Случайны выбор дневника Раскрыть/свернуть полный список возможностей
// // // // // //


Найдено 406 сообщений
Cообщения с меткой

одеса - Самое интересное в блогах

Следующие 30  »
Путешествуя_Украиной (Автор -Наталья_Ивушка)

Одесский Национальный Академический театр оперы и балета

Четверг, 29 Сентября 2016 г. 06:53 (ссылка)

Это цитата сообщения Loreleya-62 Оригинальное сообщение

Одесский Национальный Академический театр оперы и балета










Одесса удивительна и неподражаема! Этот молодой город, основанный всего-то в конце 18 века, практически с первых лет своего существования стал задавать тон культурной жизни всей страны, так что Одесский театр оперы и балета просто не мог не стать одной из основных достопримечательностей Украины.





 









0_2062ea_98d8a844_M (300x123, 41Kb)
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
plushewa

SovaPicnic 2016

Четверг, 29 Сентября 2016 г. 04:33 (ссылка)
md-eksperiment.org/afisha/u...0929041802


Агентство событий SOVA 15 и 16 октября зовет друзей на SovaPicnic: Собираем урожай.

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
plushewa

Алексей Вдовин

Пятница, 24 Сентября 2016 г. 02:29 (ссылка)
md-eksperiment.org/afisha/u...0924022636


АЛЕКСЕЙ ВДОВИН. ФЕСТИВАЛЬ КОНЧИТСЯ ЛЕТО | 14.10 | Терминал42

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Одеса. Приморський бульвар

Воскресенье, 07 Августа 2016 г. 09:59 (ссылка)

Приморський бульвар - один з символів Одеси і чи не головна вулиця історичного центру. Бульвар починається від Думської площі і закінчується біль Тещиного мосту за Воронцовським палацом. Бульвар прокладено на початку ХІХ століття на місці давньогрецького поселення VI–V століть до нашої ери. У 1764 році османи збудували тут фортецю Єні-Дунья, яку у 1793 році модернізували під керівництвом Франца де Воллана. З відсуванням кордонів Російської імперії до Дунаю фортеця стала непотрібною, і на її місце було прокладено Миколаївський бульвар. Бульвар, який у свій час носив назви Новий, Приморський, Міський, бульвар Фельдмана сьогодні являє собою добре збережений ансамбль класицистичної забудови уздовж берегу моря.


Знайомство з бульваром почнемо з Думської площі, на якій розташована будівля Міської Думи. Споруда будувалася з 1829 по 1837 роки, як будинок біржи. Після того, як на Італійській вулиці була збудована будівля Нової біржі, цю почали називати Старою біржею. Будинок зведено у стилі класицизму за проектом Франца Боффо і Грегоріо Торрічеллі.


Спочатку фасад будівлі прикрашали два ряди колон, за якими знаходився відкритий внутрішній дворик. Аби збільшити площу для біржових угод, у 1871-73 роках будинок біржі було перебудовано. Перепланування проводилася під керівництвом архітектора Ф. І. Моранді. Другий ряд колон був замінений стіною з парадним входом.


Над входом в встановлено годинник, виготовлений англійською фірмою "Сміт і сини" в 1868 році. Над годинником розташовані дві жіночі фігури — День і Ніч, які символізують вічність часу.


Ліворуч і праворуч від колон, у нішах, встановлені скульптури Меркурія і Церери, виконані одеським скульптором Луїджі Іоріні.


Після того, як у 1899 році біржа була перенесена до нової споруди, в будівлі розташувалася Міська Дума. Сьогодні тут перебуває Одеська міська рада.




Від Думської площі до Воронцовського палацу в один ряд вишукувалося 15 класицистичних будинків. Незважаючи на нібито один стиль, кожний будинок - неповторний.

Будинок Магнера (1904-1905 рр.) та будинок Маюрова (1827–1828 роки):


Готель "Лондонський" (палац Лапухіна), 1827 рік, перебудова 1851 та 1898–1899 років:




Будинок Родоконакі, 1823–1825 роки:


Палац Шидловського, 1829–1830 роки:


Посередині Приморський бульвар обриває Катерининська вулиця. Якщо подивитися наліво, побачимо пам'ятник "Дюку", направо - Потемкінські сходи. Пам'ятник Арману Емманюелю Софія Септіманія де Віньєро дю Плессі, герцогу д'Егільону, герцогу де Фронсаку, герцогу де Рішельє (у простонародді - Дюку) був відкритий 22 квітня 1828 року.




