у духовному, а не юдохристиянське. І добре пам'ятати про роль мови для себе і язика московитського як зброї Кремля, в першу чергу проти України і українців, як містилище брехливої інформації для непідготовлених до інформаційної постійної атаки Кремля на українців, як метод промиванні їм мізків, як аркану для душ українських. Російськомовні патріоти України повинні робити персональні зусилля, долаючи «загальноприйняту» звичку спілкування російською мовою. Це дуже складно – долати мовний усталений алгоритм у мізках, коли і думаєш російською. Повністю не станеш україномовним, якщо ти доросла, зформована російськомовна людина. Але займати українською все більше власного лінгвістичного простору потрібно намагатися. Це російськомовним треба робити знизу, почавши з себе, обовєязково перш за все з своєї сім’ї,як би це не здавалося непотрібним(«нам і так добре!») бо держава цьому дуже мало сприяє, хазаро-татарська влада в Україні чинить спротив, важко це робити в російськомовних регіонах, де ще значна частина відвертих сепаратистів, ментальних чужинців. Роби це, якщо ти справжній патріот України. Сьогодні за українську мову тебе вже не можуть пресувати на роботі чи в університеті. Цей бар’єр у нас в основному подолано.

Ми будемо сприймати російський язик як звичайну мову в ряді інших, будь-яких іноземних мов лише тоді, коли засохне джерело хазаро-татарського ординського великоросійського імперіалізму Росії, коли роль язика для нас буде та, що й інших мов, і він не буде нам нести жодної небезпеки - для наших душ, нашого розуму, нашої культури, менталітету, нашого україномовного простору, для України. Україна до цього часу повинна бути ізольована від впливу російської мови. Росія є штучно створена зовнішніми силами фейкова держава без власної етнічної початкової історії, де ніколи не існувало «руского народа» і «руского язика», яка присвоїла собі все наше українське, є голограмою України, намагається бути копією України, замістивши її, ставши на її місце Руси-України як древньої арійської, слов'янської держави. Або міф розвіється і вона помре. Тому, перебуваючи хоч би частиною у інформаційному просторі Росії, ми будемо мати і інформаційний опір від неї у вивченні нашої правдивої древньої історії аріїв-антів-русів-слов'ян, яку Росія присвоїла собі.

P.S. Різко ментального рускоязичного етнічного московита видно відразу. А от українця етнічного рускоязикого - від московита, і сепаратиста внутрішнього іноді відразу і не розпізнаєш. Тобто і маркер "свій-чужий" не працює, і самоідентифікація неповноцінна, і суспільство розділене, та й світ питає – то хто ж ви?

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
zimorodokan

Надія Красоткіна — Вірші про мову

Понедельник, 07 Августа 2017 г. 15:36 (ссылка)



Мово рідна моя, не мовчи!

Вірші про мову



Збірка «Мова — перлина душі» Вірші про українську мову і рідний край





Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Пусть_буду_-_Я

Як у нас віджимали Кубань: Послухайте, яка гарна українська мова була в кубанських козаків на початку 90-их.

Понедельник, 31 Июля 2017 г. 22:14 (ссылка)

Это цитата сообщения Miledi1950 Оригинальное сообщение

Як у нас віджимали Кубань: Послухайте, яка гарна українська мова була в кубанських козаків на початку 90-их.





 





Послухайте, яка гарна українська мова була в кубанських козаків на початку 90-их. Особливо примітними є останні 30 секунд.







Це справді важливо розуміти: що внаслідок сталінської спецоперації (ще одної "гібридної війни"!), яку ми сьогодні поетично називаємо "Голодомор", Україна втратила не тільки мільйони мешканців, а й частину території (Стародубщину в нас Росія відгризла ще раніше, і от її-то точно ще треба буде повертати!). А Кубань усі 1920-ті ще вважалась "адміністративно спірною територією" і була між УСРР і ррфср предметом нескінченних "міждержавних" торгів і переговорів, - і Скрипник із Шумським тримали окрему статтю в бюджеті на "культурне шефство над Кубанню" (читайте Докію Гуменну, то взагалі "дівчинка-щоденник" була!)). А 1933-го на Кубані перемогла "русская весна" (с) - і звідтоді ніхто про її "входження в УРСР" більше не затинався, тільки аж за "перестройки" вже своїх пісень зі сцени співати дозволили (Маруся-раз-два-три, ну да...).



