Случайны выбор дневника Раскрыть/свернуть полный список возможностей


Найдено 553 сообщений
Cообщения с меткой

каньон - Самое интересное в блогах

Следующие 30  »
lenov_ru

INFINITE SKATER v 2.0.2 Мод (Developer Menu Unlocked) » Клуб пользователей планшетов на ANDROID / Lenovo IdeaTab A2109 8GB / Samsung Galaxy Tab 2 7.0 / Asus Transformer TF700T / NVIDIA Tegra 3

Пятница, 22 Апреля 2016 г. 09:19 (ссылка)
lenov.ru/games/24896-infini...ocked.html


INFINITE SKATER - классический ранер в котором сделан упор на привлечение геймеров не с помощью геймплейных фишек и оригинальных находок, а используя красивую графику, интересный дизайн и ча

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
goddeesofvictory

Фьядрарглйуфур - один из самых красивых каньонов в Исландии

Среда, 30 Марта 2016 г. 09:21 (ссылка)

Это цитата сообщения ЖЕНСКИЙ_БЛОГ_РУ Оригинальное сообщение

Фьядрарглйуфур - один из самых красивых каньонов в Исландии




4121583_0_13ccc5_cc0ef5c2_orig (700x467, 355Kb)



Этот красивейший каньон Исландии со сложнопроизносимым названием расположен на юго-востоке скалистого острова, укрыт пышной растительностью и буквально уносит туристов в сказочное путешествие. Каньон Фьядрарглйуфур (Fjaðrárgljúfur) простирается в нескольких километрах от одного из самых красивых мест в мире – Киркьюбаерклаустур (Kirkjubaerklaustur). Давайте рассмотрим его подробнее ...



далее
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Неизвестная_Планета (Автор -ЖЕНСКИЙ_БЛОГ_РУ)

Фьядрарглйуфур - один из самых красивых каньонов в Исландии

Вторник, 29 Марта 2016 г. 16:18 (ссылка)


4121583_0_13ccc5_cc0ef5c2_orig (700x467, 355Kb)



Этот красивейший каньон Исландии со сложнопроизносимым названием расположен на юго-востоке скалистого острова, укрыт пышной растительностью и буквально уносит туристов в сказочное путешествие. Каньон Фьядрарглйуфур (Fjaðrárgljúfur) простирается в нескольких километрах от одного из самых красивых мест в мире – Киркьюбаерклаустур (Kirkjubaerklaustur). Давайте рассмотрим его подробнее ...



далее
Метки:   Комментарии (2)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Трииночка

Красная поляна. Сочи

Вторник, 22 Марта 2016 г. 23:07 (ссылка)


Красная поляна. Сочи



Горные пейзажи Красной Поляны Горные пейзажи Красной Поляны горные пейзажи красной поляны



Читать далее...
Метки:   Комментарии (36)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Карвасари

Воскресенье, 31 Января 2016 г. 12:08 (ссылка)

Карвасари - найвідоміше передмістя Кам'янця-Подільського. Його бачили всі, хто бував у місті. Бачили в основному зверху - з Замкового мосту. Але спускається в історичне передмістя мало хто: одних лякає відверто страхітлива дерев'яна кладка через Смотрич - випробування не з приємних для немісцевого, інших - некомфорт виснажливого підйому назад, до Старого міста. Але того, хто відважиться, чекає зворушливі враження: єдина в Кам'янці дерев'яна Хрестовоздвиженська церква, скелясті стіни каньйону річки Смотрич, нависаюча громадина Старої фортеці та патріархальне життя старих Карвасарів.

Незвичайна для України назва "Карвасари" має, очевидно, турецьке коріння. Вона походить від слова "караван-сарай" — постоялий двір зі складом для товарів, який служив пристановищем для приїжджих купців і мандрівників. Народна легенда ототожнює передмістя з "курвою Сарою", колись відомою на весь Кам'янець.




У XV-XVI століттях Кам'янець вів значну торгівлю зі Сходом, тож через місто проїжджали турецькі, волоські та інші купці. У 1543 р. польський король Сигізмунд I розпорядився, щоб ці купці, їдучи в Литву, Москву чи Львів, не обминали би Кам'янця, де з них вимагали мито. А оскільки в Кам'янці, внаслідок королівських привілеїв, торгівлю вели фактично тільки вірмени, то сторонні купці могли перебувати лише під стінами міста. Є підстави думати, що в другій половині XVI ст. кам'янецький староста Матвій Влодек, бажаючи розвинути зовнішню торгівлю Кам'янця, але, не маючи змоги здолати завзятість вірменських купців, призначив місцевість, де нині розкинулися Карвасари, для зберігання товарів тих східних купців, що тимчасово сюди прибували. Тому тут було влаштовано комору для таких товарів - так званий караван-сарай. Звідси й походить назва поселення, що тут з'явилося, - Карвасари. Проте на першу згадку цієї назви ми натрапляємо тільки в другій половині XVII ст.


