Случайны выбор дневника Раскрыть/свернуть полный список возможностей


Найдено 18 сообщений
Cообщения с меткой

дендропарки - Самое интересное в блогах

Следующие 30  »
s-postu

Дендропарк в Екатеринбурге – ценное место, где растут уникальные для местности деревья » Экологический туризм на зеленой планете

Среда, 14 Июля 2016 г. 01:15 (ссылка)
eco-turizm.net/8329-dendrop...revya.html

В Екатеринбурге, по улице Первомайская, находится дендропарк, открытый в 1934 году. Через 14 лет после открытия этого дендропарка в городе появился другой, по улице 8 Марта (где цирк). Эти два парка в юридическом отношении составляют одно целое и наделены одним именем – Дендрологический парк-выставка.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Тростянець

Вторник, 22 Сентября 2015 г. 10:26 (ссылка)

Пам'ятки Тростянця на Сумщині настільки цікаві і охайні, що місто запросто може конкурувати з найгарнішими провінційними західноукраїнськими містечками. А ще переваги Тростянця в тому, тут все перебуває просто в ідеальному стані. Візитівка міста - замкоподібний Круглий двір, а також палац Кеніґів. В місті є декілька цікавих церков та старих будівель. А на околиці міста розкинувся мальовничий дендропарк "Нескучне". Добиратися до Тростянця дуже зручно: поїздами, що курсують між Києвом і Харковим через Суми. Також є численні приміські поїзди з Сум і Харкова. Їхати треба до станції Смородине. Від станції до пам'яток міста - 10-15 хвилин пішки.

Тростянець, як і більшість навколишніх слобожанських поселень, утворився в першій половині XVII ст., під час нової хвилі переселення селян і козаків з Правобережної України на Слобожанщину, викликаної поновленням панування польської шляхти після битви під Берестечком. Наприкінці XVII століття власником Тростянця стає охтирський полковник Іван Перехрестов, а у 1720 році тростянецькі перейшли до царського духовника Тимофія Надаржинського.

У 1749 році сини-спадкоємці Тимофія Надаржинського — Йосип, Денис, Герасим, Пилип збудували у Тростянці Круглий двір - садибу-манеж, яка на сьогодні є найдавнішою громадською спорудою східної частини України, яка збереглася до нашого часу та не має аналогів в Українській архітектурі середини XVIII ст.


Круглий двір овальний у плані, схожий на невелику фортецю, по периметру котрої розміщено чотири круглі трьохярусні вежі та одноповерхові приміщення, в яких навіть у ХХ ст. ще жили люди. Зовні Круглий двір оточує товста стіна зі стрільчастими нішами, яка розділена на два яруси карнизом з декоративними машикулями.
P2171228.JPG

Зі східної сторони "фортеця" має великі цегляні аркові ворота, на яких можна побачити герб міста та рік будівництва садиби.
P2171300.JPG

У будівлі простежується поєднання елементів готичного стилю та українського бароко. "Круглий двір" входив до величезного помістя Надаржинських, згодом — Голіциних і використовувався як сцена для цирку та акторів, а також для господарських потреб.
P2171232.JPG

До 1820 року Тростянець належав безпосередньо сім'ї Надаржинських, а з 1820 року у якості посагу переходить до сім'ї генерала Олексія Корсакова, з 1843-го — до сім'ї князя Василя Голіцина. Коли Тростянець перейшов у власність сім'ї Голіциних, Круглий двір було облаштовано під цирк та стайні; під стінами містилися трьох'ярусні ложі для глядачів.
P2171230.JPG

У першій половині ХХ століття (довоєнні та післявоєнні роки) "Круглий двір" використовувався для житла, потім як склад і тільки вже пізніше йому надали звання унікальної пам'ятки архітектури. У 1905 було проведено капітальний ремонт — укріплено стіни контрфорсами, прикріплено флюгер над вхідною аркою круглого двору, відремонтували та перекрили дахи башт тощо. За радянської доби реставраційних робіт пам'ятки вже не проводили, хоча питання це поставало неодноразово, враховуючи й ту подію, що в часи, коли в круглому дворі розміщувалася база райспоживспілки, тут сталася пожежа, яка нанесла значні втрати зовнішній та внутрішній частині будівлі. У 2007 пам'ятку почали ремонтувати та проводити відновлювальні роботи.