Площу, де стоїть "Дюк", фланкують два майже однакових будинки в стилі класицизму. Зліва - будинок Завадовського (готель "Петербурзький"), 1830 рік:


Праворуч - будинок Присутствених місць, 1827 - 1830 рр.:


Від пам'ятника герцогу де Рішельє до морського вокзалу прямують знамениті Потьомкинські сходи. Вони були спроектовані в 1825 році архітекторами Франческо Боффо, Аврамом Мельниковим і Потьє, а побудовані в 1837–1841 інженерами Уоптоном і Морозовим. Князь Воронцов розпорядився побудувати сходи в подарунок своїй дружині Єлизаветі, вони коштували місту 800 тис. рублів.


Потьомкинські (Рішельєвські, Гігантські) сходи раніше мали рівно 200 сходинок, зараз - 192. Довжина сходів — 142 метри, вони побудовані перспективно — їх нижня частина (довжиною 21,7 м) значно ширше верхньої частини (12,5 м), завдяки чому при погляді зверху сходів складається враження однакової ширини на всьому їх протязі.


Вид на Потьомкінські сходи та Приморський бульвар від Морського вокзалу:


Частина Приморського бульвару від пам'ятника "дюку" до Воронцовського палацу:




Будинок Серато і Верані, 1824–1826 роки:


Будинок прибутковий Лерхе, 1823–1826 роки:






Одна з найвідоміших пам'яток Одеси - палац графа Воронцова - також розташований на Приморському бульварі. Комплекс споруд палацу Воронцова замикає перспективу Приморського бульвару з північно-західного боку і є однією з найважливіших архітектурних та розпланувальних домінант приморської частини міста. До складу споруд комплексу, які утворюють садибу, входять палац, стайні, бельведер. Комплекс споруджувався у 1824-1834 рр. за проектом архітектора Ф.Боффо для генерал-губернатора Новоросії графа Михайла Воронцова: у 1824-1827 рр. побудовано палац, у 1826-1829 рр. - решту споруд та так званий Орловський флігель, який прилягав до палацу (не зберігся).


Палац, побудований у формах класицизму, являє собою двоповерховий, на підвалах та стилобаті, призматичний об’єм з центральним гранчастим ризалітом-напівротондою на північному фасаді та бічним ризалітом - на західному. На рівні 1-го поверху південний фасад та південно-західний ріг палацу оперезує відкрита колонна галерея тосканського ордера (первісно - зимовий сад). Входи з заходу (головний) та зі сходу виділені портиками (східний - з тричетвертних колон великого іонічного ордера). На 1-му поверсі розміщені анфіладно сполучені парадні зали, на 2-му - житлові приміщення, у підвалах - кухня, господарські приміщення, льохи. Перекриття - дерев’яні, балкові, склепіння перекривають бібліотеку на 1-му поверсі і суцільно - приміщення підвалів. Стіни муровані з черепашнику й потиньковані.


З урахуванням сприйняття з боку моря північний та східний фасади вирішені монументально, а південний та західний - більш камерно. Колонна галерея та портик головного входу надають споруді південного колориту, який підсилено балюстрадним парапетом над класицистичним з модильйонами карнизом. Виявленню виразності будівлі сприяють вишукані пластика та малюнок іонічної колонади східного портика, орнаментованого фриза, барельєфів-вставок тощо.




Стайні, що замикають подвір’я з півдня, вирішені у формах класицизму. Будівля - півтораповерхова, на підвалах, дугоподібна (на чверть кола) у плані. Бічні частини займають великі приміщення зального типу; центральна частина - господарського призначення; поперечну вісь фіксують міжповерхові сходи, а на фасадах - входи. Стіни муровані з блоків черепашнику; фасади потиньковані. Центрально-осьову симетрію головного фасаду фіксує чотириколонний портик тосканського ордера з масивним антаблементом. Ритм великих півциркульних вікон 1-го поверху підтриманий дрібними прорізами напівповерху над ними.


Брама садиби Воронцових:


На краю прибережного обриву розташований бельведер (колонада). Він є одним із силуетних акцентів морського фасаду міста. Дугоподібний (на чверть кола) у плані, він має вигляд розташованої на стилобаті колонади з десяти пар колон тосканського ордера, які несуть класицистичний повного профілю антаблемент під двосхилим дахом з трикутними фронтонами на причілках. Матеріал - блоки черепашнику з потинькуванням; дах укритий покрівельною сталлю.