Турки, захопивши 1672 р. Кам'янець-Подільський, застали на Карвасарах церкву та кілька будинків, в яких тоді й поселилися татари-липки. Ці нові поселенці дуже дошкуляли християнському населенню околиць. Тож польський полководець, а згодом король Польщі Ян Собеський, а також його підлеглі, часто затіваючи походи на Кам'янець, намагалися душити цих хижаків прямісінько в їх гніздах. Так було, наприклад, восени 1673 р.


На початку XVIII ст. Карвасари довго не заселялися. Якесь життя тут заворушилося тільки тоді, коли біля турецького мосту було влаштовано два борошномельні млини: один - на кошти старости, а другий - міста. Оскільки торгівля борошном давала тоді великі прибутки, то на Карвасарах одразу ж стали селитися євреї. Турецька залога Хотина користувалася тільки кам'янецьким борошном. Але право вивозити борошно на бессарабський берег належало комендантові Кам'янця, а якщо хтось самовільно перевозив борошно, то такого зухвальця карали смертною стратою. Крім того, євреїв вабила сюди й звичайна торгівля: в місті вони не мали права поселятися, але, заплативши в міській брамі певну суму, могли проводити в місті кілька годин і збувати тут свої товари та ремісничі вироби на вигідніших умовах, ніж місцеві цехові ремісники. Тому в другій половині XVIII ст. єврейське населення на Карвасарах значно зросло. Так, 1765 р. їх було тільки 17, через 10 років уже 106, ще через 6 років - 171, а 1787 р. - 235 чоловік. Коли 1797 р. євреям дозволили жити в Кам'янці, найзаможніші з карвасарських євреїв переселилися до міста, а в Карвасарах залишилася тільки біднота.


До 1926 Карвасари були самостійним поселенням, після чого увійшли до меж міста Кам'янець-Подільський. Сьогодні Карвасари - це, фактично, одна вулочка на правому березі Смотрича.


Окраса Карвасарів - дерев'яна Хрестовоздвиженська церква. Церква на Карвасарах існувала вже в XVII ст. За легендою, заснувати православну церкву під стінами кам'янецької фортеці запропонував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Поранений у Хотинській битві 1621 року, гетьман на шляху до Києва проїжджав через Кам'янець-Подільський. Побачивши мури фортеці, він подумав, що їхня захисна сила стане ще міцнішою, якщо їх підпиратимуть не тільки потужні скелі, а й віра. Тоді гетьман уявив дерев'яну, легку, як молитва, церкву, яку незабаром після цього і збудували на березі Смотрича.


На плані міста 1672 р. її показано під №8 як "руську церкву Святого Хреста на Карвасарах". Під час турецького панування 1672-1699 рр. її, швидше за все, перетворили на мечеть. Чи дожила будівля церкви до XVIII ст., невідомо. Але 1739 р. на Карвасарах була уніатська дерев'яна церква з однією банею, влаштована або відновлена на початку століття священиком Гавриїлом Божовським. Мала вона тоді 30 парафіян. Ця церква до кінця століття зовсім занепала, про що засвідчують тодішні візити. Тож 1799 р. почали будувати нову церкву, яка досі стоїть на Карвасарах. Церкву, за розпорядженням преосвященного Іоанникія, 1801 р. освятив присутній Подільської духовної консисторії, ключар собору, священик Каленик Нагорський.


Фундамент церкви складений з каменю-вапняку. Тризрубова, однобанева з ґанком і ризницею з північної сторони, і прибудованої з заходу дзвіницею (1863). Всі три зруби церкви і четвертий — дзвіниці — квадратні в плані. Має два входи — в північній стіні дзвіниці і з північної сторони центрального зрубу. Типова для Поділля споруда з ширшим і вищим триярусним центральним зрубом, що переходить за допомогою вітрил у восьмерик, завершений шатровим верхом. Перекриття вівтарної частини та бабинця пласкі. Внутрішній простір нефа розкритий, об'єднаний з бабинцем прямокутною аркою-вирізом. На північному фасаді центрального зрубу — ґанок на чотирьох фігурних стовпчиках під навісом. Пам'ятка є яскравим твором подільської школи народного дерев'яного будівництва.




