KARR-A-THE  обратиться по имени

16-05-2008 18:15


Уривок з "Зачарованої Десни":
"Отак, як дiд любив сонце, так його мати, що її, як я теж аж потiм
довiдався, звали Марусиною, любила прокльони. Вона проклинала все, що
попадалось їй на очi,- свиней, курей, поросят, щоб не скугикали, Пiрата,
щоб не гавкав i не гидив, дiтей, сусiдiв. Кота вона проклинала щодня по
два-три рази так, що вiн трохи згодом був якось захворiв i здох десь у
тютюнi.
Вона була малесенька й така прудка, i очi мала такi видющi й гострi, що
сховатись од неї не могло нiщо свiтi. їй можна було по три днi не давати
їсти. Але без прокльонiв вона не могла прожити й дня. Вони були її
духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вiршi з
натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тодi блищали очi й
червонiли щоки. Це була творчiсть її палкої, темної, престарiлої душi.

- Мати божа, царице небесна,- гукала баба в саме небо,- голубонько моя,
святая великомученице, побий його, невiгласа, святим твоїм омофором! Як
повисмикував вiн з сирої землi оту морковочку, повисмикуй йому, царице
милосердна, i повикручуй йому ручечки й нiжечки, поламай йому, свята
владичице, пальчики й суставчики. Царице небесна, заступнице моя
милостива, заступись за мене, за мої молитви, щоб рiс вiн не вгору, а
вниз, i щоб не почув вiн нi зозулi святої, нi божого грому.
Миколаю-угоднику, скорий помочнику, святий Юрiю, святий Григорiю на бiлому
конi, на бiлому сiдлi, покарайте його своєю десницею, щоб не їв вiн тiєї
морковочки, та бодай його пранцi та болячки з’їли, та бодай його шашiль
поточила...
Баба хрестилася в небо з такою пристрастю, аж торохтiла вся од хрестiв.
А в малинi лежав повержений з небес маленький ангел i плакав без слiз."


http://www.liveinternet.ru/photo/i_never_lie/post12980201/
/

Комментировать