Поряд з Круглим двором Василь Голіцин збудував невеликий "княжий палац" (поміщицький будинок), до якого примикали парк, оранжереї та кам'яна церква (нині діюча Благовіщенська церква). В палаці часто приймали поважних гостей, одним із таких гостей був Петро Чайковський.
P2171242.JPG

Палац збудовано з цегли в стилі класицизму з елементами бароко. Складається з прямокутної в плані центральної двоповерхової частини з короткими крилами, які переходами з'єднуються з одноповерховими, поставленими на підвали, Г-подібними в плані флігелями. Фасади палацу рустовані, вікна центральної частини прикрашені сандриками у вигляді карниза, флігелів - розетками в нішах.
P2171244-1.jpg

В 1868–1874 роках маєтком володіє петербурзький купець Марк. 1874 року Тростянець придбав великий цукрозаводчик Леопольд Кеніґ. Останнім власником маєтку до 1917 року був його син Юлій. За Кеніґів середня частина будівлі була розібрана і побудована наново, крила-флігелі збереглися в тому вигляді, якими вони були раніше. При перебудові в декор фасадів були включені елементи стилю бароко (криволінійні фронтони, скульптура), змінено планування, будівля сполучена з флігелями.
P2171241.JPG

Головний вхід влаштований по подовжній осі будівлі в лоджії, фланкованої колонами, на верхньому поверсі по ширині лоджії - тераса, по сторонах якої поміщені барельєфи.
P2171267-1.jpg

P2171240.JPG

З протилежного фасаду, з боку парку, вхід в палац - через двох'ярусну терасу, що спирається на колони і нижній ярус, захищений балюстрадою, верхній - металевими гратами художньої роботи.


По сторонах тераси на верхньому поверсі ніші із скульптурами путті. У інтер'єрі збереглися парадні дерев'яні сходи, танцювальний зал, прикрашений ліпленням і скульптурою.
P2171262.JPG

P2171257-1.jpg

Від вхідної брами уздовж палацу до берегу річки Боромля веде Алея закоханих:
P2171266.JPG

P2171265.JPG

Поряд з нею - виставка скульптур:
P2171261.JPG

P2171253.JPG

Але завершується альтанкою на березі Боромлі.
P2171250.JPG

До ансамблю садиби входить Благовіщенська церква, яка будувалася з 1744 по 1750 рік у стилі раннього класицизму з елементами бароко. Церква є найстарішою культовою спорудою Тростянця.


У XIX ст. до церкви добудували добудовою трансепт і прибудову до нього зі східного боку вівтарної частини.




На західній околиці Тростянця знаходиться цікава природна пам'ятка - великий ландшафтний парк "Нескучне". Парк засновано на початку XIX століття нащадками Надаржинськими. Від початку створення й до 1917 року парк змінив кількох господарів: Надаржинських, Корсакових, Голіциних. З 1874 року Нескучанська перлина належала цукрозаводчику Кенігу.


Озера, які складають неповторну композиційну картину парку, були створені штучно. Перші два — на початку XIX століття. Період народження третього — 1980-ті роки. Водойми виникли шляхом побудови дамб на річці Тростинка.




У 1809 році (за часів князя Голіцина) на територія Нескучанського парку виник мальовничий "Грот Німф". Він був побудований на честь 100-річчя перемоги російського війська під Полтавою. У споруді влаштовувалися театралізовані вистави, де танцювали німфи (звідки й назва) та сильфіди. Існує легенда, що "Грот Німф" є "воротами" в підземний хід, який сягає монастиря в Охтирці.




Так грот виглядає зсередини:


На північному узліссі Кеніг у 1913 році побудував садибний будинок у стилі модерн, у якому сьогодні міститься офіс Краснотростянецького відділення Українського науково-дослідного інституту лісового господарства. Це — найстаріша науково-дослідна установа лісового профілю в Україні, побудована на базі Тростянецького лісгоспу.