Різьблений ганок церкви:


Дзвіниця церкви збудована 1863 року.




Каньйон в Карвасарах:








Смотрич в Карвасарах:


Вид на Карвасари і каньйон з Замкового мосту:


Вид на Карвасари з мурів Старої фортеці:




Інші розповіді про Кам'янець:
Кам'янецька осінь
Стара фортеця
Польський Ринок і ратуша
Руська брама
Польська брама
Катедра з мінаретом
Каньйон річки Смотрич
Укріплення Старого міста
Домініканський монастир
Відомі і таємні панорамні майданчики Кам'янця
Вулиця П'ятницька та Руський магістрат
Вірменські квартали
Карвасари

http://andy-travelua.livejournal.com/500066.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
masterwen

Без заголовка

Понедельник, 11 Января 2016 г. 11:20 (ссылка)
kinokonsta.ru/2001/2808-pri...?_utl_t=li


Приключения Джо Грязнули (2001) » Смотреть онлайн фильмы 2014 - 2015 , смотреть фильмы бесплатно в хорошем качестве

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Snegok8

ЧУДЕСА ЛЕДЯНОГО МИРА

Четверг, 10 Декабря 2015 г. 20:59 (ссылка)


 



В полярных и других холодных регионах есть ледяные, снежные и водные формирования, которые необычны, уникальны, и настолько красивы, что просто захватывают дыхание. Большинство этих чудес природы могут посетить только ученые и редкие авантюристы, которые готовы к значительным физическим и финансовым нагрузкам. Из-за их изменчивости и удаленных местоположений, эти формирования могут быть замечены только в определенных периодах года.



Синяя река



Эта Синяя река - рай для любителей каякинга в Гренландии. Тающий Ледник Петермана заполняет низкорасположенные области идеально чистой голубой водой. Это явление происходит сезонно, заставляя реку изменить ее форму. Ярко-синий цвет присущ только ледниковой воде этих регионов.



Фото Синяя река



 



Читать далее...
Метки:   Комментарии (8)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Відомі і таємні панорамні майданчики Кам'янця

Четверг, 03 Декабря 2015 г. 21:26 (ссылка)

Щоб насолодитися красою Кам'янця на Поділлі у мовній мірі, треба знати його деякі секрети. Одним з таких секретів є оглядові майданчики, з яких відкриваються зворушливі панорамні види на Старе місто і фортецю. Деякі з них відомі туристам, деякі - ні. Сьогодні розповім і про перші, і про другі. Їх всього 10. Сподіваюсь, це допоможе читачу наступного разу поглянути на Кам'янець іншими очима.


1. Вул. Пушкінська. Почнемо з найменш відомого туристам оглядового майданчику. За багаторазові перебування в Кам'янці я не бачив тут жодного туриста. Проте саме звідси відкривається найоб'ємніша панорама Кам'янця з півночі: видно все Старе місто і Стару фортецю. Знаходиться він на вул. Пушкінській за Міським парком.

Для збільшення натисніть на картинку:


Стара фортеця:




Старе місто:








Порохові склади:


Турецький бастіон:


Новопланівський міст:


Руські Фільварки:


Для збільшення натисніть на картинку:


2. Польські Фільварки. Ще один маловідомий панорамний майданчик. Щоб потрапити на нього, треба біля Польської брами перейти Смотрич та піднятися Польськофільварківськими сходами на вул. Ватутіна. З майданчику добре видно католицький фасад міста (катедру з іншими костелами і католицькими монастирями), Верхню та Нижню Польські браму.


Польська брама:


Польська брама до відновлення. Над нею - російська гімназія, дзвіниця катедри, єзуїтський колегіум, катедра з мінаретом:


Башта Стефана Баторія:


Каньйон, башта Стефана Баторія, Турецький бастіон, внизу - наскельна вежа Польської брами:


Російська гімназія:


Натисніть на картинку для збільшення:


3. Руські Фільварки. Майданчик знаходиться на південь від Старого міста по вул. Івана Франка біля Покровської церкви. З майданчика можна побачити південні (вірменські) квартали Старого міста і фортецю.

