Случайны выбор дневника Раскрыть/свернуть полный список возможностей


Найдено 549 сообщений
Cообщения с меткой

гори - Самое интересное в блогах

Следующие 30  »
lazy_Mary

женский хор из города гори

Четверг, 25 Августа 2016 г. 21:01 (ссылка)






Читать далее...
Метки:   Комментарии (2)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lazy_Mary

сталин - бог и супер-звезда

Четверг, 08 Апреля 2016 г. 01:29 (ссылка)


Здесь мне попалась подборочка  фотографий, сделанный у нас, в Грузии, которая, якобы, подтверждает особую популярность у грузин бывшего вождя братских народов.

Хочется показать некоторые - они довольно забавны.

И сказать (я ведь очевидец все ж как ни говори))))): нет у него такой особой популярности. Иногда бывают какие-то вдруг всплески, и несколько стариков, вооружившись  древками с красными флажками, пытаются доказать, что Сталин жив в сердцах. Мне искренне их жаль. Они остались  в прошлом. Но хуже всего, что ведь инициатива таких  микро-сборищ (было , по-моему, 5-6) принадлежит не им, а ... сами знаете кому и сами знаете зачем.

В Гори тоже все спокойно, несмотря ни на что. ))) Бюстики Сталина можно купить на Сухом мосту в Тбилиси, маечки  с изображением Кобы мне лично не попадались на глаза, но, думаю, они приносят хороший доход, а если еще и  приправлена продажа какими-то байками (это у нас умеют, это новый ход в торговле), то вообще с руками оторвут.

Думаю, если бы не было  дурацких демонстративных сносов его памятников в двух деревнях, то не было бы и желания постоять с красными флажками и его портретами. Не могу понять зачем провоцировать стариков на ответные демонстрации ( я не имею в виду только Грузию, кстати)? Все это рано или поздно тихо сойдет на нет. У нас других дел полно, ей-богу!



Любуйтесь:



1 (700x257, 165Kb)



more
Метки:   Комментарии (1)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Альпійська казка-4: Рона-Альпи, швейцарська рив'єра + Бретань

Вторник, 05 Апреля 2016 г. 23:59 (ссылка)

Не знаю, чи знайдеться ще хтось, хто б поперся у міжсезоння в гіпсі з травмами двох кісток бродити по Альпах? Очевидно, ні. Бо навіть і в нормальному стані жодна людина не наважилася б подорожувати в такому режимі, як я ці 5 днів. Відповідно, поїхав сам. Не дивно, що протягом всієї поїздки мене очікувало купа проблем і неприємностей: згоріле обличчя, проливні дощі, запізнення на поїзд, зміна марштуту на ходу, ночівлі в аеропортах і прогулянка центром Парижу в оточенні бомжів і афрофранцузів замість сну. Менше з тим, ця подорож стала реалізацією давніх мрій: альпійські озера і замки на тлі засніжених вершин - це те, що я люблю більше всього. А до цього всього бонусом стала Бретань та величний Мон-Сен-Мішель.

Маршрут вийшов такий: Париж - Женева - Вісп - Церматт - Горнерграт - Бріг - Мартіні - Сьон - Егль - Монтре - Шильон - Ансі - Лозанна - Веве - Ренн - Мон-Сен-Мішель - Фужер - Вітре - Париж


Поїздка планувалася більше ніж півроку. Ще в жовтні минулого року я придбав авіаквитки Київ-Париж-Київ з 50% знижкою за акцією МАУ. З того ж моменту поступово купляв акційні квитки на поїзди по Франції за чверть від реальної ціни. За місяць до подорожі вдалося зловити акцію AirFrance на квитки Париж-Женева-Париж, які обійшлися всього в 40 євро. Отже під час самої поїздки витрати склали лише близько 450 євро, а саме: проїзний за 3 дні по Швейцарії, 4 ночі в хостелах і гастхаузах та харчування.