Фонтан:




Палац і бельведер:


Закінченням Приморського бульвар є Тещин міст, який прокладений через урвище, по якому проходить Військовий узвіз. Міст був зведений в 1968-1969 рр. за проектом архітектора Рашель Володимирської і інженера Кириєнка. Міст є маленькою копією моста герцогині Шарлоти в Люксембурзі. За легендою, по цьому мосту нібито ходив в 70-ті роки у гості до тещі тодішній керівник області - перший секретар обкому партії Михайло Синиця. Злі язики стверджують, що місту ця коштовна конструкція, що практично не має ніякого комунікаційного значення, знадобилася зважаючи на любов тодішнього комуністичного начальника міста до тещиних млинців. А оскільки зять жив на Приморському бульварі, а його теща - на вулиці Гоголя через балку, то променад в п'ятсот метрів окружним шляхом по Сабаніївському мосту здавався керівникові Одеси нестерпно довгим. Так і з'явилася ідея створення прямого пішохідного сполучення.


За Тещиним мостом починається бульвар Жванецького, що є фактично продовженням Приморського бульвару. Відразу за мостом є так званий "Куточок старої Одеси" - міні-музей просто неба, який може розповісти трохи про історію міста. Це місце, де зібрані деякі цікаві експонати: оригінальної форми альтанка, горбатий місток з ажурною гратами, скульптурні прикраси, грифон чавунного художнього лиття, колодязь середини XIX століття.


Тут же розташований Шахський палац, про який є окремий матеріал.


В кінці бульвару стоїть пам'ятник Помаранчу, що врятував Одесу. Після всходу на престол імператор Павло I, що мав важкі стосунки з матір'ю (Катериною ІІ). Будівельну експедицію в місті ліквідували, адмірала де Рібаса викликали в Петербург, відірвавши від справ, а перший містобудівничий Одеси Франц де Воллан (1752–1818) втратив посаду. На щастя, в місті залишились члени магістрату, що не втратили ініціативи і вдалися до дипломатичних заходів. Магістрат зібрався на нараду 9 січня 1800 р. і зголосився надіслати царю посланця з клопотаннями і великим "подарунком". Дочекавшись прибуття в місто вантажу з помаранчами, магістрат сплатив його вартість і, відібравши найкращі 3.000, відіслав імператору з запевненням в вірності і з проханням надати кредит на добудову порту. Адже від нього залежав добробут міста і його розвиток. Дипломатичний хід удався. І імператор скасував свої ж заборони і надав магістрату і кредит у 250.000 рублів, і права на розбудову порту і міста на майбутні 14 років. Так Одесу врятували помаранчі.


Приморський бульвар вночі:



Інші статті про Одесу:
Готель Бристоль
Нова біржа
Палац Абази
Пасаж
Палац Бжозовського (Шахський палац)
Вулиця Ланжеронівська
Французький бульвар
Ланжерон
Приморський бульвар

http://andy-travelua.livejournal.com/519838.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Одеса. Приморський бульвар

Воскресенье, 07 Августа 2016 г. 09:59 (ссылка)

Приморський бульвар - один з символів Одеси і чи не головна вулиця історичного центру. Бульвар починається від Думської площі і закінчується біль Тещиного мосту за Воронцовським палацом. Бульвар прокладено на початку ХІХ століття на місці давньогрецького поселення VI–V століть до нашої ери. У 1764 році османи збудували тут фортецю Єні-Дунья, яку у 1793 році модернізували під керівництвом Франца де Воллана. З відсуванням кордонів Російської імперії до Дунаю фортеця стала непотрібною, і на її місце було прокладено Миколаївський бульвар. Бульвар, який у свій час носив назви Новий, Приморський, Міський, бульвар Фельдмана сьогодні являє собою добре збережений ансамбль класицистичної забудови уздовж берегу моря.


Знайомство з бульваром почнемо з Думської площі, на якій розташована будівля Міської Думи. Споруда будувалася з 1829 по 1837 роки, як будинок біржи. Після того, як на Італійській вулиці була збудована будівля Нової біржі, цю почали називати Старою біржею. Будинок зведено у стилі класицизму за проектом Франца Боффо і Грегоріо Торрічеллі.


Спочатку фасад будівлі прикрашали два ряди колон, за якими знаходився відкритий внутрішній дворик. Аби збільшити площу для біржових угод, у 1871-73 роках будинок біржі було перебудовано. Перепланування проводилася під керівництвом архітектора Ф. І. Моранді. Другий ряд колон був замінений стіною з парадним входом.