Натисніть на картинку для збільшення:






Вірменські квартали:








Казарми фортеці:


Вид у бік фортеці:


Стара фортеця:


Кравецька вежа:


Осінь:


Натисніть на картинку для збільшення:


Так тут люблять туристів:


4. Новопланівський міст. Наступний оглядовий майданчик знають всі. Він розташований на Новопланівському місті, який веде з Нового до Старого міста. З майданчику видно каньйон з обох боків, Гончарську башту та східну частину Старого міста.












5. Міський парк з атракціонами. Наступний майданчик - зовсім поруч. Знаходиться він на протилежному від Гончарської башти березі каньйону Смотрича. Щоб сюди потрапити, треба перед Новопланівським мостом повернути ліворуч і пройти пату сотень метрів парковою дорогою над каньйоном. З цього місця добре видно Гончарську башту з синагогою та Кравецьку башту:






6. Замковий міст. Цей майданчик - найвідомійший. З нього відкривається класичний вид на Стару фортецю, католицький фасад Старого міста, західні та південно-західні міські укріплення, передмістя Карвасари та Польські Фільварки.

Вид на Стару фортецю:




Вид на Старе місто:


Вид на каньйон на північ і Водяну башту:


Католицький фасад Старого міста та Башта на броді:
PA263898







Руська брама та Гловерівські мури:




Карвасари:




7. Гора Татариська. Це - пагорб, розташований напроти пагорба, на якому стоїть Стара Фортеця. Іі дуже просто впізнати по "Пам'ятнику 7 культур" у вигляді зірки та великому хресту, що розташовані на горі. Щоб сюди потрапити, треба з Замкового мосту спуститися в каньйон (передмістя Карвасари), обійти дерев'яну Хрестовоздвиженську церкву та піднятися на гору. З майданчику відкривається панорама Старої фортеці з протилежного боку та панорама Старого міста зі сходу.






Вид на гору Татариська:






8. Новий замок. Новий замок (або горнверк) розташований за Старою фортецею. З його валів можна спостерігати гарні панорами фортеції, Старого міста та Польських Фільварків.

Натисніть для збільшення:








Польські Фільварки та Старе місто (натисніть для збільшення):


Старе місто:






Катедра:


Натисніть для збільшення:


Польські Фільварки:


9. вул. Францисканська. Оглядовий майданчик знаходиться на південь від катедри поруч з відновленим нещодавно костелом Катерини. Звідси - гарний вид на фортецю та Польські Фільварки.




Польські Фільварки з Георгієвською церквою:




10. Міст "Стрімка лань". З найвищого в Україні мосту відкриваються зворушливі панорами каньйону річки Смотрич:




http://andy-travelua.livejournal.com/488255.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
peva

Цветной каньон в Шарм-Эль-Шейх

Пятница, 27 Ноября 2015 г. 17:08 (ссылка)
mne-interesno.ru/cvetnoj-ka...?_utl_t=li

Цветной каньон

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lenov_ru

Guns'n'Glory v 1.7.2 Мод (Unlocked) » Клуб пользователей планшетов на ANDROID / Lenovo IdeaTab A2109 8GB / Samsung Galaxy Tab 2 7.0 / Asus Transformer TF700T / NVIDIA Tegra 3

Понедельник, 16 Ноября 2015 г. 08:22 (ссылка)
lenov.ru/games/23599-gunsng...ocked.html


Guns'n'Glory - стратегия в стиле Защита башен с весьма непривычным сюжетом и персонажами вместо оборонительных сооружений. Точнее наступательных, ведь мы будем в роли отъявленного главар

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Snegok8

ВОЛШЕБСТВО СИОНСКОГО КАНЬОНА

Суббота, 07 Ноября 2015 г. 21:03 (ссылка)




Национальный парк Сион расположен близ Спрингдейла, Юта. Это просто рай для любителей природы - возвышающиеся горы, глубокие каньоны, чистейшая река, природные арки, и живописные холмы – это все просто не может не покорить сердце человека своей красотой.







сионский каньон







Запечатленный на этом фото красивый панорамный вид  Сионского Национального парка-каньона похож на место, где на землю прилетают ангелы.