Тому, коли таваріщі чекісти кричать сьогодні, що в нас "гражданская война" - вони з нас відкрито ГЛУЗУЮТЬ. Тролять і ржуть - від того, що їхні "віджаті" в 3-4-му поколінні підданці, внуки й правнуки репресованих "петлюровцев и бандеровцев" - громадяни рф з українськими прізвищами - вбивають на Донбасі своїх, по факту, єдинокровних братів, і самі лягають там перегноєм у землю предків. Чим не "адіннарот", хахаха?((( (такий типовий "чекістський юморок", Сталін такі "шуткі" дуже любив!).



Ан нєт - не "адіннарод". Промашечка вишла, гаспада-таваріщі чекісти. Бо навіть ваш учитель Гітлер знав (здогадувався!), що Blut und Boden (кров і земля) - РІЗНІ речі. Але про це вже якось іншим разом."



 



Фрагмент фільму режисера Валентина Сперкача. "Кубанські козаки", Студія "Україна-Світ", 1992 рік.



ДЖЕРЕЛО



 


Метки:   Комментарии (3)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Хвиртка

Остап Дроздов: Ваша мова робить мою країну країною "русского міра"

Вторник, 26 Июля 2017 г. 01:11 (ссылка)


6209540__3_ (240x93, 19Kb)



 25 июля 2017, 14:56



6209540_drozdov_1_ (700x466, 61Kb)



Кейс Дроздова



1. Стався прецедент.Із запізненням на 25 років,але стався.Цей прецедент розпечатав ворота,які ретельно трималися запечатаними всі ці 25 років, - ворота в обговорення катастрофічного і суперзагроженого стану державної мови,єдиної,до речі.Я хочу,аби мій прецедент спонукав усю країну ще раз жахнутися від масштабів навіть не русифікації,а шовіністичної дискримінації укрмови та україномовних.Також – відкритої зневаги,зневаги напоказ.Дискусія почалася.Ми відкладали цю непросту розмову 25 років.Тепер її вже не згорнути.



2. Я чудово розумію кіпіш російськомовних.Уперше за 25 років вони відчули колючий дискомфорт.Як це так?Хто посмів?Я звертаюся до російськомовних українців із благанням почути мене.Всі ці 25 років ви жили в шикарному,ідеальному мовному комфорті.Ви мали море своєї преси недержавною мовою,свого ТБ,свого шоу-бізнесу,свого книгодрукування і невичерпний простір застосування своєї мови від самого низу до самого верху.Всі ці 25 років у вас все було очень даже харашо.Але ваш мовний комфорт базувався на моєму дискомфорті,на дискомфорті мільйонів україномовних українців,які у своїй власній країні є мовно дискримінованими і мусять терпіти засилля вашої мови,недержавної.Звісно,ви нічого міняти не хочете.Я б теж не хотів,мабуть.Але мій прецедент поставив перед вами дзеркало.Ну що,приємно?Приємно відчувати дискомфорт?Ось такий дискомфорт відчувають україномовні українці вже чверть століття.Через вас.Через вашу пиху.Так далі бути не може.І вже не буде.



3. Ці слова будуть використані проти мене,але я це скажу.Запорукою війни в Україні є російськомовні люди,які вперто ігнорують концепт єдиної державної мови.Прошу спокійно мене вислухати.Ви,принципово одномовні російськомовні люди,можете бути чудовими людьми,здавати гроші на армію,ваші сини можуть служити в лавах ЗСУ – але ви,самі того не розуміючи,є запорукою війни.Тому що ви,носії російської мови,що ігнорують українську, маркуєте мою країну як країну русского міра.Ваша мова є мовою не лише Пушкіна,а й путіна. Ваша мова є мовою не лише Достоєвського,а й лугандонського найманця.Ваша мова є мовою не лише Цветаєвої,а й патріарха кіріла.Ваша мова робить мою країну країною русского міра. Свист куль і канонада градів звучить вашою мовою.Це ваша і наша трагедія.Ви ніколи цього не визнаєте.Але хтось мусить вам це сказати.Благаю вас,подумайте над цим.


4. Переходьте на українську.Через 25 років,може,настав час не спроквола,а в повен голос сказати: кожен громадянин ПОВИНЕН знати державну мову і нею послуговуватися.Якщо ні – ти неповносправний громадянин.Так є у всьому світі.Принципове ігнорування державної мови повинно піти в минуле.Досить уже.Мова йде про публічне (не побутове) застосування мови. Дорогі мої,ви МУСИТЕ знати державну.Це не є питанням "хочу чи не хочу" - це питання обов’язку.



