У маленькому містечку Мухосранську, Задрипаноградського району, жили-були Хуліо та Кончіта (проїздом із Кембріджу), які повністю відповідали назві міста. Одного разу вони побралися у кабінеті хімії. Тамадою на весіллі був НатальяМихайловнаЗавр. «Іменем Сульфуру та Хлориду, оголошую вас чоловіком та дружиною. Тепер у вас спільні молярна маса та об’єм, відносна плотність за Оксисеном та Гідрогеном.», - коли Він це сказав, молоді поцілувалися. Потім в них була перша шлюбна ніч. Але тому що Хуліо не старався, а Кончіта не хотіла, на світ з*явилися дві прибацані сестрички - Хуаніта та Педріта.
Пройшло десять років…
У Кабаре де Валь Дамур, де працювала Кончіта, (Хто дивився мюзікл "Нотр Дам Де Парі, той зрозуміє, а хто не дивився, поясняю: це щось на зразок середньовічного борделю) вона зустріла рідного брата Хуліо, Хуана. Кончита зрадила чоловіку з його братом. Коли Хуліо про це дізнався, а як він дізнався – невідомо, він вбив Кончиту, хоча сам зраджував їй з міською божевільною – Аланою. Грошей на похорон не було, адже Хуліо був тунеядець, а Кончіта працювала знедавна. Тому Педріта та Хуаніта хоронили матір по частинам у тазику. І тут Хуліо згадав, що у Кончіти на руці залишилася дорога обручка. Він відкопав дружину, сняв з неї обручку та за компанію ще й дорогий годинник, сережки та витягнув в неї мобільний телефон. Він, негідник, усе це прожрав з корешами у забігаловці, а Кончіта, бідолашна, остаточно втратила зв’язок із світом живих. Одного разу Хуліо прогулювався садом. Коли він зупинився під яблунею, йому на голову насрала птичка. Хуліо мов осяяло: він згадав, що за своє нікчемне життя він не посадив жодного дерева, не збудував будинок та не народив сина. Він захотів це виправити за один день. На скору руку він збудував сарай, втикнув у землю палку замість дерева. А як же бути із сином? У цій справі Хуліо допоміг випадок. Коли він проходив повз поля, де пацани грали у футбол, хлопець на ім’я Сонце Землі Руської буцнув м’яч у бік Хуліо. Буцнув влучно. М’яч попав якраз у те місце, яким Хуліо не тільки розмножувався, а ще й намагався щось думати. Після триповерхових матів у бік хлопчика-героя, Хуліо став гермафродитом. Тепер він міг сам народити собі сина, що він зразу й зробив, прямо на футбольнім полі. Хлопчика назвали Роман Кузюков Трахтенберг.
Пройшло ще десять років. Педріті та Хуаніті вже було по двадцять років. І тут одного разу Педріта зустріла Хуана (хто не пам’ятає – це брат Хуліо). Він не знав, що то його небога та закохався у неї. Вони стали коханцями, та Хуан зовсім забув, що вдома його чекає дружина Пончіта з шістьома пухленькими та кучерявими на руках. Хуаніта ж закохалася у середньовічного французького короля Пилипа Четвертого Красивого. В них народилося вісім близнюків. Один з них, Хуан Санчос, разом із хрещеними батьками Педріти та Хуаніти Хосе Лососем Чуба Ігнасіо та Чикердою-Джигурдою Дмитром вирішили помститися Хуліо за смерть Кончити та за те, що він, старий пердун, почав приставати до Хуаніти. Вони його кастрували. Він цього не переніс та й вмер собі. Роман Кузюков залишився сиротою. Але його взяла до себе молода сім’я – Марія та НеЛисий Мов Зек, хоча в них вже була дитина – Антон Карлос. У майбутньому Антон стане Смертю та повбиває усіх цих придурків нахрен, а Роман Кузюков йому у цьому допоможе. Так світ припинить своє існування.