Сакура на набережній в Монтре, кантон Во, Щвейцарія

На жаль, Європа стає все далі і далі від нас. Передусім завдяки курсу євро до гривні. Згадуєш часи, коли 3 роки тому поснідати у французькій булочній можна було за 50-70 гривень, а зараз це майже 300... Коли намагаєшся переводити французькі та швейцарські ціни на гривні, то сходиш з розуму. Особлива проблема з їжею - це в Швейцарії, де менш ніж за 15 євро навіть не перекусиш. Ситуацію рятував лише улюблений Макдональдс. З Францією - полегше, тут ціни на вуличну їжу чи не вдвічі нижче.

Мон-сен-Мішель, Нижня Нормандія, Франція

З транспортом у Франції і Швейцарії теж не так просто, як в Німеччині. У Франції, наприклад, жодних проїзних, які дозволяють необмежено кататися по країні. Самі ж квитки - нереально дорогі. Єдиний спосіб врятуватися - це купляти квитки заздалегідь на сайті французьких залізниць, тоді вони обходяться в 3-4 рази дешевше. З Швейцарією трохи простіше, але все одно дорого: можна купити проїзний на 3 дні, який дозволяє необмежено пересуватися по країні і користуватися міським транспортом. Коштує таке задоволення - 210 франків (близько 190 євро). Якщо купляти звичайні квитки - вийде значно дорожче.

Замок Шильон, кантон Во, Швейцарія

Прилетівши в Париж у 22:00, вирішив не витрачати кошти на ночівлю, оскільки у 7:20 вже був рейс в Женеву. Тобто в 5 ранку вже треба було бути в аеропорту. Тому, на декілька годин відправився дивитися нічний Париж:


Ранній переліт з Парижу в Женеву пройшов майже непомітно. На відміну від МАУ, AirFrance годують навіть на рейсі тривалістю 1 година. Залізнична станція в Женеві знаходиться прямо в будівлі аеропорту. Придбавши в касах проїзний на 3 дні Swiss Travel Pass я сів у поїзд, щоб поїхати у бік самого серця швейцарських Альп. Дорога була довгою, з декількома пересадками. Поїзд йшов уздовж берега озера Леман (Швейцарського озера). Краєвиди з вікна було просто приголомшливі!

Озеро Леман і Альпи у Веве, кантон Во, Швейцарія

Далі дорога пролягала долиною річки Рона поміж Пенінських Альп:

Долина Рони біля міста Сьон, кантон Вале, Швейцарія

Перша пересадка - на станції Вісп посеред Альп. Гори тут вражають!


У Віспі пересів на зубчастий поїзд, який по ущелині піднімається догори у містечко Церматт - відомий швейцарський курорт. Над Церматтом височіє найкрасивіша гора Швейцарії - Маттерхорн.

Гора Маттерхорн на містечком Церматт.

Щоб побачити Матерхорн зблизу, треба піднятися найстарішою високогірною залізницею Європи Горнерграт. Зубчастий поїзд підніме вас на висоту близько 3200 метрів:


Головною метою підйому було побачити гору Маттерхорн у всіх красі. Але тут на мене чекало перше розчарування: вершина гори була в тумані:


Але неприємності на тому не закінчились. Щойно я вийшов з поїзду на висоті 3200 метрів, мене відразу ж осліпив сніг. Це при тому, що температура на висоті була -10, а небо було вкрито хмарами. Більше того, за півгодини прогулянки в мене згоріло обличчя. Знаючи, що буде холодно, я одягнувся в теплу куртку і теплі лижні штани. Але попри -10 була така спека, що довелося зняти і куртку, і светр. Прогулянку довелося робити по лижним трасам, при сході з яких провалювався в сніг майже по пояс.


Винайти знамените високогірне озеро Ріффель, в водах якого віддзеркалюється Маттерхон, не вийшло: все було вкрито товстим шаром снігу.

В ідеалі, все мало виглядати так:


Але вийшло так:


Коли піднявся на саму вершину Горнеграта, хмари майже повністю накрили Альпи:


Внизу в долині - містечко Церматт:


Спустившись з Горнеграта, трохи погуляв по містечку Церматт. Він вважається екологічно чистим містом, серед транспорту тут - лише електромобілі.