Читать далее...
Метки:   Комментарии (3)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Каньйон річки Смотрич

Пятница, 06 Ноября 2015 г. 11:09 (ссылка)

Каньйон річки Смотрич - найцікавіша природна цікавінка не лише Кам'янця, але всього Поділля. Це - глибока вузька долина Смотрича із стрімкими схилами, що сягають висоти 50 метрів. Каньйон у творений течією річки крізь товщу Товтр на території Кам'янця та Кам'янецького району. В каньйоні розташовані унікальні оборонно-гідротехнічні споруди - Польська і Руська брами, передмістя Карвасари під Старою фортецею з дерев'яною Хрестовоздвиженською церквою, Порохові склади, старий павзавод і водоспад. Уздовж каньйону проходить найдовша вулиця старого Кам'янця - Руська.

Над урвищем каньйону розташовані оборонні споруди Старого міста: Верхня польська брама, Гончарська, Різницька і Кравецька вежі, церкви і костели. Каньйон в межах міста перетинать три великих мости - Замковий, Новопланівський та "Лань, що біжить", а також декілька маленьких місточків і пішохідних кладок. Над каньйоном є декілька оглядових майданчиків, з яких добре видно сам каньйон і Старе місто.

Почнемо огляд каньйону з найулюбленішого місця туристів - Новопланівського мосту, який з'їднує Старе місто та Новий план. Його висота складає 36 метрів і з нього добре видно каньйон і Гончарську башту:


Новопланівський міст над каньйоном:


Річка Смотрич:


Стінки каньйону:




Так каньйон виглядає влітку:


Каньойн навесні:


Але найгарніше тут - восени:




З другого боку мосту - кам'яний олень, символ Кам'янця:


Легенда про оленя пов'язано із заснуванням Кам'янця. Одного дня поїхали брати Коріатовичі полювати на оленів. Але відстав старший брат, щоб коня напоїти, і заблукав... Побачив, як зненацька з-за куща на пагорб вибіг олень. Роги його золотаво виблискували на сонці, а копита були срібні. Забажав князь Олександр зловити оленя, щоб мати славу найпершого мисливця. Олень втікав від Олександра, але, здавалось, ніби він манить князя за собою. Ось олень знов поруч і каже до нього людським голосом: "Сідай на мене, я виведу тебе з лісу. Я довезу тебе до місця, що дасть тобі славу і буде тобі рідною домівкою. Це острів чудовий. Тут давнє місто зруйновано, засипано землею його мури. Ти його відродиш разом із братами і матимеш славу. Там ви будете князювати. Місто буде щасливим. Не жалкуй, що не вловив мене, бо я не олень, я - мрія твоя про удільне князівство".


Довіз олень князя до того острова і залишив там. Князь покликав братів подивитися на острів. Сподобалось його братам це місце, бо острів був скелями захищений. Невдовзі багато майстрів і купців у місто переселилося. І отримало воно назву Кам'янець,тому що з каменю будували, а річку, яка оточувала місто, нарекли - Смотрич. У річку можна було "смотреть", або дивитися, бо вода в ній така чиста, що видно, як риба плаває.


Сусід кам'янецького оленя - орел:




Бронзовий олер стоїть в сквері біля Новопланівського мосту і дивитися на каньйон і Старе місто:






Спустимося сходами, що біля Новопланівського мосту, щоб подивитися каньйон знизу:


Новопланівський міст з каньйону:


Гребля на Смотричі:


Зі стінок каньйону падає невеликий водоспад:






Вулиця Руська - єдина, що пролягає по дну каньйону:


Так каньйон виглядає на півдні Старого міста біля Руськів Фільварків:


Вид в інший бік: Смотрич і казарми фортеці:


В каньйоні річки Смотрич збереглися два унікальних оборонно-гідротехнічних комплекси XV - XVI століть - Руська і Польська брами. Принцип функціонування оборонно-гідротехнічної системи Руської та Польської брам полягав у послідовному перекритті їхніх шлюзів, внаслідок чого каньйон до певного рівня затоплювався водою, унеможливлюючи підступ ворога до міста. Рівень води в каньйоні регулювали за допомогою шлюзів, а також водопропускного отвору в Замковому мості.

Руська брама:


Польська брама:


На південь від Польської брами в каньйоні можна знайти "Башту на броді" (Башту Захаржевську):


Каньйон, Польська брама та католицький фасад Кам'янця з Польських Фільварків:


Найкраще каньйон можна роздивитися в передмісті Карвасари, що розташувалося під Старою фортецею.