5. Звісно,завтра цього не станеться,бо 25 років ми симулювали державотворчість.Я з розумінням ставлюся до людей,яким важко говорити українською публічно в повному обсязі. В моєму ефірі російською спілкувалися Семен Глузман,Мустафа Джемілєв,Сергій Лойко,Юрій Касьянов тощо.Моя повага до них аніскільки не меншає,і моя програма відкрита для них.Але звертаюся до всіх моральних авторитетів із середовища російськомовних: якщо вам важко освоїти державну мову,то на правах морального авторитета заохочуйте робити це молодше покоління,заохочуйте ваше коло знайомих та прихильників.Вони вас послухають. Будь ласка.



6. Вперше в історії українського ТБ гостро постало питання: що робити з людиною,яка вільно володіє державною мовою,але демонстративно відмовляється нею говорити.Це не питання "не можу" - це свідома позиція "не хочу".Я зробив те,що відчув у той момент.Вам залишаю простір для ваших фантазій,що зробили б ви.



7. Я був готовий,що мене засудять більшість моїх колег із центральних телеканалів.Вони вже давно погодилися на цілеспрямовану русифікацію і не здатні чинити контрсистемно.А уявіть собі,якби на кожному каналі знайшлося бодай про одному сміливцеві,який попросить гостя,що володіє українською,перейти на неї?Побачите – за короткий час мовна реальність одразу зміниться.Потрібен лише Вчинок,всього-навсього Вчинок.Колеги,це не я вас прошу – вас просить Мова,яку 300 років забороняли,викорінювали і знищували.Потрібен всього лише Вчинок.Прецедент потребує продовження.



8. Я дуже хотів би,аби мій прецедент пробудив україномовну спільноту.Ми – апріорі праві.За нами – постулат про єдину державну мову.Я прошу вас: не мовчіть.Дійте.Обурюйтеся. Вимагайте.Просувайте укрмову кожен на своєму місці.Інакшого шляху немає.Трошки самоповаги – і повірте,створимо країну,де кожен громадянин буде змушений перейти на державну мову при першому ж контакті з її носієм.Нехай це прозвучить як прямий заклик.


9. На цілій планеті Земля в нас немає іншого клаптика,де наша мова може жити повнокровно.Російська мова має свою державу,яка береже мову й захищає – називається вона Росія.В української мови теж є така держава – називається Україна.Іншої в нас немає й не буде.Так,ми мусимо зараз надолужувати згаяне.Так,ми мусимо конкурувати,починаючи навіть не з нуля,а з мінуса.Але в нас немає іншого виходу – крім як утверджувати свою мову в своїй державі.Заради тих 25 згаяних років.



10. Я приголомшений такою кількістю людей,які висловлюють мені слова підтримки та вдячності.Фізично всім відповісти не можу,тому дякую тут.Усі ці тонни бруду й обзивань нічого не важать супроти головного результату – прецедент відбувся.Хай навіть із запізненням на 25 років.Дамбу прорвало.



6209540_logo_Obozrevatel (120x23, 5Kb)



 

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Путешествуя_Украиной (Автор -Наталья_Ивушка)

Українців весело навчили боротися з русизмами: опубліковані фото

Четверг, 20 Апреля 2017 г. 07:58 (ссылка)


У мережі з’явилися дотепні приклади правильного використання деяких слів, в яких українці найчастіше використовують кальку з російської мови.



Про це повідомляє Facebook Єжи Коноп’є.



 


“Наведені тут приклади використання слів, фраз і понять не нормують мовні правила, а покликані звернути увагу на різноманітність і різноплановість української мови”, — підкреслив автор.



Відзначимо, що на картинках наведені фрази або слова, які українцями часто використовуються або розуміються неправильно, а подані картинки яскраво демонструють, що зазвичай мається на увазі при використанні відповідного звороту.







Читать далее...
Метки:   Комментарии (3)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Путешествуя_Украиной (Автор -Наталья_Ивушка)

«Українці, вам пороблено?» — Лариса Ніцой

Вторник, 18 Апреля 2017 г. 12:07 (ссылка)



1_5417f53a696525417f53a69689 (680x510, 498Kb)




Larysa Nitsoi



 Раніше слово «куліч» я ніде не чула. Я про нього, звісно, знала з росліт чи словника. Але не чула.



Років 8 тому я їздила в росію в суздальські землі, де й прозвучало: «Куліч».



О! То це ж наша паска!




Цього року в Києві нашестя кулічєй. Звідки воно й узялося, не уявляю.