Над входом в встановлено годинник, виготовлений англійською фірмою "Сміт і сини" в 1868 році. Над годинником розташовані дві жіночі фігури — День і Ніч, які символізують вічність часу.


Ліворуч і праворуч від колон, у нішах, встановлені скульптури Меркурія і Церери, виконані одеським скульптором Луїджі Іоріні.


Після того, як у 1899 році біржа була перенесена до нової споруди, в будівлі розташувалася Міська Дума. Сьогодні тут перебуває Одеська міська рада.




Від Думської площі до Воронцовського палацу в один ряд вишукувалося 15 класицистичних будинків. Незважаючи на нібито один стиль, кожний будинок - неповторний.

Будинок Магнера (1904-1905 рр.) та будинок Маюрова (1827–1828 роки):


Готель "Лондонський" (палац Лапухіна), 1827 рік, перебудова 1851 та 1898–1899 років:




Будинок Родоконакі, 1823–1825 роки:


Палац Шидловського, 1829–1830 роки:


Посередині Приморський бульвар обриває Катерининська вулиця. Якщо подивитися наліво, побачимо пам'ятник "Дюку", направо - Потемкінські сходи. Пам'ятник Арману Емманюелю Софія Септіманія де Віньєро дю Плессі, герцогу д'Егільону, герцогу де Фронсаку, герцогу де Рішельє (у простонародді - Дюку) був відкритий 22 квітня 1828 року.




Площу, де стоїть "Дюк", фланкують два майже однакових будинки в стилі класицизму. Зліва - будинок Завадовського (готель "Петербурзький"), 1830 рік:


Праворуч - будинок Присутствених місць, 1827 - 1830 рр.:


Від пам'ятника герцогу де Рішельє до морського вокзалу прямують знамениті Потьомкинські сходи. Вони були спроектовані в 1825 році архітекторами Франческо Боффо, Аврамом Мельниковим і Потьє, а побудовані в 1837–1841 інженерами Уоптоном і Морозовим. Князь Воронцов розпорядився побудувати сходи в подарунок своїй дружині Єлизаветі, вони коштували місту 800 тис. рублів.


Потьомкинські (Рішельєвські, Гігантські) сходи раніше мали рівно 200 сходинок, зараз - 192. Довжина сходів — 142 метри, вони побудовані перспективно — їх нижня частина (довжиною 21,7 м) значно ширше верхньої частини (12,5 м), завдяки чому при погляді зверху сходів складається враження однакової ширини на всьому їх протязі.


Вид на Потьомкінські сходи та Приморський бульвар від Морського вокзалу:


Частина Приморського бульвару від пам'ятника "дюку" до Воронцовського палацу:




Будинок Серато і Верані, 1824–1826 роки:


Будинок прибутковий Лерхе, 1823–1826 роки:






Одна з найвідоміших пам'яток Одеси - палац графа Воронцова - також розташований на Приморському бульварі. Комплекс споруд палацу Воронцова замикає перспективу Приморського бульвару з північно-західного боку і є однією з найважливіших архітектурних та розпланувальних домінант приморської частини міста. До складу споруд комплексу, які утворюють садибу, входять палац, стайні, бельведер. Комплекс споруджувався у 1824-1834 рр. за проектом архітектора Ф.Боффо для генерал-губернатора Новоросії графа Михайла Воронцова: у 1824-1827 рр. побудовано палац, у 1826-1829 рр. - решту споруд та так званий Орловський флігель, який прилягав до палацу (не зберігся).


Палац, побудований у формах класицизму, являє собою двоповерховий, на підвалах та стилобаті, призматичний об’єм з центральним гранчастим ризалітом-напівротондою на північному фасаді та бічним ризалітом - на західному. На рівні 1-го поверху південний фасад та південно-західний ріг палацу оперезує відкрита колонна галерея тосканського ордера (первісно - зимовий сад). Входи з заходу (головний) та зі сходу виділені портиками (східний - з тричетвертних колон великого іонічного ордера). На 1-му поверсі розміщені анфіладно сполучені парадні зали, на 2-му - житлові приміщення, у підвалах - кухня, господарські приміщення, льохи. Перекриття - дерев’яні, балкові, склепіння перекривають бібліотеку на 1-му поверсі і суцільно - приміщення підвалів. Стіни муровані з черепашнику й потиньковані.