Дерев'яна Хрестовоздвиженська церква і стіни каньйону:


Смотрич в Карвасарах:


Вид на Карвасари і каньйон з Замкового мосту:


Вид на Смотрич та католицький фасад Кам'янця із Замкового мосту:


Найвищий міст над каньйоном - "Лань, що біжить". Він є найвищим автомобільним мостом в Україні і має висоту метра. Він є копією моста Шарлоти в Люксембурзі.




З мосту і з місць, поряд з мостом, каньйон виглядає найбльш ефектно:






Над каньйоном біля мосту "Лань, що біжить" встановлено пам'ятник циганській кибитці. Пам'ятник спочатку був встановлений у Києві у Бабиному Яру в пам'ять про циган розстріляних гітлерівцями восени 1941 р.. Пізніше був перенесений в Кам'янець-Подільський і встановлений над каньйоном. Пам'ятник виконано у вигляді кибитки у натуральний розмір з кованого металу, автор пам'ятника- видатний, всесвітньо відомий український архітектор Анатолій Ігнащенко.




Ранок в каньоні біля мосту "Лань, що біжить":


Ще раз спустимося в каньйон, щоб побачити там декілька цікавих пам'яток.

На півночі Старого міста в каньйоні збереглися будівлі першого в Кам'янці бровару (пивоварного заводу). Бровар був збудований у 1872 році баронесою Евеліною Юній на місці колишньої броварні Йозефа Верницького. Пам'ятка є зразком промислової архітектури епохи промислового підйому.


Перші дві заводські будівлі (північна частина існуючого головного корпусу) - цегляні на кам'яному фундаменті, прямокутні, триповерхові з підвалами. З південного боку до них примикала огорожа. У 1880 р. до південно-західного рогу другої будівлі з боку двору прибудовують цегляне, на кам'яному фундаменті, двоповерхова з підвалами споруда, де розміщувався склад і льох. У 1888 р. будують кам'яний напівпідвальний льодовик, в 1890 році - кам'яну під залізним дахом будівлю для складу і сушки. У кінці XIX - початку XX ст. до західного фасаду складу пристроюють двоповерховий кам'яний житловий будинок під залізним дахом. У 1923 р. в основній будівлі заводу знаходилися наступні відділення: варильне, паровичне, сушарне, комора і солодівня, розливне, бродильне з підвалом, льодовик і склад.


Неподалік від старого пивзаводу в каньйоні є ще одна цікава пам'ятка - порохові склади. Офіційно вважається, що їх збудував військовий інженер і архітектор, комендант кам'янецької фортеці Ян де Вітте у 1778-1779 роках. Проте в літературі зустрічаються данні, що порохові склади були збудовані ще у 1730 році на місці більш старих.


У 1797 році під час ремонту дах над складами був піднятий. У 1834 р. за проектом архитектора Сімеона Учти були проведені перебудови. Схил, що примикав до складів, був підрізаний, огорожа продовжена в південному напрямі і замкнута біля підніжжя схилу. У її західній і східній стінах влаштовані ворота. У другій половині XIX ст. в складах зберігалася нафта, і під час пожежі 1878 р. вони сильно постраждали. На рубежі XX ст. їх стали використовувати під стайні, а пізніше - під складські приміщення, у зв'язку з чим вони були частково перебудовані.


В 1862 р. будівля постраждала від пожежі, яка виникла через спалах нафти. Після ремонту використовувалася під конюшні, пізніше знову під склади. До кінця 1970 –х рр.. використовувались під продовольчі склади підприємством Міськхарчоторгу.


Надпис над входом: "Non incaua futurі" - "Думай про майбутнє"


Порохові склади з оглядового майданчику на Польських Фільварках:


Каньойн біля порохових складів:


Смотрис і млин Ірафа у передмісті Видринка:


Каньйон біля Польських Фільварків:


Каньойн і майже все Старе місто з півдня:


Каньойн і майже все Старе місто з півночі:

http://andy-travelua.livejournal.com/477593.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
peva

Без заголовка

Понедельник, 26 Октября 2015 г. 23:52 (ссылка)
mne-interesno.ru/cvetnoj-ka...?_utl_t=li

Цветной каньон | Такая разная планета

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Кам'янець: Польська брама

Воскресенье, 04 Октября 2015 г. 09:44 (ссылка)

Польська брама, що розташована в каньйоні річки Смотрич у північно-західній частині Старого міста, є складовою частиною оборонно-гідротехнічної системи Кам'янця, що функціонувала в комплексі з Руською брамою, затоплюючи каньйон водою й перекриваючи підступи до міських брам. Разом із Верхньою Польською брамою (або Вітряною брамою) Польська брама утворює комплекс північно-західних укріплень Кам'янця, які контролювали територію вздовж давньої північної дороги до міста, на її відтинку від сторожової башти на броді до башти Стефана Баторія.


