В колонках играет - Якесь дешеве слав"янське реггі і трошки року.
Настроение сейчас - Ніяке. Треба робити уроки.

Привіт! Здравствуйте! Hello!

Оце таки вирішив спробувати свої сили у цій важкій області виливання усілякого бруду і розвішування сентиментальних шмарклів на теренах інтернету.

Любі блоггери! Ви шукаєте моїх відвертих думок і потаємних переживаннь ? Чекаєте, що я буду тишком о другій ночі писати, як же ж мені погано, через те, що люба дівчина не посміхнулася мені 15 разів, а всього 14 ? Сподіваєтеся, що я буду писати шняги типу "Життя - це прикре дірьмо!" ?

Тоді йдіть під три чорти!

Бо метою створення мого блогу є жага поділитися своїми спостереженнями, щодо як окремих індивідів, так і усього сучасного суспільства вцілому. Життя дарує нам безліч можливостей, щоб переконатися у тому, що ми живемо у світі, де кожен п"ятий - Іуда, кожен одинадцятий - Каїн, і лише кожен двадцятий має щось добре не тільки на словах. Я своїм блогом хочу хоч чомусь навчити вас. Я розумію. я сам шмаркач і не маю право вчити таких вискокоповажних людей, як ви. Та я вас і не навчу. навчитися(читайте: самовдосконалитися) можете тільки ви самі. А я буду вас до цього підштовхувати. Роль поганого-хорошого поліцейського, шо буде критикувати, але й водночас вказувати на на те гарне, що в нас залишилося не дуже проста, але я буду намагатися. Я обіцяю.


P.S. : Прошу пробачення за різкий тон висловлювання думок.

P.P.S. : Наперед прошу пробачення за такий самий різкий тон, а іноді й за нецензурну лайку. Взагалі-то я не лайливий, але життя - прикра штука.