З урахуванням сприйняття з боку моря північний та східний фасади вирішені монументально, а південний та західний - більш камерно. Колонна галерея та портик головного входу надають споруді південного колориту, який підсилено балюстрадним парапетом над класицистичним з модильйонами карнизом. Виявленню виразності будівлі сприяють вишукані пластика та малюнок іонічної колонади східного портика, орнаментованого фриза, барельєфів-вставок тощо.




Стайні, що замикають подвір’я з півдня, вирішені у формах класицизму. Будівля - півтораповерхова, на підвалах, дугоподібна (на чверть кола) у плані. Бічні частини займають великі приміщення зального типу; центральна частина - господарського призначення; поперечну вісь фіксують міжповерхові сходи, а на фасадах - входи. Стіни муровані з блоків черепашнику; фасади потиньковані. Центрально-осьову симетрію головного фасаду фіксує чотириколонний портик тосканського ордера з масивним антаблементом. Ритм великих півциркульних вікон 1-го поверху підтриманий дрібними прорізами напівповерху над ними.


Брама садиби Воронцових:


На краю прибережного обриву розташований бельведер (колонада). Він є одним із силуетних акцентів морського фасаду міста. Дугоподібний (на чверть кола) у плані, він має вигляд розташованої на стилобаті колонади з десяти пар колон тосканського ордера, які несуть класицистичний повного профілю антаблемент під двосхилим дахом з трикутними фронтонами на причілках. Матеріал - блоки черепашнику з потинькуванням; дах укритий покрівельною сталлю.




Фонтан:




Палац і бельведер:


Закінченням Приморського бульвар є Тещин міст, який прокладений через урвище, по якому проходить Військовий узвіз. Міст був зведений в 1968-1969 рр. за проектом архітектора Рашель Володимирської і інженера Кириєнка. Міст є маленькою копією моста герцогині Шарлоти в Люксембурзі. За легендою, по цьому мосту нібито ходив в 70-ті роки у гості до тещі тодішній керівник області - перший секретар обкому партії Михайло Синиця. Злі язики стверджують, що місту ця коштовна конструкція, що практично не має ніякого комунікаційного значення, знадобилася зважаючи на любов тодішнього комуністичного начальника міста до тещиних млинців. А оскільки зять жив на Приморському бульварі, а його теща - на вулиці Гоголя через балку, то променад в п'ятсот метрів окружним шляхом по Сабаніївському мосту здавався керівникові Одеси нестерпно довгим. Так і з'явилася ідея створення прямого пішохідного сполучення.


За Тещиним мостом починається бульвар Жванецького, що є фактично продовженням Приморського бульвару. Відразу за мостом є так званий "Куточок старої Одеси" - міні-музей просто неба, який може розповісти трохи про історію міста. Це місце, де зібрані деякі цікаві експонати: оригінальної форми альтанка, горбатий місток з ажурною гратами, скульптурні прикраси, грифон чавунного художнього лиття, колодязь середини XIX століття.


Тут же розташований Шахський палац, про який є окремий матеріал.


В кінці бульвару стоїть пам'ятник Помаранчу, що врятував Одесу. Після всходу на престол імператор Павло I, що мав важкі стосунки з матір'ю (Катериною ІІ). Будівельну експедицію в місті ліквідували, адмірала де Рібаса викликали в Петербург, відірвавши від справ, а перший містобудівничий Одеси Франц де Воллан (1752–1818) втратив посаду. На щастя, в місті залишились члени магістрату, що не втратили ініціативи і вдалися до дипломатичних заходів. Магістрат зібрався на нараду 9 січня 1800 р. і зголосився надіслати царю посланця з клопотаннями і великим "подарунком". Дочекавшись прибуття в місто вантажу з помаранчами, магістрат сплатив його вартість і, відібравши найкращі 3.000, відіслав імператору з запевненням в вірності і з проханням надати кредит на добудову порту. Адже від нього залежав добробут міста і його розвиток. Дипломатичний хід удався. І імператор скасував свої ж заборони і надав магістрату і кредит у 250.000 рублів, і права на розбудову порту і міста на майбутні 14 років. Так Одесу врятували помаранчі.