Церматт забудований типовими для гірської частини Швейцарії дерев'яними будинками:


Після Церматта в цей же день відвідав місто Бріг. В місті розташований замок Штокальпер, збудований в італійському стилі у 1678 місцевим торгівельником:


Будинки місцевої аристократії 17 - 18 століть:


Ратуша в місті Бріг:


Для ночівлі вибрав містечко Мартіні в долині річки Рона. Містечко, затиснуте Альпами, майже немає цікавих пам'яток, а відповідно, і туристів. Тому й ціни на готелі тут відносно дешеві. Заночував у гестхаузі одного з місцевих ресторанів. Ось такий вид відкривався з вікна мого номера:


Руїни замку в Мартіні:


Мій другий день альпійської подорожі мав бути присвячений Монблану - найвищій горі Альп. Але, по-перше, моє обличчя було згорілим і не витримало б ще одного походу в гори. По-друге, прогноз погоди нічого доброго не пророкував: суцільні хмари і дощі. Тому довелося оперативно шукати заміну Монблану. І вона була знайдена - місто Сьон:


Сьон - місто в кантоні Вале (його столиця), де розташовано відразу декілька замків, багато середньовічної архітектури. Але головне тут - це панорами Сьона на тлі Пенінських Альп:


Серед декількох сьонських замків найбільше виділяються два: Валер і Турбільон. Кожний з них розташований на вершині пагорбів, як височіють над центром міста:


Замок Валер:


Замок Турбільон:


Башта відьми (Tour des Sorciers):


Центральна вулиця Сьона:


Ратуша в Сьоні:


Після Сьону був Егль - маленьке містечко з неповторним замком і оригінальною старовинною архітектурою.


Одна з цікавинок Егля - вулочка Єрусалимська. Своїми будиночками з дерев'яними переходами між ними вулочка дійсно нагадує старий Єрусалим:


Центральна вулиця Бург і ратуша:


Суворі Альпи над Еглем:


Залізниця посередині звичайної вулиці - це норма для Швейцарії:


Але найцікавіше в місті - це замок Егль, який фотогенічно розташувався посеред виноградників на тля Альп:


Весь вечір був присвячений місту Монтре - перлині Швейцарської Рив'єри, найдорожчому курорту Швейцарії і місту, яке вибрали для свого проживання світові знаменитості. Один з них - Фреді Меркьюрі:


Забудова міста жодної архітектурної цінності не являє:


Головне тут - набережна, озеро Леман і Альпи:


Цього вечора на набережній в Монтре був який фестиваль:


Озеро Леман і Альпи тут приголомшливі!


Але значно більше в Монтре вражає охайна і вічно квітуча набережна:






В декількох кілометрах від Монтре на острові на озером Леман красується найзнаменитіший швейцарський замок Шильон. З Монтре до замку можна дійти пішки по набережній:


Замок Шильон з іншого ракурсу:


Заночував у французькому місті Аннесі (Ансі) на березі однойменного озера. Прибувши сюди пізно ввечері, відразу ж поспішив подивитися візитку карточку Ансі - острівний палац:


З погодою в Ансі повезло не дуже. Постійно лив дощ, а ще й зламався фотоапарат. Щоб щось зняти, доводилося докладати неабияких зусиль.


Замок Ансі:


Палац на острові (Palais de l'Isle) посеред річки Тау:


Старовинна забудова міста:




Місцями Ансі нагадує Венецію:


Набережна в Ансі:


Після Ансі поїхав в Женеву. Оскільки наступного ранку треба було вилітати в Париж дуже рано, для ночівля знайшов хостел неподалік від міжнародного аеропорту. Так виглядає вулиця, яка веде до аеропорту. Гори за аеропортом - це вже Франція:


Важно сказати, чому Женева - таке знамените місто. Більш сірого і нецікавого міста в Європі, ніж Женева, мені бачити не доводилося. Наприклад, так виглядає шматочок історичного центру:




Саме ж місто виглядає приблизно так:


З цікавого в Женеві - лише ратуша і годинникова вежа:




Ну і звичайно, символ міста - женевський фонтан:


Розчарувавшись у Женеві, поїхав у ще одне місто Швейцарської Рив'єри - Лозанну. Але насолодитися Лозанною не дав проливний дощ.