Повернемося до центру міста і оглянемо ще декілька пам'яток. Усі вони розташувалися на головній вулиці Горького, яка в самому центрі міста переходить у вулицю Червоноармійську. На головній площі міста стоїть колишній магазин купця Ф. Курила (1908 рік):


Торгівельний будинок напроти:


Стара забудова по вул. Червоноармійській:




На Червоноармійській зберігся будинок школи, в якому народився, жив і навчався Микола Хвильовий Фітільов М. Г.) — український письменник:


Майже в кінці вулиці Червоноармійської на виїзді в бік Охтирки знаходиться Благовіщенська церква. Храм будувався з 1903 по 1913 роки у русько-візантійському стилі.


Фасади основного об'єму і дзвіниці пишно декоровані арками, нішами, поясами арочок і зубців, колонками. Декор виконаний із застосуванням лекальної цеглини. Поли - з метлахскої плитки.




40-метрова дзвіниця відзначається тонкою, художньою роботою народних майстрів-каменярів.


По дорозі з центру міста до вокзалу по вул. Горького можна побачити залишки економії Л. Кеніга:


Вальцевий млин економії Л. Кеніга:




Автовокзал та залізничний вокзал станції Смородине - сучасний і великий:

http://andy-travelua.livejournal.com/466759.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
lj_andy_babubudu

Тростянець

Пятница, 22 Мая 2015 г. 11:33 (ссылка)

Тростянецький дендропарк - популярний туристичний об'єкт в Чернігівській області, який туристи, як правило, відвідають вкупі з палацово-парковими комплексами в Сокиринцях і Качанівці. На відміну від останніх, розкішного палацу в Тростянці немає, зате є неземної краси ландшафтний парк, який на початку ХІХ століття заклав Іван Скоропадський - український меценат, громадський та культурно-освітній діяч, дід останнього гетьмана України — Павла Скоропадського.
PB129496.JPG
Вперше Тростянець згадується в історичних джерелах в зв'язку з нападом на нього 27 квітня 1629 загону польської шляхти, в наслідок якого селище було повністю зруйноване. Пізніше, на початку XVIII століття на цьому місці з'явився хутір Тростянець (Крячів). Володів ним козак з села Васьківці І. Хоружий. У 1820 році хутір купила родина Скоропадських. Через тринадцять років тут почалося будівництво палацу і підсобних приміщень економії, а в наступному році навколо палацу більш ніж на 20 десятинах було закладено парк.


PB129499.JPG

Місцевість, вибрана для створення дендропарку, на початку XIX століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними незалісненими заболоченими балками. На південній частині цієї території зростав дубовий гай, частина дерев якого, посаджених у кінці XVIII і на початку XIX століття, збереглися і входять до складу паркових ландшафтів. Решта вибраної території використовувалась як сільськогосподарські угіддя.
PB129501.JPG

Садиба, яка включала великий дерев'яний будинок з баштами та чотири флігелі, була споруджена у 1833 році поблизу струмка Тростянець, що був використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами — Лебединий і Куциха, з якими загальна водна поверхня парку перевищила 10 га.
PB129497.JPG

PB129495.JPG

У 1834 році по берегах ставків на площі бл. 20 га зроблені перші посадки деревних рослин крупномірними саджанцями ялини європейської, тополі та інших місцевих видів. Згодом почали висаджувати також саджанці берези, липи, клена, дуба, які використовували в сусідніх лісонасадженнях. Ці рослини з часом практично повністю загинули, крім тих, які були висаджені безпосередньо біля води. Такі результати перших посадок спонукали Скоропадського до створення власного розсадника на території парку. У балці Богівщина в значній кількості почали вирощувати посадковий матеріал як місцевих видів, так і завезених з інших районів. За наявності достатньої кількості посадкового матеріалу посадки почали здійснювати великими суцільними ділянками, які межували із сінокосними галявинами. Це дало досить позитивні результати.
PB129494.JPG