Комплекс Польської брами збудовано в XV ст. на основі укріплення XIII ст. (дослідження Є.Пламеницької). Він становить систему з п'яти башт та оборонних мурів, розташованих упоперек каньйону, ширина якого дорівнювала 180 м. Дві башти (настінна та прибережна, що не збереглася) знаходилися на лівому, а надбрамна, настінна та наскельна, що в XIX ст. звалися Ковальськими, друга прибережна та барбакан - на правому березі річки. Річище Смотрича перетинав оборонний мур зі шлюзами. Захист дороги, яка проходила вздовж берега, попід скелею, через барбакан та надбрамну башту (що мала двоє воріт з підйомною решіткою та звідним мостом), здійснювався з галереї барбакану та з наскельної башти.


У спорудженні цієї оригінальної системи брав участь відомий військовий фахівець, королівський архітектор І.Претфус, який у цей час модернізував Старий замок. Внаслідок частих затоплень Польська брама почала руйнуватися ще в XVI ст. Польська брама була кардинально реконструйована у XVIII ст., коли стару дорогу від броду до брами визнали недостатньо захищеною і потенційно небезпечною для оборони міста. Тоді дорогу на Польських фільварках продовжили майже до брами, облаштувавши проїзд у березі каньйону та звівши міст понад руслом Смотрича. У стіні Прибережного муру вимурували новий в'їзд до внутрішнього двору брами. Тоді проїзд через брами Барбакану і Надбрамної башти втратив своє значення.


На 1834 р. рештки шлюзів, двох Прибережних башт були частково розібрані і згодом засипані землею при піднятті рівня дороги та будівництві нового мосту через Смотрич, розміщення якого збережено у сучасній споруді. У 30-х роках XIX ст, під час влаштування дороги на Польські фільварки, частину укріплень було зруйновано, а Надбрамну башту частково засипано.Надбрамна башта була віднайдена у 1960-х роках і реставрована 1980 р., але її дах згорів 1994 р.


Дотепер збереглися барбакан, надбрамна, настінна та наскельна башти, а також залишки двох прибережних башт. Найцікавішими в цій системі є барбакан та надбрамна башта, відкриті дослідженням.


Надбрамна башта в рівні 1-го ярусу прямокутна в плані (9,3:10,5 м), вище за допомогою тромпів переходить у семерик, а в рівні 4-го ярусу - у восьмерик. Цей прийом уможливлював забезпечення кругового обстрілу. Проїзди мають готичну стрілчасту форму. Північна брама закривалася двостулковими воротами, південна - підйомною решіткою та звідним мостом.






На початку 2009 р. частина башти обвалилась. Башта була відновлена з відхиленнями відтворенні її автентичних форм (готична форми арки проїзду, розташування і розмір бійниць).

Надбрамна башта до руйнування (2007 рік):


Зруйнована Надбрамна башта (2009 рік):


Відновлена Надбрамна башта (2013 рік):


З півдня до башти прилягав барбакан у вигляді підковоподібного в плані двоярусного оборонного муру з бойовою галереєю, який утворював внутрішній дворик, що добре прострілювався з галереї, надбрамної та наскельної башт. До барбакану прилягав каземат, який сполучався з ним вирубаним у скелі переходом.


Наскельна башта Польської брами розташована на скелі заввишки 12 м, до якої примикає барбакан при Надбрамної вежі. Башта має два яруси, овальна в плані. Її підставою служить невеликий майданчик скелі. Товщина стін з підлогового боку 1,35 м, з протилежного боку - 1,15 м. Вхід в перший ярус розташований з боку скелі, сполучення між ярусами - по дерев'яних сходах. Полом першого ярусу являється скеля, вимощена плитняком. Бійниці першого ярусу - з щоками, що розширюються назовні. Бійниці другого ярусу вирішені з сильним скосом підбійничної частини і звуженням щік назовні. З південною і північною сторін до вежі примикали короткі ділянки одноярусних оборонних стін (північна не збереглася). Південна стіна розташовувалася над казематом при барбакане Надвратной вежі. Реставрована у 1978 р.