Читать далее...
Метки:   Комментарии (3)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Святослав_Киевский

Павло Гриценко: «Мова – це те, що в’яже покоління з поколінням, в’яже території»

Суббота, 11 Февраля 2017 г. 16:59 (ссылка)

Стаття, уривок. Повністю читати за посиланням тут: http://wz.lviv.ua/ukraine/192226-pavlo-hrytsenko-m...z-pokolinniam-viazhe-terytorii

...
— Але чому саме українців так боялися?

— Бо українці — це друга за величиною нація. Потужна, яка не раз показувала в історії свої вибрики. Західна Україна продемонструвала це і в Другій світовій війні. Вони це все аналізували. Чому боялися і Росія досі боїться галичан? Там зберігався зв’язок зі своєю пуповиною. І за своє вони стояли горою. Це небезпечно. Це не радянська людина, у якої “мой адрес Советский Союз”.

А коли почав тріщати Радянський Союз, партійне керівництво злякалося. Бо економічні скріпи розпалися, але можна зачепитися за мовне питання. Тоді блискуче спрацьовують КГБ і ЦК Компартії. Вони, не вдаючись у пояснення, висувають безневинну фразу — “російськомовне населення”. І цей вислів собі існував, до нього звикали. А далі з’явилося: “Это русские”. Тобто сталося заступлення мовної належності етнічною. Далі наступний крок маніпуляції — «русские зарубежья, наши соотечественники». І завершальна стадія — “Их надо защищать. Это наша обязанность».

— Як маємо тепер чим­швидше відвоювати позиції української мови? Як змінити пропорції у тому ж Києві, аби знову 80 відсотків заговорили українською?

— Насамперед треба вивчити досвід того, що і як робили, аби довести ситуацію до такого стану. І діяти аналогічно, а може, і на випередження. Ми не можемо жити далі лише гаслами “Ганьба!” і “Слава!”, вишиванкою і співом гімну. Має бути докладно розпрацьована система впливу на наше населення, система преференцій. Та, на жаль, в Україні, з нашою симпатичною продажною інтелігенцією, це робити майже неможливо. Як тільки починається рух на захист мови, одразу від них чуємо: “А що я від цього буду мати?”, “А які мої преференції?”. Мало хто готовий піднятися над власним інтересом. Наше суспільство часом сварить Ірину Фаріон, але вона одна з тих, хто показав, що навіть ціною власного іміджу можна принципово обстоювати свої ідеї. На жаль, таких відданих фаріонів дуже мало, а фанфаронів дуже багато.

— А що мала би робити влада?

— Доки ми не підпорядкуємо собі владу у цих питаннях, доки вона не впустить у себе Україну і українську проблему, нічого не буде. Ми ніколи за останні роки не ставили публічно питання: “Хто ти, пане президент?”.

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/ukraine/192226-pavlo-hrytsenko-m...z-pokolinniam-viazhe-terytorii
16114623_1827235844196690_9152029190212119024_n (552x307, 18Kb)

Метки:   Комментарии (1)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Святослав_Киевский

ДЕРЖАВНОМОВНА ШИЗОФРЕНІЯ(РОЗДВОЄННЯ)

Воскресенье, 30 Января 2017 г. 00:02 (ссылка)

«Що означає словосполука «друга державна мова»? Вона означає, що ніби існує на цьому терені друга держава, — і не менше. Паралельна держава. Російськомовна держава. Тіньова держава, якій ніби належить левова частка мови, економіки, культури, історії, території віри, сумління і це є нещастя корінної нації. Проте таке явище в історії має більш виразну і бездоганну дефініцію – окупація».
Юрій Іллєнко. З книги «Криниця для спраглих. Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка».