Наприкінці першої половини XIX століття в насадження почали вводити екзотичні види, саджанці яких доставляли із Риги, Петербурга, Парижа, Києва, Нікітського ботанічного саду, акліматизаційного саду Каразіна та інших місць. Не всі вони приживались у нових умовах, але це сприяло для удосконалення акліматизаційної роботи і застосуванню нових засобів, у тому числі шляхом щеплення екзотів на місцеві види — південних дубів на місцевому дубі, кедра сибірського на сосні звичайній тощо. Це дало позитивні результати: паркові насадження почали швидко збагачуватись новими оригінальними формами з незвичайними декоративними властивостями. Одночасно з розвитком паркових ландшафтів виникла необхідність створення захисних насаджень. Це здійснювалось шляхом заліснення степових ділянок розміром від 0,5 до 15 га за межами паркової території. Насадження розміщувались смугами чи компактними галявинами навкруги парку на відстані до 2 км від нього, створюючи захисну зону, розширену з боку переважного напрямку вітрів. Як правило, у більшості цих насаджень домінував якийсь один вид, наприклад сосна, береза, ялина, дуб, але були і змішані насадження, де до місцевих видів додавались екзоти, запас саджанців яких створювався у розсаднику. Так площу захисних насаджень було доведено до 155 га, з яких 100 га займали хвойні види.
PB129493.JPG

PB129490.JPG

З 1858 року почався новий етап у будівництві Тростянецького парку — перетворення рівнинної місцевості на рельєфний ландшафт. Спочатку роботи здійснювались на 5 га, а згодом площу було розширено до 30 га по обох боках від Великого ставу. Керував роботами головний садівник К. Д. Шлінглоф. З метою створення гірського рельєфу на відведених ділянках частково вирубували існуючі насадження, а в місцях, де створювали високі гірки, вони ставали каркасом і повністю засипались землею. У результаті робіт, що проводили близько 30 років, створено гористий рельєф, де висота окремих гірок сягала 35 метрів. Гірки обсаджували деревами, переважно соснами та кущовими видами.
PB129498.JPG

PB129486.JPG

Завдячуючи вдачі Івана Михайловича Скоропадського, Тростянець став культурним центром: у будинку господаря щотижня збиралися місцеві поміщики і проводили диспути, ділилися враженнями від літературних новинок, влаштовували концерти. Постійними гостями Скоропадського були Галагани, Тарновські, Милорадовичі, Маркевичі. На сцені домашнього театру виступали знамениті на той час українські музиканти Заремби — Владислав Іванович і його син Сигізмунд. Мандрівні лірники й кобзарі, яких Скоропадський обдаровував з особливою щедрістю, виконували старовинні думи й пісні.
PB129502.JPG

У садибі Скоропадських була велика колекція предметів української старовини, портретів визначних діячів. Іван Михайлович дуже любив, щоб у його маєтку було багато гостей, і тому вся садиба, усі великі й малі флігелі, постійно заселялися приїжджими. Тут місяцями жили письменники, художники, артисти. У Тростянці подовгу перебував і творив свої полотна видатний живописець Микола Миколайович Ге. Він, до речі, намалював портрети Скоропадського і всіх членів його сім'ї. Портрет Івана Михайловича роботи Ге близько 30 років зберігався у Прилуцькому музеї, але потім його вивезли до Чернігова. Тепер портрет експонується в обласному художньому музеї.
PB129479.JPG

На території парку збереглося поховання колишнього володаря парку — Івана Скоропадського.
PB129492.JPG

На надгробку напис (російською): "Любезный прохожий! Сад, в котором ты гуляешь, насажен мною. Он служил мне утешением в моей жизни. Если ты заметишь беспорядок, ведущий к уничтожению его, то скажи об этом хозяину сада: ты сделаешь доброе дело".
PB129491.JPG

В парку - багато мальовничих куточків. Обов'язково ще треба буде приїхати сюди влітку!
PB129489.JPG