Прибрежна башта в плані кругла із стовпом в центрі і прямим кутом на східній стороні. Перший ярус зберігся на висоту 5 м з боку дороги і 2-2,5 м - з боку річки. Стіни завтовшки 2,5 м складені з каменю. З півдня фрагментарно збереглися три бійниці і повністю вихід на галерею. Частина вежі, що йде під дорогу, ще не розкрита.


На лівому березі Смотрича збереглася лише одна вежа Польської брами - Настінна. Вежа двох'ярусна, кругла в плані, діаметром 5 м. Поставлена на оборонну стіну шириною 3 м, в якій проходив внутристінний хід. Вежі, що нависають над стіною частини, підтримуються білокам'яними консольними блоками. Перший ярус вежі мав наскрізний прохід в обидві сторони внутристінного ходу і був забезпечений 4 бійницями, попарно розташованими в її північній і південній стінах. Бійниці, що виходять на підлогову, південну сторону, - ключеподібної форми - призначалися для гармат, що виходять на північну сторону - щілиноподібної форми - для ручної зброї. Вежа була покрита високим гонтовим дахом (відновлена), перекриття по балках з тим, що спирається в гнізда стін (не збереглися). Реставраційні для Консервації роботи проведені в 1962 році.




Польська брама з протилежного берега Смотрича:




Зараз Настінна башта розташована на території готельного комплексу.


Старе місто і каньйон Смотрича біля Польської брами з'єднують сходи Фаренгольца. Сходи збудовано 1850 року з тесового каменю за кошти міста. 1870 року проводився ремонт, внаслідок якого закріплено зруйновані східці. 1874 року на сходах Фаренгольца влаштовано нові дерев'яні перила. 1934 року проведено чергові ремонтні роботи.


Сходи розпочиналися біля будинку на Кузнечній вулиці, який 1850 року придбав штабс-капітан Федір Фаренгольц (батько лікаря Едмунда Фаренгольца). Невдовзі Федір Фаренгольц зніс стару споруду та її місці збудував триповерховий будинок (зруйновано під час Німецько-радянської війни). Краєзнавець Галина Осетрова зазначає, що кам'яні сходи, влаштовані в середині XIX століття на кошти міста (в давнину тут проходила стежка в скельному обриві), кам'янчани стали називати сходами Фаренгольца за прізвищем власника будинку, біля якого вони починалися.




Вид на Польську браму зі сходів Фаренгольца:


Сходи Фаренгольца з боку Польських Фільварків:


До комплексу Нижньої Польської брами відносять башту Захаржевську ("башту на броді"), що знаходилась на скелі на певній віддалі від неї та виконувала роль спостережного пункту понад бродом через Смотрич на дорозі з Польських фільварків.


Перша письмова згадка башти відноситься до 1613 року. Кам'яна, двоярусна, майже кругла, діаметром 9-10 м. Стіни товщиною 1,3 м із напільного боку і 0,7 м на рівні другого ярусу з боку схилу. На висоту першого ярусу вежа примикає до скелі. Вхід розташований з боку схилу в східній стіні на рівні другого ярусу. Збережені бійниці мають арочні перемички. Підлогою вежі служить скеля. Яруси з'єднані приставними сходами.


Башта на броді належить до північно-західних міських укріплень. Розташована на скельному уступу каньйону на висоті 13 м від берегової смуги. Віднесена від Нижньої Польської брами на 300 м, була дозорною, охороняючи ділянку дороги під скелею і місце переїзду через річку бродом. Добудовувалась в XVI ст. В кінці XVII ст. дах і верх стін були зруйновані. У XVIII ст. верхній ярус втратив оборонне значення, його бійниці були закладені, верх стін відремонтований, замість даху зроблено плоске перекриття. На початку XIX ст. башта була засипана і над нею влаштована альтанка. У 1962 р. на башті проведені консерваційні роботи. У 1966 р. унаслідок підмиву її скельної основи грунтовими водами обвалилася частина скелі разом із фрагментом стіни. Проект відновлення башти почали розробляти в 1970-х роках, в 1977 році проект був затверджений. У 1983-87 р. проведено відновлення вежі у первісному вигляді за проектом Євгенії Пламеницької.

http://andy-travelua.livejournal.com/472126.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество

Следующие 30  »

<каньон - Самое интересное в блогах

Страницы: [1] 2 3 ..
.. 10

LiveInternet.Ru Ссылки: на главную|почта|знакомства|одноклассники|фото|открытки|тесты|чат
О проекте: помощь|контакты|разместить рекламу|версия для pda