Приморський бульвар вночі:



Інші статті про Одесу:
Готель Бристоль
Нова біржа
Палац Абази
Пасаж
Палац Бжозовського (Шахський палац)
Вулиця Ланжеронівська
Французький бульвар
Ланжерон
Приморський бульвар

http://andy-travelua.livejournal.com/519838.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Одеса. Ланжерон

Суббота, 06 Августа 2016 г. 09:24 (ссылка)

Ланжерон - невеликий район, розташований на однойменному мисі на схід від історичного центру Одеси в районі парку Шевченка і Карантину. Назву мис дістав від імені Луї Олександра Андре де Ланжерона - генерал-губернатора Малоросійського краю, дача якого була розташована саме на цьому мисі. Сьогодні навколо мису крім парку з атракціонами і пляжу розташовані стадіон "Чорноморець", залишки Одеської фортеці та декілька вілл і особняків кінці ХІХ - початку ХХ століття.


Найвідомішою пам'яткою цього району є арка Ланжерона. Це все, що залишилося від дачі графа, яка було збудована у 1820-ті роки. З часом ця назва абсолютно відірвалася і від поняття дача, і від імені її власника, і стала використовуватись для прилеглого мису і пляжу.


Витончена арка з рясним ліпленням - єдине, що збереглося від дачі Ланжерона. Арка має шість прольотів, побудована в 1830 році за рік до смерті графа.




На території мису в парку Шевченка розташований Одеський Карантин - фортифікаційні укріплення, які являють собою башту з аркадою. На початку XIX століття при розбудові міста, приділено увагу необхідності організації карантину товарів та пасажирів на території фортеці, прибулих до Одеського порту. Карантин був завершений у 1807 році на основі Одеської фортеці.


Від всіх будівель карантину збереглася лише Порохова башта, фрагмент аркади, також залишки стін вздовж приморських схилів і руїни Сторожової башти. Башта округла, на ступінчастому цоколі із підвалом, перекрита зімкненим зводом, вікна стрільчасті. Порохова башта і аркада мають статус пам'ятки культурної спадщини України.


Аркада має загальну довжину 76,4 м, складена із вапняку на вапновому розчині:


З Карантину добре видно Одеський морський торгівельний порт:


В порту можна побачити червоні пакгаузи - споруди, збудовані на початку ХХ століття з червоної цегли. Вони були призначені для складу і зберігання товарів. Пакгаузи були споруджені згідно з останнім словом техніки, пожежостійкими і багатими на різні технічними пристосування:




Якщо дивитися з Карантину в бік моря, увагу приверне симпатичний дерев'яний будиночок з баштою, який час називають "дачею Ланжерона". Насправді ж, це споруджена у 1903 році за ініціативою Імператорського Всеросійського Суспільства Порятунку на водах рятувальна станція:




На крайній точці мису в кінці Алеї Слави стоїть пам'ятник невідомому матросу, 1960 р.:


Атракціони в парку Шевченка на Ланжероні:


Від Ланжероду в південно-західному напрямку розпочинається Лідерсівський бульвар, на якому розташовано декілька гарних вілл і особняків.

Особняк Брайкевича, 1907 рік (Лідерсівський бул., 3):


Особняк Масса, 1850-і роки (Лідерсівський бул., 11):


Дача Маразлі, 1880-і роки (Лідерсівський бул., 13):




Будинок в стилі неоготики, в якому у 1867-1876 рр. жив П.П. Шмідт (Лідерсівський бул., 17):

http://andy-travelua.livejournal.com/519651.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Одеса. Французький бульвар

Воскресенье, 31 Июля 2016 г. 10:13 (ссылка)

Французький бульвар - незвіданий клондайк для мандрівника-гурмана. Бульвар більше трьох кілометрів тягнеться вздовж чорноморського узбережжя з півночі на південь і з'єднує історичний центр Одеси з Аркадією через Отраду і Малий Фонтан. З початку ХІХ століття він мав назву Хуторська дорога, згодом називався Малофонтанською дорогою, Малоаркадіївською дорогою. У 1901 році вулиця була перейменована на Французький бульвар на честь візиту імператора Ніколая II у Францію, у ході якого було розпочало військовий союз двох країн. З XIX століття тут селилися найбагатші жителі Одеси, тому і сьогодні тут лишилося багато заміських будинків, палаців, вілл та особняків. Будинки будували знамениті одеські архітектори, як Адольф Мінкус, Микола Толвінський, Федір Троуп'янський тощо. Від залізничного вокзалу до бульвару можна доїхати на трамваї № 5.


Почнемо прогулянку бульваром від Італійського бульвару. Будинок З'їзду Світових суддів (Французький бульвар, 1а) у стилі пізнього модерну, 10-ті роки ХХ ст.:


Особняк Михайлова (Французький бульвар, 5) - дуже малелький, але симпатичний будоночок, який привертає увагу, передусім, шедевральною різьбленою дверрю:






Мавританська арка, що веде з Французького бульвару до пляжу "Отрада", була збудована на початку ХХ століття за проектом архітектора В.Шмідта. Дорога пад аркою вела до дачі Катерини Жданової.