PB129488.JPG

PB129487.JPG

PB129485.JPG

PB129484.JPG

PB129483.JPG

PB129482.JPG

PB129480.JPG

http://andy-travelua.livejournal.com/436254.html

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Москворецкий дендропарк – интересный сад с разными климатическими зонами на карте Москвы

Вторник, 07 Апреля 2015 г. 16:16 (ссылка)
eco-turizm.net/moskvoretski...oskvyi.php

Москворецкий дендропарк включен в состав природно-исторического парка "Москворецкий" и находится на его территории. Дендропарк лежит на площади около 3 га, расположен в Мнёвниковской пойме Москвы-реки, а основан был в 2001 году на территории мусорной свалки.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Заельцовский парк в Новосибирске: богатство коллекции растений Дендрария (ч.7/7)

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 16:18 (ссылка)
eco-turizm.net/zaeltsovskiy...ch-7-7.php

Особую важность представляет наличие группы лесных травянистых видов в парке. В условиях рекреационных лесов на городских территориях травянистый ярус имеет свойство вырождаться.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Заельцовский парк в Новосибирске: богатство коллекции растений Дендрария (ч.6/7)

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 16:15 (ссылка)
eco-turizm.net/zaeltsovskiy...ch-6-7.php

14 видов, а это 8% всех древесных растений, вызывают тревогу своей неспособностью к возобновлению. К таковым относятся виды либо сильно угнетенные, как например маакия амурская и можжевельник обыкновенный, либо растения,

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Заельцовский парк в Новосибирске: богатство коллекции растений Дендрария (ч.5/7)

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 16:13 (ссылка)
eco-turizm.net/zaeltsovskiy...ch-5-7.php

Сегодня коллекция Дендрологического парка представлена видами древесных растений различных жизненных форм, включая полукустарники, кустарники и деревья. На огороженной территории Дендрологического парка насчитывается 167 видов древесных растений,

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Заельцовский парк в Новосибирске: принципы экспозиции и композиции Дендропарка (ч.4/7)

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 16:10 (ссылка)
eco-turizm.net/zaeltsovskiy...ch-4-7.php

Основой расположения растительных экспозиций в Дендропарке стал систематический принцип: растения размещались по биологическим родам, т.е. виды одного рода высаживались рядом друг с другом.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Заельцовский парк в Новосибирске: облагораживание города и обустройство Дендропарка (ч.3/7)

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 16:07 (ссылка)
eco-turizm.net/zaeltsovskiy...ch-3-7.php

Еще в те времена территория лесного массива на том берегу Ельцовки вызывала интерес у жителей нового города в качестве места отдыха, потому побережье Оби от Сухарного завода и территории вдоль Большой Ельцовки стали обрастать дачами.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Заельцовский парк в Новосибирске: история появления города на месте соснового бора (ч.2/7)

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 16:05 (ссылка)
eco-turizm.net/zaeltsovskiy...ch-2-7.php

История создания Заельцовского дендропарка связана с историей всего Новосибирска. 120 лет тому территория города была девственным сосновым бором, как утверждали очевидцы.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Заельцовский парк в Новосибирске – сосновый бор в черте города (ч.1/7)

Суббота, 27 Декабря 2014 г. 16:02 (ссылка)
eco-turizm.net/zaeltsovskiy...ch-1-6.php

Заельцовский парк культуры и отдыха расстилается на территории уникального реликтового леса – Заельцовского бора, в черте города Новосибирск. Этот парк является самым большим в Новосибирске, занимая площадь почти 130 гектаров, включая 35 гектаров леса и полян, и заслуженно пользуется почетом у горожан.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Ботанический сад КубГАУ им. Косенка в Краснодаре (ч.1/2)

Понедельник, 28 Июля 2014 г. 22:05 (ссылка)
eco-turizm.net/botanicheski...ch-1-2.php

Дендрарий при Кубанском государственном аграрном университете имени И.С. Косенко находится у берегов Кубани в городе Краснодар. С недавнего времени двери ботанического сада открыты для посещения не до 20:00, как раньше, а до 23:00.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Ботанический сад КубГАУ им. Косенка в Краснодаре (ч.2/2)

Понедельник, 28 Июля 2014 г. 22:01 (ссылка)
eco-turizm.net/botanicheski...ch-2-2.php

Из достопримечательностей ботанического сада им. Косенка можно выделить Аллею дружбы между Японией и Россией. Здесь находится Монумент скорби и памяти жертв разгула стихии: 2011 года цунами в Японии и 2012 года наводнения в Крымске.