Замок d'Ouchy на березі озера Леман:


Ратуша в Лозанні:


Куточок старого міста:


Символ міста - готичний лозаннський Нотр-Дам:


Панорама Лозанни:


Останнє місто, яке відвідав у цей день - Веве. Знамените воно, передусім, пам'ятником виделці, який встановила корпорація Nestle, яка тут розташована:


Ратуша у Веве:


Вулочка в історичному центрі:


Ранком наступного дня рейс AirFrance доставив мене з Женеви в аеропорт Парижу Шарль-де-Голль. З Парижу я мав їхати швидкісним поїздом TVG в столицю Бретані місто Ренн, щоб звідси поїхали дивитися головну цікавинку Франції Мон-Сен-Мішель. В той ранок в паризькому метро був транспортний колапс, всі поїзди метро стояли. Відповідно, на поїзд я запізнився всього на 1 хвилину. Мій акційний квиток за 20 євро пропав, а новий коштував майже 100 євро. Грошей на той момент в мене вже майже не лишилося, тому довелося добиратися до Ренна на наступному швидкісному поїзді зайцем. Поїздка пройшла вдало: контролери жодного разу квитки не перевіряли.

В Ренні була скажена злива. Попри це довелося піти досліджувати місто, бо до автобуса в Мон-Сен-Мішель залишалося понад 3 години. Попри дощ Ренн мені дуже сподобався.


Фахверкових будинків тут не так багато, як в Руані, але вони тут - більш оригінальні і неповторні:




А взагалі Ренн виглядає, як будь-яке французьке місто:


Ратуша в Ренні:


Приклад чудового модерну в Ренні:


Вже в вечорі прибув у Мон-Сен-Мішель - головну туристичну перлину Франції. Дощ лише посилювався, а фотки замку-абатства виходили жахливі. Побродив по абатству і навколо по пізньої ночі.


З ранку погода значно покращилася. Дощ припинився, а із-за хмарок навіть проглядалося сонечко. Мон-Сен-Мішель з'явився у всій красі:


Мон-Сен-Мішель - не лише острів з замком і абатством, це ще й невелике фахверкове містечко за замковими стінами:




Капличка на острові:


Останній день присвятив двом найцікавішим містечкам Бретані - Фужеру і Вітре.

Панорама Фужера:


На відміну від більшості міст, де замок розташований на підвищенні, в Фужері - все навпаки: місто - на пагорбі, замок - в долині:


Старе місто в Фужері - це поєднання фахверку і старовинних кам'яних будиночків:


В Фужері є беффруа:


Скучили за полум'яною готикою? В Фужері вона також є:


Останій пункт подорожі - старовинне бретонське містечко Вітре. Місцевий замок вражає:




Еркер в замку:


Ратуша у Вітре знаходиться прямо в замку:


Але найбільше Вітре відомий своєю оригінальною фахверковою забудовою:




Фахверкові будинки з дерев'яними аркадами:


Тут зустрічається окремий вид фахверкових будинків - під сланцевою черепицею:


Найстаріший будинок Вітре:


Майже у півночі я повернувся з Бретані до Парижу. Рейс в Київ був о 5:30, тому залишок ночі присвятив прогулянці Парижем. Пройшовши близько 15 кілометрів пішки по місту, побачив наступне:
- людей на вулицях нічного Парижу доволі багато, але не зустрів жодного білого, крім двох геїв, які йшли за ручку і періодично обіймалися;
- через кожні 50 метрів у центрі Парижу сплять бомжі у спільних мішках;
- зустрічалося багато проституток негритянської і азійської зовнішності, всі дуже страшні;
- на вулицях дуже брудно;
- історичні будівлі майже не підсвічуються, крім Ейфілевої вежі. Підсвічувався лише собор Будинку інвалідів, в якому похований Наполеон. Але навіть він після того, як я його сфоткав, потухнув.


