-Музыка

 -Рубрики

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Runny_Posoh

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 14.04.2007
Записей: 238
Комментариев: 254
Написано: 515

Памяти предков

Суббота, 22 Ноября 2008 г. 11:39 + в цитатник
Это цитата сообщения Перки [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]




Рубрики:  Уроки

Метки:  

Сопричастя по-християнськи та по-рідновірськи: відчуйте різницю!

Дневник

Среда, 19 Ноября 2008 г. 18:56 + в цитатник
Перки (Runny_Posoh) все записи автора

Сопричастя по-християнськи та по-рідновірськи:

відчуйте різницю!

 

В ушанування жертв Голодомору 1932-1933 років Спілка української молоді ініціювала акцію «Сопричастя». Кожному здоровому українцю віком від 18 років пропонується протягом 21-22 листопада (1) тримати суворий пост без їжі, (2) молитись за упокій душ померлих від голоду та безвинно вбитих і (3) дати милостиню (http://cym.org/ua/news/SOPRYCASTTJA-2008.asp ).

 

Правовірний християнин від таких високодуховних дій може відчути справжній катарсис, справжній підйом над ситою повсякденністю, справжню корисність свого існування.

 

А рідновір – ні, не відчує всіх наведених вище спецефектів. І не зробить нічого з вищезапропонованого. Що ж він відчує і що зробить у День Голодомору?
 
 
 
 

По-перше, рідновіра не дуже цікавить потойбічний путь померлих. Оскільки для рідновіра «геєни вогняної» не існує, відмолювати грішні душі від потрапляння туди й від смоловаріння там не має сенсу. І без наших молитов ріка Нави винесе гідних до нового життя у нащадках – рано чи пізно.

 

Єдине, що ми можемо зробити для них, – це допомогти цій річці винести їх раніше. Як? А через народження дітей. Нових дітей свого народу – оскільки нове народження  може відбутися лише у своєму народі.

 

Так що ж ми можемо зробити для душ померлих родичів?  Кохатись і народжувати, і годувати своїх дітей.

 

 

По-друге, рідновіра не стосується спокута своїх гріхів через піст. Рідновіру не світить ні прощення, ні довічний спокій у райській резервації. Рідновір відповідає за всі свої вчинки самотужки, без усяких розіпнутих спасителів та святих заступників, і відповідає не тільки за себе за одного, а й за весь рід свій, від пращурів до нащадків.

 

Тому рідновір не голодуватиме без нужди й потреби. Рідновір береже своє здоров’я – тому що це хліб і  здоров’я його нащадків. Рідновір не відмовлятиметься від кохання у чиюсь шану – навпаки: він подбає зачати нове життя, тому що наші нащадки – це наша вічність. І це довічне життя народу, зазнавшего тяжких утрат у часи Голодомору.

 

Так що ми можемо зробити для свого вічного життя? Їсти, тренуватись, кохатись і народжувати!

 

 

По-третє, для рідновіра своя сорочка ближче, а свій рід – ближче й за свою сорочку. І якщо рідновір уже має своїх дітей – тоді він саме їм допоможе в першу чергу, а вже потім сиротам та іншим нужденним.

 

Рідновіру не потрібно демонструвати свою щедрість ні перед господом, ні перед суспільством. Зате створити чи купити своєму синові їжу, книгу та зброю – це рідновірський підхід. І подарувати дружині сина чи дочку – це також рідновірський підхід.  Тому що досягнення наших дітей – це найкращій дар народові.

 

Так що ми можемо подарити, що зробити для свого народу? Кохатись, народжувати й виховувати дітей гідними продовжувачами справи і слави Роду.

 

 

По-четверте, рідновір бореться не за своє персональне місце в раю, а за місце під Сонцем для всього роду свого. Тому рідновір дбає не про прощення гріхів, а про нарощування своєї сили – особової, сімейної, родової, національної.

 

Якщо рідновір купує свічку – то не для задоволення якогось там святого, а щоби самому бачити у темряві. Якщо рідновір звертається до бога – то не за порятунком, а за знанням та силою. А щоби боги були впевнені у твоїй гідності й спроможності отримати божі дари – краще звертайся, якщо ти вже хоча б трохи освічений та озброєний.

 

Так що ми можемо зробити для своїх богів? Купувати книги та зброю. І приділяти час опануванню тим і другим. І не тільки по святах, а постійно й наполегливо.

 

До речі, так ми ще й завадимо катам, сучасним і майбутнім, повторити Голодомор на нашій землі. Освічений, озброєний і готовий діяти народ – що може краще застерегти чужинців від ошукування наших комір і погребів?

 

 

Так до чого ж ми закликаємо всіх рідновірів, усіх українців, усіх козаків, усіх слов’ян? Що робити в ушанування жертв Голодомору?

 

Їсте добре! Годуйте своїх дітей! Освічуйтесь, озброюйтесь і тренуйтесь! І найголовніше: кохайтеся й народжуйте!

 

Дмитро Кисельов

 

Джерело: http://viche.at.ua/publ/1-1-0-127

Рубрики:  Творчество

Метки:  

 Страницы: [1]