Алека_Асакура (это_скрипка) все записи автора
У сиву давнину,у глибині років
Скрипаль веселий жив, найкращий из співців.
Любив він скрипку так,як він лиш вмів любити.
Умів на ній дива--пісні свої творити.
Коли торкавсь струни, щокою пригортався,
Із скрипкою у грі серцями він сплітався.
Він пісні солов*я повторював веселі,
Він веселив людей і їхнії оселі...
Та скрипку мастака сім*я не поважала
І музики його душею не сприймала.
Коли вмирав скрипаль,просив людей і Бога,
Щоб скрипка разом з ним в труні була,небога,.
Та не поклали,ні,лиш тільки посміялись...
А де так скрипка?Де?..А може,ще зосталась?
І плаче в самоті,і струни рве від болю,
І з вітром у полях співає про недолю.
Автор.неизв.