Шматочок Лувру:


Паризька ратуша - одна з моїх найулюбленіших:


Дивіться також:
Альпійська казка-1 (Швейцарія, Ліхтенштейн, Австрія, Баварія)
Альпійська казка-2 (Баварія і Баден-Вюртемберг)
Альпійська казка-3 (Зальцбург і Тіроль)

http://andy-travelua.livejournal.com/506932.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Путешествуя_Украиной (Автор -Писанка)

Знову покликали гори Карпати...

Пятница, 29 Января 2016 г. 23:08 (ссылка)









П"ять причин ,чому ні в якому разі не можна їхати в Карпати:



1) Існує думка, що в Карпатах дуже гарна дика природа. Не варто їхати, якщо ви належите до тієї категорії людей, яким байдуже на природу і після ваших пікніків в лісі залишається купа сміття, або ти викидаєш все просто на землю. Залиш Карпати для тих, хто любить чистоту.



2) Є люди, які обожнюють походи і ночівлі в наметах. Не треба цього робити, якщо на стоянках ви лишаєте сміття, якщо ви не знаєте, що майже все можна спалити, продуктові відходи занести подалі в кущі для лісових мешканців, а скло і перепалені металеві банки треба глибоко закопати.



3) Кажуть, тут можна знайти прекрасні гірські озера з прозорою водою. Не шукайте їх, якщо хочете там випрати свої шкарпетки, помиту голову з шампунем або вкинути монетку, щоб повернутись.



4) Існують легенди про найчистіші струмки та джерела. Обходь їх стороною, якщо маєш намір в них прати свою білизну.



5) Навесні тут цвітуть прекрасні крокуси. Побудь в цей час вдома, якщо хочеш зробити з них віночок.









4437240_857 (604x453, 52Kb)













**********
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
ЛН_-_ПозитивнаЯ

Гори, гори, моя звезда... (История романса)

Понедельник, 25 Января 2016 г. 22:59 (ссылка)

Это цитата сообщения Pannat Оригинальное сообщение

Гори, гори, моя звезда... (История романса)

В этом году исполняется 170 лет романсу "Гори, гори, моя звезда". Это один из любимейших романсов, знаю его самого раннего детства. Он был любимым романсом моего деда. Дед часто его напевал, занимаясь какой-нибудь работой. Ребенком я постоянно приставала к нему, спрашивая про какую звезду он поет, просила показать ее в ночном небе. Наконец он объяснил мне, что каждый человек, который поет этот романс, вкладывает в него свой, особенный для него смысл. Сказал, что для него эта звезда - Россия, его родина и бабушка, с которой он в любви, уважении и согласии прожил 56 лет...

Гори, гори, моя звезда...

В мировую культуру романс "Гори, гори, моя звезда" вошёл как символ России, а в сознание русских людей как нечто обретающее смысл жизни, остающееся и после её земного существования, вечное и неизменное...
0_6dfc6_7e403eff_XL (700x500, 260Kb)
И можно поверить, что адмирал Колчак пел "Гори, гори..." перед расстрелом зимней и звёздной сибирской ночью, с такой песней и умирать не страшно.
Это исполнение Колчака отразилось и на судьбе самого романса. Было решено, что Александр Васильевич и есть его автор. К тому же, после революции некоторые артисты и композиторы-эмигранты заявляли, что видели ноты романса с автографом Колчака, значит, именно он автор стихов. Потому романс признали "белогвардейским" и его исполнение в Советской России сочли не желательным.



Романс в исполнении А. Резниковой.

Читать далее...
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Stepan_Sikora

Засніжені гори Міжгірщини уже зустрічають туристів (відео)

Пятница, 25 Декабря 2015 г. 18:26 (ссылка)
fenixslovo.com/uk/society/9425

Нa гoрі Гимбa, якa є чaстинoю пoлoнини Бoржaвa, щo нa Міжгірщині, ужe мoрoзнo і сніжнo. Нa цих схилaх є кількa лижних трaс різнoгo рівня склaднoсті. Т...
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lira_lara

Гори. Лучше сгореть, чем угаснуть

Вторник, 08 Декабря 2015 г. 22:05 (ссылка)


 



гори






Гори. Пускай говорят, что так нельзя, что нужна передышка от всего, даже от жизни. Что нужно отвлекаться, что нельзя постоянно работать, постоянно что-то создавать, раздавая себя по кусочку. 