Щойно з’явився законодавчий проект, який у якійсь мірі покликаний нормалізувати стан державної української мови, як п’ята колона – хазари і україноненависницька п’ята рускоязична колона впала в істерику. «В общєствє возмущініє, общєство і так расколото! У нас вайна! Ето агенти Путіна расшатівают ситуацію! У нас что – нєт пєрвоочєрєдних задач, что націоналісти снова витянулі провокаціонний вапрос са сваєй мовай?!». Ми запізнилися з законом на 26 років, з першого дня відвоювання Незалежності України. Ординомордор спрямувує колосальні ресурси, зусилля на продовження в Україні влади Кремля, вже під українськими прізвищами своєї агентури. Так зусиллями Кремля першим президентом став ідеолог сатанинського сіонізму-марксизму Леонід Макарович. І далі так само продовжувалось. З тимчасовим відступом на 2005 рік, але й Ющенка юди притруїли і прибрали до своїх рук. Сьогодні з глибин українського суспільства реанімується наша держава. І починається вона з мови. Там, де ми зберегли свою мову під різними окупантами, там ми зберегли Україну. Там, де засилля чужого, штучно створеної окупаційної говірки — язика – туди сьогодні вліз наш споконвічний ворог. Чужинецького язика в Україні до окупації, яка почалася 340 років тому, ніколи не було. Правда, і сам він щойно був згенерований юдоправославними ченцями для фіномовних племен Московії. І ходив тоді лише у Московитській «еліті», бо їхній корінний народ розмовляв своїми фінськими діалектами. Та ще татари, що з Ордою прийшли – татарською. Язик в Україну принесений на московитських штиках у українській крові, насильницьки насаджений нашому народу.

ЧУЖИЙ ЯЗИК В УКРАЇНІ – ЦЕ НЕНОРМАЛЬНО!!!
НЕНОРМАЛЬНУ СИТУАЦІЮ МИ ВИПРАВЛЯТИМЕМО.

Імперська братва, поселившись на землі українській, донедавна почувала себе на цій, чужій їй землі, як господарі. Поотримували пенсії(як військові переселені пенсіонери), шмати української землі, приватизували українське державне майно, займаючи керівні посади на підприємствах, у організаціях, де українці були швидше винятком. Все. Пора, господа, і честь знать. Хто з неукраїнців прийняв Україну душою як батьківщину – ласкаво просимо ставати українцями, хто ще не став, вчити і повсюдно користуватися лише українською, набувати українського менталітету, у кого є залишки чужого – збавлятися його. Тобто, ставати 100%-ми українцями. Бо все вороже московитське в Україні є все більше небажаним.

Ми, українці, не дискутуємо, як це роблять юдокремлемедіа в Україні, щодо нашого абсолютно природного права на виключно свою мову в нашій державі. У нас буде вся Україна україномовною. Знайте це і думайте, що вам робити, господа.

Нагадаю тим україноненависникам — хазарам типу льовочкіних, табачників, геращенків, авакових і іншим зайдам, що ненавидять все українське, перш за все нашу древню мову, які нишпорять по світу у пошуках прецедентів, аби виправдати і продовжити окупацію України, зокрема, язикову:
1. Канада — держава, де майже знищене корінне індіанське населення. Окуповували ті землі, що зараз є Канадою, дві держави з-за океану– спочатку Великобританія, потім Франція. Кожна вхопила свій шмат, який змогла. На тих шматках і утворено два анклави – англомовний і франкомовний – Квебек. Квебек – головний біль Канади, останній референдум мало не відірвав його від Канади – не діставало мізерії голосів. УКРАЇНА – МОНОЕТНІЧНА ДЕРЖАВА з державотворчим корінним українським етносом, який на своїй, Богом даній землі живе багато тисяч років.
2. Швейцарія – КОНФЕДЕРАТИВНА з 1848 року держава, що утворена на території трьох корінних етносів у свій час як оборонний союз від імперії юдейського правління, т.з. Габсбургів. Офіційними мовами Швейцарії є: німецька, французька, італійська та частково ретороманська. Кордони, близькі до сучасних, затверджено Віденським Конгресом у 1815 році. Відповідно до проживаючої корінної народности, вживається виключно відповідна мова. Навіть якщо ви їдете у потягу по Швейцарії, при пересіканні ним мовного кордону — обслуговування і розмови переходять на відповідну регіону мову.
3. Бельгія утворена на землях двох етносів – на її півночі і у центрі проживають фламандці, які мають рідну нідерландську мову, на півдні – французи з відповідними французькими говірками-діалектами. Повної єдності у Бельгії ніколи не було, в останній час єдиного народу де-факто не існує. Антагонізм між фламандською і французькою частиною є майже піковий. Поки що зберігається формальна конструкція держави, але перспектива поділу цієї держави не так далеко.

Тож заткніть свої пельки, господа українофоби, або забирайтеся вон з України зі своїм статутом. Здєсь вам нє там.

Метки:   Комментарии (1)КомментироватьВ цитатник или сообщество

Следующие 30  »

<українська мова - Самое интересное в блогах

Страницы: [1] 2 3 ..
.. 10

LiveInternet.Ru Ссылки: на главную|почта|знакомства|одноклассники|фото|открытки|тесты|чат
О проекте: помощь|контакты|разместить рекламу|версия для pda