Особняк Котляревського (Французький бульвар, 19):


Будинок Барбариго (Французький бульвар, 21а), збудований у 1893 році, нагадує закопанський стиль:


Будинок Удільного Відомства, друга половина ХІХ ст., арх. Лев Влодек (Французький бульвар, 10):








Дача Якова Рабіновича (Французький бульвар, 27), від якої залишилися лише паркан та брама з кордигардією:


Палац Олени Демідової, графіні Сан-Донато (Французький бульвар 31-33). Зараз знаходиться на території Одеської кіностудії:


Флігель садиби Демідової:


Парадний в'їзд на садибу (Одеську кіностудію)


Дача Макареско (Французький бульвар, 37):






Дача Анатра, 1913 рік, арх. Юрій Дмитренко (Французький бульвар, 28):




Брама заводу Шампанських вин (Французький бульвар, 32):


Арка Південно-російського товариства виноробтва, зараз - завод Шампанських вин (Французький бульвар, 36):


Дегустраційна зала заводу Шампанських вин (Французький бульвар, 36):


Дача Бруна, поч.ХХ ст. (Французький бульвар, 63):


Брама садиби Параскева (Французький бульвар, 40, сан. "Аркадія"):


Вілла Параскева, 1891-92 роки, арх. Павло Клейн (Французький бульвар, 40, сан. "Аркадія"):












Будинок міського Гідропатичного закладу (водолікарня), (Французький бульвар, 40, сан. "Аркадія"):




Будинок міської санаторії, кін ХІХ ст. (Французький бульвар, 40, сан. "Аркадія"):


Один з будинків міської санаторії з елементами фахверку (Французький бульвар, 40, сан. "Аркадія"):






Дача Маврокордато (Французький бульвар, 42):







Парк дачі Маврокордато:


Огорожа дачі Маврокордато (Французький бульвар, 42):


Брама дачі Маврокордато (Французький бульвар, 42):


Церква св. мучеників Андріана і Наталії, 1897 рік (Французький бульвар, 46):


Дача Бродського, 1896-98, арх. Адольф Мінкус (пер. Верещагіна, санаторій ім. Чкалова):


Дача Е.Шехтер, кін. ХІХ ст., архітектор Павло Клейн (пер. Верещагіна, санаторій ім. Чкалова):






Фонтан на території дачі Єгорова (пер. Верещагіна, санаторій ім. Чкалова):


Санаторний корпус, побудований в 30-ті роки на місці дачі Єгорова:


Дача Ашкеназі, 1901 рік (пер. Верещагіна, санаторій ім. Чкалова):






Дача Матринової, 30-ті роки ХІХ ст. (Французький бульвар, 48, Ботанічний сад):


При підготовці матеріалу використано сайт Сергія Котелка "Подорожуючи історією": http://sergekot.com

Інші статті про Одесу:
Готель Бристоль
Нова біржа
Палац Абази
Пасаж
Палац Бжозовського (Шахський палац)
Вулиця Ланжеронівська

http://andy-travelua.livejournal.com/517624.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Одеса. Вулиця Ланжеронівська

Суббота, 30 Июля 2016 г. 11:03 (ссылка)

Міфи формують уявлення про місто. Іноді спотворюючи об'єктивність. Так, Одеса приречена на те, що символом міста є вулиця Дерибасівська. Чому так і хто це придумав, вже не важливо. Хто любить і цікавиться Одесою, добре знає, що будь-яка вулиця навколо Дерибасівської дасть їй фори за цікавістю розташованій на ній історичних об'єктів. Одна з них - це Ланжеронівська, яка прокладена паралельно Дерибасівській ближче до моря. За кількістю архітектурних пам'яток з Ланжеронівською може конкурувати її сусідка Італійська вулиця (Пушкінська). На Ланжеронівській розташована відома на весь світ Одеська опера, французький сквер Пале-Рояль, неоготичний палац Вітта, палац Гагаріна з двориком скульптур, багато фешенебельних і насиченим декором будинків кінця ХІХ - початку ХХ століття.