Гори. Пускай говорят, будто то, что ты делаешь - это неправильно, что нужно делать иначе. Пускай говорят, что это напрасно.

Пускай говорят, будто, что бы ты ни сделал, ты не оставишь после себя ничего, ведь ты не успел создать семью и не жил так, как нужно жить, как принято. А как нужно? Ведь это твоя жизнь, твоё время и тебе решать, как его потратить. У каждого свои приоритеты, свои идеалы и убеждения, и навязывать их другим значит просто оскорбить человека, лишив его способности делать выбор самостоятельно.

Гори. Лучше сгореть, чем угаснуть. Сгореть, словно падающая звезда на небосклоне, глядя на которую люди будут загадывать желания. Ведь, по сути, жизнь - это лишь миг, это лишь яркая вспышка.

Лучше сгореть, живя так, как велит сердце, чем угаснуть, затушив огонь в глазах водой из болота морали, правил, предрассудков и общепринятых истин. Угаснуть, прожив чужую жизнь. Такую, какую планировали родители, друзья и прочие. Счастье в том, чтобы прожить свою жизнь, какой бы неправильной она ни казалась другим.

Хочешь уйти - иди. Хочешь стать кем-то - стань им, не жди указания "Just do it!" Оно может и не прозвучать.

Гори. Влюбись, в конце концов. 

Ведь безумно жаль тех людей, которые испытывают на себе тепло лишь от дыхания офисного принтера, при распечатывании большого количества бумаги. 

Гори. Не бойся глупостей, не бойся того, что тебя могут назвать сумасшедшим. Не имея ума сойти с него невозможно. 

Просто будь собой и верь в себя, слышишь? Не сдавайся никогда. Сдаться - значит предать себя. 

Гори.




 



© Copyright: Ок Мельникова, 2012

Свидетельство о публикации №112052103696 


 
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Чортова_Дюжина (Автор -Мудрый_Бодрис)

У СТАЛИНА. ФОТОРЕПОРТАЖ

Воскресенье, 11 Октября 2015 г. 10:45 (ссылка)

/i.li.ru/ReActive/css/blogstyle/dot.png" target="_blank">http://i.li.ru/ReActive/css/blogstyle/dot.png); background-attachment: initial; background-size: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-position: 0px 100%; background-repeat: repeat-x;">


Вэб (640x427, 112Kb)После Казбеги (а это всего лишь в 15-ти километрах от Российской границы - Крестовый или Ларский перевал) наш путь лежал обратно в центральную Грузию. Конечным же пунктом на тот насыщенный ездой день, был запланирован город Гори. В него мы вкатили под жуткий ливень, уже поздно ночью. Выбирать было не из чего и, порядком устав, мы разместились в самом центре, в какой-то бывшей цековской гостинице. Нас встретили интерьеры будёновского ампира - сплошное ретро и гигантизм. Огромный однокомнатный номер имел шикарный вид на улицу Сталина, пару балконов и креативную хрустальную люстру. Широкая двуспальная кровать из красного дерева, стояла на изумительном по красоте паркете ценных пород местной древесины: бук, граб, самшит, тис, орех, дуб.  Ну, ладно про роскошь, перейду к главному.

ДАЛЕЕ ТУТ
Метки:   Комментарии (73)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Stepan_Sikora

Колись сучасні Карпатські гори були справжнісіньким морським дном

Понедельник, 05 Октября 2015 г. 21:24 (ссылка)
fenixslovo.com/uk/others/8689

До вершини гори Плішка (1 066 м н.р.м.), що височіє понад селом, пролягає еко-стежка. Це один з багатьох нескладних прогулянкових маршрутів тутешніми...
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество

Следующие 30  »

<гори - Самое интересное в блогах

Страницы: [1] 2 3 ..
.. 10

LiveInternet.Ru Ссылки: на главную|почта|знакомства|одноклассники|фото|открытки|тесты|чат
О проекте: помощь|контакты|разместить рекламу|версия для pda