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

Использование возобновляемой энергии — безальтернативно для сохранения заповедных зон

Вторник, 23 Апреля 2014 г. 02:04 (ссылка)
lyubi-planetu.ru/ispolzovan...ednyih-zon


Довольно необычный проект намерена осуществить компания «Авелар Солар Технолоджи» в Оренбургской области: на территории степного заповедника будет построена

Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
s-postu

В Новокузнецке запланировано создание нового дендропарка

Понедельник, 22 Апреля 2014 г. 02:42 (ссылка)
lyubi-planetu.ru/v-novokuzn...endroparka


Сообщают, что примерно 16 тыс. молодых деревьев будут посажены в Новокузнецке уже этой весной и осенью. Саженцы возьмут от 30-ти разновидностей. Сегодня про

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Liza_Boguc

Краснокутский дендропарк

Вторник, 11 Августа 2009 г. 18:04 (ссылка)

Это цитата сообщения Туристка Оригинальное сообщение

Романтика Краснокутского Дендропарка







Краснокутский дендропарк


 


Здесь растет дерево Гинкго, обняв которое, станешь счастливым и богатым, поэтому, каждый, кому этого не достает, должен побывать в Краснокутском дендропарке.


Как добраться - ехать из Харькова примерно 90 км по Киевской трассе до Краснокутска (была удивлена очень хорошей дорогой до самого Краснокутска и отвратительной в самом Краснокутске), обратите внимание - там изумительно красивые места, не зря его первоначальное название - Красный Кут - Красивый Уголок.


 


  


 


     


 


Краснокутский дендропарк называют жемчужиной Харьковщины, площадь его 13,6 га. А основан он был на месте Петропавловского мужского монастыря, который был построен переселенцами из Корсуня. Чтобы попасть в подземные ходы монастыря, сохранившиеся до настоящего времени, необходимо заранее заказывать экскурсию. Простоял монастырь всего 100 лет и по приказу Екатерины Второй был закрыт, а земли были подарены Назару Александровичу Каразину. По тем временам он был очень образованным человеком, знал 5 языков, а во время войны проявил себя как отличный разведчик. Его сына Ивана Назаровича считают основателем дендропарка, а после преждевременной кончины, в 56 лет, дело продолжил сын - Иван Иванович. Год основания дендропарка - 1809.


 


Вход в подземные ходы Петропавловского монастыря


 



 


Каразиных считают первыми акклиматизаторами Украины. Из Японии, Китая, Америки, Канады, Франции, Германии и других стран они завезли до 600 видов редких растений, 50 из которых до этого в Украине не произрастали, среди них - клен, акация, платан, софора. Прижившись в Краснокутском дендропарке, эти деревья начали свое путешествие по всей стране.


Читать далее...
Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество
Photos_of_Ukraine (Автор -BraveDefender)

Город Умань (Черкасская область)

Понедельник, 15 Июня 2009 г. 13:28 (ссылка)















У́мань (укр. Умань) — город в Черкасской области Украины, административный центр Уманского района. Расположен на слиянии рек Каменка и Уманка. Население составляет 87,7 тыс. жителей (2007).


Указатель постов по Умани



ВСЕ ОБЛАСТИ УКРАИНЫ

Метки:   Комментарии (0)КомментироватьВ цитатник или сообщество

Следующие 30  »

<дендропарки - Самое интересное в блогах

Страницы: [1] 2 3 ..
.. 10

LiveInternet.Ru Ссылки: на главную|почта|знакомства|одноклассники|фото|открытки|тесты|чат
О проекте: помощь|контакты|разместить рекламу|версия для pda