З дна Одеси - Деволанівського узвозу до Ланжеронівської веде пішохідний Ланжеронівський узвіз:


На узвозі - пам'ятний знак на честь засновника Одеського порту Франца де Волана:


Ланжеронівська вулиця є однією із найстаріших в Одесі. Саме тут 22 серпня 1794 року був закладений перший будинок сучасної Одеси - будинок генерал-поручника князя Григорія Волконського. Перша згадка про Ланжеронівську з'явилася у 1817 році, коли вона дістала свою сучасну назву. Луї де Ланжерон також мав дім на цій вулиці, за адресою Ланжеронівська 21. За радянських часів, з 1920 по 1991 роки, вулиця була названа на честь революціонера Ласточкіна, однак із здобуттям Україною незалежності вулиці було повернено історичну назву.

Панорама Ланжеронівської:


З боку узвозу Ланжеронівська розпочинається шедевром неоготики - рожевим палацом Вітта (Ланжеронівська, 1). Палац був збудований у першій половині 19 століття для Івана Вітта - ключової фігури російської розвідки у війні 1812 року.


В радянський період та в перші роки незалежності в палаці перебувало Чорноморське морське пароплавства. В моєму житті палац Вітта також відігравав певну роль. Тут зараз розташовується Адміністрація морських портів України. Під час мого перебування на посаді заступника Міністра інфраструктури раз на два тижні я бував тут, проводячи наради з керівництвом морської галузі країни та керівниками морських портів.




Напроти палацу Вітта знаходиться палац князів Гагаріних (Ланжеронівська, 2), збудований архітектором Людвігом Оттоном в 1842–1850 рр. в стилі класицизму. В палаці розташований художній музей. З боку вулиці палац не вражає:


З боку двору палац відрізняється напівциркульними баштами, прикрашеними пілястрами:


Палацовий флігель:


Палац має дуже симпатичний дворик, в якому розташований сад мистецтв. Вхід у дворик не дешевий - 50 грн.


Сад мистецтв являє собою художню експозицію сучасної скульптури, яка символізує образ Одеси. У пам'ятниках, встановлених в експозиції, втілені образи літературних героїв творів про Одесу, одеського міського фольклору, літературних класиків минулого і сучасності, чия доля була пов'язана з Одесою. На сьогодні тут можна побачити більше десятка скульптур: "Рабінович", "Пам'ятник прийдешньому одеському генієві", "Одеса-мама", "Антилопа Гну", "Сашка-музикант", "Джинсовий Дюк", "Одесит Миша", "Зелений фургон", "Пам'ятник невідомому читачеві", "Шаланди, повна кефаль", "Птах-трійка" (пам'ятник Н.В. Гоголеві), "Час великих очікувань" (Пам'ятник К. Паустовскому) і пам'ятник Ильфу і Петрову.


















Майже напроти - житловий будинок Лідерса, 1820-ті роки (Ланжеронівська, 3):


На роді з Думською площею привертає увагу класицистична будівля Археологічного музею (вул. Ланжеронівська, 4), зведена у 1883 році. Тут працювало Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей, що мало право вести розкопки на півдні Російської імперії.


Перед будівлею Археологічного музею - мармурова скульптурна група “Лаокоон”. Скульптуру виготовлено

http://andy-travelua.livejournal.com/516459.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Путешествуя_Украиной (Автор -Наталья_Ивушка)

Трансформаторні будки по-одеськи

Среда, 27 Июля 2016 г. 11:49 (ссылка)


13619806_742939735848424_1419028167085123192_n (578x385, 218Kb)13781959_742939752515089_1086537647212623373_n (700x464, 385Kb)



13631546_742939639181767_3638806347581470730_n (608x395, 218Kb)



Читать далее...
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
plushewa

Фестиваль КОТОФЕСТ 2016

Воскресенье, 25 Июля 2016 г. 01:52 (ссылка)
md-eksperiment.org/afisha/u...0725014957


Фестиваль актуального искусства КОТОФЕСТ OPEN - AIR. 2 дня и 2 ночи (6 и 7 августа) – в атмосфере праздника гармонии, счастья, творчества, свободы от обыденности

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
plushewa

Маяк Fest 2016

Понедельник, 27 Июня 2016 г. 17:14 (ссылка)
md-eksperiment.org/afisha/u...0627171235


Маяк Fest 2016 в Одессе!

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество

Следующие 30  »

<одеса - Самое интересное в блогах

Страницы: [1] 2 3 ..
.. 10

LiveInternet.Ru Ссылки: на главную|почта|знакомства|одноклассники|фото|открытки|тесты|чат
О проекте: помощь|контакты|разместить рекламу|версия для pda